Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур

Подождите немного. Документ загружается.

1.6. Визначити біологічну врожайність зерна за густоти 2,5 млн.

рослин на 1 га, продуктивна кущистість 2,2, кількість колос-

ків у колосі - 15 шт., кількість зерен у колоску - 2 шт., маса

1000 зерен-45 г.

1.7. Норма висіву озимої пшениці 4,0 млн/га. Польова схожість

80%. Перезимувало 95%, до збирання збереглось 85% від

тих, що перезимували. Яка маса зерна з одного колоса, якщо

біологічна врожайність 60 ц/га, а продуктивна кущистість

2,5?

1.8. Урожайність озимої пшениці з вологістю зерна 18% стано-

вить 60,5 ц/га. Яка врожайність за базисної (14%) вологості

зерна?

1.9. Визначити вихід білка (кг/га), якщо маса зерна з одного ко-

лоса становить 1,2 г, густота рослин 250 шт/м

, продуктив-

на кущистість 2,0, вміст білка в зерні 13,5%. Втрати зерна

при збиранні -10%) від біологічної врожайності.

1.10. Урожайність зерна озимої пшениці на площі 50 га стано-

вить 45 ц/га. Солома подрібнена і приорана. Співвідношен-

ня зерна й соломи як 1:1,5. Скільки використано аміачної

селітри, внесеної для компенсації азоту з розрахунку на 1 т

соломи N7

168

ЯРА

ПШЕНИЦЯ

ТгШсит

ЗНАЧЕННЯ

Зерно ярої пшениці має високі хлібопекарські і круп'яні якості,

містить більше білка, ніж зерно озимої пшениці. Зерно м'якої і тве-

рдої ярої пшениці має високий вміст білка (14-16% м'яка, 15-18%

тверда) і клейковини - 28-40%. Борошно сильних сортів є поліп-

шувачем для слабких сортів при випіканні хліба. Зерно твердої

ярої пшениці використовують для виробництва кращих сортів ма-

каронів, вермішелі, манної крупи.

Яра пшениця має також кормове значення. її використовують

для виготовлення комбікорму, висівки - як концентрований корм,

солому і полову - як грубі корми.

Основний регіон поширення ярої пшениці у світі - Казахстан,

Росія.

В Україні вирощується в основному озима пшениця, а яра зай-

має невеликі площі (табл. 1.39). Яра пшениця дає нижчі (на 10-

15%) врожаї, ніж озима. Це цінна страхова культура для пересіву

загиблих посівів озимої пшениці. М'яку яру пшеницю вирощують

в Україні переважно в правобережних районах Лісостепу і Поліс-

ся, тверду - в південних і східних степових районах.

Сучасні сорти ярої пшениці можуть забезпечити урожайність

30-50 ц/га і вище. Площі посіву ярої пшениці в Україні доцільно

розширити до 850-950 тис. га, в т.ч. ярої м'якої- 550-600, твердої

- 300-350 тис. га.

169

Таблиця 1.39 - Показники виробництва зерна

ярої пшениці в Україні

Рік

Площа посіву,

тис.га

Урожайність,

ц/га

Виробництво

зерна, тис. т

1996

145

14,7

213,2

1997 180

19,2

345,6

1998 232

15,7

364,2

1999

270

16,9

456,3

2000

273

15,4

420,4

2001

268

20,6 552,1

2002

273

21,2

578,8

2003

407 18,8

765,2

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

• Вимоги до температури. Яра пшениця - одна з найбільш

холодостійких культур серед ярих зернових. її насіння починає про-

ростати за температури ґрунту 1—4°С, а життєздатні сходи з'яв-

ляються при 4-5°С. Вони витримують приморозки до мінус 4-5°С

і навіть 8-10°С. Найкраще кущаться рослини і формують вузлову

кореневу систему за 10-12°С, а для дальшого розвитку рослин

сприятлива температура 16-23°С. З підвищенням температури ско-

рочується як період, так і енергія кущіння. Необхідно враховува-

ти, що яра пшениця слабше кущиться - майже вдвічі менше, ніж

озима. Вона має повільніший розвиток кореневої системи, особли-

во в перші два тижні вегетації. У фазі наливання зерна яра пшени-

ця терпить від високих температур. При 38^Ю°С у рослин через

17 годин настає параліч продихів, внаслідок чого може форму-

ватись щупле зерно.

• Вимоги до вологи. Яра пшениця вимоглива до вологи. При

нестачі води погано розвивається вузлова коренева система і рос-

лини майже не кущаться. Максимальну кількість вологи потребує

під час виходу в трубку і в період колосіння-наливання зерна. М'яка

пшениця стійкіша ніж тверда проти нестачі води в ґрунті. Тверда

може витримувати у період формування і наливання зерна повіт-

ряну посуху, але більш потерпає від ґрунтової посухи. Транспіра-

ційний коефіцієнт - 400.

170

• Вимоги до Грунту. Яра пшениця найкраще родить на родю-

чих і чистих від бур'янів чорноземних та каштанових ґрунтах.

Коренева система її характеризується пониженою фізіологічною

активністю, тому краще росте і розвивається на ґрунтах з до-

статнім вмістом легкорозчинних сполук поживних речовин, особ-

ливо азоту.

Вимагає близької до нейтральної реакції ґрунтового розчину (рН

6-7,5). Погано росте на кислих та засолених ґрунтах. При виро-

щуванні на малородючих ґрунтах слабо кущиться.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ

• Попередники. Яра пшениця відрізняється від інших зернових

культур меншою здатністю до кущіння і слабким розвитком коре-

невої системи, особливо вторинних коренів. Тому необхідно підби-

рати попередники, які нівелюють ці недоліки ярої пшениці. Кращи-

ми попередниками в зоні достатнього зволоження є багаторічні

бобові трави, зернові бобові культури. Після них доцільно роз-

містити сорти твердої ярої пшениці. Найпоширенішими попередни-

ками ярої пшениці в зоні Лісостепу є просапні культури - цукрові

буряки, картопля, кукурудза. Добре росте і розвивається ця куль-

тура після ріпака, овочів. В Поліссі яру пшеницю розміщують

після льону-довгунцю, картоплі, коренеплодів, люпину. Можна

висівати її також після гречки і вівса. Решта зернових культур не-

придатні для вирощування після них ярої пшениці. Сівба після зер-

нових погіршує водний і поживний режими цих полів і, найголовні-

ше, їх фітосанітарний стан. Особливо зростає ураження кореневими

гнилями та пошкодження шкідниками. Щоб запобігти ураженню

ярої пшениці борошнистою росою, бурою іржею, злаковими муха-

ми її рекомендують висівати в сівозміні не ближче як за 500 м від

озимої пшениці. При перенасиченні сівозміни зерновими культура-

ми допускається сівба ярої пшениці після озимої пшениці, яка рос-

ла після конюшини, з обов'язковим вирощуванням між ними про-

міжних культур. Недоцільно вирощувати яру пшеницю після ярих

зернових, соняшнику, сорго, суданки, а в сухі роки після цукрового

буряку. В роки з недостатніми запасами вологи в ґрунті доцільні-

ше сіяти тверду пшеницю.

171

• Підготовка Грунту. Яра пшениця, як і ярий ячмінь, дуже

негативно реагує на веснооранку. Тому всі зусилля повинні бути

направлені для проведення зяблевого обробітку ґрунту вчасно.

При розміщенні ярої пшениці після картоплі, цукрових і кормо-

вих буряків відразу після їх збирання поле орють на глибину 20-22

см. На полях, засмічених багаторічними бур'янами, глибину ора-

нки збільшують до 25-27 см. На чистих від бур'янів площах дис-

кують дисковими боронами на глибину 12-14 см, або застосовують

плоскорізи КПГ-2-150 на 20-22 см.

Після кукурудзи для подрібнення рослинних решток пускають

важкі борони (БДТ-7,0), а пізніше орють плугами на глибину до 30

см. У Поліській зоні на дерново-карбонатних ґрунтах з неглибо-

ким гумусним горизонтом - на глибину орного шару.

Якщо яра пшениця висівається після зернобобових культур,

однорічних трав, льону-довгунцю, зернових, то відразу після їх зби-

рання проводять лущення (ЛДГ-10) на глибину 6—8 см. На за-

смічених коренепаростковими бур'янами полях ґрунт лущать дві-

чі: перший раз на глибину 6-8 см дисковими, а другий - на 10-12

см лемішними лущильниками (ППЛ-10-25).

За даними Інституту рослинництва ім. В.Я.Юр'єва (м. Хар-

ків), урожайність пшениці при застосуванні чизельного обробітку

зменшувалась порівняно з оранкою: у м'якої на 2,3 ц/га, в твердої

- на 1,5 ц/га. Плоскорізний обробіток ґрунту порівняно з оранкою

зменшував урожайність ярої м'якої пшениці на 3,0 ц/га, твердої -

на 7,3 ц/га.

Система передпосівного обробітку ґрунту під яру пшеницю

складається з ранньовесняного боронування у фазі фізичної стиг-

лості ґрунту важкими або середніми зубовими боронами (БЗТУ-

1,0; БЗСС-1,0) та передпосівної культивації безпосередньо перед

сівбою на глибину загортання насіння культиваторами КПС-4 або

комбінованими агрегатами "Європак", "Комбінатор", ЛК-4 тощо.

На площах, що засіваються в перші строки, поле готують до

сівби без попереднього закриття вологи. Дуже перспективним є

використання ґрунтообробно-посівних агрегатів, які дозволя-

ють за один прохід виконати одночасно дві операції: якісно підго-

тувати ґрунт і висіяти насіння у вологий і непересушений верхній

шар.

172

• Підготовка насіння, сорти. Підготовка до сівби насіння ярої

пшениці така ж, як і озимої. Для протруювання застосовують пре-

парати, що подані у табл. 1.40. Сорти подано в таблиці 1.41.

Слід зауважити, що зменшення норми витрати протруйника

щодо рекомендованої призводить до зниження ефективності про-

труєння, а проти окремих патогенів зводить її нанівець.

• Система удобрення. Основою для встановлення норм доб-

рив є результати польових дослідів, проведених у різних зонах. На

формування 10 ц/га зерна яра пшениця в середньому споживає

35^15 кг азоту, 8-12 кг фосфору і 17-27 кг калію. Фосфорні і калій-

ні добрива вносять під зяблеву оранку. Весняне їх внесення ма-

лоефективне. Внесені з осені добрива перемішуються з ґрунтом

на всю глибину оранки і сприяють кращому розвитку кореневої

системи та рослини в цілому. Найбільшу потребу у фосфорі росли-

ни мають на початку кущіння - виходу в трубку. При весняному

внесенні добрив фосфор залишається малодоступним для рослин,

оскільки не засвоюється так швидко ґрунтовим комплексом.

Калій підвищує стійкість соломини до вилягання, зменшує ура-

ження кореневими гнилями і прискорює рух вуглеводів зі стебел і

листків у колос.

Яра пшениця дуже чутлива до добрив. Маючи відносно слабо-

розвинену кореневу систему і менший період для засвоєння доб-

рив, порівняно з озимою пшеницею, вона інтенсивно вбирає пожи-

вні елементи. Яра пшениця ефективно використовує добрива, які

вносили під попередню культуру.

Норма внесення добрив визначається багатьма чинниками. У

зоні Лісостепу на опідзолених чорноземах і темно-сірих лісових

ґрунтах рекомендується вносити ЇМ

45 60

б0

, на сірих та сві-

тло-сірих - N Р К

, на дерново-карбонатних ґрунтах По-

лісся - ІМ

При застосуванні повного мінерального добрива в дозі

^яо

120^60

9<ґ^бо

врожайність

ярої

пшениці

може

становити

40-60 ц/га і більше.

Застосування азотних добрив подібне до внесення під озиму пше-

ницю. Вперше азот під яру пшеницю вносять рано навесні під перед-

посівну культивацію (ІМ

). Це підвищує продуктивну кущистість

рослин. Необхідно враховувати, що кущіння ярої пшениці слабше, ніж

173

Таблиця 1.40 - Протруйники насіння ярої пшениці

Сажки Кореневі гнилі

Назва препарату, діюча речовина,

фірма, країна

Норма

витрати

препарату

л, кг/т

тверда

летюча

гельмштоспорюзна

фузаріозна

церкоспорельозна

офюбольозна

Шкідники

Пліснявіння насіння

Борошниста роса

го

Б.

й>

Гельмштоспорюз

Плямистості листя

Хлібна жужелиця

3 4 5

6 7

9 10 11 12 13 14

Абсолют, 50% к.с, (карбендазим, 500 г/л),

ф Хімікел Агро, Україна

1,5-2,0

+ +

Байтан універсал, 19,5% з н , (фуберидазол,

20 г/кг + імазаліл, 25 г/кг + триадименол,

150 г/кг), ф Байєр Кроп Саєнс, Німеччина

2,0

+ + +

Бункер, 6% в с к , (тебуконазол, 60 г/л),

ф Август, Росія

0,4-0,5

+ + +

Віал, 14%, в с к , (диніконазол М, 60 г/л +

тіабендазол, 80 г/л), ф Август, Росія

0,4-0,5

+ + +

Вінцит, 050С5, (флутриафол, 25 г/л +

тіабендазол, 25 г/л), ф Кемінова А/С, Данія

2,0

+ + +

+ +

Вітавакс 200, 75% з п , (карбоксин, 375 і/кг +

тирам, 375 г/кг), ф Кромптон, Англія

3,0

+ + +

Продовження табл 1 40

3 4

7 8

12 13 14 15

Вігавакс 200 ФФ, 40% в с к , (карбоксин, 200 г/л

+ тирам, 200 г/л), ф Кромптон, Англія

2,5-3,0

+ + + +

Вітарос, 40% в с к , (карбоксин, 198 г/л + тирам,

198 г/л), ф Август, Росія

2,5-3,0

+ + + +

Віта-класик, 40% в с к , (карбоксин, 200 г/л +

тирам, 200 г/л), ф ЗАТ "Транс Оіл", Україна

2,5-3,0

+ + + +

+ +

Гравініт, 40% в с к , (карбоксин, 200 г/л + тирам,

200 г/л), ф Агросфера, Україна

2,5-3,0

+ +

Дерозал, 50% к с , (карбендазим, 500 г/л),

ф Байєр Кроп Саєнс, Німеччина

1,5

+ + +

Дивіденд Сгар 036Р5 т к с , (дифеноконазол,

30 г/л + ципроконазол, 6,25 г/л), ф Сингента,

Швейцарія

1,0

+ +

Діксил, 6% т к с. (тебуконазол, 60 г/л),

ф Кемілайн Агро, Україна

0,4-0,5

+ + +

Діїокс, 50% к с , (карбендазим, 300 г/л + тирам,

200 г/л), ф Агробізнеспром, Україна

2,0-2,5

+ + + +

КінтоДуо, к с (тритиконазол, 20 г/л + прохлораз,

60 г/л), ф БАСФ, Німеччина

2,0-2.5

+ + + +

Колфуго Дуплет, 37% к с , (карбендазим, 200 г/л

+ карбоксин, 170 г/л), ф Агро Кемі, Угорщина

2,0

+ + + +

Колфуго Супер, 20% в с , (карбендазим, 200 г/л),

ф Агро Кемі, Угорщина

3.0

+ +

Кольчуіа, 6% т к с , (тебуконазол, 60 г/л),

ф Агросфера, Україна

0,4-0,5

+ +

є;

ЇЇ

ц.

о)

о.

я)

-в-

о.

св

•вІС -є

+ с

2 °

О со

ті- Я

- Ж

* І

о ^

о А

& +

2 и я

я —

0. «

^ §

О X

о _

О- о

о С

св

§о

X ..

*й

'І

о- З

се св

* 1

Ж 'св

X О-

о а

З*

& 5

З о

- 5і

-в-

н -він

ЕГ

•Є- © «

Таблиця 1.41 - Сорти ярої пшениці

Назва сорту

Рік

реєстрації

Зона

Група

стиглості

Напрямок

використання

пшениця м'яка яра

Білоруська 12 1980 ЛП сс

зф

Вітка

2003

рс

цін

Воронезька 6 1990

сс

слн

Галан

2000

сс

цін

Дніпрянка

1982

рс

слн

Іволга

1993

ср

корм

Катюша

1996

рс

Колективна 3

2000

сс

цін

Краса Полісся

2003

сс

цін

Луганська 4

1978

сс

слн

Миронівська яра

1996 ЛП

ср

цін

Миронівчанка

1999

сс

цін

Рання 93

1996 ЛП

сс

цін

Скороспілка 99

2003

ЛП

рс

цін

Скороспілка 95

2000

рс

Харківська 18

1996 Л сс

цін

Харківська 26

2000

СЛ сс

цін

Харківська 28

2002

сс

цін

Харківська ЗО

2003

ЛП

сс

цін

Харківська 6

1988 Л

сс

цін

пшениця тверда яра

Києвлянка

1997 Л

сс

харч

Луганська 7

1985

сс

харч

Неодюр

1996 СЛ сп

харч

Харківська 23

1995

сс

харч

Харківська 27

2000

СЛ

сс

харч

Харківська 37

1988

сс

харч

Харківська 39

2002

ср

харч

Харківська 41

2003

сс

харч

Харківська 46

1957 СЛ сс

харч

177

176

в озимої. На Ш-ІУ етапах органогенезу (початок виходу в трубку)

проводять перше підживлення (ІЧ ), а на VIII етапі (фаза колосін-

ня) підживлюють вдруге (ТЧ

) для підвищення якості зерна. Роз-

глянута схема внесення азоту досить умовна. Вона обов'язково має

бути гнучкою і адаптивною. На норму і строк внесення впливають ті

ж закономірності, що стосуються озимої пшениці.

СІВБА

• Спосіб сівби - вузькорядний (7,5 см), рядковий (12 см, 15 см).

Для догляду за посівами формують технологічну колію.

• Глибина сівби. Глибина загортання насіння ярої пшениці при

оптимальних строках сівби становить 2-3 см. При пересиханні

верхнього шару ґрунту, насіння загортають на 1-2 см глибше.

• Норма висіву. Через відсутність осіннього періоду кущіння яра

пшениця має менший коефіцієнт кущіння порівняно з озимою. Тому

норма висіву у неї вища. У лісостеповій і поліській зонах рекомен-

дується висівати м'якої пшениці 4,0-5,5 млн/га, у прикарпатській і

карпатській - 5,5-6,0 млн/га схожих насінин. Для твердої оптима-

льною нормою висіву після кращих попередників є 5,0-5,5 млн/га,

після гірших - 5,5-6,0 млн/га. Уточнення норми висіву відбуваєть-

ся за тими ж принципами, що й в озимої пшениці.

• Строки сівби. Яра пшениця - культура раннього строку сів-

би, її розпочинають на початку весняних польових робіт - при

настанні фізичної стиглості ґрунту. Насіння повинно якісно загор-

татись розпушеним ґрунтом. Не варто допускати висіву в пере-

зволожений, неякісно підготовлений ґрунт.

За середніми багаторічними даними найкращі строки сівби ярої

пшениці - це кінець березня - початок квітня. За даними Інституту

рослинництва ім. В.Я. Юр'єва (Харків), при затримці з сівбою на 1

день втрати врожаю зерна становлять 0,5-1,0 ц/га, а на 10 днів - вро-

жай знижується на 30-40% і більше. За даними ІЗТЗР УААН (Обро-

шино) при сівбі після 14 квітня урожайність зменшується на 6 ц/га.

Яра пшениця більш негативно реагує на пізніші строки сівби,

ніж ярий ячмінь. Для одержання високого врожаю її потрібно посі-

178

яти раніше від ярого ячменю. Особливо чутлива до запізнення

строків сівби тверда пшениця, що пов'язано з вповільненим вби-

ранням вологи насінням при проростанні.

ДОГЛЯД ЗА ПОСІВАМИ

На посівах ярої пшениці застосовуються більшість препаратів,

що і на озимій пшениці (табл. 1.42).

Таблиця 1.42 - Препарати для знищення бур'янів

у посівах ярої пшениці

Бур'яни

Назва препарату, діюча речовина,

фірма, країна

Норма

внесення

л/га

2 3

1. Однорічні

дводольні

2,4Д, 50% в.р. (2,4 дихлорфеноксиоцтова

кислота у формі диметиламінної солі, 500 г/л),

ф. БАСФ, Німеччина

0,9-1,7

1. Однорічні

дводольні

Луварам, 60% в.р.к. (2,4 Д дихлорфенокси-

оцтова кислота у формі диметиламінної солі),

ф. Уфахімпром, Росія

1,0-1,6

1. Однорічні

дводольні

Луварам, 50% в.р.к. (2,4 Д дихлорфенокси-

оцтова кислота у формі диметиламінної солі),

ф. Уфахімпром, Росія

1,2-2,0

2. Однорічні

дводольні, в т. ч.

3 підсівом

конюшини

польової 1

повзучої

2М-4Х, 75% в.к. (МСРА у формі диметил-

амінної солі), ф. БАСФ, Німеччина

0,9-1,5

2. Однорічні

дводольні, в т. ч.

3 підсівом

конюшини

польової 1

повзучої

Агрітокс, 50% в.р. (МСРА у формі солей диме-

тиламіну натрію, калію), ф. Нуфарм, Австрія

1,0-1,5

2. Однорічні

дводольні, в т. ч.

3 підсівом

конюшини

польової 1

повзучої

Гербітокс, 50% в.р. (МЦПА, 500 г/л),

ф. Август, Росія

0,8-1,2

2. Однорічні

дводольні, в т. ч.

3 підсівом

конюшини

польової 1

повзучої

Дікопур МЦПА, 75% в.р. (МСРА у формі

диметиламінної солі), ф. Нуфарм, Австрія

0,7-1,0

3. Однорічні

дводольні, в т.ч.

стійкі до 2,4Д та

2М-4Х

Аврора, 40% в.г. (карфентразон-етил, 400 г/кг),

ф. ФМСІ, США

37,5-50,0

г/га

3. Однорічні

дводольні, в т.ч.

стійкі до 2,4Д та

2М-4Х

Аркан 750 в.г. (амідосульфурон 750 г/л),

ф. Байєр Кроп Саєнс, Німеччина

0,020

3. Однорічні

дводольні, в т.ч.

стійкі до 2,4Д та

2М-4Х

Діален, 40% в.р. (дихлорфеноксиоцтова кисло-

та, 342 г/л + дикамба, 34,2 г/л), ф. Уфахімпром,

Росія

1,9-2,5

3. Однорічні

дводольні, в т.ч.

стійкі до 2,4Д та

2М-4Х

Лотус, 20% к.е. (цинідон-етил, 200 г/л),

ф. БАСФ, Німеччина

0,15-0,25

3. Однорічні

дводольні, в т.ч.

стійкі до 2,4Д та

2М-4Х

Лотус Д, 47% к.е. (цинідон-етил 50г/л + 2,4Д,

420 г/л), ф. БАСФ, Німеччина

0,6-1,0

3. Однорічні

дводольні, в т.ч.

стійкі до 2,4Д та

2М-4Х

Старане, к.е. (флуроксипір, 250 г/л),

ф. Доу Агро Сайенсіс, США

0,5-0,7

3. Однорічні

дводольні, в т.ч.

стійкі до 2,4Д та

2М-4Х

Хармоні, 75% в.г. (тифенсульфуронметил),

ф. Дюпон де Немур С.А., Швейцарія

0,010-0,015

+200 мг/га

ПАР тренд 90

179

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових куль­тур

Подождите немного. Документ загружается.

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур