Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Неурядова старшина Гетьманщини

Подождите немного. Документ загружается.

Хоминський Яків Самійлович – син протопопа старо-

дубського, значковий товариш Стародубського

полку (? – 1710 – 1737 – ?). Брав участь в проведення

Генерального слідства про маєтності Стародуб-

ського полку. У 1735 р. жив у полковій сотні. 25

серпня 1710 р. Скоропадський затвердив за ним с.

Логовате полкової сотні, яке було надане універса-

лами гетьманів Самойловича та Мазепи та цар-

ською грамотою його батькові. Разом з Юхимом

мали у с. Логоватові малоґрунтових 14, підсусідків

при городах 10. Д.: NNN, вдова Григорія Сидоро-

вича Скоробагатого.

Хомченко Василь – значковий товариш Миргород-

ського полку (1711), входив до куріня Яралого.

Хорошко Денис (1754 – ?) – службу розпочав з 1765 р.,

військовий товариш (з 1782).

Хорошко Семен Григорович – син значного військо-

вого товариша, військовий товариш. Його син Гри-

горій був сотенним комісаром, а онук Артем (1737 –

?) мешкав у с. Работин.

Хохуля Григорій – козак 2-ї Миргородської сотні, аб-

шитований через старість значковим товаришем (з

1781.5.10.).

Хохуля Григорій (1738/1743 – 1788 – ?) – службу роз-

почав з 1760 р., отаман сотенний (з 21 травня 1781),

значковий товариш Миргородського полку (з 2

червня 1781 р.).

Хохуля Іван (1730 – 1788 – ?) – службу розпочав з 10

січня 1757 р., значковий товариш Миргородського

полку (з 9 червня 1780).

Хохуля Іван (1740 – ?) – службу розпочав з 1772 р.,

значковий товариш Миргородського полку (з 1782).

Хохуля Михайло – козак 2-ї Миргородської сотні, аб-

шитований через старість значковим товаришем (з

1781.5.10.).

Хохуля Пилип (1755 – ?) – син значкового товариша.

Службу розпочав з 28 квітня 1770 р., полковий кан-

целярист (з 7 грудня 1770). Значковий товариш

Миргородського полку (27 березня 1781 – 1783 – ?).

Хохуля Тарас (1709 – 1788 – ?) – шляхтич, службу рзпо-

чав з 2 травня 1733 р., значковий товариш Мирго-

родського полку (з 20 листопада 1781).

Хохуля Федір (1749 – 1788 – ?) – шляхтич, службу роз-

почав з 1770 р. підканцеляристом, з 1774 р. полковий

канцелярист, значковий товариш Миргородського

полку (з 1779).

Храпаль Григорій (1753 – ?) – службу розпочав з 1767 р.,

канцелярист сотенний (з 1771), отаман сотенний

(1776 – 1780 – ?), абшитований військовий товариш

Гадяцького полку (1788), мав 4 підданих. Д.: Параска

Іванівна Саранча, донька військового товариша.

Храпач Іван Васильович (1747 – ?) – значковий това-

риш Ніжинського полку (1787), мешкав у Глухів-

ськогому повіті. Д.: Ірина NN, донька сотенного

хорунжого. Мали сина Федора і доньку Тетяну.

Храпко Іван (1747 – ?) – син значкового товариша,

значковий товариш (1762), житель Роменський, аб-

шитований військовий товариш Лубенського полку

(1787), мав 21 підданого у 1 селі і 1 хуторі. Д.: Марина

N Орановська, донька священика с. Коровинці.

Храпко Степан Степанович (1729 – ?) – службу розпо-

чав з 1746 р. в Лубенській полковій канцелярії.

Значковий товариш Лубенського полку (з 1761).

Храпко Стефан (? – бл. 1761) – службу розпочав з 1723

р., значковий товариш Лубенського полку (1741 –

1751 – ?), після кримського походу 1735 р., в якому

брав участь, виключений з компуту значкових то-

варишів. Мав у в Роменській сотні у с. Гаврилівці в

подворку 2 двори підсусідків піших убогих, двір

житловий (1745), 2 шинки і житловий двір (1747).

Храпко Тарас (? – ран. 1756) – значковий товариш Лу-

бенського полку. Д.: Марія NN (? – 1756 – 1759 – ?).

Храпко Федір (1748 – ?) – абшитований військовий то-

вариш Лубенського полку (1787), мав 10 підданих у

1 селі. Внесений до ІІ частини родовідної книги

Чернігівського намісництва. Д.: Тетяна Олексіївна

Онищенко, донька грека.

Храпко Яків Степанович (1739 – ?) – син значкового то-

вариша. Після смерті батька служив значковим то-

варишем у Смілянській сотні Лубенського полку

(1761 – 1769 – ?), на дніпровських форпостах (1769),

житель Роменський.

Христенко Василь (1734 – ?) – сотенний отаман Київ-

ського полку (? – 1781), Через хворобу абшитований

значковий товариш (з 1781.23.11.), абшитований

військовий товариш (? – 1782 – ?). Мав 8 підданих

в Олишівці. Внесений до ІІ частини родовідної

книги дворян Чернігівського намісництва. Д.: Сте-

фанида NN, донька козака. Серед остерської

шляхти зустрічається рід Христків, серед яких відо-

мий Федір (1636). Мабуть, Христенки ведуть свій

родовід від Христків. Рід Христенків по цій лінії не

мав чоловічого потомства, були лише доньки Ірина

(1771 – ?) і Марфа (1785 – ?).

Христенко Герасим (1746/1755 – ?) – з шляхтичів,

службу розпочав з 1764 р. козаком, значковий това-

риш Миргородського полку (1779.29.06. – 1783 – ?).

Христенко Дем’ян (1756 – ?) – службу розпочав з 1772

р., значковий товариш Миргородського полку

(1779.12.06. – 1783 – ?).

Христенко Іван (1747/1757 – ?) – шляхтич, службу роз-

почав з 1764 р. козаком, значковий товариш Мир-

городського полку (з 1779.29.06.).

Христенко Петро (1756 – ?) – службу розпочав з 1769 р.,

значковий товариш Миргородського полку (з 1783).

Христенко Роман (1763 – 1788 – ?) – службу розпочав

з 1772 р., значковий товариш Миргородського

полку (з 1782.11.01.).

Христенко Стефан (1760 – 1788 – ?) – службу розпочав

з 1773 р., значковий товариш Миргородського

полку (з 1780.6.05.).

Христич Василь Лаврінович (? – 1715 – 1762 – ?) – за

служби батька сотником в Чорнухах значковий то-

вариш Лубенського полку (1730 – 1762 – ?). У 1736 р.

був в Царичанці, присягнув у 1741 р. разом з братами

Климом, Якимом та Іваном і сином Федором. У 1751

р. був в збиранні грошей за своє комісарство, які

треба відправити у провіантську службу. У 1745 р.

мав підданних у с. Нехристовці у 1745 р. дворів по-

сполитих 1 малоґрунтових «не могучих», 2 «тяглих»

391

та 4 «піших убогих» та власний житловий двір, в

якому сам жив та хати, в яких жили наймані люди та

млинок. Мав у Чорнуській сотні у с. Нехристовці під-

сусідків 6 дворів піших убогих, у с. Пісках 1 двір. Жи-

тель с. Нехристівки Чорнуської сотні (1747).

Христич Іван Климович (бл. 1729 – 1782 – ?) – службу

розпочав 10 вересня 1756 р., значковий товариш (з

1761.27.10.), отаман сотенний чорнуський (1764.10.07.

– 1775), продовжував службу в Ізюмському гусар-

ському полку, вахмістр у відставці (з 1770). Військо-

вий товариш Лубенського полку (з 15 липня 1775).

Христич Іван Лаврінович – значковий товариш Лу-

бенського полку (? – 1740 – 1741 – ?). Разом з братом

Климом мав 6 сімей підсусідків (1741).

Христич Клим Лаврінович – значковий товариш Лу-

бенського полку (? – 1735 – 1744), у 1735 р. по при-

ходу з польського походу з значкових товаришів

виключений, у 1736 р. був на форпостах в Переяс-

лавському полку, у 1738 р. – комісар, сотник чор-

ноусівський (1744.15.09. – 1757 – ?). Мав у

Чорнуській сотні у с. Нехристівці 4 двори піших

убогих підсусідків (1745). Мав шинок у Чорнухах

(1747), житловий будинок у с. Бондарях.

Христич Яким Климович (1721 – 1763 – ?) – навчався в

КМА (1736). Службу розпочав з 1741 р. значковим

товаришем Лубенського полку. Військовий канце-

лярист. Абшитований військовий канцелярист (з

1751). 1754 – 1755 рр. за батька знаходився у п’яти-

сотенній команді Лубенського полку. Сотник чор-

ноуський (1760 – 1772.30.10.). 1761 р. був у

задпіпровському поході. У 1763 р. на нього подав

скаргу козак-пасічник с. Гольці Панас Ярмоленко

за привернення у підданство, примусові роботи на

пасіці, захоплення майна. Абшитований полковим

осавулом (з 1772).

Християнов Роман – військовий товариш. Його син

Іван був священонамісником, онук Григорій канце-

ляристом ГВА, правнук Яків Григорович (1732 – ?)

і мешкали у с. Нехаєвці Коропського повіту.

Християнович Іван Остапович – військовий товариш

(1787), мешканець коропський. Д.: Катерина Федо-

рівна Жуковська, донька військового товариша. Мали

синів Петра, Іллю, Федора, доньок Марію, Євдокію.

Християнович Олександр Остапович – військовий то-

вариш (1787), мешканець коропський. Д.: Катерина

NN, донька шляхтича. Мали доньок Тетяну, Ксенію,

Ганну.

Христофоров Василь – військовий товариш Полтав-

ського полку (? – 1763 – ?).

Христофоров Костянтин – абшитований значковий

товариш Стародубського полку (1780), мешкав у

Погарській сотні.

Хромченко Андрій Прохорович (1705 – ?) – значковий

товариш Стародубського полку (? – 1735 – ?).

Хромченко Василь – козак с. Солове Топальської сотні,

значковий товариш Стародубського полку (? – 1737

– ?).

Хромченко Павло Павлович – син сотника полкового

стародубського, значковий товариш Стародуб-

ського полку (? – 1723 – 1735 – ?), у 1735 р. жив у по-

лковій сотні, у 1737 р. перебував вдома, але мав йти

в похід в команді фельдмаршала фон Мініха.

Хромченко Петро Петрович – значковий товариш

(1787). Д.: Тетяна NN, донька козака.

Хромченко Пилип – шляхтич гербу «Любеч», вій-

ськовий товариш Стародубського полку (1702).

Худолій Іван Мойсейович (бл. 1745 – 1782) – службу

розпочав з 1762 р. в Лубенському гродському суді

полковим канцеляристом, значковий товариш Лу-

бенського полку (з 1764), військовий товариш (з

1771). Д.: Ганна Антінівна Булавка, донька військо-

вого товариша.

Худолій Іван Іванович (бл.1745 – ?) – службу розпочав

з 1768 р. полковий канцелярист (з 1770), значковий

товариш Лубенського полку (1771 – 1782 – ?).

Худолій Іван Степанович (бл. 1745/1747 – 1786 – ?) –

службу розпочав з 1768 р. полковим канцеляристом

(1770 – 1771), значковий товариш Лубенського

полку (з 1771), військовий товариш (з 1782.14.10.).

Д.: Гафія Олександрівна Бутовська (1755 – 1783 – ?),

донька полкового осавула.

Худолій Максим Мойсейович (? – ран. 1776) – значко-

вий товариш Лубенського полку (? – 1754 – 1762 –

?). Його «сказка» датована 4 лютого 1762 р.

Худолій Мойсей Кирилович – військовий товариш (? –

1702 – 1706 – ?), 14 листопада 1712 р. отримав геть-

манський універсал на куплені від тестя маєтності –

на х. Липовий з лісом нижче с. Сурмачівки, а 12 ве-

ресня 1716 р. гетьманський універсал на млин. За-

відував млинами в Лубенському полку (1716).

Значний військовий товариш (1716). Товариш

полку Лубенського (1719). Значковий товариш (? –

1725 – 1754 – ?). У 1736 р. був вдома через свій про-

мисел, 1738 р. призначений купувати коней. При-

сягнув у 1741 р. разом з синами Степаном і Мойсеєм.

Мав у Пирятинській сотні в с. Харковцях підсусідків

1 двір тяглих убогих та 12 дворів піших, с. Каплин-

цях 3 двори тяглих та 2 піших, в с. Яцинах 2 двори

піших підсусідків, в с. Шкуратові 1 двір піших по-

сполитих убогих (1745). Мав двори в с. Каплинцях і

в с. Харківцях, в Пирятинській сотні при хуторі 1

двір тяглих та 1 двір підсусідків піших убогих, в ху-

торі Архиповщині 7 дворів тяглих убогих та 3 двори

піших підсусідків, ще при одному хуторі 3 двори

тяглих та 3 піших убогих підсусідків, приїжджий

двір і шинок у Пирятині та хутір в сотні, в Пиря-

тинській сотні підданих в с. Смотрикові убогих 17

дворів на 34 хати і 2 бездвірних, хутір на 4 двори (8

хат) та хутір на 3 двори (1747). Мав у Любечі 1 під-

даного. Д.: 1) (1724) N Семенівна Вакулович, донька

сотника пирятинського. 2) (1728) Марія Іванівна

Войцехович, донька сотника городницького.

Худолій Мойсей Мойсейович (бл. 1725 – 1786 – ?) – вій-

ськовий канцелярист ГВК (1766), військовий това-

риш Лубенського полку (1772). Мешкав у с. Яцинах.

Д.: Пелагея Антінівна Милорадович (бл. 1732 – ?).

Худолій Павло Іванович – службу розпочав 1770 р., ва-

кансовий сотенний хорунжий (? – 1777 – 1780), знач-

ковий товариш Лубенського полку (1780.1.05. –

1783), військовий товариш (з 1783.20.09.). Вийшов у

392

відставку поручиком 30 грудня 1786 р. Д.: Домна

Значко-Яворська, донька значкового товариша.

Худолій Степан Мойсейович (? – ран. 1776) – дер-

жавця с. Смотрик Пирятинської сотні (1744), знач-

ковий товариш Лубенського полку (? – 1737 – 1748

– ?). 1737 р. брав участь в очаківському поході. У

1745 р. побив, захопив гвинтівку і списи у запо-

рожця Івана Бея. Військовий товариш. Мав у с.

Смотрикові Пирятинської сотні Лубенського

полку підданих посполитих 1 двір малоґрунтових

не могучих, 9 дворів тяглих убогих та 9 піших та 3

двори тяглих підсусідків (1745). Д.: Уляна Семе-

нівна N (1701 – 1787 – ?), після смерті чоловіка

мешканка с. Харківців.

Худорба Архип Михайлович (1748/1751 – 1783 – ?) –

службу розпочав з 18 листопада 1759 р. при Новго-

родській сотенній канцелярії, «в турецком походе на

самом сражении был з 1769 по 1774 год», був у ту-

рецькому поході в другій армії. Осавул сотенний (з

1770), отаман сотенний (з 1772), сотник шептаківський

(1777–1783). Чин бунчукового товариша отримав у

1783 р., бажав продовжити військову службу у 1783 р.

Худорба Михайло Кіндратович – значний військовий

товариш.

Хухотин Григорій (1747 – 1783 – ?) – служив з 1766 р.,

військовий товариш у Стародубському полку (1779

– 1783 – ?). У походах не був, бажав продовжити

військову службу у 1783 р.

393

Цаленко Федір – товариш полку Полтавського (? –

1698 – ?). Родоначальник Паскевичів.

Цапелевський Іван – військовий товариш Київського

полку (1784).

Цареградський Яків (1722 – 1787 – ?) – службу розпо-

чав з 1747 р., значковий товариш Носівської сотні

Київського полку (з 1752), абшитований військовий

товариш (1757 – 1782 – ?), титулярний радник. Мав

24 підданих двори в Носівці і 1 хуторі (1787). Внесе-

ний до ІІ частини дворянської родовідної книги

Чернігівського намісництва Ніжинського повіту. Д.:

1) (? – 1772 – 1780 – ?) N Василівна Рева, донька ко-

зака. 2) (1787) N Кузьмівна Медвиченко, донька

каптенармуса Глухівського гарнізона.

Цесарський N – (? – ран. 1781) – значковий товариш.

Цивінський Мойсей (1752 – ?) – службу розпочав з

1768 р., військовий товариш (1782 – 1787 – ?), мав

підданих у с. Денисах Переяславського повіту.

Циганчук (Циганенко) Федір – полковий канцеля-

рист, возний Лубенського повіту (? – 1771), значковий

товариш Лубенського полку (? – 1762 – 1775 – ?). На

ноги хворий і дуже убогий, тому в похід не відправ-

лений, а залишений в догляді за поштою (1769). Д.:

NNN, донька священика куренського (Луговського ?).

Циганчук Андрій Пилипович (1712 – 1767 – ?) – службу

розпочав з 1735 р., за служби батька сокільського

козака значковий товариш Полтавського полку (з

1738.23.02.), був у походах ногайському (1735) та

кримському (1737), на українській лінії у 1738 р. по-

лковником Кочубеєм призначений значковим то-

варишем, був у командах, збирав гроші. Універсал

Кочубея на значкового товариша 1738 р. називає

Андрія і його брата Клима Філіповичами. Вони

обидва призначені значковий товариш, живуть в

одному дворі в сотні Сокольській. Ордер ГВК на чин

значковий товариш Андрій отримав у 1759 р. Мав

двір у Кобеляках та у Сокільській сотні. Абшитова-

ний значковий товариш (1767).

Циганчук Клим Пилипович (? – 1755 – ?) – значковий

товариш Полтавського полку за заслуги померлого

батька сокільського козака Пилипа Циганчука (з

1738.23.02.). Мав двір у Сокільці. У 1735 р. Андрій і

Клим були в кримському, а 1736 р. – в карасев-

ському походах.

Циганчук Павло (? – 1680 – 1728 – ?) – полковий обоз-

ний білоцерківський, наказний полковник білоцер-

ківський. Значний військовий товариш Київського

полку. С. Свідовецъ Кобизької сотні (22 двори) ра-

ніше було вільним військовим, а у 1713 р. гетьманом

Скоропадським і 1727 р. гетьмана Данила Апостола

універсалами віддане Павлу Циган чуку, «въ на-

гражденіе тогобочнихъ маетностей, по указу монар-

шомъ на томъ боку Днепра оставленнихъ; якимъ

селомъ, по смерти отца своего Павла Циганчука,

сынъ его Михайло Циганчукъ владеетъ за поменен-

ного отца своего верніи и радетелніи служби».

Циганчук Хома – значковий товариш Полтавського

полку 1750 р., мав двір і підсусідків у Сокільській сотні.

Цилюрник Лук’ян Андрійович – товариш військовий

Стародубського полку (1693).

Цицецький Михайло – значковий товариш Ніжин-

ського полку (1737), мав двір у с. Сиволожі.

Цурган Артем – військовий товариш Стародубського

полку. Його онук Сазон Іванович (1727 – ?) мешкав

у с. Ленькові Новгород-Сіверського повіту (1787).

Цуревський N – значковий товариш (1787). Мав маєт-

ність при р. Ворсклі (6 підданих).

Цуревський Андрій – військовий товариш Полтав-

ського полку.

Цуревський Яків (1749 – ?) – абшитований військовий

товариш Лубенського полку (1788). Мав 56 підда-

них у 1 місті і 1 хуторі. Внесений до ІІ частини родо-

відної книги Чернігівського намісництва. Д.:

Євдокія NN, донька військового канцеляриста.

Цурка Іван (? – 1740) – значковий товариш Полтав-

ського полку (1732–1740). Проживав у с. Цурка Ве-

ликобудиської сотні, у 1736 р. відправлений до

Переяслава при команді за осавула. Мав двір у с. Тах-

таулові та підданних у с. Комарівці. Мав 2 приїзджих

двори у Великих Будищах (1737). Д.: Параска Дмит-

рівна Калачинська, донька сотника великобуди-

ського, онука полковника полтавського Івана

Черняка. В ревізії 1740 р. згадана вже як вдова. У

1749 р. мала право на утримання військового по-

датку з млину Балясного на Герасимівській греблі на

р. Ворсклі. Є згадки про їх сина Петра (1747).

Цурка Максим – значковий товариш Полтавського

полку, житель великобудиський.

Цурка Михайло – свояк Тимофія Левенця (1763), знач-

ковий товариш Полтавського полку (1765 – 1779 –

?). В д. Комарівці мав 93 підданих.

Цурка Петро Іванович – службу розпочав з 1750 р., вій-

ськовий товариш (1762 – 1779 – ?), мешкав у 1-й по-

лковій сотні Полтавського полку. Направлений у

військовий похід (1769). Рекомендувався у відставку

капітаном. Мав маєтність при р. Боршні (30 підда-

них), р. Голтві (54 підданих).

Цуцмай Федір – син значковий товариш Гаврила Бі-

ленченка, значковий товариш Гадяцького полку

(1740 – 1751 – ?).

Цюпка Стефан Іванович (1686 – 1761 – ?) – почав служити

значковим товаришем Гадяцького полку, не маючи

письмового ордеру чи універсалу призначений ко-

лишніми командирами «згодности мужества и фор-

туни» з 1706 по 1761 рр. Його батько Іван Компанієць

також був значковим товаришем. У 1706 р. в поході,

1707 р. будував Печерську фортецю. У 1708 р. в Польщі

при полковнику гадяцькому Трощинському про що

письмових доказів не мав. Є згадки про комісарство у

1725 р., у 1736 р. був полковим комендантом над ко-

мандою, висланою у Полтавський полк в м. Келеберду

для «полонения льда». У 1737 р. під Очаковом він є у

іменних списках, у 1738 – 1740 рр. – наказний сотник

у 1-й полковій сотні. Виконував різні доручення, був у

комісіях 1741 р. під Азовом при розмежуванні з тур-

ками. У 1744 р. постачав продовольство у Пермський

драгунський полк. У 1747 р. мав двір і підсусідка у 1-й

полковій сотні, двір у Гадячі. Старий, служити не міг,

убогий і жив при церкві Успіння Богоматері гадяцькій

з мирського подаяння в званні дячка (1761).

394

Чаєвський Григорій Олександрович – шляхтич, вий-

шов до Гетьманщини з Речі Посполитої. Військовий

товариш Ніжинського полку. Його нащадки імену-

валися Чайковськими.

Чаїцький Іван – військовий товариш (1681). Родона-

чальник Чайок. Його правнук Іван Федорович (1752

– ?) мав 10 підданих у м. Коропі.

Чайковский Іван – військовий товариш у Стародуб-

ському полку з 1744 р. «з канцеляристов войскових

за отправление отцем его во многих походах и его

самого при Генеральной Канцелярии чрез шесть

лет служби».

Чайковський Андрій Опанасович (1737 – ?) – значко-

вий товариш (1787), мешканець кролевецький. Д.:

Любов NN, донька священика.

Чайковський Василь Іванович (1741 – ?) – син свяще-

ника с. Ядут, онук Григорія Чаєвського. Військовий

товариш (1788). Мав 27 підданих у с. Ядутах Короп-

ського повіту. Д.: Варвара NN, донька шляхтича.

Мали сина Якова, доньок Ганну і Марію.

Чайковський Григорій Олександрович – шляхтич

гербу «Дембно», перейшов на Лівобережжя, вій-

ськовий товариш Ніжинського полку.

Чайковський Іван – полковий канцелярист переяс-

лавський (1737), значковий товариш (1752), мешка-

нець піщанський. Скаржився на сотенного отамана

Скорика, що той утримував його підданого під ка-

раулом без всякої провини.

Чалеєвський Михайло (1746 – 1788 – ?) – син козака.

Службу розпочав з 15 травня 1772 р. значковим то-

варишем Миргородського полку.

Чалий Іван – військовий товариш (1728).

Чалий Трохим – значковий товариш Полтавського

полку (? – 1755 – 1759), мав двір у Полтаві. Абшито-

ваний значковий товариш (1759 – 1763 – ?). Корис-

тувався родовим гербом (1758).

Чамара Андрій – козак іванчицький, 21 червня 1697 р.

продав дорожнє місце за 8 золотих Петру Буцькому.

Значковий товариш Полтавського полку (? – 1723 –

1732 – ?). Мав хутір на Голтві.

Чамара Григорій – козак кінний городової сотні По-

лтавського полку (1718), значковий товариш (? –

1723 – 1732 – ?).

Чамара Іван – значковий товариш Полтавського полку

(? – 1723 – 1732 – ?), мав хутір під Полтавою (1735).

Чарлинський Михайло – значковий товариш Полтав-

ського полку (1762), мешкав у 1-й полковій сотні.

Чарнецький Юсько – значковий товариш Миргород-

ського полку (1711), входив до куріня Бочарного.

Чарниш – колезький канцелярист (? – 1778), військо-

вий товариш (1778.12.04. – ?).

Чарниш Iван Федорович (? – 1677 – 30.12.1728, Москва)

– на службі «отъ малыхъ летъ», військовий кацеля-

рист (1698), «билъ при взятіи Казикермена и Та-

вани», посланий царем до Царграду для підпису

мирного договору. Господар Гадяцького замку

(1700), був під Нарвою і Ригою, у каліжській битві.

Конкурував з Скоропадським за стародубське по-

лковництво і всупереч гетьману їздив до Петер-

бургу. У зв’язку з справою Кочубея-Іскри

заарештований і утримувався в білоцерківській

фортеці. Значний військовий товариш (1708). Мав

універсали на «на село Борки, и на двор, и при

дворе на бояракъ с сажалкою, луками, левадою, и

полемъ пахотнымъ, и греблею, на реки Груне в селе

Борках будучщею, гай и ставокъ куриловский с лу-

гомъ вишанскимъ, подъ селомъ обретающимися,

греблю прозиваемую Куличиху, с луками и полем

пахотнимъ; неподалеку села обретающийся буя-

ракъ, прозваниемъ Биевецъ с степю около того бо-

ярка; степъ взявши отъ долини, Протлчка зовемой,

Пробужки, а з другой сторони отъ могилъ зовомихъ

Близниць до могили за криницу, а отъ степу села

Берестовки границею определенний». Придбав у

Батурині дєдиківський, ришопинський, гордійчен-

ський двори, які згоріли у 1709 р. Полковник га-

дяцький у полтавській битві (1709). 2 березня 1709

р. отримав гетьманський універсал на с. Митченки

замість розорених навколо Батурина хуторів. Уні-

версалом від 10 січня 1710 р. підтверджувалися по-

передні надання. 23 серпня 1712 р. за заслуги на

полковництві отримав універсал на сс. Сари і

Крутьки. У Гадячі шляхом скуповування ґрунтів від

Трощинської, попадді Бутович, «отъ протчиихъ

многихъ людей пустирми скупленние»утворив двір

великий гадяцький, крім того мав ще один двір з

торговими і ринковими коморами. В своєму матку

Борках докупив греблю у місцевої борківської мель-

ничихи Антінихи, ліс борківський. У козаків бор-

ківських старинних Дем’яна і Сергія Шидловських

купив хутір Бієвський. Тримав луги, сінокоси під с.

Книшівкою, греблю на р. Груні з ставком і рибною

ловлею до греблі Римарівської з млинами, луками,

нивою і степом під с. Красна Лука, поблизу якої

купив ліси, луки, поля, сінокоси від Семена і Василя

Михайловичів Кияшків. Купив ліс між Хитцями і

Красною Лукою над р. Грункою у законника га-

дяцького монастиря Варнави. Купив 2 греблі Кули-

чиху і Ємченську з млинами у Федора Гречаного і

рідних братів Олешка і Федора Шилченків, козаків

підставських. Скупив маєтності колишнього по-

лковника гадяцького Криницького, у Петра Зелен-

ського відкупив фундамент і побудував млин у

Рашівці, млин побудований з фундаменту викупле-

ного у мешканця павлівського Федора Дубровця. За

с. Остапівкою у жителів остапівських Харченків

Івана Опанасовича і його матері Федори, а також

комишненського жителя Кирило Кушніра купив

хутір Бодаклевський з двома греблями, ставком,

садом, полем. У мешканця остапівського Зінця

Скратенка купив двір з лісом, лукою, двома риб-

ними ставками. Під містом Комишиним у місцевого

козака Дмитра Кириловича купив греблю з ставком

і млином. У старинних коваліських козаків рідних

братів Феська, Максима і Кіндрата Іващенків купив

хутір з двома греблями, садом, степом, луками, ни-

вами; двір у ринку ковалівському у вдови місцевого

сотника Марії Андріївни Лапицької, ліс у місцевого

отамана Семена Драба, місцевого мешканця Корнія

Пархоменка, рибні ловлі Юхима Одарченка. У 1715

р. внаслідок доносу на нього протопопа Федора Лі-

совського за зловживання уряд полковника був пе-

реданий Михайлу Милорадовичу, а він отримав

генеральне судійство. 3 липня 1718 р. отримав цар-

ську грамоту на маєтності. У 1723 р. викликаний до

Санкт-Петербургу і заарештований в підозрі у зраді.

Після смерті Петра І звільнений, але проживав в

Петербурзі, а потім в Москві, де і помер. В синодику

Межигірського монастиря записаний поминальник

його роду. Д.: 1) (ран. 1709) Олена Степанівна Гре-

чана (? – ран. 1709), донька генерального писаря. 2)

(з 1710) Євдокія Костянтинівна Голуб (1690 –

1743.31.05.). В придане отримала с. Подолов, яке

потім заповіла сину Якову. 9 листопада 1710 р. чо-

ловік підписав їй тестамент. 24 травня 1727 р. по-

дала чолобитну про надання їй можливості на

провезення продуктів для її чоловіка до Петер-

бургу. 5 лютого 1729 р. подала супліку про взяття її

з дітьми під гетьманську протекцію. Мала шинко-

вий двір у Кролевці (1736).

Чарниш Василь Іванович (? – рпн. 1823) – службу роз-

почав з 1775 р., військовий товариш в Гадяцькому

полку (? – 1784), бунчуковий товариш (12 квітня

1784 – 1786). Д.: Ганна Петрівна Білуха (бл. 1758 –

ран. 1840).

Чарниш Данило Ничипірович (1738 – ?) – син значко-

вого товариша, письменний, службу розпочав 4 ве-

ресня 1766 р. отаманом сотенним уцтавицьким.

Сотник 2-ї Миргородської полкової сотні (з 14

грудня 1770 р.), отримав чин бунчукового товариша

(14 жовтня 1782), залишаючись сотником. Брав

участь в кримській операції 1768 – 1772 рр. У 1771 р.

під Кінбургом «для рассматривания укреплений и

снятия с инженерным офицером с онного плана». У

1776 р. знаходився в українській дивізії. Прем’єр-

майор у відставці (з 1787.15.04.). Мешканець с. Зу-

євців. Мав 24 підданих (1782), а у 1783 р. – 69. Д.:

(1774) Марія Василівна Устимович.

Чарниш Іван Іванович (бл. 1702 – 1741) – проживав у с.

Борках Гадяцького полку. Бунчуковий товариш у Га-

дяцькому полку. Брав участь в очаківському поході

1737 р., від походу 1739 р. звільнений через хворобу.

За ним 92 двори і 15 млинових кол (1744). Мав у сл.

Біївці 74 хати посполитих, посполих у с. Борки: ма-

лоґрунтових 3 двори, убогих 24 двори, дуже убогих

32 хати, 3 підсусідських хати, яким після його смерті

володіла його вдова Зіновія: Д.: 1) Тетяна Осипівна

Костенецька, донька сотника конотопського. 2)

Марфа Михайлівна Осипова, вдова Василя Андрійо-

вича Кондратьєва (? – 1723), сумського полковника.

3) Зіновія Якимівна Горленко (1723 – 1759 – ?). Про-

тягом 1755–1759 рр. мала суперечку за спадщину з

вдовами своїх пасинків Настасією і Пелагеєю.

Чарниш Іван Ничипірович (1740 – 1791 – ?) – син знач-

кового товариша, службу розпочав з 1754 р. у По-

лтавській полковій канцелярії, військовий

канцелярист ГВК (1757.1.10 – 1764), писар полковий

миргородський (1764.13.03. – 1781), бунчуковий то-

вариш (з 1781.27.01.). Мав 24 підданих у сс. Соро-

чинці (20), Семеренки (2), Баранівці (2). Д.: Євдокія

Григорівна Штепа, донька полкового полтавського

сотника. Мали сина Івана.

Чарниш Іван Ничипірович (1753 – 1783 – ?) – син знач-

кового товариша, службу розпочав з 1769 р., канце-

лярист (з 1774), отаман сотенний (з 1781),

військовий товариш Миргородського полку (з 1781),

миргородський полковий осавул (з 1781). Секунд-

майор у відставці (з 1787.15.04.). Д.: Настасія Йоси-

півна Висоцька, донька полкового осавула.

Чарниш Максим Михайлович – значний військовий

товариш (1709), полковий обозний гадяцький. У

1695 р. отримав гетьманський універсал на с. Бу-

дище і присілок Трояновку з двома млинами Федя-

ківськими на р. Груні, а також млином Плєнного на

р. Пслі Лютенської сотні, які уступив йому батько. У

1709 р. отримав гетьманський універсал на сс. Троя-

395

нівку і Хлопчувці з млином на р. Груня в чотири

кола мучних. Д.: Тетяна Григорівна N. Була тіткою

поручика лейб-гвардії Семенівського полку Івана

Косогова, до якого перейшло м. Лютенка, затверд-

жене царською грамотою 1740 р.

Чарниш Ничипір Григорович (? – 1760.12.06.) – службу

розпочав з 1727 р., значковий товариш (? – 1760),

абшитований військовий товариш Миргородського

полку (з 1760.12.06.).

Чарниш Петро Ничипірович – син значкового това-

риша, службу розпочав з 1747 р. в Ніжинській по-

лковій канцелярії. Військовий канцелярист (1760 –

1762). Війт полтавський. Військовий товариш (з

1762.8.06.). Бунчуковий товариш (з 1771.3.07.). Д.:

Настасія Михайлівна Шарпило, донька полтав-

ського громадянина.

Чарниш Роман Федорович (? – 1679 – ран. 1723) – знач-

ний військовий товариш (1709 – 1718), наказний по-

лковник полтавський (1711), полковий осавул

гадяцький. Бунчуковий товариш. У 1717 р. разом з

тестем – генеральним писарем – вихлопотали уні-

версал на м. Лютенку, не враховуючи прав інших

спадкоємців. У 1718 р. отримав царську грамоту на

маєтності. Д.: Марія Семенівна Савич, донька гене-

рального писаря. В 2-му шлюбі за майором Юрієм

Федоровичем Єропкіним. 1744 р. за нею спадок чо-

ловіка 185 димів і 5 млинових кол.

Чарнуховський Михайло (? – 1719 – 1739 – ?) – вій-

ськовий товариш. Його син Петро (1740 – ?) був гу-

бернським секретарем і мешкав у м. Кролевці.

Часник Іван Карпович (1760 – 1788 – ?) – син компа-

нійського полковника, записаний при прийнятті

присяги у 1762 р. Службу розпочав з 15 червня 1775

р. значковим товаришем. Д.: (1779) NNN, донька

військового товариша.

Часник Іван Кіндратович – значковий товариш.

Часник Карпо Карпович (? – 1720 – 1782 – ран. 1786) –

службу розпочав з 1733 р. у 3-му компанійськомй

полку, сотник 1-ї сотні цього полку (1737 – 1747). 30

травня 1747 р. звільнений з компанійців у чині бун-

чукового товариша. В листопаді 1757 р. генерал-

майор Іван Іванович Делатур купив у нього хутір

під Ярутами. Призначений спочатку командиром

1000-ї команди в похід на Семирічну війну, а потім

і командиром 3-го компанійського полку на місце

хворого брата Гната (1760.11.04. – 1776). Прем’єр-

майор (з 1776). Прем’єр-майор у відставці (1781).

Мав 8 підданих в Борзнянському повіті. Д.: Марфа

Яківна N (? – 1790 – ?). За нею 62 підданих (1790).

Часник Кіндрат Васильович – значковий товариш

Прилуцького полку (з 1775.15.06.), військовий това-

риш в абшиті (1782.25.07.).

Часник Олександр Васильович (1740 – 1790 – ран.

1805) – службу розпочав з 1 листопада 1754 р., з со-

тенних осавулів 6 травня 1758 р. призначений сот-

ником 1-ї сотні 3-го компанійського полку, сотник

срібрянський Прилуцького полку (1772.5.06. –

1775). У 1774 р. знаходився у військовому поході. З 3

квітня 1775 р. бунчуковий товариш, засідатель

Борзнянського повітового суду (1781). Мав 61 під-

даного в Борзнянському та Ніжинському повітах

(1782). Володів 198 підданими в 3 селах (1787). Д.:

Марфа Йосипівна Масло (1745 – ?), донька сотника

срібрянського, потім колезького асесора.

Часник Яків Андрійович – службу розпочав у Ніжин-

ському полку. Військовий товариш (1784.12.03. – ?).

Чачило Дмитро – військовий товариш Стародубського

полку.

Чекан (Чекановський) Іван – (? – 1775 – ран. 1782) –

військовий товариш Київського полку. Мав маєт-

ність у м. Мрин і с. Плоскому Ніжинського повіту.

Д.: Уляна NN (бл. 1747 – ?), мала 6 підданих в Мрині

(1787). Павло – син померлого військового това-

риша, шляхтич (1782), в Ніжинському та Березнен-

ському 26 підданих.

Чекан Роман (1739 – ?) – службу розпочав з 1758 р., со-

тенний хорунжий мринський (1762 – 1763), отаман

сотенний мринський (з 1763.22.07.), значковий то-

вариш Київського полку (з 1771), абшитований вій-

ськовий товариш (1781 – 1787), мав 7 підданих

(1783) в с. Плоска, в Мрині 25 (1783), 23 (1787). Д.:

Євдокія N Турик, донька значкового товариша.

Чекан Федір (? – ран. 1780) – козак мринський (1736),

значковий товариш Київського полку (? – 1770),

військовий товариш (1770 – ?). Д.: Євдокія NN, у

1780 р. проживала в Мрині.

Чекан Яків – службу розпочав з 1763 р., хорунжий сотні

Мринської Київського полку (? – 1764), возний (з

1764), військовий товариш (1773 – 1776 – ?). Д.:

(1776) NNN, донька козака.

Чеканов Микита (1763 – ?) – з дворян. Службу розпо-

чав з 1770 р., значковий товариш Миргородського

полку (з 1781).

Чемерис Василь – значковий товариш Гадяцького

полку. Військовий товариш.

Чемерис Гаврило – значковий товариш Стародуб-

ського полку, після вигнання поляків володів с. Єв-

доколи Погарської сотні, яке після нього перейшло

до стародубського городового отамана Станіслава

Полубенського.

Чемерис Іван – значковий товариш Стародубського

полку (? – 1723 – 1737 – ?). У 1737 р. перебував

вдома, але мав йти в похід в команді фельдмаршала

фон Мініха.

Чемериський Антін – значний військовий товариш.

Чемкальський Яків – писар сотенний київський (? – 1739

– 1742 – ?), значковий товариш (? – 1748 – 1749 – ?).

Чепа Андрій – значковий товариш (1737 – 1741), жив у

Миргороді, мав приїзджий двір у Яреськах і с.Тухи.

Чепа Кіндрат Леонтійович – сотник омельницький (? –

1711 – ?), (1722 – 1723, 1725 – ?), значковий товариш

(? – 1738 – ?), проживав у м. Манжелей.

Чепа Мартин (? – ран. 1764) – козак омельницький (? –

1723 – 1726 – ?), значковий товариш Миргород-

ського полку (1733 – 1752 – ?).

Чепа Михайло (1746 – ?) – син козака. Службу розпо-

чав з 15 травня 1772 р. значковим товаришем Мир-

городського полку.

Чепа Прокіп Мартинович – син значкового товариша,

ассигнований в значкові товариші (1764–1768). Во-

396

лодів двором, який дістався від брата Стефана. До

двору належали: поле орне, сінокоси, ліси, млин зі

ставком. Маєтності були у власності Прокопа, Сте-

фана і вдови їх брата значкового товариша Якова

Чапи Єфросинії. Д.: Катерина Михайлівна Пуза,

донька козака кременчуцького.

Чепа Степан Мартинович – службу розпочав з 1767 р.

значковим товаришем Миргородського полку. Три-

мали з братом Прокопом хутір в Омельницькій сотні.

Д.: N Семенівна Галаган, донька осавула полкового.

Чепа Яків Мартинович (? – ран. 1767) – значковий то-

вариш Миргородського полку. Власник хутора на

Омельничку Омельницької сотні (1764). Д.: Єфро-

синія NN, володіла спадковими за чоловіком зем-

лями нероздільно з його братами Прокопом і

Степаном.

Чепа-Ярошевський Микола (1762 – ?) – військовий

товариш Лубенського полку (1787). Мав 18 підданих

у 1 хуторі. Внесений до ІІ частини родовідної книги

Чернігівського намісництва.

Чепурко Григорій – значковий товариш Прилуцького

полку.

Чепурко Іван Степанович (1731 – 1781.20.09.) – син

значкового товариша, службу розпочав значковим

товаришем Прилуцького полку (1761 – 1781). Д.:

NNN, донька священика. Мали 6 синіів і 2 доньки.

Чепурко Степан Григорович (? – 1701 – 1750 – ?) –

значковий товариш Прилуцького полку (з 1721).

Чепурний Василь – значковий товариш Київського

полку.

Чепурний Семен (? – 1782 – ?) – отаман сотенний но-

сівський Київського полку (? – 1767), абшитований

значковий товариш (1768 – 1782 – ?). Рід внесений

до І частини родовідної книги дворян Чернігів-

ського намісництва.

Червінський Василь – значний військовий товариш.

Червінський Василь Васильович – син значного вій-

ськового товариша, військовий товариш. Його син

Андрій Васильович (? – 1735 – 1757 – ?) – був свя-

щеником, а онук Роман Андрійович (бл. 1757 – ?) –

колезьким протоколістом (1787), мав 5 підданих у

Новгороді-Сіверському, його онук Василь Данило-

вич (1710 – 1787 – ?), мешкав у с. Свинюсі.

Червяк Мойсей (1759 – ?) – абшитований військовий

товариш Лубенського полку (1787), мав 2 підданих

у 1 селі. Д.: Ксенія Римаренко, донька отамана со-

тенного.

Череватий Андрій Степанович – син козака, значко-

вий товариш (1726).

Черевко Прокіп Іванович – значковий товариш Ні-

жинського полку (1787), мешканець с. Веровки Ко-

нотопського повіту. Д.: Гафія N Халкидонська,

донька значковий товариш. Мали синів Якова і

Мойсея, доньок Параску і Мотрю.

Черепаха Іван (1747 – 1783 – ?) – службу розпочав з

1762 р., військовий товариш Миргородського полку

(з 1778).

Черепаха Матвій (? – 1754 – 1781 – ?) – син сотенного

отамана, службу розпочав з 1764 р. козаком І ком-

панійського полку, отаман компанійський, значко-

вий товариш (з 1771.12.04.), військовий товариш

Миргородського полку (з 1778.14.03.), володів

двома хуторами в Гордницькій сотні. Д.: Єфросинія

N Пишко, донька козака городницького.

Черепаха Ничипір Леонтійович – у 1758 р. був в поході

за Дніпром, сотенний отаман (з 1776), абшитований

військовий товариш Миргородського полку (1779).

Черкас Андрій (? – 1686 – 1726 – ран. 1732) – значко-

вий товариш (1726) Переяславського полку. Меш-

кав в с. Любарці 1-ї полкової сотні.

Черкаський – військовий товариш в Полтавському

полку (1787). В с. Стехівці разом з вдовою капітана

Лутовинова, сотенним осавулом Поповичем мав

148 підданих.

Черкаський (Черкасенко) Гаврило Федорович –

козак леплявський, значковий товариш Переслав-

ського полку (1733 – 1754). Його вітчим Іван Черка-

ський був сотником леплявським (? – 1682 – 1689 –

?, ? – 1696 – 1709 – ?). Іванова дружина Гафія в пер-

шому шлюбі була за Федором NN, син якого Гав-

рило все ж звався Черкаським. За ревізією 1731 р. –

козак можний леплявський разом з Герасим Чер-

каським. У 1754 р. написав заповіт, за яким за спо-

мин власний і своєї рідні дарував священику

Михайлу Васильовичу Терлецькому ґрунти Чер ка-

ські. До суботника велів записати такий поминаль-

ний ряд: »отцов Фе дора и Иоанна, мать Агафию,

братьев Григория и Петра и Анну сестру и Гаврила

и Анну». Бачимо найближчу рідню Гаврила:

батька, матір, віт чима, братів і сестру, а останніми

записані сам Гаврило з дружиною, яка померла рі-

ніше 1754 р. Сестра його, одружена з козаком про хо-

рівським Василем Миколаєнком, померла раніше

1749 р., залишивши доньку Анаста сію.

Черкаський Петро Федорович (? – ран. 1747) – знач-

ковий товариш. Заповів майно брату Гаврилу Чер-

каському.

Черкаський Федір (1743 – 1783 – ?) – син козака.

Службу розпочав з 7 травня 1762 р., значковий то-

вариш Миргородського полку (з 27 лютого 1773).

Мав 2 підданних.

Чернацький N – 1774 р. отримав звання військового

товариша і переведений до Київського полку за міс-

цем проживання.

Чернацький Кирило (? – ран. 1750) – значковий това-

риш Стародубського полку. У 1735 р. в Бикові був

старостою, мав двір житловий у с. Старому Бикові,

в якому 1750 р. жив його син Олексій.

Чернацький Олексій (1728 – 1788 – ?) – абшитований

полковий хорунжий (1782), мав 215 підданих (1788)

в Прилуцькому повіті. Бунчуковий товариш. Д.:

Ганна NN, донька козака.

Чернацький Федір – службу розпочав 1735 р. військо-

вим канцеляристом ГВК (1735 – 1741), військовий

товариш «за отправленние дедом и отцем его в по-

ходах також его самого при Генеральной Канцеля-

рии в звании канцелярском чрез п’ять лет да в

походе служби» (1741.12.02. – 1765), абшитований

полковий осавул (1765 – 1772 – ?). Мав підданих у с.

Хилчичі Новгород-Сіверської сотні. Д.: 1) NNN. 2)

397

(1772) Настасія Степанівна Лазаревич, донька бун-

чукового товариша. Від першого шлюбу мав сина

Пантелеймона, доньок Настасію і Ксенію.

Черненко-Сеневич Петро (1721 – ?) – абшитований

значковий товариш (1787), мав 19 підданних у 1

селі. Д.: Гафія NN, донька значкового товариша.

Чернеський Іван (1747 – ?) – абшитований військовий

товариш Чернігівського полку (1788).

Чернеський Яків (1751 – ?) – козак виборний, хорун-

жий сотенний седнівський (? – 1779 – ?), абшитова-

ний значковий товариш Чернігівського полку

(1788). Д.: (1788) Ганна NN, донька священика.

Чернецький Омелян (? – ран. 1774) – значковий това-

риш Лубенського полку.

Чернецький Петро (1722 – ?) – значковий товариш Лу-

бенського полку (? – 1735 – 1747 – ?), учасник оча-

ківського походу (1737), учасник кримського походу

(1738). Мешкав у Роменської сотні, у 1750 р. наслав

служників на дім значкового товариша Івана Лазу-

ревського, якого пограбували. Військовий товариш.

У 1735 р. перебував під слідством за сотенне комі-

сарство за минулий рік, у 1736 р. був при Кисельській

фортеці, у 1737 р. – в очаківському поході, у 1738 р. –

у кримському поході. Мав у Ромнах двір житловий

та 2 двори підсусідків піших убогих (1745).

Черніговець Фесько – товариш полку Полтавського

(1665), на уряді полтавському (1670). Якийсь родич

Якову Степановичу Чернігівцю, одному з організа-

торів повстання Пушкаря, який 1663 р. перейшов на

Слобожанщину і став полковником балаклійським.

Черній Семен Тарасович – значний військовий това-

риш, житель глухівський. З дозволу Самойловича

на купленій землі осадив с. Семенівку.

Чернушевич Василь – значковий товариш Київського

полку (? – 1760 – 1762 – ?).

Чернушевич Антін Васильович (? – 1782) – син знач-

кового товариша, службу розпочав з 1757 р., знач-

ковий товариш в Остерській сотні Київського полку

(1760–1782). Мав маєтності в сс. Омелянівці і По-

луянівці, де було 5 підданних (1779). По ньому рід

внесений до родовідної книги дворян Чернігів-

ського намісництва. Д.: Софія Григорівна Покор-

ська (? – 1811), донька бунчукового товариша.

Чернявський N (? – ран. 1750) – значковий товариш.

Чернявський Андрій Іванович (бл. 1711 – 1787 – ?) – дід

був татарином, після хрещення названий Юхимом.

Служив з 1739 р. полковим канцеляристом, значко-

вий товариш Стародубського полку (1741 – 1783 – ?),

у 1745 р. був у ліфляндському поході. Військовий то-

вароиш (? – 1785 – 1787 – ?). Мав хутір за ½ версти від

хутора брата Федора поблизу с. Дрокова Мглинської

сотні, де були 3 хати підсусідків, 3 двори підсусідків у

д. Старому Дрокові, 3 двори у с. Красному. Д.: Варвара

Григорівна Покорська, донька бунчукового товариша.

Чернявський Василь (? – ран. 1781) – значковий това-

риш Стародубського полку (1769), у другій армії в

поході. Мав 1 двір підсусідків у д. Старому Дрокові,

1 двір у с. Красному.

Чернявський Василь (? – ран. 1782) – козак Березнен-

ської сотні Чернігівського полку, значковий това-

риш (14 жовтня 1748 – 1751 – ?), абшитований знач-

ковий товариш.

Чернявський Данило – отаман курінний бориспіль-

ський Київського полку, абшитований значковий

товариш (1779.16.12. – 1782 – ?).

Чернявський Іван – шляхтич, військовий товариш

(1782), володінь не мав. Міг бути присутнім на зіб-

ранні, але не мав права голосу.

Чернявський Іван – значковий товариш Стародуб-

ського полку (? – 1734 – 1737 – ?). Був у 1734 р. по-

лковим комісаром і ще не здав справи, жив у

Мглинській сотні, не підписав указ про вихід у похід

через відсутність в сотні у справі, в команді полков-

ника Кошелева (1737), мав у с. Старий Дроків Мглин-

ської сотні 4 підсусідки убогих, у с. Новому Дрокові

мав двір та 2 убогих підсусідків (1735), мав у 1737 р.

житловий двір у с. Дрокові, у 1737 р. володіння у с.

Новому Дрокові 2 вибуло, с. Старий Дроків малоґ-

рунтових не тяглих 1, 1 убогий при хаті, 1 вибув.

Чернявський Ілля – військовий товариш Остерської

сотні Київського полку (1772). Д.: NNN, донька сот-

ника київського.

Чернявський Ілля Степанович (бл. 1736/1745 – ?) –

службу розпочав 20 січня 1756 р. писарчуком вій-

ськової канцелярії Війська Запорізького низового,

полковий писар (з 1762), хорунжий полковий пере-

яславський (1771 – 1774 – ?). У 1774 р. мав 4 підданих

в Золотоноші. Бунчуковий товариш (1786). Д.: Ма-

рина Костянтинівна Леонтович, донька золотоні-

ського сотника.

Чернявський Макар – абшитований значковий това-

риш (1777). Жив у с. Шатрищі Янпольської сотні.

Діти: Кирило 48 р., Матвій 45 р. військовий това-

риш Переяславського полку жив у м. Золотоноші,

Семен 38 р. військовий товариш жив вдома, Федір

32 р. священик у с. Жихоня Новгородської сотні,

Іван 25 р., не одружений, лікар в Єлисаветград-

ському пікінерному полку, Тетяна вдова.

Чернявський Матвій Макарович (1732 – ?) – абшито-

ваний військовий товариш (? – 1775 – 1782 – ?),

мешкав у Золотоноші. Д.: Параска Тимофіївна Па-

влова, донька возного золотоніського.

Чернявський Микола – значковий товариш Старо-

дубського полку (? – 1764 – 1774 – ?). Мав у 1764 р.

у Стародубі 2 двори, 2 хати, в яких жило 3 найма-

них людей, мав у другій полковій сотні у с. Андрей-

ковичах посполитих бездвірних хат 6. У 1773 р.

подав на козака с. Солове Топальської сотні Хром-

ченка Андрія Спиридоновича і його брата – козака

2-ї полкової сотні Артема скаргу за захоплення

ними Хромцовських земель.

Чернявський Михайло (1722 – 1750 – ?) – значковий

товариш (з 1732).

Чернявський Петро (1725 – ?) – значковий товариш,

мав 25 підданних в одному селі (1788). Д.: N Сичка-

рівська, донька значкового товариша.

Чернявський Семен Макарович (1739 – ?) – службу

розпочав з 1739 р., військовий канцелярист ГВК (з

1739), абшитований військовий товариш Київського

полку (1765 – 1777 – ?). Володів д. Шепіхою. 1766 р.

398

звинуватив полкового суддю Стопановського у за-

хопленні цього населеного пункту. Д.: Настасія N

Жила, донька сотника київського. 1772 р. захопила

землі Стопановського, а потім нижній суд перегля-

дав справу про повернення їй с. Шепіха, проданого

її племінниками писарю Остерського повіту Стопа-

новському. Мали доньку Марію. Жили у с. Шатрищі

Ямпольської сотні

Чернявський Стефан – запорізький козак, сотенний

старшина гельмязівський. Значковий товариш Пе-

реяславського полку (1748 – 1750 – ?). 1749 р. пода-

рував ризи до домонтівської церкви Різдва

Богородиці. Мав двір житловий у Золотоноші. Д.:

Марія Нестерівна Карлицька (1735 – 1775 – ?),

донька значкового товариша.

Чернявський Стефан Григорович (? – 1677 – 1709 –

ран. 1714) – син обозного полкового прилуцького,

осавул полковий прилуцький за Мазепи. Значко-

вий товариш (? – 1709 – ?). Володів с. Сорочинцями,

яке 19 вересня 1709 р. за ним «до ласки військової»

підтвердив гетьман Скоропадський. Д.: Марія Са-

мойлова, в другому шлюбі за значковим товаришем

Романом Березненим.

Чернявський Федір Іванович (1724/1726 – 1779 – ?) –

служив з 1750 р., жалуваний значковий товариш у

1758 р. Його батько померлий значковий товариш

Стародубського полку Іван Чернявський, який вже

служити не міг і тому брат Федора Олександр був на

різних службах, у двох походах Хотинському і Пе-

рекопському, був дуже хоробрий і загинув. А Федір

став якраз повнолітнім і став служити. У 1757 р. на

дім батька напали розбійники і пограбували, са-

мого Чернявського побили булавами і пошкодили

руки, особливо ліву, а нерухомість підпалили. Хоча

був слабкий – служив, у 1760 р. змінив значкового

товариша Андрія Карповича в команді, в тому ж

році поранений в ліву руку і на правій два пальці ві-

дірвало («непаяна» пальба). Служити більш не міг

і у 1761 р. отримав абшит. Абшитований військовий

товариш Стародубського полку (1761 – 1787 – ?).

Тримав хутір на відкритому полі в 3 верстах від с.

Дрокова Мглинської сотні, в якому сам жив, 3 двори

підсусідків у д. Старому Дрокові, 1 хату в с. Крас-

ному. Д.: Марфа Дмитрівна Сенюта. Мали синів

Євграфа і Антіна.

Черняк Григорій Іванович (? –1698 – 1740 – ран. 1745)

– сотник вакансовий (? – 1724), сотник 1-ї полкової

сотні Полтавського полку (1724 – 1727). Наказний

полковник полтавський (1725). Бунчуковий това-

риш (1732.31.10. – 1740 – ?). Мав 42 посполитих у с.

Черняковці та 45 у с. Гавронець, двір у Нехворощі

та шинок у Полтаві (1735). Д.: (? – 1719 – 1734 – ?)

Євдокія Іванівна Сулима (? – бл. 1750), донька ге-

нерального осавула. 1744 р. за нею спадок чоловіка

222 двори підданих.

Черняк Данило – значний товариш Гадяцького полку.

23 липня 1701 р. виступив свідком при складанні за-

повіту вдови Мойсея Вербицького Євдокії. Є в поми-

нальнику роду полковника Івана Черняка (1719.06.),

записаному у Києво-Микольській пустині.

Черняк Іван – значковий товариш Гадяцького полку

(1742). 1742 р. разом з «обивателем» Полтавського

полку Максимом Веремієвим отримав указ ГВК з

дозволом шукати селітру.

Черняк Іван – козак сотні Веприцької Полтавського

полку (1649) (служив козацьку службу ще за царя

Олексія Михайловича). За служби отримав с.

Кам’янку. Це засвідчує його козацько-старшин-

ський статус не нище сотника. Значний товариш

Полтавського полку (? – 1681 – 1689 – ?). 13 вересня

1689 р. гетьманом Мазепою «определено ему в по-

слушенство, на якие просил нашего себе подтверж-

дения» на частину с. Тахтаулова. Д.: Мотря NN.

Черняк Іван Іванович (бл. 1755 – ?) – значковий това-

риш (1790), мешканець гавронський. Д.: Ксенія

Дмитрівна Лугова, донька козака.

Черняк Іван Леонтійович (? – 1672 – 1722 – ран.

1723.30.01.) – полковий писар полтавський (1692 –

1693), полковий сотник полтавський (1695 – 1699).

Значний військовий товариш (? – 1708 – 1709), по-

лковник полтавський (1709 – 1722). 1 січня 1690 р.

отримав універсал полковника полтавського Федора

Жученка на с. Кам’янку. В 1710 р. полкова старшина

на чолі з Іваном Левенцем подала на ного скаргу за

побої і безчинства. В 1714 р. на нього скаржилися

суддя полковий Петро Кованько, писар полковий

Іван Заліський, хорунжі полкові Михайло Руденко і

Павло Герасимов та інші полчани в багатьох утис-

ках та образах. У Києво-Микольській пустині запи-

саний поминальник роду полковника Івана

Черняка, який мав три частини (1719.06.): «Спаси и

помилуй» (тобто живі): Іван, Феодора, Григорій, Єв-

докія, Дмитро, Гафія, Семен, Марія, Олексій, Яків,

Марія, Іван, Килина, Яків, Горпина, Марія, немовля

Параска, немовля Ганна, немовля Семен. «Умер-

шие»: Іван, Мотрона, Омелян, Ірина, Федір, Марія,

Леонтій, Килина, Федір, Параска, Михайло, Марія,

Данило, Горпина, Марина, Лаврентій, Сава, Ліверія,

немовля Лука, Павло, Матвій, Ганна, Юліана,

Марія, Ганна, Григорій, Іван, Стефан, Климентій,

немовля Домінікія, немовля Тиміш, Федір, ієрей

Іван. «Убиенные»: Василь, Іван, ієрей Наум, Василь,

Катерина, Євфимія, Тетяна, Марія, Васса, Марія, Со-

ломонія, немовля Григорій, Петро, Давид, Іван,

Іван, ієродиякон Калита, немовля Ілля, Ярема, Сава,

Созон, Федір, Параска, немовля Іван, немовля Єв-

докія, Іван, Петро, Настасія, Пилип. Д.: 1) Феодора

NN. 2) Ірина Степанівна N (?-1735-?).

Черняк Іван Максимович (бл. 1750 – 1822 – ран. 1824)

– значковий товариш (1782 – 1790). Д.: Наталія Іва-

нівна Лисенко (бл. 1751 – ?), донька козака.

Черняк Іван Савич (1720 – 1773 – ?) – службу розпочав

з 1 січня 1737 р., значковий товариш Полтавського

полку (з 1737), військовий канцелярист (з травня

1738), вакансовий сотник (? – 1744 – 1748). Мав 18

дворів (1744). 15 листопада 1748 р. призначений Се-

натом сотником 1-ї полкової сотні. У 1749 р. звер-

нувся до ГВК через переслідування і образи

полковником Горленком і полковим обозним Сах-

новським. Абшитований полковим суддею.

399

Черняк Йосип Семенович (бл. 1734 – 1790 – ?) – знач-

ковий товариш в Полтавському полку, мешканець

гавронський. Д.: Марія Ісаївна Чижова (бл. 1755 –

?), донька козака.

Черняк Леонтій Іванович (? – 1639 – 1698 – ?) – сотник

полковий полтавський (? – 1669 – ?), генеральний

осавул (? – листопад 1671 – лютий 1677 – ?), по-

лковник полтавський (1680 – 1682). Товариш полку

Полтавського (? – 1687 – ?). 12 травня 1686 р. вику-

пив частину с. Гавронці у Михайла Мануйловича і

його дружини. Після коломацького перевороту на-

правлений на Запоріжжя із звісткою про скинення

гетьмана Самойловича. У 1690 р. отримав царську

грамоту на с. Гавронці і Кам’янку. Наказний по-

лковник полтавський (1692.07.). Наказний полков-

ник полтавський (1693.07.). Значний військовий

товариш (? – жовтень 1693 – серпень 1696 – ?). 25

серпня 1696 р. отримав гетьманський універсал з

дозволом побудувати греблю в с. Ольшаному. 8 лис-

топада 1698 р. купив частину Яхневого Байрака у

Наума Тимофійовича. Д.: Килина NN.

Черняк Максим Олексійович – син значкового това-

риша, значковий товариш Полтавського полку.

Черняк Мойсей Степанович (бл. 1735 – ?) – значковий

товариш (1790), мешканець гавронський. Д.: Марія

Андріївна Порохнева, донька козака.

Черняк Олексій Леонтійович (? – 1678 – 1719 – ?) –

значний військовий товариш Полтавського полку

(1709). Д.: (1698) Домна Степанівна Козельська,

донька значного обивателя полтавського.

Черняк Олексій Савич – значковий товариш Полтав-

ського полку (? – 1734 – 1762 – ?), мав двір у с.

Кам’янці першої полкової та одного підсусідка у с.

Гавронці.

Черняк Сава Леонтійович (? – 1680 – 1719 – ?) – знач-

ний військовий товариш Полтавського полку (1710).

27 лютого 1710 р. цар сповіщав гетьмана Скоропад-

ського про видачу братам Саві і Пилипу Чернякам

підтвержувальних грамот на володіння селами

Кам’янкою і Гавронцями з млинами на р. Ворсклі,

які раніше належали їх батьку. Д.: Ліверія NN.

Черняк Семен Савич (1724–1762) – козак с. Кам’янки

(1734), службу розпочав з 1748 р, син старшинський,

«в числі значкових товаришів службу відправляє»

(1750), значковий товариш Полтавського полку, вій-

ськовий товариш Полтавського полку (з 1760). У 1762

р. склав присягу. Д.: Уляна NN (? – 1765 – 1763 – ?).

Черняк Степан Олексійович – козак 1-ї полкової сотні,

значковий товариш Полтавського полку (1737.3.01.

– 1755 – ?), у 1736 р. все літо перебував при комісії

князя Трубецького в Царичанці при команді по-

лкового осавула Івана Сулими для виконання різ-

них справ. Мав володіння у полкових сотнях.

Черняк Яків Лаврінович (? – ран. 1732) – сотник 1-ї по-

лкової сотні (? – 1715.05. – ?), 2-ї полкової сотні (? –

1716.03. – 1722.12. – ?). Наказний полковник по-

лтавський (1722.08. – 12.). В грудні 1722 р. на чолі

сотні виступив в похід. Значковий товариш По-

лтавського полку, у 1732 р. в ревізії записана його

вдова Марія. Д.: Марія NN (? – 1732 – ?).

Черняк Яків Максимович (бл. 1760 – ?) – значковий то-

вариш (1790). Д.: Мотря Степанівна N.

Черняковський Корнило – значковий товариш Мир-

городського полку, не отримав російського чину

(1788).

Черняховський Гаврило – значковий товариш Мир-

городського полку (1742).

Черняховський Іван – шляхтич гербу «Лада», отаман

с. Митченків (? – 1741), значковий товариш Ніжин-

ського полку (1741 – 1751 – ?).

Черняховський Іван Остапович – значковий товариш

Чернігівського полку, його діти: Іван (1778 – ?) та

Андрій (1780 – ?).

Черняховський Остап – абшитований значковий това-

риш Чернігівського полку (1782), жив у с. Чернятині

Городницького повіту. Мав синів Івана і Василя (

1764 – ?), племінника Іллю Петровича (1762 – ?).

Черняховський Остап – значковий товариш Полтав-

ського полку (1743), мав двір у Полтаві.

Черняховський Стефан (? – ран. 1747) – значковий то-

вариш Лубенського полку (? – 1735 – 1737 – ?), був

в управлінні Чорнуським сотенним правлінням

(1736), був при наборі людей в команди (1737). Д.:

Уляна NN, у 1747 р. мала житловий двір у Чорнухах.

Черняховський Федір – значковий товариш Мирго-

родського полку (? – 1723 – 1737 – ?), житель хо-

рольський. У 1738 р. покійний, в дворі жив його син.

Черняцький Кирило – значковий товариш Стародуб-

ського полку, у 1735 р. в Бикові був старостою, у 1737

р. при Буговій фортеці з робітниками.

Чечель Андрій Іванович (1734 – ран. 1768) – онук полко-

вого хорунжого, почав служити на місці померлого

батька значковим товаришем (1754 – 1759 – ?). Разом

з козаком Миколою Ященком володіли с. Голубчи-

чами. 1755 р. скаржився на значкового товариша

Хому Мокєєва за захоплення його майна. Після його

смерті маєтність перейшла до дружини, хоча ще

живим залишався його брат Федір. Мали сина Якова.

Чечель Дмитро Васильович (? – 1657 – 1708) – знахо-

дився серед когорти значних вiйськових товаришiв

з Правобережжя, що найбiльш активно боролися за

приведення у 1687 р. до гетьманства Iвана Мазепи.

В 1689 р. вiн входив до складу почту гетьмана пiд

час експедицiї до росiйського царя, а вже в 1690 р.

був посланцем Мазепи до царя пiд час мiсiї митро-

полита київського Варлаама Ясинського. Вступив у

командування сердюцьким полком близько 1694 р.

Мазепа надав у його володіння с. Тростянку Бату-

ринської сотні. В серпнi 1704 р. вiн для пам’ятi вi-

дзначав «деда моего дворище с садом и лесом» в с.

Кузьминцях i згадував «моих Чечелевых сынов и

онуков Семеновых и Андреевых». В 1708 р. гетьман

залишив в Батуринi Д.Чечеля наказним гетьманом,

наказавши йому утримувати фортецю до пiдходу

козацьких полкiв на чолi з самим гетьманом. Очо-

лив героїчну оборону i як воєнноначальник вико-

нав зразково свiй обов’язок. Гарнiзон Батурина

стояв на смерть. Лише зрада дозволила вiйськам

Меншикова увiрватися за мури гетьманської сто-

лицi. Чечелевцi вiдчайдушно боронились уже в па-

400