Римаренко Кіндрат (Кирик) Степанович – син сотника
корсунського, перейшов до Лубенського полку, знач-
ковий товариш (? – 1735 – ?), військовий товариш.
Римаренко Павло Кіндратович – (Римарів онук) знач-
ковий товариш Лубенського полку (? – 1735 – ?),
мешканець роменський.
Римаренко Сава (1740 – ?) – службу розпочав з 12
серпня 1753 р. військовий товариш Лубенського
полку, бурмістр роменський (1782), поручик (з 15
квітня 1787), засідатель Роменського суду. Мав 27
підданих в Ромнах, 1 містечку і 1 хуторі. Д.: Пелагея
Іванівна Вятська, донька значкового товариша.
Римський-Корсак Василь Максимович (?– 1751 – 1788
– ?) – смоленський шляхтич. Син бунчукового то-
вариша, бунчуковий товариш (1760 – 1775 – ?). Мав
у Стародубі двір житловий 2 покої, 1 людський, 1 ко-
мора, 1 конюшня, 1 погріб, покритий деревяним са-
раєм. Жив його двірник з його іншого володіння.
Двір дістався в спадок від батька, купчих не мав, во-
лодів за давністю як предки (1768). При дворі ово-
чевий город. Купив у нащадків Павла Яворського
частину села Залізний Міст у 3-й полковій сотні. Во-
лодів містечком Семенівкою (де і мешкав), с. Раків-
кою, частиною с. Хотіївки, хуторами Лозовий,
Крикуша в Топальській сотні (1781).
Римський-Корсак Максим Михайлович – бунчуковий
товариш (? – 1729 – ?). Володів містечком Семенів-
кою, осадженим на вільних військових грунтах його
дідом по материнській лінії полковником стародуб-
ським Семеном Самойловичем, і с. Грем’яч, яке було
надане його діду прадідом – гетьманом 1680 р.
Римський-Корсак Михайло Богданович – значний
військовий товариш (? – 1723 – ?), значний бунчу-
ковий товариш, після своєї тещі Семенової отримав
сс. Грем’яче і Семенівку за універсалом гетьмана
Скоропадського. Отримав 9 липня 1713 р. царську
грамоту на володіння. Д.: 1) N Семенівна Самойло-
вич, донька полковника стародубського. 2) N Анд-
ріївна Кондратьєва, донька сумського полковника
Римша Іван – значковий товариш Чернігівського полку
(1727 – ?), сотник седнівський (1727.21.12. – 1760.04.
– ?) 21 червня 1730 р. отримав гетьманський уні-
версал про наданя с. Хрипівки.
Римша Іван – покозачений шляхтич гербу «Леліва», от-
римав фундуш наказного гетьмана Сомка 1660 р. та
гетьмана Ігнатовича 1670 р. на два млини на р. Рудці.
Військовий товариш Чернігівського полку (1696).
Римша Іван Іванович (1734 – ?) – син сотника седнів-
ського Чернігівського полку, військовий товариш (?
– 1756 – ?), абшитований військовий товариш (? –
1786 – 1790 – ?). Мав 83 підданих в 3 селах. Д.: Олена
Дем’янівна Бутович, донька бунчукового товариша.
Римша Опанас – значковий товариш Чернігівського
полку (1740), мав двір у с. Роїще.
Римша Федір Іванович (1726 – 1790 – ?) – син сотника
седнівського, значковий товариш Чернігівського
полку, був в походах 1736, 1737, 1738 рр., сотник сед-
нівський (1760 – 1769 – ?). В червні 1766 р. звинува-
чений в захопленні земель у козаків Седнева та
використання козаків на приватних роботах. У 1774
р. вів тяжби за седнівські млини з Чернігівським
монастирем. Абшитований бунчуковий товариш (?
– 1788 – 1790 – ?). Мав 112 підданих у 1 місті, 4 селах
і 3 хуторах. Д.: NN Шаула (? – ран. 1788), донька по-
лкового обозного київського. Мали сина Івана.
Ринда Пилип – козак Межиріцької сотні Канівського
полку (1649), перейшов на Лівобережжя, значний
військовий товариш (1682).
Рипопенко(?) Григорій – значковий товариш Переяс-
лавського полку 1767 р.
Різницький Іван (1757 – ?) – з дворян. Службу розпо-
чав з 1770 р., значковий товариш Миргородського
полку (з 1782).
Рклицький Василь (? – ран. 1762) – значковий това-
риш Полтавського полку 1743 р., мав двір у Полтаві.
Військовий товариш, мав родовий герб. Д.: Ганна
Іванівна Старицька. У 1752 р. як удова мала 9 сімей
підданих у 2-й полковій Полтавській сотні.
Рклицький Федір Васильович (? – ран. 1755) – військо-
вий товариш Полтавського полку, мав двір у Полтаві.
Робота Йосип – значковий товариш Полтавського
полку (1762).
Робота Федір Пантелеймонович (1694 – 1762 – ?) – слу-
жити почав з 1719 р., був писарем Келебердинської
сотні (1722, 1723), потім був за сотника, через рік го-
родовим отаманом (? – 1733 – ?), наказним сотни-
ком 1735 р. в поході. У 1737 р. полковником
Кочубеєм призначений значковим товаришем, був
у походах, на форпостах, полковим комісаром у
1742 р. «при произвождении порций и рационов».
1745 р. отримав указ ГВК на чин значкового това-
риша. У 1746 р. тримав Келебердинське сотенне
правління. З 1754 до 1756 р. утримував вівчарні за-
води. У 1761 р. в сотенному правління. Мав двір і 11
підсусідків у Керебердинській сотні і кілька хуторів.
Полковий осавул Яків Козельський подав на нього
чолобитну до ГВС про розорення. В Келебердин-
ській сотні мав 6 сімей підсусідків (1752).
Рогачевський Василь Григорович (1732 – 1782 – ?) –
службу розпочав з 20 грудня 1757 р., значковий то-
вариш Лубенського полку (з 1765.1.05), військовий
товариш (1769.20.03. – 1782 – ?). Мав 9 хат підданих
(1782). Абшитований військовий товариш (1788).
Мав 55 підданих в одному городі, двох селах, одному
хуторі. Неодружений (1788). Внесений до ІІ частини
родовідної книги Чернігівського намісництва.
Рогачевський Олександр Григорович (1746 – ?) –
службу розпочав з 11 квітня 1757 р. військовим кан-
целяристом, абшитований військовий товариш Лу-
бенського полку (14 травня 1772 – 1782 – ?). Д.:
Параска NN, донька значкового товариша.
Роговський Антін – син сотника, військовий товариш
(1787), мешканець стародубський.
Роговський Степан (бл. 1719 – ?) – син київського мі-
щанина, службу розпочав з 1741 р. військовим кан-
целяристом ГВК, військовий товариш Київського
полку (1751 – 1772 – ?). Д.: N Савівна Лутпай, донька
київська міщанина
Роговський Юхим – козак Березнинської сотні (? – 1774),
значковий товариш Чернігівського полку (з 1774).
312