Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур

Подождите немного. Документ загружается.

складу ґрунтового комплексу та ефективніше використову-

ватимуться наступною культурою сівозміни (табл. 3.6).

Таблиця 3.6 - Удобрення соломою

і 9 !

О б з

О і4 Е

Внести до Швидке

НіО; загортання соломи загортання в

N,0; Ре' К; грунт

о 9

п з

о -

Б.

1°

Без

14;

без Н

Загортання в грунт

через 3-7 днів

Подрібнення

соломи > 10-15 см

Цінне органічне

добриво рівноцінне

внесенню 18-20 ц/га

гною

•

вміст гумусу;

І- структура грунту,

|- захист від ерозії;

І- водний і повітряний

режими;

- джерело живлення

мікроорганізмів, які

забезпечують доступ-

ність усіх елементів

живлення (макро-

мікро-)

40-60 ц/га розкладеної

соломи, це:

^20-ЗО^Я-12

К^соСа ]

Біологічно зв'язані

елементи живлення, що

не вимиваються

Шляхи надходження

азоту

вивіль- асоціативна

нення 3

азотфіксація

соломи мікроорганіз-

N20-30

мами до N(0

Нерівномірно

розкидана по полю

Наповнювач ґрунту, баласт, що

розкладається впродовж 2-х років, заважає

обробітку ґрунту

У Польщі для пришвидшення розкладу соломи використову-

ють спеціальне добриво "Екозіота", яке МІСТИТЬ набір макро- і

мікроелементів. Внесення добрива сприяє швидкому розмножен-

ню ґрунтових мікроорганізмів і через кілька тижнів після приорю-

вання солома мінералізується (за умови достатньої вологості ґру-

нту). Елементи живлення, що містяться в соломі, повертаються в

ґрунт. Екозіота інтенсифікує розвиток асоціативних вільножи-

вучих бактерій АгоІоЬасІег і Сіозніблигп, що зв'язують азот з ат-

мосфери і забезпечують необхідну рівновагу вуглецю і азоту.

АгоІоЬасІег добре розвивається на ґрунтах з добрим доступом

повітря. Сіозігіашт, навпаки, розвивається на важких, перезволо-

жених та торфових ґрунтах.

Кількість азоту, що засвоюється з повітря і надходить в ґрунт,

може становити: АгоІоЬасІег - до 40 кг азоту на 1 га; Сіозігішит -

до 10 кг азоту на 1 га.

Для розвитку АгоІоЬасІег потребує водорозчинного фосфору, а

також кальцію, калію, магнію і мікроелементів: заліза, молібдену,

бору, титану.

221

Сіозитсііит потребує залізо, молібден і кобальт. Всі ці складни-

ки містяться в "Екозіопзіе". Норма внесення Екозіоту 5-20 л/га.

Для швидшої мінералізації рослинних решток є два способи засто-

сування Екозіоту:

1. 5-20 л/га Екозіоту - дешевший спосіб, де мінералізація про-

ходитиме повільніше, але ефект зв'язування азоту найвищий.

2. 5-20 л/га Екозіоту + 10-35 кг/га азоту - мінералізація за

рахунок інтенсивного розмноження ґрунтових бактерій настає че-

рез кілька тижнів.

Внаслідок мінералізації рослинних решток з них вивільняється

значна кількість елементів живлення, які повертаються в ґрунт.

Наприклад, на кожну тонну зерна з приораною соломою пшениці в

ґрунт повертається N Р К М^, а на кожну тонну насіння ріпаку з

приораною масою залишається N Р К М§ . Винос елементів

живлення відбувається лише основною частиною продукції - зер-

ном. Орієнтовний вміст макро- і мікроелементів в рослинних решт-

ках найбільш поширених культур подано в табл. 3.7.

Таблиця 3.7 - Вміст макро- (%) і мікроелементів

(мг/кг сухої речовини) у рослинних рештках

основних культур

Культура

° т

о.

о „

о д.

•-

і*

Кальцій

СаО

х О

о. О

Марганець

Мп

їй

X с

5 м

ЕГ

о.

Молібден

Мо

Кобальт

Со

Пшениця

озима

0,45-

0,64

0,20-

0,23

0,90-

1,23

0,28-

038

0,10-

0,17

0,11-

0,14

60-

150

15-

2-6

1-6

0,3-

0,7

0,3-

0,4

Жито

озиме

0,45-

0,57

0,25-

0,26

1,00-

1,20

0,29-

0,32

0,09-

0,13

0,16-

0,17

60-

150

15-

2-6

1-6

0,3-

0,7

0,3-

0,4

Ячмінь

ярий

0,50-

0,55

0,20-

0,23

1,00-

1,20

0,33-

038

0,09-

0,16

0,16-

0,20

60-

150

15-

2-6

1-6

0,3-

0,7

0,3-

0,4

Овес

0,60-

0,65

0,30-

0,35

1,40-

1,60

0,35-

038

0,10-

0,12

0,16-

0,20

60-

150

15-

2-6

1-6

0,3-

0,7

0,3-

0,4

Гречка

0,78-

0,82

0,60-

0,63

2,40-

2,50

0,90-

1,00

0,15-

0,19

0,23-

0,27

170

70 7 11

- -

Кукурудза

(стебла)

0,73-

0,76

0,25-

030

1,60-

1,65

0,25-

0,29

0,24-

0,26

0,45-

0,49

Горох

1,40-

1,45

0,30-

0,35

0,45-

0,50

1,80-

1,82

0,24-

0,27

0,25-

0,27

Соняшник

(стебла)

1,40-

[,50

0,60-

0,70

4,50-

5,10

1,50-

1,53

0,60-

0,65

222

Співвідношення зерна до соломи залежно від особливостей

сорту і технології може в озимої пшениці становити 1 : 1,0-1,5. При

врожайності 40 ц/га зерна на 1 га залишається 40-60 ц соломи. За

умови, що в соломі міститься 0,5% азоту, 0,2% фосфору, 1% ка-

лію, 0,3% кальцію, 0,15% магнію і сірки в ґрунт з цією кількістю

соломи повертатиметься орієнтовно така кількість макроелемен-

ти

20-30

8-12

40-60

Са

,2-.8

§бА-9-

Розрахунок зроблений лише по соломі, а ще частина органіки

залишається у вигляді стерні і кореневої системи рослин.

Найкращі результати одержують при поєднанні двох спо-

собів альтернативного удобрення органікою. Потрібно після

подрібнення і загортання у ґрунт соломи висіяти сидеральні

культури. Використовуються зазвичай капустяні культу-

ри. Ґрунт наповнюється органікою з двох джерел - солома

та зелена маса. Крім того сидерати, їх коренева система

та зелена маса сприяють і прискорюють мінералізацію со-

ломи. Пізно восени всю масу приорюють.

За умови ранніх жнив і достатніх запасів вологи в ґрунті редька

олійна чи гірчиця біла при сівбі в період з 20 липня по 10 серпня

формує високий урожай зеленої маси до 20-30 вересня. Тому таку

систему удобрення соломою і зеленою масою можна застосову-

вати і під озимі культури.

Незважаючи на заборону, масово продовжується спалювання

соломи на полях. Цей агрозахід, який до речі знаходить підтримку

навіть серед науковців, потрібно виключити із сільськогосподар-

ської практики. Спалювання соломи є, насамперед, проявом кри-

чущої безгосподарності. Під час спалювання вогонь і дим спри-

чинюють підвищення температури понад 400°С на поверхні ґрунту,

а на глибині 7 см - до 16°С. У таких умовах руйнується біологічне

життя не тільки на поверхні, а й на декілька сантиметрів у глиб

грунту. За деякими даними, у 2,5 см шарі знищується вся макро- і

мікрофауна. Пересушений ґрунт, збіднений на елементи живлення

і гумус, позбавлений біологічної активності, знижує свою природ-

ну родючість. Знищується світ корисних мікроорганізмів, який утри-

мує біологічну рівновагу ґрунту. Пересушений, позбавлений жит-

тя ґрунт, легше піддається вітровій та водній ерозії. Погіршується

структура ґрунту, його пористість. Безповоротно втрачається ор-

223

ганічний вуглець і азот, в атмосферу попадають такі елементи як

Р, К, Са, М§, 5. Крім того, наноситься велика шкода повітрю, до-

вкіллю. Це практично єдиний природний сільськогосподарський

фактор шкідливості, що прирівнюється до промислових викидів

відходів у повітря.

Спалювання соломи може викликати локальне забруднення

атмосферного повітря двоокисом вуглецю і сірки, особливо у по-

нижених місцевостях. Дим і пил переносяться на значну відстань,

спричинюючи отруєння мешканців цих місцевостей канцероген-

ними ароматичними вуглеводами.

Тому спалювання рослинних решток призводить до забруднен-

ня навколишнього природного середовища, зниження родючості

ґрунту, втрачається цінне органічне добриво.

• Удобрення гичкою буряків. У більшості країн Західної Євро-

пи гичка буряків використовується не як корм, а є джерелом понов-

лення органіки в ґрунті, тобто використовується для удобрення. У

100 ц гички міститься в середньому 37 кг азоту, 9 кг фосфору, 57 кг

калію з відхиленням ±50%. При урожайності гички 200-300 ц/га в

ґрунт поверталося б разом з гичкою приблизно N Р К . Уро-

жайність гички може бути вищою - 250-600 ц/га. У Німеччині се-

редня врожайність гички цукрових буряків складає 450 ц/га.

Мінералізація гички залежить від ґрунтових умов, погоди і спо-

собу загортання в ґрунт. Гичка, маючи відношення вуглецю і азо-

ту як СлЧ=10:1, не потребує додаткового внесення азоту. При удо-

бренні гичкою необхідно рівномірно розкинути її по полю, мілко

загорнути в ґрунт (5-10 см). При можливості бажано її порізати.

У баланс азотного удобрення зернових у перший рік після вне-

сення гички можна включити N

, на другий рік - М

]5 20

. При

цьому в перший рік після внесення, азот з гички діє як пізнє піджив-

лення, оскільки мінералізація проходить тільки за відносно висо-

ких температур, яких не вистачає на час збирання буряків. Калій

можна весь включити в баланс добрив, а фосфор практично не

рахується.

Для удобрення ярого ячменю можна використовувати залишки

всіх культур, після яких він висівається.

224

• Застосування мікроелементів. При недостатньому вмісті мі-

кроелементів в ґрунті, вносять їх при підготовці насіння або під час

вегетації обприскують посіви. На дерново-підзолистих і сірих лісо-

вих ґрунтах мікроелементи вносять при вмісті: бору - менше 0,3 мг,

міді - 1,5 мг, марганцю - 30 мг і цинку - менше 0,7 мг на 1 кг ґрунту.

Бор ефективний на вапнякових ґрунтах з нейтральною реакцією,

молібден - на кислих (рН менше 5,2), мідь - на торфових, цинк - на

ґрунтах з високим вмістом рухомого фосфору. При обробці насіння

на 1 т зерна витрачають 100 г бору, 300 г міді, 180 г марганцю, 120

г цинку. Використовують борну кислоту, сульфат міді, цинку і мар-

ганцю. Мікроелементи вносять також під час вегетації ячменю

одночасно з фунгіцидами чи інсектицидами. Роль мікроелементів

(Ре, Мп, 2п, Си, Мо, В) в мінеральному живленні рослин, як складо-

вої ферментативних систем-біокаталізаторів важко переоцінити.

Мікроелементи в формі неорганічних солей, доступні для рос-

лин в дуже незначних кількостях і переважно на кислих ґрунтах,

лише молібден засвоюється рослинами на слабо лужних ґрунтах

(табл. 3.8.)

Таблиця 3.8 - Оптимальна кислотність ґрунту

для найкращого засвоювання мікроелементів рослинами

Показник

Бор

Мідь

Залізо

Марганець

Молібден

Цинк

РН

5,0-7,0 5,0-7,0

4,0-6,5

5,0-6,5

7,0-8,5

5,0-7,0

Особливо ефективним є використання мікроелементів на хелат-

ній основі, які легко розчиняються у воді і дуже добре доступні ро-

слинам. Коефіцієнт використання рослинами біогенних елементів

становить 80-95%. До таких добрив належать Кристалони. їх

застосовують для позакореневого листкового підживлення як допо-

внення до традиційних систем мінерального живлення. Кожна мар-

ка Кристалонів використовується залежно від фізіолого-біохімічних

потреб, фаз росту культур. Норма їх внесення - 2-5 кг/га.

Найкраще забезпечити рослину необхідними мікроелемента-

ми уже на початку росту. Для цього використовують ТЕНСО Кок-

тейль одночасно з протруюванням насіння в нормі 100 г/т насін-

225

ня. [Де поліпшує енергію проростання, підвищує толерантність до

несприятливих чинників, урожайність і якість зерна.

• Застосування регуляторів росту. Регулятори росту підвищу-

ють продуктивність рослин, поліпшують якість зерна, їх можна

використовувати при протруюванні насіння або у період вегетації

ячменю. Особливості застосування регуляторів росту рослин по-

дано в таблиці 3.9.

СІВБА

• Спосіб сівби. Високопродуктивні посіви формуються при рів-

ноцінних умовах росту і розвитку кожної окремої рослини в агробі-

оценозі. Найкращий спосіб сівби ярого ячменю такий, що забез-

печує однакові за розміром площі живлення рослини. Збільшення

середньої відстані між насінинами в рядку забезпечує рівномірні-

ше розміщення насіння на площі. У рядкових способів сівби роз-

поділ насіння по площі рівномірніший при зменшенні ширини між-

рядь або норми висіву. З підвищенням рівномірності розподілу

насіння по площі зростає врожайність.

Основним недоліком звичайного рядкового способу сівби є над-

звичайно висока густота насіння в рядку. Критична відстань між

рослинами в рядку 1,4 см. При нормі висіву 5-6 млн. насінин на 1

га відстань між ними в рядку становить 1,1-1,3 см, тобто менша

від критичної.

Вузькорядний спосіб сівби, розділюючи потік насіння надвоє,

при тій же нормі висіву збільшує відстань між насінинами у два

рази - до 2,2-2,6 см. Проте сівалками з дисковими сошниками

неможливо рівномірно загорнути насіння по глибині. Сходи і рос-

лини не вирівняні по висоті і розвитку.

У світовому зерновиробництві існує тенденція до звуження між-

рядь. За даними шведських дослідників зменшення ширини між-

рядь з 19 до 10 см підвищило польову схожість ярого ячменю з

81,9 до 96,8% при одній і тій же нормі висіву.

Проте створення сівалки, що давало б рівномірне розміщення

насіння на площі, відтягується через відсутність ефективних тех-

нічних вирішень цієї проблеми. Найбільше поширення сівалок з

226

Таблиця 3.9 - Використання регуляторів росту на ячмені

Назва препарату, діюча

речовина, фірма

Норма

використання

Спосіб, час обробки

Агат 25К, т.п. (інактивовані

бактерії Рзеисіотопаз

аигеоГасіепз штаму НІ6),

ПФІГА, Україна

8-10

мл/т

Обробка насіння проти

кореневих гнилей

Обприскування посівів

Агат 25К, т.п. (інактивовані

бактерії Рзеисіотопаз

аигеоГасіепз штаму НІ6),

ПФІГА, Україна

8-10 мл/га

Обробка насіння проти

кореневих гнилей

Обприскування посівів

Агростимулін, в.с.р. (ТЯ-оксид-

2,6-диметилпіридину і комплекс

ростових речовин), ф. Високий

урожай, Україна

5-10

мл/т Інкрустація насіння

Агростимулін, в.с.р. (ТЯ-оксид-

2,6-диметилпіридину і комплекс

ростових речовин), ф. Високий

урожай, Україна

5-10 мл/га

Обробка посівів у фазі

виходу в трубку

Біотрансформатор (БТР), гр.

(композиція мікродоз К, М£, В,

Си, 5, Иа, Ре, сахарози),

ф. Інтер-Контакт, Україна

10 гранул/т

Обробка насіння 0,1%

водним розчином

Біотрансформатор (БТР), гр.

(композиція мікродоз К, М£, В,

Си, 5, Иа, Ре, сахарози),

ф. Інтер-Контакт, Україна

300-400

гранул/га

Обробка посівів 0,1%

водним розчином

Вермістим, р. (фітогормони,

гумінові та фульвокислоти,

вітаміни), ф. Біоконверсія,

Україна

3-10

л/т

Обробка насіння

Вермістим, р. (фітогормони,

гумінові та фульвокислоти,

вітаміни), ф. Біоконверсія,

Україна

5-15 л/га

Обробка рослин під час

вегетації

Гумісол, рід. (комплекс гуміно-

вих кислот, вітамінів і гормонів),

ф. Гермес, Україна

6-12

л/га

Обприскування посівів

Емістим С (екстракт ростових

речовин в 60% етанолі),

ф. Високий урожай, Україна

см

в 10 л

води на 1 т

насіння

Передпосівна обробка

насіння одночасно з

протруюванням

Емістим С (екстракт ростових

речовин в 60% етанолі),

ф. Високий урожай, Україна

5 мл в 300 л

води на 1 га

Обприскування посівів

на початку виходу в

трубку

Ендофіт ІЛ, р. (екстракт

рослинних фізіологічно-

активних речовин, 0,26-0,52%),

ф. Імпторгсервіс, Україна

3-5 мл/т

Передпосівна обробка

насіння одночасно з

протруєнням

Ендофіт ІЛ, р. (екстракт

рослинних фізіологічно-

активних речовин, 0,26-0,52%),

ф. Імпторгсервіс, Україна

3-10 мл/га Обприскування посівів

Імуноцитофіт, 062% к.е.

(етиловий ефір арахідонової

кислоти), ф. Гінкго, Росія

2 мл/т

Обробка насіння

Імуноцитофіт, 062% к.е.

(етиловий ефір арахідонової

кислоти), ф. Гінкго, Росія

2 мл/га Обприскування посівів

Марс-У, 77: рід. (поліетиленглі-

коль 400 - 230 г/л + поліетилен-

гліколь 1500 - 540 г/л + гумат

натрію 30 г/л), ф. Алеф, Україна

200 г/т

Обробка насіння одно-

часно з протруюванням

Триман-1, кр.п. (аква>І-окис-2

метилпіридин-марганець 111-

хлорид), ф. Аксо, Україна

5-20 г/га

Обприскування під час

вегетації

Триман-1, кр.п. (аква>І-окис-2

метилпіридин-марганець 111-

хлорид), ф. Аксо, Україна

10-20

г/т

Обробка насіння

Фумар, 1%, 10% рід. (диметило-

вий ефір амінофумарової

кислоти), ф. Агродар, Україна

1-2 мл/т

Інкрустація насіння

227

міжряддями шириною 15 см швидше відображає можливості кон-

струкції сівалок з дводисковими сошниками, ніж реальні біологічні

вимоги зернових культур. Кращий розподіл висіяного насіння по

площі є одним з головних резервів підвищення продуктивності ро-

слин і нового технологічного напрямку у вирощуванні зернових.

За даними німецьких дослідників стрічкові і розкидні способи

сівби дають вищу врожайність, порівняно з рядковим способом.

Проте теж немає прийнятного технологічного вирішення для про-

ведення високоякісної розкидної сівби. Це особливо стосується

неякісного загортання насіння в ґрунт.

На практиці все ще переважає рядковий (15 см) спосіб сівби

(сівалки С3-3,6А; С3-3,6А-03; СЗ-3,6А-04; СЗ-5,4; СЗ-5,4-03;

СЗ-5,4-06). При інтенсивній технології вирощування ярого яч-

меню перевагу має вузькорядний (7,5 см) спосіб сівби. Краще

використовувати сівалки СЗЛ-3,6; СЗ-3,6А-04; СЗ-3,6А-02;

СЗ-5,4-04 та ін.). Використання імпортних сівалок, які в біль-

шості випадків розміщують рядки на відстані 12 см, теж має

переваги над звичайним рядковим способом.

• Глибина сівби. Оптимальна глибина сівби при сприятливих

умовах 2-4 см (табл 2.2, с. 196). На легких ґрунтах сіяти необхід-

но на 1-2 см глибше. При запізненні із строком сівби і мілкому

загортанні насіння посіви обов'язково необхідно прикоткувати для

кращого контакту насінини з ґрунтом і надходження вологи з гли-

бини ґрунту.

• Норма висіву. Вибір норми висіву, незважаючи на уявну її про-

стоту і вивченість, є достатньо складним питанням технології, до

якого доводиться повертатись щорічно. Цю проблему слід вирі-

шувати відповідно до цілої низки умов, що постійно змінюються -

час достигання ґрунту, вологозабезпеченість, сорт, технологія

тощо. Тому раз і назавжди прийнятої норми висіву не може бути.

Вона постійно змінюється. Можна вести мову тільки про орієнтов-

ні норми висіву для різних зон.

У північних районах, де вища забезпеченість рослин водою,

норму висіву встановлюють вищу, ніж у посушливих регіонах.

Встановлюючи норму висіву, необхідно враховувати біологічну

особливість ярого ячменю формувати різну кількість пагонів ку-

228

щіння, зниження енергії кущіння при збільшенні кількості рослин

на одиниці площі. Продуктивність колоса пагонів кущіння змен-

шується при надмірному або пізньому часі їх формування. Раніше

стверджувалось, що найбільш продуктивні рослини одержують при

нормах висіву в межах 4,0-5,0 млн./га. Зазвичай коефіцієнт кущін-

ня в таких посівах становить 2-3. У лісостеповій і поліській зонах

оптимальною нормою висіву вважається 4,5 млн/га, в передкар-

патській і карпатській зонах вона зростає до 5,0 млн/га схожих

насінин. Збільшують норму висіву при пізніших строках сівби, ни-

зькій якості підготовки ґрунту та для слабокущистих сортів. На

1 га висівають орієнтовно 160-220 кг/га насіння.

При вирощуванні ячменю в кращих умовах застосовують менші

норми, ніж у гірших. /Для схильних до вилягання та сильнокущистих

сортів норма висіву зменшується орієнтовно на 0,5-1,0 млн/га схо-

жих насінин.

Ярий ячмінь є основною покривною культурою, під яку підсіва-

ють багаторічні трави. У цьому випадку норму висіву його змен-

шують на 10-15% порівняно з нормою для чистого посіву.

Ячмінь здатний інтенсивно кущитись, чим вигідно відрізняється

від інших ярих зернових культур. Бокові пагони формують майже

таку продуктивність як і основні, стеблостій вирівняний за роз-

витком та висотою. При інтенсивних технологіях необхідно повні-

стю реалізовувати цю цінну біологічну особливість. На полях з

високою культурою землеробства, де забезпечується польо-

ва схожість на рівні 80%, а загальне виживання рослин в

межах 70-75%, на високих агрофонах можна застосовува-

ти знижені норми висіву - 3,0-4,0 млн/га схожих насінин.

У прилеглих до України регіонах Польщі оптимальною нормою

висіву ярого ячменю є 2,5—4,0 млн/га.

• Строки сівби. Від вибору строків сівби значною мірою зале-

жить ріст і розвиток рослин, їх стійкість до несприятливих умов,

шкідників та хвороб, величина та якість урожаю.

Ячмінь належить до групи маловимогливих до тепла культур,

його насіння може проростати при температурі 1-3°С тепла. Сів-

бу проводять у ранні строки, як тільки дозволяє стан ґрунту. Кри-

терієм початку сівби є стиглість ґрунту, коли досягається якісне

229

його кришення при обробітку. Ярий ячмінь необхідно посіяти впро-

довж 5-7 днів від настання фізичної стиглості ґрунту, або від пер-

шої можливості застосування ґрунтообробної техніки.

Рання сівба дає можливість ефективно використати зи-

мові запаси вологи в ґрунті, продовжити вегетаційний пері-

од. Надзвичайно важливо те, що рання сівба затримує пере-

хід у генеративну фазу розвитку, що позитивно впливає на

густоту продуктивних стебел і урожайність у рослин довго-

го світлового дня.

При запізненні з сівбою рослини формують недостатньо розви-

нену кореневу систему, неефективно використовують вологу, фор-

мування репродуктивних органів припадає на несприятливі погод-

ні умови. Пізні посіви кожного року дуже сильно уражуються

хворобами.

Запізнення з сівбою на 8-10 днів призводить до зниження

врожаю в умовах Західної України на 6—8 ц/га, в посушливі

роки - на 10-14 ц/га і більше. Існує така відповідність: запізнен-

ня з сівбою на один день обумовлює втрати зерна в середньому

на 0,5-0,8 ц/га, а при пізній і засушливій весні - на 1,0-1,7 ц/га.

Отже, дані науково-дослідних установ та виробничий досвід

переконують, що кращий строк сівби ярого ячменю - ранній. Сів-

бу необхідно завершити не пізніше другої декади квітня навіть в

умовах пізньої весни.

Особливо реагує на запізнення з сівбою пивоварний ячмінь. Крім

зниження врожаю значно погіршується якість зерна. Підвищується

плівчастіть, зменшується розмір зерна та вміст у ньому крохмалю.

Є тільки одна засторога проти раннього строку сівби. Його не

можна проводити за рахунок якості передпосівної підготовки ґрун-

ту. Ярий ячмінь більше всіх зернових реагує на погано підготовле-

не насіннєве ложе. Не слід сіяти, якщо в ґрунті більше 10% агре-

гатів мають розмір 2-3 см і більше, а також у випадках

перезволоження ґрунту. Особливо ячмінь боїться запливаючих ґру-

нтів, де при тривалій низькій температурі ґрунту (3-5°С) сильно

затримуються сходи, що може призвести до зрідженості посівів.

У таких випадках краще посіяти на 2-3 дні пізніше, але за цей час

якісно підготовити ґрунт, забезпечивши добре насіннєве ложе.

230

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових куль­тур

Подождите немного. Документ загружается.

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур