Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур

Подождите немного. Документ загружается.

Таблиця 4.8 - Фази росту і розвитку, етапи органогенезу

кукурудзи, елементи продуктивності і можливість

впливу на них агрозаходами

Міжна

родна

шкала

Фази росту

1 розвитку

Ьтани оріаногенезу

Ьлементи

нродуктив

Н0СТ1

Якими

агроззходам и

иідвищуєл ься

продуктив

ність рос ІИН

Міжна

родна

шкала

Фази росту

1 розвитку

Во

юті

Ка ітна

Ьлементи

нродуктив

Н0СТ1

Якими

агроззходам и

иідвищуєл ься

продуктив

ність рос ІИН

00 10

Проростання л

насіння @3

1 Кон}С НІРОСТАННЯ

не диференційований

1 устота

стояння

рос

шн

Попередник

оброоїток

ірунту сисіе

ма удоорення

норма висіву

строки сівои та

1 Кон}С НІРОСТАННЯ

не диференційований

1 устота

стояння

рос

шн

Попередник

оброоїток

ірунту сисіе

ма удоорення

норма висіву

строки сівои та

13 15

Третій і

її ятии

іисгок

11 Диференціація л

конуса наросгтння кД

Закладання вузив і |[3

міжвузлів

1 Конус нчросттння

оокового паї она (ка іана)

неднференціиовании^^

Кількість

ІИСГКІВ 1

П 1Г0НІВ

Внесення

і ерощидів

розпушення

міжрядь

15 19

Кущіння 1

III Подовження конуса

наростання мою Л

сеі ментація рі

зяк іа пння ІХЛ

і по ІОК ВО 1011 *~*

II Диференціація

бокового паї онт. л

на вуз ш £3

і міжвузтя

Кількість

ІИСГКІВ 1

П 1Г0НІВ

Піджив іення

азоіними

юбривами

70 0

Вихи

в Р'

Р\

тру оку *С/

ії,

IV Формування

ко юскових Щ (Рї

юпатеи Щ ^^„^

і юрбиків §й «З

III Подальше

подовження £3»

неглибока £3

сеі ментація *^3>

конуса наростання

Кількість

ІИСГКІВ 1

П 1Г0НІВ

Внесення

регуляторів

росту

30 50

Слеб гування

Диференціація Щ

квіток Щ

у ко юсках

ЬЇШ/*ТТІ

Мікросішрогенез

1\ Утворення

заіалків

КО І01.МВ н

Диференціація §3у

ко юскових *Щ

і ороик.ів

формування квіток

Кі ЬКІСТЬ

рядів зерен

довжина

ка пна

КІЛЬКІСТЬ

зерен

у рядах

Використання

при потребі

фунгіцидів

інсектицидів

Викидан "

ВО ЮТіЛІ (£їй /5

VII Інтенсивний рісг

покривних тканин

КОЛОСКІВ 1 КВІТОК

І аметот енез £

VIII

Завершення П^*»^

формування іїч | \

пи ікових « |і

зерен \.^|

\ І Формувіння

зчродкових І/*^Й^Й

мішмв

РІСТ ИИЮК і Д/ї£й

Завершення

формування

існеративних і^дг

клітин

Фертн іь

нюгь пи іку

Доіримання

всіх

вимог

ТЕХНО Ю1 11

юша

ІИСТКОВ01

поверхні в

межах

70 тис

/га

Цвггшня

IX Розтріскування

[1И (ЯКІВ ч\ лі

висипання Г^л і///]

нитку «ч'^'ч; *

VIII Викидання

ниткоподюних ^х&^й*

СТОВП ІИКІВ ^^Щ^^

зооюртки ^ПТ^г

ка іана тЗві «

Озернення

ка танів

Цвггшня

IX Розтріскування

[1И (ЯКІВ ч\ лі

висипання Г^л і///]

нитку «ч'^'ч; *

IX Запилення і ч"^\

зап пднення

Озернення

ка танів

ТІ

Формування

зернівок \ГЧ

X Формування

зтродмв тканин \Л

енлоснерму *

Масі

зернівок

75 79

83 85

Мо ючна ^

воскова РЛТ&к

С1И[ псіь /І^Г/ЗГ

XI Наї ромадження г"Ч

поживних ре ювин в а

87 89

Повна £

сгиі їсть

к^*&)ї

\ІІ Перетворення

поживних $Г&К

ре ювин у запчсні (X $Т

Десиктшя

282

Проте монокультурне вирощування спричинюватиме погіршен-

ня фітосанітарної ситуації, а саме поширення шкідників, хвороб, спе-

цифічних видів бур'янів, стійких до застосовування гербіцидів Це

вимагає інтенсифікації захисту кукурудзи від шкідливих організмів

У районах достатнього зволоження лісостепової та поліської

зон кукурудза на силос більше реагує на добрива, ніж на попере-

дники

У районах недостатнього зволоження не рекомендується висі-

вати кукурудзу після культур, які висушують ґрунт на значну гли-

бину, зокрема після цукрового буряку, суданської трави, соняшни-

ку. Не варто сіяти після проса, щоб запобігти поширенню спільного

шкідника - кукурудзяного метелика

• Обробіток ґрунту При безгєрбщидшй технологи вирощуван-

ня кукурудзи велике значення має основний обробіток ґрунту

Його проводять з урахуванням попередника, типу ґрунту, рельєфу,

ступеня і особливості забур'янення поля

У зоні достатнього зволоження на забур'янених полях ефектив-

ний напівпаровий обробіток ґрунту Після ранніх попередників (зер-

нових, зернобобових) ґрунт слідом за збиранням дискують на гли-

бину 6-8 см Вносять мінеральні та органічні добрива і проводять

оранку на глибину 27-30 см, щоб забезпечити добрий розвиток ко-

реневої системи. Краще орати оборотними плугами (фото 4.1).

Через два-три тижні проводять поверхневий обробіток для зни-

щення сходів бур'янів за допомогою культиватора, дискової боро-

ни, важких борін чи інших знарядь. Обробітки повторюють в міру

появи другої, третьої хвиль сходів бур'янів.

Після пізніх попередників (буряк, багаторічні трави, кукурудза)

важливо задискувати поля важкими боронами БДТ-7,0 для доб-

рого подрібнення рослинних решток. Потім вносять добрива і орють

ярусними плугами ПЯ-3-35; ПНЯ-4-40 на глибину 27-30 см.

Кукурудза на більшості типів ґрунтів негативно реагує на вес-

нооранку.

За умов достатнього зволоження у другій половині літа зябле-

вий, зокрема напівпаровий, обробіток ґрунту можна замінити сів-

бою післяжнивних сидеральних культур - гірчиці білої, редьки олій-

ної. В жовтні зелену масу їх заорюють на глибину 27-30 см. Після

пізніх попередників як сидеральну культуру можна висівати озиму

суріпицю (не пізніше 10-15 вересня) і приорювати її зелену масу

навесні (фото 4.2).

"Ш

Фото 4 2 Приорювання зеленої маси суріпиці озимої' у 3-й декаді квітня

Основним завданням передпосівного обробітку ґрунту є

збереження вологи в ґрунті, очищення від бур'янів, створення

сприятливих умов для проростання насіння і одержання своєчас-

них сходів.

284

Загальноприйнятим обов'язковим прийомом є ранньовесняне

боронування і вирівнювання поверхні фізично стиглого ґрунту за

допомогою важких борін і волокуш-вирівнювачів, які рухаються

по полю під кутом 45° до напряму оранки. Після появи сходів бу-

р'янів проводять першу культивацію на глибину 10-12 см. Другу

хвилю пророслих бур'янів знищують передпосівним обробітком,

який найкраще провести за допомогою комбінованих агрегатів типу

Компактор, Європак, ЛК-4. Передпосівний обробіток проводять

на глибину загортання насіння: на 4—6 см на важких ґрунтах і на 6-

8 см на легких ґрунтах. Якщо строки сівби пізніші, проводять 2-3

культивації, знищуючи при цьому нові хвилі пророслих бур'янів.

Розрив у часі між передпосівним обробітком і сівбою повинен бути

мінімальним - не більше півгодини.

• Удобрення. Кукурудза потребує значно вищих норм добрив,

ніж інші зернові культури. З органічних добрив найчастіше викори-

стовують підстилковий гній, який вносять під оранку. Норма вне-

сення залежить від зони і родючості ґрунту. У західному Лісосте-

пу вона становить ЗО^Ш т/га, на Поліссі - 40-60 т/га. Рідкий гній

слід вносити до 80-100 т/га і негайно заробляти в ґрунт. Не реко-

мендується весняне внесення гною. Краще його закагатувати і

використати вже восени.

У світовому рослинництві і, зокрема, найширше у країнах Захі-

дної Європи, використовується зелене добриво. Для сидерації слід

використовувати люпин, суріпицю, ріпак, гірчицю білу, редьку олійну

та ін. Приорювання зеленої маси післяукісного люпину можна при-

рівняти до внесення 20-30 т/га гною.

На формування 1 т зерна з відповідною кількістю стебел і лис-

тя використовується 24—32 кг азоту, 10-14 кг фосфору, 25-35 кг

калію, по 6-10 кг магнію і кальцію, 3-4 кг сірки, 11 г бору, 14 г міді,

110 г марганцю, 0,9 г молібдену, 85 г цинку, 200 г заліза. Залежно

від рівня врожайності засвоюється різна кількість поживних речо-

вин (табл. 4.9).

Азот має найбільший вплив на рівень урожайності. На поча-

ткових фазах росту засвоєння азоту незначне (3-5%). Зменшен-

ня засвоєння азоту, викликане низькими температурами навесні,

спричинює пожовтіння рослин і гальмування їх росту. Інтенсив-

285

Таблиця 4.9 - Кількість засвоєних поживних речовин

залежно від урожайності зерна кукурудзи

Елемент живлення

Кількість засвоєних поживних речовин (кг/га)

залежно від урожайності зерна

Елемент живлення

40 ц/га 60 ц/га

ц/га

100 ц/га

Азот

100-130 130-180

160-240

200-300

Фосфор

30-80

40-110

50-130

60-150

Калій

100-140

150-190

200-250

250-310

Кальцій

24-40 36-60

48-80

60-100

Магній

24-40

36-60

48-80

60-100

ніше азот надходить в рослину починаючи з фази 6-8 листків.

Так, якщо до фази 8 листків засвоюється лише 2-3% азоту, то

від фази 8 листків до фази засихання квіткових стовпчиків (во-

лосся) на качанах засвоюється приблизно 85% загальної кілько-

сті азоту. Орієнтовно це припадає на період з другої декади чер-

вня до другої декади серпня. Ще 10-13% азоту в рослину

надходить у фазах достигання.

За нестачі азоту формуються низькорослі рослини з дрібними

світло-зеленими листками.

Критичний період засвоєння азоту - фаза цвітіння. У цей час

висока температура сприяє проходженню процесів мінера-

лізації і вивільнення азоту з ґрунту, який кукурудза викорис-

товує найкраще серед зернових культур. Тому норму внесен-

ня мінерального азоту орієнтовно встановлюють з

розрахунку N

на 1 т зерна на родючих ґрунтах і на 1 т

зерна на бідніших ґрунтах. За врожайності 8 т зерна необхідно

внести ІЧ

|20

(8 т х 15 кг) - 1Ч

І60

(8 т х 20 кг). За врожайності 10 т

зерна норма внесення азоту зростає до ї^

150

200

Кукурудза добре реагує на внесення карбаміду або суміші

карбаміду і аміачної селітри у співвідношенні 1:1. Вносять

добрива за 10 днів до сівби під культивацію. Спочатку засво-

юється нітратний азот, як найбільш рухомий і доступний. Аміачна

форма азоту не вимивається з ґрунту, акумулюється в орному шарі

ґрунту і засвоюється рослинами у цій формі пізніше. Частина транс-

формується у нітратну форму. Амідна форма азоту використову-

ється рослинами в останню чергу, після переходу її в аміачну та

нітратну форми.

286

Гостру потребу у фосфорі кукурудза має у початковій фазі рос-

ту. Він входить до складу нуклеїнових кислот, впливає на енергооб-

мін, відіграє важливу роль у нагромадженні вуглеводів, регулює про-

цеси дихання, фотосинтезу та ін. За його нестачі листки набувають

фіолетово-вишневого кольору, затримуються фази цвітіння і дости-

гання. Важливо враховувати, що нестачу фосфору в ранні фази рос-

ту неможливо компенсувати внесенням його у пізніші строки.

Засвоєння фосфору покращується при вапнуванні ґрунтів.

Проте кукурудза на початкових фазах росту, в умовах низьких

температур (менше 10-12°С), слабо засвоює фосфор. Тому вищу

ефективність забезпечують добрива, що містять легкодоступні

форми фосфору (амофос, 1,0-1,5 ц/га).

Якщо в грунті не вистачає калію, то молоді рослини сповільнюють

ріст, сповільнюється фотосинтез, листки спочатку стають жовтува-

то-зеленими по краях, а потім жовтими. Верхівки і краї листків заси-

хають, ніби від опіків. Калій інтенсивно засвоюється від фази 5-6

листків до цвітіння. Він підвищує стійкість до вилягання, до стеблової

гнилі та інших хвороб, важливий для формування качанів.

Кукурудза дуже чутлива до нестачі кальцію і магнію. Магній

входить до складу хлорофілу, бере участь у синтезі амінокислот.

Нестача магнію проявляється за несприятливих ґрунтових та по-

годних умов, за зруйнованої структури ґрунту. Це негативно впли-

ває на процеси цвітіння та запилення, що обмежує зав'язування

качанів, зменшує їх озерненість. Критична фаза - зав'язування і

формування зерна.

Ефективним є внесення доломіту навіть у невеликих кількос-

тях (3-4 ц/га), оскільки в ньому містяться магній і кальцій. Прово-

дять також листкове підживлення сірчанокислим магнієм.

Нестача кальцію проявляється при високих нормах внесення

ІЧРК.

Норма мінеральних добрив розраховується на запланований уро-

жай і змінюється залежно від типу ґрунту, попередника, наявності

органічних добрив. Для Лісостепу вона становить орієнтовно

^80-140^80-100^70-120- ^

сю но

фосфорних

і калійних

добрив

не-

обхідно внести восени під оранку, азотні вносять під весняну

культивацію (70-90%), решту використовують для підживлен-

ня під час вегетації. Кукурудзу за інтенсивної технології вирощу-

вання здебільшого не підживлюють. Для забезпечення рослин ку-

287

курудзи магнієм рекомендується використовувати калійне добриво

калімагнезію, в якому міститься 6-8% магнію і 28% калію. Складні

добрива (нітроамофоска тощо) найбільш ефективні при внесенні на-

весні під культивацію за 10-14 днів перед сівбою і доброму вимішу-

ванні гранул добрив з ґрунтом. Норма внесення 5-8 ц/га.

Кукурудза добре реагує на листкове підживлення карбамідом

- 6%-им розчином (6 кг карбаміду на 100 л води). Обприскують

посіви зранку або ввечері, коли температура є нижчою. Найкраще

підживити рослини від фази 6-7 листків впродовж трьох тижнів 1-

3 рази через 6-8 днів. Одночасно вносять мікроелементи та во-

дорозчинний сірчанокислий магній (М§80

5%-ої концентрації).

• Вапнування ґрунтів. Ефективність мінеральних добрив різко

зменшується на кислих ґрунтах. В останні роки через нехтування

внесенням вапнякових матеріалів і використання фізіологічно-кис-

лих добрив, значно підвищилась кислотність (рН) ґрунту.

Найкращим показником, що вказує на потребу у вапнуванні є

показник гідролітичної кислотності (Нг). Вважається, що кислот-

ність ґрунту надмірна і він потребує вапнування, якщо гідролітич-

на кислотність вища за 1,8 мг-екв на 100 г ґрунту. Для визначення

норми внесення вапняків використовують таку формулу:

Норма внесення СаС0

= Нг • 1,5, т/га.

Якщо проведення повного агрохімічного обстеження ґрунтів

недоступне, можна використовувати показник, який легше визна-

чити - рН сольової витяжки. Норми, розраховані за величиною

рН, наведені в табл. 4.10.

Таблиця 4.10 - Орієнтовні норми СаС0

, розраховані

залежно від рН сольового і гранулометричного

складу ґрунту, т/га

Гранулометричний

склад ґрунту

рН (в КС1 витяжки)

Гранулометричний

склад ґрунту

до

4,1-4,5

4,6

4,7-4,8

4,9-5,0

5,1-5,5

5,6-5,7

Піщані і глинисто-

піщані

4,0

3,0

2,5

2,0 1,5 1,0

0,5

Супіщані

4,5

3,5

2,5

2,0 1,5

1,0

0,5

Легкосуг линкові

5,5

4,5 4,0

3,5 3,0

2,5

2,0

Середньо- і

важкосуглинкові

6,0

5,5 5,0

4,5

4,0

3,0

288

Для більшості типів грунтів оптимальне значення рН знаходить-

ся в межах 6,0-7,0. Винятком є лише легкі грунти, для яких рН

має бути 5,5-6,0. Кальцій покращує засвоєння внесених мінераль-

них добрив, нейтралізує важкі метали в грунті, пришвидшує роз-

клад рослинних решток, поліпшує структуру ґрунту та мікробіоло-

гічну активність.

Основними сполуками, що використовуються для нейтралізації

кислотності ґрунту, є: СаС0

- крейда, СаО - негашене вапно,

Са(ОН)

- гашене вапно, М§С0

- доломіт. Всі ці сполуки викорис-

товуються окремо або разом у складі нейтралізуючих матеріалів,

які часто називають "вапнякові матеріали". Частинки розміром

більше З мм - неефективні, тому вапнякові матеріали вимага-

ють якісного тонкого розмелення (подрібнення). Повна норма ва-

пнякових матеріалів вноситься один раз на 7-8 років під оранку.

За останні 8-10 років в Україні зменшилось застосування вап-

някових матеріалів та добрив, що містять кальцій (суперфосфат,

органічні добрива, кальцієва селітра). Втрати кальцію в результа-

ті виносу врожаєм сільськогосподарських культур становлять від

20 до 360 кг/га. В результаті вилуговування втрати кальцію на ка-

рбонатних ґрунтах кожний рік можуть становити до 600 кг/га, що

призводить до заміщення його іонами ІЧа та засолення ґрунту. В

системі удобрення культур застосовуються в основному фізіоло-

гічно- та хімічно-кислі мінеральні добрива, які сприяють витіснен-

ню кальцію з ґрунтового вбирного комплексу. Дефіцит кальцію

призводить до зростання втрат гумусу і як результат - погіршен-

ня фізичних, фізико-хімічних, біологічних властивостей ґрунтів (збі-

льшується питома щільність ґрунту, погіршується структура, бу-

ферність ґрунту, зменшується забезпеченість ґрунту елементами

мінерального живлення, зменшується ступінь насичення ґрунту

основами, збільшується кислотність ґрунту, знижується інтенсив-

ність мікробіологічних процесів в ґрунті). Всі ці причини поясню-

ють високу ефективність кальцієвої селітри в технологіях виро-

щування сільськогосподарських культур та в збереженні родючості

ґрунту. На відміну від амонійної та амідної форми азоту, нітратний

азот, який міститься в кальцієвій селітрі, сприяє надходженню в

рослини кальцію й інших елементів мінерального живлення. Тому

кальцієва селітра - це азотне фізіологічно-лужне добриво, яке зда-

289

тне вирішити проблеми ґрунтової родючості: покращити структу-

ру, фізико-хімічні властивості, мікробіологічну активність ґрунту

та забезпечити рослини доступними формами азоту і кальцію.

• Вплив добрив на якість зерна. Оптимальне забезпечення

рослин фосфором і калієм збільшує стійкість кукурудзи до термі-

чного стресу і нестачі води, поліпшує амінокислотний склад білка.

Фосфор і магній сприяють кращому виповненню зерна, забезпе-

чують рівномірне і більш швидке достигання урожаю. Найбіль-

ший вплив на якість зерна має азот, який крім збільшення врожай-

ності сприяє підвищенню вмісту білка і жиру в зерні.

• Мікроелементи. Роль мікроелементів (Ре, Мп, 2п, Си, Мо,

В) в мінеральному живленні рослин як складової ферментативних

систем - біокаталізаторів важко переоцінити.

За даними інституту ґрунтознавства і агрохімії ім. А.Н.Соко-

ловського УААН, з 32 млн. га орних земель в Україні 18 млн. га

(56%) мають низький вміст рухомого цинку (близько 0,20 мг/кг),

2,5 млн. га (8%) - рухомої міді (1,5-1,9 мг/кг ), 8 млн. га (25%) -

рухомого бору (0,3-0,5 мг/кг). Мікроелементи не можуть бути

замінені іншими поживними речовинами.

Рослини засвоюють з ґрунту незначну частину мікроелемен-

тів, які знаходяться в рухомій легкодоступній формі, а нерухомі

валові запаси мікроелементів можуть бути доступні для рослин

після проходження складних мікробіологічних процесів в ґрунті з

участю гумінових кислот та кореневих виділень. Тому валовий

вміст мікроелементів не відображає реальної картини забезпечення

рослин мікроелементами.

Мікроелементи в формі неорганічних солей доступні для рослин в

дуже незначних кількостях і переважно на кислих ґрунтах, лише моліб-

ден засвоюється рослинами на слаболужних ґрунтах (табл. 4.11).

Таблиця 4.11 - Оптимальна кислотність ґрунту

для найкращого засвоювання мікроелементів рослинами

Показник

Бор

Мідь

Залізо Марганець

Молібден

Цинк

рН

5,0-7,0

4,0-6,5

5,0-6,5

7,0-8,5

5,0-7,0

290

Рослини кукурудзи потребують для свого живлення мікроеле-

менти. У процесі вегетації вони поглинають до 800 г/га марганцю,

350^00 г/га цинку, 70 г/га бору, 50-60 г/га міді. Дуже чутливі до

нестачі цинку, середньо чутливі на нестачу бору і міді, а на лужних

грунтах - до марганцю (табл. 4.12).

Цинк-бере участь у синтезі хлорофілу і вітамінів В, Р, С, впли-

ває на процеси росту і розвитку, підвищує стійкість до несприятли-

вих умов, зокрема приморозків. За значної нестачі цинку на росли-

нах можуть не зав'язуватися качани. Ознакою нестачі цинку є жовті

смуги на молодих листках з обох боків жилки.

Бор позитивно впливає на цвітіння і зав'язування качанів, проце-

си дихання. Нестача бору спричинює гальмування росту рослин.

Мідь впливає на збільшення вмісту білка і цукру в зерні, підви-

щує врожайність, стійкість до ураження хворобами. Нестача міді

може проявитися при внесенні великих норм азоту і фосфору, під

час сухої і теплої погоди.

Таблиця 4.12 - Чутливість рослин на нестачу

мікроелементів*

Назва

культури

Мікроелементи

Назва

культури

В,

бор

Си,

мідь

2п,

ЦИНК

Мп,

марганець

Ре,

залізо

Мо,

молібден

Зернові

+++

++ ++

+ +

Кукурудза

++ ++

+++

+ +

Цукровий

буряк

+++

+ +

Картопля

Ріпак

+++

+ +

Зернобобові

+++

Льон

++ ++

+++

Гречка

+ +

Мак

+++

++ ++

+ + +

* ступінь чутливості: + - низька, ++ - середня, +++ - висока

Ефективним способом забезпечення рослин мікроелементами

є позакореневе листкове підживлення, головним чином у фазах ін-

тенсивного росту і розвитку, коли елементи живлення засвоюють-

ся у великих кількостях, а коренева система не завжди здатна

засвоїти їх у повному обсязі до потреби. У стресових ситуаціях

(посуха, низькі температури тощо) листкове підживлення є прак-

291

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових куль­тур

Подождите немного. Документ загружается.

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур