Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур

Подождите немного. Документ загружается.

Таблиця 4.24 - Основні показники якісного силосу та фактори, що на них впливають

Показники якісного силосу

Фактори, що впливають, та наслідки їх впливу

на процеси бродіння і годівлю

Показник

Типові значення для

якісного силосу

Основні фактори, що сприяють

підвищенню якості

Фактори, що впливають, та наслідки їх впливу

на процеси бродіння і годівлю

Суха

речовина, %

28-40%

Агрономічні фактори (тривалість

прив'ялення, строки сівби, внесення

азотних добрив, підбір сортів

Занадто низький вміст сухих речовин - утворення

силосного соку

рн

<4,0 до 4,7 (залежно від

вмісту сухої речовини)

Використання добавки ЗІЬА-ВАС".

Висока якість фуражу для

силосування і правильна техніка

силосування.

Дуже високе значення рН вказує на погане проходження

силосування (бродіння), що призводить до погіршення

поїдання корму.

Бродильні

кислоти, (%

сирої маси)

Молочна кислота >1,8.

Оцтова кислота <1,0.

Масляна кислота <0,1

Використання добавки 8ІСА-ВАС".

Високоякісна фуражна маса і

правильна техніка силосування.

Високий вміст молочної кислоти вказує на ефективне

бродіння. Високий вміст оцтової кислоти вказує на

бродіння з великими втратами сухої речовини. Високий

вміст масляної кислоти свідчить про активність клостридій

- втрати сирого протеїну і зменшення поїдання кормів

Шкідливі для

бродіння

організми

(КВЕ/г сирої

маси)

Максимально допустимі

значення:

< 100000 дріжджі

<10000 плісняви

Густота заселення силосу

мікроорганізмами.

Хороша техніка силосування (перш

за все ущільнення і вкриття).

Висока кількість дріжджів вказує на ризик наступного

нагрівання. Висока щільність плісняв погіршує гігієнічні

показники силосу, можливе утворення мікотоксинів, що

залежить також від видового складу плісняв.

Втрати,%

нетто енергії

4-10%

Використання засобу ЗІЬА-ВАС*".

Висока якість фуражної маси перед

силосуванням і правильна техніка

силосування.

При використанні добавки 5И.А-ВАС" втрати

зменшуються приблизно на 5%.

Нагрівання

при відборі

на годівлю,

години

На стресовій моделі

Хонінга залишається

стабільним протягом

72 годин

Рекомендована щільність бактерій в

масі для силосування.

Хороша техніка силосування -

ущільнення, вкривання.

Можливі великі втрати нетто енергії.

За певних умов зменшується поїдання корму.

Ущільнення

230 кг сухої маси/м'' при

28% сухої маси.

270 кг сухої маси/м" при

33% сухої маси

Вміст сухої речовини.

Розмір часток рослини після

подрібнення.

Техніка силосування.

Недостатнє ущільнення збільшує ризик наступного

нагрівання, що призводить до значних втрат.

Калорійність,

МДж МЕ/кг

сухої маси

Залежить від виду

фуражної культури

Використання добавки ЗІ1.А-ВАС™

Висока якість фуражу для силосуван-

ня та хороша техніка силосування.

В результаті використання добавки ЗІЬА-ВАС"" вміст

енергії в кормі підвищується до 0,6 мДж МЕ/кг сухої маси.

Таблиця 4.25 - Технологічна схема вирощування кукурудзи за інтенсивною технологією.

Урожайність зеленої маси - 450 ц/га. Урожайність зерна - 75 ц/га. Площа 1 га.

№

з/п

Назва робіт

Одиниця виміру

Обсяг робіт

Норма виробітку

Тарифна ставка,

| грн/га

Технічні засоби

Вартість матеріальних

ресурсів: пальне, добрива,

отрутохімікати та ін.

грн.

Амортизація та

непередбачені

витрати, грн.

Всього витрат по

виду робіт, грн.

5 6

8 9 10

Внесення аміачної селітри

га

МТЗ-80 + МВД-900

Аміачна селітра 1 ц=100 грн.

4 л х 3 грн. = 12 грн.

123

Лущення стерні

га

Т-150-К + БДТ-7

15 л х 3 грн. = 45 грн. 20 66

Сівба післяжнивних культур

(Гірчиця біла, редька олійна та

ін.)

га

15 2

МТЗ-80/82 + СЗУ-3,6

8 л х 3 грн. = 24 грн.

Насіння 20кг х 3грн.= 60 грн.

106

Перевезення, навантаження і

внесення мінеральних добрив

А. Суперфосфат

Б. Хлористий калій

Транспортний засіб

ПЗ-0,8 х 2 рази

МТЗ-80 + МВД-900

4 л х 3 грн. = 12 грн.

7 л х 3 грн. х 2 = 42 грн.

4 ц х 70 = 280 грн.

2цх90грн. = 180 грн.

577

Придисковування сидератів

га

Т-150-К +БДТ-7

15 л х 3 грн. = 45 грн. 20 66

Оранка на Н = 26-28 см

га

10 5

К-700 + ПЛН-8-40 22 х 3 грн. = 66 грн. 40 101

Разом по осінньому циклу робіт

866 170 1049

Весняна культивація (закриття

вологи)

га

ЗО

Т-150К + СП-11 +

2КПС-4

15 л х 3 грн. = 45 грн.

Внесення аміачної селітри

по 4 ц/га

га

32 2

МТЗ-80 + МВД-900

4 л х 3 грн. = 12 грн.

селітра 4ц х 100грн.=400 грн

436

Продовження табл. 4.25

Передпосівний обробіток

грунту

га

Т-150

ЛК-4

18л х 3

грн.

54 грн.

10. Сівба кукурудзи га

13 3 МТЗ-80 + СУПН-8

5 л х 3

грн.

= 15 грн.

насіння-200 грн.

нітроамофоска 1 ц-

150

грн.

388

11.

Коткувати посівів

га

МТЗ-80+ КВГ-7

Зл х

грн.

= 9 грн.

10 20

12. Підвезення води

Газ-53 бочка

6 л х 3

грн.

= 18 грн.

10 29

13.

Внесення гербіцидів га

зо 4

МІЗ-80/82 + ОП-2000

"Тітус" + Тренд

50 г/га+200 мл/га

4 л х

грн.

= 12 грн.

Тренд — 6 грн.

Тітус - 165 грн.

10 197

Разом з циклу робіт по догляду за посівами

1098

100 1213

ЗБИРАННЯ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО

14. Пряме комбайігування

га

"Домінатор" з приставкою

ЗО

л х

грн.

90 грн.

50 150

15.

Транспортування зерна т

7,5

5 Транспортний засіб

10 л х 3

гри.

=30 гри.

16.

Очистка зерна

т 8

ОВП-20

електроенергія - 30 грн.

17. Сушіння зерна т

7,5

сушилка

30 л х

грн.

90 грн.

102

Разом по збиранню

240

85 344

Разом по технології

2204

355

2606

Закінчення табл. 4.25

4 5 6

9 10

ЗБИРАННЯ КУКУРУДЗИ НА СИЛОС

18.

Скошування кукурудзи

га

8 6

КСК-100

25 л х 3 грн. = 75 грн.

100 131

19.

Відвезення зеленої маси

45 5

ГАЗ-53 самоскид

40 л х 3 грн. = 120 грн. 25

150

20.

Підгортання зеленої маси

ДТ-75 бульдозер

10 л х 3 грн. = 30 грн.

21.

Трамбування силосу в ямі

К-700

5 л х 3 грн. = 15 грн.

22.

Підвезення соломи для

вкривання і на дно ями

ПЗ-0,8 МТЗ-80

з причепом

5x3 грн. = 15 грн.

23.

Ручні роботи по укриванню ями і

дотримання чистоти закладки

силосу

год.

Два працівники

10 грн.

Разом по збиранню

280

100

399

Разом по технології

2244

370

2661

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Історія і поширення кукурудзи.

2. Біологічні особливості кукурудзи.

3. Дати характеристику підвидів кукурудзи.

4. Назвати попередники кукурудзи.

5. Особливості основного і передпосівного обробітку.

6. Внесення фосфорних і калійних добрив під кукурудзу.

7. Удобрення кукурудзи азотними добривами.

8. Вапнування ґрунтів.

9. Внесення мікроелементів.

10. Потреба різних культур у мікроелементах.

11. Застосування регуляторів росту.

12. Способи сівби кукурудзи.

13. Препарати для протруювання насіння.

14. Глибина загортання насіння.

15. Строки сівби кукурудзи на зерно і силос. ,

16. Норма висіву кукурудзи. •

17. Догляд за посівами кукурудзи.

18. Строки проведення і глибина розпушення міжрядь.

19. Боротьба з бур'янами хімічним методом.

20. Хвороби кукурудзи.

21. Шкідники кукурудзи, інсектициди для захисту від них.

22. Збирання кукурудзи на зерно і силос.

23. Особливості заготівлі якісного силосу.

24. Скласти технологічну схему вирощування кукурудзи на

зерно.

ЗАДАЧІ

4.1. При сівбі кукурудзи з міжряддями 70 см відстань між рос-

линами становить 18 см. Яка густота рослин на 1 га?

4.2. Визначити біологічну врожайність кукурудзи на зерно, якщо

густота рослин становить 70 тис./га. На 1 рослину припадає

1 качан, у кожному качані є 500 зерен з масою 1000 шт. -

200 г.

326

4.3. Яка густота рослин кукурудзи за сівби з міжряддями 70 см,

якщо відстань в рядку між рослинами становить 40, 30, 25

18 см.

4.4. Встановити відстань між рослинами в рядку, якщо густота

рослин становить 80 тис./га.

4.5. На 1 га необхідно висіяти 70 тис. схожих насінин кукурудзи.

Схожість насіння 95%, чистота 99%. Яка норма висіву

(кг/га) за маси 1000 насінин 210 г?

4.6. Визначити масу 1000 зерен за врожайності 70 ц/га при гус-

тоті 60 тис./га. На кожній рослині було по 1 качану, а в кож-

ному качані по 550 зерен.

4.7. Кукурудза посіяна з міжряддями 70 см. На 1 м довжини

рядка розміщується 4 насінини. Маса 1000 насінин - 220 г.

Вирахувати норму висіву.

4.8. Визначити потребу в насінні для сівби на площі 100 га, якщо

на 1 м довжини рядка висівають 5,5 насінин, а маса 1000

насінин становить 250 г.

4.9. Яка забезпеченість кормової одиниці зерна кукурудзи пере-

травним протеїном, якщо в 1 кг зерна міститься 100 г про-

теїну, а його перетравність становить 86%?

327

5. ГОРОХ

Горох

посівний

РІ8ШІ1 8аТЛУШЇ1

Горох польовий

(пелюшка)

РІ8шп агуепзе

ЗНАЧЕННЯ

Горох забезпечує найвищу врожайність серед зернових бобо-

вих культур - 30-50 ц/га. У кращих фермерських господарствах

країн Західної Європи урожайність зерна гороху досягає 100 ц/га.

Немає іншої зернобобової культури, яка б в Україні замінила

горох. Це пояснюється його цінними продовольчими і кормовими

якостями та високою врожайністю, сприятливими ґрунтово-кліма-

тичними умовами вирощування.

Зерно гороху містить 20-35% білка, крохмаль, цукри, жир, віта-

міни (А, В

В,, В

, С, РР, К, Е), каротин, мінеральні речовини (солі

калію, кальцію, марганцю, заліза, фосфору) - у цьому цінність його

не тільки як харчового (високі смакові якості), а й дієтичного, лі-

кувального продукту. Він сприяє виведенню солей з організму, ко-

рисний хворим на серце. У 100 г його зерна міститься 491 ккал (в

100 г пшениці 457 ккал). Білка приблизно стільки ж, як і в сирому

м'ясі. В 1 кг зерна гороху міститься 1,17 к.о.; 180-240 г перетрав-

ного протеїну; 15,2 г лізину; 3,2 г метіоніну; 2,3 г цистину і 1,6 г

триптофану та ін. У зеленому горошку і недостиглих бобах (ово-

чеві сорти), що використовуються як сировина при виробництві

консервів, міститься до 25-30% цукру.

328

Горохове борошно використовують при виробництві концент-

рованих кормів. Тваринам згодовують також зелену масу, сіно,

солому, кормова поживність яких завдяки високому вмісту білка

значно вища, ніж злакових культур.

Зернобобовим належить особлива роль у розв'язанні білкової

проблеми. Це головне джерело збалансованого за амінокисло-

тами, найдешевшого, екологічно чистого білка. За зоотехнічними

нормами для повноцінної годівлі тварин вміст перетравного про-

теїну в одній кормовій одиниці має становити 110-120 г. Фактично

є на 20-35% менше. Дефіцит білка є основною причиною переви-

трат корму, низької продуктивності в тваринництві. Зерно зерно-

бобових культур містить 200-300 г перетравного протеїну з роз-

рахунку на одну кормову одиницю, а зелена маса - 150-200 г. За

рахунок зернобобових потреби тваринництва в протеїні задоволь-

няються на 70-75%. За енергетичною цінністю наближаються до

ячменю, трохи поступаючись зерну кукурудзи.

Крім багатого на білок зерна, ці культури дають високоякісне

сіно, сінаж, зелену масу, полову і солому.

Горох є цінним компонентом для однорічних трав. Його зелена

маса добре підходить для використання на сидерати.

Агротехнічне значення гороху полягає в тому, що він збагачує

грунт цінною органічною масою і азотом, поповнює орний шар фос-

фором, калієм, кальцієм, є добрим фітосанітаром, покращує струк-

туру ґрунту і підвищує його родючість. Залежно від рівня врожайно-

сті залишає з соломою і рослинними рештками орієнтовно 60-90 кг/

га азоту, 15-25 кг/га фосфору, 20-30 кг/га калію. Коренева система

гороху характеризується високою засвоювальною здатністю,

використовує елементи живлення з важкорозчинних сполук. Горох

підвищує рухомість фосфору в ґрунті, а це поліпшує фосфорне жив-

лення наступних культур. Він є одним з кращих попередників для

більшості культур сівозміни і цінним сидеральним добривом.

Горох можна вирощувати без застосування азотних добрив, на

долю яких припадає до 30% енергозатрат в інтенсивних технологі-

ях. Необхідно враховувати, що коефіцієнт використання азоту з мі-

неральних добрив становить лише 50-80%, тобто значна частина їх

забруднює нітратами ґрунтові води, а біологічний азот повністю

утилізується живими організмами. З урожаєм зерна гороху 30 ц/га

329

виноситься з ґрунту 150 кг азоту. Оскільки азотних добрив не вно-

симо, то таким чином економиться понад 4 ц аміачної селітри.

ІСТОРІЯ І ПОШИРЕННЯ

Горох - одна з найдавніших сільськогосподарських культур.

Існує версія, що батьківщиною посівного гороху є Іран, Турк-

менистан, де вирощують його дрібнонасінні види. Крупнонасінний

горох із давніх давен (за 4-6 тис. років до н. е) вирощували на

землях сучасної України, що доведено археологічними знахідка-

ми. Відомий в українській мові вислів про давність події - "це було

ще за царя Гороха", теж свідчить про широке культивування горо-

ху у древні віки. Сучасна територія України за Ю. Канигіним є

центром походження не тільки гороху, а й багатьох інших культур.

Чимало культур було завезено до нас після відкриття Америки.

Горох є однією з небагатьох культур, які здійснили зворотній шлях і

підкорили Новий Світ. Свідченням того є обсяги посівних площ і

виробництва зерна гороху в Канаді (табл. 5.1). Загальна посівна

Таблиця 5.1 - Площа посіву, урожайність і виробництво

гороху у світі та окремих країнах у 1998 році

Країна Площа посіву, Урожайність, Виробництво зерна,

млн. га

ц/га млн.

У світі, всього

6,9

19,1 13,2

Україна 0,47 23,0

1,08

Австралія

0,30

11,5 0,34

Бельгія

0,002

41,7

0,01

Великобританія

0,08

37,9 0,3

Данія

0,1

20,0 0,2

Ефіопія

0,18

9,1 0,17

Індія

0,88

8,4

0,74

Канада

1,08

21,7 2,34

Китай

0,75

16,5 1,24

Нідерланди

0,001

50,0

0,05

Росія

0,95 8,1

0,77

США

0,13 23,8 0,30

330

площа гороху в 1998 році становила 6,9 млн. га, а виробництво зерна

у світі 13,2 млн. га при середній урожайності 19,1 ц/га. Горох є осно-

вною зернобобовою культурою в Європі. Середній урожай його в

Англії, Франції сягає 45 ц/га. У Англії багато фермерів одержує по

50-55 ц/га, в Голландії, Франції - до 70 ц/га. У Франції створено

клуб фермерів, що досягай 100-центнерних урожаїв гороху. Україна

займає третє місце в світі за виробництвом зерна гороху.

Серед зернобобових культур горох в Україні займає найбільші

посівні площі. Його посіви становили 1,2-1,6 млн. га, проте в останні

роки площа зменшилась до 500 тис. га (табл. 5.2). В Україні уро-

жайність гороху менша, але окремі господарства при вирощуванні

за інтенсивними технологіями збирають по 40-50 ц/га.

Таблиця 5.2 - Площа посіву, урожайність і виробництво

гороху в Україні

Роки

Площа посіву,

тис. га

Урожайність,

ц/га

Виробництво зерна,

тис. т

1992

1148,2

24,2

2775,7

1993

1134,0

24,1

2731,0

1994

1088,9

22,7

2470,0

1995

970,7

14,2

1376,0

1996 731,5 13,5

985,0

1997

576,3

15,6

901,2

1998

472,9

22,9

1085,3

2003

337,6

11,0

371,2

2004

258

24,6

636,3

• Хімічний склад зерна. Крім високого вмісту білка (25-50%),

зерно бобових містить близько 50% вуглеводів, 2-4% мінераль-

них речовин, 1-3% жиру (у сої до 26%), вітаміни А, В

, В

, С, Е,

К, РР та ін. (табл. 5.3). Вміст білка визначається не тільки сор-

том і районом вирощування, але й умовами, що створені для сим-

біотичної фіксації азоту з повітря. Тому коливання вмісту білка у

зерні однієї і тієї ж культури може бути значним.

331

Таблиця 5.3 - Хімічний склад зерна гороху порівняно

з іншими зернобобовими культурами

Культура

Білок

Вуглеводи

Жир

Клітковина Зола

Горох

20-35

30-50

1,3-1,5

3,0-6,0

2,0-3,1

Кормові боби

25-35

50-55

1,0-1,3

3,4-6,0

2,6-4,1

Соя

30-50

20-32

13-26

2,9-11,0

4,5-6,8

Квасоля

22-32

50-60

2,3-3,6

5,0-7,1

2,5-4,6

Люпин

30-48

17-39

3,7-14,0

11,0-18,0

2,5-4,0

Чина

25-34

24-25

0,5-1,2

4,0-5,4

2,5-3,0

Сочевиця

22-36

47-60

0,6-2,1

2,4-4,9

2,0-4,4

Нут

18-34

47-60

4,0-7,2

2,4-12,0

2,5-4,9

Таблиця 5.4 - Вміст незамінних амінокислот у насінні

гороху та інших зернобобових культур, г/кг сухої речовини

Назва

амінокислоти

Соя

Люпин

жовтий

Чина

Кормові

боби

Горох

польовий

Горох

посівний

Лізин

21,9 15,9

17,2

13,9

15,2 13,4

Метіонін

4,6 4,6 4,3

3,1

3,2 2,6

Цистин

4,6 4,2 2,6 4,8 2,3

2,4

Аргінін '

25,6 34,2

22,7 17,2

17,3

14,2

Лейцин

41,0 37,4

31,6

24,7

22,0 20,5

Фенілаланін

16,0

15,5

10,0 6,2 9,0 9,5

Треонін

12,6

14,1

11,8 9,8 7,5 8,4

Валін

16,0 12,7

12,6 9,3 10,0 8,5

Триптофан

3,6 2,1

2,9 1,6 1,6

1,1

Гістидін

8,0 10,9 6,3

7,2

7,3

7,1

Сума 10-ти

незамінних

амінокислот

154

152

122

97 95 88

332

Білок зернобобових культур багатий найважливішими незамін-

ними амінокислотами, що необхідні для людського організму - лі-

зин, триптофан, валін, аргінін та ін. (табл. 5.4).

У зерні майже всіх зернобобових містяться різні антипоживні

речовини (інгібітори ферментів - зокрема трипсини, алкалоїди

тощо). Більшість цих речовин білкової природи, їх можна інактиву-

вати за допомогою термічної обробки.

СИМБІОТИЧНА АЗОТФІКСАЦІЯ

Переважна частина білка в зерні і зеленій масі рослин утворю-

ється за рахунок азоту повітря, який фіксується за допомогою бу-

льбочкових бактерій, що розміщуються на кореневій системі. Ба-

ктерії являють собою папочки, у вільному стані аероби, що не

здатні фіксувати азот. Фіксація азоту в природі відбувається вна-

слідок складного процесу взаємодії між бактеріями і рослиною.

Рослина за допомогою фотосинтезу акумулює сонячну енергію і у

вигляді хімічно зв'язаної енергії вуглеводів постачає нею бактерії,

які, в свою чергу, забезпечують 50-90% потреби рослини в азоті.

Встановлено, що на одному гектарі зернових бобових куль-

тур фіксується від 100 до 400 кг азоту повітря. Найбільш проду-

ктивно засвоює атмосферний азот люпин - 300-400 кг/га, кор-

мові боби і соя - до 250 кг/га, горох - 100-200 кг/га, чина і

сочевиця - 90-120 кг/га, квасоля і нут - 30-50 кг/га. Є дані веге-

таційних дослідів, де фіксація азоту зростала до 800 кг/га. За-

своєний азот виноситься урожаєм зерна, але 25-^10% азоту зали-

шається в ґрунті з органічними рештками рослин.

Для того, щоб бульбочкові бактерії працювали найефективні-

ше, необхідно створити їм оптимальні умови життєдіяльності. Вони

наступні:

1. Симбіоз дуже чутливий до реакції ґрунтового розчину. На

кислих ґрунтах (рН < 5,0) бульбочки формуються погано. Дещо

стійкіші до кислого середовища бактерії люпину. Вапнування є

важливим заходом інтенсифікації азотфіксації. Разом з тим лужне

середовище засолених ґрунтів теж несприятливо впливає на сим-

біоз. Найбільш сприятливі (за винятком люпину) для бульбочко-

вих бактерій ґрунти з рН = 6,0-7,4.

333

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових куль­тур

Подождите немного. Документ загружается.

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур