Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Неурядова старшина Гетьманщини

Подождите немного. Документ загружается.

полковим комісаром, у 1737 р. перебував вдома, але

мав йти в похід в команді фельдмаршала фон Мі-

ніха. Абшитований військовий товариш (1757.22.03.

– 1772 – ?). Мав млин на р. Удаї (1747). Д.: N Васи-

лівна Свічка, донька бунчукового товариша. Мав

синів Костянтина, Василя, Петра, доньок Настасію

(бл. 1720 року народження) (Ч.: Михайло Степано-

вич Кожуховський), Гафію, Євдокію (Ч.: (? – 1785 –

?) Лев Іванович Чорнолуцький), Ганну. Його пле-

мінники в Лубенському полку Іван, Григорій і Анд-

рій Александровичі.

Юркевич Пантелеймон (? – ран. 1783) – значковий то-

вариш Стародубського полку. Мав 41 підданого в с.

Кринидівці, сл. Крисичці, хут. Селецькому. Д.: Па-

раска Родіонова N. Мешкала в хут. Таборищах Се-

лецьких.

Юркевич Петро Миколайович (1742 – ран. 1780) – вій-

ськовий товариш Стародубського полку (1764), мав

у д. Пестрикові першої полкової сотні 6 посполитих

дворів. Бунчуковий товариш. Мешканець хут.

Юр’ївського, де у нього 150 підданих чоловічої

статті (1780). Д.: Марія Василівна Завадовська.

Мали сина Павла, доньок Ганну, Настасію.

Юркевич Семен Пантелеймонович – військовий това-

риш в Стародубському полку. У 1764 р. мав в с. Аза-

рівці 2 полкової сотні 6 посполитих дворів. Капітан

(1784).

Юркевич Стефан – значковий товариш Лубенського

полку, 1747 р. володів хутором при с. Бієвцях під

Лубнами.

Юркевич Яків Пантелеймонович (1741 – ?) – син знач-

кового товариша, військовий товариш у Стародуб-

ському полку (1780), мешкав у Новгородській сотні.

Бунчуковий товариш (1783).

Юрченко N – значковий товариш Миргородського

полку (1783).

Юрченко Григорій Романович (1731 – 1788 – ?) – син

отамана сотенного, значковий товариш (1788), про-

живав у с. Собичеві. Д.: Єфросинія NN, донька ко-

зака.

Юрченко Іван – мешканець козелецький, значковий

товариш Київського полку (1762). Його «сказка» да-

тована 1762 р.

Юрченко Юрій – значний військовий товариш. Його

онук Григорій Романович (1731 – 1788 – ?) був знач-

ковим товаришем (1788), проживав у с. Собичеві.

Юскевич Антін Петрович (1717 – 1787 – ?) – полковий

канцелярист прилуцький (1740), військовий това-

риш (1779), абшитований військовий товариш

(1787), мав 11 підданих у 1 селі. Мав маєтність у с.

Лісних Сорочинцях Прилуцького повіту і м. Ічні

Борзнянського повіту. Внесений до ІІ частини ро-

довідної книги дворян Чернігівського намісництва,

пізніше до І частини Чернігівської губернії. Д.:

Ганна N Гуленко, донька війта прилуцького.

Юскевич Іван Антонович (1747 – ?) – військовий товариш

і коморник Іваницького повіту (? – 1779 – 1782 – ?).

Юскевич-Красковський Андрій Григорович – з 1716 р.

значковий товариш Чернігівського полку. 1734 р. до-

мігся указу Чернігівської полкової канцелярії Тихо-

нію Костянтиновичу не чинити перешкоди у воло-

дінні млином і прибудовами до нього на р. Шедровці.

Учасник кримського походу 1738 р., на Гайман-до-

лині «глухотою поражен». Абшитований 12 березня

1739 р. Його матір звали Настасiєю. Мав хутір у с.

Красковському та на урочищі Кличовці Любецької

сотні. У с. Миси, Красковське, Довгуни та самому Лю-

бечi – володiння значкових товаришів Андрiя, Гера-

сима та Федора Красковських. Д.: Настасія NN,

другим шлюбом за Григорiєм Єлисейовичем.

Юскевич-Красковський Андрій Омелянович (? –

ран. 1747) – значковий товариш Чернігівського

полку (? – 1738 – 1742 – ?). Мав двір у Чернігові,

приїзджий двір у с. Красковському, двір житловий

при урочищі Кличовці. Абшитований значковий

товариш. Д.: Феодосія NN. Вдова, у 1747 р. володіла

житловим двором на хуторі Кличовці.

Юскевич-Красковський Антип – значковий товариш

Чернігівського полку (? – 1737 – ?).

Юскевич-Красковський Василь – військовий това-

риш Чернігівського полку (? – 1782 – 1789 – ?)

Мешкав у с. Убежичах (1785). Разом з Петром мав

нерозділених 149 спадкових підданих. Д.: Марія

Іванівна Молявка, донька військового товариша.

Юскевич-Красковський Василь Андрійович – осавул

сотенний білоуський (1768–1770), значковий това-

риш у Чернігівському полку (1770–1773), сотник бі-

лоусівський (1773 – 1779 – ?). Бунчуковий товариш

(1789). Мав 11 підданих в сл. Черніній та 5 підданих

у д. Скорянці полкової сотні. Д.: Ірина Павлівна Мок-

рієвич, донька бунчукового товариша. Мали сина

Івана, доньок Лизавету, Євдокію, Софію, Гафію.

Юскевич-Красковський Василь Омелянович – рід-

ний брат Андрія, військовий товариш Чернігів-

ського полку, мав маєтності у с. Вишлях (1753).

Юскевич-Красковський Гаврило Андрійович

(1729/1732/1734 – 1791 – ?) – службу розпочав 1749

р. полковим канцеляристом. Значковий товариш

Чернігівського полку (з 1757). На нього скаржився

син священицький Павло Красковський за заволо-

діння хутором і угіддями. Абшитований військовий

товариш (1768.17.03. – 1791 – ?). 1769 р. отримав ус-

тупку від свого дядька Павла Григоровича на 2 під-

сусідських двори в д. Коробках. 1785 р. уступив ниву

в Любецькій сотні Дуніну-Борковському. Мешкав у

с. Убежичах (1785), мав 155 підданих у 1 слободі, 3

дєрєвнях і 1 хуторі. Д.: Марфа NN, донька значко-

вого товариша.

Юскевич-Красковський Герасим Григорович – знач-

ковий товариш Чернігівського полку (1741).

Юскевич-Красковський Григорій Григорович (1707

– ?) – осавул сотенний любецький Чернігівського

полку (? – 1737 – ?), значковий товариш (1741). В

Любецькому монастирі поминався рід Григорія і

Федора Красковських.

Юскевич-Красковський Іван Петрович – козак по-

лкової сотні, значковий товариш Чернігівського

полку (1734.5.11.– ?). Мав шинок у Чернігові (1732).

Юскевич-Красковський Данило – службу розпочав

з 1764 р. лакей двору генерал-фельдмаршала Олек-

421

сія Розумовського (? – 1764), значковий товариш

Київського полку і отаман городовий козелецький

(1764 – 1776 – ?). Д.: Ганна NN, росіянка («велико-

россійской породи»), донька придворного. Мали

доньку Устину.

Юскевич-Красковський Іван Андрійович – у 1756 р.

брати Павло та Iван Красковськi судяться з сотен-

ним канцеляристом Семеном Щербиною. У Лю-

бецькій сотнi знаходимо козака Iвана Красковського

(1756). Пiд час проведення Генерального опису Лi-

вобережної України 1765 – 1769 рр. у с. Красковське

знаходимо козака Iвана Красковського (бл. 1732 – ?)

35 рокiв, з дружиною та трьома дiтьми. У с. Убежи-

чах (1785) мешкав військовий товариш Чернігів-

ського полку Iван Юшкевич–Красковський.

Любецький сотенний канцелярист (1767). Возний

(1789). Д.: Параска N Рашевська, донька бунчуко-

вого товариша.

Юскевич-Красковський Михайло Петрович (1710 –

1766 – ?) – значковий товариш у Чернігівському

полку (з 1739), військовий товариш (з 11 липня

1760), бунчуковий товариш (з 1765). Д.: Горпина

NN, донька козака.

Юскевич-Красковський Омелян – 1777 р. купив ґрунт

в Любецькій сотні у Кирила Кривошеєнка. У Лю-

бецькому синодику знаходимо прiзвища значкового

товариша Омеляна Красковського. «Значний» това-

риш Чернiгiвського полку, який «отправляя на

своем иждевении в разных походах, с коих иные

жизнь свою кончили, воинскую службу» (1792).

Юскевич-Красковський Павло Андрійович (1742 –

1792 – ?) – служив з 1762 р., сотений осавул лю-

бецький (1762–1772), значковий товариш Чернігів-

ського полку (1772 – 1779 – ?), був у поході в

турецьку війну, абшитований військовий товариш

(? – 1782 – 1792 – ?), мав 9 підданих у 1 селі. Д.: Гор-

пина NN, донька козака.

Юскевич-Красковський Павло Григорович – знач-

ковий товариш Чернігівського полку (? – 1737 –

1754), у 1741 р. мав маєток у с. Скорінець (5 дворів

посполитих), де і мешкав. 1754 р. разом з Дмитром

заволоділи предківським козачим ґрунтом козачки

Білоусівської сотні Параски Дорошенко. На нього

скаржився козак Любецької сотні Пилип Ващенко

за захоплений ґрунт. 1774 р. вів суперечку за хутір

Семендіївський. Володів приїзджим двором у д. То-

лочках у Любецькій сотні. Заповіт 1753 р.

Юскевич-Красковський Павло Федорович – вій-

ськовий товариш у Чернігівському полку, бунчуко-

вий товариш (1736).

Юскевич-Красковський Петро Якимович (? – ран.

1781) – з 1734 р. по батькові значковий товариш

Чернігівського полку (1740 – 1779 – ?), військовий

товариш Чернігівського полку (1782). Мав воло-

діння у с. Красковському та Мисах (1753).

Юскевич-Красковський Роман Якимович – значко-

вий товариш (1753), володiв «двором» у Любечi

Чернігівського полку. 1753 р. разом з братом Пет-

ром здійснили наїзд на дім козака Любецької сотні

Герасима Красовського і побили його та дружину.

Юскевич-Красковський Федір Григорович – значко-

вий товариш Чернігівського полку (1741).

Юскевич-Красковський Яким Іванович (? – 1753) –

значковий товариш Чернігівського полку (? –1737–

1743 – ?). Мав житловий двір і хутір у с. Красковському

(1739), у д. Мисах 1 двір посполитих (? – 1739 – 1740 –

?), 1 двір посполитих у Любечі (? – 1738 – 1740 – ?), 2

підсусідки в д. Красковській, двір житловий та двір

шинковий у Любечі (1743), шинок у д. Кислях Лю-

бецької сотні (1747). Володіння Якима, Андрія, Гришка,

Герасима і Федора у 1741 р.: д. Миси 5 дворів, у с. Крас-

ковці 3, м. Любечу 1, д. Довгунах 1 – всього – 10.

Юсковець Федір – військовий товариш (1689). Мав

сина Карпа.

Юстовський Іван (1732 – ?) – походив з шляхетської ро-

дини. Службу розпочав 20 березня 1745 р. при Мир-

городській полковій канцелярії, писар сотенний

голтв’янський (1753 – 1764.4.06.), писар Голтв’ян-

ського повіту (1764–1768), писар підкоморний Мир-

городського повіту (з 1770), військовий товариш

Миргородського полку.

Юхимович Лазар – військовий товариш (1705), меш-

канець корестелівський Новгород-Сіверської сотні

Стародубського полку.

Юхимович Марко Юхимович (1754 – ?) – шляхтич,

службу розпочав військовим товаришем Мирго-

родського полку (1768 – 1786 – ?).

Юхимович Михайло – військовий товариш (1693),

мешканець стародубський.

Юхимович Семен (1743 – ?) – син священика, службу

розпочав з 1771 р., полковий канцелярист (з 1776),

отаман сотенний (з 1778), значковий товариш Ки-

ївського полку (з 1780).

Юхненко Василь – козак Чорнуської сотні Кропивнен-

ського полку (1649), військовий товариш Лубен-

ського полку (1654), учасник посольства

Богдановича-Тетері до Москви.

Юшкевич-Заровський Іван – з любецького земян-

ства гербу «Холева». Значковий товариш Чернігів-

ського полку (1743). Володів у Роїській сотні

приїзджим двором у с. Сибережі.

Юшкевич-Стаховський Тимофій Федорович (1741 –

1779 – ?) – гербований шляхтич. Службу розпочав з

1757 р., полковий канцелярист (з 1763), отаман со-

тенний івницький (з 1764), отаман городовий при-

луцький (1765.09. – 1779), військовий товариш (? –

1788 – 1790 – ?). Д.: (1767) Настасія Михайлівна Аніє-

вич, донька козака-приказчика Скоропадського.

Ющенко Андрій Іванович (1739 – ?) – син значкового

товариша, значковий товариш у Лубенському

полку (1762 – 1777 – ?), в другій армії (1769), соля-

ний начальник в Ромнах (1775–1776), абшитований

бунчуковий товариш (1788). Мав 120 підданих у 1

місті, 1 дєрєвнє, 2 хуторах. Д.: Марія Василівна Сте-

фанович, донька полкового судді лубенського.

Ющенко Григорій – військовий товариш

Ющенко Іван – син отамана городового роменського,

за служби батька призначений значковим товари-

шем Лубенського полку (1715 – 1753 – ?). Полков-

ник Маркович забрав у нього дворище за Ромнами,

422

комори в Ромнах і насильно заволодів степом Го-

ловщина і Дубовщина (перед 1727). Учасник оча-

ківського (1737), кримського походів (1738). У 1741

– 1742 рр. полкова канцелярія розглядала справу

про відібрання у нього грошей вором Василем Мот-

ренком. У 1745 р. у с. Процювки Роменської сотні

мав 2 двори підсусідків піших убогих, в Ромнах 1

двір підсусідків піших убогих та двір житловий. В

цьому ж році був збирачем чиновницьких і служ-

бових грошей. Мав у Ромнах житловий двір і

шинок у 1747 р.

Ющенко Іван (1737 – ?) – абшитований військовий то-

вариш Чернігівського полку (1788). Мав 5 підданих

у 1 селі. Д.: (1784) Євдокія Яківна Левицька, донька

титулярного радника.

Ющенко Степан – козак лубенський (1747), мав підсусідків

у с. Засуллі. Абшитований значковий товариш Лубен-

ського полку (1766), проживав у Лубнах, мав шинок.

423

Ябловицький Дем’ян – військовий товариш (? – 1756 – ?)

Явон Іван – службу розпочав з 1760 р, отаман курінний

(з 22 грудня 1768), значковий товариш Київського

полку (з 1774), городничий козелецький (1775 –

1781), військовий товариш (з 1781.5.03.). Д.: Мотря

Василівна Лагода, донька війта козелецького.

Яворський Василь (? – ран. 1747) – значковий товариш

Гадяцького полку (? – 1739 – 1741 – ?), був у поході,

мав одного посполитого у с. Римарівці. У 1747 р. 4

двори посполитих у с. Римарівці належали його

вдові Анастасії.

Яворський Григорій Іванович (1729 – 1760 – ран. 1776)

– значковий товариш Стародубського полку (1760),

мешканець с. Залізного Мосту.

Яворський Іван – рідний брат митрополита Стефана

Яворського. Бунчуковий товариш.

Яворський Лука Павлович (? – 1688 – 1735) – син по-

лкового осавула, значковий товариш Стародуб-

ського полку (? – 1730 – 1735). У 1735 р. жив у

полковій сотні в с. Залізний Міст. Д.: Феодосія Ки-

рилівна N (? – 1720 – 1754 – ?).

Яворський Михайло Павлович (бл. 1688 – 1740 – ран.

1742) – син полкового осавула,службу розпочав з

1707 р., 2-й осавул полковий стародубський (1730 –

1735), значковий товариш (1740). Продав райці ста-

родубського магістрату землю в Стародубі у 1740 р.

за 71 карбованець.

Яворський Остап Іванович – значковий товариш Ста-

родубського полку (? – 1754 – 1764 – ?), мешканець

с. Залізного Мосту. Д.: Пелагея Софронівна N.

Яворський Павло (? – 1663 – 1731 – ран. 1741) – шлях-

тич, значний військовий товариш (? – 1693 – 1709),

мешканець стародубський. 3 грудня 1693 р. купив

½ млина на р. Ревні під с. Семенівною в урочищі

Залізний Міст. Осавул полковий Стародубський

(1710 – 1740). 4 лютого 1709 р. отримав універсал на

слободу при с. Залізному Мосту.

Ягельницький Іван Михайлович (1743 – ?) – син судді

полкового прилуцького, бунчуковий товариш

(1779), комісар ніжинський (1779), колезький асесор

(1782), казначей Прилуцького повіту, надвірний

радник (1788). Мав 334 підданих в місті, 3 селах і 3

«деревнях» Прилуцького і Пирятинського повітів.

У 1788 р. не одружений.

Ягинський Стефан (1726 – ?) – абшитований військо-

вий товариш (1787), мав 4 підданих у 1 селі. Внесе-

ний до ІІ частини родовідної книги дворян

Чернігівського намісництва. Д.: Євдокія NN, донька

козака.

Ягодовський Іван – військовий товариш у Чернігів-

ському повіті (1790). Мав 4 спадкових підданих. Д.:

Марія NN.

Язловецький Дем’ян (1710 – 1763 – ?) – службу розпо-

чав з 1735 р., писар сотенний срібнянський (? – 1738

– 1742), військовий товариш «за військову службу

батька і власну» (1742.9.10. – 1763 – ?) у Прилуць-

кому полку. Мав 2 посполитих у м. Срібному.

Язовський Сава Павлович – син шляхтича Пінського

повіту. Службу розпочав з лютого 1755 р. полковим

канцеляристом Стародубської полкової канцелярії,

військовий товариш (1767.17.08. – 1776 – ?).

Якименко Юсько – військовий товариш (1670). 1670 р.

від гетьмана Ігнатовича і 1670 р. полковника Воль-

ського надані універсали на млин на р. Свищі. Мав

синів: Юська – військового товариша і Козьму – на-

казного сотника.

Якименко Юсько Юськович – військовий товариш.

Його нащадки мешкали у с. Хильчичах.

Якимович N (? – ран. 1779) – військовий товариш. Д.:

Ксенія NN (? – 1779 – ?), мала підданих у с. Щурівці

Іваницької, хут. Рудому полкової, в хут. Яготин-

ському Яготинської сотні Переяславського полку.

Якимович Андрій Гордійович (? – ран. 1787) – писар по-

лковий чернігівський (1756–1767), бунчуковий това-

риш. Д.: (1756) Ксенія Яківна Білецька-Носенко,

донька військового товариша і Олени Федорівни Су-

лими, володіла с. Мицалівкою Золотоніського повіту.

Якимович Влас Корнійович – військовий товариш (1704).

Якимович Омелян – військовий товариш Чернігів-

ського полку (1687).

Якимович Семен – 16 жовтня 1710 р. обраний хорун-

жим полковим Білоцерківського полку. Товариш

полку Київського (1713), отримав універсал геть-

мана Скоропадського на 12 підданих в с. Свідовець.

Якимович Трохим – військовий товариш Київського

полку (1782), дворянин (1782).

Якимович-Кожуховський Яків Степанович (1707 –

1792 – ран. 1796.21.02.) – службу розпочав з 10 лю-

того 1732 р. військовим канцеляристом ГВК, в.о. пи-

саря полкового київського (1738), сотник полкової

сотні Стародубського полку. Абшитований бунчу-

ковий товариш (з 1772.7.03.). Разом з братом Іваном

тримали с. Курилівку Новоміської сотні, де сам про-

живав і мав 6 дворів підданих. Мав 5 дворів підда-

424

них у с. Душкін, 7 дворами у сл. Плавунівці. Купив

у бунчукового товариша Тарновського хут. Коренев,

де мав 19 дворів посполитих і власний приїжджий

дім, в хут. Ягорщинському млин і при ньому мі-

рошницька хата. Всього мав 400 підданих.Д.: Уляна

(Ганна) Артемівна Лашкевич (1725 – ран. 1783),

донька військового товариша.

Якимовський N – писар сотенний лукомський (? –

1776), абшитований значковий товариш Лубен-

ського полку (1776.24.10. – ?).

Яковенко N – значковий товариш Миргородського

полку, військовий товариш (з 1766). Мав брата

Івана.

Яковенко Григорій – службу розпочав з 1733 р. при Ро-

менській сотенній канцелярії, писар сотенний Ро-

менський, писар сотенний хмелівський (1739 –

1743), значковий товариш Лубенського полку (1743

– 1757 – ?). У 1745 р. у с. Калинівці Роменської сотні

3 двори підсусідків піших убогих, двір житловий,

шинок у с. Хмельовому. 1753 р. побив свою матір

Марію. Д.: (Марія) Федорівна Кохна, донька знач-

кового товариша.

Яковенко Іван – значковий товариш (1723).

Яковенко Іван Федорович (1727 – 1783 – ?) – син сот-

ника шишацького, службу розпочав з 1743 р., знач-

ковий товариш (? – 1766), військовий товариш

Миргородського полку (1766 – 1783 – ?).

Яковенко Максим (1747 – ?) – абшитований значковий

товариш Лубенського полку (1787), мав 19 підданних.

Внесений до ІІ частини родовідної книги Чернігів-

ського намісництва. Д.: NN Іванченко, донька козака.

Яковенко Олексій – значковий товариш Переяслав-

ського полку (? – 1732 – 1750 – ?). Мав двір житло-

вий у с. Ковтунові Золотоніської сотні.

Яковенко Остап – значковий товариш Переяслав-

ського полку (1726).

Яковенко Павло Федорович – син сотника шишаць-

кого, значковий товариш (? – 1766), військовий то-

вариш Миргородського полку.

Яковенко Федір Ількович – службу розпочав з 1722 р.,

значковий товариш Миргородського полку (? – 1735

– 1738), брав участь в дербентському, царичанському,

коломацькому, кримському, очаківському походах.

Сотник шишацький (1738.23.03. – 1765). Мав шинок

у Шишаках (1741), хутір під с. Перевоз (1764).

Яковенко Яків (? – 1730 – 1775 – ?) – службу розпочав

з 1740 р. козаком с. Антипівки Золотоніської сотні,

значковий товариш Переяславського полку (1757),

абшитований 24 грудня 1771 р. військовим товари-

шем. Д.: Марія Якимівна Деркач, донька свяще-

ника. Мали доньок Марфу (1757 – ?) заміжню за

сотенним отаманом золотоніським Федором Мой-

сеєнком, Параску (1760 – ?), Марію (1767 – ?), Гор-

пину (1775 – ?).

Яковенок Микола – значковий товариш (1723).

Якович Андрій – шляхтич, значний військовий това-

риш (1703).

Яковлєв Василь Якович – військовий товариш (1788),

мав 17 підданих в м. Глухові. Д.: Лизавета Василівна

Сухота, донька возного.

Яковлєв Гаврило – значковий товариш Прилуцького

полку (1767). Неписьменний.

Яковлєв Максим – бунчуковий товариш (1767), шлях-

тич Лубенського повіту.

Яковлєв Павло – козак Кролевецької сотні, значковий

товариш Ніжинського полку (1737 – 1751 – ?). Мав

приїзжі двори в сс. Божок, Спасивей, у м. Кролевці.

Яковлєв Петро (1740 – 1782 – ?) – з шляхти. Службу

розпочав з 19 травня 1759 р., значковий товариш (з

1767.17.05.), військовий товариш (з 1768).

Яковлєв Тимофій – значковий товариш Гадяцького

полку. 1735 р. в польському поході, в його домі за-

лишився брат Степан. Мав 2 двори з 3 хатами в

Грунській сотні.

Якубинський Кирило Якович (бл. 1717 – ?) – військо-

вий товариш (1787). Д.: Феодосія N Мальченко,

донька значкового товариша.

Якубинський Федір (бл. 1726 – 1788 – ?) – з 1741 р. у

канцелярії чернігівського духовного правління,

службу розпочав з 29 травня 1745 р. в чернігівській

полковій канцелярії, полковий канцелярист, стар-

ший полковий канцелярист (з 30.09.1756), військо-

вий товариш (з 10.09.1772). Мав 1 підсусідка (1772),

2 підсудків (1778), 5 підсусідків чоловічої статі у

с. Шастовиці Слабинської сотні (1780). В походах не

був, був при канцелярських справах. Мав у Черні-

гівському повіті 4 хати підданих (1782). Полковий

хорунжий (1788). Д.: Ганна Степанівна Леонтіїва,

донька райці Чернігівського магістрату.

Якубинський Яків – військовий товариш.

Якубович Андрій Якович (1744 – ?) – хрещеник імпе-

ратриці Лизавети Петрівни. Службу розпочав з 1761

р. в лейб-гвардії Ізмайловського полку, капрал.

Капрал лейб-гвардії у відставці (1772). З 1774 р. бун-

чуковий товариш, земський суддя прилуцький (з

1776). Мав 134 підданих у 1 місті і 2 селах (1788). Д.:

1) (? – 1767 – 1788 – ?) Настасія Павлівна Микла-

шевська, донька бунчукового товариша. 2) Марія

Петрівна Копилова.

Якубович Данило Прокопович (? – 1705 – 1725 – ?) –

шляхтич, син полкового хорунжого чернігівського.

Значковий товариш Чернігівського полку за за-

слуги батька після його смерті (? – 1725 – ?). Був у гі-

лянському поході, де заборгував харківському

полковнику Григорію Квітці.

Якубович Дем’ян (? – 1670 – 9 травня 1724) – «госпо-

дар» Гадяцького замку (? – 1703 – ?), сотник журав-

ський (1708–1712). У 1703 р. купив дідизні ґрунти

козака Журавської сотні Кіндрата Уласенка. У 1712 р.

отримав сс. Мокіївку і Кулешівку. Бунчуковий това-

риш. 65 козацьких дворів с. Антінівки перетворив у

своїх підданих. Д.: Параска Марківна Маркович.

Якубович Дем’ян Якович (1747 – ?) – службу розпочав

з 1761 р. в лейб-гвардії Ізмайловського полку, пра-

порщик, полковий хорунжий (з 1777), абшитований

бунчуковим товаришем (1781). Мав 250 підданих в

2 селах і 1 «деревне». Д.: 1) (? – 1772 – 1779 – ?) Ме-

ланія Петрівна Івкова (1746 – ?), донька капітана,

потім підполковника. 2) (1782) Тетяна Яківна Ки-

сіль, донька полкового обозного.

Якубович Омелян (? – 1720 – 1774 – ?) – службу розпо-

чав з 1732 р., писар сотенний білоцерківський

(1740–1751), значковий товариш Миргородського

полку (з 1757). Мав 5 підданних у м. Білоцерківці.

Д.: Катерина Захарівна Павлова, донька сотенного

писаря остапівського.

Якубович Яків Дем’янович (? – 1758.10.) – у 1741 р. ге-

нерал-аншеф і лейб-гвардії підполковник Кейт за-

пропонував ГВК призначити його з бунчукового

товариша генеральним осавулом на місце помер-

лого Мануйловича. 14 січня 1741 р. приніс присягу.

Його служби перераховані в універсалі Розумов-

ського від 2 травня 1752 р.: «Объявляем… асаул в.

генер. г. Як-ч подал нам доношение, представляя о

службах своих, которие де он первее, в ранг бунч.

товарищей обретаясь, по указу… …Петра Первого

императора… …с протчиими бунч. тов-ми, в низо-

вом корпусе, тако ж и в Полском, Кримском, Днест-

ровском и Хотинском походах, а потом пожалован

будучи в чин асаулства генер., внутрь государства

по разним комисиям… А за оние никакого себе не

имеет награждзния, и просил о награждении…

…деревнями из свободных войсковых дворов, на-

шего разсмотрения. И мв, гетман, призирая на его,

ас. ген. г. Я-ча верно отправление служби, по дан-

ной нам от ея и. величества власти, определяем ему

ис чего б он и наперед к отправлению, по своему ха-

рактеру, верних служб к снабдению бил в состоя-

нии, в вечное владение… …село Алексинце… село

Яцини… и село Скибинце, в коих по ревизии 1751 г.

посполитих свободних дворов и з бездворными ха-

тами 44 показано, со всеми принадлежащими к

оним селам ґрунтами и угодиями». На ранг мав 200

підданих. Д.: N Дуніна (? – 1779), донька бригадира.

Якубович-Барло Іван Степанович – значковий това-

риш Миргородського полку.

Якубович-Барло Степан Тимофійович – син сотника

уцтивицького, військовий товариш Миргород-

ського полку.

Якубович-Барло Федір Іванович – син значкового то-

вариша, значковий товариш Миргородського

полку, абшитований військовий товариш (з 20

грудня 1784).

Якубовський N – полковий миргородський канцеля-

рист (? – 1780), значковий товариш (1780.21.10. – ?).

Якубовський Данило – військовий товариш Мирго-

родського полку, абшитований у 1785 р. бунчуко-

вим товаришем.

Якубовський Іван (? – 1740 – 1780 – ?) – з шляхтичів,

службу розпочав з грудня 1751 р., підканцелярист (з

1754), полковий сторож (з 1758), значковий това-

риш (1762.10.01. – 1780 – ?). Д.: N Максимівна Ли-

сенко, донька абшитованого значкового товариша,

мали трьох синів.

Ялинський Василь – абшитований значковий товариш

Київського полку (? – 1782 – ?).

Ялинський Йосип (? – ран. 1725) – значковий товариш

(? – 1703 – 1723 – ?). Раніше 1714 р. згідно універсалу

Скоропадського мав 21 двір в д. Медведь, які потім

перейшли полковому осавулу Семену Березов-

ському. У 1768 р. володів двором у Стародубі його

онук – полковий канцелярист Іван Ялинський. Д.:

Єфросинія Юріївна Новицька (? – 1707 – 1725 – ?).

Ялинський Павло Семенович – військовий товариш

Чернігівського полку (? – 1715 – 1716 – ?). Брат

Якова, з яким у 1717 р. мав суперечку за володіння

спадковим двором в м. Чернігові та с. Жукотках.

Ялинський Семен (? – 1650 – 1699 – ?) – шляхтич, ти-

пограф чернігівського архієпископа. 18 січня 1680 р.

удова Катерина Куропатвиха продала йому ¼

млина, а 23 січня 1680 р. купив ¼ млина на р. Бі-

лоус у чернігівського бурмістра Павла Клевцевича.

15 вересня 1682 р. купив ½ млина у Пелагеї Назар-

чихи. 15 вересня 1694 р. гетьман Іван Мазепа надав

йому універсал про підтвердження прав на млин на

р. Білоус названий «старий» в 2 кола мучних і третє

ступне, наданий архиєпископом Лазарем Барано-

вичем. Товариш полку Чернігівського (? – 1693 –

1699 – ?), у 1693 р. був гетьманським посланцем до

Москви. У 1694 р. отримав у володіння с. Жукотки

після смерті бездітного Костянтина Ігровецького

(Ігровецькі володіли Жукотками за князями Ру-

жинськими по шлюбу), а частину села придбав у

вдови Ігровецького Ганни Павло Полуботок і воно

стало ранговим володінням чернігівських полков-

ників. У 1694 р. Ганна Стефанівна Ігровецька з

сином Іваном продали Леонтію Полуботку ґрунт з

домом у Жукотках. У 1710 р. Іван продав там ліс. У

1728 р. Яків Полуботок купив частину ґрунту ігро-

вецького у шляхтичів Ялинських. У 1754 р. бунчу-

ковий товариш Костянтин Лизогуб володів

«Ігровецьким» лісом під Жукотками.

Ялинський Яків Семенович – військовий товариш

Чернігівського полку (? – 1715 – 1738 – ?). 12 бе-

резня 1715 р. Чернігівська полкова канцелярія і ма-

гістрат провели слідство про крадіжку його

служителем Грициною п’яти шкір у чернігівського

кожем’яки Тараса Голубизни. 19 березня 1719 р. суп-

лікував про дозвіл на продаж маєтностей для ви-

плати боргів. Ротмістр охочекомонного полку (? –

1726 – ?). Значний товариш Чернігівського полку (?

– 1738 – ?). 10 лютого 1726 р. продав маєтність у с.

Жукотки Білоусівської сотні Полуботку. У 1738 р.

продав пляц у Чернігові бурмістру Гриновському

Герасиму Филимоновичу.

Ялоцький Борис Васильович – шляхтич гербу «Сас»

змінений. Син сотника глухівського, онук полков-

ника брацлавського Михайла Зеленського. Значний

військовий товариш. Основоположник Борисенків.

Ялоцький Василь Федорович (? – 1650 – 1712.12.) – по-

козачений шляхтич. Служив за гетьманів Ігнато-

вича і Самойловича. Сотник глухівський. 21

листопада 1681 р. за 3000 золотих продав три ка-

мені млинових на р. Есмані поблизу Глухова геть-

ману Самойловичу. Військовий товариш (1688.10.).

6 вересня 1687 р. Мазепа підтвердив за ним с. Бач-

ківське, 3 грудня 1688 р. власні млини на р. Ясмані

в урочищі Товкачівка. Тримав два млини-вешняки

на р. Локні в 5 кіл, млин в 4 кола на р. Ясмані під

слободою Семенівкою, разом з колишньою прото-

425

попиною глухівською Максимовою тримав півтори

кола на р. Ясмані, млин на р. Щениці за Марчиши-

ною Будою, у с. Полошках млин-вешняк в два кола,

сінокіс між селами Бачевським і Собичем. Усі його

маєтності перейшли пасинку Івану Мануйловичу, а

після смерті останного – сину сестри Дем’яну Васи-

льовичу Каневському-Оболонському. Д.: Марія Ми-

хайлівна Зеленська (? – 1670 – 1725.25.06), донька

полковника брацлавського, вдова Мануйла.

Яневич Максим – гонець гетьманський до Москви

(1693), військовий товариш Чернігівського полку.

Яненко Іван – значковий товариш 1748 р., мав двір у

с. Ясмань Глухівської сотні

Яненко Іван (1721 – 1763 – ?) – служив з 1738 р., був під

Перекопом, двічі на лінії, при закритті кордонів ко-

мандиром над козаками двічі, чин військового то-

вариша отримав від ГВК (1740 – 1763 – ?). 1759 р.

мав суперечку з військовим канцеляристом Іваном

Савойським, яка дійшла до побоїв і грабунків. Був

винен 80 карбованців військовому товаришу Йо-

сипу Зарудному (1759).

Яненко Павло (? – 1629 – 1679 – ран. 1687) – любець-

кий шляхтич, двоюрідний брат Юрія Хмельниць-

кого. 25 червня 1655 р. Богдан Хмельницький надав

йому маєтності покійного Грузевича-Нечая Буга-

ївку, Беркове та за Прип’яттю два села (Масани і

Борщівку) з млинами. 8 серпня 1656 р. підтверд-

жуючий лист полковника запорозького Павла Яно-

вича Хмельницького Микольському монастирю на

с. Павловичі. 30 грудня 1687 р. гетьман Іван Мазепа

затвердив універсалом за Печерським жіночим мо-

настерем ігумені Марії–Магдалені села Бугаївку і

Берков, які раніше передала монастирю вдова

Павла Яненка. Цей спадок «в Киевском полку на Ки-

евской стороне Днепра над речкою Стугною лежачій,

теперь в запустении будучий». В значному товаристві

Війська Запорозького в Чигирині. У 1650 р. в по-

сольстві до Туреччини, у 1651 р. в посольстві до

Василя Лупула. Сотник київський (1650–1654). У

1653 р. їздив за тілом Тимоша Хмельницького в Су-

чаву. Після переяславської ради, в якій брав активну

участь, змінив полковника київського (раніше лю-

того 1654 р.). Ще в жовтні 1653 р. був наказним по-

лковником київським. 2 лютого 1654 р. вбив

колишнього полковника київського Пешка за неви-

конання розпоряджень гетьмана. У вересні 1658 р.

очолював напад на київський воєводський гарнізон.

Прибічник Ю.Хмельницького, завдяки якому у 1661

р. був нобілітований. В червні 1662 р. возив до Мос-

кви від Ю.Хмельницького 12 татар – «язиків». Слу-

жив у Тетері, Дорошенка: полковник паволоцький

(1663), уманський (1667). У грудні 1663 р. брав участь

у поході на Лівобережжя, зосерджуючись своїм по-

лком у Монастирищі. Після падіння Дорошенка пе-

рейшов на Лівобережжя (до Сосниці, а пізніше до

Нових Млинів). Д.: (? – 1656 – 1680 – ?) N Філонівна

(черниця Феодосія).

Яненко Федір Іванович (1728 – ?) – син прем’єр-

майора, значковий товариш, корнет у відставці

(1787), мав 48 підданих у с. Янівці. Д.: Пелагея Ва-

силівна Уманець (1732 – 1787 – ?), донька полкового

хорунжого.

Яненко-Рубан Григорій Григорович (1706 – 1763 – ?) –

служив з 1733 р. значковим товаришем Лубенського

полку. Був у ногайському поході, під Перекопом,

двічі поранений стрілою і в плече шаблею. У 1739 р.

під час турецької війни був на кордоні, потім шість

місяців у комісії в Гадяцькому полку. Утримував ко-

зацьку команду при Дніпрі у 1745 р., прикриваючи

кордони. За службу батька (військовий товариш) і

власну (був у походах, а після смерті батька служив

за нього) просив у 1743 р. чин військового това-

риша. Чин військового товариша отримав від ГВК

«по атестату о службах его … Генерала фельдмар-

шала и кавалера графа фон Лессія 738 году дан-

ному» (14.09.1743 – 1763 – ?). Полковий комісар, в

Переяславській полковій рахунковій комісії (1747).

Мав у с. Коржові Роменської сотні двір житловий та

7 дворів посполитих малоґрунтових не могучих, 1

тяглих та 9 піших убогих (1745).

Яненко-Рубан Григорій Григорович (1748 – ?) –

службу розпочав з 1770 р., бунчуковий товариш у

Лубенському полку (? – 1783 – 1787 – ?). Мав 90 під-

даних у 1 селі в Роменському повіті. Внесений до І

частини родовідної книги Чернігівського наміс-

ництва. Не одружений (1790).

Яненко-Рубан Григорій Янович (? – 1688 – 1746 – ?) –

можливо, син охотницького полковника Івана Ру-

бана, знатний товариш полку Лубенського, отримав

с. Коряки (1709). Значковий товариш Лубенського

полку (? – 1738 – 1746 – ?). Учасник кримського

(1735), очаківського походів (1737), походів (1738 і

1739 рр). Присягнув у 1741 р. Мав у с. Римасовці 3 під-

данних (1738). Д.: (1709) Євдокія Степанівна Гречана.

Яненко-Рубан Іван Григорович – значковий товариш

Лубенського полку, військовий товариш (1745.31.03.

– 1763). Проживав у Костянтинові.

Яненко-Рубан Іван Іванович – службу розпочав з 1757

р., значковий товариш Лубенського полку, абшито-

ваний у 1782 р. військовим товаришем.

Яненко-Рубан Іван Федорович (1719 – 1761 – ?) –

«сказка» датована 17 грудня 1761 р., служив з 1738 р.

значковим товаришем, за указом Лубенської по-

лкової канцелярії був того ж року під Перекопом, у

1739 р. на лінії під командуванням обозного гене-

рального Лизогуба у фортеці Параскевській; у

1741 р. був на розмежуванні під Перекопом в ко-

манді полковника прилуцького Галагана. У 1743 р.

на закритті кордону при Кременчуцькій дивізії в

команді обозного переяславського Семена Безбо-

родька. В 1744 р. зустрічав «ходу» цариці. На всі

служби були підтвердження, які згоріли під час по-

жежі в будинку. У 1745 р. призначений військовим

товаришем від ГВК і в тому ж році був на прикритті

кордону за полкового командира два роки. В уні-

версалі ГВК на військового товариша від 21 березня

1745 р. згадується його померлі дід військовий то-

вариш Григорій Яненко і батько Федір Яненко. Д.:

Марія Григорівна Огронович, донька пирятин-

ського сотника і онука полковника Горленка.

426

Яненко-Рубан Іван Янович (Педченко) (бл. 1721 –

1746) – можливо, син охотницького полковника

Івана Рубана, значковий товариш Лубенського

полку (? – 1736 – 1745). У 1736 р. ГВК розлядала

скаргу козаків с. Коржів Роменської сотні Марка та

Івана Стрижебороденків про приверняння їх ним у

підданство. Учасник очаківського походу (1737). У

1736 р. був висланий за указом ГВК в Чигриндуб-

ровську сотню в похід до березня 1737 р., у 1737 р.

був в очаківському поході, присягнув у 1741 р. У 1745

р. мав у Ромнах 2 двори підсусідків піших убогих.

Яненко-Рубан Петро Григорович (? – 1743 – ран. 1772)

– значковий товариш Гадяцького полку. За ним у

слободі Гречанівській 500 підданих. Д.: Марія Іва-

нівна Ковалевська.

Яненко-Рубан Семен Іванович (бл. 1742 – ?) – вій-

ськовий товариш Лубенського полку, у 1783 р. аб-

шитований полковим осавулом.

Яненко-Рубан Федір Григорович – військовий това-

риш Лубенського полку.

Яненко-Рубан Яків Григорович – син військового то-

вариша, значковий товариш Лубенського полку

(1778 – 1780 – ?). Д.: N Степанівна Онищенко,

донька пушкаря.

Янжул Андрій Савич (? – ран. 1762) – військовий това-

риш. Д.: Марфа Михайлівна Пілатович, донька бун-

чукового товариша.

Янжул Василь Васильович – службу розпочав 1736 р.,

разом з батьком був у кримському і перському похо-

дах. Абшитований військовий товариш (1760.20.01.

– 1780 – ?). Економ бунчукового товариша Гудовича

(1763). Мешканець ковалевський Погарського повіту

Стародубського полку. Д.: (з 1753) Марія Климівна

Златковська-Бура, донька хорунжого сотенного бак-

ланського.

Янжул Гнат Савич – службу розпочав з 1758 р. в ГВК

військовим канцеляристом, абшитований військо-

вим товаришем (1765.22.12. – 1787 – ?), писар комі-

сарства топальського (з 1776.13.01.). Мав 101

підданого у с. Янжуловці. Д.: Тетяна Григорівна Ру-

бець (? – ран. 1783), донька земського судді. Мав

сина Степана і доньку Уляну.

Янжул Іван Савич – військовий товариш (? – 1763 – 1771

– ?) у Стародубському полку, за його відсутністю у

1763 «сказку» не взяли.

Янжул Ілля – у 1764 р. померлий значковий товариш.

Янжул Клим Якович («Шпечак») (? – 1688 – 1734 – ?) –

сотник топальський (1708, нак.; ? – 1713.4.05. –

1725), володів слободою Янжулівкою за універса-

лами Скоропадського 4 травня та 20 липня 1713 р.,

підтвердженими царською грамотою 7 липня

1718 р. У 1725 р. «за арештом». Значковий товариш

(1725 – 1730 – ?). Отримав іменний царський указ

«о непорицании» (1734.31.07). Д.: Марія NN, вдова

прилуцького полкового сотника Якова Золота-

ренка, з якою до нього перейшли сс. Сезок і Буда

полкової Прилуцької сотні.

Янжул Михайло Климович – значковий товариш (? –

1735), сотник топальський (1723, нак.; 1735 –

1751.16.10).

Янжул Сава Климович – навчався у КМА (? – 1727 – ?),

значковий товариш (1736 – 1757 – ?), абшитований

військовий товариш (1764).

Янковський Яків (1718 – 1788 – ?) – службу розпочав з

1745 р., сотенний хорунжий (з 1755), возний Моров-

ської сотні Київського полку (1764 – 1776 – ?), аб-

шитований військовий товариш (1788). Мав 22

підданих в м. Моровську. Внесений до ІІ частини

дворянської родовідної книги Чернігівського на-

місництва по Чернігівському повіту. Д.: Тетяна Да-

видівна Люта, донька київського міщанина.

Янов (Яненко) Роман Іванович (? – 1705 – 1758) – мі-

щанин глухівський (1726), значковий товариш Ні-

жинського полку (? – 1735 – 1742), у 1735 р. був

обраний глухівським війтом, а сотнику Стефану

Уманцю заборонено самовільно наказувати міщан

та розпоряджатися в ратуші. У 1735–1738 р. був у

відкупі індуктового збору, у 1738 р. як відкупщик

звільнений від військового походу. У 1738 р. мав 7

дворів посполитих у с. Сліпороді та 11 дворів поспо-

литих у с. Студенці. Військовий товариш (26.05.1742

– 1751 – ?), мав двір у хут. Ловулинському та приїзд-

жий і шинковий двори у с. Студенках Глуховської

сотні. Пізніше абшитований бунчуковий товариш (?

– 1756 – 1758). Йому вдалося захопити с. Слепород.

Тестамент написав 1758 р. Д.: Параска Петрівна

Уманець. У 1768–1770 рр. вона розподіляла спадок з

доньками (Уляна Бугаєвська, Параска Туманська,

дружина асесора Йосипа Туманського, Пелагея Ки-

рилова, Феодосія Долинська, Орина Савойська,

Ганна Кониська, Євдокія Богаєвська та Юхимія, ще

не заміжня) згідно тестаменту чоловіка від 1758 р.:

Янов Іван Юрійович – син сотника глухівського, знач-

ковий товариш. У 1715 р. отримав гетьманський уні-

версал на батьківський млин на р. Ловрі і маєток у с.

Янові. Отаман городовий глухівський (1751–1760),

бунчуковий товариш. Д.: Марія N Дем’янович.

Янов Йосип (1765 – 1783 – ?) – служив з 1776 р., знач-

ковий товариш (1781 – 1783 – ?), в поході на дніп-

ровській лінії.

Янов Олександр (1764 – 1783 – ?) – служив з 1776 р.,

значковий товариш (1781 – 1783 – ?), в поході на

дніпровській лінії.

Янов Павло – значковий товариш Ніжинського полку

(1777).

Янов Степан (1737 – 1783 – ?) – служив з 1757 р., був у

кримському поході. Бунчуковий товариш (1781–

1783),

Янов Федір Іванович – значковий товариш (1777), 2 ве-

ресня 1777 р. разом з Павлом Яновим продали землі

і частину млина в Глухівській сотні Осипу Григоро-

вичу Туманському. Корнет у відставці. Д.: Пелагея

Василівна Уманець (1732 – ?).

Янов Юрій – значковий товариш. Володів млином на

р. Ловрі і маєтком у с. Янові.

Яновець Яків (? – ран. 1762) – значковий товариш Лу-

бенського полку. Його сини Степан і Федір склали

присягу в 1762 р.

Янович Григорій – військовий товариш Гадяцького

полку (1747), мав 7 убогих та 9 дуже убогих дворів

427

посполитих у с. Римарівка, при хуторі 8 хат підсу-

сідків.

Янович Іван – значковий товариш Лубенського полку,

у 1735 р. був у кримському поході.

Янович Максим – шляхтич. 1731 р. всі зимові місяці на

дистанції Полтавського полку на Дніпрі для обері-

гання від татарських нападів. 1732 р. в команді гене-

рал-лейтенанта фон Шверіна в прикордонній

сторожі по Орелі, в тому ж році генерал-аншефом

Вейзбахом направлений в Бахчисарай до крим-

ського хана. 1733 р. в сторожі на Тагамлику. Значко-

вий товариш Полтавського полку (? – 1734). Брав

участь у поході полку на Дніпро, під Кишеньки, під

Нехворощу. Князем Шаховським призначений сот-

ником кобеляцьким (1734.13.05. – 1762). Мав ліс

(1731) поблизу с. Васильківки, мав ґрунти лісові з

ловлями і пасікою біля устья Орчика (1731), шинок у

Кобеляках (1732). Д.: (1731) Мар’яна Савівна Тара-

нуха (? – 1720 – 1744 – ?), донька сотника кобеляць-

кого. У 1744 р. подала чолобитну з проханням надати

їй у власність підданних у містечках Кобеляки та Бі-

лики, а також сіножаті замість маєтностей її батька.

Янович Михайло Осипович (1732 – ?) – син бурмістра

київського, шляхтич гербу «Радван» зміненого. Аб-

шитований бунчуковий товариш (1788), мешканець

с. Бахмача. Д.: NN Жураковська, донька бунчуко-

вого товариша. Мали синів Миколу і Михайла.

Янович Павло – значковий товариш Лубенського

полку. Мав у 1740 р. в Снітинській сотні у с. Биш-

вець 1 двір підсусідків, с. Вороб’їх 1 двір підсусід-

ський, у с. Духовому 9 дворів.

Янович Павло Іванович (1737 – ?) – син прем’єр-

майора, у 1777 р. разом з братом Федором продав

землі і частину млина в Глухівській сотні Йосипу

Туманському. Абшитований військовий товариш

(1787), мав 21 підданого у с. Янівці. Д.: Олена Яківна

Карпека, донька бунчукового товариша.

Янович Петро (1740 – ?) – шляхтич. Службу розпочав

10 травня 1759 р., значковий товариш Лубенського

полку (1767–1768), військовий товариш (1768.14.08.

– 1782 – ?).

Янович Семен Юрійович – син сотника глухівського,

значковий товариш Ніжинського полку (1754).

Яновський N – померлий бунчуковий товариш, мав у

1764 р. у Стародубі 1 двір, 2 хати, в яких жило 3 най-

маних людей.

Яновський Андрій Остапович – син сотника компа-

нійського, служив писарем ГВА, значковий това-

риш. Мав хутір поблизу с. Сохочів неподалік від

Коропа. Мав синів Павла і Олексія.

Яновський Григорій – значковий товариш Лубен-

ського полку, мав у Роменській сотні в с. Калинівка

житловий двір у 1747 р.

Яновський Григорій – син наказного полковника

(1679)Яна Францишкевича, значний військовий то-

вариш.

Яновський Іван – військовий канцелярист ГВК (? –

1734), бунчуковий товариш (1734.24.01. – 1750 – ?) у

Лубенському полку. Працював у Генеральній ра-

хунковій комісії (1750).

Яновський Іван (1769 – ?) – шляхтич, службу розпочав

з 5 травня 1780 р. значковим товаришем, військо-

вий товариш Миргородського полку (1782). Мав 5

хат підданих у Голтв’янському повіті (1782).

Яновський Іван Семенович – син і онук козачий, знач-

ковий товариш Лубенського полку (1705 –

1744.24.01.). Мав сина Івана.

Яновський Іван Янушевич – значковий товариш.

Яновський Кіндрат Іванович (? – ран. 1803) – службу

розпочав з 1751 р., отаман сотенний снітинський

(1768). Возний Лубенського гродського суду (? –

1778). Військовий товариш в абшит (1778.11.03). Д.:

Пелагея Петрівна Огронович.

Яновський Максим Іванович (бл. 1721 – ?) – його батько

Іван Волошин був волохом і служив у Волоському

корпусі разом з братами Миколою і Василем «мно-

гие годы», при чому перший з них в кримському, а

другий – в хотинському походах «жизнь свою окон-

чили». Службу розпочав з 1741 р., військовий това-

риш (1754 – 1763 – ?) у Лубенському полку, був у

правлінні Лохвицької сотенної канцелярії. Бував у

Петербурзі у справах, купував для армії коней. У

1760 р. писар Кодацького перевозу Андрій Товстик

передав право на свої спадкові ґрунти у Лохвиці йому

як родичу. Був кумом кошового отамана Йосипа

Кальнишевського. Абшитований бунчуковий това-

риш у Лубенському полку (1788). Мав 10 підданих в

Лохвиці. Д.: NNN (? – ран. 1788). Внесений до І час-

тини родовідної книги Чернігівського намісництва.

Яновський Олексій (1758 – ?) – абшитований значко-

вий товариш Лубенського полку (1788). Д.: Ірина

NN, донька дворянина.

Яновський Опанас (1753 – ?) – шляхтич. Значковий то-

вариш Миргородського полку (з 1773.15.01.).

Яновський Федір – значковий товариш Лубенського

полку (? – 1745 – 1747 – ?), мав у Ромнах двір жит-

ловий у 1745 р., в Роменській сотні в д. Довгополівці

1 двір підсусідків піших убогих. Мав у Ромнах жит-

ловий двір у 1747 р.

Яновський Федір (1764 – ?) – шляхтич, службу розпо-

чав з 5 травня 1780 р. значковим товаришем Мир-

городського полку.

Яновський-Меценко Яків Антонович (1757 – 1790 –

?) – службу розпочав в травні 1765 р. при Малоро-

сійській колегії, військовий канцелярист (з

1767.07.), осавул полковий прилуцький (1771 –

1782), одночасно бунчуковий товариш (з 10 серпня

1781 р.). Мав 266 підданих в Пирятинському та При-

луцьких повітах (м. Прилукх). Д.: Мотря Іванівна

Бахчевська (1761 – 1790 – ?), донька судді земського

переяславського.

Яновський-Надержинський Іван Іванович (1724 –

бл. 1771) – син козацький. Навчався у КМА (1736). З

1739 р. служив військовим канцеляристом у ГВК, а

24 січня 1744 р. отримав звання бунчукового това-

риша. Не мав дворів та підданих, лише приїзджий

двір у Гадячі (1744). На його дім нападали піддані

полковниці Катерини Галецької, удови військового

товариша Івана Грабянки Явдохи та її сина Федора

з погрозами вбити його та його служителів. При-

428

сутній по вибору від полку Гадяцького у Генераль-

ному Суді (1761). Д.: Марфа NN.

Янченко Микола – військовий товариш, його онук Іван

Васильович (1741 – 1787 – ?) мешкав у Стародубі.

Янченко Пилип – значковий товариш, його донька

Іл’їха Євдокія (1728 – 1768 – ?), вдова-міщанка,

мала за Румянцевської ревізії двір у Стародубі.

Янченко Родіон Іванович (1688 – 1767 – ?) – сотник на-

казний полкової сотні (1727), значковий товариш

Стародубського полку (? – 1723 – 1767 – ?). У 1735 р.

мав двір у сс. Малині, Ляличі Мглинської сотні 2

двори убогих малоґрунтових не тяглих посполитих

та 1 хату підсусідків, у 1737 р. «отправлен з Енерал-

ной Канцеляріи в поход». Мав у 1764 р. у Стародубі

1 двір, 2 хати, в яких жило 4 найманих людей. Во-

лодів двором у Стародубі, в якому в Румянцевську

ревізію зафіксовано 2 житлові хати. Д.: 1) Ірина

Юріївна Новицька (? – ран. 1741). 2) (1743) Ганна

Мартинівна Дорошенко-Грушинська, донька по-

лкового писаря стародубського, вдова Петра Івано-

вича Ракушки-Романовського (? – 1732).

Яралий Олександр – значковий товариш (1711–1737),

жив у Миргороді, курінний значкових (1711), хо-

рунжий полковий у 1713 р., у 1723 р. колишній хо-

рунжий полковий миргородський, одинак, вдівець,

«із деда и отца козак».

Ярвицький Василь – значковий товариш Гадяцького

полку (1738), жив у с. Римасівці 2-га полкової сотні.

Ярема – значний військовий товариш. Родоначальник

Яременків.

Яременки N – отаман сотенний (? – 1776), абшитова-

ний через хворобу значковим товаришем Лубен-

ського полку (1776.18.07. – ?).

Яременко Василь (? – ран. 1737) – значковий товариш

Полтавського полку 1736 р., в кримському поході в

першому наряді. Мав двір в Кобеляках. Д.: NNN (?

– 1737 – ?), проживала в Кобеляках.

Яременко Василь (1728 – ?) – абшитований військовий

товариш Чернігівського полку (1788), мав 15 підда-

них у 1 містечку. Внесений до ІІ частини родовідної

книги дворян Чернігівського намісництва. Д.:

Марія NN, донька старшини.

Яременко Григорій – значковий товариш Полтавського

полку (? – 1734 – 1736 – ?), у Решетилівській сотні. У

1736 р. призначений для збору в полтавський мага-

зин провіанту та для інших посилок та указів.

Яременко Михайло (1757 – ?) – службу розпочав з

1772 р., військовий товариш (з 1782). Брав участь в

польському поході.

Яременко П. – отаман сотенний Миргородського

полку (? – 1776), через хворобу абшитований знач-

ковим товаришем (1776 – ?).

Яременко Петро (? – ран. 1779) – значковий товариш

Полтавського полку (? – 1757 – 1767 – ?), мав 1 по-

сполитого, військовий товариш. Д.: Уляна NN, про-

живала у с. Блотниця.

Яременко Прокіп – службу розпочав з 1731 р., значко-

вий товариш Полтавського полку (1757 – 1779 – ?).

Яременко Семен – військовий товариш Полтавського

полку (1671), на уряді полтавському (1673).

Яременко Яків – значковий товариш Полтавського

полку (1734).

Яремецький Василь – значковий товариш Полтавського

полку в Кобеляцькій сотні. Д.: (1731) Феодора NN.

Ярецький Матвій (1749 – ?) – абшитований військовий

товариш Лубенського полку (1787). Внесений до ІІ

частини родовідної книги Чернігівського наміс-

ництва. Д.: Параска N Александрович, донька свя-

щеника.

Ярковський Іван – військовий товариш Чернігівського

полку.

Ярмак Андрій – значковий товариш (1713), входив до

куріня Лісницького.

Ярмак Іван – значковий товариш. У 1746 р. його побив

житель дністровський Іван Панасенко. У 1747 р.

його побив козак глухівський Степан Римар і не від-

дав йому майно і документи. У 1748 р. його побив

Яків Садневський, а значковий товариш Іван Но-

вицький – побив, захопив сіножать і вирубав пущу,

сотник Гаврило Чарнуцький захопив вола.

Ярмак Федір Іванович (1742 – ?) – службу розпочав з

1755 р. у Іваницькому сотенному правлінні, потім –

прилуцькій полковій рахунковій комісії. Хорунжий со-

тенний іваницький (1766–1772), отаман сотенний іва-

ницький (1772–1782), військовий товариш (1788). Мав

32 підданих у с. Городні Прилуцького повіту та м. Ічні

Борзнянського повіту. Д.: Євдокія Петрівна Рожнов-

ська, донька козака, онука значкового товариша.

Ярмола Олександр – значний військовий товариш.

Ярмоленко Пилип (1753 – ?) – абшитований військо-

вий товариш Лубенського полку (1787). Внесений

до ІІ частини родовідної книги дворян Чернігів-

ського намісництва. Д.: Горпина NN, донька козака.

Ярмоленко Федір – шляхтич, значний військовий то-

вариш (1694), мешканець пирятинський Лубен-

ського полку. 25 травня 1694 р. купив ліс під

с. Харківцями за 120 золотих у козака Сеська Пу-

линця. Полковий хорунжий лубенський (1698).

Після сотника пирятинського Власа Семешки йому

перейшо с. Карпилівка.

Ярмолович Семен – військовий товариш (1693), меш-

канець кузнецький Стародубського ключа.

Ярмош Василь Максимович (1737 – ?) – абшитований

військовий товариш Чернігівського полку. Разом з

братами мав 138 підданих в Конотопському повіті.

Д.: Наталія Семенівна Нарбут, донька військовго

товариша.

Ярмош Логвин – шляхтич гербу «Слєповрон», вій-

ськовий товариш (2-га половина ХVII ст.).

Ярмош Федір Михайлович – абшитований військовий

товариш Чернігівського полку (1787). Д.: Тетяна

NN, донька сотенного отамана.

Ярмошевич Денис – значковий товариш Ніжинського

полку. У 1735 р. звітував за комісарство в Маклен-

бурзькому корпусі.

Ярмошевський (Ярмош) Василь – значковий това-

риш Ніжинського полку (? – 1736 – 1737 – ?). Мав 6

підсусідків у Борзні. У 1737 р. був у очаківському по-

ході. Д.: Євдокія Лаврінівна N, у 1741 р. була вдовою,

судилася з невісткою за маєтності сина.

429

Ярмошевський (Ярмошевич) Омелян Васильович (? –

ран. 1741) – син значкового товариша, значковий то-

вариш Ніжинського полку. У 1738 р. був у кримському

поході при волах. У 1738 р. мав 1 підсусідка в д. Ада-

мівці, 7 в м. Борзні. Д.: Ганна Петрівна Кулаковська.

Ярмултовський-Ворошило Павло Петрович – сотник

новобихівський (? – 1656 – ?). 1657 р. Б. Хмельниць-

кий надав любецькому шляхтичу Павлу Ярмултов-

ському за «зичливости его в поданню намъ в

фортелЂ Биховской», универсал, який пiдтверджу-

вав володiння «селом его власним» Вербичами, та

«волок шест и млинокъ» у с. Горбово, «все тое в

тракте Любецком в полку Черниговском лежачіе». У

1664 р. с. Постовбиця Роїської сотні, відібране у Павла

Ярмултовського і його дружини Марини як у ребелі-

тантів, король віддав жовніру Яну Ярмултовському.

У 1667 р. Павло Ярмултовський отримав «випис» з

Чернiгiвської «съезжей избы» вiд стольника Кирила

Хлопова, на володiння с. Вербичами. Полковник

компанійський (? – 1669 – ?). С. Куликівка у Седнів-

ській волості після Паців (Тризн) перейшло Воро-

шилі. З своєї юрисдикції Борковський надав

с. Велику Весь значному козаку Ворошилі. Сотник

любецький (? – 1689 – ?), (1698), (1699), (1700). У 1705

р. Іван Мазепа підтвердив військовому товаришу

Павлу Ворошилі с. Вербичі. Д.: (1664) Марина Васи-

лівна Дуніна-Борковська, донька генерального обоз-

ного. 1670 р. гетьман Д. Ігнатович надав Маринi

Ярмолтовськiй унiверсал, який затверджував за нею

право на володiння маєтностями. 1687 р. вона отри-

мала унiверсал чернiгiвського полковника Якова Лi-

зогуба на володiння Вербичами.

Яровий N – значковий товариш в Глухівській сотні Ні-

жинського полку.

Яровий N – значковий товариш Лубенського полку, його

син Іван став військовим канцеляристом ГВК з 1741 р.

Яровий N – значковий товариш, його син Іван (1735 – ?)

став отаман сотенний в Стародубському полку (1780).

Яровий Яким – шляхтич гербу «Равич», військовий то-

вариш (1749)

Ярош Григорій (1733 – ?) – службу розпочав з 1762 р.,

осавул сотенний (з 1777), отаман сотенний (з 1778),

військовий товариш Київського полку (з 1783).

Ярошевський Іван Ярошевич – значковий товариш

Лубенського полку (1736).

Ярошевський Нестор (1732 – ?) – службу розпочав з

1765 р., хорунжий сотенний (1776 – 1777), осавул со-

тенний 2-ї Лохвицької сотні Лубенського полку

(1777 – 1780 – ?), абшитований військовий товариш

(? – 1788 – 1790 – ?). Мав 6 підданих у 1 місті. Родич

чернігівських Ярошевських. Д.: 1) Мар’яна Спири-

донівна Ляшко, донька козака. 2) (1790) Параска

Александрович, донька священка.

Ярошевський Семен Ярофійович – син покозаченого

шляхтича гербу «Заглоба», військового товариша.

Значний військовий товариш (1695).

Ярошевський Юрій Ярошевич – значковий товариш

Чернігівського полку (1732), писар суду полкового

(? – 1752), звільнений через хворобу, полковий хо-

рунжий чернігівський.

Ярошевський Юхим (1729 – ?) – військовий товариш

(? – 1782 – 1785 – ?). Абшитований військовий то-

вариш (1788), в Борзнянському повіті мав 14 підда-

них у 1 селі і 1 хуторі. Внесений до ІІ частини

родовідної книги дворян Чернігівського наміс-

ництва. Д.: Євдокія NN, донька старшинська.

Ярошевський Ярош Семенович – шляхтич гербу

«Яніна», житель с. Плісок. Військовий товариш, 24

травня 1670 р. отримав лист полковника Уманця на

млин на р. Вересоч. У 1728 р. «Олекса Науменко, сын

Ивана Наумца, старинный человек, Борзнянский

козак, прежний Плисецкий житель, лет ему восемь-

десят, под совестию христианскою, посвидчил: перед

чигиринщиною абы лет за четыри зайшов я лет в

семнадцать з Коломии в Плиски з отцем моим и бра-

тами моими четырма на жилье, и в ту пору в Плиске

было людей хат с пятнадцать и сельце тое шло на ра-

тушу Борзнянскую; а по чигиринщине вскоре доста-

лось село Плиска покойному Стефану Забеле, на той

час хорунжому генеральному, во владение. За дер-

жавство его стало людей прибольшатись в оном селе

побольшее число. Покойный П.Забела приказал та-

мошним старейшим жильцам, а найбарзей Ивану

Прущенку да Стецьку Ярошенку тогдащему плисец-

кому атаману осмотреть поли и где будет пустов-

щина, тое означать на державцев». Від нього ж вели

свій родовід Ярошенки-Шевельови гербу «Заглоба».

Ярошенко Андрій Семенович (1742 – 1783 – ?) –

службу розпочав з 16 березня 1759 р., осавул сотен-

ний (1760.20.02), отаман сотенний (1763.19.08. – ?),

значковий товариш (з 1775).

Ярошенко Прокіп – козак золотоніський, значковий

товариш Переяславського полку (1743 – 1751 – ?).

Мав двір житловий у с. Слюзчиній Слобідці Золо-

тоніської сотні.

Ярошенко Фесько – значковий товариш Переяслав-

ського полку. Мав хутір при р. Кропивній, в якому

сам жив у Золотоніській сотні (1750). У 1766 р. його

греблю і млин на р. Кропивні зруйнував полковий

обозний компанійський Мелас.

Ярошенко Юхим (1760 – ?) – козак с. Алтинівки, аб-

шитований військовий товариш (1787). Д.: Устина

NN, донька козака.

Ярошинський N – бунчуковий товариш. Його син Іван

– значковий товариш.

Ярошинський Іван (? – 1680 – 1751 – ?) – син бунчуко-

вого товариша, значковий товариш (1711 – 1751 – ?).

Ясинський Андрій – військовий товариш (1687). 27

липня 1687 р. продав батьківські ґрунти з селищем

і сіножаттю шляхтичу Івану Логвиновичу і його

дружині Настасії Федоровні Случановським, жите-

лям стародубським.

Ясинський Степан – військовий товариш (1676), геть-

манський посланець до Москви (1676). Ясинський

Ясько відомий як козак сотні Гуниної Канівського

полку (1649).

Ясликовський Гаврило – 11 вересня 1668 р. отримав

універсал на с. Кучерівку під Глуховим. Отаман го-

родовий глухівський (? – 1689.01. – ?). Військовий

товариш. У 1690 р. очолював команду прилучан на

430