Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур

Подождите немного. Документ загружается.

В Україні зареєстровано 18 сортів гороху овочевого (табл. 5.13).

Основа ефективності виробництва овочевого гороху - пра-

вильний вибір попередників (озимі зернові, рання картопля,

кукурудза на силос, столові коренеплоди, городні та баштанні куль-

тури). Сіють його рано на добре вирівняних полях вузькорядним і

рядковим способами. Восени вносять калійно-фосфорні добрива з

розрахунку 60-90 кілограмів діючої речовини на гектар, а навесні,

перед сівбою, дають по 30-50 кілограмів азоту, але не більше,

щоб маса не була надмірно буйною, а якість бобів - низькою. Для

знищення однорічних дводольних та злакових бур'янів вносять

гезагард, 50% з.п. (2 кг/га) до сходів гороху впродовж 2-5 днів

після висівання.

Однорічні дводольні у фазі 3-5 листків гороху знищують з до-

помогою гербіциду агрітокс, 50% в.р. (0,5 л/га), діпокур М (0,3-

0,5 л/га).

Таблиця 5.13 - Сорти гороху овочевого

Назва сорту

Рік

Зона

Група

Напрямок

реєстрації вирощування стиглості використання

Авола АС

1999 СЛП рс конссрв.

Адагумський 1985 СЛП сс консерв.

Альфа 1978 СЛП рс коисерв.

Вега

1982

СЛП

сс консерв.

Вікма 2001 ЛП рс консерв

Віолена

1997

СЛП рс консерв.

Воронезький

1990 СЛП рс консерв.

зелсішй

Гермес

1994 СЛП рс консерв.

Горл 1997 СЛП сс консерв.

Гунтер

2001 П рс консерв

Ізумрудний 1999 СЛП сс консерв.

Каскад 1997 СЛП сс консерв.

Кеш

1999 Л рс консерв.

КСМ (Дшга) 1995 СЛП рс консерв.

Овочеве диво

2003

СЛП

сс консерв

Пегас

1995

СЛП сс консерв.

Селена

1996

СЛП сс

консерв.

Уладовський

2001

СЛП

рс

консерв.

харчовий

374

Гербіцид півот, 10% в.р.к. проти злакових і однорічних дво-

дольних бур'янів можна вносити до висіву, до сходів, або після

сходів у фазі 3-6 листків гороху у нормі 0,5-0,75 л/га. Препарат

пантера знищує багаторічні злакові при обприскуванні по вегету-

ючій культурі за висоти бур'янів 10-15 см. Коли рослини почина-

ють цвісти, випускають на посіви 30-50 тисяч штук трихограм на

гектар.

У всьому комплексі робіт найскладнішим і найтрудомісткішим

є збирання. Щоб одержати зелений горошок, масу скошують че-

рез 12-15 днів після початку цвітіння. У цей час уже 75-85% бо-

бів наповнюються зерном, яке досягає близько півсантиметра в

діаметрі. Застосовують жатки ЖБА-3,5; ЖРБ-4,2; ЖНУ-4. Вкла-

дають горох у валки, потім підбирають і транспортують на пункт

переробки. За допомогою спеціальних комбайнів можна збирати

горох напряму і відвозити на консервні заводи обмолочене зерно

гороху.

375

Таблиця 5.14 - Технологічна схема вирощування гороху.

Урожайність - 50 ц/га зерна. Площа - 1 га. Попередник - озима пшениця.

з/п

Назва робіт

Одиниця виміру

Обсяг робіт

Норма виробітку

Тарифна ставка,

грн/га

Технічні засоби

Вартість матеріальних ресурсів:

пальне, добрива,

отрутохімікати та ш.

грн.

Амортизація та

непередбачені

витрати

Всього витрат по

виду робіт,

грн.

5 6

Внесення азотних добрив:

аміачна селітра N10 на 1 т солому

га

25 2

МТЗ-80 + МВД-900

Аміачна селітра

1ц = 100 грн.

Пальне 6 л х 3 грн. = 18 грн.

130

Дискування стерні з одночасною

заробкою соломи і селітри

га

20 2

Т-150-К +БДТ-7

15 л х 3 грн.=45 грн.

Сівба сидератів: гірчиця біла,

початок серпня

га

МТЗ-80 + СЗ-3,6

8 л х 3 грн.=24 грн.

гірчиця: 20кг х 2 грн. = 40 грн.

Перевезення, навантаження і

внесення мінеральних добрив:

А. Суперфосфат (Р«>)

Б. Калімагнезія (К^о)

Транспортний засіб,

навантажувач ПЗ-0,8

МТЗ-80 = МВД-900

Перевезення - 40 грн.

Пальне 12 л х 3 грн.=36 грн

Суперфосфат Зцхб0грн=180грн.

Калімагнезія Зцх70грн=210 грн.

502

Оранка на п=28 см, середина

жовтня

га

К-701 +ПЛН-8-40

25 х 3 грн.

75 грн.

110

Разом по осінньому циклу робіт

768

110

895

Весняна культивація з

боронуванням

га

Т-150К + 2КПС-4 +

8БЗТС

10 л х 3 грн. = 30 грн.

Закінчення таблиці 5.14

4 5

7. Сівба

га

15 4

МТЗ-80 + СЗ-3,6 +

борони посівні

8 л х 3 грн. = 24 грн.

фундазол - 50 грн.

насіння: 2,5ц х 80 грн. = 200 грн.

бактеріальне добриво - 20 грн.

мікроелементи - 40 грн.

358

Коткування

га

МТЗ-80 + ЗККШ-6

3 л х 3 грн. = 9 гри.

Внесення гербіцидів

га

МТЗ-80 + ОП-2000

ГАЗ-53 - 3 м'

води

3 л х 3 грн.

9 грн.

Базагран М - 100 грн.

4 л х 3 грн.

12 грн.

136

10.

Внесення інсектицидів від

бульбочкового довгоносика

га

МТЗ-80 + ОП-2000

ГАЗ-53 - 3 м

води

5 л х 3 грн. = 15 грн.

Бі-58-60 грн.

11.

Друге внесення інсектицидів

- від зерноїда

га

МТЗ-80 + ОП-2000

ГАЗ-53 - 3 м

води

5 л х 3 грн. = 15 грн.

КАРАТЕ - 35 грн.

Всього по весняно-літньому циклу робіт

619

711

12. Скошування у ватки

га

МТЗ-80 + ЖРБ-4,2

10 л х 3 грн.

30 грн.

13.

Підбір та обмолот валків з

подрібнюванням соломи

га 10

Дон-1500

25 л х 3 грн.

75 грн.

145

14.

Транспортування зерна

т 4

ГАЗ-53

7 л х 3 грн. = 21 грн.

15.

Первинна очистка зерна

ОВС-25

Електроенергія - 30 грн.

Разом по збиранню

156

100

294

Разом по технології

1543

-— ~ -Л

280

1900

-а

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Агротехнічне і господарське значення гороху.

2. Хімічний склад зерна гороху.

3. Назвати оптимальні умови для проходження процесу симбі-

отичної азотфіксації.

4. Біологічні особливості гороху.

5. Кращі попередники для гороху.

6. Особливості основного і передпосівного обробітку ґрунту.

7. Система удобрення гороху.

8. Скласти логічну схему розрахунку норм добрив для одер-

жання 60 ц/га зерна гороху.

9. Чи потрібно вносити азотні добрива при вирощуванні горо-

ху?

10. Які мікроелементи найважливіші при вирощуванні гороху?

11. Підготовка насіння гороху до сівби.

12. Назвати найпоширеніші сорти гороху.

13. Особливості сівби гороху.

14. Глибина загортання насіння.

15. Строки сівби гороху.

16. Норма висіву гороху.

17. Догляд за посівами гороху.

18. Боротьба з бур'янами у посівах гороху.

19. Основні гербіциди для знищення різних видів бур'янів.

20. Захист посівів від шкідників.

21. Найпоширеніші шкідники гороху.

22. Інсектициди для знищення від шкідників.

23. Захист посівів гороху від хвороб.

24. Основні хвороби гороху.

25. Особливості збирання врожаю зерна.

26. Вирощування гороху овочевого.

27. Скласти технологічну схему вирощування гороху.

378

ЗАДАЧІ

5.1. Горох посіяно сівалкою СЗ-3,6 з нормою висіву 300 кг/га.

Маса 1000 насінин 250 г, чистота насіння 99%. Яка відстань

між насінинами в рядку?

5.2. Встановити норму висіву гороху, якщо на 1 га висіяно 1 млн.

насінин. Маса 1000 насінин 260 г, посівна придатність - 94%.

5.3. Біологічна врожайність гороху - 45 ц/га. Густота стояння

18 рослин на 1 м довжини рядка при міжряддях 15 см. Скі-

льки бобів утворено на рослинах, якщо кожен біб містить по

5 зернин. Маса 1000 зерен - 250 г.

5.4. Урожайність зерна гороху - 40 ц/га. Структура врожаю така:

100 рослин на 1 м

, на рослині 3 боби по 5 насінин кожний,

маса 1000 насінин 290 г.

5.5. Визначити норму висіву гороху, якщо на 1 м довжини рядка

висіяно 18 насінин з масою 1000 зерен - 260 г і посівною

придатністю 95%. Ширина міжрядь -15 см.

5.6. Розрахувати норму мінеральних добрив під горох для одер-

жання 60 ц/га при виносі 1 т зерна 1Ч

379

Соя є основною зернобобовою культурою в світі. її зерно зба-

лансоване за протеїном і перетравними амінокислотами. У насінні

сої міститься 30-55% білка, 13-26% жиру, 20-32% крохмалю. У

золі багато калію, фосфору, кальцію, а також вітамінів (А, В

С,

В,, Є, К, О

, РР). Велике продовольче значення сої. Вирощую-

чи цю культуру, одержують по суті два врожаї - білка і рослинної

олії. Жодна рослина в світі не може за 4-5 місяців виробити стіль-

ки білка і жиру. Немає рівних сої щодо кількості виготовлених з неї

продуктів. Соєвий білок і олію можна знайти на полицях суперма-

ркетів розвинених країн у складі більш ніж 1000 харчових продук-

тів, починаючи від приправ до салатів, соєвого м'яса, хліба і закін-

чуючи смачними готовими стравами.

Великий вміст білка і надзвичайно цінна його збалансованість за

амінокислотним складом, роблять сою чудовим замінником проду-

ктів тваринного походження у харчуванні людини. Із сої виготовля-

ють соуси, молоко, сир, котлети, замінники яєчного порошку, конди-

терські вироби, ковбаси, консерви та ін. їх використовують як

дієтичний продукт харчування, що має антисклеротичні речовини.

Особливістю хімічного складу сої є вміст у ній фосфатидів - леци-

тину і нефаліну, необхідних для живлення нервової тканини.

380

Поряд з тим в насінні сої є антипоживні речовини: інгібітори

трипсину, хемотрипсину, сапоніни, гемаглютаніни тощо. Ці інгібі-

тори можна успішно інактивувати методом теплової обробки, який

широко застосовується у світовій практиці при одержанні повно-

жирових і знежирених соєвих продуктів, призначених як для хар-

чових, так і для кормових потреб.

Найбільш доступним і ефективним способом промислової пере-

робки є виготовлення соєвого молока. З 1 кг сухого насіння устано-

вка, названа "соєвою коровою", виробляє 8 літрів молока. При дода-

ванні невеликої кількості цукру, солі та харчової соди можна досягти

майже повної смакової ідентичності з коров'ячим молоком. На відмі-

ну від тваринного жиру, що перетворюється в організмі у холестерин,

соєве молоко містить рослинні жири, що захищають від інфаркту.

Соєве молоко є основним компонентом у виготовленні сиру-

тофу. Головний білок сої - гліциній при закисанні має властивість

згортатися. Сир-тофу одержують коагуляцією (зсіданням) соєво-

го молока майже так само, як виробляють звичайний сир з коро-

в'ячого молока.

Після віджиму соєвого молока на фільтрі-пресі "соєвої корови"

залишається окара (жмих). Вона є джерелом харчової клітковини і

містить значну кількість поживних речовин сої. В результаті дуже

тонкого розмелу сої окара нагадує вологе борошно, її можна додава-

ти у звичайне борошно і використовувати під час виготовлення хлібо-

булочних виробів, печива, підливок, соусів тощо, що збільшує вміст у

них білка і клітковини. Окара може використовуватись у випічці за-

мість яєць, її можна висушувати і зберігати для використання надалі.

Соя широко використовується при виробництві м'ясних проду-

ктів у вигляді соєвого борошна, концентрату, ізолятів.

Соя - важлива технічна культура. Вона займає перше місце у

світовому виробництві рослинної олії (табл. 6.1,6.2).

її використовують на харчові цілі і для виробництва промис-

лової продукції - лаку, фарб, мила, пластмаси, клею, штучних во-

локон. На даний час 60% зерна сої переробляється на олію.

Олія засвоюється організмом на 98%. У ній велика кількість

ненасичених жирних кислот (лінолевої і ліноленової), які не синте-

зуються в організмі і обов'язково повинні поступати з їжею. Вони

знижують вміст холестерину в крові, позитивно діють на функціо-

нування мозку, покращують зір.

381

Таблиця 6.1 - Світове виробництво насіння

найважливіших олійних культур, млн. т

Культура

1970 р.

1975

р.

1980 р.

1985

р.

1990 р.

1995

р.

1998

р.

Соя

55 93

103 104 125 158

Ріпак

5 8 10

19 25

35 37

Бавовник

22 25 25

31 33

36 33

Арахіс

17 17 18

20 22

27 28

Соняшник

20 23

26 26

Всього

103

123 166 203 218

261 294

Таблиця 6.2 - Виробництво олії в світі, млн. т

Культура

1991

р.

1993

р.

1995

р.

1997

р.

1998

р.

1999

р.

Соя

15,9

17,2 19,8 19,9

20,2

20,5

Пальма

11,2

13,4 15,2

16,2

16,4

16,7

Ріпак

8,8

9,1

10,3 11,3 11,4

11,6

Соняшник

8,1

7,7

8,5 9,2 9,3 9,5

Бавовник

4,0

3,9

3,8

4,1 4,1

4,3

Арахіс

4,0

4,3 4,3

4,5 4,6

Кукурудза

1,5

1,6 1,8 1,9

2,0

2,1

Оливки

1,6

2,0

1,9 1,7

1,8

1,9

Всього

61,6

66,6

72,9

75,8

76,4

77,1

Олія містить насичені і ненасичені жирні кислоти. Перші є дуже

цінними для промисловості. З насичених жирних кислот у соєвій

олії містяться: пальмітинова (7-10%), стеаринова (25%), бехено-

ва (1-3%), меристинова (0,1-0,3%), лігноцеринова (0,1%) та ін. в

незначній кількості. Із ненасичених жирних кислот є олеїнова (22-

35%), лінолева (43-59%), ліноленова (0,5-12,5%).

Соя - цінна кормова культура. її можна згодовувати тваринам у

вигляді макухи, соєвого шроту, дерті, молока, білкових концентратів,

зеленого корму, сіна, силосу, соломи. Макуха може застосовуватися

як універсальний білковий концентрований корм. Вона містить в 1 кг

1,26 кормових одиниць, 354 г перетравного протеїну, 28 г лізину.

Якщо до комбікормів додавати 10% соєвого шроту, це значно

підвищує продуктивність тварин і зменшує витрату кормів.

Соя має агротехнічне значення. Вона засвоює азот з повітря, за-

лишає після себе 60-90 кг/га біологічно фіксованого азоту, очищає поле

від бур'янів і є добрим попередником для наступних культур сівозміни.

Здатна використовувати малодоступні важкорозчинні мінеральні спо-

луки не тільки з орного шару, а й більш глибоких шарів ґрунту.

382

ІСТОРІЯ І ПОШИРЕННЯ

Вирощування сої було однією з умов процвітання стародавніх

цивілізацій. Батьківщиною сої вважається Швденно-Східна Азія.

В Китаї вона відома понад 6000 років до н.е. Понад 4000 років до

н.е. сою вирощували в Кореї, Індії, Японії та ін. країнах. Пріоритет

відкриття поживних властивостей цієї культури належить китай-

цям. У Китаї вона віддавна є замінником м'ясних і молочних про-

дуктів. В Європі сою почали вирощувати лише у XVIII столітті, а

в Україні - з 70-х років XIX століття.

За площею посіву соя посідає перше місце серед зернобобових

культур. У 1983 році світова площа становила 52 млн. га, в 1990

році 56 млн. га, а в 1998 році зросла до 70,7 млн. га. За період з

1990 до 1998 року посіви сої зросли на 25%. Найбільше сою виро-

щують: США - 28,7 млн. га, Бразилія - 13,3 млн. га, Китай -

8 млн. га, Аргентина - 6,9 млн. га, Індія - 6,3 млн. га. У всіх кра-

їнах Європи сіють лише 1,2 млн. га (табл. 6.3).

Таблиця 6.3 - Площа посіву, врожайність і виробництво

сої у світі та окремих країнах у 1998 році

Країна

Площа посіву,

млн.

га

Урожайність,

ц/га

Виробництво зерна,

млн.

У світі всього

70,7

22,4

158

Україна

0,031

11,4

0,036

Аргентина

6,89

27,1 18,7

Болівія

0,58 18,4

1,07

Бразилія

13,25

23,7

31,0

Індія

6,35

10,0 6,1

Індонезія

1,09

12,0

1,3

Італія

0,35

35,0 1,23

Канада

0,98

27,9

2,74

Китай

8,20

16,8

13,8

Нігерія

0,54

6,6

0,36

Парагвай

1,09 26,3

2,9

Росія

0,404

6,9

0,28

Румунія

0,144

13,9

0,20

США

28,66

26,2

75,1

Угорщина

0,018

22,2

0,040

Середня врожайність сої у світі в 1998 році становила 22,4 ц/га.

Високі врожаї сої одержано в Італії - 35 ц/га, Канаді - 27,9 ц/га,

Аргентині - 27,1 ц/га, Парагваї - 26,3 ц/га.

383

Виробництво зерна теж найбільше в цих країнах: США -

75,1 млн. т, Бразилія - 31 млн. т, Аргентина - 18,7 млн. т, Китай -

13,8 млн. т. Світове виробництво - 158 млн. т.

На початку XXI століття в арсеналі світових рослинних ресурсів

соя посідає четверте місце після пшениці, кукурудзи та рису, потісни-

вши останніми роками ячмінь (табл. 6.4). За темпами приросту вона

не має собі рівних. За період з 1938 до 1998 року виробництво сої

збільшилось в 12,9 рази, тоді як пшениці - у 4,6, рису - у 3,7, куку-

рудзи - у 5,5 рази. У групі зернобобових культур вона за обсягами

виробництва значно перевищує всі зернобобові культури разом узяті.

Таблиця 6.4 - Соя серед 15 головних зернових і

зернобобових культур світового рослинництва, 1998 р.

Культура

Площа посіву,

млн.

га

Урожайність,

ц/га

Виробництво

зерна, млн. т

Пшениця

224,4

26,2

588,8

Рис

150,3

37,5

563,2

Кукурудза 137,4 44,0

604,0

Соя

70,7

22,4 158,3

Ячмінь

61,7

22,5 138,8

Сорго 44,4 14,3

63,5

Просо 37,6

7,8 29,2

Квасоля

25,7

8,9

17,6

Арахіс

23,8

13,0 31,0

Овес 14,6

17,7 25,8

Жито 10,2

19,4 21,0

Нут 10,2 7,7 7,9

Горох

6,9 19,1

13,2

Сочевиця

3,4 8,8

3,0

Кормові боби

2,4

15,0

' 3,5

Виробництво сої в Україні подано в табл. 6.5.

Таблиця 6.5 - Виробництво сої в Україні

Рік

Площа посіву, тис. га

Урожайність, ц/га Виробництво зерна, тис. т

1985 70

9,9

1990 88

11,3

1995

9,7

2000

10,6

2001 73

10,1

2002

12,7

125

2003

190

12,2

232

2004

274

11,8 323

384

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових куль­тур

Подождите немного. Документ загружается.

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур