Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур
Подождите немного. Документ загружается.
Трефлан потрібно заробляти в ґрунт на глибину 7,5-10 см. На
дію трефлану, при якісній заробці в ґрунт, не впливають ні дощі, ні
посуха. Гербіцид знищує бур'яни в початковій фазі розвитку, спри-
яючи оптимальному розвитку рослини сої. Він розкладається впро-
довж вегетаційного періоду і забезпечує тривалий захист посівів
від бур'янів.
Фронтьер - ґрунтовий гербіцид, поглинається коренями про-
ростаючих бур'янів, що призводить до їх відмирання. Молоді бу-
р'яни, що проросли до внесення фронтьєру, також гинуть. Харак-
теризується достатньо високою ефективністю і в умовах низької
вологості. Проте ефективність дії гербіциду підвищується у воло-
гому ґрунті і за високої температури. Навіть значні опади не при-
водять до інфільтрації. У посушливих умовах рекомендується за-
робка препарату у верхній шар ґрунту на глибину 2-3 см.
Тривалість дії фронтьєру в ґрунті становить від 6 до 9 тижнів.
На сої фронтьер може застосовуватися до сівби або до сходів.
Фірма БАСФ для досягнення максимального ефекту у знищенні
бур'янів пропонує застосовувати фронтьер також у комбінації з
гербіцидом Галаксі Топ (рис.6.2).
Рис 6 2 Схема застосування гербіциду фронтьєр
Трофі, харнес (д.р. ацетохлор, 90%) не діють на бур'яни, що
вже проросли. Знищення бур'янів відбувається під час їх пророс-
тання. Тому перед внесенням цих гербіцидів необхідно проводити
механічну обробку для знищення пророслих бур'янів. Передпосівна
культивація чи боронування, що застосовуються для заробки гербі-
циду в ґрунт, також можуть знищувати бур'яни, що вже проросли.
405
Особливості застосування трофі наступні:
За вологих умов
(природна волога
або
зрошування)
Обприскування грунту одразу після сівби, немає необхідності в заробці
На випадок прогнозування засухи — неглибока заробка легкою бороною
в разі засушливої Весни зробити
Сівба обприскування
неглибокі/
досходову
заробку
БАК ОБПРИСКУВАЧА З
У засушливих умовах (сухий грунт засуха)
Обприскування грунту препаратом за 1—3 дні до сівби і заробка в грунт
культиватором з 5-подібними робочими органами або легкою бороною Робочий
орган культиватора установлюється на глибину не більцзу 6—8 см при цьому
забезпечується заробка препарату на глибину 2 —4 см
неглибока заробка
обприскування ТРОФІ культиватором сівба
БАК ОБПРИСКУВАЧА З
Для боротьби з однорічними та багаторічними злаковими бу-
р'янами використовуються післясходові гербіциди набу, поаст, та-
рга супер, тарга, селект, фюзілад супер, шогун.
Набу, поаст (в обох діюча речовина сетоксидим, 20%) - сис-
темні гербіциди, що швидко поглинаються стеблами і листками
рослин, а також через корені. Після обприскування злаки припиня-
ють ріст. Тепла і волога погода сприяє росту бур'янів і збільшує
ефективність гербіцидів, а в суху і холодну погоду, навпаки - їх дія
сповільнюється. Дощ, що випадає через 2 години після внесення
препаратів, не послаблює їх дію.
Поаст є добрим препаратом для комплексного застосування
на сої після сходів в комбінації з базаграном, блазером.
Селект - високоефективний післясходовий грамініцид, що ко-
нтролює понад 40 видів однорічних і багаторічних злакових бур'я-
нів. Сумісний з більшістю гербіцидів, які застосовуються проти
дводольних бур'янів. Має швидку дію, забезпечуючи повну заги-
бель бур'янів за 5-12 днів.
406
Тарга супер є селективним гербіцидом, який швидко абсорбу-
ється поверхнею листя бур'яна і переміщується в рослину. Зни-
щує листя, коріння та унеможливлює їх повторну регенерацію. Дощ,
що пройшов вже через годину після обробки, не впливає на ефек-
тивність препарату, відбувається цілковите знищення бур'янів.
Фюзілад Супер швидко поглинається листками бур'янів і про-
никає у всі ростки, корені та кореневища. Впродовж 2-х діб призу-
пиняється ріст бур'янів, вони перестають бути конкурентами для
культурних рослин щодо засвоєння елементів живлення, вологи.
Повністю бур'яни гинуть через 3 тижні. Через 1 год. після внесен-
ня гербіцид не змивається дощем.
При внесенні гербіциду шогун необхідно використовувати 0,6-
0,8 л/га для знищення однорічних та 0,8-1,2 л/га - для багаторіч-
них злаків. Розвиток бур'янів зупиняється через 1-2 дні, повна за-
гибель наступає впродовж 12 днів. Діє ефективно впродовж усієї
вегетації, 4-6 місяців.
Не рекомендується використовувати препарати в умовах низь-
ких температур або в період посухи, на посівах, де рослини пере-
бувають під дією стресу, зокрема через попередню обробку гер-
біцидами, дефіцит поживних речовин, пошкодження шкідниками,
морозом та ін.
ЗАХИСТ ВІД ШКІДНИКІВ
Соя має багато шкідників, які можуть завдавати великої шко-
ди і призвести до значних втрат урожаю.
В Україні найбільш поширені такі шкідники сої: акацієва вогнів-
ка; павутинний кліщ, бульбочкові довгоносики, люцернова совка,
росткова муха, дротяники, бавовникова совка та ін.
Акацієва вогнівка або бобова - Еііеііа 2Іпскепе11а Тг. - найне-
безпечніший із
ШКІДНИКІВ
сої. В Україні поширена повсюдно, але
найбільшої шкоди завдає в степовій та на півдні лісостепової зони,
в окремі роки пошкодження рослин зернобобових досягає 50% і
більше. Пошкоджує також горох, квасолю, люпин, сочевицю, вику
та інші культури.
Зимують гусениці у верхньому шарі ґрунту. В середині травня,
в період цвітіння жовтої акації та озимої вики відбувається літ ме-
407
тєликів та відкладання ними яєць на зав'язі й молодих бобах. Гу-
сениці вгризаються в зерна, де живляться ними впродовж місяця.
Можуть мігрувати з одного бобу в інший при поїданні зерен у по-
передньому. У степовій та лісостеповій зонах України розвиваєть-
ся два повних покоління. Гусениці першого покоління відроджу-
ються в кінці червня, другого - у серпні, а на півдні країни в окремі
роки на початку вересня може розвиватись і третє покоління.
Основними заходами боротьби з вогнівкою акацієвою є ранні
строки сівби, лущіння і оранка, своєчасне збирання врожаю.
Біологічний метод - на посіви під час масової яйцекладки ви-
пускають трихограми (100-150 тис./га особин).
Довгоносики бульбочкові - 8іюпа Уегт - широко розповсюджені
і пошкоджують усі зернобобові культури, навіть багаторічні бобові
трави. Найбільшої шкоди завдають довгоносики щетинистий (8ігопа
сгіпішз НегЬзІ) та смугастий (Зігопа Ііпеаїиз Ь.). У квітні жуки вихо-
дять з місць зимівлі й за середньодобової температури 7-8° С, а в
години льоту - 13°С, живляться листками багаторічних бобових
рослин, а після з'явлення сходів сої перелазять на них. Жуки вигри-
зають по краях молодих листків місця овальної форми. Личинки
живляться бактеріальною тканиною бульбочок на коренях. Одна
личинка може знищити 3-8 бульбочок. Пошкодження бульбочок
призводить до зменшення вмісту азоту в рослинах, зниження вро-
жаю, сприяє проникненню в корені збудників хвороб.
При масовій появі жуків навесні (понад 5 особин на 1 м
2
) проти
них застосовують інсектициди.
Соєва плодожерка - Ьазреугезіа §1ісіуоге11а Маїз. - невели-
кий, темнозабарвлений метелик довжиною 5 мм, розмах крил -
12,5-13 мм. Яйце величиною 5-6 мм, лялечка темно-бура з чер-
вонуватим відтінком, довжиною 5,5-5,7 мм. Гусениці останнього
віку довжиною 10-11 мм, червонуваті з оранжевим відтінком і
нечіткими світло-жовтими плямами.
Через 5-7 днів після відкладання яєць з'являються гусениці,
які плетуть з шовкової нитки рідкий кокон, під прикриттям якого
проникають всередину бобу. Отвір у стулці бобу швидко затя-
гується соком, тому пошкоджені боби не відрізняються від здоро-
вих. Період перебування гусениць після відродження на зовніш-
ньому боці стулок бобу становить 6-24 год. Із ростом гусениця
408
завдає насінню значної шкоди, вигризаючи край сім'ядолей і за-
лишаючи екскременти. З бобу в біб гусениці не переходять. У
пошкоджених бобах на 25-50% зменшується вага насіння, зни-
жується схожість його і частково вміст олії.
Перед достиганням бобів гусениці досягають повного росту й
змінюють колір на червоно-оранжевий. Як тільки зерно затверді-
ває, а стулки бобів стають сухими, вона прогризає стулку і падає
на землю, де перебуває не більше 5-6 годин. Потім проникає в
ґрунт на глибину до 10 см і плете кокон, в якому зимує. Поріг шкі-
дливості: 5% заселених бобів у фазі формування бобів.
Заходи боротьби. Зяблева оранка загортає кокони на глибину
15-25 см, звідки метелики не можуть вийти на поверхню. Змен-
шенню кількості шкідника сприяють міжрядні обробітки до з'яв-
лення на рослинах бобів.
Павутинний
кліщ
- Теїгапусішз игіісае
КосЬ.
-
ЖИВИТЬСЯ
соком листків сої, внаслідок чого вони жовтіють, стають мармуро-
вими і часто опадають. Це спричиняє передчасне достигання,
зменшення кількості бобів, насіння та його ваги. Живуть і
розвиваються кліщі переважно з нижнього боку листка, заплітаю-
чи його дуже тонким павутинням і протягом літа можуть дати 10-
12 поколінь. В посушливих умовах шкідливість павутинного кліща
особливо зростає. Перезимувавши, самки навесні відкладають
яйця на бур'янах і культурних рослинах.
Поріг шкідливості: 2-3 особини рухомих стадій кліща на трій-
частий листок до цвітіння, або 10 особин - у період формування
бобів та наливу зерна.
Заходи боротьби. Спалювання післяжнивних решток, глибо-
ка зяблева оранка, обприскування посівів інсектицидами.
Люцернова совка - СМогісіеа уігіріаса Нйі. Гусениці першого
покоління пошкоджують листки, а другого - листки, квітки, боби й
недостигле насіння сої. Молоді гусениці виїдають м'якуш листка і
роблять невеликі отвори неправильної форми, прикриті павутиною
з чорними екскрементами, а більш дорослі вигризають великі от-
вори й пошкоджують краї листків. Вони ховаються в листках, скру-
чуючи їх, що утруднює застосування проти них отрутохімікатів.
Поріг шкідливості: 8-10 особин на 1 м
2
у період стеблування;
3-5 особин на 1 м
2
після цвітіння.
409
Заходи боротьби. Глибока зяблева оранка, рання сівба, зни-
щення бур'янів, розпушування ґрунту в міжряддях у період пере-
творення гусениць у лялечку.
Бавовникова совка - Спіогіаеа аозоіеіа Р. Гусениці пошкод-
жують листки сої (переважно на верхівці) і насіння, прогризаючи
ззовні бобів округлі, неправильної форми отвори. Пошкодження
листків і бобів збільшується при запізненні з сівбою сої.
Заходи боротьби. Для знищення яєць совки в період масово-
го відкладання їх метеликами випускають трихограму з розрахун-
ку 100 тис. особин на 1 га.
Паросткова муха - Беїіа ріашга М§. Пошкоджує проростаю-
че насіння й ростки. Личинки її вгризаються в насіння сої, що про-
ростає, поблизу виходу паростка, або в самий паросток. Це при-
зводить до зрідження сходів. Потім вони пошкоджують сім'ядолі,
точку росту й стебло, прогризаючи ходи під шкірочкою стебла,
внаслідок чого молоді рослини викривляються, а іноді в'януть.
Пошкодження сприяє проникненню та розвитку грибкових захво-
рювань. Сильніше личинки пошкоджують ранні посіви, особливо
при глибокому загортанні насіння, або дуже пізні.
Заходи боротьби. Оптимальні строки сівби й рекомендована
глибина загортання насіння.
Дротяники - це личинки різних видів жуків-коваликів. В Україні
сою пошкоджують: смугастий (А§гіоІе5 Ііпеашз Ь.), посівний
(Ашіоіез крЩаІог Ь.), широкий (Зеїагозотиз Іаіиз Р.), степовий
(Ашіоіез §иг§із1апи5 Раїсі.) та ін. Дротяники пошкоджують в осно-
вному насіння та підземні органи молодих рослин майже всіх зер-
нобобових культур, завдаючи особливо великої шкоди зернобо-
бовим культурам у вологі холодні весни.
Поріг шкідливості: 4-8 особин на 1 м
2
на початку розвитку ро-
слин.
Заходи боротьби. Глибока зяблева оранка, знищення бур'я-
нів, особливо пирію повзучого, дотримання норм висіву насіння,
вапнування ґрунтів.
Для захисту від шкідників (плодожерка, п'ядуни, кліщі, довго-
носики, трипси, совки, вогнівка, попелиці) застосовують Бі-58 но-
вий, 40% к.е. з нормою 0,5-1,0 л/га; золон 35% к.е. - 2,5-3,0 л/га
(табл. 6.11).
410
Таблиця 6.11 - Препарати для захисту сої від шкідників
Назва препарату,
діючої речовини,
фірми, країни
Норма
внесення
кг; л/га
Проти яких
шкідників
Час обробки,
застереження
Бі-58 новий,
48% к.е. (диметоат),
ф. БАСФ, Німеччина
0,5-1,0
Плодожерка,
вогнівки,
попелиці
Обприскування в
період вегетації
не більше двох
разів
Золон, 35% к.е.
(фозалон),
ф. Кемінова, Данія
2,5-3,0
Плодожерка,
кліщі, трипси,
п'ядуни, совки
Обприскування в
період вегетації
не більше двох
разів
ЗАХИСТ ВІД ХВОРОБ
Сою можуть уражати наступні хвороби: бактеріоз, фузаріоз, ан-
тракноз, переноспороз, аскохітоз, плямистості, біла гниль та ін.
Фузаріоз (Рикагішп Ілпк: Р. §іЬЬо§ит Арр., Р. охузрогат §сЬ1).
Проявляється у вигляді загнивання проростка і сходів. Уражене
насіння часто не проростає, воно загниває і за достатньої вологості
покривається біло-рожевими ватоподібними подушечками міцелію
гриба. Проростки сходів нерівномірно потовщені і деформовані, на
сім'ядолях з верхнього і нижнього боку з'являються бурі округлі
плями. Уражені рослини гинуть. В умовах холодної весни загибель
сходів від фузаріозу може становити 40% і більше. Часто у фазі
другого-третього справжнього листка рослини в'януть і випадають.
На дорослих рослинах фузаріоз спричинює пожовтіння, скру-
чування, засихання і опадання листків. Біля кореневої шийки на
стеблі видно темно-коричневі смуги і плями, які у вологу погоду
покриваються оранжево-рожевим нальотом. Рослина в'яне і гине.
Перед достиганням сої хвороба проявляється у вигляді знеба-
рвлення бобів, зерно формується щупле, зморшкувате, покрива-
ється білувато-рожевим нальотом. Інфекція зберігається в насін-
ні, рослинних рештках та ґрунті. Сильніше уражається вологе
насіння. За несприятливих умов (стреси, зумовлені низькими тем-
пературами, нестачею чи надлишком вологи тощо) на ослаблених
рослинах дуже швидко починає розвиватися фузаріоз.
411
Часто насіння уражується одночасно фузаріозом і бактеріозом.
При ранній сівбі насіння в холодний ґрунт ураженість фузаріозом
посилюється. Температура для проростання гриба і насіння бли-
зька, але потім гриб росте навіть при плюс 5°С у ґрунті, а соя при
8-10°С. Фузаріоз спричинює загибель до 43% і більше сходів.
Заходи боротьби. Знищення післяжнивних решток і глибока
зяблева оранка. Чергування сої у сівозміні, сівба тільки здоровим
насінням в оптимальні строки в добре підготовлений ґрунт.
Антракноз. Збудник - СоПегоігісІшт аетаіїшп Регз. На сім'я-
долях уражених сходів спочатку утворюються бурі, трохи запалі
виразки. Потім гриб проникає в молоде стебло, спричинюючи осла-
блення або загибель рослин. На пошкодженій поверхні з'являють-
ся численні чорні пустули. Черешки стебел і бобів перед дости-
ганням вкриваються невеликими чорними масами коричневого
міцелію. Насіння в уражених бобах не розвивається, або воно
щупле, з низькою схожістю. Інфекція передається з насінням та
післяжнивними рештками, що перезимували.
Антракноз поширений в районах достатнього зволоження, тому
на зрошуваних землях у степових районах, Лісостепу та в роки з
достатнім зволоженням ця хвороба може бути небезпечною.
Заходи боротьби. Дотримуватися правильної сівозміни, не
допускати розміщення бобових культур раніше, ніж через 4 роки
на одному і тому самому полі, доброякісна підготовка ґрунту, сів-
ба кондиційним насінням, внесення органічних і мінеральних доб-
рив, знищення рослинних решток. З хімічних заходів - протрую-
вання насіння препаратом бенлат, 50% з.п. - 3 кг/т насіння та ін.
Аскохітоз. Збудник АзсосЬут зо]аесо1а АЬг. Хвороба прояв-
ляється на рослинах від з'явлення сходів до достигання насіння.
На сім'ядолях з'являються темно-коричневі плями або виразки,
на яких є пікніди у вигляді чорних, добре помітних крапок. Харак-
терною ознакою аскохітозу є утворення плямистості на листках і
стеблах рослин, внаслідок чого вони відмирають, зменшується
надходження поживних речовин і активність фотосинтезу, що різ-
ко зменшує врожай. За масового розвитку хвороби ураженість
насіння досягає 60% і більше. У такому насінні порушуються фізі-
олого-біохімічні процеси, повністю втрачається схожість, а при
висіві в ґрунт воно стає джерелом дальшого поширення хвороби
412
на посівах сої. Якщо 10% насіння уражене аскохітозом, то воно
зовсім непридатне для сівби.
На листках уражених рослин утворюються плями сірого ко-
льору. У кінці вегетації стебла і боби вкриваються світлими пля-
мами з пікнідами. Боби стають трухлявими, пустими. Урожай-
ність знижується на 25—40% і більше.
Поширенню й посиленню захворювання аскохітозом сприяють
підвищена вологість, загущені посіви. Часто уражуються тільки
нижні листки, які відмирають під час вегетації. Темнонасінні сор-
ти сої більш сприйнятливі до аскохітозу.
Заходи боротьби. Правильне чергування культур у сівозміні,
ранні строки сівби, своєчасне збирання врожаю, глибока зяблева
оранка, підбір стійких сортів, сівба неураженим насінням, протру-
ювання фундазолом.
Пероноспороз, або несправжня борошниста роса. Збудник
Регопозрога тапзпшіса 8уао'\у. Зустрічається у всіх районах ви-
рощування сої, але найбільшої шкоди завдає у зонах достатнього
зволоження. Проявляється у двох формах: у вигляді пригнічення
рослин (дифузне ураження); у вигляді плямистості листя (місцеве
ураження).
В першому випадку уражує всі органи рослини. На сім'ядолях,
листках проявляються хлоротичні плями. З нижнього боку листка
з'являється сіро-фіолетовий наліт. Уражені рослини відстають у
рості, мають пригнічений вигляд, часто гинуть.
Місцева форма ураження спостерігається переважно у фазі
цвітіння і формування бобів. На листках з'являються спочатку
блідо-зелені, а пізніше бурі плями, які з нижнього боку вкривають-
ся сіро-фіолетовим нальотом. Уражені листки опадають.
На бобах і насінні пероноспороз проявляється у фазі достиган-
ня у вигляді кремової плівки, яка вкриває внутрішні стінки стулок
бобів і зовнішню оболонку насіння.
Основне джерело інфекції - уражені післяжнивні рештки і на-
сіння. Поширенню хвороби сприяє висока вологість повітря. Зни-
жує врожайність на 30% і більше.
Борошниста роса. Збудник хвороби - гриб ЕгузірЬе соттшііз
ОГЄУ. Ї. §1усіпе Тасг. Характеризується появою на верхньому боці
листків, на стеблах і бобах білого павутиноподібного або борош-
413
нисторосяного нальоту. Пізніше наліт набуває брудно-сірого заба-
рвлення внаслідок утворення великої кількості чорних крапок.
Основне джерело інфекції-уражені рослинні рештки. За інтен-
сивного розвитку хвороби втрати врожаю зерна можуть досягати
10-15% і більше. Заходи захисту - глибоке заорювання після-
збиральних решток, обприскування насінних ділянок фунгіцидами.
Септоріоз, або іржава плямистість. Збудник хвороби - гриб
Зерюгіа §1усіпе8 Нетті. Хвороба проявляється на всіх органах
рослини. На сім'ядолях формуються наскрізні плями, пізніше сі-
м'ядолі загнивають і опадають. На листках видно червонувато-
бурі дрібні плями, пізніше вони стають бурими і майже чорними.
На стеблах і бобах - бурувато-сірі плями. У місцях ураження тка-
нина вкривається чорними крапками - пікшдами гриба.
Уражені листки жовтіють і опадають, а боби недорозвинуті.
Особливо значні втрати врожаю бувають при інтенсивному ура-
женні септоріозом за 3-5 тижнів до збирання.
Основне джерело інфекції - уражені рослинні рештки і насіння.
Церкоспороз (Сегсокрога 8о]іпа Нага). Уражаються всі надзе-
мні органи. На сім'ядолях з'являються коричневі плями з брудно-
сірим нальотом. На листках і молодих бобах утворюються світ-
ло-сірі плями з коричневою облямівкою. З нижнього боку листків
з'являється темно-сірий наліт. На насінні плями коричневі, опуклі
з облямівкою або розпливчасті. У зараженого насіння значно зни-
жується схожість. За сильного розвитку хвороби урожайність може
знижуватися в 2-3 рази.
Збудник хвороби зимує в насінні та рослинних рештках.
Заходи захисту - ретельне очищення та протруювання насін-
ня фундазолом (3 кг/т).
Склеротинія, або біла гниль. Збудник - Зсіегошііа зсіегопошт
(ЬіЬ.) еі В§. Це дуже небезпечне захворювання, уражує до 25% і
більше рослин. З'являється воно звичайно у фазі цвітіння - поча-
тку формування бобів. Спричинює всихання всієї рослини або окре-
мих гілок. Біля кореневої шийки й основи гілок утворюється білий
наліт у вигляді щільної плівочки або пухнастих скупчень грибниці,
яка потім перетворюється в склероції, спочатку рожево-сірі роз-
міром 3-10 мм, потім чорні ззовні, з білою при зламуванні серце-
виною. Нерідко з уражених місць виділяються крапельки гнильної
414