Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур

Подождите немного. Документ загружается.

8. КАРТОПЛЯ

8о1апит іиЬегозит Ь.

ЗНАЧЕННЯ

Картопля належить до найважливіших сільськогосподарських

культур. Вона має різнобічне використання. Це винятково важли-

вий продукт харчування. Недарма її називають другим хлібом.

Цінність картоплі визначається високими смаковими якостями та

сприятливим для здоров'я людини хімічним складом.

Бульби в середньому містять 75-80% води і до 25% сухих

речовин. Вміст крохмалю коливається від 14 до 22%. Він легко

засвоюється і розщеплюється на прості цукри.

Є в бульбах 1,5-3% білка, який добре засвоюється організмом.

Білок за своїм амінокислотним складом близький до м'яса. Мі-

стить амінокислоти, що не синтезуються організмом людини.

Мінеральні речовини в бульбах становлять 0,8-1%. Найбіль-

ше калію, кальцію, магнію, фосфору, заліза. Солі калію необхідні

для нормальної діяльності серця, сприяють виведенню з організ-

му надлишку рідини.

Багато в картоплі клітковини (1%) і пектинових речовин (0,7%).

Клітковина виводить з організму отруйні речовини, очищує його,

покращує обмін речовин. Клітковина і пектинові речовини відігра-

ють важливу роль у травленні. Вміст цукру становить 0,5%, з них

0,3% - глюкоза і фруктоза та 0,2% - сахароза. При підвищенні

вмісту цукрів до 1%, бульба набуває солодкого смаку.

447

В картоплі містяться органічні кислоти - лимонна, щавлева,

яблучна. У бульбах багато вітамінів С, В, В

, В

, Р, РР, Е, І,

Д, К, провітамін А. У 100 г бульб є 20 мг вітаміну С. Добова по-

треба цього вітаміну забезпечується 300 г картоплі, що дуже важ-

ливо у зимовий період, коли мало свіжих фруктів і овочів.

Досить висока також калорійність картоплі: 100 г бульб міс-

тять 70-83 кілокалорії. Це вдвічі більше ніж у моркви, втричі - ніж

у капусти, в чотири рази - ніж у помідорів. Вживають картоплю в

їжу у вигляді багатьох страв. В Європі на одну людину спожива-

ється 90-140 кг бульб на рік. На продукти харчування переробля-

ється понад 50% валового збору бульб.

Проте необхідно пам'ятати, що в шкірці і позеленілих бульбах

міститься отруйна речовина-глікоалкалоїд соланін (0,005-0,01%),

який частково розкладається під час варіння. Позеленілі бульби

не використовують на харчові і кормові цілі, але вони придатні для

технічної переробки.

Картопля - цінна кормова культура, особливо для свиней. У

100 кг сирих бульб міститься 29,5 кормових одиниць. Бульби на

корм використовуються у сирому і вареному вигляді. Бадилля на

корм не використовують, оскільки посіви багаторазово обробля-

ють пестицидами для захисту від шкідників і хвороб.

Картопля є цінною технічною культурою. З неї виготовляють

спирт, крохмаль, глюкозу, декстрин та ін. З 1 т бульб одержують

112л спирту.

Картопля як просапна культура має важливе агротехнічне

значення. Під неї вносять органічні і мінеральні добрива, міжрядні

обробітки очищують поле від бур'янів. Тому картопля є добрим

попередником для зернових та інших культур.

ІСТОРІЯ ТА ПОШИРЕННЯ

Природний ареал диких форм багатьох видів картоплі охоплює

Центральну Мексику, Центральну Америку, Перу, Болівію, Чилі. Ін-

дійські племена у Перу, Еквадорі, Болівії вирощували її за 1-2 тис.

років до н.е. У Європу (Іспанія, Італія та ін.) картопля завезена в

1540 р. (за іншими даними в 1565 р.) під назвою "земляне яблуко".

Італійці через подібність до грюфелів назвали її "тартуфоллі".

448

Приблизно в 1600 році адмірал Рейлех завіз картоплю в Англію

і Голландію. Отже ця культура проникла в Європу двома шляхами

-через південні країни і через Англію. Перший шлях дав нам влас-

не назву - картопля. З Італії вона поширилася на Північ і Схід, і в

середині XVII століття її вже вирощували в Польщі і Західній Укра-

їні. Від італійського тартуфоллі - українська назва картопля.

Другий шлях привів до виникнення англійської назви "роіаго".

Причому ця назва була присвоєна помилково, але все-таки прижи-

лася в англійській мові.

За іншими даними в Англію картоплю завіз англійський адмі-

рал (він же відомий пірат) Френсіс Дрейк. Ще задовго до цього

серед ботаніків ходили чутки про існування рослин, що дають со-

лодкі бульби, які місцеві жителі називають бататом. Привезені

піратом бульби були подібні за описами на бульби батата і були

без всякого сумніву названі цим іменем, яке по-англійськи зву-

чить як роГаго. Між тим з них виросла картопля. Батат і картопля

- це зовсім різні рослини. Але в Англії не було людини, яка могла б

порівняти ці дві рослини, і тому картопля в англійській мові до цьо-

го часу називається бататом. Для розмежування цих двох назв

ввели термін "солодкий", яким назвали власне батат ($\тееі роїаю).

Рослина картоплі довший час в Європі вирощувалась як квітка

(гарно цвіте і пахне) і вважалася отруйною. Так, у Франції лише в

1771 р. Паризька медична академія визнала, що бульби не є не-

безпечні для споживання. Вперше найбільш широко картопля стала

використовуватися в Ірландії, де ця культура вперше замінила хліб.

У цій країні картопля, вірніше її хвороба, спричинила останній

голод у Західній Європі. У 1845 році картоплиння пошкодилось

фітофторою, що знизило врожайність. Були уражені бульби - на-

сіннєвий матеріал. Площі картоплі в 1846 році масово уразились

фітофторою, спричинивши неврожай. Значна частина населення

померла від голоду, 2,5 млн. ірландців емігрували до США. Це

лихо зменшило кількість населення в Ірландії майже втричі. У ті

ж роки знизився врожай картоплі у Німеччині.

У Німеччині картоплю стали широко вирощувати після 1770

року. В XIX столітті площі під картоплею в Європі швидко збіль-

шувалися, хоча після спустошливих спалахів фітофторозу бульб і

картоплиння в 1840-1850 рр., цей процес тимчасово переривався.

449

Світове виробництво картоплі становить близько 300 млн.т з

деякими відхиленнями по роках. Основну частину картоплі в світі

вирощують країни Європи: Росія, Україна, Польща, Німеччина,

Франція, Італія, Білорусь. Головні виробники її на американському

континенті - США і Канада, в Азії - Китай та Індія. Всього карто-

плю вирощують понад 130 країн світу в найрізноманітніших ґрун-

тово-кліматичних умовах.

Світова площа під картоплею становить близько 18млн. га. В

Європі посівна площа займає до 13 млн. га.

Потенціальна врожайність картопляного поля становить для Пі-

внічної Америки 1400 ц/га, а для Європи близько 1000 ц/га, проте

середня врожайність бульб в світі є на рівні 140-160 ц/га (табл. 8.1).

Таблиця 8.1 - Урожайність картоплі у країнах світу, ц/га

Країна

1996

1997 р.

1998

1999р

2000 р

2001 р.

Білорусь

151

109

112 132

120

Польща

203 159 200

157

193

171

Нідерланди 437 443 293

448 448

448

Литва

163 151 136 141

164

127

Данія 367

396

404 395 425

421

Латвія

137

136

118

159

146

135

Естонія

140 124

97 130 153

138

Україна 119 106 101 85 126

108

Бельгія

457 522 413 451 467

431

Росія

113

111 97 97 105

103

Весь світ

167

162 159

153 163

158

В Україні площі під картоплею займають приблизно 1,5 млн.га

(табл. 8.2).

Таблиця 8.2 - Вирощування картоплі в Україні

Показник

, СІ-

ЧО С

X о

ч> О

—' Оч

1991

1994 р

1996 р

1997 р

о.

ОО

1999

2000 р

2001 р

2002 р

2003 р

2004 р

Площа, гис га

1477 1533 1527 1549

1577

1513

1412

1629

1604

1590

1587 1556

Урожайність,

ц/га

122

105

119 106

101 85 126

108

104

116

133,4

Валовий збір,

млн

і _ 1

18,1 14,5

16,1 18,4

16,7

15,3

12,2 19,8 17,3 16,6

18,5

20,6

450

Основні масиви її розміщені

у Поліссі (близько 60%) та в

Лісостепу (30%). Середня вро-

жайність бульб у сприятливі

роки досягає 125-130 ц/га, а в

приватному секторі, на приса-

дибних ділянках - 200-300 ц/га.

Природні умови України дозво-

ляють вирощувати в зоні Поліс-

ся та Лісостепу по 200-400 ц/га

бульб. Продовольче споживан-

ня бульб в Україні становить 120

кг на душу населення.

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

• Вимоги до температури. Картопля належить до рослин по-

мірного клімату. На температуру нижче 7-8°С та вище 30°С реа-

гує припиненням росту. Надмірна спека (вище 25°С) сильно при-

гнічує рослини. Якщо ґрунт прогрівається вище 29°С - бульби не

утворюються або формуються дочірні бульбочки.

Бульби картоплі, які пройшли період спокою, починають проро-

стати за 3-5"С, однак агрометеорологічним показником початку

росту картоплі вважають температуру 7°С. Проте оптимальна

температура для проростання бульб є 18-20°С, за якої сходи з'яв-

ляються через 12-13 днів. Максимальний урожай картоплі забез-

печується за середньодобової температури 17—18°С.

Картопля чутлива до незначних приморозків. Пошкодження кар-

топлиння настає за -1,5-2°С. Приморозки -3-4,5°С пошкоджують

картоплиння на 60-100% і знижують врожайність бульб на 25-65%,

залежно від фази розвитку рослини і часу ураження приморозками.

Особливо нестійкі до приморозків молоді рослини. Листки і стебла

чорніють і гинуть. Проте молоді рослини швидко відростають і фор-

мують добрий урожай бульб. Значно небезпечніше пізнє повернен-

ня приморозків. Бувають випадки повної весняно-літньої загибелі

рослин під впливом пізніх приморозків у фазі бутонізації, особливо

на торфових грунтах на понижених місцевостях.

451

• Вимоги до вологи. Картопля досить вимоглива до вологи,

оскільки формує велику підземну масу при відносно малорозви-

неній кореневій системі. Тому високі врожаї збирають при волого-

сті ґрунту 75-85% НВ. Зниження вологості до 60% призводить до

зменшення врожайності на 3-9%, а до 40% НВ - на 40^3%.

Найменше вологи картоплі потрібно під час проростання й поя-

ви сходів, коли молоді рослини використовують вологу з материн-

ської бульби. Функцію регулятора з забезпечення вологою відігра-

ють також молоді бульби. В умовах нестачі вологи в ґрунті рослина

бере воду з бульб, а при повному зволоженні - бульби наповнюються

вологою і є додатковим резервом її для росту рослин.

З ростом рослин підвищується потреба картоплі у волозі, особ-

ливо у період бутонізація - кінець цвітіння. Транспіраційний коефіці-

єнт картоплі становить 400-550. В окремі спекотні дні кущ картоплі

випаровує до 4 л води. Тому в районах недостатнього зволоження

всі агрозаходи мають бути спрямовані на нагромадження запасів

вологи в ґрунті. У таких умовах картопля добре реагує на полив.

Для забезпечення високих урожаїв картоплі необхідно, щоб за

вегетацію випало для ранньостиглих сортів не менше 200-220 мм

вологи, а для пізньостиглих 260-300 мм (табл. 8.3). Надмірне зво-

ложення ґрунту (85% і більше) під час бульбоутворення призво-

дить до передчасного відмирання бадилля, припинення росту

бульб, спричинює їх загнивання. Урожайність різко зменшується.

Таблиця 8.3 - Оптимальний розподіл опадів, мм

Сорти

Травень

Червень

Липень

Серпень

Сума

опадів

Ранньостиглі

50-60

70-80

60-80

200-220

Пізньостиглі

50-60

60-70

70-90

70-80

260-300

• Вимоги до світла. Картопля - рослина короткого дня, вимо-

глива до світла. При затіненні порушуються процеси фотосинте-

зу, і знижується врожайність. Навіть при незначному зменшенні

освітлення, відбувається пожовтіння рослин, витягування стебел,

погіршується засвоєння елементів живлення з ґрунту. Такі не-

сприятливі умови можуть скластися при надмірному загущенні

картоплі.

452

Викопані бульби, що були декілька днів на світлі, зеленіють.

Для насіннєвих бульб це корисно, оскільки зменшується ураження

хворобами і гризунами під час зимового зберігання. Продовольчу

картоплю закривають від світла і не допускають позеленіння, бо

вона стає гіркою і отруйною.

• Вимоги до ґрунту. Найкраще картопля росте на пухких, доб-

ре розпушених ґрунтах. Коренева система картоплі інтенсивно ди-

хає, поглинаючи кисню у 5-10 разів більше, порівняно з іншими

рослинами (рис. 8.2). Для насичення ґрунту достатньою кількістю

кисню, його потрібно утримувати в досить розпушеному стані з

об'ємною масою не більше 1,0-1,2 г/см

. У перезволожених,

ущільнених ґрунтах вміст кисню зменшується до 2%, а вміст вуг-

лекислого газу різко збільшується. За таких умов бульби задиха-

ються і загнивають. На ущільнених ґрунтах погано розвиваються

столони, картопля формує дрібні, деформовані бульби.

Картоплю вирощують на удобрених супіщаних і суглинистих

чорноземах, дерново-підзолистих, сірих лісових ґрунтах. Для ви-

рощування насіння добре підходять окультурені торфовища. При

внесенні високих норм органіки картопля добре родить на легких

піщаних ґрунтах.

Малопридатні для вирощування картоплі важкі глинисті ґрун-

ти, особливо з близьким заляганням ґрунтових вод. Не підходять

також засолені ґрунти, оскільки картопля має дуже низьку соле-

стійкість. Найкраще росте на слабокислих і нейтральних ґрунтах.

При рН нижче 5,0 і вище 8,0 вона росте погано.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ

• Попередники. Картопля може давати добрі врожаї після різ-

них попередників. Розміщують її після озимих зернових, зерно-

бобових, однорічних і багаторічних трав, кукурудзи на силос.

На Поліссі кращими попередниками є люпин на зелене добриво

і зерно. Високі врожаї збирають також після льону, озимих куль-

тур, багаторічних трав.

Картоплю часто рекомендують для монокультурного вирощу-

вання. Проте беззмінне вирощування на одному і тому ж полі при-

зводить до сильного розвитку хвороб і шкідників, з якими є значні

453

проблеми і при дотриманні чергування культур. Навіть на родю-

чих грунтах, за систематичного удобрення, врожаї картоплі при

повторному вирощуванні неминуче зменшуються на 30% і біль-

ше. Тому повертати картоплю на попереднє місце в сівозміні можна

не раніше ніж через 3-5 років.

Картопля є одним з кращих попередників для озимих та ярих

зернових, льону.

• Обробіток грунту. Основним завданням обробітку ґрунту під

картоплю є глибоке розпушування орного шару, створення сприят-

ливого водно-повітряного режиму, знищення бур'янів, нагрома-

дження і збереження вологи, поліпшення поживного режиму ґрун-

ту, забезпечення добрих умов для діяльності мікроорганізмів.

Система обробітку під картоплю передбачає проведення основ-

ного і передпосівного обробітку та догляд за посівами.

Після стерньових попередників зразу ж за збиранням прово-

дять лущіння. На полях з коренепаростковими бур'янами (осот,

молочай, берізка польова) перший раз дискують на глибину 6-8 см

(ЛДГ-10, ЛДГ-15), а другий - у період утворення розеток цих бу-

р'янів - на глибину 10-12 см з використанням полицевих лущиль-

ників ППЛ-5-25, ППЛ-10-25. Після появи сходів бур'янів поле

орють плугом з передплужниками (ПЛН-5-35; ПЛН-6-35) на гли-

бину 28-30 см, але не глибше наявного орного шару.

На полях з кореневищними бур'янами (пирій, свинорий, гост-

рець) друге-третє лущення проводять на глибину залягання коре-

невищ (не менше 10-12 см) дисковими боронами БДТ-3, БДТ-7,

БД-1 ОБ). В кінці вересня - на початку жовтня після чергового від-

ростання бур'янів (фаза розетки у коренепаросткових і фаза "ши-

лець" в пирію), бур'яни глибоко заорюють. Веснооранка спричи-

нює зниження врожайності.

Для підвищення родючості ґрунту і врожайності картоплі, важ-

ливо збагачувати поле органікою. Для поповнення органічною ма-

сою при збиранні зернових чи зернобобових, солома подрібнюється

комбайном і рівномірно розстеляється на поверхні ґрунту. Вносять-

ся азотні добрива з розрахунку г>і

і0

на 1 т соломи. За допомогою

дискових борін солома, стерня і добрива перемішуються з ґрунтом.

Після цього (не пізніше 1-10 серпня) зразу ж висівають швидкорос-

лі капустяні культури - редьку олійну, гірчицю чи ін. Для сівби вико-

454

ристовують розкидачі мінеральних добрив (НРУ-0,5; МВУ-900), які

забезпечують високу продуктивність. Щоб загорнути насіння і по-

кращити його контакт з ґрунтом, поле після сівби боронують і кот-

кують. Сіють також зерновими сівалками СЗ-3,6 чи СЗУ-3,6. За

два місяці вегетації урожайність зеленої маси сидератів досягає 150-

200 ц/га.Вона якісно приорюється разом з соломою плугами з пе-

редплужниками на глибину не менше 25-27 см.

Використання соломи і сидератів покращує структуру ґрунту

і за своїм впливом на врожайність картоплі рівноцінно внесенню

30—40 т/га органічних добрив.

Під картоплю можна застосовувати напівпаровий обробіток

ґрунту, що включає лущення стерні, оранку в першій половині серпня

і 2-3 поверхневих обробітки. На запливаючих ґрунтах навесні про-

водять повторну оранку плугами без полиць на глибину 25 см.

Весняне приорювання органіки пересушує ґрунт і руйнує

його структуру, воно менш ефективне, ніж осіннє і призво-

дить до зниження врожайності.

Якщо планується садіння в попередньонарізані гребені, то во-

сени поле після оранки культивують і нарізають гребені висотою

18-20 см з допомогою КРН-4,2; КРН-5,6. Гребені цими знаряд-

дями на легших ґрунтах можна нарізати навесні після розпушу-

вання ґрунту фрезою. Ефективним є застосування фрезерного куль-

тиватора КГФ-2,8.

При нарізанні гребенів одночасно з садінням, весняний обробі-

ток полягає у закритті вологи шляхом боронування і 1-2 культива-

ції на глибину 12-15 см.

• Система удобрення. Картопля добре реагує на внесення до-

брив, особливо органічних. Найпоширеніше органічне добриво -

гній. Його краще внести восени під оранку. Оптимальна норма

50 т/га. Підвищення норми до 60-80 т/га не завжди відповідає адек-

ватному зростанню врожайності, крім того погіршується якість

бульб, зокрема їх крохмалистість. Весняне внесення гною менш

ефективне. Рідкий гній (100-120 т/га) найкраще вносити після жнив

на подрібнену солому, придисковувати і висівати сидерати. Чим

раніше органічні добрива зароблені в ґрунт, тим швидше і повніше

будуть використані поживні речовини для весняно-літнього росту 1

формування бульб.

455

Урожаєм 200 ц/га бульб виноситься М

іад

120

М§,

, тому по-

трібно вносити більше калію, засвоєння якого картоплею порівня-

но вище. Краще співвідношення азоту, фосфору, калію і магнію -

М:Р:К:М§=1,1 : 1,0 : 1,5 : 0,5.

Азот - основний елемент росту. За його нестачі послаблюєть-

ся ріст картоплі, знижується врожайність бульб і вміст крохмалю.

Нестача азоту спричинює інтенсивніше поглинання хлору, що ви-

кликає передчасне відмирання листя, зменшення кількості та роз-

міру бульб. Надмірне азотне живлення, особливо за нестачі фос-

фору й калію, зумовлює сильне розростання картоплиння, але

врожайність бульб часто залишається низькою. Високі норми азот-

них добрив призводять до формування столонів другого і третьо-

го порядку, від чого ростуть дрібні бульби і знищується товарність

урожаю.

Фосфор. Фосфорні добрива прискорюють розвиток рослин кар-

топлі, забезпечують інтенсивний ріст кореневої системи, що спри-

яє кращому засвоєнню поживних речовин з грунту. Вони підсилю-

ють розвиток бульб і нагромадження крохмалю, підвищують

стійкість бульб до ураження паршею. Внесені разом з азотними і

калійними добривами збільшують кількість бульб. Найбільш по-

трібний фосфор на перших фазах росту. Нестача фосфору може

бути причиною нагромадження у тканинах бульб невикористаного

нітратного азоту у шкідливих для рослини концентраціях.

Калій. Калійне живлення картоплі має велике значення як для

формування вегетативної маси рослини, так і під час утворення та

росту бульб. Калій стимулює утворення крохмалю та збільшує

стійкість бульб проти пошкоджень, знижує вміст розчинних вугле-

водів, підвищує лежкість бульб. За нестачі калію затримується

відтік вуглеводів з листків до бульб та зменшується в них вміст

крохмалю.

Магній має велике значення у формуванні врожаю бульб кар-

топлі. Він збільшує кількість бульб, посилює синтез крохмалю.

Добре забезпечення магнієм знижує негативний вплив надлиш-

кового живлення азотом. Нестача магнію особливо виявляється

на ґрунтах легкого гранулометричного складу.

У системі удобрення картоплі передбачається сумісне вне-

сення органічних і мінеральних добрив. Рекомендовані норми

456

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових куль­тур

Подождите немного. Документ загружается.

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур