Корнієнко О.Г, Слободянюк О.В. та ін. Загальна тактика

Подождите немного. Документ загружается.

пальному, продуктах, речовому і медичному та інших матеріальних засобах, підвезення цих засобів

військам, заправки техніки пальним та мастильними матеріалами, харчування особового ладу. Найчастіше

запаси матеріальних засобів поповнюють у районах денного (нічного, добового) відпочинку, а

дозаправляють колони військової техніки з малим запасом ходу по пальному також і на привалах

(переважно на привалі тривалістю до двох годин у другій половині добового переходу). Гарячу їжу готують

та видають особовому складу три рази на добу: перед початком маршу, на привалі у другій половині

добового переходу та під час денного (нічного) відпочинку. Пораненим та хворим медичну допомогу нада-

ють на місці, після чого вони пересуваються зі своїми підрозділами або евакуюються в найближчі лікувальні

заклади, а якщо за умовами обстановки евакуація неможлива, то прямують із медичними підрозділами

частин.

Підрозділи тилу та технічного забезпечення розміщуються в районі розташування полку поблизу шляхів

підвезення та евакуації. Залежно від умов обстановки, підрозділи тилу рухаються безпосередньо за

бойовими підрозділами чи самостійними колонами, за головними силами на відстані до 3 км, при цьому

частина медичних підрозділів і частина транспорту з пальним та боєприпасами можуть рухатися за колоною

головних сил. Тил батальйонів, у колонах батальйонів. Тиловий пункт управління прямує на чолі колони

тилу полку, підтримуючи безперебійний зв'язок із командирами та командирами тилових підрозділів.

9.3. ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПОЛКУ ЗАЛІЗНИЦЕЮ. ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ВІЙСЬКОВОГО

ЕШЕЛОНУ. РАЙОНИ ЗАВАНТАЖЕННЯ І РОЗВАНТАЖЕННЯ ПІДТРИМКА БОЙОВОЇ

ГОТОВНОСТІ ПРИ ПЕРЕВЕЗЕННІ

Підрозділи полку перевозять залізничним транспортом декількома ешелонами, батальйон — одним або

двома. Розрахунок на перевезення складають враховуючи збереження організаційної цілісності підрозділів і

забезпечення їх готовності до ведення бою після розвантаження.

Для скорочення часу на організацію перевезення по залізниці штаб полку має готові варіанти розрахунків.

ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ВІЙСЬКОВОГО ЕШЕЛОНУ

Під військовим ешелоном розуміють організовані для перевезення в одному потязі військову частину,

підрозділ і бойову техніку.

Військовий потяг має 20 вагонів і більше (у двохосьовому обчисленні). Він, як правило, формується із

різноманітного рухомого складу, тому

Довжину доцільно вимірювати в умовних вагонах.

Умовний вагон — це двохосьовий 20 тонний критий вагон довжиною 8,2м. При визначеної потрібної

кількості рухомого складу та складу військового потяга, крім довжини, визначають і його масу.

Уніфікована норма маси довжина потяга в напрямку перевезення встановлюються графіком руху. Маса і

довжина одного потяга такі: 1500 т — 40 умовних вагонів, 3000 т — 57 умовних вагонів.

Кожному військовому ешелону на весь період перевезення присвоюють номер, який, як правило, не

змінюється до прибуття його в пункт розвантаження. Але в одному потязі може бути і декілька ешелонів.

Військовий потяг з ешелоном формується таким чином, щоб криті вагони з людьми і діючими кухнями

знаходились у середній частині потяга, а платформи і напіввагони з бойовою й іншою технікою — в

головній і хвостовій частинах.

Вагони з небезпечним вантажем відділяють спеціальним прикриттям від локомотива, хвоста потяга,

пасажирських вагонів, вагонів із діючими кухнями.

При перевезенні залізничним транспортом у кожному військовому ешелоні наказом по полку призначають

начальника військового ешелону, замісника начальника ешелону з виховної роботи, помічника начальника

ешелону з бойового забезпечення, помічника начальника ешелону з тилового забезпечення, начальника

зв'язку, лікаря (фельдшера) військового ешелону.

При тривалості перевезення військ більше 3-х діб і при наявності у військовому потязі не менше 10

людських вагонів до його складу входять вагон-ізолятор, а при наявності в потязі менше як 10 людських

вагонів у пасажирському вагоні виділяють купе-ізолятор.

В одному з вагонів лікар (фельдшер) розгортає медичний пункт.

У кожному чотирьохосьовому вагоні повинно бути 60-72 чоловіка, а при однодобовому перевезенні —до

100 чол. При цьому забороняється використовувати вагони, в яких перевозили раніше кислоти, отруйні

засоби і тварин.

Офіцерів, як правило, перевозять у пасажирському вагоні.

Залізничний потяг під військовий ешелон готує спочатку персонал залізниці. Промивають гарячою водою і

дезінфікують пасажирські вагони, вагони-ізолятори, вагони-кухні, вагони — продсклади. Екіпірують

пасажирські вагони під особовий склад.

Комісія, яку призначає начальник відділення дороги, проводить контрольний огляд залізничного потяга.

Потім вона складає акт і записує результати огляду. Двері вагонів пломбують. Сформований потяг

подається під завантаження у визначений термін. Для несення внутрішньої і вартової служби призначають

добовий наряд у складі:

— чергового по ешелону і його помічника;

— чергових по ротах;

— днювальних по вагонах;

— варту;

— чергового підрозділу;

— чергового сигналіста.

Під час руху потяга в кожному вагоні призначають старшого (із молодших офіцерів або сержантів), а

взимку — солдата який топить пічку.

Для виконання основних завдань щодо забезпечення підрозділів ешелону при завантаженні (розвантаженні)

й при русі створюють спеціальні команди: навантаження — розвантаження, зв'язку, ліквідації наслідків при

застосуванні противником зброї масового ураження;

Бойову техніку і зенітні засоби, які виділені для прикриття району завантаження, а також тягачі, грузяться

на платформи в останню чергу.

Техніку на платформах кріплять екіпажі машин, перед цим заготовлюють прокладки під катки, гусениці й

колеса машин, дріт, бруски і колодки, а також металічні підпори. Техніку ставлять на гальма і нижчу

передачу, гармати застопорюють, люки закривають.

Медичний пункт полку перевозять у складі перших ешелонів полку.

Начальника медичної служби полку разом із командним пунктом полку перевозить перший військовий

ешелон.

Тиловий пункт управління полку відходить після відправки більшої частини запасів матеріальних засобів.

РАЙОНИ. ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ ЗАВАНТАЖЕННЯ І РОЗВАНТАЖЕННЯ

При перевезенні частини призначають вихідний район перед завантаженням і район зосередження після

розвантаження, а також основний і запасний райони завантаження і розвантаження, до яких входять

декілька залізничних станцій.

Безпосередньо перед завантаженням підрозділи, що їдуть в одному ешелоні, виходять у райони очікування,

а після розвантаження в районах збору, які знаходяться на відстані 3-5 км від місця завантаження

(розвантаження).

ПІДТРИМАННЯ БОЙОВОЇ ГОТОВНОСТІ ПРИ ПЕРЕВЕЗЕННІ

Управління у військовому ешелоні здійснюють, використовуючи провідні засоби зв'язку, особисте

спілкування, зв’язкових, а також світлові й звукові сигнали.

У начальника ешелону повинен бути провідний зв'язок із машиністом тепловозу і постами. Радіозв'язок

забороняється.

Для спостереження за повітряним противником і місцевістю у військовому ешелоні створюють пости і

хімічний спостережний пост.

Начальник військового ешелону отримує від військових комендантів залізничних ділянок станцій дані про

повітряну, радіаційну, хімічну і бактеріологічну обстановку, а також дані, необхідні йому при організації

медичного забезпечення в ході перевезення:

— про санітарно-епідемічний стан маршруту руху потяга;

— про наявність і розташування військових і цивільних лікувальних закладів;

— про наявність і розташування протиепідемічних закладів;

— розташування туалетів і місць для вмивання, а також про час прибуття і тривалість стоянок потягів на

станціях.

Повідомляють про повітряного противника, радіоактивне, хімічне і бактеріологічне зараження за допомогою

сигналів, встановленими начальником ешелону.

За сигналом сповіщення про повітряного противника військовий ешелон продовжує свій рух.

Двері, вікна, люки вагонів закривають, засоби захисту переводять у положення "напоготові", зенітні засоби

відкривають вогонь.

За сигналом повідомлення про зараження РР, ОР і БР особовий склад Одягає протигази (респіратори), а при

необхідності — інші засоби захисту.

Зони радіоактивного зараження місцевості, особовий склад долає в засобах індивідуального захисту. При

проходженні військового ешелону через ці зони екіпажі танків та інших броньованих машин за вказівкою

начальника військового ешелону можуть розташовуватись у машинах.

Після проходження зони зараження за вказівкою начальника військового ешелону проводять спеціальну

обробку підрозділів. Повну спеціальну обробку здійснюють після розвантаження.

На шляху проходження ешелон, залежно від ситуації, яка склалася, повинен бути завжди готовий до

розвантаження в непідготовлених місцях, а також до проходження маршем до місця призначення в обхід зон

зараження, районів руйнувань, пожеж і затоплень, до вступлення в бій.

Глава десята

РОЗТАШУВАННЯ ВІЙСЬК НА МІСЦІ

ВР 10.1 ОСНОВИ РОЗТАШУВАННЯ ВІЙСЬК НА МІСЦІ

В умовах бойової обстановки війська не завжди ведуть лише активні бойові дії. Вони можуть

розташовуватися у відведених їм районах до отримання бойового завдання або, маючи бойове завдання,

готуватися до його виконання. Так, при підготовці наступу війська знаходяться у вихідних районах зосеред-

ження та на великій відстані від рубежу бойового зіткнення сторін; при переході до оборони війська, які

знаходяться у складі другого ешелону і резервів, деякий час розташовуються в районах зосередження; під

час пересування військам призначають райони зосередження, райони відпочинку, райони очікування і

райони збору. Такі дії військ прийнято називати розташуванням на місці.

Розташування військ на місці організовують за рішенням старшого командира. Район розташування

призначають на місцевості, що має природні укриття (лісові масиви, гаї, яри, вирубки), які дозволяють

забезпечити непомітне розташування частин і підрозділів. Ця вимога дуже важлива, якщо враховувати

можливості повітряної розвідки, а також імовірність застосування противником ядерних засобів і

розвідувально-ударних комплексів. Разом із тим, район розташування повинен забезпечувати необхідне

розосередження військ, можливості для проведення маневру в потрібному напрямку, зручність

розташування і відпочинку особового складу, сприятливі санітарно-гігієнічні й протиепідемічні умови.

Окрім основного району, призначають запасний район розташування, в який підрозділи можна виводити у

випадку безпосередньої загрози використання противником зброї масового ураження або при нанесенні ним

раптових ударів високоточною зброєю, а також запалювальними засобами.

Механізовані й танкові роти розташовуються у вказаних їм районах, здебільшого вздовж маршрутів

висування, використовуючи захисні й маскуючі властивості. Для укриття танків, бойових машин піхоти і

бронетранспортерів використовують яри, балки, котловани розробок і кар'єрів, виїмки. У лісі танки та інші

бойові машини доцільно розміщувати вздовж просік і лісових доріг під кронами густих дерев. Не можна

допускати розташування підрозділів під лініями електропередач, поблизу газо - і нафтопроводів.

У районі розташування і на підступах до нього готують шляхи для виходу підрозділів із району і для

маневра при відбитті нападу противника.

Із метою захисту особового складу, озброєння і техніки від усіх засобів Ураження противника здійснюють

інженерне обладнання району розташування. Поблизу машин особовий склад обладнує відкриті чи

перекриті шпари, а при наявності часу — бліндажі й сховища. Для озброєння, бойової та 'ншої техніки, а

також для боєприпасів, пального і матеріальних засобів обладнують окопи та укриття.

Місця розташування підрозділів, озброєння і техніки, сліди машин ретельно маскують. При проведенні

заходів маскування потрібно враховувати можливість застосування противником комплексу оптичних,

теплових, радіо-локаційних й інших засобів розвідки, а також автоматизованих систем високоточної зброї.

Тому війська повинні вміло використовувати табельні засоби маскування і природні маски, які дозволяють

приховувати оптичний, тепловий та радіолокаційний контрасти техніки інженерних споруд із фоном

місцевості.

10.2. ОХОРОНА ВІЙСЬК ПРИ РОЗТАШУВАННІ ЇХ НА МІСЦІ

У сучасних умовах противник може напасти на наші війська, які розташовані на великій відстані від нього.

Напад він може здійснювати з повітря, наземними силами і засобами, повітряними десантами, а також

закинутими в тил наших військ диверсійно-розвідувальними групами.

Щоб не допустити проникнення розвідки противника в район розташування військ, раптового нападу

наземного противника, забезпечити час і вигідні умови для розгортання і вступу в бій, війська при

розташуванні на місці організовують безпосередню та сторожову охорону.

Безпосередню охорону створюють у батальйонах і в ротах. У батальйоні до неї входять парне патрулювання

і постійне чергування спостерігачів на командно-спостережному пункті. Крім цього, призначають черговий

підрозділ у складі взводу. Він розташовується у вказаному командиром батальйону місці й знаходиться в

постійній готовності до знищення диверсійно-розвідувальних груп противника і виконання інших раптово

виникаючих завдань, а також до гасіння пожежі в районі розташування і поблизу нього. У роті безпосередня

охорона полягає в патрулюванні навколо району розташування роти і постійному чергуванні, спостерігачів

на командно-спостережному пункті. Крім цього, для охорони особового складу, озброєння і бойової техніки

призначають добовий наряд.

До складу сторожової охорони входять: сторожові загони, сторожові застави, сторожові пости, секрети.

Кількість, склад і віддаленість підрозділів охорони визначаються віддаленістю і характером дій противника,

важливістю напрямку, що охороняється, часом, необхідним для розгортання військ, які охороняються,

характером місцевості та умовами спостереження. Сторожові загони і сторожові застави виставляють за

розпорядженням старшого командира, сторожові пости і секрети є основою сторожової охорони батальйону.

До складу сторожових загонів призначають посилені роти, а сторожових застав — посилені взводи. Інколи

на важливих напрямках до сторожового загону може входити батальйон. У цьому випадку сторожовий загін

може призначати для сторожових застав посилені роти.

Сторожові пости виставляють на небезпечних напрямках. Вони можуть складатися з відділень (танків).

Сторожовий пост, як правило, займає позицію, яка забезпечує кругове спостереження і ведення вогню.

Позицію обладнують окопами й обов'язково маскують.

Секрети виставляють на прихованих підступах до району розташування батальйону. Склад секрету — два-

три чоловіки.

Механізовані підрозділи, які призначені для охорони, можна підсилювати танками, артилерією,

підрозділами протитанкових засобів, інженерно-саперними хімічними підрозділами. Танкові підрозділи, які

діють в охороні, — механізованими, інженерно-саперними і хімічними підрозділами. Для підтримання бою

сторожової охорони призначають артилерійські батареї чи дивізіони.

Сторожовому загону (заставі) вказують рубіж оборони і смугу охорони й розвідки.

Віддаленість сторожових загонів (застав) від військ, що охороняються, повинна забезпечити останнім у

випадку виявлення переважаючих сил противника можливість своєчасного висування і розгортання для

вступу в бій. Сторожовий загін у призначеній йому смузі охорони займає і готує до оборони вказаний йому

рубіж, прикриваючи сторожовими заставами найбільш важливі напрямки (схема 15). Рубіж, який займає

сторожовий загін (застава), повинен бути зручним для оборони і при можливості прикриватися природними

перешкодами, а також забезпечувати хороший огляд у бік противника.

Крім сторожових застав командир сторожового загону створює резерв у складі від взводу до роти. Резерв

розташовується в глибині району оборони сторожового загону на напрямку ймовірного руху противника в

готовності до маневру на небезпечні напрямки. Для цього йому призначають на флангах або в проміжках

між заставами два-три рубежі розгортання.

Сторожові застави на зайнятому рубежі готують основні позиції, які обладнують окопами та укриттями. При

наявності часу створюють також і запасні позиції, їх розташовують ближче до одного з флангів смуги

охорони сторожової застави чи в тилу. Підрозділи займають їх під час бою або у випадку обходу основної

позиції з флангу.

Для ведення розвідки перед фронтом і на флангах організовують спостереження, висилають бойові

розвідувальні дозори і дозорні відділення (танки). На шляхах імовірного руху противника придані

сторожовому загону інженерно-саперні підрозділи встановлюють міни, готують до підриву мости. Вони

також готові прикрити мінно-вибуховими загородженнями фланги сторожового загону і напрямки, де

визначився успіх наступаючого противника. Відділення хімічної і радіаційної розвідки визначає ступінь

зараженості повітря і місцевості.

Для розпізнавання охороною і розвідкою своїх військовослужбовців кожної доби призначають пароль. Він

відомий усьому складу охорони і розвідки, а також особам, які передають усні накази.

Усіх осіб, які не знають пароля, сторожові застави затримують. Командири застав допитують затриманих

особисто і направляють до командира сторожового загону або командира, який вислав заставу. Командир

сторожового загону, залежно від обставин, дозволяє затриманим рухатися далі чи направляє їх під конвоєм

до командира, який вислав охорону.

Про підхід або прорив наземного противника в напрямку району розташування командир батальйону

дізнається від вищестоящого штабу. При Цьому батальйон може отримати бойове завдання. Підрозділи при

необхідності приводять у готовність сигналом бойової тривоги.

Командир сторожового загону, отримавши дані про противника, негайно інформує про це командирів застав

і підрозділів розвідки. Застави готуються до бою і посилюють спостереження. Виявивши підхід противника

до рубежу оборони, командири бойових розвідувальних дозорів (дозорних

відділень) доповідають про це

командиру сторожового загону. Продовжую чи спостереження за противником, вони визначають склад і

напрямок його дій. Командир сторожового загону доповідає про противника командиру який вислав

охорону, й інформує сусідів.

Невеликі групи противника, які намагаються проникнути у війська що охороняються, сторожові застави

підпускають якомога ближче і захоплюють у полон або знищують. Головні сили противника на дальніх

підступах уражаються вогнем артилерії, а при розгортанні і підході — вогнем мінометів, танків,

протитанкових засобів і механізованих підрозділів.

Стійко утримуючи рубіж, сторожовий загін наносить ураження противнику, що веде наступ, і забезпечує

розгортання та вступ у бій військ, що

охороняються.

При глибоких обходах противником позицій сторожового загону командир загону вживає заходи для

організації кругової оборони і ведення бою в оточенні. Сторожовий загін може відходити тільки за наказом

старшого командира. Командир сторожового загону, отримавши такий наказ, залишивши на рубежах, які

займають застави, частину сил і засобів для прикриття, відводить головні сили на запасні позиції або на

призначений рубіж. При відході військ, що охороняються сторожовим загоном, командир загону забезпечує

їхні дії, а потім виконує нові завдання, поставлені старшим командиром.

Розвиток засобів розвідки, особливо повітряної, подальше вдосконалення засобів масового ураження в

значній мірі ускладнили забезпечення прихованого розташування військ, посилили їхню вразливість від

вогневих ударів противника. Тому особовий склад, особливо командири і штаби, повинні знати бойові

властивості й можливості розвідки противника, його засоби ураження, можливості різних маскувальних

засобів, вміло їх застосовувати та вишукувати нові способи введення противника в оману, а також ефективні

засоби інженерного обладнання місцевості.

ЗАКІНЧЕННЯ

Тактика сучасного загальновійськового бою в значній мірі відрізняється від тактики як періоду Другої

світової війни, так і періоду першого післявоєнного десятиріччя. В її розвитку відбулися великі зміни,

зумовлені широким запровадженням у війська зброї масового ураження, значним якісним удосконаленням

звичайної зброї і використанням у військовій справі найсучасніших досягнень, науки і техніки.

Зброя масового ураження та інші сучасні засоби збройної боротьби змінили зміст загальновійськового бою.

Різко підвищилися бойові можливості воюючих сторін.

В управлінні військами виникли нові, надзвичайно складні завдання, наприклад, контроль за застосуванням

зброї масового ураження, узгодженням і використанням дій інших засобів ураження, прогнозування резуль-

татів застосування зброї масового ураження, організація швидкого їх використання підрозділами і

частинами, відновлення боєздатності військ та ін.

Усе більше ускладнюється питання підготовки і ведення наступального, зустрічного й оборонного боїв,

підготовки і здійснення пересування військ різними способами, організації розташування військ на місці та

їхніх дій при нападі противника.

1 Боевой устав Сухопутных войск. (батальйон, рота). — М.: Воєнні дат. 1989.

2 Тактика: Учебник. — М.: Воениздат, 1989.

З Основы теории управлення войсками: Учебник. — М.: Воениздат, 19^4

4 Вооруженные силы основних капиталистических государств: Учеб-ник. — М.: Воениздат, 1986.

5. Общая тактика. Оборона дивизии (полка): Учебник. — М.: Воениздат, 1986.

6. Общая тактика. Наступление дивизии (полка): Учебник. — М: Воениздат, 1986.

7. Временное наставление по службе оперативньїх штабов. — Київ 1993.

8. Загальновійськові статути ЗС України. — Варта, 1993.

9. Закон України "Про загальний військовий обов'язок та військову службу".

10. Положення про проходження служби офіцерським складом. — 1993.

11. Наставление по медицинскому обеспечению боевьіх действий Сухопутньїх войск. — М.: Воениздат,

1988.

12. Воєнная топография: Учебник. — М.: Воениздат, 1980.

13. Наставление по войсковому тилу (дивизия, полк). — М.: Воениздат, 1986.

14. Оружие массового пораження й способьі защитьі от него: Учебник. — М.: Воениздат, 1982.

15. Словарь военньїх терминов: 1988.

Додаток 1

Варіант завдання для самостійної підготовки студентів до групового заняття і

групової вправи

Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського

Кафедра екстремальної і військової медицини

викладач, підполковник запасу М.Б. Ярошенко

Завдання для самостійної підготовки з дисципліни "Загальновійськова

підготовка"

Розділ "ЗАГАЛЬНА ТАКТИКА"

Тема № 6. Оборона механізованого (танкового) полку

(для студентів медичного факультету)

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Тема № 6 Оборона механізованого (танкового) полку.

Тему відпрацьовують протягом 4-х двогодинних занять у складі взводі

і об'єднують із темою № 11 ОМЗ.

Навчальні питання першого заняття розглядають на груповому занятті другого, третього і четвертого занять

— груповими вправами на картах.

При проведенні групового заняття ставлять основну мету: глибоко розібратися в теоретичних питаннях

оборонного бою, ведення оборонного бою механізованим полком, розміщення і переміщення тилових

підрозділів у ході оборонного бою.

При виконанні групових вправ із даної теми протягом 3-х занять основну увагу потрібно зосередити на

формуванні в студентів знань, умінь і навичок, які необхідні їм для організації медичного забезпечення

полку в умовах сучасного загальновійськового бою.

Групове заняття і групові вправи з даної теми проводять з обов'язковою самостійною підготовкою студентів,

що передбачено перед кожним заняттям.

До початку самопідготовки (за день до заняття) відповідальна особа з числа студентів під контролем

командира взводу отримує в лаборантській кафедри топографічні карти, офіцерські лінійки, кольорові

олівці, навчальні посібники, тактичні завдання до теми і видає їх студентам.

Під час самостійної підготовки студенти вивчають теоретичні положення рекомендованих навчальних

посібників згідно з учбовим завданням до заняття, склеюють карти, наносять на карту тактичну обстановку,

оформляють у робочих зошитах ті елементи, які наявні в завданні кожного заняття.

Вихідну тактичну обстановку, рішення командира полку, а також положення військ на різний оперативний

час за Запроваджувальними наносити на топографічні карти за допомогою офіцерської лінійки,

застосовуючи прийняті умовні позначення, дотримуючи правил нанесення тактичної обстановки і ведення

робочої карти офіцерами.

За ведення своєї робочої карти кожному студенту виставляють оцінку

Після закінчення самопідготовки всі навчальні посібники, робочі зошити, топографічні карти, олівці й

лінійки здають у лаборантську кафедри.

Виносити літературу, завдання, схеми і топографічні карти з кафедри категорично забороненої

Завдання до групового заняття

Навчальні питання

1. Мета оборони. Способи переходу до оборони.

2. Завдання та бойовий порядок полку в обороні.

3. Підготовка оборони. Інженерне обладнання ділянки оборони по.

4. Ведення оборонного бою. Проведення контратаки. Розташування переміщення тилових підрозділів в

обороні. Відбивання контратаки. Розвиток наступу. Виконання подальшого завдання.

5. Управління підрозділами в оборонному бою.

Література

І. Боевой устав Сухопутних войек (батальйон, рота). — М • Воениз-С. 146-180.

2. Резниченко В.Г., Воробьев И.Н., Мирошниченко И.Ф. Тактика: учебник. — М.: Воениздат, 1987.—С. 174-

209.

3. Кирилов А.Й., Кузнецов В.П., Сотников В.Ф. Подготовка офицеров запаса сухопутних войск: Учебное

пособие — М.: Воениздат, 1989. —С. 131-153.

4. Корнієнко О.Г., Слободенюк О.В., Ярошенко М.Б., Герасимів І.М. Загальна тактика: Навчальний

посібник. —Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.

Схеми

І. Рішення командира механізованого полку на оборону (варіант). 2. Бойовий порядок частини в обороні

(варіант).

Виконати

І. Глибоко вивчити навчальні питання, використовуючи конспект лекції, вказану літературу, бути готовим,

дати ґрунтовну відповідь на всі питання заняття.

2. У робочому зошиті намалювати схему "Бойовий порядок частини в обороні".

3. Бути готовим накреслити цю схему на контролі базового рівня знань студентів на даному занятті.

Завдання до групової вправи ЗАНЯТТЯ № 1

Навчальні питання

І. Контроль базового рівня знань студентів.

2. Перевірка готовності карт студентів із вихідною тактичною остановкою.

3. Доповідь студентів:

а) вихідна тактична обстановка;

б) з'ясування завдання;

в) оцінка обстановки.

4. Перевірка записів студентів у робочих зошитах (з'ясування завдання).

Література

І. Боевой устав Сухопутньїх войск (батальон, рота). — М.: Воениздат 1989-Ч.2.-С. 22-35, 156-170.

2. Резниченко В.Г., Воробьев И.Н., Мирошниченко И.Ф. Тактика: Учебник — М.: Воениздат, 1987.—С. 174-

209.

3. Кирилов А.Й., Кузнецов В.П., Сотников В.Ф. Подготовка офнцеров запаса сухопутних войск: Учебное

пособие — М.: Воениздат, 1989.—С. 131-153.

4. Корнієнко О.Г., Слободенюк О.В., Ярошенко М.Б., Герасимів І.М.

Загальна тактика: Навчальний посібник — Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. Фі

5. Ярошенко М.Б., Герасимів І.М., Лотоцький В.В. Військова топографія.

Навчальний посібник. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.

6.Помбрик И.Д., Шевченко Н.А. Карта офицера: Учебное пособие. —Воениздат 1985 — г 47-85

Схеми

1. Послідовність роботи командира полку щодо організації бойових дід

Виконати

1. Отримати у відповідальної особи взводу листки топографічної кап. ти, робочі зошити, матеріал,

необхідний для склеювання карти, зразки карт і

вихідною тактичною обстановкою.

2. Склеїти свою робочу карту і підписати її на зворотній стороні за зразком (Робоча карта з теми Оборона

механізованого полку студента II курсу 10 групи Ковальчука Олега Івановича).

3. Нанести вихідну тактичну обстановку згідно із зразком. Підписати свою робочу карту за зразку (Робоча

карта начальника медичної служби МГІ почата, закінчена, начальник медслужби 14 МП, звання, прізвище).

4. Вивчити тактичне завдання до даної теми, використовуючи карту і текстову частину із загальною

обстановкою, детальною обстановкою, додатковими даними (додаток № І), і бути готовим доповісти

вихідну тактичну обстановку, застосовуючи тільки свою робочу карту.

5. У ролі командира полку з'ясувати завдання і записати його в робочі зошити. Бути готовим на занятті

оцінювати обстановку.

6. Бути готовим при контролі базового рівня знань студентів дати відповіді на такі запитання:

— Послідовність роботи командира щодо організації бойових дій (метод паралельної роботи).

— Що означає з'ясувати завдання?

— Вихідні дані проведення розрахунку часу, необхідного для організації бою

— Що означає оцінити обстановку?

7. Записати схеми "Послідовність роботи командира полку щодо організації бою" і "Розрахунок часу" у свої

робочі зошити.

Завдання до групової вправи

ЗАНЯТТЯ № 2

Навчальні питання

І. Контроль базового рівня знань студентів.

2. Перевірка готовності карт студентів із вихідною тактичною обстановкою і рішенням командира полку на

оборону.

3. Доповідь студентів і усвідомлення рішення командира полку (КП) на оборону.

4. Перенесення схеми рішення КП на оборону у свої робочі зошити.

5. Перевірка записів схем студентів у робочих зошитах (схема "Ріш

"' ня КП на оборону").

Література

І. Боевой устав Сухопутних войск (батальйон, рота). — М.: ВоенизД

• 1989. Ч.2. — С. 22-35, 156-170. ,

2. Резниченко В.Г., Воробьев И.Н., Мирошниченко И.Ф. Тактика: У

ник. — М.: Воениздат, 1987.—С. 174-

209.

3. Кирилов А.Й., Кузнецов В.П., Сотников В.Ф. Подготовка офицеров

запасасухопутних'войск:Учебноепособие —М.: Воениздат, 1989.—С. 131-153.

4. Корнієнко О.Г., Слободенюк О.В., Ярошенко М.Б., Герасимів І.М. Загальна тактика: Навчальний посібник

— Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.

5. Ярошенко М.Б., Герасимів І.М., Лотоцький В.В. Військова топографія: Навчальний посібник. —

Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.

6. Помбрик И.Д., Шевченко Н.А., Карта офицера: Учебное пособие. — М.: Воениздат, 1985. — С. 42-85.

Схеми

1. Рішення командира механізованого полку (МП) на оборону (варіант).

2. Послідовність роботи командира щодо організації бою.

Виконати

1. Нанести рішення командира МП на свої робочі карти, використовуючи зразок.

2. Вивчити й усвідомити рішення командира полку, застосовуючи додаток № І, і бути готовим доповісти

його, використовуючи свою робочу карту.

3. Бути готовим при контролі базового рівня знань студентів дати відповіді на такі запитання:

— Послідовність роботи командира полку після оцінки обстановки.

— Бойовий порядок механізованого полку в обороні.

— Завдання 2-го ешелону полку в обороні.

— Що обороняє полк, батальйон, рота? Назвіть їх тактичні нормативи (ширина, фронт, глибина).

4. Бути готовим у ході проведення занять перенести схему "Рішення командира полку на оборону" (варіант)

у свої робочі зошити. Для цього мати офіцерські лінійки і фломастери (ручки із стержнями червоного,

синього, чорного кольорів).

Завдання до групової вправи

ЗАНЯТТЯ №3

Навчальні питання

І. Контроль базового рівня знань студентів.

2. Організація взаємодії і віддавання вказівок з основних питань органі-

3а

Ції всебічного забезпечення бою та

управління.

3. Перевірка готовності робочих карт студентів із Запроваджувальними №1 і № 2 та рішенням командира

полку по ним.

4. Доповідь студентів Запроваджувальних № І і № 2 і рішення команда полку по ним.

Література

1.Боевой устав Сухопутних войск (батальон, рота). — М.: Воениздат, 1989-Ч.2.-

. 170-178.

2. Резниченко В.Г., Воробьев И.Н., Мирошниченко И.Ф. Тактика: Учебник — М.: Воениздат,'1987.— С. 187-

213.

3. Кирилов А.Й., Кузнєцов В.П., Сотников В.Ф. Подготовка офицерів

запаса сухопутних войск:

Учебноепособне. — М.: Военпздат, 1989.—С. І34-І45

4. Корнієнко О.Г., Слободенюк О.В., Ярошенко М.Б., Герасимів Загальна тактика: Навчальний посібник —

Тернопіль: Укрмедкнига, 1999 -75-76, 78-79.

5. Ярошенко М.Б., Герасимів І.М., Лотоцький В.В. Військова топографія: Навчальний посібник. —

Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.

6. Помбрик И.Д., Шевченко Н.А., Карта офицера: Учебное пособие. - М.: Воениздат, 1985. — С. 42-85.

Схеми

1. Район оборони механізованого батальйону.

2. Розміщення тилових підрозділів МП і МБ в обороні.

Виконати

І. Під час самостійної підготовки отримати свої робочі карти і нанести на них Запроваджувальні № 1 і № 2,

використовуючи додаток № І і зразок карти з нанесеними Запроваджувальними.

2. Бути готовим при контролі базового рівня знань студентів дати відповіді на такі запитання:

— Із чого складається система оборонних позицій механізованого полку

— Завдання передової позиції, позиції бойової охорони, відсічних позицій.

— Ведення оборонного бою, утримання передової, першої і другої позицій.

— Контратака другим ешелоном полку.

3. Бути готовим у ході занять записати необхідні дані для начальника медслужби полку із вказівок

командира щодо взаємодії, управління і зв'язку, переходу до нічних дій, забезпечення бойових дій (розвідка,

захист від ЗМУ, маскування, інженерне і тилове забезпечення) з голосу.

4. Бути готовим у ході заняття усвідомити Запроваджувальні № І і № 2 та прийняті рішення по ним

командира полку.

Варіант завдання для самостійної підготовки студентів до групового заняття і

групової вправи

Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського

Кафедра екстремальної і військової медицини

викладач, підполковник запасу М.Б. Ярошенко

Завдання для самостійної підготовки з дисципліни

"Загальновійськова підготовка"

Розділ "ЗАГАЛЬНА ТАКТИКА"

Тема 7. Наступ механізованого (танкового) полку

(для студентів медичного факультету)

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Тема № 7. Наступ механізованого (танкового) полку

Тему відпрацьовують протягом 3-х двогодинних занять у складі взводів

і об'єднують із темою № 11 ОМЗ.

Навчальні питання першого заняття розглядають на груповому занятті а другого і третього занять —

груповими вправами на картах.

При проведенні групового заняття ставлять такі завдання:

І. Підготовка студентів із теоретичних і практичних питань загальної тактики в обсязі, необхідному для

виконання ними обов'язків відповідно до їх призначення у військовий час.

2. Вивчити із студентами основи організації і ведення наступу механізованим полком, розміщення і

переміщення тилових підрозділів у ході наступального бою.

3. Ознайомити студентів із порядком роботи командира щодо організації наступу з ходу з висуванням із

глибини, прийняттям рішення; закріпити навички у веденні робочої карти.

При виконанні групових вправ із даної теми протягом 2-х занять основну увагу потрібно зосередити на

формуванні в студентів знань, умінь і навичок, які необхідні їм для організації медичного забезпечення

полку в умовах сучасного загальновійськового бою.

Групове заняття і групові вправи з даної теми проводять з обов'язковою самостійною підготовкою студентів,

що передбачено перед кожним заняттям.

До початку самопідготовки (за день до заняття) відповідальна особа з числа студентів під контролем

командира взводу отримує в лаборантській кафедри топографічні карти, офіцерські лінійки, кольорові

олівці, навчальні посібники, тактичні завдання до теми і видає їх студентам.

Під час самостійної підготовки студенти вивчають теоретичні положення рекомендованих навчальних

посібників згідно з учбовим завданням до заняття, склеюють карти, наносять на карту тактичну обстановку,

оформляють у робочих зошитах ті елементи, які наявні в завданні кожного заняття.

Виносити літературу, завдання, схеми і топографічні карти з кафедри

категорично заборонено!

Завдання до групового заняття

Навчальні питання т

І. Мета наступу. Способи переходу до наступу.

2. Бойовий порядок полку.

3. Зміст бойових завдань полку.

4. Ведення наступу на противника, який обороняється, з висування підрозділів полку з вихідного району та з

положення безпосереднього зіткнення з ним.

5. Атака. Виконання найближчого завдання.

6. Відбивання контратаки. Розвиток наступу. Виконання подальшого завдання.

7. Розташування та переміщення тилових підрозділів у ході наступу.

8. Управління підрозділами в наступі.

Література

1. Боевой устав Сухопутних войск (батальйон, рота). — М.: Воениздат, ,989. 4.2. — С.54-91.

2. Резниченко В.Г., Воробьев И.Н., Мирошниченко И.Ф. Тактика: Учеб-ник. —М.: Воениздат, 1987.—С. 71-

117.

3. Кирилов А.Й., Кузнецов В.П., Сотников В.Ф. Подготовка офицеров запаса сухопутних войск: Учебное

пособие — М.: Воениздат, 1989. —С. 110-195.

4. Корнієнко О.Г., Слободенюк О.В., Ярошенко М.Б., Герасимів І.М. Загальна тактика: Навчальний посібник

— Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. Схеми І. Наступ на противника після висування з глибини.

2. Наступ на противника, який обороняється, з положення безпосереднього зіткнення з ним.

3. Бойовий порядок частини в наступі.

4. Бойові завдання частини (підрозділів) в наступі.

5. Рішення командира механізованого полку на наступ із ходу з висуванням з глибини.

Виконати

1. Глибоко вивчити навчальні питання, використовуючи конспект лекції, вказану літературу і бути готовим

дати ґрунтовні відповіді на всі питання заняття.

2. У робочому зошиті намалювати схему "Наступ на противника після висування із глибини" і бути готовим

доповісти про неї при контролі базового рівня знань студентів на даному занятті.

Завдання до групової вправи

ЗАНЯТТЯ № 1 Навчальні питання

І. Контроль базового рівня знань студентів.

2. Перевірка готовності карт студентів із вихідною тактичною обстановкою і рішенням командира полку.

3. Доповідь студентів:

а) вихідна тактична обстановка;

б) з'ясування завдання;

в) оцінка обстановки.

4. Провести викладачем розрахунку часу і рішення командира полку

На

наступ із ходу.

5. Перевірка записів схем студентів у робочих зошитах.

ЛІТЕРАТУРА

1. Боевой устав Сухопутних войск (батальйон, рота). — М.: Воениздат,

-4-2. _

. 22-35,66-91.

2. Резниченко В.Г., Воробьев И.Н., Мирошниченко Й.Ф. Тактика: У

Че

д ник. — М.: Воениздат, 1987. — С. 87-106.

3. Кирилов А.Й., Кузнецов В.П., Сотников В.Ф. Подготовкаофицеровзапа са сухопутних войск: Учебное пособие

— М.: Воениздат, 1989. — С. 73-79, 97-102

4. Корнієнко О.Г., Слободенкж О.В., Ярошенко М.Б., Герасимів І.м Загальна тактика: Навчальний посібник —

Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.

5. Ярошенко М.Б., Герасимів І.М., Лотоцький В.В. Військова топогра-фія: Навчальний посібник. —Тернопіль:

Укрмедкнига, 1999.

6. Помбрик И.Д., Шевченко Н.А., Карта офицера: Учебное пособие.— М.: Воениздат, 1985. —С. 42-85.

Схеми

І. Послідовність роботи командира полку щодо організації бойових дій.

2. Бойовий порядок частини в наступі.

3. Бойові завдання частини (підрозділів) в наступі.

Виконати

1 Отримати у відповідальної особи взводу листки топографічної карти, робочі зошити, матеріал, необхідний для

склеювання карти, зразки карт із вихідною тактичною обстановкою.

2. Склеїти свою робочу карту і підписати її на зворотній стороні за зразком. (Робоча карта з теми "Наступ

механізованого полку" студента II курсу 10 групи Ковальчука Олега Івановича).

3. Нанести вихідну тактичну обстановку і рішення КП згідно із зразком. Підписати свою робочу карту за зразком.

(Робоча карта начальника медичної служби 14 МП, почата, закінчена, начальник медслужби 14 МП, звання,

прізвище).

4. Вивчити тактичне завдання до даної теми, використовуючи карту і текстову частину із загальною обстановкою,

детальною обстановкою, додатковими даними (додаток № 1), і бути готовим доповісти про вихідну тактичну

обстановку, застосовуючи тільки свою робочу карту.

5. У ролі командира полку з'ясувати завдання і записати його в робочі зошити. Бути готовим на занятті оцінювати

обстановку.

6. Бути готовим при контролі базового рівня знань студентів дати відповіді на такі запитання:

— Послідовність роботи командира щодо організації наступу (метод паралельної роботи), оцінка обстановки,

рішення, задум бою.

— Бойовий порядок полку в наступі й завдання кожного його елемента Зміст бойових завдань полку.

Замалювати схему у свої робочі зошити; "Бойовий порядок частини в наступі."

Завдання до групової вправи

ЗАНЯТТЯ №2

Навчальні питання

1. Контроль базового рівня знань студентів і варіанта рішення командира 14 МП на наступ із ходу.

2. Доповідь студентів Запроваджувальної № І і рішення по ній командира полку.

3. Доведення викладачем Запроваджувальноі № 2 і рішення по ній командира полку.

4. Нанесення студентами Запроваджувальної №2 на свої робочі карти з голосу.

5. Перевірка запроваджувальних № 1 і № 2, нанесених студентами на робочі карти, і схем по наступу в робочих

зошитах.

Література

І. Боевой устав Сухопутних войск (батальйон, рота). — М.: Воениздат, 1989. Ч.2.—С. 75-91.

2. Резниченко В.Г., Воробьев И.Н., Мирошниченко И.Ф. Тактика: Учеб-

ник

. —М.: Воениздат, 1987.—С. 71-117.

3. Кирилов А.Й., Кузнецов В.П., Сотников В.Ф. Подготовка офицеров запаса сухопутних войск: Учебное пособие

— М.: Воениздат, 1989. —С. 105-117.

4. Корнієнко О.Г., Слободенюк О.В., Ярошенко М.Б., Герасимів І.М. Загальна тактика: Навчальний посібник —

Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.

5. Ярошенко М.Б., Герасимів І.М., Лотоцький В.В. Військова топографія: Навчальний посібник. — Тернопіль:

Укрмедкнига, 1999.

6. Помбрик И.Д., Шевченко Н.А., Карта офицера: Учебное пособие. — М.: Воениздат, 1985. —С. 42-85.

Схеми

1. Бойові завдання частини (підрозділів) в наступі.

2. Рішення командира механізованого полку на наступ зходу з висуванням із глибини.

Виконати

І. Вивчити й усвідомити рішення командира 14 МП, використовуючи свої робочі карти і додаток № І із текстовою

частиною рішення командира 14 МП. Бути готовим доповісти про нього на занятті, застосовуючи тільки карту.

2. Бути готовим при,контролі базового рівня знань студентів дати відповіді на такі запитання:

— Виконання найближчого завдання.

— Відбивання контратаки.

— Виконання подальшого завдання.

— Розташування та переміщення тилових підрозділів у ході наступу.

3. Вивчити й усвідомити Запроваджувальну № 1 і рішення командира МП по ній. Бути готовим доповісти про неї і

рішення по ній, використовуючи свою робочу карту.

4. Бути готовим у ході занять заслухати Запроваджувальну № 2 і рішення командира 14 МП, нанести все це на

свою робочу карту з голосу.

5. Замалювати схеми у свої робочі зошити:

— Бойові завдання частини (підрозділів) у наступі.

—Рішення командира механізованого полку на наступ зходу з висуванням із глибини.