Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур
Подождите немного. Документ загружается.
Таблиця 1.33 - Економічні пороги шкідливості
Шкідники
Кількість
Шкідники
дорослих комах
личинок
Клоп-шкідлива
черепашка
1-2 у фазі сходів,
кущіння на їм
2
4-6 у фазах цвітіння -
формування зерна на їм
2
Хлібна жужелиця
3-5 жуків на їм
2
у фазі
формування зерна
1 -2 у період сходів, 2-
3 у фазі кущіння на їм
2
Хлібний жук-кузька
3-5 жуків на 1 м
2
у фазах
цвітіння і формування зерна
П'явиця
40-50 жуків на м
2
у фазах
кущіння - вихід у трубку
0,5-1,0 личинка на
одну рослину, або
пошкоджено 10-15%
листків
Злакові попелиці
50-100 особин на їм
2
у фазі
кущіння;
10 попелиць на 1 стебло у фазах
виходу в трубку - налив зерна;
20-30 попелиць на колос у фазі
молочної стиглості
Злакові мухи
40-50 мух на 100 махів сачком у
фазі сходів
6-10% пошкоджених
рослин
Хлібна смугаста
блоха
30 жуків на 100 махів сачком у
фазі кущіння
Пшеничний трипс
15 особин на стебло у фазах
кущіння-трубкування
15-20 шт. на колос у фазі
формування і наливу
зерна
Озима совка 2-3 гусениці на їм
2
Хлібні пильщики 4 особини на 1 м
2
Значною мірою рівень розвитку шкідників визначається стро-
ками сівби. За даними Миронівського інституту пшениці, при сівбі
озимої пшениці в ранні строки (1-5 вересня) пошкодження рослин
восени досягає 40%.
На посівах озимої пшениці добре зарекомендував себе біологіч-
ний метод боротьби проти озимої совки шляхом випуску на поля
трихограми.
Якщо ж шкідники все-таки загрожують урожаєві, посіви необ-
хідно обробляти хімічними препаратами-інсектицидами (табл. 1.34).
Крім зниження врожаю, пошкодження шкідниками у фазі молочної і
воскової стиглості значно погіршує посівну й товарну якість зерна.
Вносити інсектициди доцільно у поєднанні з іншими пестици-
дами. Це дає змогу економити кошти і зменшити пестицидне на-
вантаження посівів.
146
Таблиця 1.34 - Препарати для боротьби зі шкідниками
Назва препарату, діюча речовина, фірма, країна
Норма
внесення,
л, кг/га
Ефективність дії
Назва препарату, діюча речовина, фірма, країна
Норма
внесення,
л, кг/га
клоп-черепашка
жужелиця
жук-кузька
п'явиця
злакові попелиці
смугаста блоха
трипс
злакові мухи
озима совка
Ангара, 25% в.р.г., тіаметоксам, 250 г/кг, ф. Сингента". Швейцарія
0,10-0,14
+
+ + +
Акцент, 40% к.е., диметоат, 400 г/л, ф. Агросфера, Україна
1,5
+ +
+
+
Альтекс, 100 к.е., альфа-циперметрин, 100 г/л, ф. Агросфера, Україна
0,10-0,15
+ + + +
Альфагард, 10% к.е., альфа-циперметрин, 100 г/л, ф. Гарда Кеміклз,
Великобританія
0,15
+
+ +
Альфа-Супер, 10% к.е., альфа-циперметрин, 100 г/л, ф. Хімікел Агро,
Україна
0,10-0,15
+ + + +
Арріво, 25% к.е., циперметрин, 250 г/л, ф. ФМСі, США 0,20
+
+ + +
Базудін 600Е\У, 60% к.е., діазинон, 600 г/л, ф. Сингента, Швейцарія
1,5-1,8
+ + + + +
Бі-58 новий, 40% к.е., диметоат, 400 г/л, ф. БАСФ, Німеччина
1,5
+
+ + + +
Блискавка, 10% к.е., альфа-циперметрин, 100 г/л, ф. Презенс, Україна
0,10-0,15
+ + + +
Бульдок, 2,5% к.е., бета-цифлутрин, 25 г/л, ф. Байєр Кроп Саєнс,
Німеччина
0,25
+ +
+
Вантекс, 6% мк.с, гамма-цигалотрин, 60 г/л, ф. Доу Агро Сайенсіс, США
0,06-0,07
+ +
+
Вектор, 20% в.р.к., імідаклоприд, 200 г/л, ф. Агробізнеспром, Україна 0,25
+ + + +
Дамаск, 60% в.е., діазинон, 600 г/л, ф. Агросфера, Україна
1,5-1,8
+ + + +
Данадім стабільний, 40% к.е., диметоат, 400 г/л, ф. Кемінова Агро, Данія
1,0-1,5
+
+ + +
Децис, 2,5% к.е., дельтаметрин, 25 г/л, ф. Байєр Кроп Саєнс, Німеччина
0,2-0,3
+ + + +
+ + +
Децис Форте, 12,5% к.е., дельтаметрин, 125 г/л, ф. Байєр Кроп Саєнс,
Німеччина
0,05-0,08
+
+ + +
Закінчення табл. 1.34
Діазинон, 60% к.е., діазинон, 600 г/л, ф. Ніхон Нояку, Японія
1,5-1,8
+ + + +
Діметрин, 40% к.е., диметоат, 400 г/л, ф. Агробізнеспром, Україна
1,0-1,5
+
+
+
+
Золон, 35% к.е., фозалон, 350 г/л, ф. Кемінова Агро, Данія
1,5-2,0
+
+ +
Карате, 050ЕС, к.е., лямбда-цигалотрин, 50 г/л, ф. Сингента, Швейцарія
1,5-2,0
+ + + + + + +
Карате Зеон, 050СЗ, м.к.с, лямбда-цигалотрин, 50 г/л, ф. Сингента,
Швейцарія
0,15-0,20
+ + + + + +
Кінмікс, 5% к.е., бета-циперметрин, 50 г/л, ф. Агро Кемі, Угорщина
0,2-0,3
+ + + +
+
+
Лептоцид, 2,5% к.е., циперметрин, 25 г/л, ф. Каховка, Україна
0,1-0,2
+
Маршал, 25% к.е., карбосульфан, 250 г/л, ф. ФМСі, США
0,8-1,2
+
+
Моспілан, 20% р.п., ацетаміприд, 200 г/л, ф. Ніппон Сода, Японія
0,05-0,075
+ + + +
Нурел Д, 55% к.е., циперметрин, 50 г/л + хлорпірифос, 500 г/л, ф. Доу Агро
Сайенсіс, США
0,75-1,0
+ + + + + + + + +
Парашут 450, мк.с, паратіон-метил, 450 г/л, ф. Кемінова Агро, Данія
0,25-0,75
+ + +
+
+
+ + + +
Пілар-Альфа, 10% к.е., альфациперметрин, 100 г/л, ф. Агріматко, Україна
0,01-0,015
+ + +
Пілармакс, 40% к.е., диметоат, 400 г/л, ф. Агріматко, Україна
1,0
+ + + +
+
Політрин 200 ЕС, к.е., циперметрин, 200 г/л, ф. Сингента, Швейцарія 0,2
+ + +
+
Рогор, 40% к.е., диметоат, 400 г/л, ф. Кемілайн Агро, Україна
1,0-1,5
+ + + + +
Рубіж, 40% к.е., диметоат, 400 г/л, ф. Транс Оіл, Україна
1,0-1,5
+ + + + +
Сумітіон, 50% к.е., фенітротіон, 500 г/л, ф. Сумітомо Кемікл, Японія
0,6-2,5
+ + +
Сумі-Альфа, 5% к.е., есфенвалеат, 50 г/л, ф. Сумітомо Кемікл, Японія
0,2-0,3
+
+
+
+
Фастак, 10% к.е., альфа-циперметрин, 100 г/л, ф. БАСФ, Німеччина
0,1-0,15
+
+
+ + + +
Фатрин, 10% к.е., альфа-циперметрин, 100 г/л, ф. ФМСі, США
0,10-0,15
+ +
+ + +
+
Фуфанон, 57% к.е., малатіон, 570 г/л, ф. Кемінова Агро, Данія
1,2
+
+
+
Ф'юрі, 10% в.е., зета-циперметрин, 100 г/л, ф. ФМСі, США
0,07-0,10
+ + + +
Циклон, 10% к.е., альфа-циперметрин, 100 г/л, ф. Агробізнеспром, Україна
0,10-0,15
+ + + +
Шерпа, 25% к.е., циперметрин, 250 г/л, ф. Байєр Кроп Саєнс, Німеччина
0,2
+ + + +
Штефесін 2,5%, дельтаметрин, 250 г/л, ф. Штефес Агро, Німеччина
0,2-0,3
+ +
+
+ +
+ +
+ - препарат ефективний проти даного шкідника
• Захист від вилягання рослин. Внаслідок вилягання посівів по-
рушується нормальний ріст і розвиток рослин, зменшуються розмі-
ри фотосинтезуючої поверхні, сповільнюється засвоєння елементів
живлення та води, що спричинює значні втрати врожаю. Чим шви-
дше вилягають посіви, тим більший недобір зерна. Рівень втрат
збільшується також внаслідок погіршення умов збирання врожаю у
жнива. Ймовірність вилягання зростає за високих доз азоту, дефіци-
ту калію, у загущених посівах, надмірних опадах, за сильних вітрів.
Необхідність внесення регуляторів росту на посівах озимої пше-
ниці допоможе встановити рис. 1.17. Умови, що відповідають змі-
сту вимог верхньої частини рисунка, потребують обов'язкового
внесення морфорегулятора. Норма внесення має наближатися до
максимальної або бути максимальною. Якщо збігається кілька
вимог нижньої частини рисунку, застосовують мінімальну норму
внесення.
+ Волога тепла погода
+ Біологічний урожай понад 50 ц/га
+ Інтенсивна технологія
+ Густота стеблостою понад 500 шт /м
2
+ Раннє відновлення весняної вегетації
+ Велика норма висіву >
+ Високий фон живлення, перевага азоту
+ Низька стійкість сорту до вилягання
Середня норма морфорегулятора
- Висока стійкість сорту до вилягання
- Низькі норми добрив, оптимальна норма калію
- Оптимальна норма висіву
- Пізнє відновлення весняної вегетації
- Густота продуктивного стеблостою до 500 шт./м
2
- Ресурсоощадна технологія
- Біологічний урожай до 40 ц/га
- Суха холодна погода
Рис. 1.17. Чинники для встановлення потреби
у захисті посівів від вилягання
Найбільш поширеними діючими речовинами ретардантів в
Україні є хлормекватхлорид та етефон.
0 -
о
З
я
8
Я
X
я
ЕГ
о
а
я"
т
я
я
X
я
я
я
<и
-н О
>> 4)
я я
я »
оз
Я
150
Хлормекватхлорид (ССС) блокує біосинтез гормону росту
гібереліну, проникаючи в рослину переважно через листки і част-
ково засвоюється кореневою системою з ґрунту. Хлормекватхло-
рид переміщується в рослині до точки росту. Етефон засвоюєть-
ся через листя, поступає до тканин рослини, де збільшує
концентрацію етилену. Механізм дії етилену на ростові процеси
ще не повністю з'ясований, але відомо, що він знижує активність
гормону росту ауксину, який як і гіберелін сприяє видовженню сте-
бла. Дія хлормекватхлориду проявляється у гальмуванні розтягу-
вання клітин субапікальної меристеми, внаслідок чого інгібується
ріст у довжину, сповільнюється диференціація конуса наростання.
Це спричинює збільшення тривалості окремих етапів органогене-
зу і зростання продуктивності колоса завдяки збільшенню його
довжини, кількості колосків і зерен у ньому. Регулятори росту спри-
яють скороченню довжини міжвузлів і стебла. Збільшується діа-
метр соломини і товщина її стінок, внаслідок чого рослини стають
стійкими до вилягання. Хлормекватхлорид і терпал С запобіга-
ють проникненню збудників гнилей у коріння, захищають від лам-
кості стебла.
Є дослідні дані, що ретарданти підвищують інтенсивність по-
глинання і кількість засвоєних поживних речовин, причому макро-
елементи (КРК) засвоюються рослинами у зрівноваженому спів-
відношенні.
Крім захисту від вилягання, регулятори росту впливають на
процес кущіння рослин. Вони зменшують апікальне домінування
головного стебла, формується більше бічних стебел, які рівномір-
но розвинуті і мало відстають у рості від основного стебла, тобто
забезпечується синхронне кущіння. У зв'язку з цим морфорегу-
лятори з успіхом використовують для підсилення кущіння зрід-
жених і середньогустих посівів, а також на полях з пізніми
(жовтневими) строками сівби озимих культур.
Високі та стабільні врожаї зерна можна мати тільки за умови
застосування морфорегуляторів. Вони гарантуватимуть економічну
доцільність внесення підвищених норм азотних добрив та пести-
цидів. Це своєрідне "технологічне страхування" посівів від нега-
тивного впливу таких природних явищ, як сильні вітри, заливні дощі
з поривами вітру та ін.
151
Морфорегулятори хлормекватхлорид і терпал С застосовують
у різні строки для вкорочення нижніх і верхніх міжвузлів. Найви-
щою ефективність цих препаратів для захисту від вилягання є при
внесенні в такі строки:
Хлормекватхлорид (д.р. хлормекватхлорид, 460 г/л) - у фазі
кущіння (III етап органогенезу - початок IV етапу, від 21 до 31,
найкраще - на 25), коли ще не настало видовження стебла, перший
вузол прощупується на висоті 1 см над поверхнею ґрунту (рис. 1.18).
із
21 25
29
ЗО
З
1
Фаза
третього
Кущіння
Початок
виходу в
трубку
Перший
вузол
Рис. 1.18. Оптимальні строки внесення хлормекватхлориду
Не рекомендується зміщувати внесення хлормекватхлориду на
середину та кінець четвертого етапу органогенезу через жорстку
дію на рослини пшениці, що триває 14 днів, та інтоксикуючу дію на
конус росту на п'ятому етапі. Після внесення хлормекватхлориду
температура впродовж 5-6 днів повинна бути не нижче 8°С, а най-
краще - 12°С.
Терпал С (д. р. хлормекватхлорид, 305 г/л та етефон, 155 г/л)
рекомендується внести під час видовження стебла у фазі 2-5 ву-
злів. Температура повинна бути не нижче 15°С, але не вище 22°С.
Почергове внесення цих препаратів дає змогу контролювати
довжину всіх міжвузлів і товщину стінок соломини (рис. 1.19). У
Франції, Німеччині, Англії, де норми внесення азоту часто досяга-
152
Хлормекватхлорид Без антивилягача Терпал 460 8Ь
460
г/л
Хлормекватхлорид Терпал вкорочує
скорочує нижні між- верхні міжвузля при-
вузля приблизно на близно на
12-27% 14-19%
Рис. 1.19. Вплив регуляторів росту на висоту рослини при почерговому внесення хлормекватхлориду і терпалу С
ють дуже високого рівня (г4 тобто 5,6—6,2 ц аміачної селітри
на 1 га), почергове внесення хлормекватхлориду і терпалу С дає
змогу повністю захистити посіви від вилягання.
У разі використання морфорегуляторів для інтенсифікації та син-
хронізації процесу кущіння (зі збереженням захисної дії від виля-
гання) строки їх внесення мають бути більш ранні.
Перелік ретардантів і норма їх внесення подано в табл. 1.35.
Таблиця 1.35 - Застосування ретардантів
на посівах озимої пшениці
Назва препарату, діючої
речовини, фірма, країна
Норма внесення
препарату, л/га
Спосіб, час, обмеження
Антивилягач 6758Ь, в р.
(хлормекватхлорид, 600 г/л),
ф. Агробізнеспром, Україна
2,0
Обприскування на початку
виходу в трубку рослин
(при появі 1 -го вузла)
Стабілан 7508Ь, к.е.
(хлормекватхлорид, 600 г/л),
ф. Нуфарм, Австрія
1,0-2,0
Обробка посівів у фазу
кущіння - початок виходу
в трубку
Терпал С, р.к. (хлормекватхло-
рид, 305 г/л + етефон, 155 г/л),
ф. БАСФ, Німеччина
2,0-2,5
Обприскування посівів
наприкінці фази кущіння
Хлормекватхлорид 460, к.с.
(хлормекватхлорид, 460 г/л),
ф. БАСФ, Німеччина
2,0
Обприскування у фазі
кущіння
Не рекомендується застосовувати ретарданти з метою захис-
ту від вилягання в суху погоду, на слаборозвинутих посівах, при
потенціалі врожайності нижче ЗО ц/га, на забур'янених площах, за
норми внесення азоту не більше М
60
.
ЗБИРАННЯ ЗЕРНА
Найвигідніше провести збирання впродовж 10-12 днів після на-
стання повної стиглості зерна. Більш раннє збирання вимагатиме до-
даткових енергетичних затрат для скошування у валки чи досушу-
вання зерна, а пізніші строки збирання спричинюють втрати зерна.
Для збирання озимої пшениці використовують різні способи: пря-
ме комбайнування, роздільне збирання, стаціонарний обмолот.
154
Роздільне збирання варто застосовувати на сильно забур'я-
нених посівах, нерівномірно достигаючих хлібах і на площах з під-
сівом багаторічних трав. Скошування пшениці у валки необхідно
починати за 4—6 днів до настання повної стиглості зерна, за його
вологості 30-35%. Через 3-5 днів після підсихання валків до во-
логості зерна 17-18% їх підбирають комбайнами. Щоб валки до-
бре провітрювалися і колосся не торкалося землі, рослини серед-
ньо- і низькорослих сортів скошують на висоті 15 см, а високорослі
загущені посіви - на висоті 20 см від поверхні ґрунту жатками
ЖВН-6Б, ЖВП-4,9 ЖВП-6,4 та ін.
Переваги двохфазного способу збирання у тому, що збирання
розпочинаємо на 5-6 днів швидше, порівняно з однофазним. Крім
того, затрачається менше енергоносіїв на сушіння зерна на току,
підвищується продуктивність комбайнів. Недоліками цього спо-
собу є додаткові затрати при скошуванні у валки. Великі втрати
зерна і проблеми з обмолотом валків можуть бути, якщо валки
попадуть під дощ. Тому кількість скошеної маси не повинна пере-
вищувати одноденну норму на комбайн з підбирачем. Якщо валки
не підбирають більше 10-12 днів, урожайність зменшується на 2-
6 ц/га, маса 1000 зерен на 1-3 г, склоподібність на 1-18%. Клейко-
вина за якістю переходить з першої в другу і навіть третю групу.
З настанням повної стиглості зерна (вологість 14-17%) урожай
збирають прямим комбайнуванням.
Перевагами однофазного збирання є більша незалежність від по-
годних умов. Стеблостій після дощу швидко сохне і через 1-4 годи-
ни можна продовжувати збирання, тоді як для просихання замоче-
них дощем валків потрібно 1-2 дні, або й більше, сонячної погоди.
При прямому комбайнуванні менші затрати енергії, нижча собівар-
тість збиральних
робіт. Зерно, що зби-
рається за оптима-
льної вологості, доб-
ре виповнене і має
високу схожість.
Тому насіннєві ді-
лянки збирають на-
пряму.
155
Урожай зерна потрібно зібрати без втрат з повним збережен-
ням його добрих продовольчих, посівних і кормових якостей. Втрати
зерна при скошуванні у валки допускаються не більше 0,5% при
скошуванні рівних та 1,5% на полеглих посівах. Після обмолоту
(пряме комбайнування) допускається не більше 1% втрат, якщо
посіви полеглі - не більше 1,5%. Загальні втрати зерна при зби-
ранні неполеглих колосових як роздільним способом, так і прямим
комбайнуванням не повинні перевищувати 2,5%.
На практиці втрати значно вищі. Під час обмолоту комбайна-
ми "Нива" та "Колос", що розраховані на збирання щонайбільше
36-40 ц/га, на полях з урожайністю 40-70 ц/га втрати можуть до-
сягати 5-12 ц/га. Скоротити їх можна зменшенням швидкості руху
комбайна, неповним використанням ширини захвату жатки.
При запізненні із строками збирання відбувається природне оси-
пання зерна, що може досягати 1-30%. Великі втрати зерна мо-
жуть бути на забур'янених, низькорослих, полеглих посівах та по-
лях з підсівом багаторічних трав.
Полегшити та прискорити збирання, зменшити втрати зерна в
2-3 рази, знизити собівартість зерна через економію енергоносіїв
можна шляхом застосування гербіцидів для десикації перед зби-
ранням. З цією метою застосовують раундап (3 л/га), гліфоган
(З л/га) та баста. їх вносять за 10-12 днів до збирання при волого-
сті зерна не більше 30%. При цьому поля також звільняються від
багаторічних бур'янів під наступні культури.
ЯКІСТЬ ЗЕРНА
Економічна ефективність зернового господарства визначаєть-
ся не тільки рівнем урожайності, але й залежить від якості виро-
щеного зерна. Велика різниця у цінах на зерно низької і високої
якості робить вигідним вкладання додаткових коштів з метою
одержання зерна вищого класу.
Якість зерна значною мірою залежить від ґрунтово-кліматич-
них умов, особливостей сорту і технології вирощування. Для на-
громадження білка в зерні і формування цінних хлібопекарських
властивостей бажаною є менша кількість опадів, вища темпера-
тура повітря та ясні сонячні дні у період від колосіння до воскової
фази стиглості. Якість зерна характеризується такими показника-
156