Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур

Подождите немного. Документ загружается.

Зимують личинки в ґрунті на глибині від 25-35 до 70-90 см.

Навесні вони піднімаються у верхній шар (1-8 см) ґрунту, жив-

ляться набубнявілим насінням, виїдаючи зародок та ендосперм,

пізніше сходи рослин. При сильному ураженні посіви зріджують-

ся, іноді є потреба в їх пересіві. Вгризаючись у підземну частину

рослини, дротяники можуть завдавати шкоди впродовж всього лі-

тнього періоду. Шкідливість дротяників підвищується в умовах

затяжної прохолодної весни. Найбільшої шкоди кукурудзі завда-

ють личинки (дротяники) таких видів коваликів: темний, посівний,

смугастий, степовий, західний, широкий, блискучий. Хімічний за-

хист полягає у передпосівній обробці насіння: промет 400,40%-й

мк.с. (25 л/т), гаучо, 70% з.п. (130 г на 100 тис. насінин), космос

250, т.к.с. (4,0 л/т), круізер 350, т.к.с. (6-9 л/т), семафор, 20% т.к.с.

(2,0-2,5 л/га). Під час сівби вносять флагман (2,5-3,0 л/га).

Чорниші (ТепеЬгіопШае)

Мідляк кукурудзяний - жук завдовжки 7-10 мм з овальним

чорним тілом. Личинки завбільшки до 20 мм, від сіро-жовтого до

жовто-коричневого забарвлення.

Мідляк широкогрудий - жуки великі (17-27 мм) чорні. Заба-

рвлення личинок від жовтого до темно-жовтого, довжина до 40 мм,

ширина близько 5 мм.

Зимують жуки у ґрунті, у квітні виходять на поверхню. Яйця

відкладають у поверхневий шар ґрунту, починаючи з травня і до

кінця вегетації. Личинки виїдають порожнини у набубнявілому на-

сінні, пошкоджують підземну частину стебел, паростки та корін-

ня. У роки масового розмноження перед сівбою для обробки на-

сіння використовують промет 400 (25 л/т).

Західний кукурудзяний жук (ВіаЬгоІіса ущгі/ега Ье Сопіе)

-новий карантинний шкідник.

Дорослі жуки виїдають пиляки волоті, вигризають смужками

листки. Личинки відроджуються в другій половині травня (за тем-

ператури ґрунту понад 11 °С) і живляться корінням кукурудзи. Вони

білі з темно-коричневою головою і грудним щитком.

Жуки 4-5 мм завдовжки блідо-зеленувато-жовтого забарвлен-

ня з трьома темними поздовжніми смужками на надкрилках у са-

мок. З 'являються на посівах у період викидання волоті у кукурудзи.

312

Шведська муха (Охсіпеїіа /гіі)

Один з найпоширеніших шкідників кукурудзи. Шведська муха

відкладає яйця у фазі одного-двох листків. Личинки проникають у

стебло, спричинюють відставання рослин у рості, склеювання і

пошкодження листків, що ускладнює їх розгортання і викривлює.

Часто рослина у разі пошкодження точки росту може відмирати

повністю. Небезпека ураження збільшується в умовах тривалого

похолодання, що сповільнює ріст рослин.

Для знищення шкідників (дротяники, кукурудзяний метелик,

шведська муха, озима совка) на кукурудзі дозволено застосовува-

ти децис, децис форте, карате, дімілін, шерпа і штефесін (табл. 4.22).

Таблиця 4.22 - Інсектициди для знищення шкідників

кукурудзи

Назва препарату, діюча

речовина, фірма, країна

Норма

внесення

л, кг/га

Об'єкт, проти якого

обробляється

Регламент внесення

Децис, 2,5 к.е. (дельта-

метрин, 25 г/л), ф. Байєр

Кроп Саєнс, Німеччина

0,5-0,7

Кукурудзяний

стебловий метелик,

бавовняна совка

Обприскування в період

вегетації не більше двох разів

не пізніше 20 днів до збирання

врожаю

Децис Форте, 12,5% к.е.

(дельтаметрин, 125 г/л),

ф. Байєр Кроп Саєнс,

Німеччина

0,05-0,08

Кукурудзяний

стебловий метелик,

бавовняна совка,

попелиці

Обприскування в період

вегетації не більше одного

разу не пізніше 20 днів до

збирання врожаю

Дімілін, 25% з.п. (дифлу-

бензурон, 250 г/кг),

ф. Кромптон, Англія

0,09-0,12

Комплекс саранових

Суцільне обприскування в

період вегетації у фазі 8-10

листків кукурудзи не більше

одного разу

Карате Зеои 050 С8,

м.к.с. (лямбда-цигало-

трин, 50 г/л), ф. Сингента,

Швейцарія

0,2

Стебловий

кукурудзяний

метелик

Обприскування в період

вегетації не більше одного

разу не пізніше 20 днів до

збирання врожаю

Флагман, 10% к.е.

(карбосульфан, 100 г/л),

ф. Агро Кемі, Угорщина

2,5-3,0

Грунтові шкідники,

дротяники

Внесення в грунт за

допомогою аплікатора під час

висіву з негайним загортанням

Шерпа, 25% к.е. (ципер-

метрин, 250 г/л), ф. Байєр

Кроп Саєнс, Німеччина

0,32

Стебловий метелик,

бавовняна совка

Обприскування в період

масового виплоджування

гусені

Штефесін, 2,5% к.е.

(дельтаметрин, 25 г/л), ф.

Штефес Агро, Німеччина

0,5-0,7

Стебловий куку-

рудзяний метелик,

бавовняна совка

Обприскування в період

вегетації не більше двох разів

не пізніше 20 днів до збирання

врожаю

313

• Збирання врожаю. Кукурудзу на зерно збирають при фізіологі-

чній стиглості за вологості зерна не більшій за 35^Ю% зернозбира-

льними комбайнами. До цієї фази нагромадження асимілянтів закін-

чується, про що свідчить чорний прошарок (чорна точка) між зерном

і місцем прикріплення його до серцевини качана. "Чорна точка" з'яв-

ляється через 55-60 днів після появи стовпчиків з приймочками

(волосся) на качані (рис. 4.1). Якщо вологість зерна не перевищує

30%, то качани відразу обмолочують зерновими комбайнами з при-

стосуваннями (фото 4.3). Качани з вологістю зерна, меншою за 28%,

добре зберігаються в сапетках, на горищах, і за 6-8 тижнів їх воло-

гість може знизитись до 20%. Качани з вологим зерном необхідно

підсушити. Проте, для зниження вологості з 35% до 14% на кожну

тонну зерна витрачають близько 30-50 кг рідкого палива.

хх

50-80 днів

55-60 днів

гівба

поява волосся

"чорна точка"

Рис. 4.1. Прогноз появи "чорної точки" у зерна кукурудзи

Може закладатись корнаж, що являє собою високопоживну

консервовану масу із подрібненого зерна (вологість 24—35%) або

подрібнених качанів кукурудзи підвищеної вологості (35^10%). Це

цінний корм для відгодівлі свиней. Качани подрібнюють дробар-

ками і масу закладають в траншею. Подрібнена маса трамбуєть-

ся, герметизується плівкою. При заготівлі корнажу важливо добре

314

подрібнити масу, не менш 80% повинно мати діаметр частинок

близько 3 мм. Найвищу якість корму одержують за вологості зер-

на 38% (36-40%). За такої вологості вміст цукру в зерні найви-

щий. За вищої вологості зерна із засилосованої маси витікає бага-

то соку, а разом з ним втрачається цукор, тому корм стає кислим,

менш поживним.

За допомогою кормозбирального комбайна при вологості зер-

на 40-45% подрібнюють зерно і стрижні разом з листковою обгор-

ткою і силосують. У тваринництві такий корм використовується

як концентрований.

Листостеблову масу зернової кукурудзи можна силосувати

разом з зеленою масою поукісних посівів, гичкою буряків тощо у

співвідношенні 2:1.

При біологічному рослинництві, після збирання зерна, подріб-

нену листостеблову масу розстеляють на поверхні ґрунту. Піз-

ніше її придисковують важкими боронами БДТ-7,0 і приорюють.

З допомогою оборотних плугів і трактора К-700 можна приорати

подрібнене кукурудзиння без попереднього дискування, при умові,

що глибина оранки становитиме більше 30 см, а плуг обладна-

ний спеціальними обтікаючими передплужниками. Така техно-

логія збирання забезпечує повернення значної кількості органіки

у ґрунт.

Наприкінці молочно-воскової стиглості, кукурудзу збирають на

силос комбайнами КС-2,6; КСК-100, Полісся-250, Е-281, Марал,

Ягуар (фото 4.4). Подрібнену до 2-3 мм (не більше 4 мм) масу

Фото 4.4.

Збирання

кукурудзи

на силос

315

Фото 4.5. Інтенсивне

трамбування

подрібненої силосної

, ' .

- маси кукурудзи

силосують з наступним інтенсивним трамбуванням у траншеях

та вкривають плівкою, соломою. При якісному трамбуванні (фото

4.5) зменшується вміст повітря і відбувається кисломолочне бро-

діння, якщо є більше повітря - у силосній масі проходить оцтове

бродіння, якість силосу низька. Важливо також подрібнити зерно

для кращого його засвоєння організмом тварин.

Для стабільного виробництва зерна слід усю силосну кукуру-

дзу вирощувати за зерновою технологією. У світі немає посівів

кукурудзи на силос, вся вона вирощується на зерно і різниться

лише за характером використання врожаю.

• Кукурудза на силос. В останні роки гібриди кукурудзи вико-

ристовуються як при вирощуванні зернової, так і силосної кукуру-

дзи. При виборі гібридів для вирощування кукурудзи на силос не-

обхідно враховувати такі чинники:

- висока врожайність зеленої маси, а також зерна, що дозво-

лить надалі мати вибір - можливість збирати на силос або

на зерно;

- висока стійкість до вилягання і пошкодження шкідниками;

- втрати вологи вегетативною масою синхронні з зерном;

- висока якість силосу;

- твердість зерна менша, ніж у зернових гібридів.

При вирощуванні кукурудзи на зерно застосовують ранні стро-

ки сівби. Кукурудзу на силос теж необхідно сіяти рано, але допус-

кається її висів на 5-7 днів пізніше, ніж кукурудзу на зерно.

316

Густота рослин залежить від багатьох чинників і може коливати-

ся в значних межах. Кількість рослин на 1 га залежить насамперед

від вибраного для вирощування гібриду. Загальний підхід при виро-

щуванні кукурудзи на силос щодо встановлення норми висіву має бути

наступний: густота на 1 га має бути на 5000-8000 тис. рослин біль-

шою ніж для кукурудзи на зерно, або такою ж, як і на зерно.

Необхідно враховувати, що густота посіву впливає і на якість

силосу, яка залежить в першу чергу від врожайності зерна. Над-

мірна густота призводить до того, що багато рослин взагалі не

будуть утворювати качанів, їх розміри та кількість зерен в них

буде зменшуватись, вихід зерна, якість силосу, енергетична цін-

ність корму будуть нижчими.

Рекомендована ширина міжрядь - 70 см.

• Заготівля якісного силосу. На якість силосу впливає багато

чинників. Важливо кукурудзу зібрати вчасно, щоб забезпечити

вміст сухих речовин в межах 30-35%. Якщо вміст сухих речовин

менше 28%, існує ризик утворення силосного соку, а якщо більше

35% - можуть виникати труднощі з ущільненням силосної маси.

Оптимальною фазою для збирання кукурудзи на силос є пері-

од, коли вміст сухої речовини у зерні наближається до 60%. Зерно

при цьому стає твердим, а якщо розламати качан, то можна поба-

чити знизу під зерниною, там, де вона кріпиться до стержня, чор-

ну точку. Це свідчить про припинення надходження пластичних

речовин у зернівку. Вологість зерна менше 35%.

Проте вміст сухих речовин в середньому в рослині може бути

дуже різним і залежить від кількості сухих качанів у загальній масі

(табл. 4.23). За низького вмісту сухих речовин у качанах та низь-

кої частки сухих качанів - середній вміст сухої речовини буде скла-

дати 25%. Навпаки, при високій частці сухих качанів у посівах та

високому вмісті сухої речовини в зерні, вміст сухої речовини в ці-

лому в рослині може перевищувати 36%.

Важливою умовою нормального процесу молочнокислого бродін-

ня при силосуванні є достатня кількість водорозчинних вуглеводів

(цукрів). Якщо вміст цукрів менший 1,5% сирої маси, існує небезпека

неправильного напрямку процесу бродіння, що пов 'язано з недостат-

ньою кількістю цукрів для діяльності молочнокислих бактерій.

317

Таблиця 4.23 - Оцінка посівів для визначення

оптимального вмісту сухих речовин у кукурудзі

для заготівлі силосу*

Вміст сухих речовин у

качані, %

Фізичний

стан

зерна

Частка качанів від маси рослини, %

Вміст сухих речовин у

качані, %

Фізичний

стан

зерна

Низька-40%

Середня - 50%

Висока - 60%

Вміст сухих речовин у

качані, %

Фізичний

стан

зерна

22-середній

26-

солом'янистий

18-

зелепий

22-

1 середній

26-

солом'янистий

18-

зелений

22-

середній

26-

солом'янистий

Вміст сухих речовин у

качані, %

Фізичний

стан

зерна

% сухої маси всієї рослини

ЗО

молочно-

водянистий

21,4

24,6

26,5

22,5 25,4 27,9 23,7

26,2 28,3

молочно-

пстоподібний

22,3 25,8

29,0

23,8

27,0

29,8 25,4

28,3

30,7

тістоподібне,

без утворення

соку

23,1 26,8 30,2

24,8 28,4

31.5

26,9

30,1 32,9

зерно частково

тверде

23,7

27,7

31,3

25,7 29,6 33.0

28,1

31,7

34,8

зерно

переважно

тверде

24,2 28,4 32,2

26,5 30,6 34,2 29,2

33,1 36,5

зерно тверде

24,6

28,9

32,9

27,1 31,4 35,3 30,2

34,4 38,0

* Виділено оптимальний вміст сухих речовин для збирання кукурудзи на силос

Ущільнення маси під час силосування сприяє швидкому прохо-

дженню першої аеробної фази силосування (коли втрачається ве-

лика кількість сухої речовини і цукрів).

Недоліки ущільнення особливо проявляються після відкриття

силосних конструкцій. У цей час поверхня відбору (зрізу) контак-

тує з киснем, при цьому проходить розкладання та втрата сухої

речовини та цукрів. Проникнення кисню повітря вглиб силосної

маси залежить від ущільнення. Кисень сприяє розвитку аеробних

плісняв та дріжджів. Це приводить до утворення шкідливих для

худоби речовин, значних втрат енергії. Індикатором значних втрат

якісних показників є розігрівання силосу.

Для якісного ущільнення силосної маси необхідно:

- вміст сухої речовини повинен становити 30-3 5%;

- довжина часток рослин після різки має бути 4-6 мм;

- структура кожної зернини повинна бути порушена, зернина

роздроблена;

- тиск на площу контакту повинен складати не менше 2 бар;

318

- швидкість наповнення силосної конструкції повинна стано-

вити: шар завтовшки 0,8 м за годину.

При силосуванні внаслідок молочнокислого бродіння відбува-

ється консервування. Молочні бактерії використовують цукри, з

яких утворюється молочна кислота, що призводить до зниження

рН. Для зменшення розкладання вуглеводів та білків необхідно,

щоб рН фуражної маси, закладеної для зберігання, швидко

зменшився до величини 3,6-4,3 і утримувався на такому рівні

впродовж усього періоду зберігання силосу. Вміст молочної ки-

слоти має становити 2% сирої маси або 6% сухої.

Вміст оцтової кислоти не повинен перевищувати 3,5%

сухої маси. Хоча утворення оцтової кислоти сприяє зниженню рН,

проте для цього втрачається більше сухої речовини, ніж для утво-

рення молочної кислоти, а смакові характеристики силосу погір-

шуються.

При розкладі молочної кислоти маслянокислими бактеріями

утворюється масляна кислота. Це призводить до великих втрат

енергії кормів, підвищується рН, погіршуються смакові властиво-

сті силосу. Цей процес називають "псуванням силосу" внаслідок

діяльності шкідливих мікроорганізмів. Рекомендується, щоб вміст

масляної кислоти не перевищував 0,3% сухої речовини.

Оптимальний вміст етанолу повинен бути менше 1%.

Ферменти рослин та мікроорганізмів можуть розкладати білки

в силосі. Внаслідок цього утворюється аміак. Наявність аміаку в

силосі сприяє підвищенню буферності силосу і, таким чином, до

підвищення рН. Часто підвищення вмісту аміаку супроводжуєть-

ся зростанням концентрації масляної кислоти. Рекомендовано, щоб

вміст аміаку (N-N1/^ не перевищував 8-10% сухої речовини.

За сприятливих умов молочнокислі бактерії (гомоферменти)

активно розмножуються в силосі і майже без втрат переробля-

ють цукри в молочну кислоту. Інші бактерії (гетероферменти) ра-

зом з молочною кислотою утворюють також оцтову кислоту та

двоокис вуглецю.

Окрім корисних мікроорганізмів у силосі можуть розвиватися й

шкідливі - ентеробактерії. Присутність їх у силосі небажане, оскі-

льки вони конкурують з молочнокислими бактеріями за цукри. Енте-

робактерії перетворюють цукри в силосі частково у молочну кислоту,

319

а також в оцтову та спирт. Внаслідок їх діяльності виділяється вугле-

кислий газ, а отже втрачається енергія поживних речовин корму. Ен-

теробактерії розкладають білки, що призводить до погіршення пожи-

вної цінності

кормів.

За певних умов вони можуть утворювати

ІІІКІДЛИВІ

сполуки - біогенні аміни. Також, внаслідок діяльності ентеробакте-

рій, можливе відновлення нітратів у нітрити з подальшим утворенням

дуже токсичних нітрозних сполук. Діяльність даної групи мікроорга-

нізмів можна пригнічувати швидким зниженням рН.

Сучасна технологія силосування передбачає використання кон-

серванту силосу мікробіологічної добавки 8і1а-Вас від компанії

Піонер. 8і1а-Вас складається з 6-ти ексклюзивних штамів приро-

дних молочнокислих бактерій: ЬасІоЬасШш ріапіагат БЗМ 4784,

ЬасгоЬасіПш ріапіагат ОЗМ 4785, ЬасІоЬасШш ріапіагат 08М 4786,

ЬасІоЬасШш ріапіашт 08М 4787, ЬасІоЬасШш ріапіагат 4788,

Епіегососсш їаесіит ОЗМ 4788.

Ці молочнокислі бактерії стимулюють швидше і ефективне си-

лосування, втрати при якому будуть на 5% менше, ніж якщо добав-

ку не використовувати. Головною умовою ефективного використання

цієї добавки є правильна технологія силосування. Інокулянт Зііа-Вас

ефективний як при низькому, так і при високому вмісті сухої речови-

ни в кормах. Калорійність корму завдяки застосування інокулянту

підвищується на 0,2-0,3 мДж/кг сухої речовини.

Особливості біологічної дії інокулянта полягають в тому, що

штами молочнокислих бактерій прискорюють процеси перетво-

рення водорозчинних вуглеводів до молочної кислоти. При цьому

молочна кислота утворюється швидше, що сприяє прискоренню

зменшення рН силосної маси до оптимальних значень - 3,5—4,5.

При цьому стабільність рН силосу при зберіганні підвищується.

Внаслідок дії вказаних штамів мікроорганізмів зменшується

розвиток інших шкідливих мікроорганізмів родин Сіозггіашгп, Мисог,

Мопіііа, Азрег^іїшз, РепісШіигп. В результаті цього вміст пропіоно-

вої і оцтової КИСЛОТИ знижується майже в 10 разів порівняно з си-

лосом, що приготований без використання інокулянту. Результа-

том застосування інокулянту при силосуванні є:

• Зменшуються втрати сухої речовини.

• Підвищується загальна поживна цінність і вміст окремих по-

живних речовин, в тому числі сирого протеїну.

320

• Підвищується стабільність зберігання і аеробна стабільність

силосу.

• Запобігається або зменшується нагрівання силосу після від-

криття для згодовування.

• Запобігається утворення силосного соку.

• Підвищується поїдання і перетравлюваність силосу твари-

нами.

• Підвищується продуктивність тварин.

Силосний інокулянт ЗІЬА-ВАС® підвищує молочну продуктив-

ність корів. Так, наприклад, на 1 т звичайного силосу надій молока

корів становить 318 л, а при годівлі силосом із застосуванням іно-

кулянту надій збільшувався до 349 л. Годівля силосом із застосу-

ванням силосного інокулянту 8ІЬА-ВАС® збільшує щоденний при-

ріст у бичків на відгодівлі на 75 г на добу і становить 1329 г.

Основні показники якісного силосу наведено в табл. 4.24.

321

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових куль­тур

Подождите немного. Документ загружается.

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур