Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур

Подождите немного. Документ загружается.

(15 кг/га), перко (10 кг/га) та ін. Зернові бобові (горох, кормові

боби та їх суміші з вівсом) знижують пивоварні якості через висо-

кі залишки азоту в ґрунті. Тільки на малородючих ґрунтах з до-

статніми запасами вологи бобові можна використовувати як по-

передник для пивоварного ячменю.

Не рекомендується підсівати пивоварний ячмінь багато-

річними бобовими травами. Встановлено, що при підсіві ко-

нюшини вміст білка збільшується на 1-2%, а вміст крохма-

лю знижується на 2-5%.

• Підготовка ґрунту залежить від попередника. Після збиран-

ня просапних зразу ж проводять оранку, за винятком кукурудзи, де

перед оранкою поле дискують.

Після зернових поле дискують і висівають післяжнивні на зе-

лене добриво. У жовтні приорюють зелену масу разом із залишка-

ми соломи. Якщо сидератів не висівають, поле дискують 1-2 рази,

а оранку на зяб проводять у вересні.

Високу якість оранки забезпечують ярусні і оборотні плуги.

Оранка ярусними плугами підвищує врожайність ячменю на 2-

5 ц/га і зменшує забур'яненість посівів на 50%, порівняно з оран-

кою звичайними плугами.

Поле після зяблевої оранки повинно бути вирівняне, без висо-

ких гребенів, що полеішує передпосівний обробіток ґрунту. Це

дозволяє навесні провести мілку культивацію на глибину сівби

(КПС-4 чи Європак), якісно (рівномірно) і вчасно посіяти, не пе-

ресушити ґрунт багаторазовими культиваціями.

Якщо навесні виникає потреба проводити культивацію на гли-

бину 12-14 см, то поле після сівби обов'язково коткують.

• Удобрення. Важливою вимогою при удобренні пивоварного

ячменю є рівномірність внесення мінеральних добрив. Нерівномі-

рне внесення добрив створює умови для формування нерівномір-

ного за величиною, вирівняністю, вмістом білка, екстрактивністю

зерна, а отже, знижує пивоварні якості сировини. Особливо це по-

мітно при внесенні азотних добрив. На смугах, де їх попадає біль-

ше, рослини вилягають, формується щупле зерно, значна частина

його втрачається при збиранні.

Фосфорні добрива вносять під зяблеву оранку чи осінню куль-

тивацію, що дасть змогу добривам добре розчинитися в ґрунті і

251

перейти в ґрунтовий комплекс. У складі нітроамофоски фосфор

вносять навесні під культивацію.

Калійні добрива теж вносять під зяблеву оранку або в складі ніт-

роамофосок навесні перед сівбою. Необхідно враховувати, що надмірні

дози калію погіршують пивоварні властивості зерна ячменю.

Однією з вимог до пивоварного ячменю е знижений вміст біл-

ка (9-12%) і високий вміст крохмалю (не менше як 63-65%). Тому

невисокі дози азоту (не більше N

) зазвичай вносять перед сів-

бою. Підживлень не проводять. Пізнє внесення азоту може при-

звести до підвищення вмісту білка в зерні. Співвідношення №Р:К

повинно бути рівновеликим, допускається перевага фосфору і ка-

лію. Високі дози азоту збільшують вміст білка, призводять до не-

рівномірного достигання, зменшують вихід крупного зерна, спри-

чинюють ламкість стебел і колосся, що створює проблеми при

реалізації зерна на пивоварні цілі.

Норми внесення мінеральних добрив залежать від попередника,

родючості ґрунту, програмованого рівня врожайності, сорту тощо.

Урожаєм 50 ц/га зерна і соломи виноситься 110 кг/га азоту, 50 кг/га

фосфору, 120 кг/га калію, 25 кг/га магнію, 45 кг/га кальцію.

Орієнтовні

норми

добрив

становлять:

(

ЗІ)

8І

^§2о-4іГ

• Сівба. Для сівби використовується високоякісне насіння пивова-

рних сортів ячменю. Найкраще висівати ячмінь вузькорядним спосо-

бом з міжряддями 7,5 см. Насіння загортають на глибину 3 см, за

нестачі вологи в ґрунті сіють глибше - 3-5 см. Важливо при виро-

щуванні ячменю на пивоварні цілі забезпечити рівномірну появу схо-

дів, однакову густоту рослин та стебел по всій площі та одночасне

достигання. З таких посівів одержують вирівняне зерно, яке легко

переробляти на солод. Норма висіву становить 3,0-4,0 млн. схожих

насінин на 1 га на високих агрофонах і 3,5-4,5 - на бідніших ґрунтах.

Масову норму висіву встановлюють за формулою:

„ К-М-100 3-45 100

іля

Н = = = 144 кг/га

_ А-В 95-93

~ 100 100

де Н - норма висіву, кг/га; К - коефіцієнт висіву, млн./га;

М - маса 1000 насінин, г; П - посівна придатність, %;

А - схожість, %; В - чистота, %.

252

Сіяти потрібно рано навесні. Запізнення зі строками сівби, крім

зниження врожаю, спричинює також підвищення вмісту білка в

зерні. Підвищується плівчастість і зменшується розмір зерна та

вміст у ньому крохмалю. Ранні строки сівби дають можливість

ефективно використати запаси вологи в ґрунті, краще розвиваєть-

ся коренева система, сходи з'являються рівномірні і дружні, інтен-

сивніше проходить кущіння. Сходи ячменю здатні витримувати

весняні приморозки до мінус 3-4°С, а іноді й до мінус 6-8°С. Які-

сна сівба забезпечує польову схожість насіння в межах 80-90%.

• Догляд за посівами. Під час росту посіви необхідно захистити від

бур'янів, хвороб, шкідників, вилягання. Використовуються ті ж гербі-

циди, що й для ячменю на кормові цілі (табл. 3.10). На посівах пивова-

рного ячменю не варто застосовувати максимально рекомендованих

норм гербіцидів, щоб не викликати деформацію колоса, зерен.

Проти хвороб використовують фунгіциди, що подані в табл. 3.11.

Перший обробіток фунгіцидами проводять у фазі прапорцевого

(верхнього) листка (при сильному ураженні хворобами можливі

більш ранні строки обприскування). Вдруге посіви обробляють у

фазі колосіння. Для захисту від пошкодження шкідниками вико-

ристовують інсектициди, що подані у табл. 3.14.

При загущенні посівів, надмірних опадах можливе вилягання

посівів. Для запобігання виляганню застосовують хлормекват-

хлорид, терпал С, стабілан.

Високу врожайність зерна одержують за таких орієнтовних

показників структури посіву: на 1 м

270-280 рослин, 780-800 ко-

лосів, коефіцієнт кущіння рівний 3, у колосі міститься 16-18 зерен,

маса 1000 зерен 42-45 г.

• Збирання. Пивоварний ячмінь збирають у фазі повної стигло-

сті (вологість зерна не більше 16-18%) прямим комбайнуванням.

При такій вологості зерно має найбільшу цінність. При перестою

ячменю зменшується кількість крохмалю в зерні внаслідок поси-

леного дихання. Надмірна волога та низька температура повітря

в період повної стиглості негативно відображається на життєзда-

тності насіння пізніших строків збирання.

На пивоварні цілі ячмінь сушать на сушарках так само, як на-

сіння, при невисоких температурах (максимальний підігрів повітря

35-40°С), щоб не допустити втрати схожості від перегріву.

253

ОЗИМИЙ ЯЧМІНЬ

Ногсіеит 8аііуит

Іеззеп

підвид уи!§аге

ЗНАЧЕННЯ

ОЗИМИЙ

ячмінь має багато

ПОЗИТИВНИХ

якостей. Він дає зерно

нового врожаю на 10-14 днів раніше за озиму пшеницю, ярий яч-

мінь та інші зернові культури. Зерно містить 12% білка, понад 75%

вуглеводів, 2,1% жиру. В 1 кг зерна міститься 1,2 к.о. і 100 г пере-

травного протеїну. Використовують його на корм худобі, для виро-

бництва круп, у пивоварній промисловості. Проте виведені сорти

озимого ячменю ще не зовсім задовольняють потреби харчової

промисловості за якістю зерна.

Ячмінь краще перетравлюється тваринами, ніж овес. При го-

дівлі ячменем дійних корів вони дають молоко, з якого виготовля-

ють відмінне масло. Невелика кількість ячменю у складі комбі-

кормів сприяє оздоровленню і підвищенню витривалості великої

рогатої худоби. Ячмінь є добрим кормом для відгодівлі свиней.

До складу білкового комплексу входить більше 20 амінокис-

лот, 8 з них незамінні. Білок ячменю повноцінніший, ніж у інших

культур, але містить мало лізину - 2,5-3,2%.

Цінність ячменю полягає ще й тому, що він добре родить у регі-

онах з прохолодним, вологим кліматом, де кукурудзу чи сою не ви-

рощують або вони дають в таких умовах значно менший урожай.

Озимі ячмені майже всі багаторядні, ярі - переважно дворядні.

ІСТОРІЯ І ПОШИРЕННЯ

Озимий ячмінь молодша культура, ніж ярий ячмінь орієнтовно

на 2000 років. Нині у багатьох країнах відмічається перехід до

вирощування озимого ячменю. Практично повністю на осінню сі-

вбу перейшли Румунія та Болгарія, більше половини площ у Німе-

ччині та Франції, багато озимого ячменю сіють в Угорщині та

Польщі. Взагалі, у світовому рослинництві з площі в межах 80 млн.

га ячменю на озимий припадає близько 10%.

254

В Україні озимий ячмінь рекомендований до вирощування в 14

областях України. Посівна площа в 1996 році становила 300 тис. га.

Вштобництво зерна озимого ячменю характеризується такими показ-

никами (табл. 3.15). Однак 90% його посівних площ розміщені в пів-

денному регіоні - в Криму, Одеській, Миколаївській та Херсонській

областях. Головна причина цього - низька морозостійкість сортів.

Ще 40 років тому озимий ячмінь в Україні практично не вирощували

через відсутність достатньо морозостійких сортів. Створення акаде-

міком Гаркавим П.Х. сорту-дворучки Одеський 17 в 1955 році по-

клало початок впровадження озимого ячменю у виробництво.

Таблиця 3.15 - Площа посіву, врожайність і виробництво

зерна ячменю озимого в Україні

Рік

Площа посіву,

тис.

га

Урожайність,

ц/га

Виробництво,

тис.

1985 249 23,0 575

1990 526

37,2

1953

1995 373 26,5 987

2000

322 18,9 607

2001 499

29,1

1449

2002

532 25,3 1347

2003

102

16,7 171

2004

555 22,4 1245

2005* 478 24,8 1105

прогноз

Перевага озимого ячменю над ярим полягає у вищій вро-

жайності. Ця культура здатна давати по 70-80 ц/га і більше зерна,

що приблизно на 10-15 ц/га вище, ніж у ярого ячменю.

На рис.3.1 подано урожайність озимого ячменю порівняно до

ярого у трьох країнах Європи.

Озимий ячмінь добре перезимовує і забезпечує високі врожаї

також в умовах Західної України.

• Тип ячменю. За ступенем озимості ячмені поділяють на три типи.

Озимі - вирощуються тільки в озимих посівах. При сівбі наве-

сні вони не колосяться, або колосяться з великим запізненням, що

виключає вирощування їх на зерно. Зимують рослини у фазі ку-

щіння. Для переходу до наступних фаз розвитку вимагають пони-

255

Урожайність озимого та ярого ячменю у Німеччині, фрі^ицК І .Чехії,

т/га (середнє за 1995-1999 рр )

95 96 97 98 99 - 95 96 97 98 99 - 95 96 97 98 99

Німеччина Францій Чехія

О Озимий ячмінь В Ярий ЯЧМІНЬ

Рис.3.1. Урожайність озимого та ярого ячменю

жених температур (2-А°С) і специфічного світлового режиму -

довгого дня.

Дворучки вирощують головним чином в озимій культурі. Зи-

мують у фазі кущіння. Вимоги до температурного режиму на ран-

ніх етапах органогенезу близькі до озимих форм. При сівбі навес-

ні вони достигають одночасно з ярими ячменями, але дають, як

правило, менший урожай.

До недавнього часу дворучкам особливого значення не нада-

вали. У Західній Європі їх називали напівозимими, іноді "перемін-

ними". Найбільш відомі сорти в Україні - Одеський 17, Одесь-

кий 31 і особливо великі площі займає сорт Одеський 46. Створено

нові сорти Тайна, Основа, Тамань, Паміна, Росава, Бемір-2.

Ярі вирощують у ярій культурі, висіваючи їх рано навесні. Осін-

ні посіви схильні до трубкування і вимерзають.

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

• Вимоги до температури. Озимий ячмінь найменш морозо-

стійкий серед озимих культур. Його посіви гинуть при зниженні те-

мператури біля вузла кущіння до мінус 10-12°С. Стійкість проти

низьких температур та інших несприятливих умов зимівлі різко зни-

жується за ранніх строків сівби. Кращі строки сівби припадають на

період з середньодобовими температурами повітря 12-16°С. Дуже

шкодять різкі зміни температур у зимовий та ранньовесняний пері-

оди. Мінімальна температура проростання насіння 1-4°С.

256

Озимий ячмінь добре реагує на раннє відновлення весняної ве-

гетації, але з повільно наростаючими температурами. Він має ви-

щий коефіцієнт кущіння, ніж ярий ячмінь. Проте швидке потепління

навесні спричинює стрімкий вихід у трубку і не дозволяє досягнути

необхідної для високих урожаїв густоти продуктивного стеблостою.

Найкраще росте і розвивається за температури 20-25°С. Рос-

лини досить стійкі проти високих температур повітря. Як скорости-

гла культура (період вегетації 70-100 днів) ячмінь менше терпить

від запалу, ніж інші озимі.

• Вимоги до вологи. Озимий ячмінь завдяки ранньому виходу в

трубку добре використовує зимові запаси вологи. Тому навіть у посу-

шливі роки на легких ґрунтах він забезпечує відносно високі врожаї.

По відношенню до маси насіння, ячмінь потребує для проростання

48-50% води, тоді як пшениця 55%, а овес 65%. Коефіцієнт транс-

пірації дещо нижчий, ніж у інших зернових (табл. 3.16). Опади в пері-

од колосіння-наливу зерна сприяють формуванню високої врожайно-

сті. Він менш вимогливий до вологи, ніж ранні зернові культури.

Таблиця 3.16 - Вимоги зернових І групи до вологи

Культура

Необхідно води для набубня-

віння, в % від маси зернівки

Транспіращйний коефіцієнт,

кг води на кг сухої маси

Пшениця

300-700

Жито

400-500

Тритикале

450-550

Ячмінь

45-50

300-500

Овес

450-850

• Вимоги до ґрунту. Озимий ячмінь менш вимогливий до родю-

чості ґрунту, ніж ярий ячмінь. У нього такі ж вимоги до ґрунтів як у

пшениці, але більш вимогливий до вмісту кальцію в ґрунті. Найкра-

ще родить на чорноземах з нейтральною або слаболужною реакці-

єю ґрунтового розчину (рН 6,2-7,0). За даними ІЗТЗР УААН (Об-

рошино) на фоні без добрив урожайність озимого ячменю за реакції

рН 3,8-4,7 становила 11,8 ц/га, за рН 6,2-6,7 була найвищою -

27,8 ц/га і при рН 7,4-7,9 знизилась до 18,6 ц/га. Проте й на дерново-

підзолистих та сірих лісових ґрунтах при попередньому їх вапнуван-

ні й удобренні може давати високі врожаї зерна.

257

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ

• Попередники. У зв 'язку з тим, що озимий ячмінь має порів-

няно слаборозвинену кореневу систему й невисоку здатність за-

своювати поживні речовини з важкодоступних сполук, його розмі-

щують на родючих і чистих від бур'янів полях. Кращими

попередниками є зернові бобові культури, картопля, багато-

річні бобові трави. Розміщують озимий ячмінь після кукурудзи

на зелений корм та силос, зайнятих парів. Можна висівати піс-

ля озимої і ярої пшениці, вівса. Гіршим попередником є жито.

• Підготовка ґрунту. Основний обробіток ґрунту залежить від

попередника і природних умов. Доцільно поєднувати декілька опе-

рацій, виконуючи їх одним агрегатом. Це виключає зайве вико-

ристання важкої техніки, яка сильно руйнує структуру ґрунту.

Після просапних культур, що якісно зібрані, застосовують по-

верхневий обробіток. На полях, де була кукурудза, поле дискують

(БДТ-3), а потім орють. Після вико-вівсяних або інших сумішок

поле дискують, орють. До сівби встигають провести 2-3 повер-

хневих обробітки для знищення бур'янів і вирівнювання ґрунту.

Після основного обробітку поле доглядають з метою знищен-

ня сходів бур'янів і вирівнювання ґрунту. Серед заходів передпо-

сівного обробітку грунту заслуговує уваги культивація з викорис-

танням агрегатів з голчастими боронами (БИГ-3) у пасивному

режимі. Особливо на площах з великою кількістю післязбираль-

них решток у поверхневому шарі ґрунту. Голчасті борони за таких

умов є єдиним знаряддям, яке не висмикує їх на поверхню і прак-

тично не забивається. Характерною особливістю передпосівної

підготовки ґрунту під озимий ячмінь є пізніші строки її проведен-

ня. За іншими параметрами вона не відрізняється від підготовки

під інші озимі зернові культури. Озимий ячмінь негативно реагує

на переущільнення ґрунту, перезволоження і нестачу кисню.

• Підготовка насіння, сорти. Для сівби використовують очи-

щене, високоякісне, кондиційне за всіма параметрами насіння із си-

лою росту не менше як 80%. Насіння озимого ячменю має довший,

ніж інші зернові культури, післязбиральний період достигання, тому

перед сівбою його слід обов'язково прогріти на сонці. Перед сівбою

258

його протруюють або інкрустують, використовуючи ті ж препарати,

що й для обробки насіння ярого ячменю (табл. 3.3).

Сорти озимого ячменю подані в таблиці 3.17.

Таблиця 3.17 - Сорти озимого ячменю

Назва сорту

Рік

реєстрації

Зона

Група

стиглості

Напрямок

використання

Аванс

2001

сс

зерн

Бемір 2

1987

ЛП ср

зерн

Буран

1993

СЛП сс

зерн

Вавілон

1991

СЛП сп

зерн

Восход

2002

СЛП

сс

зерн

Клепінінський

1981

сс

зерн

Козир

2001

сп

ср

зерн

Кромоз

1999

сс

зерн

Луксор

1999

сс

зерн

Луран

2000

сс

зерн

Манас

1995

СЛП сс

зерн

Метелиця

2003

СЛ ср

зерн

Миронівський 87

1995

СЛП

сс

зерн

Михайло

2001

СЛП ср

зерн

Міраж

1980

ср

зерн

Огоньковський

2003

СЛ ср

зерн

Одеський 165

1995

ЛП сс

зерн

Одеський 167

1997

П сс

зерн

Одеський 170

1999

Л сс

зерн

Онега

1999

сс

зерн

Основа

1994

сс

зерн

Паллідум 77

1999

П сс

зерн

Радон

1994

ЛП сс

зерн

Росава

1988

СЛП сс

зерн

Секрет

2001

сс

зерн

Силует

1989

сс

зерн

Скороход

1994

СЛП рс

зерн

Тайна

1993

СЛП ср

зерн

Тамань

1995

СЛ

сс

зерн

Циклон

1983

СП

сс

зерн

• Система удобрення. При урожайності 60 ц/га зерна озимий

ячмінь виносить 120-180 кг/га азоту; 42-90 кг/га фосфору та 120—

180 кг/га калію. Повне забезпечення озимого ячменю основними

елементами живлення є основною передумовою одержання висо-

ких та стабільних урожаїв.

. 259

Фосфорні добрива особливо потрібні в перші 4-5 тижнів веге-

тації. Вони стимулюють розвиток кореневої системи, формування

колосу, озерненість.

Калій інтенсивно надходить у рослини з перших днів росту і до

цвітіння. Він зміцнює стебла, знижує ураження хворобами, підви-

щує виповненість зерна.

Озимий ячмінь добре реагує на внесення азотних добрив. Се-

ред озимих зернових він має найкоротший вегетаційний період,

оскільки сіють його після жита і пшениці, а влітку він достигає

приблизно на два тижні швидше. Короткий період активного за-

своєння поживних речовин з грунту та інтенсивне кущіння і на-

ростання вегетативної маси, вимагають високого рівня забезпе-

чення азотом. Озимий ячмінь характеризується раннім весняним

відростанням, має підвищену потребу в цей період в азоті, тому

забезпечує високі прирости врожаю від весняного підживлення.

У Лісостеповій зоні під озимий ячмінь рекомендується вно-

сити К

45-бо

45-бо>

Закарпатті

ІЧ

9Ц

у зоні Поліс-

ся ^

Р К . Норми добрив зменшують після кращих

попередників і підвищують після стерньових і кукурудзи. Для

досягнення високих урожаїв норму добрив збільшують до

N Р К

80-120 60-90 60-90

Фосфорні та калійні добрива використовують під основний

обробіток ґрунту. Близько 10% фосфору (Р

10І5

) вносять у рядки

при сівбі. Азотні добрива при вирощуванні після гірших поперед-

ників доцільно вносити у два прийоми - половину норми під куль-

тивацію і половину для підживлення навесні у фазі кущіння. Після

кращих попередників азот застосовується в одне чи два піджив-

лення на II—III та IV етапах органогенезу.

Одностороннє підвищення норми азотних добрив сприяє роз-

витку хвороб у ячменю. Так, за даними німецьких дослідників

ураження листкової поверхні борошнистою росою зростає з 2,6%

при внесенні N до 17,9% на фоні N і 36,8% при збільшенні но-

рми азоту до 180 кг/га д.р. Значне ураження листкової площі осла-

блює роботу фотосинтетичного апарату і зменшує урожайність

озимого ячменю та ефективність азотних добрив.

Загальновідомо, що пізнє (VIII етап) внесення азоту підвищує

урожайність озимої пшениці менше, але значно впливає на якість

260

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових куль­тур

Подождите немного. Документ загружается.

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур