Криволапчук В.О., Бондарчук М.Т., Зленко С.М. та інш. Соціально-психологічні аспекти виявлення і попередження корупції та інших правопорушень серед працівників міліції

Подождите немного. Документ загружается.

Програма «OPEN» побудована на певних принципах, що скла-

дають каркас всієї сеульської антикорупційної стратегії.

1. Доступність. Цю ідею можна розглядати у трьох напрямах:

− у будь який час та з будь якого місця громадяни можуть від-

слідковувати через Інтернет процес проходження поданих ними про-

хань у міській адміністрації – це територіально-часовий аспект;

− громадяни можуть отримати будь яку інформацію, що зачі-

пає їх права, у регламентованих програмою предметних областях – це

інформаційний аспект;

− зручність користування цією програмою полегшує процеду-

ру здійснення контролю за якістю роботи владних структур та дозво-

ляє швидко реагувати на виявлені порушення – це оперативно-

функціональний аспект.

2. Прозорість. Дане положення має на увазі, по-перше, забезпе-

чення програмою «OPEN» відкритої системи спостереження, по-

друге, ясності процедурних моментів у діяльності адміністрації: до-

ступ у режимі реального часу до інформації щодо деталей процедури

розгляду заяв громадян, прийнятті рішень відносно задоволення про-

хання; можливість перегляду документів; відстеження термінів їх роз-

гляду.

Основним завданням цієї системи «онлайнового» контролю за

розглядом звернень громадян є попередження корупційних діянь

шляхом:

− надання громадянам необхідної інформації у цій сфері, що

дозволяє їм здійснювати соціальний контроль;

− встановлення прозорості;

− виключення особистого спілкування чиновників і громадян,

як необхідної умови існування корупції. Вільний доступ до інформації

відносно стану справи виключає необхідність особистих контактів з

чиновниками чи пропозиції їм хабара, з метою прискорити завершен-

ня процесу прийняття рішення.

Таким чином, метою «OPEN» є викорінювання корупції як сус-

пільно небезпечного явища, що підриває основи державності й відно-

влення довіри громадян до міської адміністрації, оскільки очікується

більша чесність та об’єктивність у роботі апарату чиновників, які зна-

ходяться під постійним контролем.

Програма «OPEN» організована достатньо просто. Як тільки

громадянин подає заяву, наприклад, щодо отримання дозволу на буді-

вництво, співробітники відповідного відділу адміністрації поміщають

інформацію про цю заяву на сайт «OPEN». Користуючись будь-яким

комп’ютером, що має доступ в Інтернет – домашнім, службовим,

комп’ютером районного чи окружного відділення адміністрації – гро-

мадяни мають можливість взнати у реальному часі чи зареєстрована

належним чином їхня заява, хто конкретно займається цим питанням,

коли можна очікувати дозволу, а якщо прохання не задоволене, то з

яких причин. У програмі чітко визначені сфери життєдіяльності, циві-

льні проекти, які слід розглядати відкрито, оскільки саме в них, як ви-

явилось у проведених дослідженнях, найбільш характерно розповсю-

дження корупційної практики.

В даний час кількість соціальних сфер, відібраних для

обов’язкової публікації в Інтернеті, дорівнює 54: ті, де найчастіше

відбуваються правопорушення при розгляді заяв, ті, що особливо не-

зручні для громадян внаслідок складної процедури оформлення доку-

ментів і ті, де відкрита публікація всіх етапів розгляду проекту дозво-

лить громадянам не прохати чиновників прискорити проходження до-

кументів.

Таким чином, на сайті розміщується докладна інформація по

кожній справі, включаючи процедуру реєстрації поданої заяви, офор-

млення необхідної документації, а також програма пошуку інформа-

ції. Система також передбачає розміщення відомостей про відповід-

ний відділ міської адміністрації, відповідальних за розгляд даної спра-

ви співробітниках та їх телефонах, а також інформації про те, коли і як

оформляються документи з даного питання.

Соціологічне опитування 1245 осіб показало, що 84,3 % (984 із

1167) респондентів вважають програму «OPEN» такою, що забезпечує

досягнення «прозорості», а 72,3 % (762 із 1055) – задовольняючої їх

інтересам. Внаслідок реалізації цієї програми корупція серед чинов-

ників у столиці Південної Кореї зменшилась у шість разів. Вільний

доступ до інформації щодо стану справи виключає необхідність кон-

тактів із чиновниками чи пропозиції їм хабара, з метою прискорити

завершення процесу прийняття рішення.

Таким чином, виключення особистого спілкування чиновників

та громадян, як необхідної умови існування корупції, виконує основну

задачу – попередження корупційних діянь й відновлення довіри гро-

мадян до міської адміністрації [49].

Примітка: широке узагальнення міжнародного досвіду протидії

корупції у 30 країнах (в т. ч. і в поліції) було зроблено Міжвідомчою

комісією по боротьбі із злочинністю, корупцією та наркоманією при

Раді Безпеки Республіки Білорусь у 2001 році [4, 355–513. Див. та-

кож 66].

Розділ 6. СУЧАСНЕ МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ПРОФІЛАКТИКИ ЗЛОЧИННИХ ПРОЯВІВ І КОРУПЦІЙНИХ

ДІЯНЬ СЕРЕД ОСОБОВОГО СКЛАДУ ОВС ТА ПІДВИЩЕННЯ

НАДІЙНОСТІ ПЕРСОНАЛУ

6.1. Історичний нарис виникнення поліграфа

і методу поліграфних перевірок

Підбір надійних, морально стійких і компетентних працівників,

забезпечення збереження їхніх позитивних морально-ціннісних орієн-

тацій протягом всього періоду діяльності правоохоронця, а також

раннє виявлення проявів девіацій поведінки та професійної деформа-

ції є пріоритетним завданням органів внутрішніх справ в сучасних

умовах.

Надійність персоналу забезпечується трьома основними складо-

вими – фізичною, психологічною та моральними засадами особистос-

ті. Фізична складова передбачає наявність необхідного рівня загаль-

ного фізичного здоров’я та спеціальних фізичних кондицій, що відпо-

відають особливостям діяльності. Психологічна складова, аналогічно,

передбачає наявність загального психічного здоров’я та розвитку спе-

ціальних психологічних кондицій, що також повинні відповідати умо-

вам праці. Моральні засади – це та складова, без якої людина не може

відбутися як особистість, а отже – і як професіонал.

У сучасному методичному арсеналі психологічного забезпечен-

ня відбору кандидатів до тих чи інших видів професійної діяльності та

поточної роботи з персоналом існує велика кількість методик, призна-

чених для оцінки певних психофізіологічних, психологічних та особи-

стісних якостей людини, що, власне, і є емпіричною основою для ви-

сновку щодо рівня надійності виконавців. Однак, практика показала,

що в певних ситуаціях (наприклад, конфлікті між реально існуючим,

декларованим особою та необхідним) найбільш прогностичні та

об’єктивні результати можливо отримати лише тоді, коли фізична,

психологічна та моральні складові аналізуються одночасно, або, як

мінімум, коли при розгляданні однієї, враховується стан інших. Од-

ним із сучасних приладів для реалізації такої інтегральної психодіаг-

ностики людини є поліграф.

Популярність використання поліграфа у кадровій роботі визна-

чається високою точністю обстеження, можливістю встановлення да-

них, які приховуються обстежуваним та які практично неможливо у

короткий термін отримати іншим шляхом. Зокрема, при поліграфному

обстеженні можна з’ясувати кримінальне минуле, схильність до зло-

вживання алкоголем та вживання наркотиків, досвід вчинення суїци-

дальних спроб, залежність від азартних ігор, наявність проблем із

психічним здоров’ям, реальний рівень емоційної стійкості, причет-

ність до вчинення службового поступку чи правопорушення.

За даними першоджерел, перевірки на поліграфі широко засто-

совуються у різних країнах світу. Так, поліграфні опитування набули

в Америці масового характеру 30-х років минулого століття. Однією

із основних умов здійснення поліграфних перевірок є наявність у спе-

ціаліста посвідчення, що підтверджує його кваліфікацію. Постійний

штат поліграфологів є у ФБР, Управлінні кримінальних розслідувань

армії, кримінально-слідчому відділі морської піхоти США, у Мініс-

терстві військово-морського флоту, митному управлінні США, в Де-

партаменті податків і зборів, у поліції, котра охороняє Капітолій, у ни-

зці округів, у столичній поліції, у розвідувальній службі США, а від-

недавна – і у Департаменті енергетики. При проведенні поліграфних

опитувань одним із основних принципів є добровільність згоди об-

стежуваного.

Поліграфні перевірки є безумовними та обов’язковими для:

− осіб, котрі працюють у розвідці;

− службовців агентств національної безпеки;

− персоналу, пов’язаного із обслуговуванням Міністерства обо-

рони та об’єктів атомної промисловості і енергетики;

− членів федерального уряду, адміністрації;

− органів самоуправління та їх підрозділів;

− всіх без винятку осіб, котрі мають доступ до документів із

грифом «секретно».

Про результативність поліграфних обстежень говорять такі ци-

фри – під час поліграфних перевірок кандидатів на службу в ФБР було

з’ясовано, що в середньому біля 80 % з них вживають наркотики. На

підставі результатів поліграфних обстежень, а також додаткових пе-

ревірок, які за ними слідували, всім їм було відмовлено у працевлаш-

туванні.

У Канаді нормативно-правова база використання поліграфа,

втім як і напрямки його застосування, практично повністю скопійова-

ні із американських.

Вже у 30-х роках ХХ сторіччя з метою детекції нещирості в

Японії використовували гальванометр, за допомогою якого реєстру-

валася електрична провідність шкіри. Під час війни компанія «Йоко-

кава Денкі» випустила першу серійну партію гальванометрів для по-

треб поліції. Однак виявилося, що дані, отримані за допомогою цих

апаратів не мають достатнього рівня достовірності, а у багатьох випа-

дках дослідник взагалі не міг чітко визначитися – причетний чи не

причетний обстежуваний до злочину, який йому інкримінують. З

огляду на це, починаючи із 1955 року правоохоронні структури Японії

були вимушені використовувати одну із моделей поліграфа Л. Кілера.

Поліція Японії у використанні поліграфа має навіть більші права, аніж

поліція США. Результати перевірок нижніми судами розглядаються у

якості доказів. Особлива вимога пред’являється до професійної підго-

товки спеціалістів. Проведення поліграфних перевірок має свої обме-

ження, що пов’язані із особливостями стану організму людини. У

Японії заборонено піддавати поліграфним перевіркам людей похилого

віку, наркоманів, неповнолітніх, хворих, які перебувають у важкому

стані, тривожних людей, психічно хворих, осіб, які перебувають у

стані алкогольного сп’яніння.

В Південній Кореї поліграф використовується з 50-х років ХХ

сторіччя. У 1991 році там була затверджена «Інструкція з використан-

ня поліграфа». Обов’язковою умовою для проведення поліграфної пе-

ревірки є добровільна згода на неї самого обстежуваного.

У Хорватії станом на 1994 рік було створено декілька центрів з

проведення поліграфних перевірок.

В Ізраїлі поліграф використовується із 1959 року. На початку

спеціалістів готували на базі американських шкіл, зараз там вже існує

власна школа підготовки судових психологів-поліграфологів. Дозвіл

поліції займатися приватною практикою призвів до того, що майже

30 % поліцейських – спеціалістів-поліграфологів мають свою приват-

ну систему поліграфних перевірок.

Започаткування широкого використання поліграфа у підрозділах

кримінального розшуку Польщі датується 1969 роком, коли органи

внутрішньої військової служби (жандармерії) закупили поліграф і

провчили перших спеціалістів. Із цього часу поліграфні опитування

користуються великим попитом серед фахівців як військових, так і

цивільних розшукових органів Польщі.

У 70-х роках ХХ століття на юридичних факультетах польських

університетів, а саме в Катовіцах, Вроцлаві та Торуні, почала прово-

дитись наукова робота в області поліграфних досліджень. У 1994 році

була заснована Спілка польських поліграфістів. Зараз у Польщі скла-

лося три незалежних поліграфологічні школи – у Катовіцах (школа

професорів Яна Відацкі і Єжи Конечни), у Торуні (школа професора

Маріуша Куліцкі), у Вроцлаві (школа Ришарда Яворскі).

За 34-х річну історію використання поліграфа у Польщі було

проведено тисячі обстежень, а поліграфологи багаторазово виступали

у судах в якості експертів. Постановою Верховного суду від

21.12.1998 р. визнано, що експертиза з використанням поліграфа може

бути зарахована до числа доказових матеріалів і являтися однією із

підстав доказування провини.

У Індії поліграф використовується із 1973 року. Згідно із зако-

нами Індії, результати поліграфних перевірок можуть бути використа-

ні у суді в якості доказів тільки у тому випадку, коли перевірка прово-

дилася цивільною особою, а не співробітником поліції чи працівником

суду. У зв’язку із тим, що у розробці законів і вказівок по поліграф-

ним перевіркам приймали активну участь представники Американсь-

кої академії спеціалістів поліграфу, загальні вимоги до поліграфних

перевірок, в основному, повторюють аналогічні у США.

У Туреччині поліграфологія як напрямок почала стрімко розви-

ватися під впливом спеціалістів США починаючи із 1984 року. Нині

Туреччина одна із провідних країн по кількості поліграфів, що прихо-

дяться на душу населення. Підготовка спеціалістів здійснюється у

Америці. Правова база в основному повторює аналогічні документи,

що використовуються у США.

В Угорщині застосування поліграфних перевірок розпочалось із

1978 року. Поліграфні перевірки регламентуються інструкцією МВС

№ 40. Основні положення цієї інструкції взяті із аналогічного докуме-

нту США. В основу документу покладено добровільність обстеження

при проведенні поліграфної перевірки. Відмова від проходження пе-

ревірки не переслідується законом. Перед початком тестування об-

стежуваний письмово повинен підтвердити, що йому відомо, що:

1) висновки за результатами поліграфних перевірок не являються до-

казом у суді; 2) за відмову від перевірки на поліграфі обстежуваний не

несе покарання.

У Китаї використання поліграфа тривалий час здійснювалося

лише на Тайвані. Однак у 1981 році в Бюро національної безпеки Ки-

таю почали використовувати куплений у США поліграф. Поліграфо-

логія як напрямок в Китаї тісно пов’язана із іменем професора

Ю. Джинг Хонга, котрий у 1987 році створив власну поліграфну сис-

тему. Нині поліграф активно використовується як у кадровому, так і в

оперативно-розшуковому напрямку.

Початок використання поліграфа у Болгарії був покладений

експериментами з триканальним поліграфом (реєстрація дихання,

пульсу, і шкірно-гальванічної реакції) ще у 1963–1964 рр. У

1968 – 1969 рр. дослідники вже використовували шестиканальний по-

ліграф. У цей же час почалися дослідження по встановленню за допо-

могою поліграфа відповідності обстежуваного займаній посаді, впли-

ву стресових ситуацій і медичних препаратів на реакції обстежуваних.

Поліграфні дослідження також проводилися з метою виявлення у пра-

цівників МВС сексуальних відхилень, алкогольної залежності і нар-

команії. Використання поліграфа регламентовано нормативно в підза-

конних актах міністра внутрішніх справ.

Спеціалісти-поліграфологи Інституту психології МВС Республі-

ки Болгарії проводять дослідження і за заявкам інших міністерств і

служб держави, які, в основному, пов’язані із необхідністю виявлення

нелояльної поведінки і корупції серед держслужбовців. Такі обсте-

ження проводяться на підставі наказу міністра того міністерства, чиї

працівники спрямовуються на поліграфне обстеження в Інститут пси-

хології. Окрім того, у трудові договори працівників таких міністерств

і служб включається пункт про необхідність добровільного прохо-

дження поліграфного обстеження.

Перше відділення спеціальної психології, до компетенції пра-

цівників якої, насамперед, відносилося поліграфологічні перевірки,

було створене наказом міністра внутрішніх справ Словацької Респу-

бліки у 1998 році. У відділенні одразу почали займатися скринінго-

вими перевірками з метою якісного підбору кадрів. На підставі ре-

зультатів поліграфних обстежень здійснювався підбір працівників для

навчання у Поліцейському корпусі, роботи у спеціалізованих підроз-

ділах, а також відбір кандидатів на керівні посади.

Із 1999 р. відділення спеціальної психології з відділу кадрової та

соціальної діяльності МВС перейшло під управління відділу розсліду-

вання та криміналістично-експертної діяльності Інституту криміналіс-

тики і експертиз поліцейського корпусу. Із цього часу словацькі полі-

графологи почали надавати допомогу у розслідуванні кримінальних

справ для підрозділів кримінальної міліції та органів слідства.

У Румунії метод поліграфних перевірок активно використову-

ється під час розкриття та розслідування злочинів. Програма полігра-

фної перевірки розробляється сумісно слідчим і поліграфологом, а об-

стеження поліграфолог проводить самостійно. За результатами полі-

графного опитування складається «Протокол про науково-технічну

констатацію», що передбачено Кримінально-процесуальним Кодексом

Румунії. Результати опитування виступають в якості доказу по справі.

За даними першоджерел поліграф використовується в Гондура-

сі, Уперто-Рико, Гватемалі, Болівії, Аргентині, Бразилії, Уругваї, Ве-

несуелі, Ямайці, Панамі, в Таїланді, на Філіппінах, в Пакистані, Йор-

данії, Гонконгу, Кувейті, Саудівській Аравії, Лівані, Арабських еміра-

тах. У Мексиці та Малайзії поліграф інтенсивно використовується з

метою попередження корупції, недопущення працевлаштування у

державні служби осіб, котрі пов’язані із наркокартелями або ісламсь-

кими фундаменталістами.

Лідером у впровадженні поліграфних обстежень в органи внут-

рішніх справ серед держав пострадянського простору стала Російська

Федерація. У 1992 році в МВД РФ був виданий наказ «Про правове і

нормативне забезпечення використання поліграфа в системі МВС

РФ». У грудні 1994 року була прийнята перша Інструкція, що регла-

ментувала використання поліграфа у розслідуванні злочинів. Перші

поліграфологи для органів внутрішніх справ були підготовлені на базі

ВНДІ МВС РФ також у 1994 році.

У тому ж таки 1994 році у ВНДІ МВС РФ була проведена перша

конференція, присвячена нетрадиційним методам розкриття злочинів,

на якій розглядалося питання впровадження поліграфа в оперативно-

розшукову діяльність.

Із 1995 року у Краснодарському краї використання поліграфних

обстежень у практиці розкриття та розслідування злочинів набуло ма-

сового характеру. За статистичними даними МВС РФ Краснодарський

край був і залишається лідером за кількістю та якістю поліграфних

обстежень у Росії. Досвід здійснення тисяч поліграфних обстежень,

проведення шести науково-практичних конференцій «Теорія та прак-

тика використання поліграфа у правоохоронній діяльності» (єдиних

такого роду у СНД), створення курсів підготовки та перепідготовки

поліграфологів дозволяє зробити висновок, що поліграфологічна шко-

ла Краснодарського краю РФ є передовою не лише у Росії, але у всьо-

му СНД.

Окрім розкриття та розслідування суто кримінальних злочинів

краснодарські поліграфологи здійснюють роботу по всіх терористич-

них актах, які здійснюються на території Краснодарського та Ставро-

польського краю, Республіки Північна Осетія – Аланія. За результа-

тами поліграфного опитування представники краснодарської школи

здійснюють систематизовану оцінку проведеної роботи з висновками

про роль опитуваного в здійсненому злочині, склад та кількість учас-

ників злочину, роль кожного із учасників, причинах події, що відбу-

лась, повну деталізацію отриманої інформації і надають оперативним

працівникам рекомендації щодо подальшої роботи з підозрюваним.

В 1996 році Федеральна служба податкової поліції ввела в дію

Інструкцію «Про порядок використання спеціальних психофізіологіч-

них досліджень федеральними органами податкової поліції». Інструк-

ція практично повністю копіює аналогічний документ МВС РФ. У

1999 році в Міністерстві оборони була затверджена Інструкція «Про

порядок застосування обстежень за допомогою поліграфа у відношен-

ні військовослужбовців і осіб цивільного персоналу при укладені кон-

трактів про проходження військової служби (трудових договорів) і

при допуску до державної таємниці».

В 2000 році, на виконання наказу МВС Росії від 07 березня

1998 р. № 170 дск, Всеросійським науково-дослідним інститутом та

Медичним управлінням МВС Росії затверджені методичні вказівки

«Використання спеціальних психофізіологічних досліджень при про-

фесійному психологічному відборі в органах внутрішніх справ». Вка-

зівки підготовлені з метою удосконалення відбору кадрів на службу в

ОВС і призначені для спеціалістів центрів психологічної діагностики

МВС, ГУМВС, УМВС суб’єктів Російської Федерації, груп психоло-

гічного забезпечення навчально-виховного процесу освітніх установ

системи МВС Росії, працівників та психологів кадрових апаратів та

підрозділів ОВС.

Використання поліграфа в Латвії почалося з проведення на за-

мовлення Головного управління кримінальної поліції Латвії наукового

дослідження на кафедрі криміналістики Академії Поліції в 1997–

1998 рр. Під час цього дослідження було здійснене вивчення спеціа-

льної літератури та нормативних актів США, Японії і других країн, в

яких є досвід використання поліграфа, вивчилась практика поліграф-

них досліджень у цих країнах, проводилися дискусії із спеціалістами в

лабораторії поліграфа Ізраїлю. Окрім того здійснювалися експеримен-

тальні перевірки на поліграфі студентів Академії Поліції Латвії, були

багатосторонньо оцінені правові, теоретичні, практичні та методичні

аспекти поліграфних перевірок. В ході даного дослідження також був

випробуваний «аналізатор голосового стресу» (безконтактний полі-

граф), вироблений в США. За результатами випробовування був зроб-

лений висновок про неможливість практичного використання безкон-

тактного голосового поліграфа у процесуальній експертизі.

Із 1998 року в Латвії систематично проводяться перевірки з ви-

користанням поліграфа, головним чином у вигляді поліграфних екс-

пертиз по кримінальним справам. Проведення експертизи признача-

ють прокурори областей і Генеральної прокуратури та дізнавачі полі-

ції. Найбільша частина експертиз призначена по справам про насиль-

ницькі злочини. Поліграфні перевірки нерідко проходять не тільки пі-

дозрювані, але й потерпілі та свідки.

Ні в одному правовому акті, в тому числі у процесуальному за-

конодавстві, не регламентовано використання поліграфа, так як на

думку правників Латвії у цьому немає необхідності. Діяльність полі-

графолога підпадає під правову регламентацію, що регулює всі інші

експертизи, які також конкретно в законі не згадуються.

У Республіці Молдова початок впровадження методу полігра-

фних опитувань приходиться на 90-ті роки, коли колегія МВС Респу-

бліки Молдавія прийняла рішення про створення лабораторії психофі-

зіологічних досліджень у оперативно-технічному відділі техніко-

криміналістичного Управління МВС РМ. Із часом з’явилися перші

оператори поліграфа, котрі проходили підготовку у Румунії.

Результати поліграфологічних обстежень не є доказом у суді, а

розцінюються у якості орієнтуючої інформації. Спеціальної правової

бази, яка б регламентувала проведення виключно поліграфологічних

обстежень немає. Правовою основою використання поліграфа визна-

чили «Закон про оперативну діяльність» (розділ «Використання спеці-

альної техніки в ОРД»).

Спеціалісти-поліграфологи спочатку проводили обстеження

лише в поліції та спецслужбах країни. Із 2000 р. попит на поліграфо-

логічні обстеження стрімко зростає як у поліції, так і в міністерстві

оборони, службі безпеки та приватних підприємствах і банках. Зокре-

ма, працівники лабораторії психофізіологічних досліджень оператив-

но-технічного відділу техніко-криміналістичного Управління МВС

РМ проводять поліграфні перевірки і на платній основі по договорам

із громадянами та організаціями. Вартість поліграфологічного опиту-

вання коливається в межах 50–150 $.

У Вірменії метод поліграфних перевірок активно почав викори-

стовуватися з 1999 р. в роботі служб міністерства національної безпе-

ки (МНБ) за трьома напрямками: кадрові перевірки при зарахуванні

на військову службу в органи міністерства національної безпеки, до-

слідження за кримінальними справами по лінії МНБ, МВС і прокура-

тури, а також робота з об’єктами зацікавленості в рамках оперативної

діяльності органів МНБ.

Із вересня 1999 р. згідно наказу міністра МНБ Республіки Вір-

менії систематично проводяться кадрові перевірки осіб, зарахованих

до резерву органів Національної безпеки. Перед проведенням обсте-

ження поліграфологу надають можливість ознайомитися зі всіма на-

явними первинними матеріалами, зібраними на кандидата на службу.

У 10 % випадків у обстежуваних була виявлена невідповідність вимо-

гам вступу на службу. Серед причин невідповідності найчастіше зу-

стрічалися: схильність до алкоголізму чи вживання наркотичних ре-

човин, працевлаштування з метою забезпечення прикриття підприєм-

ницької діяльності, прагнення в майбутньому використовувати служ-

бове становище у корисних цілях, отримати зброю. Серед кандидатів

на службу також зустрічалися ті, котрі до тестування успішно прихо-

вували наявні проблеми зі здоров’ям або окремі біографічні факти, що

унеможливлювали проходження ними служби. Всі негативні резуль-

тати, отримані в ході поліграфних перевірок свого часу піддавалися

детальній перевірці працівниками кадрового апарату із залученням

працівників відповідних служб. У 100 % випадків результати таких

перевірок повністю підтверджували висновки поліграфологів.

На даний час у Вірменії накопичено великий позитивний досвід

здійснення поліграфних досліджень під час відбору і супроводження

кадрів правоохоронних структур, розкриття та розслідування тяжких,

резонансних злочинів. Результати роботи поліграфологів свідчать про