Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур

Подождите немного. Документ загружается.

рідини. Грибниця відзначається великою руйнівною силою, вона

легко проникає всередину стебел, черешків, листків, у боби й на-

сіння, руйнуючи паренхіму, первинну кору й первинні серцевинні

пучки. Чорні склероції можуть розвиватися всередині стебла. Старі

здерев'янілі стебла не руйнуються, але всередині й ззовні забар-

влюються в яскраво-рожевий колір.

Боби на уражених рослинах не утворюються або стають трух-

лявими і стулки, відокремлюючись по черевній і спинній сторонах,

опадають на землю. На рослині від уражених бобів залишаються

тільки по дві жилки, що і є характерною ознакою хвороби. Насіння

вкривається грибницею, яка незабаром перетворюється в темні

склероції. Останні являють собою невеликі темні грудочки, у ви-

гляді яких і зимує збудник хвороби. Під час сівби склероції потра-

пляють у ґрунт разом з насінням або ж під час збирання падають

на землю з уражених органів і там зимують. В дощове літо хворо-

ба проявляється у вигляді мокрої, а за нестачі опадів - сухої гнилі.

Заходи захисту - ретельне очищення насіння від щуплих зерен

та склероціїв. Рештки рослин, уражених склеротинією, знищують.

Бактеріоз насіння і сходів (сім'ядольний бактеріоз). Збудники

- ХапіЬоітюпаз рпазеоіі

ОО\УЗ.

уаг зсдепзе (Неа§ез)

8іагг,

апа ВигкЬ

та Рзеиаотопаз ІаЬасі. На ураженому насінні з'являються бліді чи

жовто-бурі, трохи вдавлені плями й виразки, оболонка іноді буває

зморщеною з послабленим блиском. При намочуванні через кілька

годин насіння вкривається слизом, стає м'яким, виділяє неприєм-

ний запах. На сім'ядолях ззовні утворюються світло-жовті, а з вну-

трішнього боку - буро-коричневі, маслянисті плями, в центрі - сірі

або темно-сірі вдавлені, м'які, різної величини й форми. Іноді сім'я-

долі перетворюються в клеєподібну масу. На підсім'ядольному ко-

ліні також утворюються буро-коричневі плями. Паростки з ураже-

ного насіння потовщуються, в більшості випадків згинаються і не

можуть пробитися на поверхню ґрунту. Часто уражене насіння зо-

всім не проростає. Ця хвороба призводить до великого зрідження

посівів і значного недобору врожаю. Сприятлива температура для

розвитку бактеріозу - 20-25 °С. Бактеріоз сходів передається з на-

сінням і з післязбиральними рештками.

На насінні сої часто бувають коричневі або світло-коричневі

плями не від цієї хвороби, а виникають від ударів, намочування у

415

воді, дії деяких отрутохімікатів та інших причин, що зумовлюють

некроз тканин. Ця плямистість не має прямого впливу на вро-

жайність. Однак її іноді сприймають як ознаку ураженості бакте-

ріозом.

Сім'ядольний бактеріоз дифузно з посівного насіння не пере-

дається насінню нового врожаю.

Заходи боротьби. Сівба добірним і здоровим насінням, зни-

щення щитника чорновусого - поширювача сім'ядольного бакте-

ріозу, підбір стійкіших сортів. Своєчасне збирання й заорювання

післязбиральних решток, чергування сої у сівозміні.

Бура кутаста плямистість, або бактеріальний опік. Збу-

дником хвороби є бактерія Рзеисіотопаз §1усіпеит Соегрег. Ура-

жає всі органи молодих і дорослих рослин. На листках видно дрі-

бні кутасті темні плями з жовтою облямівкою; на черешках листків

та стеблах утворюються чорні смуги; на бобах - світло-коричне-

ві плями, що розпливаються. На уражених рослинах формується

недорозвинене зерно із зморшкуватою оболонкою. Уражене на-

сіння ослизнюється, при проростанні дає проростки з бурими пля-

мами на сім'ядолях, які пізніше гинуть.

Основне джерело інфекції - неперегнилі уражені рештки і на-

сіння, в оболонці якого містяться бактерії.

Зморшкувата мозаїка (Веап тозаіс уігаз)

Жовта

мозаїка

сої (Веап

уе11о\у

тозаіс

УІШЗ)

Вірусні захворювання викликають великі порушення обміну

речовин, особливо протеїнового комплексу. Симптоми вірусних

захворювань дуже різноманітні, але в основному вони зводяться

до неправильного росту тканин, що має такі прояви: гофрова-

ність листків; нерівномірне забарвлення листків - мозаїка, що

буває присудинною, розсіяною, кільцевою, крапчастою і сітчас-

тою; деформація листків, нерівномірній ріст стебла, недостатнє

опушення листків, зміна форми бобів тощо. Знижується врожай-

ність на 40%.

Основними поширювачами вірусу є попелиці.

Заходи боротьби. Збирання насіннєвого матеріалу тільки із

здорових рослин. Просторова ізоляція посівів сої від інших бобо-

вих культур на відстань не менше 1 км. Своєчасна боротьба з

попелицями.

416

ЗБИРАННЯ

Ознакою повної стиглості є опадання листків, підсихання і по-

буріння стебел і бобів, відокремлення насіння від їх стулок, зни-

ження вологості до 14-16%.

Основний спосіб збирання - пряме комбайнування на низько-

му зрізі (4-6 см).

Щоб прискорити достигання пізньостиглих сортів, а в холодні

роки - і середньостиглих, застосовують десиканти. Сою обприс-

кують у фазі початку побуріння бобів нижнього і середнього яру-

сів препаратом баста 14% в.р. з нормою 2 л/га чи реглоном

(2-3 л/га). Десикація дає можливість на 10-12 днів раніше почати

збирання зерна.

Сою збирають переобладнаним для низького зрізу комбайном

СК-5. Застосування жаток ХС-5-1200 або ХПС-4,2 значно знижує

рівень втрат при збиранні внаслідок кращого копіювання ними по-

верхні ґрунту.

Зазори підбарабання при обмолоті сухої сої на вході становлять

30-38 мм, на виході 18-28 мм. Якщо маса волога, то їх зменшують

відповідно до 26-34 мм і 12-20 мм.

Регулювання робочих органів комбайна залежить від вологості

насіння (табл.6.12).

Таблиця 6.12 - Регулювання параметрів робочих органів

комбайна СК-5 при збиранні сої залежно

від вологості насіння

Вологість,

Частота

обертання

барабана,

об/хв.

Зазори в

підбарабанні, мм

Частота

обертання

ротора

вентиля-

тора, об/хв.

Відкриття жалюзі

решіт, мм

Вологість,

Частота

обертання

барабана,

об/хв.

на вході

на

виході

Частота

обертання

ротора

вентиля-

тора, об/хв.

верх-

нього

ниж-

нього

9-12

450-600

34-38

22-26

630 12-14 10-12

13-16

600-700

30-34

18-22

650 13-15 11-13

17-20

700-800

26-30

15-16 660

13-16 13-15

21-24

800-850

24-28

11-12 670

17-19 14-16

25-28

850-900

20-21

10-13 700

17-20 14-17

417

ПІСЛЯЗБИРАЛЬНА ОБРОБКА НАСІННЯ

Післязбиральну обробку насіння проводять на зерноочисних

сушильних комплексах КЗС-10Ш, КЗС-20Ш, КЗС-40, КЗР-5. Для

доведення насіння до посівних кондицій використовують насін-

нєочисні машини ОС-4,5А і СМ-4, для протруювання - ПС-10.

Машини для попередньої очистки регулюють так, щоб виді-

лити легкі і великі домішки. У машині ЗД-10000 встановлюють

решета з круглими отворами діаметром 7-10 мм. У машині ОВП-

20 А верхні решета встановлюють теж на 7-10 мм, а нижні - з

продовгуватими отворами шириною 1,7-2,4 мм.

Машини для первинної очистки регулюють з метою виділити

дрібні, щуплі, биті зерна. Для цього в машинах ОВП-20А, ЗАВ-

10.30000, ЗВС-20 встановлюють верхні решета з круглими отво-

рами діаметром 7-10 мм, а нижні - діаметром 5-6 мм (продовгу-

ваті отвори шириною 4,0-4,5 мм). Швидкість повітря в каналах -

11-13 м/с.

Для вторинної очистки машину СВУ-5 регулюють так, щоб

виділити биті і невиповнені зерна. Відділення неякісного зерна за-

безпечується на пневмо-сортувальному столі ПСС-2,5. Засто-

совують також насіннєочисні агрегати "Петкус", СМ-4 та ін.

Під час сушіння насіння оболонка зерна сої висихає швидше,

ніж сім'ядолі, що часто спричинює розтріскування зерна. Тому

сушити сою необхідно з дотриманням певного режиму, знімаючи

за один пропуск насіння не більше 4% вологості. Температура

теплоносія за вологості насіння в межах 16-19% повинна стано-

вити 40°С, а за вологості 25-30% - лише 30°С.

У суху, спекотну погоду досить ефективним є сушіння насіння

сої на відкритих майданчиках шаром товщиною 10-15 см. Впро-

довж дня насіння декілька разів перелопачують.

Очищене і висушене (10-11 %) насіння зберігають насипом то-

вщиною не більше як 1 м, або в мішках при висоті штабеля не

більше ніж 2,5 м.

418

ВИКОРИСТАННЯ сої

ш Зерно. Для разкладу антипоживних речовин вже давно вико-

ристовується теплова обробка зерна. Існує декілька її способів:

варіння чи запарювання, прожарювання, екструдування, мікроні-

зація, СВЧ-обробка, волого-теплова обробка.

Насіння сої переважно підсмажують або варять. Смажити не-

обхідно в духовці, не допускаючи підгоряння зерна. Залежно від

того, з якою метою сою смажать, її доводять до світлого чи тем-

ного кольору.

Варити ціле зерно сої набагато складніше, ніж зерно гороху чи

квасолі. Перед варінням насіння миють, заливають холодною во-

дою, додають трошки соди і замочують впродовж 10-12 год. Пі-

сля цього воду зливають і варять у свіжій воді 1,5-2 год. Кастру-

лю щільно прикривають накривкою.

• Крупа. Соєву крупу одержують із підсушеного зерна на зви-

чайних крупорушках. Розварюється соєва крупа значно швидше,

ніж ціле зерно. Проте перед варінням її теж рекомендується вимо-

чувати 10-12 год. Зберігають крупу в сухому, прохолодному міс-

ці, оскільки вона швидко псується, що пояснюється великим вміс-

том жиру, який на повітрі гіркне.

• Борошно. Сире зерно сої при розмелюванні може забивати

сита, жорна, вальці. Щоб цього уникнути, зерно підсушують 3-4

год. за температури 50°С. Спочатку його грубо подрібнюють, ви-

даляючи при цьому оболонки зерна і зародки, які в розмеленому

вигляді спричинили б швидке гіркнення борошна. Після цієї підго-

товчої операції здійснюють тонкий розмол на жорнових чи вальце-

вих млинах.

Соєве борошно можна одержувати не тільки із зерен, але й з

соєвої макухи чи шроту. Борошно із макухи і шроту містить мало

жиру, тому може зберігатися досить довго.

Соєве борошно містить багато білка (40-52%) і зольних еле-

ментів (5-6%) та відносно мало вуглеводів (27-34%). У борошні

із цілих соєвих зерен високий вміст жиру - 19-20%, але немає

419

клейковини. Тому борошно з сої додають у* різних пропорціях до

пшеничного чи житнього.

• Соєве молоко. У Східній Азії соєве молоко було відоме і ши-

роко використовувалось для харчування ще декілька століть тому.

Напевно сприяв цьому буддизм, де релігійними правилами забо-

ронено пити коров'яче молоко.

Соєве молоко - солодкуватий, смачний напій біло-кремового

кольору з легким приємним запахом. Одержують його з замоче-

ної у воді, подрібненої і провареної на парі сої. Це дієтичний

продукт, що не містить лактози, за харчовою цінністю відповідає

коров'ячому молоку 1,5-2%-ної жирності. Соєве молоко краще

перетравлюється у шлунку, рекомендується при виразковій хворо-

бі шлунку, холециститі, цукровому діабеті, харчовій алергії на мо-

лочні продукти тваринного походження.

Молоко із сої при відстоюванні утворює вершки. Під час кип'я-

тіння сильно піниться, "збігає" з каструлі, як і коров'яче. Під час

кип'ятіння на поверхні утворюється жирна плівка, яку китайці вва-

жають ласощами. Соєве молоко також скисає, з нього можна ви-

готовити сир.

Найпростіший спосіб приготування соєвого молока такий:

зерно сої замочують декілька годин, розтирають разом з водою

між невеликими жорнами. Біла рідина (це і є соєве молоко) витікає

борозенкою на нижньому жорні. Молоко проціджують, додають

сіль, цукор.

2-й спосіб. Насіння замочують на 24 години (влітку на 12 год.),

два рази змінюють воду на чисту. Вимочене зерно кладуть у кас-

трулю, заливають чистою водою, доводять до кипіння (але не ки-

п'ятити!), зливають воду: повторюють доведення до кипіння із

свіжою водою ще 2 рази. Це дозволить позбутися бобового при-

смаку. Після цього сою подрібнюють за допомогою м'ясорубки

(прокрутити масу не менше трьох разів) або кухонного комбайна.

У подрібнену сою додають воду, одночасно помішуючи. На 1 кг

сої потрібно 8-9 літрів теплої кип'яченої води. Залишають на З

години, періодично помішуючи. Процідити, поставити на вогонь,

додати сіль, цукор, ванілін за смаком, кип'ятити 10-15 хвилин і

соєве молоко готове до вживання.

420

3-й спосіб. Соєве борошно замочують у воді на 8-10 годин,

розтирають дерев'яною ложкою, залишають на 2-3 год, після чого

додають воду у співвідношенні 1 до 6-8, розмішують, нагрівають

до 70-80°С, проціджують, кип'ятять 10-15 хв., постійно помішую-

чи, додають сіль, цукор.

Соєве молоко на корм худобі готують так: Беруть сухе насін-

ня і заливають його водою з розрахунку 3 л на 1 кг зерна. Як тіль-

ки соя набухає, воду зливають, а зерно розмелюють. Для розме-

лювання можна використати електром'ясорубку,

кормоподрібнювач ДКУ-М. Сметаноподібну масу при постійному

помішуванні заливають гарячою водою у співвідношенні 1 : 6 (на

кожний кілограм замоченого зерна 6 л води), доводять до кипіння

1 кип'ятять впродовж 8-10 хв. Прокип'ячену суміш фільтрують

через сито. Одержаний фільтрат і називається соєвим молоком.

• Окара. Однорідна волога маса без запаху, світло-жовта, з ви-

соким вмістом протеїну. її одержують шляхом відтискання соєво-

го молока на фільтр-пресі. Окара - цінне джерело білка, клітко-

вини, містить двовалентне залізо і легко засвоюється організмом.

Окару використовують для виготовлення хлібобулочних виробів,

печива, соусів і т.д, додаючи до борошна. При випіканні кондитер-

ських виробів нею можна замінити яйця (1 столова ложка окари +

2 столові ложки води заміняє 1 яйце).

• Соєвий сир. Соєве молоко у теплому місці за декілька годин

скисає і дуже нагадує кисле коров'яче молоко. Із соєвого кисляку

виділяється сир, який складається із білкових речовин. На вигляд

він подібний до коров'ячого. Якщо молоко не має "бобового" при-

смаку, то і сир виходить задовільним, особливо якщо його трошки

посолити.

Соєвий сир з легким запахом бобів, що приготовлений вдома,

варять або підсмажують, після чого неприємний запах повністю

зникає.

• Тофу. Соєвий сир, по-китайськи "то-фу", поширений у всіх кра-

їнах Сходу. Має консистенцію м'якого сиру, майже без запаху, ніж-

ний за смаком, кремового кольору. Готується тофу із соєвого мо-

421

лока після його скисання. Із кислого соєвого молока (як із коро-

в'ячого) одержують соєвий сир. Після того, як його добре відтис-

нути, тофу готовий до вживання. Відмінність його від соєвого

сиру полягає в тому, що тофу є пресованим продуктом. Цін-

ність тофу полягає в тому, що білок сої, який важко пере-

травлюється, перетворюється в сирі у продукт, що добре засвою-

ється організмом. Перетравність тофу - 95%. Має високий вміст

повноцінного рослинного білка, що за своїм амінокислотним скла-

дом і біологічною цінністю прирівнюється до білка м'яса. На Схо-

ді тофу ще називають "м'ясом без костей". У ньому низький вміст

жиру і вуглеводів.

Тофу використовують в їжу у свіжому, смаженому, сушеному,

маринованому, копченому вигляді. Додають у різні страви у спів-

відношенні від 40 до 80% до інших продуктів.

• Соєве м'ясо. Соєве м'ясо виготовляють зі знежиреного соє-

вого борошна, яке пресується до тих пір, поки не набуде форми

волокна. Це новий, унікальний за харчовою цінністю продукт хар-

чування, що має м'ясоподібну структуру і однаковий з м'ясом

вміст білка. Текстурований соєвий білок має форму і текстуру

фарша, гуляша, відбивних.

На відміну від м'яса тваринного походження, соєве м'ясо не

містить холестерину, в ньому є життєво необхідні мінеральні ре-

човини: кальцій, фосфор, магній, залізо, а також вітаміни групи В і

вітамін Е. Соєве м'ясо продається у сухому вигляді, перед вжи-

ванням його потрібно розмочити чи відварити. При цьому соєве

м'ясо збільшується в масі за рахунок поглинання води в 2,5-4 рази.

Соєве м'ясо можна готувати різними способами: варити, туш-

кувати, запікати, смажити. Варити потрібно впродовж 10-30 хв.

• Соєва олія. Олія і жир - найбільш концентровані джерела ене-

ргії. 1 г жиру містить майже 9 ккал, тоді як 1 г білку - 5,6 ккал, а

1 г вуглеводів - лише 4 ккал. Людині за добу потрібно споживати

2300 ккал. З погляду дієтологів, доцільно 20-30% загальної енергії

поповнювати за рахунок жиру.

Соєву олію одержують шляхом пресування насіння сої. Свіжа

соєва олія не має смаку і запаху, швидко гіркне. Тому в домашніх

422

умовах соєву олію виготовити досить проблемно. Після рафіну-

вання вона набуває янтарного кольору, довго зберігається, викори-

стовується для заправки салатів із свіжих овочів, є відмінним діє-

тичним, високозасвоюваним продуктом. Олія містить життєво

необхідні ненасичені жирні кислоти, в т.ч. лінолеву, вітаміни Е і С,

солі кальцію, натрію, магнію, калію, фосфору та ін. Соєва олія ко-

рисна при захворюванні нирок, нервової системи, підвищує імуні-

тет, покращує обмін речовин, запобігає атеросклерозу.

На соєвій олії можна смажити їжу, додавати в тісто, готувати

м'ясні і рибні страви. На заводах з нього виготовляють маргарин,

який не поступається тваринному маслу.

• Соєвий шрот. Шрот - це побічна продукція після екстракції

олії із зерна сої. При переробці 1 т насіння сої одержують 7,5-8,0 ц

шроту. Він містить менше клітковини і краще засвоюється порів-

няно з соняшниковим.

В 1кг соєвого шроту міститься 1,21 кормова одиниця, 361 г

перетравного протеїну, 26,2 гжиру, 80 г клітковини, 36,4 г лізину,

8,5 г метіоніну, 5,2 г триптофану. Його добре поїдають всі види

тварин. Теплова обробка надає соєвому шроту приємного запаху.

При виготовленні комбікормів додають 10% соєвого шроту,

що дозволяє повністю їх збалансувати за вмістом білка та амі-

нокислот.

• Соєва макуха. Соєву макуху одержують при механічному до-

буванні олії. Як і соєвий шрот, соєва макуха є цінним кормом для

тварин. В 1 кг макухи міститься 1,19 кормова одиниця, 346 г пе-

ретравного протеїну, 43 г жиру, 72 г клітковини.

423

Таблиця 6.13 - Технологічна схема вирощування сої

Урожайність - 20 ц/га зерна. Площа 1 га. Попередник - озима пшениця

№

з/п

Назва робіт

Одиниця виміру

Обсяг робіт

Норма виробітку

Тарифна ставка,

грн. /

га

Технічні засоби

Вартість матеріальних

ресурсів: пальне, добрива,

отрутохімікати та ін., грн.

Амортизація та

непередбачені

витрати

Всього витрат

по виду робіт,

грн.

4 5 6

Внесення азотних добрив: аміачна

селітра N ні на 1 т соломи

га

25 2

МТЗ-80 + МВД-900

Аміачна селітра їй = 100 грн.

Пальне 4л х 3 грн. = 12 гри.

124

Дискуванпя стерні з одночасною

заробкою соломи і селітри

га

Т-150-К + БДТ-7

5 л х 3 грн

=45 грн.

Сівба сидератів: гірчиця біла,

почат ок серп ня

га

15 2

МТЗ-80 + СЗ-3,6

5 л х 3

грн. =

5 гри.

Гірчиця: 20 кг х2 грн. = 40 грн.

Перевезення, навантаження і

внесення мінеральних добрив

А.Суперфосфат (Р

о)

Б. Калімагнезія (Киї,)

Транспортний засіб

Навантажувач ЛЗ-0.8

МТЗ-80 МВД-900

Перевезення - 40 грн.

Пальне 8 л х 3 грн. = 24 грн.

суперфосфат -

3 ц х 70

грн. =

210

грн.

калімагнезія -

3 ц х 70 гри.=210 грн.

520

Оранка на Іі=28 см, середина

жовтня

га

5 5

К-701 + ПЛН-8-40

22 л х 3

грн. =

грн.

зо 101

Разом по осінньому никлу робіт

762

110

889

Весняна культивація з

боронуванням

га

Т-150К + 2КПС-4 +

8БЗТС-І.0

10 л х 3

гри. =

грн.

10 42

Друга культивація через 14 днів

після першої

га

Т-150К + 2КПС-4 +

8БЗТС-1.0

10 л х 3

грн. = ЗО

грн.

Передпосівний обробіток грунту

га

Т-150

+ ЛК-4

18 л х 3

грн. =

54 грн.

Закінчення табл. 6.13

]

3 4

Сівба

га

МТЗ-80 + СЗ-3,6 +

борони посівні

8 л х 3 грн. = 24 грн.

фундазол = 50 грн.

насіння 1 ц= 300 грн.

бактеріальне добриво = 20 гри.

мікроелементи = 40 грн.

458

10.

Коткування

га

МТЗ-80 + ЗККШ-б

2 л х 3 грн. = 6 грн.

11.

Внесення гербіцидів

га

МТЗ-80 + ОП-2000

ГАЗ-53 +3м"' води

3 л х 3 грн. = 9 гри.

3 л х 3 грн. = 9 грн.

Гербіцид півот = 200 гпн.

233

Разом по веснино-лігньому і

1ІІКЛ)

і робіт

772

859

12.

Пряме комбайнування

га

Комбайн

з подрібпювачем

соломи

30 л х 3 грн. = 90 гри.

130

13.

Транспортування зерна

ГЛЗ-53

8 л х 3 грн. = 24 гри.

14.

Очистка зерна

ОВП-20

Електроенергія - 40 гри.

Разом по збиранню

154

221

Разом по технології

1688

220

1969

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових куль­тур

Подождите немного. Документ загружается.

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур