Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Неурядова старшина Гетьманщини

Подождите немного. Документ загружается.

вжину і вширину по 1 версті. До двору належала ко-

мора в передмісті, куплена 3 липня 1760 р. у міща-

нина Івана Злотника за 30 карбованців. Комору

Ширай заставляв різним обивателям за 7 карбо-

ванців на рік. Володів д. Творишин. Д.: Марія Васи-

лівна Гудович (? – ран. 1786).

Ширай Петро Андрійович – козак сотні Новоміської

(1753 – 1766). Отаман сотенний (? – 1770). Військо-

вий товариш (1770.17.12. – ?). Бурмістр стародуб-

ський (з 1775). Суддя полковий (1778). Д.: Мотря

Іванівна N, донька купця.

Ширай Семен Федорович (1740/1741 – 1769 – ран. 1781)

– бунчуковий товариш (1761 – 1769 – ?). Мешканець

с. Гринева. Помер бездітним. Його сл. Чаченівка

перейшла своякам.

Ширай Спиридон Спиридонович (? – 1712) – значний

військовий товариш (? – 1709 – 1712).

Ширай Степан Михайлович (бл. 1760 – 1841.31.07.) –

службу розпочав з 10 травня 1771 р. бунчуковим то-

варишем, з 20 жовтня 1780 р. колезький асесор,

прем’єр-майор Стародубського карабінерного

полку (з 1785.7.04.).

Ширай Степан Спиридонович (? – 1738.3.05., Старо-

дуб) – син війта. Військовий товариш (1705), знач-

ний полку Стародубського товариш (1706), значний

військовий товариш (1708 – 1719), значковий това-

риш (1723), «на сей час полковими делами правит«

(1725). Бунчуковий товариш (? – 1725 – 1737 – ?). Від

полковника М.Миклашевського отримав універсал

на його ґрунт «Семковщину» (1705.28.07.). 18 лю-

того 1708 р. отримав гетьманський універсал на сс.

Гринівку, Будище і Попівку. 8 грудня 1708 р. отри-

мав царську грамоту на сс. Гринів, Будище, Попівку,

Солову, Костобобр, млини та інші маєтності. У 1717

р. купив греблю з млином на р. Почні у значного

військового товариша Миколи Яковича Малишев-

ського. Мав володіння у сл. Молодковій Мглинської

сотні, у 1737 р. мав 2 малоґрунтових не тяглих, 49

посполитих в д. Спиридонова Буда Топальської

сотні. Д.: (1705) Марія Михайлівна Миклашевська

(? – 1725), донька стародубського полковника. За

нею в придане частина д. Случок.

Ширай Стефан – бунчуковий товариш Миргородського

полку (1737 – 1752), мав двір житловий та 30 дворів

посполитих у с. Поповка Голтв’янської сотні.

Ширай Терентій Іванович (бл. 1731 – ?) – значковий то-

вариш Стародубського полку (1764 – 1777), абшито-

ваний значковий товариш (? – 1781 – 1787 – ?) у

Бакланській сотні, 1769 р. у другій армії в поході. Д.:

(1768) Гафія Василівна Гетун, донька значкового то-

вариша. Мали дітей: Івана, Івана, Настасію, Параску.

Ширай Федір – бунчуковий товариш Миргородського

полку (1741), проживав у с. Поповка Голтвянської

сотні.

Ширай Федір Степанович (бл. 1683/1697 – 1752) – на-

вчався у єзуїтів (1713), знатний бунчуковий товариш

(? – 1726 – 1742 – ?) у Стародубському полку. Воло-

дів сс. Гринівкою і Соловою за універсалами 1705 і

1706 рр., Скоропадського 1708 р., царською грамо-

тою 1708 р. Володів у 1737 р. д. Гринівці 12 малоґ-

рунтовими дворами, 4 дуже убогими, всього 16, 10

людей у «расходах». Вибуло 2. Був у сулацькому по-

ході (1726 – 1727). 26 листопада 1728 р. отримав

гетьманський універсал на маєтності свого помер-

лого двоюрідного брата Петра Носикевича. Меш-

кав у с. Гринівці. У 1745 р. відбувся розподіл

батьківських маєтностей з братами. Подарував двір

у Стародубі своєму швагру, абшитованому підкомо-

рію Василю Завадовському. Д.: 1) N Годіївна Носи-

кевич (? – 1732. 27.05. «жена пана Федора Ширая

преставилась въ СтародубЂ маія 27»). 2) (1737) На-

стасія Петрівна Кулябка, донька значного військо-

вого товариша, 3) (1742) Ганна Михайлівна Корсак

(бл. 1700/1713 – 1757 – ?).

Ширмановський Олексій (1747 – ?) – службу розпочав з

1764 р., у 1767 р. 4 місяці був отаманом сотенним 1-ї

Зіньківської сотні Гадяцького полку, отаман сотенний

(з 1776.4.01.), абшитований військовий товариш (? –

1788 – 1790 – ?). Д.: Устина NN, донька священика.

Широкий Федір (1730 – ?) – значковий товариш Лу-

бенського полку (1777), військовий товариш (1788),

мав 11 підданих у 1 хуторі. Рід внесений до ІІ час-

тини родовідної книги дворян Чернігівського на-

місництва по Роменському повіту. Д.: Пелагея

Римазова, донька козака.

Ширяй Андрій – значковий товариш Прилуцького

полку (1740).

Шихуцький Василь Степанович (1762/1767 – 1813) –

абшитований військовий товариш Чернігівського

полку (? – 1788 – 1791 – ?). Д.: Ганна NN, донька свя-

щеника.

Шихуцький Василь Якимович (1757 – ?) – службу роз-

почав з 1772 р. канцеляристом Чернігівського грод-

ського суду, 15 листопада 1781 р. отримав чин

сотенного отамана, 1 березня 1784 р. – війсковий то-

вариш в абшит. За ним в Петрушині, де мешкав, 10

підданих (1808). Д. (1798) Ганна NN, донька свяще-

ника.

Шихуцький Іван Степанович (бл. 1735 – 1808 – ?) –

службу розпочав з 1751 р., полковий канцелярист

чернігівський (з 1763), осавул полкової артилерії

чернігівської (з 1764), військовий товариш

(1774.7.07. – 1783). Мав у Чернігівскому повіті 6 хат

підданих (1782), 10 підсусідків в Роїській сотні у с.

Петришині та хут. Стигунці. Був у поході в турецьку

війну у 1771, 1772, 1773 рр. Абшитований осавул по-

лковий (з 1783.6.08.), секунд-майор у відставці (з

1787.1.07.), мав 34 підданого у 1 селі. Д.: Євдокія NN

( ? – ран. 1789), донька козака.

Шихуцький Семен Степанович (? – 1650 – ран.

1746.25.05.) – син сотника, покозачений шляхтич

(1669), брав участь в походах 1687, 1689, 1693, 1694,

1696, 1697, 1701, 1707, 1708, 1709, 1710, 1711, 1713,

1719, 1722, 1723 рр. Товариш полку Чернігівського

(1697), 6 травня 1697 р. купив ґрунт у с. Петрушин у

Ганни Андріївни Петрушин. Отаман с. Петрушина

(1697 – 1706, 1717 – 1718, 1724), козак (? – 1727 – 1729

– ?), сотенний хорунжий роїський (? – 1734. 23.03. –

?). Наказний сотник роїський (?–1732 –1734.03.–?)

значковий товариш. Тестамент 25 жовтня 1745 р.

411

Шихуцький Степан Тимофійович (1710/1715 –

1788.24.05. – ран. 1789.10.03.) – хорунжий сотенний

роїський (1725 – 1734) (1735 – 1741), (1741 – 1745),

(1748 – 1766), наказний сотник роїський (1741.8.07.,

1745.14.05.), абшитований хорунжий сотенний. Мав

житловий дім у с. Петрушин (1767), до якого, крім

іншого, належали 3 вітряних млини, пасіка на 5 ву-

ликів, винокурня. Абшитований військовий това-

риш Чернігівського полку (з 1781.10.08.), мав 65

підданих у 1 селі і 1 «деревне». Його сини непра-

вильно були записані в козаки. Д.: 1) Дарія N Один-

цівна. 2) (1758) Тетяна Артемівна Федосова ( ? – ран.

1790.31.05.), донька значкового товариша.

Шихуцький Федір Петрович (1728 – ?) – значковий то-

вариш Чернігівського полку.

Шихуцький Яків Степанович (1762 – 1798 – ?) – аб-

шитований військовий товариш Чернігівського

полку (1788), разом з братом Василем мав 41 підда-

ного у 1 селі. Д.: Єфросинія NN, донька дворянина.

Шихуцький Яків Якимович (1752 – 1792 – ?) – службу

розпочав в Чернігівському гродському суді 1765 р.,

отаман сотенний білоусівський (1775.12.12. – 1784),

абшитований військовий товариш (1784.1.03. – 1792

– ?). Д.: Єфросинія Василівна Рашко, донька сотен-

ного отамана

Шиш Дем’ян (1698 – ?) – службу розпочав з 1737 р. хо-

рунжим сотенним, осавул (1760 – 1768), отаман со-

тенний моровський (1768 – 1779 – ?), абшитований

військовий товариш (1788). Підданих не мав. Рід

внесений до ІІ частини родовідної книги дворян

Чернігівського намісництва. Д.: Ганна NN, донька

посполитого.

Шишка Олександр – значковий товариш Лубенського

полку (1767).

Шишкевич Григорій (? – 1680 – 1723) – 1 грудня 1708

р. призначений особисто Петром І сотником но-

вомлинським (1708 – 1722), бунчуковий товариш. З

1715 р. по 1729 р. розглядалася справа про взаємні

суперечки і наклепи Шишкевича і новомлинського

священника Михайла Васильовича. Священика від-

стоював протопоп Борзнянський, Новомлинський

і Коропський Василь Величковский (1716). У 1716 р.

між ним і священиком відбулася сварка. У 1717 р.

невчасно повернув борг козаку Семену Леонтіє-

вичу. Захопленням майна, побоями, примушенням

до підданства викликав скарги міщан новомлин-

ських (1717 – 1720). Жителі скаржились на гвалту-

вання жінок та інші знущання, на звільнення від

служби взятих ним під протекцію козаків, побив

Якова Перехреста і Тимофія Самойловича. Шиш-

кевич повернув майно жителям сотні і виплатив

Павлу Дубині гроші за 30-літню службу, відшкодо-

вували збитки його дружина Уляна та син Іван.

Ранговим наданням було с. Ріжки. 15 травня 1719 р.

йому був направлений відкритий лист про повер-

нення захоплених ґрунтів, заборону використову-

вати працю міщан і козаків у приватному

господарстві, про заборону міняти сотенну, міську і

сільську старшини без відома вищих органів влади.

Мав двір у м. Нових Млинах, яким 1736 р. володіла

його вдова Уляна і жив син Пантелеймон. Д.: Уляна

Григорівна Троцька (? – 1690 – 1736 – ?), донька

бунчукового товариша. У 1730 р. передала онуку

Петру Тимофійовичу Піковцю греблю під Переяс-

лавом, яку раніше Володимир Максимович уступив

зятю бунчуковому товаришу Івану Кулябці.

Шишкевич Данило Якович – військовий товариш.

Проживали в хут. Микитівка Янпольської сотні, де

мали 16 дворів посполитих, 3 винокурні. Мав 48

підданих, володів с. Березою.

Шишкевич Іван Григорович (1703 – 1763 – ?) – син

бунчукового товариша, бунчуковий товариш (1723

– 1728), сотник новомлинський (1728 – 1750). Зви-

нуватив значкового товариша Олексія Самойлова в

розоренні новомлинської ратуші, захопленні при-

ходно-розходних ратушних книг, скрині з грошима.

Бунчуковий товариш. Мав шинок в Нових Млинах

(1736). У 1736 р. знаходився з сотнею у Кременчузі.

За донесенням генерального писаря Михайла Тур-

ковського ГВК видала універсал про заборону

Шишкевичу шинкувати в писаревому ранговому

селі Головенці Новомлинської сотні. Бунчуковий

товариш (1750–1760), абшитований бунчуковий то-

вариш.

Шишкевич Леонтій (бл. 1700 – ?) – службу розпочав з

1731 р., військовий товариш (з 1741), полковий осавул.

Шишкевич Олександр – бунчуковий товариш (1736 –

1737), житель новомлинський, хорунжий ГВА (? –

1749), осавул ГВА (1749.6.05. – ?). Мав двір у м.

Нових Млинах.

Шишкевич Пантелеймон Григорович (? – 1736 – ?) –

син бунчукового товариша, військовий товариш.

Шишкевич Петро Леонтійович – бунчуковий това-

риш, мав 235 підданих, за полкового осавула, про-

живав у с. Микитівці (1787). Д.: Пелагея N

Омелянович, донька бунчукового товариша.

Шиян Микита – абшитований військовий товариш

Прилуцького полку (1772).

Шкарепа-Шафорський Артем (1758 – ?) – абшито-

ваний військовий товариш Лубенського полку

(1788). Мав 11 підданих у 1 «деревне». Д.: Марія NN,

донька козака.

Шкляревич Василь – значковий товариш Лубенського

полку.

Шкляревич Максим Михайлович – син сотника чиг-

риндубравського, значковий товариш Лубенського

полку (1727 – 1751 – ?), у 1735 р. був у кримському

поході, у 1736 р. був висланий за указом ГВК в Чиг-

риндубровську сотню в похід до березня 1737 р., у

1738 р. був у поході при Дністрі. Учасник очаків-

ського походу (1737). У 1745 р. мав житловий двір у

Ромнах.

Шкляревич Петро Опанасович (1741 – ?) – сотник хме-

лівський у Лубенському полку (? – 1770 – ?). У 1772

р. звинувачений козаками сотні у привласненні

грошей і зловживанні. Бунчуковий товариш (? –

1783 – 1787 – ?). Біля с. Старого Дрокова мав шинок.

Д.: (1766) Тетяна Гнатівна Часник, донька компа-

нійського полковника. За нею придане: 51 підданий

у с. Ліски Прилуцького повіту, 69 підданих у с. Кра-

412

силівці Борзнянського повіту, 372 у с. Луговиці Нов-

город-Сіверського повіту.

Шкляревич Федір Артемович – шляхтич гербу «Кос-

цеша», військовий товариш, обер-провіантмейстер

(1787), мав 11 підданих в Новоміському повіті. Д.:

Марія Василівна Карпова, донька поручика. Мали

синів Івана та Василя.

Шкляревський Микита – шляхтич гербу «Сулима»

змінений. Військовий товариш (1728).

Шкраба Мартин – військовий товариш Стародубського

полку (1703). Мав маєтність в Почепській сотні.

Шкура Василь – значковий товариш (? – 1741 – 1752 –

?), жив у Омельницькій сотні.

Шкура Василь Григорович – значковий товариш

(1787). Д.: Катерина Василівна N, донька значко-

вого товариша.

Шкура Василь Опанасович – син значкового товариша,

сотенний хорунжий воронізький (? – 1769 – ?), аб-

шитований військовий товариш (? – 1783 – 1787 –

?). Мав у м. Вороніжі 23 підданих. Д.: Марія NN,

донька священика. Мали синів Григорія, Андрія,

Івана, Василя, Миколу, Олексія, Олександра.

Шкура Іван Степанович – син сотника наказного воро-

нізького, козак Воронізької сотні, писар сотенний

воронізький (? – 1729 – ?), військовий товариш. У

1709 р. Скоропадський підтвердив за ним маєт-

ності, а у 1729 р. гетьманським універсалом звіль-

нений від повинностей.

Шкура Опанас Іванович – син військового товариша,

значковий товариш. У 1766 р. у нього захопив млин

бунчуковий товариш Савич

Шкура Яким – значковий товариш. У 1701 р. отримав

гетьманський універсал на маєтність.

Шкурай Єлисей Семенович – військовий товариш

(1787). Д.: N Павлівна Холодовська, донька сотника.

Шкурай Хома Петрович – значковий товариш (1787),

мав 4 підданних. Д.: NNN, донька шляхтича. Мали

синів Пилипа, Григорія, Якова, доньок Євдокію,

Горпину, Гафію, Єфросинію, Марію.

Шкуратенко Іван – військовий товариш Прилуцького

полку (1688). Д.: Настасія NN (? – 1715 – ?). У 1715 р.

вона віддала на Густинський монастир свій сад у с.

Боршній.

Шкурка Захар – службу розпочав з 1739 р., значковий

товариш (з 1757), возний Богацької сотні (1767), ота-

ман сотенний омельницький (1772.15.05. – 1774 – ?),

значковий товариш Миргородського полку (1782).

Військовий товариш (1783). Мав 15 хат підданих у

Голтв’янському повіті (1782). Д.: Ірина Дем’янівна

Миколаєнко, донька козака Остапівської сотні

Дем’яна Прокоповича. Мали синів Якова, Івана,

Андрія, Кіндрата.

Шкурка Іван Захарович (1761 – ?) – син військового то-

вариша, службу розпочав з 1771 р., значковий това-

риш Миргородського полку (з 1781 – 1783 – ?).

Шкурка Яків Захарович (1760 – ?) – син військового то-

вариша, службу розпочав з 1770 р., полковий канце-

лярист (з 1773), значковий товариш Миргородського

полку (1781 – 1783 – ?). Разом з братом Іваном воло-

дів 32 підданими (1783).

Шликевич Леонтій (1701 – 1763 – ?) – козак Глухів-

ської сотні. Значковий товариш Ніжинського полку

(? – 1732 – 1741), мав двір приїзджий та шинок у м.

Шаповалівці (1732), військовий товариш (28.01.1741

– 1763) «за служби отца и его самого». Мав у 1743 р.

2 двори, надав позику до військового скарбу – 50

коп. У 1751 р. під звітом за комісарство за будів-

ництво гетьманського будинку в Глухові. Мав при-

їзджий двір у с. Рудаковці Ямпольської сотні (1738).

Шликевич Матвій Якович – військовий товариш.

Шликевич Федір – військовий товариш Ніжинського

полку (1769). Направлений у військовий похід (1769).

Шнурчевський Василь (1708 – 1763 – ?) – з міщан,

службу розпочав з 1730 р., відкупщик в Прилуць-

кому полку, військовий товариш (з 1740.26.02.). У

1749 р. він намагався стягти борг в 2000 карбован-

ців з відкупщика Івана Новицького та марно. Вів

жорстоку і нерівну боротьбу з Стороженками: су-

дився з синами ічанського сотника Стефаном, Анд-

рієм та Петром Стороженками (1737 – 1749), піддані

Петра Стороженка покосили його траву та побили

хуторного, захопили волів та розгромили хутір.

Його образив Стефан Стороженко. Вдова сотника

Миницького Горпина Жуковська разом із своїм

зятем Петром Стороженком побили вагітну дру-

жину Шнурчевського. Лише у 1758 р. вдова Петра

Стороженка Меланія повернула йому борг чоло-

віка. До цього додалася ще й суперечка з полковни-

ком Галаганом за володіння дворами в Ічні (1753),

потім суперечку за сіножаті із сотником ічнянським

Іваном Новицьким (1757). Бунчуковий товариш. Д.:

Феодосія Луківна Жуковська.

Шнурчевський Іван (1728 – ?) – з міщан, відкупщик в

Київському полку «за учиненни в казне прираще-

ния» (? – 1745), військовий товариш (1745.16.10.),

полковий писар прилуцький (1760–1775). У 1765 р.

старшина Корибутівської сотні збирала гроші з ко-

заків йому на хабар і ГВК розглядала цю справу.

«Был штрафован у 1765 г., по определению войско-

вой генеральной канцелярии, за взятие у сотника

Корибутовского Рудковскаго парчи и денег за при-

вод у 1762 г. на верность ея и. в-ва той Корибутовс-

кой сотни разных чинов и козаков к присяге,

сидением на пушке чрез два дня, всякого – по три

часа; а после этого, у 1775 г., генваря 16, в полковой

канцелярии арестованием сабли и сидением под ка-

раулом за ослушность в неисполнении полковника

Прилуцкого предложения». Абшитований полко-

вий писар (1787). Внесений до ІІ частини родовідної

книги дворян Чернігівського намісництва. Д.: (1752)

Ганна N Піроцька, донька бунчукового товариша.

Мали синів Івана, Костянтина, Олексія.

Шнурчевський Олександр Васильович – син бунчу-

кового товариша, військовий товариш Прилуцького

полку (1788). Д.: Ганна N Філонович, донька вій-

ськового товариша.

Шнурчевський Семен (1743 – 1779 – ?) – військовий

товариш Прилуцького полку. Д.: (1768) Параска Не-

стерівна Тодорська-Ракович (1748 – ?), донька знач-

кового товариша.

413

Шолудько Данило N (1741 – 1767 – ?) – службу розпо-

чав з 7 січня 1759 р. полковим канцеляристом.

Значковий товариш Полтавського полку (з 13 лю-

того 1765).

Шостак N – значковий товариш Лубенського полку. Д.:

Уляна NN (? – 1700 – 1734 – ?).

Шостак Андрій Опанасович (1736/1738 – 1788 – ?) – з

шляхтичів. Службу розпочав з 20 травня 1754 р. по-

лковим канцеляристом лубенським, значковий това-

риш (з 1757.6.03.), військовий товариш (1761.26.03.).

Наборав на армію волів, лагодив мости, гаті і пере-

прави. У 1763 р. Чорнуське сотенне правління скар-

жилось на нього за взяття під протекцію виборних

козаків, звільнення їх від нарядів на Задніпров’я, за

пограбування, образи та побиття козаків. Направле-

ний у військовий похід (1769). Лубенський полковий

хорунжий (1770.11.08), полковий обозний (3

1774.4.12.). Абшитований полковий обозний. Мав 139

підданих (1787) у двох селах і одному хуторі. Д.: Ганна

NN, донька військового товариша.

Шостак Іван Опанасович (1725 – 1787 – ?) – шляхтич,

службу розпочав 17 березня 1747 р. полковим кан-

целяристом, значковий товариш (з 1759.2.03.), ота-

ман 2-ї Лохвицької сотні (1760), значковий товариш

Лубенського полку (1769), в поході на лінії. Вій-

ськовий товариш (з 1774.7.07.), абшитований вій-

ськовий товариш (1788). Мав 110 підданих в одному

містечку, одному селі і одному хуторі. Д.: Настасія

Федорівна Тарасевич, донька сотника.

Шостак Опанас Лукич (1687 – 1747 – ран. 1759) –

службу розпочав з 1716 р. Був в сулацькому поході

(1722 – 1724). Значковий товариш Лубенського

полку, отаман городовий чорнуський (1729 – 1742).

Абшитований значковий товариш (1747). Мав три

шинки в Чорнухах (1747). Д.: Марія Василівна Суха

(1703 – ?), донька полкового осавула полтавського.

Шостка Олексій – службу розпочав козаком з 1760 р.,

значковий товариш Київського полку (1772 – 1776 – ?).

Шостовал Іван Романович (1738/1743 – ?) – службу

розпочав з 1764 р., хорунжий сотенний чорнуський

(1770 – 1771), отаман сотенний чорнуський (1771 –

1779), військовий товариш Лубенського полку (1779

– 1782 – ?), титулярний радник (1784.31.05.). Мав 33

підданих у 1 селі (1788). Д.: Ганна Романівна Анд-

ріанова, донька козака 2-ї Пирятинської сотні. Вне-

сений до ІІ частини родовідної книги

Чернігівського намісництва.

Шостовал Федір (1751 – ?) – абшитований військовий

товариш Лубенського полку (1788). Мав 6 підданих

у 1 містечку. Внесений до ІІ частини родовідної

книги Чернігівського намісництва. Д.: Домникія

NN, донька козака.

Шпак Микита – військовий товариш у Прилуцькому

полку (1767).

Шпаковський Данило (1719 – 1783 – ?) – шляхтич,

службу розпочав 10 травня 1737 р., осавул сотенний

(1739.20.02.). Був у дністровському (1737), хотин-

ському (1739) походах, виконував різні доручення

полкової канцелярії. з 29 березня 1761 р. значковий

товариш Переяславського полку. Д.: Марфа Анті-

нівна Плошкевич (1766 – 1779 – ?), донька сотника

домонтівського.

Шпаковський Іван – значковий товариш Переяслав-

ського полку з 29 березня 1761 р. В ордері полкової

канцелярії Івану і Данилу Шпаковським згадується

вірна служба прадіда, діда і батька (священик в с.

Сальків Воронківської сотні). Батько був полковим

капеланом, за ту службу від Синоду отримав єпар-

хію в Гадячі, де і помер. За служби предків просили

призначити їх значковими товаришами, що і зроб-

лено у 1761 р.

Шрамковський Петро (? – 1689 – ран. 1741.14.12.) –

значковий товариш Чернігівського полку (1709 –

1738 – ?).

Шрамченко Антін – син бунчукового товариша. Вій-

ськовий товариш (1775) Київського полку.

Шрамченко Василь Іванович (? – 1721 – 1780 – ран.

1786) – сотник олишівський (1741 – 1771). У 1752 р.

його ґрунти намагався привласнити бунчуковий то-

вариш Влас Будлянський. Бунчуковий товариш у

Київському полку (1771 – 1776 – ?). Д.: 1) Ірина Іва-

нівна Холодович (бл. 1719 – ран. 1767), донька сот-

ника воронізького. 2) (1768) Єфросинія Мойсеївна

Леневич (бл. 1742 – 1776 – ран. 1780), донька вій-

ськового товариша.

Шрамченко Григорій Леонтійович – син обозного по-

лкового ніжинського, значковий товариш Ніжин-

ського полку (? – 1735 – 1738 – ?). У 1735 р. був у

поході в Орелі на лінії, мав двір у м. Олишівці та у с.

Топчієвці, у 1737 р. був у команді майора Шипова

по набору обивателів і приводу їх на лінію, у 1738 р.

був у кримському поході при волах. Бунчуковий то-

вариш (1743), жив у Ніжинському полку, мав 17 дво-

рів, 1 коло, позика у військовий скарб – 83 коп.

Шрамченко Іван (бл. 1753 – ?) – службу розпочав 16

березня 1761 р., полковий канцелярист, возний со-

тенний олишівський (з 1769), військовий товариш

Київського полку (1776.8.08. – 1788 – ?). Д.: Васа

Кузьмівна Медведьєва, донька прапорщика.

Шрамченко Іван Андрійович (бл. 1744 – 1789 – ран.

1798) – абшитований військовий товариш Київ-

ського полку (1788). Мав 66 підданих у 1 місті і 1

селі. Д.: Настасія Григорівна Бордоніс (бл. 1733 – ?),

донька священика.

Шрамченко Іван Остапович (бл. 1751 – ран. 1800) –

службу розпочав з 10 травня 1768 р., полковий кан-

целярист (1771), возний Олишівської сотні Київ-

ського полку (? – 1774), військовий товариш

(1774.10.09. – 1789 – ?). Д.: Ганна Петрівна Симо-

новська, донька статського радника.

Шрамченко Ілля Васильович (бл. 1763 – 1798 – ?) –

службу розпочав в Чернігівській полковій канцеля-

рії (з 1772), військовий канцелярист (з 1774), сотник

малоросійський (1777.2.06. – 1779 – ?), військовий

товариш Київського полку (1780). Підданих чолові-

чої статі, якими володів разом з дядьком бунчуко-

вим товаришем Василем Шрамченком, в Олишівці

80, с. Смолянці – 50, Лихачівці – 8, Давхотенівці –

10 (1779). Д.: Параска N Барановська, донька судді

полкового київського.

414

Шрамченко Микита Іванович – син сотника новго-

родського. Бунчуковий товариш.

Шрамченко Михайло – військовий канцелярист (? –

1771), бунчуковий товариш у Київському полку (1771

– 1783 – ?). Д.: Варвара Козьмівна Медведєва,

донька прапорщика.

Шрамченко Михайло – значковий, військовий товариш

(1775) Київського полку. Д.: NNN, донька козака.

Шрамченко Михайло Васильович (1742/1746 – ?) (від

1–го шлюбу) – службу розпочав з 1761 р., полковий

канцелярист, призначений на тимчасове управ-

ління Олишівською сотнею (1764), бунчуковий то-

вариш у Київському полку (1764 – 1780 – ?). Д.:

NNN, донька козака.

Шрамченко Михайло Остапович (1740 – 1784 – ?) –

значковий товариш, військовий товариш (? – 1779 –

1781). Бунчуковий товариш у Київському полку

(1781.4.02. – 1789 – ?). Д.: Ганна N Крижановська,

донька польського шляхтича.

Шрамченко Олександр Іванович (бл. 1732/1729 – ран.

1776) – службу розпочав з 1746 р., військовий кан-

целярист, військовий товариш (1756 – 1770), абши-

тований бунчуковий товариш у Київському полку (з

1770.7.09.). 15 лютого 1770 р. уступив усі свої маєтки

дружині. Д.: (1767) Марія Іванівна N (бл. 1738 – ?),

в другому шлюбі за Семеном Євреїновим.

Шрамченко Осип Мойсейович (бл. 1747 – ?) – син свяще-

ника городницького, військовий товариш (1764), бун-

чуковий товариш (1783–1791), почмейстр в Городні. Д.:

Пелагея Дмитрівна Сукницька, донька сотника.

Шрамченко Остап Данилович (бл. 1705 – 1789 – ?) – з

сотницьких дітей, значковий товариш Ніжинського

полку (1735 – 1774, указ 1752 р.). У 1737 р. збирав

гроші на служителів, мав двір житловий, шинок та 3

підсусідських козацьких двори в Олишівці. В той час

сотником олишівським був Іван Шрамченко, попом

церкви Архистратига Михайла Андрій Шрамченко.

У 1738 р. наглядав за кіньми, яких приводили з ро-

сійських міст. У 1747 р. мав двори житлові у Ніжині

та Олишівці (від діда його, полкового обозного).

Кандидат на посаду мринського сотника (1752). Аб-

шитований полковий хорунжий (1774.4.07. – 1789 –

?). Мав 259 підданних в м. Олишівці і с. Смолянці.

Д.: Параска Михайлівна N (бл. 1720 – ран. 1780).

Мали синів Івана, Пантелеймона, Семена, Федора.

Шрамченко Пантелеймон Остапович (1759 – 1798 – ?)

– службу розпочав з 1772 р., полковий канцелярист,

військовий товариш (? – 1775 – 1782), бунчуковий

товариш у Київському полку (1782.12.12. – ?),

прем’єр – майор (1789).

Шрамченко Петро – значковий товариш Чернігів-

ського полку. 1 червня 1727 р. звільнений від походу

у зв’язку з захворюванням цингою.

Шрамченко Федір – з сотницьких дітей, значковий то-

вариш Ніжинського полку (1735 – 1751 – ?), мав двір

житловий у Ніжині та Олишівці.

Штепа Андрій – значковий товариш Полтавського

полку (? – 1739 – 1743 – ?), мав двір у Сокільській

сотні. У 1739 р. ще була живою його мати, тримав

батьківські і дідівські ґрунти Волковецькі.

Штепа Василь Григорович (? – 1679 – 1722 – ?) – сотник

сокольський Полтавського полку (? – 1718 – ?),

козак сокольський (1718). У 1719 р. полкова канце-

лярія розглядала справу про зманювання його за-

порожцями на той бік Дніпра. У 1722 р. мав млин в

Сокольській сотні. Значковий товариш Полтав-

ського полку (1723).

Штепа Гаврило (? – ран. 1751) – козак маяцький По-

лтавського полку, 1720 р. в команді полковника чер-

нігівського Полуботка рік на канальних роботах.

1723 і 1724 рр. з полковим полтавським командиром,

сотником кобиляцьким Таранухою два роки на ца-

ричанській лінії. Значковий товариш від наказного

полковника Таранухи (1726 – 1739). 1726 р. був при-

значений «к смотренію отборних овчарских По-

лтавского полку заводов». Мав млин на р. Орель

(1731), ліс під Маячкою. Комісар полкових вівчарних

заводів (1726–1738). Учасник дністровського походу

(1738). Став сотником маяцьким (1739.2.04. – 1745).

Штепа Григорій Васильович (1699 – 1767 – ран. 1774) –

службу розпочав значковим товаришем Полтав-

ського полку (1727.1.01. – 1738) Сокольської сотні.

Брав участь в кримському, очаківському походах.

Сотник 2-ї полкової сотні (1738.1.03. – 1767 – ?). У

1748 р. рейтар Кінної гвардії Федір Занковський

напав на його дім, захопив і згвалтував доньку

Мотрю. У 1749 р. подав апеляцію на рішення полко-

вого суду за ґрунт з Пушкарівським жіночим монас-

тирем. У 1751 р. розорив маєток с. Горбанівки співаків

імператорської капели Григорія та Івана Реклицьких.

Козаки сотні подавали на нього скарги через приму-

шування до приватних робіт, закупівлю і захоплення

ґрунтів, вирубку лісів і фруктових садів. У 1763 р. ота-

ман сотенний звинуватив його у використанні коза-

ків у приватних службах, вирубуванні козацьких

садів та лісів, захопленні ґрунтів. З чоловічим потом-

ством подружжю не поталанило. Один син «умом не-

состоятелен», у другого «неизлечиме каліцтво».

Проте, доньки були влаштовані добре. У 1767 р. за-

арештував і побив дітей козака Решетніка. 16 вересня

1767 р. написав заповіт. Д.: Пелагея NN (? – 1779 – ?).

Штепа Данило – писар ІІ сотні компанійського полку

Григорія Тонконога, писар полковий комонний І

комонного полку (? – 1737). Мав двір у Нових Сан-

жарах. Військовий товариш Полтавського полку

(1737), житель новосанжарський.

Штепа Микита Григорович – син старшинський, «в

числі значкових товаришів службу відправляє» По-

лтавського полку (1750) один із них N Григорович –

«умом не состоятелен» (1768), а інший – N Григо-

рович – «неизичимое калицтво» (1768), а третій, ві-

рогідно, помер.

Штепа Олексій Григорович – син старшинський, «в

числі значкових товаришів службу відправляє» По-

лтавського полку (1750).

Штепа Федір Григорович – син старшинський, «в числі

значкових товаришів службу відправляє» Полтав-

ського полку (1750).

Штишевський Григорій – абшитований значковий

товариш Гадяцького полку (1747), мав двір у Гадячі,

415

двір і 3 підсусідків у 1-й полковій сотні та при хуторі

8 підсусідків, 1 підданого у с. Броварках.

Штишевський Лука Григорович (1755 – ?) – шляхтич

гербу «Остоя». Службу розпочав з 1768 р., військо-

вий товариш Гадяцького полку (? – 1782 – 1788 – ?),

поручик у відставці (1790). Мав 204 підданих в 4 ху-

торах у Гадяцькому і Глинському повітах. Д.: Марія

Григорівна Корицька, донька колезького асесора.

Штучний Іван – значковий товариш Ніжинського

полку. У 1738 р. був у кримському поході.

Штучний Ілля – значковий товариш Київського полку,

його донька Пелагея заміжня (1790) за корнетом

Степаном Туриком.

Штучний Йосип – значковий товариш Ніжинського

полку. У 1737 р. був у очаківському поході при волах.

Штучний Остап – козак Хмелівської сотні Лубенського

полку, значковий товариш (? – 1735 – 1738 – ?), у

1735 р. повернувся з польського походу, мав двір у с.

Селище Мринської сотні. У брав участь в очаків-

ському (1737), кримському (1738) походах.

Шуба Андрій Степанович – син сотника вибельського,

військовий товариш.

Шуба Іван Андрійович старший (? – ран. 1750) – бун-

чуковий товариш у Чернігівському полку (? – 1743

– 1747 – ?).

Шуба Іван Іванович (бл. 1716/1718 – ?) – абшитований

значковий товариш Чернігівського полку (1788). Д.:

Євфимія NN, донька шляхтича. Мали синів Якова,

Івана, Ярмолу, Кіндрата.

Шуба Михайло Степанович (1730/1733 – 1804 – ?) – син

бунчукового товариша, службу розпочав з 1747 р. в

ГВК, військовий канцелярист, військовий товариш у

Чернігівському полку (1751.15.10. – 1774). У 1752 р.

призначений для збирання фуражу для драгунського

полку, у 1757 р. був за ордером гетьмана в утриманні

команди над козаками Ніжинського полку, в справах

в Стародубському полку, на польському кордоні та

виконував інші доручення. У 1761 р. призначений в

Чернігівську полкову рахункову комісію. Направле-

ний у військовий похід (1769). Абшитований бунчу-

ковий товариш (1774.7.07 – 1789 – ?). Мав житловий

двір і шинок у с. Виблі (1750), у сс. Муравейки, Виблі,

Грибках – підданих, у Чернігівському повіті 20 хат

підданих (1782). Д.: Пелагея NN (? – ран. 1784).

Шуба Петро Степанович (бл. 1732/1727 – ран. 1782) –

«в мене от ребячества головною болезнію и внут-

ренною слабостію», службу розпочав з військових

товаришів Чернігівського полку (1760.8.12. – 1778),

1769 р. виконував обов’язки вибельського сотника

замість Тризни, який знаходився в поході. Власник

хутора Попівки, мав житловий двір і шинок у с.

Виблі, шинок в д. Вершинній Муравейці, шинок у

с. Орлівці Вибельської сотні. Мав в сотні Вибель-

ській у с. Виблях і Вершинній Муравейці 20 хат під-

сусідків, на дрова лісу на 300 саженів, поля

пахотного на 30 четвертей, сіножать на 100 возів, в

Седнівській сотні – млин в три кола переревних, які

не завжди мелють, 2 хати підсусідків, на дрова лісу

на 200 саженів, винокурню на 2 котли. Абшитова-

ний 10 березня 1778 р. Скаржився на свого брата

Петра за батьківські добра. Д.: Параска Володими-

рівна N (бл. 1742 – 1791 – ?).

Шуба Семен Степанович (? – ран. 1714.9.09.) – сотник

вибельський (? – 1676 – ?), товариш Чернігівського

полку. Д.: Марія Пантелеймонівна Радич, донька

чернігівського полкового судді.

Шуба Степан Семенович (? – 1740.09.) – службу розпо-

чав з 1714 р., значковий товариш у Чернігівському

полку (1727–1739), брав участь в походах до Буць-

кого Броду (1722), низовому (за писаря і осавула по-

лкових, 1724–1726), польському (писар при кн.

Радзивіллі, 1732–1734), двох кримських (1737, 1738).

Бунчуковий товариш (1739.28.02. – 1740). Мав при-

їзджий двір у Чернігові (1732).

Шубенко Артем (1763 – ?) – син козака. Службу розпо-

чав 8 липня 1776 р. полковим копіїстом, підканце-

лярист (з 1780.3.05.), канцелярист (з 1781.9.05.),

отаман сотенний (з 1782.29.05.), значковий това-

риш Миргородського полку (1782.12.09. – 1783 – ?).

Шугайло Іван – значковий товариш Полтавського

полку (? – 1753 – 1755 – ?), мав двір у Кереберді.

Шугуров Мойсей – військовий товариш.

Шугуров Терентій Мойсейович (1764 – ?) – син вій-

ськового товариша, значковий товариш (1787). Д.:

NN Головкіна, донька значкового товариша.

Шуєнко Корній (? – 1720 – 1775 – ?) – службу розпочав

з 1738 р. на Запоріжжі, з 14 червня 1763 р. значко-

вий товариш Прилуцького полку. Д.: Ірина NN,

донька бурмістра.

Шульгін Олексій Данилович (1735 – 1787 – ?) – службу

розпочав з 1761 р., сотенний хорунжий синявський

(1762 – 1768), значковий товариш Чернігівського

полку (1768 – 1781). Військовий товариш (1783).

Мав двох доньок (одна з них – Марія (1766 – ?)).

Мав 2 підсусідків у м. Синявці (1780), там і у с. Во-

лосківцях мав 29 підданих (1783). Д.: Пелагея NN,

донька козака – шляхтича.

Шульгін Олексій Михайлович – з 1762 до 1770 р. був

сотенним осавулом, значковий товариш Чернігів-

ського полку (1770 – 1773 – ?). Д: N Степанівна N,

донька козака березненського.

Шульдиков Тимофій – значковий товариш (1781).

Шульженко Максим Федорович (бл. 1740 – ?) – службу

розпочав з 1761 р. канцеляристом ГВК, отаман го-

родовий городиський Миргородського полку (1771

– 1782). Мав 10 підданих в м. Городні і 1 у с. Жуках.

Бурмістр (з 1782). Військовий товариш. Д.: N Олек-

сіївна Романовська, донька священика михайлів-

ського м. Манжелей. Мали синів Антіна і Василя.

Шульженко Павло (1753 – ?) – військовий товариш

Лубенського полку (1787). Внесений до ІІ частини

родовідної книги Чернігівського намісництва. Д.:

Меланія N Прядко, донька козака.

Шульженко Федір (? – 1715 – 1781 – ?) – значковий то-

вариш (? – 1735 – 1741 – ?). Проживав у Сорочинцях.

Абшитований значковий товариш Миргородського

полку (? – 1764 – 1781 – ?), власник хутора під м. Со-

рочинцями в Сорочинській сотні.

Шульжинський Гнат (? – 1730 – 1751 – ?) – значковий

товариш Чернігівського полку (з 14 грудня 1741 р.)

416

після смерті його тестя значкового товариша Петра

Шрамковського, полковий комісар вівчарних заво-

дів (1750). Володів у Понорницькій сотні 2 дворами

підсусідків, мав житловий двір у Шабалтасовці

(1743), житловий двір і шинок там же (1747). Про-

живав у с. Шабалстасівці, під селом мав ліс, яким

володів разом із швагром Стефаном Сербиним. Мав

двох підсусідків: Максима Світайлина та Івана Дед-

ченка. 29 січня 1750 р. уступив всі тещині землі у с.

Будищах монастирю. Д.: N Петрівна Шрамковська,

донька значкового товариша.

Шульжинський Іван – значковий товариш Чернігів-

ського полку.

Шульжинський Петро Іванович – службу розпочав

значковим товаришем (1763 – 1773 – ?), абшитова-

ний бунчуковий товариш (1784.20.12. – 1787 – ?).

Мав 46 підданих у с. Шабалтасівці Понорницької

сотні Чернігівського полку. Д.: Гафія Йосипівна

Юркевич, донька бурмістра новгородського. Мали

доньку Мотрю (? – 1832 – ?), заміжню за бунчуко-

вим товаришем Іллєю Івановичем Долинським.

Шулячевський Костянтин – абшитований значковий

товариш Лубенського полку (1766), житель лубен-

ський, мав шинок. Коморник Роменського повіту

(1767).

Шум Iван Матвiйович (1742.15.01. Козелець – ?) – хре-

щені батьки Іван Танський, син полковника і Марія

Іванова Шафаренкова. Значковий товариш Київ-

ського полку (? – 1772 – 1775), військовий товариш

в абшит (1775.15.01. – 1784 – ?). Мав 13 дворів. Дво-

рянин. Д.: Уляна N Стрешенцова, донька військо-

вого товариша.

Шум Гнат Матвійович (бл. 1740/1743 – 1786 – ?) – син по-

лкового хорунжого київського, службу розпочав по-

лковим канцеляристом з 5 лютого 1760 р., а через рік

(15 жовтня 1761 р.) став військовим канцеляристом.

Полковий хорунжий київський (1764.12.11. – 1781).

Бунчуковий товариш в абшит (1781.7.11. – 1786 – ?).

Проживав у Козельці. Мав чоловічої статі 8 підданих

в Гоголеві і 15 в Козелецькій сотні (1779). У с. Свя-

теньке мав 3 двори з 29 підданами. Д.: Марія Андрі-

ївна Бакуринська, донька військового товариша.

Шум Матвій Михайлович (? – 1698 – 1764 – ран. 1784)

– використовував герб: на щиті серце, увінчане ка-

валерійським хрестом і пронизане двома стрілами.

Такий герб використовували і Полуботки. Отаман

значкового товариства, полковий зборщик, хорун-

жий полковий київський (? – 1728), полковий оса-

вул (спочатку 2 – й, потім 1 – й) київський (1728 –

1764), суддя земський козелецький (1764 – ?). На

уряд полкового осавула тримав 24 двори в сс.

Олбин і Гуті за гетьманським універсалом (1730). 4

липня 1754 р. обміняв свій ґрунт у Козельці на лавр-

ський двір на Подолі. У Гоголеві мав 26 дворів з 202

підданими. Д.: 1) Гафія NN (бл. 1698 – 1736.28.08.),

була кумою Леонтія Прудченка, Івана Симонтов-

ського. 2) (з 1738.12.) Марія NN, в першому шлюбі

за Йосипом Белькевичем.

Шум Олександр Михайлович – шляхтич гербу «По-

лота» змінений. Службу розпочав з 1737 р., значко-

вий товариш Київського полку, сотник кобизький

(1757, 1762, 1763, нак.), возний Кобизської сотні

(1768 – 1784 – ?). Д.: NN Мандрика, донька сотника

кобизського.

Шум Олексій Олександрович (1742 – ?) – писар сотенний

мринський (1775), сотенний отаман (? – 1781), знач-

ковий товариш Київського полку (з 1781.8.11.), абши-

тований значковий товариш (1781.7.09. – 1782 – ?),

військовий товариш в абшиті (1784.20.01.). Мешка-

нець м. Кобижчі. Д.: Пелагея Іванівна Штучна (бл.

1761 – 1811 – ?), донька значкового товариша.

Шум Опанас Олександрович (1748 – 1786 – ?) – син

значкового товариша, отаман сотенний (? – 1781),

абшитований значковий товариш (з 1781.7.09.),

мешканець м. Кобижчі. Д.: Параска NN, донька свя-

щеника.

Шум Осип Олександрович (1739 – 1790 – ран. 1811) – син

значкового товариша, службу розпочав з 10 жовтня

1765 р., полковий канцелярист (1767.10.03.), писар

сотенний (1772.15.10. – 1773), значковий товариш

Київського полку (з 1776.13.06.), військовий това-

риш в абшиті (з 1784.17.04.). Д.: Пелагея Іванівна

Штучна (бл. 1761 – ?), донька значкового товариша.

Шум Павло Матвійович (? – 1729 – 1783) – син хорунжого

полкового київського, службу розпочав з 1740 р., з

1751 р. значковий товариш, 1751 р. тримав сотенне

правління замість сотника Негрулі, який був у поході.

У 1754 р. був за полкового командира на будівництві

фортеці св. Єлизавети. Сотник козелецький (з

1768.30.01) на місце Павла Руголя. Бунчуковий това-

риш (з 1781.10.08.). Абшитований бунчуковий това-

риш (1782). Власник 14 селянських дворів. Засідатель

Козелецького повітового суду. Помер бездітним. Д.:

Євдокія Яківна Пилипенко (бл. 1729 – 1786 – ?),

донька судді полкового переяславського.

Шум Федір – абшитований військовий товариш Київ-

ського полку (1782).

Шум Федір Матвійович (бл. 1723 – 1779 – ран. 1784) – син

полкового хорунжого київського, службу розпочав з

1731 р., значковий товариш (1741.13.07./1742.15.07. –

1748), 1-й полковий хорунжий київський (1748 –

1764), 2-й осавул полковий київський (1764.12.11. –

1779 – ?). 1731 р. 6 місяців був на українській лінії, 1735

р. в кримському поході, 1737 р. в полоненні льоду на

Дніпрі, 1738 р. в дніпровському поході, 1746 р. в

«смотрении» поштових станцій головного тракту,

над командою півтора тисячною командою Ніжин-

ського, Київського, Чернігівського, Стародубського

полків на українській лінії, брав участь в турецькому

поході 1768 – 1771 рр. У с. Гладке Козелецького повіту

у 5 дворах мав 33 підданих (1766), в с. Заворичах Боб-

ровицької сотні 10, в м. Носівці 19 підданих (1779)..

Д.: Ірина Федорівана Солонина (? – ран. 1776), донька

бунчукового товариша. У 1760 р. мала суперечку за

спадщину батька з сестрами. Мали сина Михайла –

вакансового сотника (1779).

Шум Яків Матвійович (бл. 1743 – ?) – син полкового хо-

рунжого київського, значковий товариш Київського

полку (? – 1772), військовий товариш (1772 – 1775 –

?), абшитований військовий товариш (? – 1781 –

417

418

1786 – ?). За ним 14 дворiв (1782). Д.: Ганна Федо-

рівна Кониська, донька полкового хорунжого.

Шум Яків Михайлович – значковий товариш Київ-

ського полку.

Шумицький Петро – покозачений шляхтич гербу

«Ястржембець», військовий товариш, значний вій-

ськовий товариш (початок ХVIII ст.)

Шумлянський Михайло (бл. 1702 – 1762 – ?) – служив

з 1742 р. козаком. У 1745 р. за указом ГВК призна-

чений значковим товаришем Полтавського полку

(1745.2.08. – 1762 – ?). Мав двір у Полтаві та у с.

Іванчиках.

Шуцький Василь Харитонович – військовий товариш,

отримав універсал Мазепи 1688 р. на маєтності.

Щерба Василь – значковий товариш, житель с. Довбежі

(1781).

Щерба Григорій Іванович (1715 – 1735 – ран. 1772) –

шляхтичі гербу «Равич». Значковий товариш Ста-

родубського полку (? – 1735 – 1737 – ?), абшитова-

ний сотник (1767). Володів с. Клинка і сл. Гнилицею

в Почепській сотні, які захопив гетьман Кирило Ро-

зумовський. Мав синів Василя, Григорія і Федора.

Щерба Данило – значковий товариш Стародубського

полку в Почепській сотні (1730).

Щерба Іван Олексійович – військовий товариш Старо-

дубського полку (? – 1705 – 1709 – ?). 13 березня 1705

р. отримав гетьманський універсал з дозволом побу-

дувати греблю і млини на двох струмках Гниличка і

Паствіна. 14 листопада 1708 р. отримав гетьманський

універсал з підтвердженням на дві чвертки поля, от-

римані від шляхтича Білозерецького і селище Старо-

сілля. 12 лютого 1709 р. в Ніжині гетьманський

універсал на батьківський і прикуплені ґрунти: у с.

Високому двір з млинком-вешняком, 5 двориками,

де і сам мешкав, млин-вешняк у с. Довбежах, млинок

на струмку Паствин, хуторець, Ковбасинську дубраву

з селищем Старосіллям та інші маєтності.

Щерба Іван Савич (? – 1780) – син значкового товариша,

значковий товариш Стародубського полку (1732 –

1737 – ?), був на лінії, в кримському, очаківському по-

ходах. У 1737 р. купував провіант, але повинен йти в

похід в команді фельдмаршала фон Мініха, 12 травня

1737 р. дав «сказку» в полкову канцелярію, про те, що

указ цариці в сотню Почепську з полкової канцелярії

посланий про виступ у похід з тієї сотні значкових то-

варишів чув, але сам в похід не вийшов через слаб-

кість здоров’я, а вислав на своє місце 2 квітня сина

Григорія під с. Мащев. А якщо він сина в той похід не

вислав то підлягав штрафу. Мав підданних у с. Кли-

нок. Д.: 1) Дарія Дмитрівна N, донька священика

п’янорозького, син Федір. 2) (1780) Варвара Семенова.

Щерба Ісак – син і онук військових товаришів, значко-

вий товариш Стародубського полку (1722 – 1751 –

?). У 1735 р. жив у Почепській сотні, мав володіння

разом з Данилом Щербою у 1735 р. у с. Високи (Віл-

няк) Клинок, Хоробичі, Долбежі дворів малоґрун-

тових 6, підсусідків 2.

Щерба Йосип (? – ран. 1778) – син і онук значкових то-

варишів, значковий товариш Стародубського полку

(1729 – 1751 – ?). 1735 – 1737 рр. очолював козацьку

сторожову прикордонну команду, у 1735 р. очолю-

вав команду козаків для «предосторожности» от не-

приятеля.

Щерба Микола – значковий товариш Стародубського

полку.

Щерба Михайло Григорович (? – ран. 1772) – син сот-

ника. Значковий товариш Стародубського полку,

мешканець коропський. Мав 25 підданних у с.

Клинку, д. Гнилиці, які 1772 р. захопив Кирило Ро-

зумовський. Д.: Горпина Гнатівна N (? – 1783 – ?).

Мали синів Павла (1757 – ?) і Михайла (1766 – ?),

доньок Ганну (1760 – ?), Ірину (1768 – ?), Тетяну.

Щерба Олексій Костинич – козак-шляхтич гербу

«Равич» Почепської сотні (1677), військовий това-

риш (1678). 15 лютого 1677 р. отримав універсал від

полковника стародубського Тимофія Олексійовича

на володіння млином на р. Вусі, поблизу с. Довбежа,

який сам збудував, підтверджений 28 жовтня 1678

р. полковником Григорієм Карповичем. Козак сотні

Почепської (1690). Хорунжий сотенний почепський

(? – 1687.03. – ?). Товариш полку Стародубського

(1687.10.), значний військовий товариш (? – 1689 –

1703 – ?). 5 жовтня 1687 р. отримав універсал Ма-

зепи з підтвердженням прав на збудований млин. 14

листопада 1708 р. отримав підтвердження на млин

на р. Вусі і на куплені ґрунти в Почепській сотні, а

12 лютого 1709 р. – на всі володіння.

Щерба Павло – син значкового товариша, значковий то-

вариш. Проживав у с. Довбежі, де мав підданних і

млин в два кола на р. Вусі (1781). Возний (1783). Д.: Єв-

докія Михайлівна Старосельська (бл. 1731 – ?), вдова

возного Почепської сотні Семена Крюковського.

Щерба Сава – значковий товариш Стародубського полку

(? – 1730 – 1737 – ?), у 1735 р. жив у Почепській сотні,

«в зборе денег на служителей». Мав володіння у с.

Клинок, Мехово, Хоробричі, Долбежі малоґрунтових

3 двори. У 1735 р. збирав гроші на платню чиновни-

ків і полкових та сотенних служителів за 1734 і 1735

рр., у 1737 р. перебував вдома, але мав йти в похід в

команді фельдмаршала фон Мініха. Разом з Дани-

лом Щербою здійснили наїзд на с. Клинки (1730).

Щерба Юхим Григорович – син сотника, служив з 1771 р.

в ГС канцеляристом. Значковий товариш Стародуб-

ського полку (1776 – 1781 – ?) у 1-й Почепській сотні.

Щербак N (1743 – ?) – службу розпочав з 1760 р., значко-

вий товариш Миргородського полку (1779 – 1783 – ?).

Щербак Андрій – значковий товариш Лубенського

полку, за сотника пирятинського (1735).

Щербак Андрій – значковий товариш Стародубського

полку (? – 1735 – 1764 – ?). У 1735 р. жив у полковій

сотні, у 1737 р. його було відправлено до фортеці Св.

Параскевії з робітниками. Мав у 1764 р. у Стародубі

2 двори, 2 хати, 2 підсусідки, в яких жило 4 найма-

них людей.

Щербак Андрій – отаман с. Петрівці (1723), військовий

товариш Миргородського полку.

Щербак Дмитро Васильович – значковий товариш При-

луцького полку (1729). Брав участь в складанні Гене-

рального слідства про маєтності Стародубського полку.

Щербак Максим Андрійович – його «сказка» датована

1763 р., служив з 1757 р. в званні канцелярському

при ГВК та Лубенській полковій канцелярії, чин

військового товариша отримав від гетьмана у 1761

р. Осавул полковий лубенський, бунчуковий това-

риш (1773.17.07. – ?), комісар пирятинський (1779).

Щербак Федір (1705 – 1735 – ?) – значковий товариш

Стародубського полку (1735). Його син – сотенний

отаман Андрій – мешкав на хуторі Щербакові По-

гарського повіту.

Щербаненко Микита – шляхтич гербу «Равич», вій-

ськовий товариш (1677).

Щербань Лука (1743 – ?) – службу розпочав 8 травня 1760

р., значковий товариш Миргородського полку (з 6

червня 1779). Володів хутором в 2-й полковій сотні.

Щербатий Іван (? – 1787) – військовий товариш. Мав 25

підданих у с. Спаському. Д.: Настасія NN (1743 – ?).

Щербатий Микита – військовий товариш (1671). Його

правнуки мешкали у с. Спаському.

Щербацький Василь – військовий товариш.

Щербина \ван Семенович – значковий товариш Пере-

яславського полку (? – 1750 – 1755 – ?). 1 лютого

1755 р. за 12 карбованців продав двір в Переяславі

козаку 1-ї полкової сотні Петру Кондратенку. 1764

– 1766 рр. – возний 1-ї пол кової сотні. Двір у с. Де-

мянчинці він дістав у спадок від своєї бабки Наста-

сії. Д.: Марфа NN, донька священика.

Щербина Григорій – значковий товариш Полтав-

ського полку (1763), мешканець полтавський.

Щербина Іван (? – 1706 – ран. 1747) – значковий това-

риш (? – 1716 – 1740 – ?) Переяславського полку, 23

квітня 1724 р. продав ліс, гай і всі ґрунти у с. Кома-

рівці і Хоцьках Якову Безбородку за 500 золотих.

Житель с. Олексинець Срібнянської сотні Прилуць-

кого полку. Д.: Пелагея N Гулак, у 1747 р. згадана як

вдова з сином Іваном та доньками.

Щербина Іван – товариш полковий Чернігівського

полку (1698). 1698 р. подав скаргу на Матвія та

Івана Силичів за вирубання його лісу.

Щербина Іван (1749 – ?) – писар сотенний костянти-

нівській Лубенського полку (1775), гербований

шляхтич, військовий товариш (1787). Д.: Настасія

NN, донька священика.

Щербина Кузьма – осавул сотенний. У 1778 р. клопо-

тався про абшитування у чині значкового товариша

Київського полку.

Щербина Максим – абшитований значковий товариш

Полтавського полку 1755 р., мав двір у Китайгороді.

Щербина Омелян (1756 – ?) – з шляхтичів, службу роз-

почав з 1773 р., значковий товариш Миргород-

ського полку (з 1778).

Щербина Петро (? – 1716 – ран. 1726) – значковий то-

вариш (1716), продав разом з Іваном Щербиною 16

березня 1716 р. плец у Переяславі за 100 золотих пе-

реяславському сотнику Івану Добронизькому.

Щербина Роман – значковий товариш Лубенського

полку (1762), проживав у Ромнах. Внесений до ІІ час-

тини родовідної книги Чернігівського намісництва.

Щербина Федір Іванович – син значкового товариша,

значковий товариш (1732 – 1751 – ?).

Щипка Яків (1748 – ?) – возний Лубенського гродського

суду (1779), військовий товариш (1782), абшитова-

ний військовий товариш (1788). Мав 21 підданого у

1 містечку і 1 селі у 5 хатах (1782). Внесений до ІІ час-

тини родовідної книги Чернігівського намісництва.

Д.: Ганна NN, донька шляхтича.

Щолоков-Бобров Пилип Григорович – військовий то-

вариш (2-га половина ХVІІ ст.)

Щочка Гнат Михайлович (1734 – 1782 – ран. 1797) –

службу розпочав 30 травня 1743 р., писар при со-

тенному комісарі (з 6 вересня 1748 р.), писар сотен-

ний 1-ї Лубенської сотні (з 30 жовтня 1753 р.),

осавул сотенний (з 1759.9.05.), хорунжий полкової

артилерії (з 10 березня 1761 р.), отаман городовий

лубенський (1769.12.11. – 1781.5.08.), військовий то-

вариш (з 1781.5.08.). Д.: Ганна Федорівна Жаданів-

ська, донька значкового товариша.

Щупак (Щупака) Іван (1738 – ?) – абшитований вій-

ськовий товариш Чернігівського полку (1788), мав 5

підданих у 1 селі. Внесений до ІІ частини родовід-

ної книги дворян Чернігівського намісництва. Д.:

Мотря NN, донька старшинська

Щупак (Щупака) Федір (1754 – ?) – абшитований вій-

ськовий товариш Чернігівського полку (1788). Д.:

Ганна NN, донька дворянина.

Щупака N – значковий товариш Київського полку.

Щупака Василь – значковий товариш Київського полку

(1790), мав брата Дем’яна.

Щупака Василь – син значкового товариша, значковий

товариш Київського полку (1713 – 1751 – ?). 1741 р.

приніс присягу імператриці.

Щупака Семен – значковий товариш Київського полку

(з 1761), абшитований значковий товариш (1782).

Щурович Мартин – шляхтич, мешканець козаковський,

військовий товариш (? – 1677 – 1678 – ?), отримав

підтвердження на маєтність від погарського сотника

Кошанського (1677). 25 січня 1678 р. отримав універ-

сал полковника Стародубського Тимофія Олексійо-

вича з підтвердженням на селище П’янково.

Щуровський Артем Іванович – син сотника гельмязів-

ського. В 1690-х роках спадкові володіння в Гель мя-

зові спродав. У 1693 р. був отаманом городо вим, а

потім значковий товариш Переяславського полку (?

– 1695 – 1699 – ?). В березні 1695 р. в Гельмязові про-

дав сотнику домонтівському Стефану Томарі млин на

р. Супої «…на гребле меской гельмязовской близ

млина небожчика Лисенка бившего полковника Пе-

реяславского у его ж Артема Щуровского купленого,

за суму певную золотих 500 литовской личбою…».

Щуцький Василь Харитонович – військовий товариш.

1688 р. за універсалом гетьмана Мазепи отримав ма-

єтність. Його правнук Іван Григорович був священи-

ком і мав 14 підданих в Кролевецькому повіті (1787).

419

Юденко – значковий товариш Чернігівського полку.

Юденко Остап – значковий товариш Гадяцького полку

(1731), жив у м. Комишна.

Юзефович Андрій Остапович – гербований шляхтич,

син лецьківського священика. 10 січня 1756 р. от-

римав в спадок від матері Ганни Василівни крам-

ницю в Переяславі. Полковий канцелярист (1762),

значковий товариш (? – 1765 – 1767 – ?), за стар-

шого полкового канцеляриста (1765). У 1775 р. аб-

шитований полковий осавул, проживав в

Переяславі. Д.: NNN (? – ран. 1775).

Юзефович Іван Йосипович (? – 1732 – 1747) – син сот-

ника яготинського. Значковий товариш (1732–

1738), бунчуковий товариш (1740–1747). Д.: Софія

NN, в другому шлюбі (раніше 1752) за Федором Ва-

сильовичем Галенковським, прилуцьким полковим

обозним.

Юзефович Йосип Гаврилович – мешкав у с. Леткови-

чах, покозачений шляхтич гербу «Домбровські»,

значковий товариш. Основоположник роду Юзе-

фовичів. Отримав універсал гетьмана Мазепи на с.

Летковичі (1706).

Юзефович Михайло Іванович 1745.6.09. – 1786 – ?) –

службу розпочав з 1760.1.05., з 1765.5.05. р. – по-

лковий канцелярист, з 1768.5.08. – військовий кан-

целярист, з 1770 р. – військовий товариш, сотник

яготинський (1770.15.04. – 1782), бунчуковий това-

риш. Прем’єр-майор. Д.: (після 1774) Катерина Яки-

мівна Каневська (1758 – 1790 – ?), донька

переяславського полкового судді.

Юзефович Павло Остапович (1747 – 1784 – ?) – син

священика лецьківського. Полковий канцелярист

(з 1766.20.01), учень школи риторики Переяслав-

ського колегіуму (1768), значковий товариш (з

1772.21.05), військовий товариш (з 1773.27.09), сот-

ник іркліївський (з 1779.17.04), бунчуковий това-

риш (1781.23.06. – 1787 – ?), городничий остерський

(з 1781.8.10). У 1787 р. мав володіння в у м. Ірклієві,

с. Лецьках.

Юмошенко Михайло – козак, значковий товариш

Миргородського полку (1734 – 1751 – ?).

Юненко Іван – син значкового товариша, службу роз-

почав з 1739 р., військовий товариш (1745 – 1757 – ?).

Юненко (Юницький) Марко – шляхтич, вийшов в

Гетьманщину, військовий товариш Чернігівського

полку, володів млином.

Юницький Андрій – значковий товариш.

Юницький Ничипір Петрович – військовий товариш

Чернігівського полку (1747), побудував Микольську

церкву у с. Мені.

Юницький Петро Ничипірович (бл. 1717 – 1787 – ?) –

військовий товариш Чернігівського полку (? – 1763 –

1787 – ?), житель менський. В м. Синявці мав 26 під-

даних (1783). Д.: (1766) NNN (? – 1763 – ран. 1783).

Юницький Семен Петрович – шляхтич гербу «Яніна»

змінений, значковий товариш Чернігівського полку

(1781).

Юрієв Антін – житель м. Ворколабова Старо-Бихів-

ського повіту. Вийшов в Переяславський полк. У

1740 р. одружився з вдовою значкового товариша.

Військовий товариш Переяславського полку (1750).

Абшитований військовий товариш (? – 1764 – 1768

– ?). Мав за дружиною двір і угіддя в Переяславі.

Юрієв Павло (1746 – ?) – абшитований військовий то-

вариш Лубенського полку (1788). Рід внесений до

VI частини родовідної книги Чернігівського наміс-

ництва. Д.: Марія Трохимівна Данчич, донька вій-

ськового товариша.

Юрієвич Йосип Семенович – абшитований військовий

товариш (1787), мав 7 підданих в Новгород-Сівер-

ському. Д.: Тетяна NN, донька священика.

Юрієвич Микита Йосипович – значковий товариш

(1787). Д.: Катерина N Короткевич, донька священ-

нонамісника.

Юркевич – значковий товариш Лубенського полку.

Мав у 1745 р. в Пирятинській сотні при хуторі 3

двори тяглих убогих та 4 двори підсусідків піших

убогих.

Юркевич Василь Григорович (бл. 1738 – ?) – абшито-

ваний військовий товариш (? – 1781 – 1787 – ?). Мав

у д. Кобиленці 11 дворів підданих. Д.: Софія Іванівна

Ширай. Мали дітей Семена, Михайла, Івана, Гафію.

Юркевич Іван Миколайович – службу розпочав з 25

лютого 1759 р. канцеляристом гродського суду, воз-

ний підкоморного суду (з 1761), військовий товариш

Чернігівського полку (1770 – 1784 – ?). Проживав у

с. Грабівка Березненського повіту. Д.: Уляна Олек-

сіївна Міхно, донька військового товариша.

Юркевич Костянтин Миколайович (1730 – ?) – шлях-

тич, син військового товариша з Стародубського

полку, службу розпочав з 1747 р., військовий канце-

лярист ГВК (з 1749.15.01.). Купував на армію коней,

описував в Переяславскому полку вільних посполи-

тих. Військовий товариш (1757.11.03. – 1783 – ?). У

1763 р. в догляді вільних посполитих. Мешканець с.

Біївці Снітинської сотні Лубенського полку.

Юркевич Лука Пантелеймонович (1743 – 1783 – ?) –

службу розпочав 1762 р., військовий канцелярист

(1763 – 1765), військовий товариш (1765.20.12. – 1781),

полковий хорунжий (1781.10.08. – 1783 – ?). Мав під-

даних в сс. Кривоносівці, Кренидівці, сл. Красичці. Д.:

Марія Йосипівна Рославець, донька бунчукового то-

вариша. Мали сина Андрія, доньку Параску.

Юркевич Микола – бунчуковий товариш у Лубенському

полку. Мав у 1745 р. у полковій Лубенській сотні у с.

Біївцях 4 найманих людей, 1 тяглий та 1 піший двори

підсусідків козацьких, 1 двір у с. Воробйові, в якій

жив мірошник, хутір у Пирятинській сотні.

Юркевич Микола Іванович (бл. 1694 – 1772 – ?) – син

полкового хорунжого стародубського, який смер-

тельно поранений взятий в полон і там помер. Вій-

ськовий канцелярист ГВС (1711–1724), значковий

товариш Стародубського полку (1724–1757). Учас-

ник коломацького, низового походів, був у 1734 р.

420