Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Неурядова старшина Гетьманщини

Подождите немного. Документ загружается.

мав 26 підданих у с. Шатрищах. Д.: Ксенія NN,

донька шляхтича.

Сколин Герасим – абшитований значковий товариш

(1777). Мав 6 підданих. Мешкав у м. Серединної

Буди Янпольської сотні. Д.: Дар’я Євменівна Кос-

товська, донька жителя с. Дмитрівки. Мали доньок

Уляну і Тетяну.

Скомаревський Максим – значковий товариш Лубен-

ського полку (1735), мешкав у Ромнах.

Скорик Кузьма – значковий товариш Лубенського

полку, у 1736 р. був при Царичанці.

Скорик Степан – службу розпочав 1 січня 1761 р., під-

писок (з 1765.11.01.), полковий канцелярист

(1767.7.02. – 1768.8.02.), сотенний писар 2-ї полко-

вої сотні (1768 – 1779), значковий товариш (з

1779.07.), військовий товариш (1779.17.12. – 1787 –

?). Мав 2 підданих у с. Лоцьках (1774). Одружений з

донькою значкового товариша Осипа Фесунова.

Скорина Єлиферій (1725 – 1788 – ?) – абшитований

військовий товариш Чернігівського полку (1788),

мав 29 підданих. Д.: Марія N Новик, донька осавула

сотенного.

Скоробагатий Микита (? – 1736) – значковий товариш

Стародубського полку (? – 1734 – 1736), у 1734 р.

продав місце дворове козаку Максиму Семеці за 25

рублів. Мешкав у полковій сотні. Помер без потом-

ства. Батьківські і дідівські землі в Меленську запо-

вів двоюрідній сестрі своєї дружини Настасії

Корніївні Отцевич. Можливо, його стосується ін-

формація: значковий товариш Микита Максимов

подав у 1731 р. скаргу до ГВС на черниць Чернігів-

ського кафедрального монастиря, які захопили

ґрунти його бабки. Д.: Варвара N Улізько.

Скоробагатий Микита (1731 – ?) – абшитований вій-

ськовий товариш Лубенського полку (1788), мав 30

підданих в одному місті. Рід внесений до ІІ частини

родовідної книги дворян Чернігівського наміс-

ництва. Д.: Ксенія Кендремідзе, донька грузин-

ського дворянина.

Скоробагатий Петро – значковий товариш Стародуб-

ського полку. У 1735 р. мешкав у Новоміській сотні,

«старостою у господина графа иллирического»

(графа Владиславича).

Скоробагатий Яків Єлисейович (? – ран. 1743) – знач-

ковий товариш (1730 – 1734), цилюрник полковий

стародубський. Д.: Ксенія Пилипівна Немирович-

Данченко (? – 1730 – 1757 – ?).

Скоробагач – значковий товариш Полтавського полку

(1787). 1787 р. мав маєтність в д. Потеряйківській

(20 підданих) в Решетилівській сотні.

Скоробагач Олефір – військовий товариш Миргород-

ського полку (1693), мешканець миргородський.

Скоропадський Василь Ілліч – підписок ГВК (1676),

сотник березненський (1697 – 1709.02.), полковий

обозний чернігівський (? – 1713.02. – 1721.06. – ?),

бунчуковий товариш (1726). Д.: N Павлівна Грибо-

вич (? – ран. листопада 1696), донька генерального

осавула. 2) (1705) Ксенія Хомівна N.

Скоропадський Іван Васильович (? – ран. 1746) – бун-

чуковий товариш (1728). Д.: NN Забіла. 2) Олена

Степанівна Войцехович (бл. 1725 – ?), донька ре-

єнта ГВК.

Скоропадський Іван Іванович (бл. 1725 – ран. 1785) –

бунчуковий товариш у Чернігівському полку (1752

– 1774), малоросійський полковник. Д.: (1742) Гафія

Яківна Полуботок (1726 – ?), донька бунчукового

товариша.

Скоропадський Іван Михайлович (1727.9.08., м. Соро-

чинці – 1782) – бунчуковий товариш у Чернігів-

ському полку (? – 1747 – отримав універсал 26

березня 1752 р. – 1762). Генеральний осавул (1762 –

1781). Бригадир у відставці (з 1781). Мав у Киселів-

ській сотні в д. Тихоновичі 60 дворів (81 хата) по-

сполитих та 15 дворів підсусідків, у с. Наумівка 23

двори (43 хати) посполитих 18 дворів підсусідків, в

сл. Іванівці 15 дворів підсусідків, у с. Михайлівці Си-

нявської сотні 18 дворів посполитих та 1 ратушних

служителів, мав 2 приїзджих двори у д. Тихоновичі,

шинок у с. Наумівка, шинок у сл. Івановці Киселів-

ської сотні, мав у с. Михайлівка житловий двір і 6

дворів служителів та шинок у Синявській сотні, мав

у с. Нові Млини приїзджий двір, 13 дворів посполи-

тих, у Березному 1 двір підсусідків, у с. Михайлівці

Киселіської сотні 8 дворів посполитих та 10 дворів

служителів, у с. Тихонівці 54 (65) дворів посполитх

та 15 дворів служителів, в сл. Іванівці 5 дворів під-

сусідків та 1 двір служителів, у с. Наумівці 30 (39)

дворів посполитих, 14 дворів підсусідків та 3 двори

служителів. Всього мав 4280 підданих (1782). Меш-

кав у с. Локні. Д.: (з 23 травня 1759) Уляна Васи-

лівна Кочубей, донька полковника полтавського.

Скоропадський Костянтин – військовий товариш

(1781.16.07. – 1790 – ?). Мав 21 підданого в Черні-

гівському повіті. Д.: Єфросинія Михайлівна Скар-

жинська, донька сотника. Мали доньку Ганну.

Скоропадський Михайло Васильович (1697 – ?) –

службу розпочав з 1715 р. бунчуковим товаришем у

Чернігівському полку (1715 – 1740 – ?, універсал

ГВК на чин 1735 р.) підданих у с. Охромєєва 3 ґрун-

тових, 4 малоґрунтових, 31 убогих, в д. Турці 6 убо-

гих, в сл. Ревнюскій 20 убогих, в сл. Лозовській 9

убогих (сотня Киселівська (1732)), володіння в сотні

Синявській Чернігівського полку (1738), мав у д.

Михайлівці 22 двори посполитих, в д. Бреус 12 дво-

рів, у с. Лакнисте 43 посполитих двори, д. Гориці 5

дворів (1739), 3 двори майстрових посполитих у с.

Михайлівці, володіння у с. Авдіївка – 47 дворів по-

сполитих і 6 підсуідських та приїзджий двір та 2

шинкових, с. Тихонович 62 двори, с. Охромеевичі

22 двори, д. Турці 4 двори, при хуторі Лозовенькому

4 двори, д. Резня 15 дворів, мав двір приїзджий у Бе-

резній та у с. Локнистому двір на 2 хати і шинок

(1740), мав підсусідків у с. Гирин, сл. Караківці Глу-

хівської сотні, у 1737 р. володів с. Локня Воронеж-

ської сотні, у 1738 р. мав хут. Четвертинівка 4 хати

посполитих у у с. Локня 20 дворів Глухівській сотні,

мав підсусідків у Бахмацькій сотні.

Скоропадський Павло Іванович (? – 1739) – довгий

час знаходився у татарському полоні, звільнився

близько 1704 р. Бунчуковий товариш у Чернігів-

341

ському полку (? – 1732 – 1739). 1712 р. отримав геть-

манський універсал на с. Суличівку, 7 вересня 1715

р. – на греблю Рудянську з млинами на р. Бречі з с.

Старою Руднею, 18 жовтня 1718 р. – на с. Рудківку.

Мав 5 малоґрунтових і 3 убогих підсусідків у д. Ос-

няках Любецької сотні (1732), 2 двори посполитих

там само (1739). Мав двір у с. Полуботках, мешкав у

батьківському дворі у с. Бобровиці.

Скоропадський Тимофій Павлович (1691 – бл. 1764) –

син бунчукового товариша, службу розпочав бунчу-

ковим товаришем у Чернігівському полку (1723 –

17.06.1757., універсал на чин 31 січня 1739 р.). Був у

сулацькому поході п’ять років, в польському – два з

половиною роки. Абшитований бунчуковий товариш

(1757 – 1757 – ?). Тестамент 20 грудня 1764 р. Мав во-

лодіння в сотні Синявській (1738), в д. Рудня 14 дво-

рів (1739), 2 двори майстрових посполитих у д. Рудня

та 13 дворів посполитих та 1 двір майстровий у д. Гута

та 5 дворів посполитих (1740), у с. Осняки 2 двори по-

сполитих, у с. Рудня мав 5, у с. Гута 7 дворів посполи-

тих (1741), мав у Любецькій сотні в д. Осняки двір

шинковий та 2 посполитих, Синявській сотні поспо-

литих у д. Рудня 15 дворів, в д. Гута 9 дворів, двір при-

їзджий в Рудні (1743), мав приїзджий двір у

Чернігові, мав у с. Бобровиці 1 хату підсусідків, с. Ру-

дець приїзджий двір і шинок, у Седневській сотні у с.

Рудниця 10 дворів посполитих, в д. Гуті 6 дворів по-

сполитих (1747), мав шинок у с. Осняки Любецької

сотні, приїзджий двір у Чернігові, с. Полуботки

(1750). мав приїзджий і 2 шинкових двір у Білоусів-

ській сотні у с. Бобровиці (1750). У 1754 – 1755 рр. мав

суперечку з переяславським полковником Семеном

Сулимою за спадщину генерального хорунжого Івана

Сулими с. Лебедин Баришівської сотні. Д.: Ганна Фе-

дорівна Сулима, донька бунчукового товариша.

Скороход Павло (1749 – ?) – службу розпочав з 1764 р.,

значковий товариш Миргородського полку (з 1783).

Скорупа Григорій Дем’янович (? – 1741) – шляхтич

гербу «Шелінга», значний військовий товариш (? –

1723), суддя полковий стародубський (1723 – 1725 –

?). Бунчуковий товариш у Стародубському полку (?

– 1728 – 1741). Володів д. Покослов’я з надання геть-

мана Скоропадського і конфірмації гетьмана Апос-

тола (1729). 1731 р. скаржився до Стародубської

полкової канцелярії на Івана Лашкевича про розо-

рення його володінь у с. Гарцеві. Мав у 1737 р. в д.

Покослов’я 6 малоґрунтових, 2 дуже убогих, 2

втекло, у с. Кустичі – 2 малоґрунтових, 3 убогих, в

сл. Олексіївці – 3 малоґрунтових, 2 дуже убогих під-

сусідка, в сл. Рябовці – 1 підсусідка, втекло 3, у

Мглинській сотні в сл. Молодкова – 4 малоґрунто-

вих не тяглих, 1 підсусідок. Мав двір у Стародубі,

яким у 1768 р. володів його син обозний полковий

Павло Григорович Скорупа.

Скорупа Іван Григорович (? – ран. 1741) – син бунчуко-

вого товариша, бунчуковий товариш, мав у Старо-

дубі 1 двір з 1 хатою, в яких жила 1 наймана людина

Скосаревський Іван Гаврилович – військовий това-

риш Чернігівського полку (1788). Мав 11 підданих в

м. Понорниці.

Скосир Кузьма (? – ран. 1747) – значковий товариш Лу-

бенського полку. Д.: Марія NN, мала у 1747 р. хутір

в сотні Чигриндубравській на 1 хату. Також воло-

діла приїзджим двором у м. Чигриндубраві та хуто-

ром з найманими людьми.

Скосир Федір – значковий товариш Лубенського полку

(? – 1735 – 1741 – ?). У 1735 р. був у кримському, у

1737 р. – очаківському походах, у 1738 р. – у поході

при Дністрі. Присягнув у 1741 р.

Скочко Влас (? – 1752 – 1775 – ран. 1788) – козак, знач-

ковий товариш (? – 1775 – ?). Рішенням Чернігів-

ського намісницького дворянського зібрання

визнаний дворянином і внесений до ІІ частини ро-

довідної книги. Д.: Ганна NN (1752 – ?). Після смерті

чоловіка мала 9 підданних у одному селі.

Скраєнко Федір – полковник прилуцький (? – 1649), в

полковому товаристві Прилуцького полку (1649 – ?).

Скрипка Іван – шляхтич, військовий товариш Ніжин-

ського полку (1672). 15 травня 1672 р. купив землі у

козака Воронізької сотні, куреня Богданівського

Михайла Козарця. Його правнуки мешкали у с. Бог-

данівці.

Скрипка Кіндрат Іванович – син військового товариша,

військовий товариш Ніжинського полку (1723).

Його онуки мешкали у с. Богданівці.

Скрипченко Артем Сидорович – шляхтич гербу

«Огоньчик», значний військовий товариш (1707).

Скрипчинський Семен – службу розпочав в 1765 р.,

значковий товариш Переяславського полку (з 1771),

військовий товариш (з січня 1773). В с. Рогозові мав

20 підданих. Д.: (бл.1762) Марфа Савівна Гриневич,

донька сотника.

Скрипчинський N – значковий товариш (1720 – 1751

– ?) 1-ї полкової сотні Переяславського полку.

Скрипчинський Іван Семенович – канцелярист при

МК (? – 1780), значковий товариш Переяславського

полку (1780 – ?).

Скряга Йосип (1732 – ?) – абшитований значковий то-

вариш Гадяцького полку (1787), мав 16 підданних у

1 селі Д.: Гафія NN, донька отамана сотенного.

Слабей Данило Кирилович (1748 – ?) – син отамана со-

тенного, козак вороніжський. Абшитований вій-

ськовий товариш Ніжинського полку (1783). Д.:

Мотря Микитівна Радіонова, донька сотенного ота-

мана. Мали синів Захара, Данила, Івана, доньок

Варвару, Пелагею, Олександру.

Слабей Іван – шляхтич гербу «Лодзя», військовий то-

вариш Ніжинського полку. 18 квітня 1688 р. разом

з дружиною і пасинками продав займище на греблі

за Локотками за 10 талерів Йосифу Лазаревичу.

Його сини Михайло і Кирило були воронізькими

сотниками.

Слабей Іван Кирилович (1736 – ?) – син сотника, знач-

ковий товариш Ніжинського полку (1788). Д.: Єв-

докія NN, козачка.

Славатинський Григорій Романович – полковий то-

вариш чернігівський, володів млином на р. Рудні,

наданий ще гетьманом Б.Хмельницьким. Знатний

товариш, отримав універсали гетьмана Мазепи, по-

лковників чернігівських Борковського і Юхима Ли-

342

зогуба на доходи з його млинів. 29 травня 1688 р.

полковник чернігівський Юхим Лизогуб зробив на-

дання значному товаришу полковому Григорію Ро-

мановичу.

Славатинський Петро Степанович (1722 – 1787 – ?) –

його матір’ю була Гафія Федорівна Мирович, а бать-

ком – чернігівський полковий осавул. Службу роз-

почав з 1737 р., військовий канцелярист ГВК (1741

– 1751), військовий товариш (1751 – 1787 – ?). Мав

володіння на хут. Полуботківському Переяслав-

ського повіту, мав хутір і 4 підсусідських хати у Хо-

рольській сотні (1752).

Славатинський-Романович Іван (? – ран. 1743) –

значковий товариш Чернігівського полку (? – 1738

– ?), його вдова у 1743 р. володіла у Седневі житло-

вим і шинковим дворами.

Славатинський-Романович Кирило – військовий то-

вариш Чернігівського полку. Мешкав у Седневі, мав

маєтність у с. Смоляниках.

Славатинський-Романович Микола – значковий то-

вариш Чернігівського полку. Д.: Марія NN.

Славатинський-Романович Петро Стефанович (1722

– 1763 – ?) – син чернігівського полкового осавула,

військовий канцелярист ГВК (1741 – 1742 – 1751),

військовий товариш Чернігівського полку (1751 –

1763 – ?).

Славатинський-Романович Стефан Леонтійович (?

– 1678 – 1756 – ?) – службу розпочав з 1721 р., знач-

ковий товариш (? – 1723 – 1729), 1 жовтня 1723 р.

підписав Коломацькі чолобитні. Чернігівський по-

лковий осавул (1729 – 1756). У 1688 р. отримав уні-

версал Мезепи на млин на р. Рудні, яким володів ще

його дід Григорій Романович і батько Леонтій. Д.:

1) Гафія Федорівна Ми рович. 2) (1748) Настасія Фе-

дорівна Лисенко.

Славко Ярофій – значковий товариш Полтавського

полку (1779). 1779 р. рекомендувався у відставку в

армійському чині.

Славський Олександр Ілліч – син глухівського цигана,

отаман городовий глухівський (1766), сотник глу-

хівський (1769 – 1782), бунчуковий товариш (1787).

Мав в Глухові 35 підданих. Д.: NNN, донька вій-

ськового товариша.

Славуський Костянтин – військовий товариш (1665).

Славчинський Сава (1758 – ?) – абшитований значко-

вий товариш Чернігівського полку (1788). Внесений

до ІІ частини родовідної книги дворян Чернігівського

намісництва. Д.: Лизавета NN, донька міщанина.

Славчинський Семен (1761 – ?) – абшитований знач-

ковий товариш Чернігівського полку (1788). Д.: Ка-

терина NN, донька козака.

Сластеник Федір – абшитований значковий товариш

Лубенського полку (1761).

Сластеник Хома – значковий товариш Лубенського

полку (1762)

Сластеник Яким Федорович – службу розпочав 1761 р.

значковим товаришем Лубенського полку.

Следзинський Григорій Петрович (1735 – 1779 – ?) –

син значкового товариша, в службі з 1757 р. вій-

ськовим канцеляристом, військовий товариш (1765

– 1787 – ?). Д.: Зіновія Йосипівна Максимович,

донька отамана ГВА.

Следзинський Йосип Петрович (1736 – 1780.1.01.) –

син значкового товариша, значковий товариш, ро-

зїздний командир.

Следзинський Леонтій Костянтинович – син Костян-

тина Яковича (? – 1698 – 1729 – ?), у 1698 р. висла-

ного від полковника Мировича на суд у Бориспіль,

сотника кропивенського (нак. – 1709 – 1712, повн. –

1715 – 1729). Мати Ганна Кульженківна. Значковий

товариш Переяславського полку (1728 – 1767 – ?).

Мешкав у Кропивні, в с. Крупському мав 1 тяглого і

4 піших підсусідків, хутір над р. Ірклей на 2 хати.

Следзинський Матвій – значковий товариш (1779).

Следзинський Опанас – значковий товариш (1748).

Следзинський Петро Костянтинович (? – 1730 – 1767)

– син сотника кропивненського, значковий товариш

Переяславського полку (1728–1752), мав маєтність у

м. Кропивні, сс. Деньги, Канівці, Крупському, при р.

Ірклії. Возний кропивненсь кий (1767). В с. Канівцях

мав двір житловий, у с. Богодухові 2 піших підсу-

сідка а у с. Деньги двір приїзджий і хутір над р. Ірк-

лєєм на 1 хату. Д.: Гафія Андріївна, донька

значкового товариша Андрія Петрова, онука сот-

ника іркліївсько го Тараса Велбінського.

Следзинський Яків Костянтинович (? – ран. 1767) – син

сотника кропивненського, значковий товариш (? –

1750 – 1752 – ?). Мав маєтність у м. Кропивній, с. Ка-

нівці, у степу при р. Ірклії. Разом з Петром і Леон-

тієм мали в Кропивній у 1750 р. 1 тяглого і 4 піших

підсусідка. Мешкав у Кропивні. хутір над Ірклеєм на

1 хату. Разом з Петром в Іркліївській сотні в с. Кане-

вець посполитих 2 дворина 3 хати малоґрунтових, 4

двори на 6 хат та 2 піших підсусідка. Д.: Параска NN.

Слезнєв Роман – гонець гетьманський до Москви

(1693), військовий товариш Чернігівського полку.

Слинько Кирило – значковий товариш Лубенського

полку (? – 1735 – 1747 – ?). У 1735 р. по приходу з по-

льського походу з значкових товаришів виключе-

ний. У 1736 р. був висланий за указом ГВК в

Чигриндубравську сотню в похід до березня 1737 р.,

у 1738 р. був у кримському поході, присягнув у 1741

р. Мешканець лохвицький.

Слінченко Семен Якович – канцелярист ГВА (1781),

військовий товариш (1788). Мав 20 підданих у с. Ба-

нечі Ніжинського полку. Д.: Настасія NN, донька

значкового товариша.

Слободецький Михайло Стефанович – писар полковий

чернігівський (1672), отаман городовий чернігів-

ський (1679), значний товариш полку Чернігівського

(1695). Він володів частиною с. Гусинки «от шляхти

полской била во владении заставою».

Словуцький Семен Прокопович (бл. 1664/1685 – 1751 –

ран. 1764) – дворянин гетьмана Скоропадського. Во-

лодів с. Пестриків за гетьманським універсалом 1713

р., де мав 7 дворів посполитих і 6 хат бобилів. Знач-

ковий товариш «от похода низового сулацкого».

Гетьман Скоропадський своїм листом застеріг ста-

родубського війта Григорія Злотника від втручання

у володіння Славуцьким с. Азаричів. Протягом

343

1720–1737 рр. йшли суперечки між ним, батьком і

мачухою козаків полкової сотні Іваном, Савою та

Максимом Горленками та ними самими за млин на

р. Похор. Брав участь в проведення Генерального

слідства про маєтності Стародубського полку. 13

серпня 1730 р. суплікував про підтвердження права

власності на млин та с. Пестриків полкової сотні, на-

дання йому с. Долматова. Гетьман Данило Апостол

надав йому універсалом дозвіл на поїздку до Пере-

яславського полку для розшуку вкрадених грошей

(1730.29.08.). Захопив у козаків Стародубського

полку Петра і Олексія Ломак хутір Леонівку з мли-

ном. Значковий товариш Стародубського полку в (?

– 1731 – 1737 – ?), жив у полковій сотні. Був у 1731 р.

полковим комісаром, у 1737 р. купував провіант і

коней, але повинен йти в похід в команді фель-

дмаршала фон Мініха. Мав у 1737 р. полкової сотні у

д. Петрикові 4 малоґрунтових підсусідка, при хуторі

Леонівщина полкової сотні 4 малоґрунтових підсу-

сідків; у с. Азаричі підсусідків в одних його хатах 4,

мав плец у Стародубі на валу, який успадкували і во-

лоділи у 1768 р. його онуки військові канцеляристи

Петро і Антін Юркевичі. Д.: Феодора NN.

Слуцький Григорій – військовий товариш (1700) Старо-

дубського полку, мешканець с. Великих Халеєвич.

Слуцький Євтихій Іванович (1696/1711 – 1763 – ?) –

почав служити в званні значкового товариша разом з

його померлим братом Семеном Слуцьким (з яким

жили нерозділено в одному дворі) ще за померлого

полковника Полуботка, за служби їх діда померлого

сотника білоусівського Якова Товстоліса і батька їх

значкового товариша Івана Слуцького, виконуючи

різні доручення. Були з братом у сулацькому поході у

1725 р. і на 5 років. Брав участь у 1736 р. у кримському

і 1738 р. – очаківському походах. Універсал на знач-

кового товариша отримав у 1757 р. Неписьменний.

Слуцький Іван – значковий товариш Чернігівського

полку (? – 1774 – ?). 1774 р. привласнив доходи з

млина Київського Софійського монастиря. Д.: N

Яківна Товстоліс, донька сотника білоусівського.

Слуцький Семен Іванович (? – ран. 1761) – значковий

товариш Чернігівського полку (1723 – 1732 – ?). Був

у поході 1723 р. Мав двір житловий у с. Товстолісах

Білоусівської сотні.

Случановський N – позбавлений чину значкового то-

вариша за хабарі.

Случановський Андрій – шляхтич, військовий това-

риш. Д.: Меланія NN (? – 1650 – 1670 – ?).

Случановський Василь Федорович – значковий това-

риш Стародубського полку (1730 – 1764), патент на

звання значкового товариша отримав, мабуть, у

1740 р. У 1764 р. мав володіння в Новоміській сотні

в д. Теремошки посполитих бездвірних хат 8, людей

від 10 до 60 років – 20, старших 60 – 2, молодших

10 – 14. В д. Гастенки посполитих бездвірних хат 5,

людей від 10 до 60 – 10, молодших 10 – 3. У 1764 р.

володів у 1-й полковій Стародубській сотні при ху-

торі Ширабинському 6 бездвірними хатами, 1 слу-

гою, людей від 10 до 60 років – 11, молодших 10 – 5.

Коморник стародубський (? – 1767 – ?).

Случановський Іван – бунчуковий товариш (? – 1735 –

1737 – ?) у Стародубському полку. Мав у 1737 р. в д.

Черемошці 3 малоґрунтових підсусідків, 8 при го-

родах, яких в службах «посполитих 5, а на лице 6,

вибуло 2». Мав при власному хуторі полкової сотні

малоґрунтових 6 підсусідків.

Случановський Іван – військовий товариш Стародуб-

ського полку (? – 1769 – 1775 – ?). Направлений у

військовий похід (1769). Мав 120 підданих.

Случановський Олексій Федорович – значковий то-

вариш Стародубського полку (? – 1764 – 1787 – ?), у

1764 р. володів у першій полковій стародубській

сотні у с. Поришеву 5 бездвірними хатами, людей

від 10 до 60 років – 7, молодших 10 – 3, під слід-

ством (1769). Д.: Марфа NN, донька протопопа.

Случановський Федір Андрійович – син шляхтича, вій-

ськового товариша. Вийшов з Правобережжя. Це

протирічить точці зору історика О.Лазаревського,

який допускав, що «Случановский был, кажется, по-

томком одного из польских шляхтичей, оставшихся

в Стародубщине после изгнания поляков», вказуючи

на власніть хут. Шкрябина. Військовий товариш (? –

1700 – 1714 – ?), значковий товариш (? – 1723 – ?),

бунчуковий товариш (? – 1732 – ?). У 1704 р. купив

за 3000 золотих хут. Шкрябинський на р. Бабиця у

військового товариша Юрія Адаманського. Мав май-

нові суперечки з Хомою Городиським і Гафією Пу-

зирихою. Д.: (1707) N Прокопівна Силевич.

Случановський Федір Федорович (? – ран. 1785) –

значковий товариш (? – 1764 – 1767), абшитований

військовим товаришем (з 1767). У 1764 р. володів у

1-й полковій Стародубській сотні при хуторі Шира-

бінському 4 бездвірними хатами.

Случановський Яків Федорович – атестований в знач-

кові товариші Стародубського полку (1769), в по-

ході. Значковий товариш.

Слюз Василь Семенович (1730 – ?) – службу розпочав з

20 травня 1759 р. значковим товаришем Лубен-

ського полку. Комісар полковий лубенський (з

1763.13.01.). Рахівник в Роменському комісарстві (з

1768.17.11.). Військовий товариш (1781.5.02. – 1782

– ?). Мав 12 підданих. Д.: N Іванівна Криштопович,

донька бунчукового товариша.

Слюз Павло Федорович (1748/1752 – ?) – службу розпо-

чав з 10 березня 1764 р. канцеляристом земського

суду, був у кримському поході. Військовий канце-

лярист (з 1767.16.01.), сотник 2-ї Сенчанської сотні

Лубенського полку (1771.6.05. – 1783), одночасно

бунчуковий товариш (з 1782.29.06.). Д.: 1) (1780)

Олена Андріївна Остроградська, донька підкоморія.

2) Уляна Тимофіївна Криштофович, донька бунчу-

кового товариша.

Слюз Петро Федорович (1758 – ?) – службу розпочав з 6

грудня 1769 р. колезьким канцеляристом, військо-

вий товариш Лубенського полку (1773.3.05. – 1782 –

?), полковий осавул. Д.: Єфимія NN, донька козака.

Слюз Семен (1726 – ?) – службу розпочав 10 жовтня

1755 р. значковим товаришем Лубенського полку,

військовий товариш (1759.30.10. – 1782 – ?). На-

правлений у військовий похід (1769).

344

Слюз Семен Леонтійович (? – ран. 1747) – наказний сот-

ник сенчанський (1724), значковий товариш Лубен-

ського полку (1732), 2-й полковий хорунжий

(1732.16.05. – 1745). 17 травня 1732 р. отримав геть-

манський універсал на володіння с. Юсківцями і Ско-

робагатками з ґрунтами, угіддями, млинами у с.

Юсківці і на р. Сулі. Д.: Тетяна Іванівна Булюбаш,

донька сотника чигриндубровського. Після смерті

чоловіка тримала шинок у Лохвиці, хутір під Сенчою.

Разом з Іваном Криштоповичем тримала шинок у с.

Лучці Сенчанської сотні і млин на р. Сулі (1747).

Слюз Степан Семенович (1728 – 1786 – ?) – службу роз-

почав з 10 серпня 1755 р. значковим товаришем у

Лубенському полку, військовий товариш (з

1759.30.10.), бунчуковий товариш (з 1782). Мав 430

підданих у 157 хатах (1782). Д.: Горпина Кирилівна

Деркач, донька бунчукового товариша.

Слюз Федір Васильович (1760 – ?) – службу розпочав 2

травня 1777 р. полковим канцеляристом, отаман со-

тенний (з 30 листопада 1780), військовий товариш

Лубенського полку (1781.5.02. – 1782 – ?).

Слюз Федір Семенович (? – ран. 1784) – службу розпочав

при ГВК 28 травня 1742 р., з 1751 р. військовий канце-

лярист ГВК. Військовий товариш Лубенського полку,

сотник, полковий хорунжий (? – 1775 – ?). У 1756 р.

побив і пограбував управителя Переяславського ка-

федрального монастиря Пахомія Капцевича.

Слюз Яків Семенович (бл. 1759 – ?) – військовий това-

риш Лубенського полку (1782), полковий хорунжий.

Слюзка Іван Костянтинович (1757 – ?) – син козака с.

Обмичева, потім сотенного хорунжого. Підписок

земський Батуринського повіту (з 1779), підканце-

лярист Ніжинського гродського суду (з 1781), під-

канцелярист Ніжинської полкової канцелярії (з

1782), писар сотенний батуринський (1783 –

1784.20.12), військовий товариш (1784 – 1787 – ?).

Д.: Уляна Василівна Жовнір, донька поручика.

Слюзка Петро Микитович – син сотника, значковий то-

вариш Ніжинського полку.

Слюсар (Слюсаренко) Григорій – значковий товариш

Переяславського полку (? – 1726 – 1732 – ?), меш-

канець с. Дівичок (1732), де мав 1 підсусідка.

Слюсар Артем Павлович (1723 – 1779 – ?) – син козака

кінного решетилівського, потім значкового товариша.

Службу розпочав з 1741 р. у Решетилівській сотні,

значковий товариш Полтавського полку (1759.3.05. –

1779 – ?). У 40 – 50-х роках був з командами на фор-

постах, виконував різні доручення полкової канцеля-

рії. У 1757 р. Артем з братом Михайлом служили

значковими товаришами і просили підтвердження на

цей чин. Ордер ГВК на чини значкових товаришів

обом братам виданий 1759 р. Мав сина Михайла.

Слюсар Михайло Артемович – значковий товариш По-

лтавського полку (з 1757).

Слюсар Михайло Павлович – син козака кінного реше-

тилівського, потім значкового товариша. Значковий

товариш Полтавського полку (з 1759 р. ордер, слу-

жив значковий товариш і попередні роки) 1761 р.

Слюсар Охрім Васильович (? – 1674 – 1734 – ?) – вій-

ськовий товариш Лубенського полку (1709).

Слюсар Павло Родіонович – козак кінний решетилів-

ський (1718), значковий товариш Полтавського

полку (1727–1757). У 1736 р. знаходився все літо при

комісії князя Трубецького у Царичанці при команді

полкового осавула Івана Сулими для виконання

різних справ. Мав двір і 5 підсусідків у Решетилівці.

Слюсар Родіон Іванович (? – ран. 1742) – значковий то-

вариш Решетилівської сотні Полтавського полку (з

1727.25.11.).

Слюсар Родіон Родіонович – службу розпочав значко-

вим товаришем (1727.25.11. – 1742 – ?) після смерті

батька, який був значковим товаришем в Решети-

лівській сотні.

Слюсар Федір – значковий товариш Лубенського полку

(1736), учасник кримського походу.

Смеловський Яків (1701 – 1761 – ?) – служити почав у

Стародубському полку при полковій музиці з 1724 до

1742 рр., потім при ГВК у військовій музиці до 1757 р.

У грудні 1757 р. гетьманом за службу абшитованим

значковим товаришем зі звільненням від служби.

Сметанник Павло – значковий товариш Миргород-

ського полку (1788).

Сміловський Степан (1756 – ?) – з дворян. Службу роз-

почав з 1769 р., значковий товариш Миргород-

ського полку (з 1781).

Смільницький Іван – значний військовий товариш

(1703). До цього роду належав протопоп стародуб-

ський (1728) Гаврило Смільницький.

Смовдиревський Іван Дмитрович – військовий товариш

і отаман городовий глухівський Ніжинського полку

(1781), полковий осавул, разом з братом в Глухові мав

4 підданих (1787). Д.: NNN, донька шляхтича.

Смовдиревський Марко Дмитрович – значковий то-

вариш Ніжинського полку (1787). Д.: NNN, шлях-

тянка. Мали доньок Настасію і Ганну.

Смолевицький N – значковий товариш. Продав с.

Смолевичі Івану Борозні.

Смолевицький Василь (? – ран. 1735) – значковий то-

вариш Стародубського полку (1723), жив у Новомі-

ській сотні. Отримав універсал Мазепи на сс.

Смолевичі і Михайловське і ґрунти Печаков. Мав

млин на р. Унечі в Смолевичах. Мали дідизну з бра-

том Омельяном (1720)

Смолевицький Іван (? – ран. 1735) – значковий това-

риш Стародубського полку (1723).

Смолевицький Іван Васильович – значковий товариш

Стародубського полку (? – 1750 – 1767), абшитований

військовий товариш (з 1767), в слободі Михайлівській

в нього було 74 підданих, у с. Дарієвичі Новоміської

сотні 1 підсусідська хата (1781). Проживав у сл. Ми-

хайлівській. І.Бороздна захопив с. Смолевичі і хут.

Стодолов з млинами, слободкою, руднею, заводом і

він вимушений був продати с. Смолевичі Новоміської

сотні генеральному бунчужному І.І.Бороздні, а час-

тину генерал-майору Михайлу Будлянському. У 1764

р. мав володіння в Новоміській сотні в сл. Михайлівці

посполитих бездвірних хат 5.

Смолевицький Омелян – значковий товариш Старо-

дубського полку в (? – 1723 – 1735 – ?), жив у Ново-

міській сотні.

345

Смолка Матвій – військовий товариш Стародубського

полку (1688). Від нього вели родовід Смолки, Смолки-

Кучинські, Смолки-Дрозди в Погарському повіті.

Смоляник Семен – військовий товариш Стародуб-

ського полку (17 ст.), його правнук Юхим Опанасо-

вич (1717 – 1787 – ?) був козаком с. Камінь

Стародубського полку.

Сморжевський Мартин – значковий товариш. 21 бе-

резня 1720 р. отримав універсал на сс. Семешкового

і Анушина та звільнення його від показанщини і

призначення зборщиків податків.

Смяловський Данило Якович (1763 – ?) – значковий

товариш Ніжинського полку (1788).

Смяловський Іван – шляхтич гербу «Лещиц», вій-

ськовий товариш Ніжинського полку.

Смяловський Микита Якович (бл. 1737 – 1788 – ?) –

шляхтич гербу «Лешиць». Колезький канцелярист

(? – 1773), сотник батуринський (з 1773), бунчуко-

вий товариш. Мав хутір і 47 підданих. Д.: Тетяна N

Тодорська, донька сотника.

Смяловський Яків Іванович – син військового това-

риша, значковий товариш Ніжинського полку.

Сніжко Кирило – значковий товариш Лубенського

полку (? – 1736 – ?), учасник польського походу.

Сніжко Ничипір Іванович – шляхтич гербу «Заглоба»

змінеий. Військовий товариш Ніжинського полку

(1762).

Сніжко Федір (? – 1700 – 1745 – ран. 1747) – значковий

товариш Лубенського полку (? – 1735 – 1745 – ран.

1747). У 1735–1736 р. збирав гроші на служителів, у

1737 р. збирав чиновничі гроші, у 1738 р. був у крим-

ському поході. Мешканець пирятинський, мав хутір,

1745 р. у с. Бурках володів 1 двором піших підсусідків.

Снобор Кирило Степанович – військовий товариш Ста-

родубського полку (1678).

Снобор Степан – військовий товариш Стародубського

полку, у 1670 р. від полковника стародубського от-

римав маєтності.

Снуєвський Максим – службу розпочав 1751 р., полко-

вий канцелярист київський (з 1761), значковий то-

вариш (з 1764), військовий товариш (з 1771),

вакансовий сотник (1773 – 1779 – ?). Д.: N Яківна

Пилипенко, донька осавула полкового переяслав-

ського. Мали сина (1779).

Собецький Григорій – значковий товариш. У 1748 р.

вів тяжби за маєтність з козаком Роменської сотні

Іваном Якубовичем.

Собецький Максим (1752 – ?) – отаман ГВА (з 1773), вій-

ськовий товариш (1787), мав 315 підданих у 1 місті, 3

селах і 3 деревнях. Внесений до ІІ частини родовід-

ної книги Чернігівського намісництва. Д.: Марія

Матвіївна фон Тренден, донька генерал-майора.

Собецький Остап (1744 – ?) – син значкового това-

риша. Службу розпочав полковим канцеляристом

з 1758 р., значковий товариш (1764–1769), військо-

вий товариш Полтавського полку (1779), мав родо-

вий герб.

Собецький Семен – козак, мав шинок і хутір (1743).

Атестований у значкові товариші Полтавського

полку (1755), мав 3 двори підданних.

Собецький Семен Семенович (1732 – ?) – служив з 1748

р. при Полтавській полковій канцелярії, полковий

канцелярист (з 5 грудня 1749). Був у команді проти

гайдамаків. У 1757 р. призначений значковим това-

ришем Полтавського полку, виконував різні дору-

чення. Жив у Великих Будищах. В універсалі

Розумовського на чин значкового товариша, вказу-

валося, що значковим товаришем служив батько

Семена теж Семен, його за старістю від всіх служб

звільнили, а сина призначили.

Собичевський Марко – значковий товариш Чернігів-

ського полку (1788). Мав 9 підданних у с. Шабалта-

сівці. Д.: Настасія NN, донька священика.

Соболевский Петро Семенович (1726 – 1781 – ?) – син

сотника погарського, служив у званні військового

канцеляриста з 1743 по 1761 рр., чин отримав 7 січня

1761 р. за універсалом гетьмана. Мав у другій полко-

вій сотні володіння у с. Сухосіївці посполитих дворів

4 (1764), 14 підданих, крім того у с. Євдоколі – 10 під-

даних. Д.: Устина Василівна Тимонова, донька дво-

рянина.Мали синів Миколу, Якова, Павла.

Соболевський N – осавул полкової артилерії київської

(? – 1778 – ?), військовий товариш Київського полку

(з 1778.15.05.).

Соболевський Андрій Матвійович (? – 1700 – 1751 – ?)

– син сотника гоголівського, значковий товариш

(1723 – 1751 – ?).

Соболевський Василь Семенович (1721 – 1783 – ?) –

син сотника погарського, служив з 1738 р. в званні

полкового канцеляриста в Стародубській полковій

рахунковій комісії, складав ревізію дворів, був по-

лковим комісаром та в інших нарядах. Військовий

товариш Стародубському полку «за отческие войс-

ковие и его самого при Генеральной Канцелярии

чрез п’ять лет служби» (1741.19.05. – 1783 – ?). Мав

у 2-й полковій сотні володіння у с. Сухосіївці по-

сполитих дворів 5 (1764), 47 піданних (1783), 50 під-

даних у с. Мурав’ї Погарської сотні, де і мешкав. Д.:

Параска Леонтіївна Максимович, донька військо-

вого товариша.

Соболевський Григорій Семенович – син сотника по-

гарського, службу розпочав 1744 р. військовим кан-

целяристом (1744 – 1751), військовий товариш (1751

– 1783 – ?) у Стародубському полку. Мешкав у По-

гарі. Д.: Феодосія Василівна Александрович, донька

військового товариша. Мали синів Степана, Василя,

Олексія, Кирила, доньок Єфросинію, Тетяну, Дарію.

Соболевський Матвій (1654 – 1741 – ?) – сотник гого-

лівський (? – 1725 – 1731), значковий товариш (1741).

Соболевський Олександр – абшитований військовий

товариш (? – 1780 – ?), мешканець Погарської сотні.

Соболевський Петро – абшитований військовий това-

риш (? – 1780 – 1783 – ?). Через старість мешкав в

хут. Ковбасівці. Мав 30 підданих у с. Євдокольє, 25 –

у с. Сухосіївці Погарської сотні. Д.: (1758) Устина N

Тиманова, донька дворянина. Мали синів Миколу,

Якова, Павла, доньок Єфросинію, Тетяну, Ксенію.

Сова Андрій – значковий товариш Полтавського полку

(1732–1755 р.), у Переволочанській сотні мав двір і

підсусідків. У 1736 р. знаходився все літо при комі-

346

сії князя Трубецького в Царичанці при команді по-

лкового осавула Івана Сулими для виконання різ-

них справ.

Сова Марко – значковий товариш Полтавського полку

(1740 – 1743), мав двір у Переволочній.

Сова Яків – значковий товариш Полтавського полку

(1750), мав двір і підсусідків у Перволочній.

Созон Данило Федорович – абшитований військовий

товариш (1787), мав 14 підданих в Новгород-Сівер-

ському. Д.: Євдокія NN, донька шляхтича. Мали

синів Романа і Миколу.

Созонець Кіндрат – значний військовий товариш. У

1708 р. абшитований полковником Скоропадським.

Сокальський Іван – військовий товариш (1692).

Сокол N – значковий товариш Лубенського полку.

Сокол Микита (1722 – ?) – службу розпочав з 1735 р.,

значковий товариш Лубенського полку на місце

батька (1741 – 1769 – ?). У 1744 р. захопив ліс і луку

писаря полкового суду Федора Дергая. У 1749 р. ко-

заки Смілянської сотні захопили його землі. У 1769

р. перебував вдома, а в поході в другій армії був його

син Федір. У лютому 1778 р. Лубенський гродський

суд конфіскував у нього хліб на користь значкового

товариша Яковенка. Абшитований військовий то-

вариш (1788). Мав у 1745 р. в Роменській сотні в д.

Уюного 2 двори підсусідків піших убогих, мав у Ро-

менській сотні в д. Уюному двір житловий та ще

один здавав в найм. Мав 6 підданих у 1 «дєрєвнє»

(1787). Внесений до ІІ частини родовідної книги

Чернігівського намісництва. Д.: Параска Іванівна

Суходольська, донька значкового товариша.

Соколенко Ярема – значковий товариш Лубенського

полку (1735), після кримського походу, в якому брав

участь, виключений з компуту значкових товари-

шів. Житель роменський.

Соколик Герасим – військовий товариш Стародуб-

ського полку (1783). Машканець Серединної Буди.

Д.: (1768) Ганна NN, донька козака. Мали синів Ге-

расима, Данила і доньку Тетяну.

Соколинов Герасим Федорович (1741 – 1788 – ?) –

значковий товариш Ніжинського полку, проживав

у с. Серединна Буда. Разом з братом Василем мали

77 підданних в Погарському повіті.. Д.: Дарія NN,

донька козака.

Соколов Ілля (1751 – ?) – абшитований значковий то-

вариш (? – 1788 – 1790 – ?). Підданих не мав, меш-

кав у Зіньківському повіті. Рід внесений до І

частини родовідної книги дворян Чернігівського

намісництва. Д.: Параска NN, донька священика.

Соколович Опанас Якович (1743 – ?) – службу розпо-

чав з 1755 р., сотенний канцелярист (з 1762), писар

сотенний веприцький (1764 – 1765), значковий то-

вариш Гадяцького полку (з 1765), військовий това-

риш (з 1768), сотник 1-ї Зіньківської сотні

(1773.4.04. – 1780 – ?), абшитований сотник (1788).

Д.: Устина Василівна Тимофієва, донька військо-

вого товариша. Мали сина Якова.

Соколовський Андрій Антипович (1710 – 1764 – ран.

1767) – значковий товариш Стародубского полку

(1727 – 1751 – ?). Брав участь в проведення Гене-

рального слідства про маєтності Стародубського

полку. Полковий комісар (1736 – 1737), військовий

товариш (? – 1764 – ?). Володів хутором Ліски за

одну версту від хутора Буровка, у 1737 р. володів у

Бакланській сотні сл. Миски 11 дворами (3 малоґ-

рунтових, 3 убогих, 5 підсусідських), в м. Баклані 10

дворів бобилів, 4 вибуло. Жив у Бакланській сотні

Д.: Уляна Олексіївна Плотна, донька значного вій-

ськового товариша.

Соколовський Антип (? – 1727) – покозачений шлях-

тич, значний товариш Стародубського полку (1708),

за універсалом Скоропадського від 21 листопада

1708 р. володів с. Новим Задубенням. Сотник бак-

ланський (1710 – 1727). 12 січня 1721 р. Скоропад-

ський видав універсал про відсилку його до

Петербургу за караул за безчестя Меншикову.

Звільнений з посади, битий канчуком і ув’язнений

за цю образу. У 1725 р. «за арештом», сотник бату-

ринський (1727). Д.: Горпина Микитівна N, вдова

сотника бакланського Івана Мовчана. 13 жовтня

1727 р. отримала гетьманський універсал на взяття

її в гетьманську протекцію і правом володіння чо-

ловіковими статками. Його родина вела судові су-

перечки з жителями Бакланської сотні. Син Федір

мав 26 підданних в м. Баклань (1787).

Соколовський Василь – військовий товариш Старо-

дубского полку (1741 – 1748 – ?), мав сина – сотен-

ного хорунжого Микиту, який мав сина Івана (1740

– 1787 – ?).

Соколовський Володимир Михайлович (1763 – 1787 –

?) – військовий товариш Чернігівського полку

(1787), мав 15 підданих в Седневі. Д.: NN Кири-

ченко, донька значкового товариша.

Соколовський Іван Андрійович – син військового то-

вариша. Службу розпочав 21 грудня 1765 р. вій-

ськовим товаришем Стародубского полку (1765 –

1781 – ?). Д.: Євдокія Миколаївна Гостякова, донька

купця. Мали сина Григорія.

Соколовський Іван Іванович – військовий товариш

Стародубского полку (1787). Разом з двоюрідним

братом Федором Андрійовичем Соколовським мали

52 підданих в Стародубському повіті. Д.: Євдокія

NN, донька купця.

Соколовський Іван Михайлович (1744 – 1787 – ?) –

службу розпочав козаком у 1755 р., в цьому ж році –

значковий товариш, власник хутора (1781). Мав 50

підданих у с. Домошлин (1773). Був у поході в ту-

рецьку війну. Військовий товариш Чернігівського

полку (1787). Д.: (? – 1773 – 1787 – ?) Марія Олек-

сандрівна Полоницька (бл. 1744 – ?), донька бунчу-

кового товариша. В придане отримала 153

підданих. Мали синів Василя і Григорія.

Соколовський Микола (бл. 1700 – 1767 – ?) – син ко-

зака, службу розпочав з 6 листопада 1730 р. військо-

вим канцеляристом ГВК (чин отримав 23 травня

1731 р.), перекладач польські і латинські листів. Брав

участь в хотинському при Рум’янцеві і пруському по-

ходах. Військовий товариш «за службу при ГВК про-

тягом 10 років» (1741 – 1767 – ?). Мав суперечку за с.

Велику Весь з колишнім полковим писарем Іваном

347

Янушкевичем (1742). Володіння в с. Посоховці 23, д.

Мутичеві (?) 20, д. Буді 3, д. Олісовцях 8, м. Любечу

9 – всього 63, у Любечі двір шинковий, мав двір у с.

Посоховці Любецької сотні (1741), у с. Великій Весі

Роїської сотні 2 підсусідками; у сотні Любецькій: у с.

Посоховці двір приїзджий та шинковий, 6 посполи-

тих та 11 підсусідків (17), в д. Кустичеві (?) 3 поспо-

литих 13 підсусідків (16), в д. Онисовцях 2

посполитих та 4 підсусідків, в д. Буді 2 посполитих, в

м. Любечі 5 підсусідків, шинковий двір (1743), при-

їзджий двір і шинок у Любечі, приїзджий двір і

шинок у с. Красковському, шинок в д. Тутчеві, шинок

у в д. Онисовцях, у Роїській сотні в д. Плехтіївці 1 двір

посполитих, 3 підсусідків, у с. Великій Весі 1 двір по-

сполитих, 1 підсусідків (1747), двір у Глухові (1748),

шинок у м. Любечі, житловий двір і шинок у с. По-

соховці, ще шинок в якійсь «деревні», шинок у с. Ве-

лика Вісь (1750). Мав у с. Листвені греблю і млин.

1752 р. скаржився на архімандрита Чернігівського

Троїцького монастиря Іраклія Комаровського за

похід «самоправно с многолюдством» на його д.

Плехтіївку і розорення її. Заволодів ґрунтами слу-

жителя двору гетьмана Яреми Кипріянова.

Соколовський Олексій (1759 – 1783 – ?) – з російського

дворянства. Службу розпочав 30 квітня 1779 р., під-

канцелярист (з 1779.10.05.), полковий канцелярист

(з 1780.5.10.), значковий товариш Переяславського

полку (1782.10.01. – 1783 – ?).

Соколовський Петро (? – 1781 – ран. 1787) – військо-

вий товариш Стародубского полку (? – 1780 – 1781 –

?). Проживав в Баклані.

Соколовський Роман Іванович (1737 – ?) – син свяще-

ника, правнук протопопа ічнянського, військовий

канцелярист (? – 1767 – ?), військовий товариш (? –

1782 – 1783 – ?). Мешкав у Прилуцькому полку. У с.

Дептівці і хуторі під сл. Кошарою мав 56 підданих

(1782). Поручик у відставці (1787). Д.: Настасія Ки-

рилівна Зуб, донька значкового товариша.

Соколовський Федір (? – бл. 1710) – покозачений

шляхтич гербу «Соколя», військовий товариш, свя-

щеник, протопоп ічнянський.

Соколовський Яків (? – ран. 1787) – військовий това-

риш. Д.: Феодосія NN. Мала 484 підданих. Син

Семен – титулярний радник, при посольстві у Відні,

син Іван при посольстві в Дрездені, Петро – співак

при імператорському дворі, Мартин – поручик у

відставці (1787).

Сокор-Блажко Федір – значний військовий товариш.

Його онук Кирило Тихонович (бл. 1749 – ?) був ко-

заком с. Обмичев (1787). Відомо, що шляхтич Роман

Сокор був опікуном спадкоємців Федора Щенієв-

ського в с. Щенієві (1631). Два Сокори володіли 35

димами в Київському воєводстві. 1643 р. Сокор от-

римав в посесію вічно від Сюзанни Стецької час-

тину с. Яроловичі в Любецькому старостві, а 1644 р.

Павло Стецький відписав Самійлу Сокору свою час-

тину в с. Яриловичах з обмеженням по р. Сож.

Сокоцький Антін (бл. 1748 – 1788 – ?) – син значкового

товариша, службу розпочав з 1759 р. в Білоусів-

ському сотенному правлінні сотенним канцелярис-

том. Потім – канцелярист Чернігівського грод-

ського суду, полковий канцелярист, з 1774 р. знач-

ковий товариш. Мав 6 підсусідків чоловічої статті у

с. Смоліївці Любецької сотні, Любечі і Чернечій

Слобідці. У 1767 – 1773 рр. вів суперечку із значко-

вим товаришем Сокоцьким за спадкову маєтність.

Військовий товариш (з 1782). Мав 82 підданих в

Любечі і двох «деревнях» (Смоліївці – 30, Брехунах

– 2) Городницького повіту, 3 в слободі Черничиній

Чернігівського повіту. Д.: Дарія NN, козачка.

Сокоцький Євстрат Сидорович (1721 – ?) – з козаків,

значковий товариш Чернігівського полку (1749.6.11.

– 1782 – ?), мешкав у с. Кротині. Його сини: Степан

(1752 – ?). Д.: Мотря Трохимівна N (1754 – ?), їх

доньки Уляна (1780 – ?); Дмитро (1757 – ?). Д.: На-

талія Степанівна N (1762 – ?); Іван (1767 – ?).

Сокоцький Іова Мартинович (1721 – ?) – служив не-

роздільно з братами Юхимом та двоюрідними Єв-

стафієм і Романом на спільних предківських ґрунтах

з 1738 р. Були в походах, при дорученнях. Сотенний

осавул любецький (1746–1749), значковий товариш

Чернігівського полку (з 1749.24.01.). У 1749 р. подав

прохання про надання чину значкового товариша

його рідному брату Юхиму і двоюрідним братам Ро-

ману і Євстратію. У 1779 р. мав суперечку з бунчуко-

вим товаришем Семеном Полуботком, який

заволодів батьківськими ґрунтами. Дозорця полко-

вий чернігівський індуктивного збору (1751).

Сокоцький Мартин (? – ран. 1750) – значковий това-

риш Чернігівського полку, його син Юхим володів

спадковим житловим двором у Чернігові.

Сокоцький Роман Сидорович (1731 – ?) – козак, знач-

ковий товариш Чернігівського полку (з 1749.6.11.–

1751 – ?

Сокоцький Юхим Мартинович – значковий товариш

Чернігівського полку.

Соловей Микита Іванович – абшитований військовий

товариш Чернігівського полку (1787), мав 10 підда-

них в Сосниці. Д.: Марфа Герасимова, донька козака.

Соловйов Антін – військовий товариш (1733). Мешкав

у Глухівській сотні. У нього захопив млин кучаків-

ський староста Яким Яровий.

Солодкий Агафон – значний військовий товариш.

Його онук Пилип Захарович (1738 – ?) мешкав у с.

Калієвці, де мав 72 підданних (1787).

Соломаха Антін Михайлович (1739 – 1788 – ?) – син

значкового товариша. Службу розпочав з 1746 р., з

20 березня 1765 р. значковий товариш Прилуцького

полку, з 20 березня 1775 р. військовий товариш. Аб-

шитований військовий товаришем (1788). Мав 2

підданих у Прилуках (1788). Д.: Тетяна Степанівна

Деревицька, донька бориспільського протопопа.

Соломаха Василь (1758 – ?) – значковий товариш При-

луцького полку (1788).

Соломаха Іван – син козака, службу розпочав з 1768 р.,

військовий товариш Ніжинського полку (1775 – 1784

– ?). Д.: NN Шпаковська, донька сотенного возного.

Соломаха Іван Михайлович (1748 – 1779 – ?) – син

значкового товариша. Службу розпочав з 1760 р.,

значковий товариш Прилуцького полку (з 1771),

348

військовий товариш (з 1774), абшитований військо-

вий товариш (1788). Мав 10 підданих у Прилуках.

Д.: Уляна Микитівна Григорович, донька військо-

вого товариша.

Соломаха Йосип (1728 – ?) – козак, служив з 1752 р., з

1754 р. полковий канцелярист, значковий товариш

(1756 – 1783 – ?). Мав у Гельмязові 4 підданих. Од-

ружений з донькою козака, мали сина Олексія.

Соломаха Корнило Михайлович (1738 – 1788 – ?) – син

значкового товариша. Службу розпочав з 1750 р.,

значковий товариш Прилуцького полку (з 18 бе-

резня 1763 р.), військовий товариш (з 1770). Су-

бальтерн-офіцер 3-го ескадрону Прилуцького

полку (1784). У с. Рудівці Пирятинського повіту і

Прилуках мав 22 підданих. Всього мав 59 підданих

у 1 місті і 1 селі (1788). Д.: Тетяна Андріївна Кури-

ленко, донька значкового товариша.

Соломаха Лука – козак можний миргородський (? –

1723 – 1731 – ?), значковий товариш, отаман горо-

довий (1737).

Соломаха Микола – значковий товариш Прилуцького

полку (1767), абшитований військовий товариш (1782).

Соломаха Михайло Остафійович (? –1737 – 1779 – ?) –

значковий товариш Прилуцького полку (з квітня

1747), військовий товариш (з 1773). Д.: Олена Ми-

колаївна Дашкевич, донька польського шляхтича.

Соломаха Олександр – син священика. Значковий то-

вариш Ніжинського полку (з 1766).

Соломаха С. – значковий товариш Миргородського

полку (? – 1779), військовий товариш (1779 – ?)

Соломаха Семен (1735 – 1785 – ?) – служив з 1753 р., з

1758 р. полковим канцеляристом, значковий това-

риш Переяславського полку (1759 – 1785 – ?). Мав у

Гельмязові двох підданих. Одружений з донькою

козака, мали трьох синів Василя, Максима, Миколу.

Соломаха Стефан Михайлович (1747 – ?) – син значко-

вого товариша. Службу розпочав з 1758 р., сотенний

осавул (з 1775), отаман сотенний (з 1776), значковий

товариш (з 1779), військовий товариш (1782). Аб-

шитований військовий товариш (1788). Мав 5 під-

даних у Прилуках (1788). Д.: Єфросинія Іванівна

Гуленко, донька військового товариша.

Соломаха Тимофій Михайлович (1754 – ?) – виборний

козак с. Рудівки (1777), абшитований військовий то-

вариш (1788).

Соломаха Устим – син значкового товариша. Значко-

вий товариш (1732 – 1774 – ?). Д.: NNN, донька ота-

мана сотенного.

Соломка Михайло – покозачений шляхтич, військовий

товариш (1678). Його син Федір був сотником ко-

ропським.

Соломка Трохим Іванович (1749 – 1788 – ?) – військо-

вий товариш (1782). Д.: Горпина Захарієва, гре-

чанка-шляхтянка.

Соломка Филимон Опанасович (? – 1754 – 1783 – ран.

1788) – військовий товариш (1774 – 1783 – ?). Д.:

(1775) Христина Петрівна Трохимович, донька вій-

ськового товариша. Мали синів Івана і Прокопа.

Соломка Хома Тихонович (1737 – ?) – син значного вій-

ськового товариша, Військовий товариш (1777 – 1787

– ?). Мешкав у м. Коропі. Д.: Ірина N Василенко,

донька міщанина, потім військового товариша.

Соломка Яків Тихонович (бл. 1728 – 1787 – ?) – син

значного військового товариша, значковий това-

риш (з 1761), абшитований сотник (1768). Д.: NNN (?

– ран. 1782).

Солонина N (? – ран. 1752) – бунчуковий товариш у Ки-

ївському полку. Д.: Меланія NN, у 1752 р. подала

скаргу на бунчукового товариша Івана Митченка за

прийняття у протекцію її підданого Василя Божка.

Солонина Андрій Костянтинович (? – ран. 1696) – вій-

ськовий товариш Київського полку. Д.: Наталія

Максимівна N (? – 1675 – 1715 – ?), в другому шлюбі

за полковником переяславським Родіоном Дмит-

рашкою. В чернецтві Настасія.

Солонина Василь Якович (? – 1669 – 1738 – ?) – вій-

ськовий канцелярист ГВК (1689), полковий писар

київський (1710–1715), бунчуковий товариш у Київ-

ському полку (1723), на уряд тримав с. Чемер Козе-

лецької сотні. Д.: Уляна Павлівна Хенцинська.

Солонина Григорій Данилович (? – 1720 – 1746 – ?) –

службу розпочав з 1733 р. бунчуковий товариш у

Київському полку, отримав патент на чин (1735).

Солонина Григорій Йосипович (бл. 1736 – 1795 – ?) –

службу розпочав військовим товаришем (з 31 січня

1761), абшитований бунчуковий товариш у Київ-

ському полку (29.09.1775 – 1782 – ?), колезький асе-

сор (1788). Мав 125 спадкових підданих у селах

Чемер і Коптрях (1789), проживав у с. Чемер. Д.: (з

1772.1.07.) Марфа Власівна Будлянська, донька бун-

чукового товариша. Мали 4 синів і 3 доньок.

Солонина Данило Олександрович – бунчуковий това-

риш (1747).

Солонина Данило Якович (? – 1660 – 1708 – ран.

1721.08.) – писар полковий київський (1688). 28 бе-

резня 1688 р. купив двір у Козельці. Значний вій-

ськовий товариш Київського полку (1706 – 1708). На

уряд полкового писаря отримав с. Чемер після по-

лкового судді Романа Жили (за іншими даними після

смерті протопопа козелецького Григорія Васильо-

вича). Зміна, мабуть, відбулась у 1687 р.: Солонину на

писарстві змінив Грабський. 6 січня 1706 р. отримав

від Мазепи с. Куптев. Після вступу в посаду гетьман

Скоропадський підтвердив йому права на с. Куптев.

Д.: Параска N Домонтович (? – 1704 – 1726 – ?).

Солонина Іван Григорович (1727 – 1789 – ?) – значко-

вий товариш (з 1760.9.12.), сотник моровський (1761

– 1771). Абшитований полковим хорунжим (? – 1782

– ?). Мав 78 підданних у 5 селах (1788). Д.: (1770)

Христина Макарівна Стрешинцова (? – ран. 1789),

донька бунчукового товариша. Мали доньку Мотрю.

Солонина Іван Семенович – значковий товариш Київ-

ського полку (1760 – 1770 – ?), абшитований знач-

ковий товариш (1782).

Солонина Кирило Якович (? – 1700 – 1749 – ?) – бунчу-

ковий товариш у Київському полку (1723 – 1749). Д.:

Домникія (Євдокія) Корниліїва N (? – 1710 – 1745 – ?).

Солонина Костянтин Дмитрович (? – 1629 – 1691 – ран.

1696) – козак сотні Вільшанської Корсунського

полку (1649), полковник київський (1669.02. –

349

1678), (1687–1688). Значний військовий товариш

(1688 – 1689 – ?), 1689 р. супроводжував гетьмана

до Москви. 30 серпня 1676 р. отримав царську гра-

моту на наданні йому гетьманом Самойловичем

села в Остерському повіті: Євминку, Боденки, Кре-

хаїв, Воропаїв, в Козелецькому повіті с. Вовчки. 7

серпня 1686 р. продав Хомі Сулимі млин в м. Ко-

зельці. Надав с. Чемер Козелецької сотні Козелець-

кому протопопу Юрію. Мазепа надав 89 дворів у сс.

Бурки, Котов, Острі, Гуті «до ласки войсковой». У

вересні 1689 р. отримав царську грамоту на маєт-

ності сс. Євминку, Баденки. У 1691 р. козелецький

уряд заарештував за невиплату йому боргу двір,

хутір і сіножаті Степана Зубкова. Д.: Гафія NN (? –

1666 – 1696 – ран. 1696.9.10., Козелець). Її теста-

ментом маєтності сину Данилу, через яких млин на

міській греблі козелецькій і другий при місті, куп-

лений нею в с. Євминці млин.

Солонина Микола Іванович (1767 – 1826 – ?) – службу

розпочав з січня 1778 р., значковий товариш Київ-

ського полку. Д.: Параска Іванівна Стрешенець.

Солонина Микола Федорович (1748/1751 – 1809 – ?) –

службу розпочав з 12 січня 1762 р. полковим канце-

ляристом, військовий товариш (з 1771.12.12), по-

лковий осавул (з 1781.8.02.). Бунчуковий товариш у

Київському полку (з 1784.1.02.). Д.: Настасія Степа-

нівна Карлицька, донька земського судді.

Солонина Олександр Данилович – бунчуковий товариш

(1725–1732). У 1731 р. отримав підтвердження на с.

Копті Остерської сотні. Сотник гоголівський (1732–

1745), суддя полковий київський (1745–1755). Звину-

вачений козаками Носівської сотні в захопленні їх

земель та угідь в Носівці і Кобижчах. Полковий обоз-

ний київський (1755–1762), підкоморій козелецький

(1764–1772). Д.: (1752) Євдокія Луківна Лукашевич,

донька полкового обозного переяславського.

Солонина Осип Данилович (? – 1720 – ран. 1746) – бун-

чуковий товариш у Київському полку (1737).

Солонина Осип Михайлович (1734 – ?) – розпочав

службу з 1753 р., абшитований військовий товариш

Київського полку (1781.20.01. – ?). Д.: Уляна Па-

влівна Мокрієвич, донька бунчукового товариша.

Солонина Петро – значковий товариш Київського полку

(1738). У травні – вересні 1738 р. очолював команду

Київського полку у військового поході до Азова.

Солонина Петро Іванович (1764 – ран. 1801) – службу

розпочав з січня 1778 р., значковий товариш Київ-

ського полку.

Солонина Семен – значковий товариш (1741), мешка-

нець бобровицький Київського полку.

Солонина Семен Петрович – бунчуковий товариш у

Київському полку (1726 – 1746).

Солонина Сергій Васильович (бл. 1660 – бл. 1736) –

сотник наказний козелецький (1687.07). 14 червня

1695 р. продав Вариводську маєтність козелецькому

пречистинському священику Семену. З 24 лютого

1696 р. полковий хорунжий київський. В цьому ж

році під час таванського походу обраний полковни-

ком на противагу К.Мокієвському, але гетьман Ма-

зепа цього вибору не затвердив. Сотник остерський

(1709–1728), отримав від Мазепи 2 січня 1696 р. три

села (Летки, Карпоки, Соболівку). Бунчуковий то-

вариш (1728–1736). Отримав патент на чин бунчу-

кового товариша Київського полку (1736.16.10.).

Написав тестамент 9 березня 1732 р. Д.: 1) NNN. 2)

Ганна Павлівна Грибович, донька бунчукового то-

вариша. Чоловік їй заповів житловий двір, шинок,

третину млина варвинського у Борках.

Солонина Федір Васильович – син полкового писаря,

бунчуковий товариш у Київському полку (1726 –

1751 – ?). Працював у Київській полковій рахунко-

вій комісії (1750).

Солонина Федір Григорович (1737 – 1789 – ?) – військо-

вий канцелярист ГВК (з 1749.19.10.), військовий то-

вариш (з 1765.20.12.), 1768 р. звільнений з посади

наглядача вільних і рангових маєтностей Київського

полку. Працював у Київській полковій рахунковій

комісії, бунчуковий товариш у Київському полку (з

1781.28.02). Мав у с. Заворичах 14 дворів (1767), 7 під-

даних у Кіптях, 50 – Заворичах, Шуляках і Вовчку

(1775), 79 підданих в двох селах (1788). У 1789 р. був

неодружений. Внесений до VІ частини родовідної

дворянської книги Чернігівського намісництва

Солонина Федір Кирилович (? – ран. 1788) – бунчуко-

вий товариш у Київському полку (1751 – 1755).

Солонина Яків Данилович – військовий товариш, бун-

чуковий товариш у Київському полку. Д.: N Іллївна

Жила, донька судді полкового київського

Солонина Яків Дмитрович – наказний полковник ки-

ївський (1671, 1672, 1674). Побудував власним кош-

том два млина на р. Трубіж в с. Заворичі, під с.

Вовчками на р. Доброшівці купив млин. Значний

військовий товариш (1689). 23 жовтня 1688 р. Ма-

зепа надав йому с. Заворичі в Бобровицькому

ключі. 3 вересня 1689 р. отримав царську грамоту з

підтвердженням гетьманського листа на с. Заво-

ричі, Мокриці, з належними до них сіножатями, лі-

сами і млинами на річках Трубіж, Доброшівка і на

Борковській греблі.

Солонина Яків Кирилович (? – ран. 1776) – бунчуковий

товариш у Київському полку (? – 1743 – 1748 – ?). Д.:

(з 1743.1.05) Настасія Онуфріївна Журавська, донька

священика с. Чемер, пізніше намісника остерського.

Солонина-Шрам Гордій Васильович (бл. 1742 – ?) –

син козака батуринського, значковий товариш. Д.:

Мотря NN, донька сотенного отамана.

Солонина-Шрам Ничипір Опанасович – син військо-

вого товариша, дворянин Мазепи, військовий кан-

целярист ГВК, військовий товариш.

Солонина-Шрам Опанас – військовий канцелярист

ГВК за гетьмана Самойловича, військовий товариш

Солонинченко Лука – значковий товариш Миргород-

ського полку (1713), входив до куріня Лісницького.

Солоха Степан – значковий товариш Миргородського

полку (? – 1773), військовий товариш (1773 – ?).

Солтаненко Тит Степанович – військовий товариш

(1700), житель кравецький.

Соляник Федір Осипович – військовий товариш Ні-

жинського полку (1787). Д.: Настасія NN, донька

священика

350