Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Неурядова старшина Гетьманщини

Подождите немного. Документ загружается.

Стариці, а через два роки Федір викупив у племін-

ника його половину. «Заведовця добр гетьман-

ських», коли в лютому 1680 р. продав свій дім в

Конотопі Федору Кандибі. 21 липня 1681 р. отримав

універсал гетьмана Самойловича на с. Сошники. Ге-

неральний бунчужний Леонтій Полуботко видав

свою доньку Марію за Івана Федоровича Сулиму,

тим самим забезпечуючи своє керівне становище у

Переяславському полку, полковником якого він став

у 1683 р. Таким чином, в 1683–1687 рр. влада в Пе-

реяславському полку повністю контролювалася ро-

динним кланом Сулим-Полуботків. До цього слід

додати, що в зону їх впливу потрапили Максимовичі,

з яких Дмитро став чоловіком Тетяни Федорівни Су-

лими. Д.: 1) Ганна N Зеличівна. 2) Марія NN.

Сулима Федір Іванович (? – 1726.25.08., Сулак) – син

генерального хорунжого. У 1709 р. був під Полта-

вою, бунчуковий товариш (? – 1724 – 1726). Володів

млином у Баришівці. Батьками йому було віддане

с. Кучаків. Разом з дружиною проживали на хуторі

в степу яготинському на річці Журавці. У 1724 р. –

відряджений в команду генерала Кропотова в

Сулак, де і помер. Д.: Параска Василівна Кочубей (?

– ран. 1728), донька генерального судді.

Сулима Федір Олексійович (1754 – ?) – син абшитова-

ного бунчукового товариша, який тримав с. Гудівку

в Погарському повіті. Військовий товариш (1783).

Мав маєтність при р. Свинківці (27 підданих).

Сулименок Іван Іванович – військовий товариш Старо-

дубского полку (1705), мешканець котляковський.

Суличич Іван – військовий товариш Стародубського

полку (1693.11.09.).

Сульжик Тимофій (1745 – ?) – абшитований військо-

вий товариш Гадяцького полку (1787), мав 4 підда-

них у 1 селі. Д.: Настасія NN, донька дворянина.

Супруненко Давид – шляхтич, службу розпочав з 1749

р. козак, значковий товариш Гадяцького полку

(1753 – 1775 – ?). Д.: NNN, донька шляхтича. Мали

сина і двох доньок (1771).

Супруненко Йосип (? – 1730 – 1780 – ?) – служив з 1754

р. виборним козаком, значковий товариш Гадяць-

кого полку (1776 – 1780 – ?). Мав хутір. Одружений

був двічі, вдруге – з донькою козака. Мав трьох

синів, один з яких був возним сотенним.

Сухаєвський (Сухенко) Іван – значковий товариш

Київського полку. Мав суперечку за млин з Київ-

ським Софіївським монастирем (1774, 1775 – 1782).

Абшитований значковий товариш (? – 1782 – ?),

мав 9 підданних. Дворянин.

Суханський Григорій – син священика, значковий то-

вариш Прилуцького полку (1775).

Сухаревський – значковий товариш.

Сухевич Григорій – бунчуковий товариш (1735) у Ста-

родубському полку.

Сухенко Григорій (1762 – ?) – службу розпочав з 1777 р.,

значковий товариш Миргородського полку (з 1782).

Сухенко Іван – служив з 1755 р. козаком, з 1761 полко-

вим канцеляристом, сотенний писар з 1765 р., з 1768

р, разом з братами Іваном і Олексієм значковий то-

вариш. Разом з ними мав 29 підданих у с. Красному

Басанської сотні. Мав 10 підданих в Богушковій

Слобідці. Одружений з донькою козака, мали синів

Максима і Мартина.

Сухенко Іван – служив значковим товаришем (1768 –

1780 – ?). Д.: NN Ханенко, донька бунчукового то-

вариша, мали сина Івана.

Сухенко Максим Іванович – значковий товариш (1781).

Сухенко Олексій – служив з 1763 р. козаком, значковий

товариш Переяславського полку (1768 – 1780 –?).

Д.: NN Корсун, донька військового товариша, мали

сина Івана.

Сухенко Петро – значковий товариш.

Сухман Григорій – військовий товариш Ніжинського

полку (1787), проживав у Вороніжі. Д.: Тетяна NN,

донька козака.

Сухман Іван Тимофійович (? – 1635 – 1707 – ?) – сотник

воронізький Ніжинського полку (1665), у 1665 р. у

делегації Брюховецького їздив до Москви. Значний

військовий товариш (1707). Його правнуки – ота-

ман сотенний Василь Іванович (1747 – ?) і отаман

курінний Лев Іванович (1741 – ?) – мали 21 підда-

ного в м. Вороніжі.

Суходольський Іван (1713/1716 – ?) – службу розпочав

з 1737 р., значковий товариш (? – 1761 – 1777 – ?).

Через старість перебував вдома, а в поході в другій

армії знаходився його син (1769). Військовий това-

риш Лубенського полку в абшиті, мав 85 спадкових

підданих (1787). Рід внесений до ІІ частини родо-

відної книги дворян Чернігівського намісництва по

Роменському повіту. Д.: NNN (? – ран.1787).

Сухомлин Андрій – писар сотенний куземинський (? –

1775), абшитований значковий товариш (з 1775).

Сухопара Павло – значковий товариш Переяслав-

ського полку (? – 1726 – 1732 – ?).

Сухота Григорій Григорович – син бурмістра, військо-

вий товариш Стародубского полку (? – 1781 – 1788 –

?), проживав у с. Стахорщині. Д.: Васа N Борков-

ська, донька бунчукового товариша.

Сухота Феодосій – значковий товариш.

Сухотський Йосип – військовий товариш Ніжинського

полку (1751), патенту не пред’явив.

Сухоцький Федір – військовий товариш Стародубского

полку (1719). Його правнук (сотенний отаман Макар

Лукич) мешкав у с. Великій Топалі (1788).

Сучавицький Хома – значковий товариш Миргород-

ського полку (1752), проживав у с. Жуках.

Сушинський Петро – значковий товариш Чернігів-

ського полку (? – 1723 – 1732 – ?). У 1723 р. мав супе-

речку з ЧКМ як родич Грязних – колишніх власників

сс. Ушня Чернігівського полку, Воловиці, Степанівки,

Дуброви і Пересад Ніжинського полку за ці села. У

1729 р. у нього с. Янівку полкової сотні захопив по-

лковник Богданов. Звільнений з в’язниці у 1729 р.

Сушко Іван – військовий товариш, райця Полтавського

магістрату (1779), бунчуковий товариш у Полтав-

ському полку.

Сьомак Матвій – службу розпочав з 1746 р., писар за-

порізький при прикордонних заставах, полковий

старшина запорізький (з 1756), значковий товариш

(1768 – 1772 – ?).

361

Табак N – значковий товариш Київського полку.

Табак NN – син значкового товариша, значковий това-

риш Київського полку (з 1768).

Таличенко Яким – службу розпочав з 1764 р., сотенний

хорунжий, значковий товариш Київського полку (з

1773).

Таміловський Андрій Степанович (1766 – ?) – вій-

ськовий товариш Стародубского полку (1787).

Таміловський Василь Васильович (1727 – 1787 – ?) – на-

вчався у КМА, службу розпочав 22 жовтня 1745 р.,

військовий канцелярист, був у догляді маєтностей,

належних на чин судді генерального за призначен-

ням Скарбової канцелярії. Чин військового товариша

отримав від гетьмана (1760 – 1781 – ?), колезький асе-

сор (1787). Д.: Марія Павлівна Фіалковська, донька

військового товариша. Мали синів Матвія, Петра,

Дмитра, Івана, доньок Ганну, Пелагею.

Таміловський Григорій – син значкового товариша,

значковий товариш Стародубського полку (1737 –

1751 – ?).

Таміловський Іван Степанович (1741 – 1787 – ?) – онук

новгород-сіверського війта, службу розпочав з 1757

р. військовим канцеляристом, військовий товариш

(1765–1774), бунчуковий товариш (1774 – 1781 – ?),

війт новгород-сіверський (1766 – 1781 – ?). Володів

слободою Опанасівкою поблизу с. Богданівки, хуто-

ром Гойським Новгородської сотні. Мав 3 хати під-

даних в Новгород-Сіверському, 5 – в сл. Опанасівні,

володіння у с. Араповичі, вапняний завод, греблю з

млином в три кола на р. См’яч біля с. Мамекіна

Шептаківської волості. Колезький асесор (1787).

Таміловський Ілля Степанович – міщанин новгород-

ський, військовий товариш і новгород-сіверський

війт. Його син Опанас Ілліч – війт новгород-сівер-

ський (? – 1764) після усунення з посади перехову-

вав магістратські документи, організовував

несправедливі перевибори членів магістрату. Мав

царську грамоту на сс. Протопопівку і Гутки.

Таміловський Сава (1716 – 1735 – ?) – значковий това-

риш Стародубського полку (1735).

Таміловський Сава Гнатович – службу розпочав з 1760

р. в ГВК, військовий товариш (з 1765). Д.: Ганна NN,

донька купця. Мав дітей Михайла, Ірину, Єлизавету.

Таміловський Степан Олександрович (1749 – ?) – де-

путат, бурмістр новгородський, військовий товариш

(? – 1779 – 1781 – ?). Колезький асесор (1788). Мав

52 підданих. Д.: Катерина Григорівна Зеневич,

донька бунчукового товариша.

Таміловський Яків Гнатович (1741 – 1787 – ?) – син пи-

саря гетьманського двору (1731), онук війта новго-

род-сіверського, службу розпочав в серпні 1760 р. в

ГВК і 19 серпня цього ж року отримав чин військо-

вого канцеляриста. Військовий товариш (1765.19.08.

– 1779). Направлений у військовий похід (1769). Бун-

чуковий товариш (1779.29.11. – 1781 – ?). Колезький

асесор. Проживав у с. Протопопівці Новгородської

сотні. Разом з бунчуковим товаришем Федором

Псьолом володів с. Гутою. Д.: Настасія Іванівна Ско-

рупа, донька бунчукового товариша. Мали сина

Олексія і доньку Олену.

Танський Василь Михайлович (1662 – ран. 1743) –

службу російському царю розпочав з 1706 р. По-

лковник волоської корогви, полковник охочекомон-

ний (? – 1715). Пізніше російські чиновники писали

про нього: «Полковник Василий Танской заведен

был от Мазепы за Десну неведением и там держан

под арештом и как освободился немедленно … (при-

йняв – К.В.) сторону Царского величества и ныне в

нем подозрения никакого нет». В команді у нього

були волохи, донці, поляки, черкаси, калмики, але в

поході у травні 1709 р. до Польщі полчани мали якісь

протиріччя з своїм полковником, що навіть виму-

шений був втрутитися Меншиков, який звертаючись

до комонників писав, «не исполняете и в некоторых

его повелениях делаете противно». 31 січня 1715 р. за

царським указом отримав Мерефу. 21 квітня 1715 р.

отримав царську грамоту на жінчину частину в борз-

ненських млинах і на млин на р. Кудрявці під Киє-

вом її першого чоловіка. 2 грудня 1715 р. отримав

гетьманський універсал на с. Озеряни в Басанській

сотні Переяславського полку. В гетьманькому уні-

версалі він названий значним військовим товари-

шем і знаходився під бунчуком, але ним це було

сприйнято як приниження: «живя в Малороссии,

будто по действию гетмана Скоропадского, что он

принял, знать, в презрение великорусской службе,

ныние малороссийской войсковой канцелярии так

же и коллегии не за полковника, а за козака рядо-

вого бунчукового чиэ лют, также и прочие черкасы

нарочно поносят, ани на кого на чести штрафоного».

26 червня 1726 р. Танський благав царя «из оного ре-

естру бунчукового выключить и о том дать мне свой

императорский указ». 9 жовтня 1725 р. просив Сенат

нагородити його в Київському полку маєтностями

Карпеки, який був у шведських краях. Отримав міс-

течко Мерефу в Охтирському полку, але воно було

розорене шведами і татарами і тому «прокормится

... невозможно». Був у дерпському поході (1722). По-

лковник переяславський (1726.7.12. – 1735). У 1728 р.

гетьман Апостол викликав його до столиці для до-

питу по доносам полчан, а 11 вересня 1728 р. видав

універсал про відправку його до Колегії іноземних

справ для допиту. 1 грудня 1728 р. йому були видані

під розписку копії указів 1715 і 1722 рр., щоб він не

відмовлявся в рішеннях своїх незнанням їх. У 1729 р.

від нього вимагали пояснень щодо звільнення по-

лкового сотника Дарагана. У 1731 р. останній був від-

новлений на уряді за умови, що проти нього немає

ніяких інших звинувачень крім польським регімен-

тарем Свідзінським у підбуренні правобережних ко-

заків проти шляхти. 29 листопада 1731 р. під

караулом відправили до Москви. У 1735 р. за донос

на гетьмана засланий до Сибіру. 2 червня 1740 р.

призначений бути при таємному раднику Нехлюєві

362

363

для розмежування російсько-турецького кордону.

Пізніше проживав у Семена Лизогуба у с. Буровці.

Д.: Ганна Степанівна Забіла (? – 1743 – ?), донька ні-

жинського полковника. Вдова Федора Биковича (? –

ран. 1715).

Танський Григорій – значковий товариш Лубенського

полку, у 1735 р. був у кримському поході.

Танський Іван Антонович (? – ран. 1762) – бунчуковий

товариш у Київському полку (1749 – 1751 – ?). У 1749

р. козаки с. Калита Козелецької сотні Лука і Павло

Балинські звинуватили його у намаганні привернути

їх у підданство, захопленні худоби, хліба і ґрунтів, а

у 1750 р. побив Павла Балинського. Д.: Ганна NN.

Танський Стефан (? – 1730 – 1739 – ?) – значковий то-

вариш. Д.: Євфимія NN, вдова військового това-

риша Олексія Савича Стефановича.

Танчая N – військовий товариш. Його донька Ганна була

дружиною Григорія Федоровича Завойка (1761 – ?).

Танчій Іван – значковий товариш Переяславського

полку (1767).

Тарабан Іван Якимович – військовий товариш Старо-

дубского полку (1700), житель яцківський.

Тарайковський Олександр Стефанович – шляхтич,

значний військовий товариш (1703). Мав маєтність

у с. Івантенках і млин на р. Бойні.

Таран Остап – значковий товариш Ніжинського полку.

Таран Яків – службу розпочав з 1744 р., осавул полковий

війська Запорізького, військовий товариш (з 1764),

сотник смілянський Лубенського полку (1765 – 1782).

Проживав у дворі, де раніше мешкав сотенний писар

Сербин. Внесений до VІ частини родовідної книги

Чернігівського намісництва. Д.: N Тимофіївна Ми-

китенко, донька жителя Любецької сотні Чернігів-

ського полку. Мали трьох синів і одну доньку.

Таранущенко Іван – значковий товариш Прилуцького

полку (1734).

Таранущенко Петро – значковий товариш Прилуць-

кого полку (1734).

Таранущенко Прокіп – значковий товариш Прилуць-

кого полку (1730 – 1751 – ?).

Таранущенко Сава – значковий товариш Прилуцького

полку (1730 – 1751 – ?).

Таранченко Іван (1750 – ?) – абшитований військовий

товариш Ніжинського полку (1787). Внесений до ІІ

частини дворянської родовідної книги Чернігів-

ського намісництва Ніжинського повіту. Д.: Марія

NN, донька козака.

Таранчук N – військовий товариш Київського полку (?

– 1768), сотник кобизький (з 1768.11.03.).

Таранчук Ісак (1703 – 1761 – ?) – син козака Остерської

сотні, службу розпочав з 1735 р. в кримському по-

ході, козак Козелецької сотні, значковий товариш

Київського полку, абшитований 7 лютого 1755 р.,

його «сказка» датується 1761 р.

Тарасевич N – значковий товариш, його син Клим

(1742 – ?) став отаманом сотенним в Стародуб-

ському полку (1780).

Тарасевич Андрій Васильович (? – 1745) – військовий

канцелярист ГВК (? – 1723 – 1726 – ?), значковий

товариш Ніжинського полку (1734), ніжинський по-

лковий осавул (1734–1744). У 1736 р. був у крим-

ському поході. Мав 2 підсусідків у с. Талаліївці 1-ї

полкової, 4 в Овдіївці, 33 у Володьковій Дівиці 2-ї

полкової сотні (1736). Його родичем був священик

носівський Василь Милович. Д.: Олена Іванівна

Берло, донька переяславського полкового судді.

Тарасевич Андрій Федорович (бл. 1713, м. Мрин – 1795

– ?) – в кримському поході протягом 2 років був ні-

жинським полковим хорунжим. Значковий това-

риш Ніжинського (з 1752.16.01.), потім Київського

полку, абшитований військовий товариш (1774.7.07.

– 1782 – ?). Мав у Ніжинському повіті 23 підданих.

Його тестамент датується 10 січнем 1789 р. Д.:

Марія Семенівна Шаргородська (? – ран. 1789).

Тарасевич Василь Андрійович (бл. 1748 – 1803 – ?) –

службу розпочав 1760 р., значковий товариш Київ-

ського полку (1784), абшитований військовий това-

риш (1788). Мав 53 підданих в 1 містечку. Д.: Марія

Кирилівна Борисович, донька значкового товариша.

Тарасевич Григорій (? – ран. 1750) – значковий това-

риш Прилуцького полку.

Тарасевич Григорій Остапович – значковий товариш

Стародубського полку (? – 1752 – ?), мешканець по-

гарський.

Тарасевич Дмитро Васильович (? – 1724.28.04.) – за

універсалом гетьмана І.Скоропадського 1716 р. во-

лодів у Переяславському полку с. Недра (сотня Бе-

резанська), Морозівка (сотня Баришівська) і

хутором в Яготин ській сотні. Старший військовий

канцелярист ГВК (1715–1722). У 1718 р. отримав

царську грамоту з підтвердженням гетьманських

універсалів на с. Недри, пусте місце Обидовського

в Ніжині, на користування військовою частиною

прибутків з двох млинів на р. Остер. У 1722 р. – бун-

чуковий товариш, старший канцелярист ГВК (1723

– 1724). Разом з воронезьким сотником Іваном Хо-

лодовичем був посланцем від гетьмана Полуботка

в Петербург (1722), реєнт ГВК (1723). Помер в Пе-

тербурзі під арештом в Петропавлівській фортеці,

куди потрапив 10 листопада 1723 р. Д.: Олена Пет-

рівна Максимович. Їй в 20-40-х ро ках довелось

вести тяжбу за с. Недра з Дмитрашками-Райчами.

Тарасевич Іван Іванович (бл. 1748 – 1798 – ?) – службу

розпочав 1761 р. при Київській полковій канцелярії.

Військовий товариш (1768). Полковий обозний ІІІ

компанійського полку (1773), капітан у відставці. Мав

74 підданих в Ніжинському повіті (1781). Д.: Лизавета

Миколаївна Лагутка, донька ніжинського грека.

Тарасевич Йосип Аввакумович (? – 1732.07) – син по-

лкового осавула ніжинського, обиватель ніжин-

ський (1689), сотник, ніжинський полковий осавул

(1703–1713, 1715), знатний військовий товариш

(1714, 1727), бунчуковий товариш (1727–1732). 19

січня 1729 р. гетьман тимчасово призначив його і

сотника срібнянського Антіна Троцину очолювати

ГВК. У 1721 р. гетьман видав універсал, за яким з

Йосипа стягувалось на користь глухівського міща-

нина Івана Іванова 700 карбованців, як поручителя

за поляка Цибульського, який підрядився поста-

вити 100 пудів міді, але не виконав обіцянки. Крім

того, Тарасевич покривав 300 карбованців збитків

за ведення справи. Від нього пішов рід Тарасевичів.

За Мазепи тримав с. Хибалівку. Д.: Олена N Ку-

лябка (? – 1732 – ?).

Тарасевич Кіндрат Федорович – значковий товариш

Ніжинського полку (з 1752.16.01.), значковий това-

риш Київського полку (1763). Д.: (1763) Пелагея

Олексіївна N.

Тарасевич Марко Авакумович – син полкового осавула

ніжинського. Його син Яків згадував: «Чтож я и

умерший брат мой подписывались и именовались

Темрянскими, а не Тарасевичами, то сия отмена по-

следовала причиною приключившейся отцу моему

Марку Тарасевичу в глазах темной болезни, кото-

рой, будучи в живых, при старости своей глазами

не видел, и я потому, будучи в училищи с бра-

том...Петром в латинских школах, назвали себя

Темрянскими». Військовий товариш. Мав 3 підда-

них у Володьковій Дівиці і 1 у Овдіївці (1736).

Тарасевич Олексій Опанасович (1730 – ран. 1770) –

військовий канцелярист ГВК (? – 1760), військовий

товариш в Ніжинському полку (1760.18.10. – ?). Д.:

Тетяна NN (? – 1784.28.05.).

Тарасевич Опанас Йосипович – бунчуковий товариш

(1732).

Тарасевич Остап Осипович – сотник 1-ї Ніжинської по-

лкової сотні (1728 – 1738), наказний полковник ні-

жинський у фортеці Святої Параскеви, абшитований

бунчуковий товариш (1738 – 1743 – ?). Мешкав у Ні-

жинському полку, мав 14 дворів, 4 кола млинові,

надав позики до військового скарбу – 1 карбованець

50 копійок. Мав хутір при р. Золотоноші, в якому 3

двори найманих людей Золотоніської сотні, при ху-

торі на р. Золотоноші 1 пішого підсусідка (1750). Д.:

Марфа Іванівна Сулима (? – 1713 – 1728 – ?).

Тарасевич Остап Тарасович (? – ран. 1729.12.) – був у

сулацькому поході (1727). Значковий товариш Ста-

родубського полку (? – 1729). Д.: NNN, в другому

шлюбі за Яковом Ілейком, значковим товаришем.

Тарасевич Яків Андрійович (1731 – 1786 – ?) – службу

розпочав з 1747 р. в ГВК, значковий товариш Ні-

жинського полку (1763), сотник 2-ї полкової сотні

Ніжинського полку (1763–1782), абшитований бун-

чуковий товариш (з 1782.16.10.). Проживав в м. Ні-

жині (1786), мав 134 підданих у 1 місті, 1 селі і 1

хуторі. Д.: Тетяна Василівна Савич, донька бунчу-

кового товариша.

Тарасевич Яків Остапович (? – 1744 – 1781 – ?) –

службу розпочав з 1754 р. полковим осавулом ні-

жинським, абшитований бунчуковий товариш (з

1767.23.08.). Мав 15 підданих в Березненському по-

віті (1781).

Тарасевич Яків Тарасович (1705 – 1737 – ран. 1740) –

значковий товариш Стародубського полку (? – 1729

– 1737 – ?). У 1737 р. був у комісії майора Шипова.

Д.: Марія Костянтинівна N (1702 – 1743 – ?), мала

10 підданних в м. Погарі.

Тарасевич-Тарасенко Гнат (1729 – 1780 – ?) – службу

розпочав з 1744 р. полковим канцеляристом При-

луцької полкової канцелярії, військовий канцеля-

рист (з 1750). Військовий товариш (1765 – 1779 – ?)

у Переславському полку. У с. Ветове Березанської

сотні мав 46 підданих. Д.: Євдокія Володимирівна

Думитрашко-Райча, донька бунчукового товариша.

За нею землі у с. Черевках Яготинської сотні. Мали

синів Кіндрата, Володимира.

Тарасевич-Тарасенко Захар (1713 – 1788 – ?) – службу

розпочав з 1749 р., значковий товариш (з 1749), вій-

ськовий товариш (з 1774), абшитований військовий

товариш. Проживав у с. Світличне, де мав 12 підда-

них. Внесений до ІІ частини родовідної книги дво-

рян Чернігівського намісництва. Д.: Євдокія Іванівна

Куліш (Саранчук ?), донька виборного козака.

Тарасевич-Тарасенко Кирило – значковий товариш

(1755).

Тарасевич-Тарасенко Михайло Матвійович (1735 – ?)

– син значкового товариша. Службу розпочав з 1765

р. в прилуцькій полковій канцелярії, значковий то-

вариш (з 6 вересня 1766 – 1781 – ?), абшитований

значковий товариш (? – 1788 – 1790 – ?). Мав 5 під-

данних у 1 містечку. Д.: Пелагея Стефанівна Чет-

вертак, донька значкового товариша.

Тарасевич-Тарасенко Степан Остапович (1743/1745 –

1798 – ?) – службу розпочав з 1758 р. полковим кан-

целяристом Ніжинської полкової канцелярії, вій-

ськовий канцелярист (1761 – 1782 – ?) при ГВК і МК,

військовий товариш (1765.19.08. – 1784.7.02.), у 1766

– 1775 р. в Ніжинський полковій рахунковій комісії.

Направлений у військовий похід (1769). У Ніжин-

ському повіті мав 3 (1782), 13 (1786) підданих. Д.: Єв-

докія Василівна Кулаковська, донька полкового судді.

Тарасевич-Тарасенко Федір (? – ран. 1763) – значко-

вий товариш, сотник журавський (1729–1753). У 1749

р. самовільно захопив два млини на р. Остер під с.

Фастівець Івангородської сотні Ніжиниського полку,

які раніше заставив бунчуковому товаришу Якову

Жураковському сотник ІІ компанійського полку Яків

Дроботковський за 150 рублів. Володів хутором під

с. Остапівкою Варвинської сотні. Д.: Марфа Тимофі-

ївна N. Її родичами були компанійський ротмістр

Данило Дроботковський та іваницький отаман Олек-

сандр Сіятовський. Мала двір у с. Шаповалівка.

Тарасенко Данило Федорович (1749 – ?) – син військо-

вого товариша, військовий товариш (1787). Д.:

Марія NN, донька поручика.

Тарасенко Кіндрат Якимович (? – 1634 – 1654 – ран.

1705) – козакував на Правобережжі. Суддя полко-

вий прилуцький (1687 – 1693 – ?), двоюрідний брат

гетьмана Петра Дорошенка. Мазепа в 1689 р. надав

йому с. Мамаївку в полковій сотні. Значний вій-

ськовий товариш (1689), їздив до Москви з гетьма-

ном. Д.: Євдокія Василівна N, в другому шлюбі за

Хмельницьким. Її тестамент 8 червня 1730 р.

Тарасенко Леонтій – військовий товариш (1729).

Тарасенко Максим Тарасович – син військового това-

риша, військовий товариш. Його онуки мешкали в

м. Вороніжі (1787).

Тарасенко Матвій – значковий товариш Прилуцького

полку (1729), у с. Полонки разом з журавським сот-

ником Федором Тарасенком мав 9 господарств.

364

Тарасенко Матвій (1737/1742 – ?) – з різночинців.

Службу розпочав 20 травня 1757 р., військовий това-

риш Лубенського полку (? – 1782 – 1787 – ?). Внесе-

ний до ІІ частини родовідної книги Чернігівського

намісництва. Д.: Марфа Федорівна Постольник,

донька військового товариша.

Тарасенко Олександр Федорович (1747 – ?) – син вій-

ськового товариша, військовий канцелярист, жи-

тель с. Орловки (1781), в якій брати мали 73

нерозділених підданих, військовий товариш (1787).

Тарасенко Тарас – військовий товариш.

Тарасенко Федір Григорович – військовий товариш (с.

Орловка).

Тарасенко Хома Захарович (1753 – ?) – син військового

товариша, значковий товариш Прилуцького полку

(1773 – 1781 – ?). Д.: NNN, донька козака. Мали сина

Петра.

Тарасенко-Кіндратович-Золотаренко Яків Кіндра-

тович (? – 1651 – 1709 – ?) – житель прилуцький

(1686), сотник прилуцький (? – 1690 – 1709 – ?), знач-

ний військовий товариш. У 1717 р. взятий до Москви.

Тримав на уряд с. Колесники, а у 1709 р. отримав

гетьманський універсал на сс. Сезки і Буди. Помер

бездітним. Д.: Марія Семенівна N (? – 1730 – ?).

Тарасов Данило Федорович (1750 – ?) – син військового

товариша, військовий товариш (1788). Д.: Марія

NN, донька поручика.

Тарасович Андрій Федорович – полковий хорунжий

ніжинський, значковий товариш Київського полку.

Д.: Марія Семенівна Шаргородська, донька значко-

вого товариша.

Тарасович Іван – значковий товариш Ніжинського

полку. У 1735 р. повернувся з польського походу.

Тарасович Костя – значковий товариш Полтавського

полку (1735 – 1755). У 1736 р. відправлений до Пе-

реяслава при команді за осавулів та при інших по-

садах. Жив у Полтаві, мав двір там і у с. Петрівці,

шинок у Полтаві і хутір під Полтавою (1735).

Тарасович Максим (1727 – 1767 – ?) – службу розпочав

з 6 січня 1760 р., значковий товариш Полтавського

полку (з 5 травня 1766).

Тарасович Матвій Тарасович – шляхтич, значковий

товариш Прилуцького полку (? – 1732 – 1740 – ?),

житель с. Полонного. Володів хутором під с. Оста-

півкою Варвинської сотні.

Тарасович Михайло (? – 1779 – ?) – службу розпочав з

1743 р., значковий товариш Полтавського полку (ра-

хувався і 1755 р., з 1762.30.06.). Мав двір у с. Петрівці.

Тарасович Федір – син старшинський, «в числі знач-

кових товаришів службу відправляє» (1750), знач-

ковий товариш Полтавського полку (1751 – 1755).

Мав двір у Полтаві та у с. Петрівці.

Таращук Ісак – абшитований значковий товариш (1775).

Тарновський Василь Іванович – службу розпочав з 1748

р. значковим товаришем, військовий товариш (1761–

1773), осавул полковий полтавський (1773.7.03. –

1779 – ?), мав двір у Полтаві та приїзжий у Старосан-

жарові.

Тарновський Василь Якович (1751/1754 – ?) – навчався

за кордоном, бунчуковий товариш (з 1775.10.03.),

член Генеральної рахункової комісії. Надвірний рад-

ник (1788). Мав 1020 підданих. Д.: (1783) Настасія

Василівна Туманська, донька генерального писаря.

Мали синів Якова і Василя, доньку Олександру.

Тарновський Данило Михайлович (1715 – 1747 – ран.

1750) – навчався в класі граматики (1727). Службу

розпочав з 1730 р., військовий товариш. У 1736 р.

потрапив в полон до татар під фортецею Бузова.

Бунчуковий товариш (з 1737.3.02.). Володів хут.

Хортиця у Варвинській сотні (1747). У 1744 р. побив

козака с. Гнідин Варвинської сотні Сидора Стари-

ковського, а у 1747 р. захопив сіно у козака Федора

Семененка і побив його самого. У 1747 р. полковник

прилуцький Галаган захопив його сіно на хортиць-

кому степу і заборонив йому там випасати худобу.

ГВК заборонила полковнику Галагану, бунчуко-

вому товаришу Дмитру Марковичу, прилуцькій по-

лковій старшині втручатися у ведення судових

справ Тарнавського з вдовою значкового товариша

Кисловича Уляною, значковим товаришем Спири-

доном Григорієвим та козаком Федором Коркош-

кою. Протягом 1747–1748 рр. ГВК розглядала

справу про несплату боргів його батьків полковому

канцеляристу Павлу Кисловичу. У 1749 р. розпоча-

лась тривала сварка за млин із ставом та ґрунтами

з священиком с. Мамаївки Іваном Васильовичем,

який продовжили його спадкоємці. Д.: Ганна Ма-

нуйлівна N (1717 – бл. 1792). Володіла с. Гнідинцями

Варвинської сотні, мала 4 посполитих у м. Варві, 1 –

с. Леляках Варвинської сотні. У 1750 р. священик с.

Мамаївки скаржився на неї за зохоплення його час-

тини млина та ґрунтів поблизу с. Гнідинців. У 1755

р. забрала худобу у підканцеляриста прилуцької по-

лкової канцелярії Артема Назарієва.

Тарновський Іван Григорович – значковий товариш

Полтавського полку (1701 – 1715), сотник старосан-

жарський (1715–1722), бунчуковий товариш (? –

1732), сотник полковий полтавський (1732 – 1744 –

?). Мав двір приїзджий у Полтаві (1732 р.) та шинок

у Старосанжарівській сотні

Тарновський Іван Данилович (? – 1745 – ран. 1779) –

службу розпочав з 1755 р. У 1756 р. разом з братом

Петром судилися з полковником Галаганом за хут.

Кам’янку та степ Хортицький у Варвинській сотні.

Військовий канцелярист ГВК. У 1759 р. побив козака

с. Леляків Федора Гапоненка. Сотник 2-ї Варвинської

сотні (1760.9.11. – 1769.19.01.). У 1762 р. звинувачений

у використанні козаків на приватних роботах. Бунчу-

ковий товариш. Полковник гадяцький (з 1772.14.05.).

Д.: (1763) Фекла Тимофіївна N, вдова калузького

купця Василя Степановича Угрюмова. У 1779 р. про-

живала в хут. Калиновецькому І Варвинської сотні, за

нею 81 підданий у 1-й і 2-й Варвинських сотнях.

Тарновський Михайло Федорович (? – 1730) – знач-

ний товариш Прилуцького полку (1709). 15 червня

1709 р. отримав від прилуцького полковника Носа

лист на с. Гнідинці. Сотник варвинський (1714 –

1729). Д.: Софія Данилівна N.

Тарновський Петро Васильович (1766 – ?) – службу

розпочав 3 травня 1775 р. підканцеляристом, знач-

365

ковий товариш Полтавського полку (1778.22.08. –

1784), рекомендувався в чин прапорщика. Корнет

(з 1784.24.07.). Д.: Ганна Прокопівна Морозова.

Тарновський Петро Данилович (1732 – 1787 – ?) – у 1754

р. з служителів Прилуцької полкової канцелярії пе-

реведений до канцеляристів. Військовий канцеля-

рист. Військовий товариш (з 1763), сотник

журавський (1764–1771), абшитований бунчуковий

товариш (1772 – 1779 – ?). У 1772 р. полковий коман-

дир над козаками Прилуцького полку. Колезький

асесор (1787). Мав 704 підданих в одному містечку і

4 селах. Проживав у с. Гнідині. Д.: (? – 1769 – 1784 –

?) Євдокія Петрівна Войцехович (? – 1745 – 1784 –

ран. 1787), донька бунчукового товариша.

Тарновський Степан Васильович (? – 1730.14.01.) – 21

січня 1709 р. отримав охоронний універсал на ма-

єтності в Прилуцькому полку і млини на р. Удаї (в

сс. Полонному, під Журавкою, Потоками, Грабо-

вим), а 10 листопада 1712 р. на сс. Манджосівку і Бі-

лоцерківці. Значний військовий товариш (1712). 19

серпня 1716 р. чернігівський полковник підтвердив

право на ґрунти в різних місцях Городницької сотні,

острів Кримок, млин на р. Вербча, куплені і пода-

ровані йому тестем. Бунчуковий товариш (1726). Д.:

Гафія Степанівна Бутович, донька генерального

осавула. Батько надав їй двори, куплені ним у с. Ав-

тупичах. 8 липня 1730 р. отримала гетьманський

універсал на маєтності чоловіка. Мала хутір під с.

Рудівкою (1732). В 2-му шлюбі заміжня за Михай-

лом Тихоновим, капітаном (1740), майором (1744).

Тарновський Яків Степанович – військовий канцеля-

рист ГВК (1740–1741), бунчуковий товариш (1741–

1762). Мав приїзджий двір, шинок у Гадячі, двір

приїзджий у с. Велбовці та 5 підданих, шинок у с.

Липовій Долині. У 1745 р. мав у Лубенському полку

в Пирятинській сотні у с. Білоцерковці приїзджий

двір та підданих посполитих малоґрунтових могу-

чих 2 двори, 10 малоґрунтових не могучих, 6 дворів

тяглих убогих та 15 піших, там же його 3 двори під-

сусідків, у с. Яцині 4 двори піших посполитих. В

жовтні 1747 р. абшитований полковник Гнат Гала-

ган захопив і розорив у нього сіножать. У 1758 р. мав

суперечку за ліси з польським шляхтичем Реутом.

Генеральний бунчужний (з 1762.5.03.). Д.: Олена

Василівна Кочубей.

Твардовський Дем’ян Степанович – син зборщика со-

тенного хорольського, службу розпочав при сотен-

ному правлінні (з 1749), в ГВК (з 1758), в

Миргородській полковій рахунковій комісії (з 1764),

полковий канцелярист, військовий товариш (? –

1779 – 1781 – ?), володів хутором в Хорольській

сотні. Проживав у с. Оврашівці. Д.: N Василівна Ус-

тимович, донька військового товариша.

Твердохліб Василь Федорович – значковий товариш

Лубенського полку.

Твердохліб Федір – значковий товариш Лубенського

полку.

Тельвінський Василь – військовий товариш, його

правнук Павло Семенович (1732 – ?) – священик

(1787) в Новгород-Сіверському повіті.

Тельний Терентій – значний військовий товариш (1693).

Тельний-Лавренко Терентій – осавул сотенний новго-

родський, абшитований військовий товариш (з 1775).

Темранський Петро Маркович (? – 1724 – ран. 1784) –

син військового товариша, військовий товариш Ні-

жинського, потім Київського полку (? – 1743 – 1756

– ?). Внесений до списку бунчукових товаришів

Чернігівського полку 1734 р., який мешкав у тещі-

вдови. У 1743 р. мав 2 двори, надав позику до вій-

ськового скарбу – 8 копійок, у 1747 р. мав

приїзджий двір у м. Олишівка. Д.: Олена Іванівна

Мокрієвич (1720 – ?).

Темранський Яким Маркович (? – 1710 – 1784 – ?) –

син військового товариша, протягом 1727 – 1731 рр.

скуповував ґрунти у Володьковій Дівиці. Військо-

вий товариш (1745). Отаман городовий борзнян-

ський (1758.09. – 1764.07.), возний Ніжинського

гродського суду (1767 – 1773). 1773.27.08 абшитова-

ний сотником. Д.: (? – 1745 – ?) Ганна Петрівна Ку-

лаковська, у 1741 р. – вдова, це її другий шлюб, у

1761 р. проживала у Мрині.

Терейковський-Терехно Василь Степанович – знач-

ковий товариш Чернігівського полку (1781).

Терейковський-Терехно Степан Дмитрович – син

козака роїського, службу розпочав з 1755 р. козаком

виборним, з 1768 р. сотенний осавул роїський, був у

походах 1769, 1770, 1773 та 1774 рр. на турецьку

війну. Значковий товариш Чернігівського полку

(1777 – 1780 – ?), мав 1 підсусідка у с. Роїщах. Одру-

жений з донькою козака.

Теремецький – військовий товариш. Його донька На-

стасія заміжня за Степаном Матвійовичем Косин-

ським (1748 – ?), священиком с. Івот Кролевецького

повіту.

Терентенко Андрій Іванович (? – ран. 1769) – брав

участь у баталії під Полтавою у 1709 р. Міщанин ку-

пецький і торговий полтавський (1718). Придвор-

ний співак, 28 серпня 1742 р. його дім у Опішні був

звільнений від всяких податей, постоїв і служб. Бур-

містр полтавський (? – 1755 – 1758). У 1755 р. бунчу-

ковий товариш Федір Левенець захопив у нього сіно

і порубав ліс. Абшитований значковий товариш По-

лтавського полку (1758 – 1759 – ?).

Терентенко Данило (1719 – 1768 – ?) – службу розпо-

чав з 1737 р., бурмістр полтавський. У 1763 р. отри-

мав чин військового товариша і посаду виконуючого

обов’язки війта. Бунчуковий товариш (1769).

Терентенко Іван Андрійович (1726 – 1762 – ?) – слу-

жив з 1759 р. значковим товаришем (з 5 лютого 1759

р.). У 1760 р. призначений військовим товаришем.

Комісар збору консистенської дачі за 1760 – 1761 рр.

Терентенко-Флоринський Андрій – військовий то-

вариш, бунчуковий товариш.

Терентенко-Флоринський Григорій Данилович –

син бунчукового товариша, військовий товариш

(1782). Мешканець батуринський. Мав у Полтав-

ському полку у с. Пушкарівці і у трьох хуторах, Кро-

левецькому повіті у с. Ксензевці 118 підданих. Д.:

(1774) Уляна Дмитрівна Стожок, донька колезького

асесора.

366

Терентенко-Флоринський Данило Андрійович (1719

– 1768 – ?) – син бунчукового товариша, службу

розпочав з 1737 р., бурмістр полтавський. У 1763 р.

отримав чин військового товариша (1763 – 1765 – ?)

і посаду виконуючого обов’язки війта. Бунчуковий

товариш (1769).

Терещенко Яків (1748 – ?) – абшитований військовий

товариш Лубенського полку. Мав 5 підданих у 1 селі.

Внесений до ІІ частини родовідної книги Чернігів-

ського намісництва. Д.: Феодосія NN, донька козака.

Терлецький Сава Іванович (1708 – 1770 – ?) – син свя-

щеника с. Бубнівської Слобідки, службу розпочав з

1733 р., ротмістр охочекомонного Часникова полку

(? – 1739 – 1742), у 1747р. відсудив у сотника Кан-

диби родове село дружини Шабельники. Військо-

вий товариш (1742.6.04. – 1770 – ?). Його батько Іван

Васильович Терлецький, рідні брати священики

слобідські Федір (1764 – 1767) і Леонтій Терлецький

(1752). Мав двір житловий, посполитих малоґрунто-

вих у с. Шабельники Піщанської сотні в 1750 р. 1 двір

на 2 хати, убогих 3 двори на 4 хати статті 7, і убогі 8

статті 4 двори 7 хат, 7 хат бездвірних – 14 сімей, мав

також хутір, в якому 3 двори найманих людей. В селі

знаходився й двір його рідного брата Мойсея Тер-

лецького. Д.: Ганна Олексіївна Стефанович (? – 1729

– 1775 – ?), проживала у с. Дєньга Кропивненської

сотні. Називала своїм швагром Івана Свір ського.

Сава і Ганна Терлецькі мали сина Платона (1759 –

1774 – ?) і доньок Наталію (1743 – 1774 – ?) (Ч.: Ки-

рило Петра шевич, син померлого золотоніського

священника), Уляну (1745 – 1774 – ?) (Ч.: Гав рило

Григорович, військовий товариш), Феодосію (1751 –

1774 – ?) (Ч.: Іоан Сизонович, священник), Ганну

(1755 – 1774 – ?) (Ч.: Петро Федорович Тимковський,

полковий осавул і почтмейстр), Євдокію (1758 – 1774

– ?), Дарю (1764 – 1774 – ?).

Тернавіот Іван – бунчуковий товариш у Київському

полку (? – 1723 – 1734 – ?). Мешкав у Києві у ниж-

ньому місті. Д.: Меланія Дмитрівна Мирович.

Тернавіот Петро Стерієвич (1697 – 1763 – ?) – син війта

ніжинського. Служив з 1718 р., значковий товариш

(1718 – 1729), з 1729 р. ніжинський війт за призна-

ченням гетьмана Апостола (1729 – 1760), головний

екзактор військовий – тримав на відкупі індуктив-

ний збір за 27 000 карбованців. Бунчуковий това-

риш (з 1760). Володів с. Плоским. Д.: N Павлівна

Яворська, донька ніжинського протопопа.

Тернавський Андрій – значковий товариш Переяслав-

ського полку, мав двір житловий у Переяславі (1750).

Тернавський Василь Іванович – службу розпочав з

1748 р. значковим товаришем, військовий товариш

Полтавського полку (1761–1773), осавул полковий

полтавський (1773.7.03. – 1779 – ?), мав двір у По-

лтаві та приїзжий у Старосанжарові.

Тернавський Володимир Васильович – військовий то-

вариш Полтавського полку, рекомендувався до на-

дання чину поручика.

Тернавський Данило Михайлович – військовий това-

риш Прилуцького полку. Див.: «Бунчукові това-

риші».

Тернавський Іван Степанович – військовий товариш

(? – 1766 – ?).

Тернавський Петро Данилович – військовий това-

риш Прилуцького полку. Див.: «Бунчукові това-

риші».

Тернавський Степан – запорожець, значковий това-

риш Переяславського полку (1748 – 1751 – ?)

Тернавський Степан Васильович (? – 1730.14.01.) – 21

січня 1709 р. отримав охоронний універсал на ма-

єтності в Прилуцькому полку і млини на р. Удаї (в

сс. Полонному, під Журавкою, Потоками, Грабо-

вим), а 10 листопада 1712 р. на сс. Манджосівку і Бі-

лоцерківці. Військовий товариш в Прилуцькому

полку (1710), значний військовий товариш (1712). 19

серпня 1716 р. чернігівський полковник підтвердив

йому право на ґрунти в різних місцях Городницької

сотні, острів Кримок, млин на р. Вербча, куплених і

подарованих йому тестем. Бунчуковий товариш (?

– 1726 – 1730). 1727 р. мав суперечку з отаманом,

війтом і козаками с. Переписа Городницької сотні

за сл. Деревин. Д.: Гафія Степанівна Бутович,

донька генерального осавула. Мала хутір під с. Ру-

дівкою (1732). В 2-му шлюбі заміжня за Михайлом

Тихоновим, капітаном (1740), майором (1744).

Тернавський Федір Іванович – шляхтич гербу «Сас».

Сотник варвинський (1689 – 1693). 28 квітня 1691 р.

отримав універсал на млин на р.Удай. Значний вій-

ськовий товариш.

Тернавський-Ляшко Іван Осипович – шляхтич гербу

«Лелева». Військовий товариш (1685). Мав млин на

р. Удаї на греблі Варвинській. 19 січня 1685 р. по-

лковник Л.Горленко надав йому сіножать Жидів-

ську під с. Гнідинцями.

Терновський Андрій – значковий товариш Переяс-

лавського полку, 12 листопада 1749 р. вийшов у від-

ставку.

Терновський Василь Іванович – син сотника полко-

вого полтавського, службу розпочав з 1748 р. знач-

ковим товаришем, військовий товариш (1761 –

1773), осавул полковий полтавський (1773.7.03. –

1779 – ?), мав двір у Полтаві та приїзжий у Старо-

санжарові.

Терновський Іван Григорович – значковий товариш

(1701–1715). У 1703 р. в полькому поході з полковни-

ком прилуцьким Горленком, 1707–1709 рр. в ко-

манді князя Долгорукого з Скоропадським. Сотник

старосанжарський (1715.14.03. – 1722), був 2 роки в

Кам’яному Затоні з командою Полтавського полку,

1719 р. з сотнею на царичанській лінії в команді по-

лковника гадяцького Милорадовича. Гетьманом

Скоропадським у 1721 р. разом з опішнянським сот-

ником Корицьким направлений до графа Головкіна

і канцлера Шафірова в Петербург, де були рік. Бун-

чуковий товариш (1722–1732), з 1725 р. майже 3 роки

в сулацькому поході. Сотник полковий полтавський

(1732.3.12. – 1744 – ?). Мав двір приїзджий у Полтаві

(1732) та шинок у Старосанжарівській сотні.

Терпицький Йосип Іванович – значковий товариш

Чернігівського полку (? – 1737 – 1755 – ?), проживав

у с. Баклановій Муравейці Вибельської сотні. Мав по-

367

сполитих у с. Орловці 7 дворів та житловий двір у д.

Баклановій Муравейці (1743), в д. Баклановій Мура-

вейці 1 двір посполитих (1747). 26 квітня 1750 р. про-

дав батьківську маєтність господарю двору Наталії

Дем’янівни Розумовської Семену Івановичу Пустоті.

Терпицький Петро – значковий товариш Чернігів-

ського полку (1707 – 1725 – ?). 1708 р. був на будів-

ництві фортеці в Києві, 1716 р. – в поході під Гадяч.

Тесленко Василь – значковий товариш Гадяцького

полку (1738–1747), мав двір у с. Дейкалівці.

Тесленко Дмитро Васильович – значковий товариш

Гадяцького полку (1747), володів двором у с. Дей-

калівці разом з братом Іваном.

Тесленко Іван Васильович – козак, значковий товариш

Гадяцького полку (1730 – 1751 – ?), жив у Зінків-

ській сотні, був у походах 1738 і 1739 рр. Жив у с.

Дейкалівці.

Тимковський Іван – товариш, «під відомом полкової

канцелярії» у 1750 р. значковий товариш Полтав-

ського полку підвідомчий полковій канцелярії у

1755 р. Мав двір у Царичанці.

Тимковський Федір Назарович – син священика с.

Войтове Березанської сотні Покровської церкви.

Службу розпочав з 1756 р. полковим канцелярис-

том, з 1762 р. – сотенний осавул, з 1768 р. – вій-

ськовий товариш, з 1 березня 1773 р. – вакансовий

полковий осавул. Почмейстер переяславський (з

1776). Мав 5 підданих у Кропивненській сотні. Д.:

Ганна N Терлецька, донька військового товариша.

Мали сина Олександра.

Тимонович Василь (1674 – 1764 – ?) – служив з 1709 р.,

був проти шведів, у 1711 р. в Прутській баталії, писар

сотенний топальський (? – 1723 – ?), (? – 1729 – ?). У

1729 р. призначений від Стародубської полкової кан-

целярії значковим товаришем. У 1732 р. був коміса-

ром, у 1733 р. – асесором. У 1734 р. був в азовському

поході, у 1735 р. збирав у полку крупу і доставляв у

Полтаву для Потоцького магазину. У 1736–1758 рр.

був наглядачем над вівчарними заводами Стародуб-

ського полку. У 1757 р. отримав відставку від служб

абшитованим значковим товаришем.

Тимонович Дмитро (1712 – ?) – полковий канцелярист,

значковий товариш Стародубського полку (? – 1735

– ?).

Тимонович Роман – значковий товариш Стародуб-

ського полку (1761).

Тимофієв Іван – гербований шляхтич, полковий кан-

целярист (? – 1759 – 1762 – ?), значковий товариш

Переяславського полку (? – 1766 – 1767 – ?), сотник

3-ї полкової сотні (? – 1772 – 1773).

Тимофієв Петро – значковий товариш Стародубського

полку. У 1737 р. був дозорцею, але повинен йти в

похід в команді фельдмаршала фон Мініха.

Тимофійович Андрій – в полковому товаристві мир-

городському (1649), сотник краснопільський (? –

1658.03. – ?).

Тимофійович Данило Тимофійович (1721 – ?) – абши-

тований значковий товариш (? – 1775 – 1788 – ?),

мав 10 підданних в м. Веприку, мешканець веп-

рицький.

Тимофійович Іван Тимофійович (1716 – ?) – абшито-

ваний значковий товариш (? – 1775 – 1788 – ?), мав

72 підданних в м. Верпику і 1 селі (Гадяцький повіт).

Д.: NNN (? – ран. 1788).

Тимофійович Іван Тимофійович (1740/1744 – ?) – слу-

жив з 1761 р., бунчуковий товариш у Гадяцькому

полку (1782 – 1788 – ?). Мав 454 підданих в м. Веп-

рику, 2 селах і 1 хуторі. Рішенням Чернігівського на-

місницького дворянського зібрання визнаний

дворянином і внесений до VІ частини родовідної

книги. Мешканець веприцький. Д.: Ганна Григо-

рівна Богданович, донька бунчукового товариша.

Тимофійович Максим – значковий товариш Мирго-

родського полку (1764), власник хутора поблизу с.

Черевки.

Тимошевич Лев – значковий товариш Чернігівського

полку.

Тимошевський N – значковий товариш Прилуцького

полку. Возний красноколядинський (? – 1766),

Через хворобу абшитований у січні 1766 р. військо-

вим товаришем.

Тимошевський Василь Денисович (1759/1761 – ?) –

значковий товариш Прилуцького полку (? – 1787 –

?), мав 19 підданних у 1 селі. Д.: Марія Григорівна

Білецька, донька отамана сотенного.

Тимошевський Василь Якимович (1717 – 1775 – ?) –

син військового товариша. Службу розпочав з 1761

р. значковим товаришем Прилуцького полку, аб-

шитований значковий товариш (1787). Д.: Марія

Прокопенко, донька козака. У 1774 р. мали два сина.

Тимошевський Данило Денисович (1739/1741 – 1787 –

?) – службу розпочав з 1759 р., військовий товариш

(1766 – 1783 – ?). Абшитований військовий товариш

(1787), мав 35 підданих у 1 селі.

Тимошевський Денис Якимович – значковий това-

риш (1732 – 1751 – ?). В лютому 1749 р. на його дім

напав, побив і пограбував підпрапорщик Глухів-

ського гарнізону Іван Миронович. Абшитований

військовий товариш (? – 1772 – 1779 – ?). Проживав

у с. Липовському, де мав 18 підданих. Д.: Настасія

Данилівна Савіна, донька полкового хорунжого.

Тимошевський Яким (? – 1700 – 1751 – ?) – значковий

товариш (1740), абшитований військовий товариш

через старість (з 1748). Проживав у с. Липовському.

Тимошенко Василь – значковий товариш (1781), вій-

ськовий товариш Миргородського полку. Абшито-

ваний у 1785 р., не отримав російського чину (1788).

Володів хутором в Уцтивицькій сотні.

Тимошенко Василь – отаман курінний Миргородської

сотні (1711), значковий товариш (1738).

Тимошенко Влас Іванович – службу розпочав з 1759 р.,

полковий канцелярист (з 1772), значковий товариш

Миргородського полку (з 1765). Д.: Феодосія Іллівна

Панченко, донька козака 1-ї Миргородської сотні.

Тимошенко Іван Тимофійович (? – 1671 – 1714.05) – син

полковника стародубського Тимофія Олексійовича.

Значковий товариш (? – 1701 – 1714), учасник по-

льського походу. 1701 р. написав заповіт, враховуючи

похід проти шведів. Потрапив в шведський полон в

березні 1706 р. під Несвіжем, де перебував півтора

368

року. 1708 р. отримав царську грамоту, 1709 р. – геть-

манський універсал на 19 дворів в д. Меріновці. Три-

мав двори в д. Случок, с. Тарасівка, осадженому його

батьком. Д.: (1693) Євфимія Спиридонівна Ширай (?

– ран. 1748), черниця Катерина (1729). У 1729 р.

разом з дітьми згідно універсалу Скоропадського

1714 р. тримала двори в д. Меріновці.

Тимошенко Михайло – значковий товариш Мирго-

родського полку (1734 – 1752 – ?). Проживав в Уц-

тавиці, де мав приїжджий дім.

Тимошенко Павло – значковий товариш Миргород-

ського полку, проживав в Уцтавиці (1738).

Тимченко Андрій – значковий товариш Гадяцького

полку (1735). Селітряний заводчик, жив у Опішні.

Від походів звільнений його двір з одною хатою.

Тимченко Андрій Павлович – значковий товариш

(1790). Д.: Дарія N Коновалова, донька військового

товариша.

Тимченко Григорій Опанасович (? – 1700 – 1747) –

учасник царичанського, ладозького, кримського,

очаківського походів. Значковий товариш Полтав-

ського полку (1732 – 1739), призначений для збору

в полтавський магазин провіанту та для інших по-

силок та указів. Мав шинок і хутір у Сокільській

сотні. Призначений сотником за служби батька і

його самого (1739 – 1747).

Тимченко Григорій Семенович – значковий товариш

(1771 – 1772 – ?).

Тимченко Данило (1705 – ?) – службу розпочав з 1731

р., селітряний заводчик, який імператорським ука-

зом звільнений від податків і військових походів

(1736), 1754 р. мав суперечку за землю з опішнян-

ським мешканцем Яковом Гамалією. Військовий

товариш Гадяцького полку (з 1758).

Тимченко Данило Іванович (1718 – 1767 – ран. 1788) –

службу розпочав в січні 1745 р., військовий товариш

Гадяцького полку (з 31 грудня 1758) (за універсалом

гетьмана Розумовського), також з 1745 р. «в произ-

вождении» селітряного заводу і до 1767. Д.: Параска

Григорівна N (1732 – 1790 – ?), по смерті чоловіка во-

лоділа 25 піданими в Зіньківському повіті (1788).

Мали синів Павла, Тимофія (корнет), Петра (секунд-

майор, Д.: Варвара Дмитрівна Купчинська, донька

секунд-майора), Дем’ян (праропщик), Федір (регіст-

ратор), Герасим (корнет), донька Марина (1790).

Тимченко Іван – значковий товариш Полтавського

полку (1765 – 1779 – ?).

Тимченко Іван (Андрійович ?) (? – ран. 1790) – бунчу-

ковий товариш. Д.: Євдокія Назарівна N. За нею 37

спадкових підданих. Сини Петро – прем’єр-майор

(Д.: Уляна Якимівна Максимович, донька полкового

осавула), Павло – надвірний радник (Д.: Ганна Лу-

ківна Арсеньєва, донька колезького асессора), Юрій

– секунд-майор (Д.: Тетяна Михайлівна Гриневич,

донька колезького асессора), донька Параска (1790).

Тимченко Іван Андрійович (1727 – ран. 1790) – службу

розпочав з 1743 р., військовий товариш (з 1763), аб-

шитований військовий товариш Гадяцького полку

(1772). Д.: Євфимія Василівна Крамар, донька знач-

кового товариша. За нею спадкових підданих 55 в

Опішні і сс. Батках і Глинську. Мали синів Василя

(корнет, Д.: Марія Михайлівна Линицька, донька

поручика), Андрія (придворний співак), Григорія

(капітан-лейтенант і «кавалер»), Петра (губерн-

ського регістратора), донку Марію, померлого їх

сина прапорщика Івана синів Дмитра, Лева, Івана,

які служили в гвардійських частинах.

Тимченко Іван Данилович (1743/1755 – ?) – служив з

1767 р., колезький канцелярист (? – 1773), сотник (з

1773), бунчуковий товариш у Гадяцькому полку

(1781 – 1790 – ?), прем’єр-майор у відставці (1788).

Тримав 15 хат у Зінківському повіті (1782). Мав 105

підданих. Д.: Тетяна Сергіївна Дергун, донька ко-

лезького радника.

Тимченко Іван Іванович (1723/1727 – 1782 – ран. 1788)

– службу розпочав з січня 1745 р. селітряним під-

рядчиком, військовий товариш Гадяцького полку (з

31 грудня 1758). З 31 грудня 1758 р. військовий то-

вариш за універсалом гетьмана Розумовського, з

1745 р. за наказом Сенату завідувач селітряним за-

водом. Д.: Євдокія Назарівна Гаєвська (1732 – 1788

– ?), донька значкового товариша. По смерті чоло-

віка за нею 37 підданих.

Тимченко Йосип – значковий товариш Стародубського

полку (1769), при комісії над огородником писарем.

Тимченко Леонтій – козак Воронківської сотні Пере-

яславського полку, значковий товариш (ран. 1743).

Тимченко Лука – у своєму «доношении» в травні 1769

р. згадував, що дід і батько служили в різних чинах

і службах, тому він мав спадкові ґрунти. Служив з

1758 р. Уступив ґрунти у Зіньківському повіті роди-

чам. Військовий товариш. 1769 р. просився на ро-

сійську військову службу.

Тимченко Матвій Леонтійович – син значкового това-

риша, козак Воронківської сотні Переяславського

полку, значковий товариш (1740 – 1750 – ?). Мав

двір житловий у Воронкові.

Тимченко Мойсей Іванович (1710 – 1767 – ?) – службу

розпочав з січня 1731 р. З 31 грудня 1758 р. військо-

вий товариш Гадяцького полку (за універсалом

Гетьмана Розумовського). З 1731 р. вступив у «про-

извождение» селітряного заводу де і був 1767 р.

Тимченко Олексій (1716 – 1767 – ран. 1790) – службу

розпочав з січня 1731 р., з 31 грудня 1758 р. військо-

вий товариш Гадяцького полку (за універсалом Ро-

зумовського). З 1731 р. вступив у «произвождение»

селітряного заводу. У 1765 р. призначений МК по-

чтмейстром і у 1767 р. був на цій посаді. Полковий

осавул. Д.: Горпина Мануйлівна N. 146 підданих

спадкових, з них в придане за дружиною сина ко-

лезького асесора Кирила, донькою московського

купця і фабриканта Ганною Дмитрівною Тєлєжні-

ковою 95, і куплених ним 25, в придане 12 за дру-

жиною секунд-майора Федора поміщика

Воронізького намісництва Настасією Гнатівною Ал-

фьоровою в м. Опішні, дд. Кириланковці, Золото-

верхівні. Ще мали сина Івана – секунд-майора,

одруженого з Ганною Василівною Бугаєвською.

Тимченко Павло Андрійович (1723 – 1790 – ?) – абши-

тований військовий товариш Гадяцького полку (? –

369

1772 – 1790 – ?). Мав 8 хат у Зіньківському повіті

(1782), 79 підданих (1790). Д.: NNN (? – ран. 1788).

Тимченко Петро (? – ран. 1748) – значковий товариш

Гадяцького полку. Д.: Ірина Дем’янівна Келеберда.

Тимченко Семен (1719 – ?) – службу розпочав з 1731 р.,

військовий товариш Гадяцького полку (з 1758), аб-

шитований полковий осавул (1772).

Тимченко Семен Леонтійович – козак воронківський,

значковий товариш Переяславського полку (1740 –

1751 – ?). Мав двір житловий у Воронкові.

Тимченко Тихоній Якович (1748 – ?) – службу розпо-

чав з 1765 р.значковим товаришем (1765 – 1772 – ?),

сотник (1788). Д.: Марія Яківна Коновалова, донька

військового товариша.

Тимченко Федір (1732 – 1762 – ?) – син значкового то-

вариша, значковий товариш Переяславського

полку (1751 – 1762 – ?).

Тимченко Яків (? – ран. 1772) – військовий товариш.

Д.: Ганна Родіонівна N (? – 1790 – ?), за нею 62 під-

даних. Мали синів Петра (поручик), Андрія (вах-

містр Охтирського легко-кінного полку), Степана

(лейб-гвардії каптенармуса), доньку Марфу (1790).

Тимченко-Заборовський Федір Іванович – син обоз-

ного полкового лубенського. Бунчуковий товариш у

Лубенському полку (? – 1728 – 1729 – ?). Д.: (з 24

травня 1724 р.) Феодосія Петрівна Войцехович.

Титович Яків – значковий товариш Чернігівського

полку (? – 1737 – 1750 – ?). Мав у Городні 1 двір під-

сусідків.

Тихенко Йосип (1742 – ?) – абшитований військовий

товариш (1787), мав 7 підданих у 1 селі. Внесений до

ІІ частини родовідної книги Чернігівського наміс-

ництва. Д.: Олена N Оленченко, донька козака.

Тихий Семен – військовий товариш, посол Дорошенека

до Москви.

Тихонович Леонтій Павлович – син сотника бахмаць-

кого, козак бахмацький (1654), військовий товариш.

Тихонович Михайло – службу розпочав з 1750 р. у Га-

дяцькій полковій канцелярії, значковий товариш

(1760.1.02. – 1772 – ?). Д.: N Данилівна Ставицька,

донька полтавського священика.

Тихонович Федір Іванович – значковий товариш Ні-

жинського полку (? – 1735 – 1738 – ?). У 1735 р. ку-

пував воли в Конотопі, у 1737 р. з командою при

фортеці Св. Параскеви. У 1738 р. був у команді під

Переволочною. Військовий товариш Ніжинського

полку (? – 1747 – 1756 – ?). Мав житловий двір і

шинок у Конотопі. Абшитований військовий това-

риш (? – 1760 – ?).

Тихонович Федір Леонтійович – син військового това-

риша, значковий товариш Ніжинського полку (? –

1736 – 1747). Проживав в Конотопі. Військовий то-

вариш (1747 – 1748 – ?).

Тихонович-Міщенки Михайло (1751 – ?) – військовий

товариш (1787), мав 43 підданих у 1 селі і 1 хуторі.

Д.: Марина Петрівна Конзиревська, донька вій-

ськового товариша.

Тичина N Федорович – син значного військового това-

риша, значковий товариш.

Тичина Лев Федорович (бл. 1750 – ?) – син значного

військового товариша. Значковий товариш, абши-

тований військовий товариш (1787), проживав у с.

Ховмах, де мав 26 підданих. Д.: Горпина NN, донька

військового товариша.

Тичина Юхим (1749 – ?) – військовий товариш (1788),

мав 7 підданих. Внесений до ІІ частини родовідної

книги дворян Чернігівського намісництва. Д.: Фео-

досія NN, донька козака.

Тиш Петро – значковий товариш Полтавського полку,

рекомендувався прапорщиком.

Тишенко Максим (1763 – ?) – син козака, службу розпо-

чав полковим копіїстом (з 28 грудня 1776), полковий

канцелярист (з 25 червня 1780), отаман сотенний (з

5 листопада 1781), значковий товариш Миргород-

ського полку (24 листопада 1782– 1783 – ?).

Тишинський Євстратій (? – ран. 1747)– значковий то-

вариш Чернігівського полку (1743). Володів у Бе-

резненській сотні житловим двором. Д.: NNN, у

1747 р. його вдова мала у Березному житловий двір.

Тишинський Тимофій – значковий товариш Чернігів-

ського полку (? – 1732 – 1740 – ?). Мав двір у м. Бе-

резній, житель Березненский.

Тишинський Тимофій – козак Чернігівського полку,

значковий товариш (з 1760).

Тишкевич Михайло (1745 – ?) – службу розпочав 1 січня

1759 р. в Іваницькому сотенному правлінні При-

луцького полку, полковий канцелярист (з

1761.15.05). Отаман сотенний іваницький (1764.3.11. –

1765.14.08.), військовий товариш (з 1775). Капітан (з

1786.3.04.). Засідатель Прилуцького нижнього зем-

ського суду. В Іваниці мав 14 підданих. Д.: Катерина

Омелянівна Черкас, донька значкового товариша.

Мали синів Миколу, Івана, Якова, доньку Марію.

Тишкевич Павло – службу розпочав 1709 р., був під

Кам’яним Затоном, 1718 р. з полковником Тан-

ським, в походах 1721 і 1722 рр., отаман городовий

остерський 1723), був в сулацькому поході. У 1725 і

1726 рр. у низовому поході, 1732–1733 рр. – полко-

вим комісаром. 1736 р. у кримському поході, знач-

ковий товариш Київського полку (? – 1728 –

універсал 1741 р. – 1745), військовий товариш (1745

– 1751 – ?). У 1742 р. ГВС розглядав справу за позо-

вом ігумена Козелецького монастиря Гаврила про

заборговані ним братії 100 рублів. Отаман Остер-

ської сотні (1752).

Тишкевич Павло (1739 – 1788 – ?) – службу розпочав з

травня 1749 р. полковим канцеляристом (з 1753),

писар сотенний іваницький (1758.23.05. – 1762),

отаман сотенний 1-ї полкової Прилуцької сотні

(1762.13.06. – 1774 – ?), військовий товариш (2 ве-

ресня 1767 – 1788 – ?). Мав 53 підданих у двох селах

і хуторі Нежеровському. Д.: (1779) Ганна Григорівна

Войцехович, донька бунчуковий товариш. Мали

синів Павла, Василя, доньок Євдокію, Катерину,

Марію, Ганну, Уляну.

Тищенко Герасим (1723 – ?) – абшитований військовий

товариш Лубенського полку (1787), мав 35 підданих

у 1 селі. Внесений до ІІ частини родовідної книги

Чернігівського намісництва. Д.: Марія Йосипівна

Обошева-Шишка, донька військового товариша.

370