Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура
Подождите немного. Документ загружается.
271
Лекція 11. Європейська культура XIX–XX ст.
Кітч, кіч – як феномен масової культури виникає в кінці ХІХ ст.
Спочатку кітч – промислова імітація унікальних художніх ви
робів; згодом явища переважно масової культури, позначені
еклектичним поєднанням різнорідних (за жанровою харак
терністю, стилістикою, походженням тощо) елементів худож
нього матеріалу. Своєрідна естетика кітчу часом суперечить як
естетиці традиційного народного мистецтва, так і мистецтва
вченого (професіонального). Кітч є одним з факторів перехідного
характеру, культурної адаптації, призвичаєння. Викликає за
цікавлення водночас людей мало обізнаних з мистецтвом та
витончених ерудитівестетів.
Колаж (фр. соllаgе, букв. – наклеювання) – технічний прийом в
образотворчому мистецтві; наклеювання на певну основу різ
них матеріалів, які відрізняються від неї кольором і фактурою.
Колажем називають також твір, виконаний цим прийомом.
Конструктивізм (від лат. соnstructio – побудова) – течія в художній
культурі 20–30х рр. XX ст., яка під гаслом «конструювання
довколишнього середовища» висунула на перший план
функціональну виправданість форм, доцільність конструкцій,
раціональну ясність, логічність художньої творчості.
Контркультура – сукупність політичних, соціальних, ідеологічних
рухів, ідей та дій західноєвропейської та північноамерикансь
кої молоді лівоекстремістської спрямованості, що виникли на
початку 60х рр. і досягли кульмінації в 1968 р. Контркультура
відрізняється від домінуючої культури, протистоїть їй,
знаходиться в конфлікті з домінуючими цінностями.
Концептуальне мистецтво – одна з течій авангардизму, яка розгля
дає художній твір як засіб демонстрації ідей, понять, концепцій.
Кубізм (фр. сubisme, від сubе – куб) – модерністська течія в об
разотворчому мистецтві першої чверті XX ст., яка заснована на
комбінації геометричних форм, деформованих фігурами. Почат
ком кубізму вважають картину П.Пікассо «Авіньйонські дівча
та».
Модерн (фр. moderne – найновіший, сучасний) – формалістичний
напрям образотворчого та прикладного мистецтва кінця ХІХ –
початку XX ст., що протиставляється мистецтву минулого.
272
Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»
Модернізм (фр. modemismе від moderne – новітній, сучасний) –
узагальнююча назва ряду художніх течій XX ст. Модернізму
властиві розрив із традиційним досвідом художньої творчості,
постійний пошук нових художніх форм як самоцінного явища.
Мюзикл – сценічний музичний твір комедійного характеру.
Натуралізм (фр. naturalisme від лат. naturalis – природний,
натуральний; natura – природа) – напрям і метод у західноєв
ропейській літературі та мистецтві, що склалися в останню
третину ХІХ ст. Прихильники натуралізму ставили за мету
досягнення наукової точності в зображенні людини й на
вколишнього середовища. Різні характери людей та соціальні
явища, що відбуваються, вони пояснювали тільки біологічни
ми законами. Натуралізм в образотворчому мистецтві копіює
лише зовнішню оболонку явищ та предметів реального світу,
прагне до безпристрасного, фотографічно точного і об’єктив
ного відтворення дійсності та людських стосунків.
ПопOарт (англ. рор art, скорочене від рорular art – популярне, за
гальнодоступне мистецтво, яке справляє шокуючий вплив) –
течія в авангардистському мистецтві (форма модернізму) кінця
1950–1960 рр., яка проповідує використання предметів масового
споживання як творів мистецтва і в якій образотворча творчість
представлена композиціями з реальних предметів. Складови
ми частинами твору попарту можуть виступати манекени,
частини машин, опудала, афіші, недокурки.
ПопOмузика – поняття, яке охоплює різноманітні стилі та жанри, пе
реважно розважальної естрадної музики. На Заході з 1950 р.
під цим терміном прийнято розуміти музичні стилі, які постійно
змінюються і засновані на використанні електрогітар та інших
музичних інструментів, що посилюють звук.
Постімпресіонізм (від лат. роst – після та імпресіонізм) – умовна
загальна назва одного з основних напрямів європейського
живопису кінця ХІХ – початку XX ст. Для постімпресіонізму
характерний взаємовплив різних течій та індивідуальних твор
чих систем.
Постмодернізм (від лат. роst – після і модернізм) – один із сучасних
напрямів в архітектурі та мистецтві, що протиставив себе
273
Лекція 11. Європейська культура XIX–XX ст.
модернізмові й претендує на його заміну. Проголосивши ідею
«повернення мистецтва в рамки мистецтва», постмодернізм
орієнтується на буденні смаки, погляди й настрої масової
свідомості.
Пуризм – течія в живопису, яка виникла у Франції. Пуристи внесли
в живопис принцип функціоналізму, дух машинного віку. Вони
переоцінювали безпосередній вплив на глядачів кольору, ком
бінацій з геометричних фігур, схематизованих зображень, пред
ставляючи людину як «геометричну тварину».
Реалізм (від realis – предметний, дійсний) – об’єктивне, правдиве,
найповніше відображення, відтворення дійсності в літературі
та мистецтві різними засобами з урахуванням специфіки різних
видів художньої творчості.
Соціалізація – «входження» особистості у світ суспільства шляхом
освоєння його норм і цінностей культури.
«Срібний вік» – російський культурний ренесанс. «Вік» тривав не
довго – близько двадцяти років. Це було на стику XIX і XX ст.
В «Истории моего современника» В.Г.Короленко сформулював
принципи та ідеали гуманізму і демократії, які пізніше героїчно
відстоював в своїх знаменитих листах А.В.Луначарський.
Супрематизм (від лат. supremus – найвищий) – різновид абстрактного
мистецтва, створеного в 1913 р. К.С.Малевичем. Тяжіє до
зображення художнього світу в формі найпростіших різноко
льорових і різновеликих геометричних фігур (квадрат, коло,
трикутник).
Сюрреалізм (від фр. surrealisme – надреалізм) – авангардистський
напрямок в художній культурі XX ст., який проголосив
зображення сфери несвідомого головною метою мистецтва.
Тоталітаризм (від пізньолат. totalis – весь, цілий, повний) –
політичний режим і система державної влади з використанням
насильницьких засобів у процесі управління суспільством, з
відсутністю політичного плюралізму й демократичних свобод,
обмеження політичних прав усього населення. Тоталітарні
політичні (державні) системи домагаються повного (тотально
го) контролю над усім життям суспільства й над життям кож
ної людини зокрема.
274
Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»
Урбанізація – процес підвищення ролі міста в розвитку суспільства.
Урбанізм (фр. urbanisme, від лат. urbanus – міський, urbs – місто) – у
мистецтві XX ст. напрям, що обрав об’єктом свого зображення
велике місто і міське життя.
Формалізм – напрям в естетиці, мистецтві, літературі та інших на
уках, що надає головного значення формі, нехтуючи змістом.
Футуризм (від лат. futurum – майбутнє) – загальна назва аван
гардистських художніх течій 1910х – початку 20х років у
деяких європейських країнах (Італії, Росії та ін). Футуристи
висували ідеї створення «мистецтва майбутнього», заперечува
ли художні традиції. Вони прагнули насаджувати ідеї урбанізму,
фантастики, знаків і символів.
Шлягер – модна, популярна пісенька про кохання. «Шлягер» – слівце
з жаргону австрійських торговців, означало «товар, що гарно
збувається».
Шоу (від англ. show) – в широкому розумінні – масове видовище,
один з головних елементів масової культури, який розрахова
ний на психологічний вплив на глядача.
275
Лекція 11. Європейська культура XIX–XX ст.
Завдання для тестової перевірки знань студентів
1. Заповніть таблицю «Розвиток науки і техніки в XIX ст.»
Питання до самоконтролю
1. На фоні яких соціальноекономічних перетворень розвивалися
духовні процеси XIX ст.?
2. Чому в народній освіті змінилась орієнтація в навчанні: від гу
маністичного знання – до природничих наук?
3. Що сприяло розширенню духовного світу людини в XIX ст.?
4. З чим було пов’язано виникнення нових течій в художній твор
чості?
5. До чого привели творчі пошуки імпресіоністів і постімпресі
оністів?
6. Чому кубісти заперечували зв’язок між художнім образом і
дійсністю?
7. До чого привела в XX ст. криза гуманізму?
8. Які характерні риси тоталітарної культури?
9. Які причини виникнення масової культури?
10. Яка роль масової культури в сучасному світі?
11. Орієнтація в своєму впливі на стереотипи свідомості, стандар
ти, штампи, що не вимагають від людини великих витрат розу
мової енергії, відчуттів, волі тощо. Наведена ознака притаман
на культурі взагалі чи масовій культурі?
Винаходи, відкриття Прізвища
Парова машина
Паровоз «Ракета»
Пароплав і підводний човен «Нау
тілус»
Електродинаміка
Теплова електростанція
Радіоактивність
Кінематограф
Роберт Фултон, Томас Едісон, брати Люм’єри, Джеймс Уатт, Андре
Ампер, Джордж Стефенсон, П’єр Кюрі і Марія СклодовськаКюрі.
276
Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»
2. Характерні риси тоталітарної культури:
а) аполітичність;
б) творча свобода;
в) схиляння перед силою, жорстокістю і насильством;
г) ліризм;
д) інтимність;
е) контроль над мистецтвом, наукою, людською думкою; є) ство
рення образу ворога в літературі.
3. Правильно співвіднесіть прізвища письменників та їхні твори:
Оноре де Бальзак «Книга пісень»
Стендаль «Пан Тадеуш»
Генріх Гейне «Собор Паризької богоматері»
Джеймс Фенімор Купер «Дон Жуан»
Майн Рід «Уеверлі»
Жюль Верн «Вершник без голови»
Віктор Гюго «Діти капітана Гранта»
Адам Міцкевич «Останній з могікан»
Джордж Байрон «Людська комедія»
Вальтер Скотт «Пармський монастир»
Ярослав Гашек «Три мушкетери»
Олександр Дюмастарший «Пригоди бравого
солдата Швейка».
4. Правильно розташуйте прізвища:
а) німецький філолог, збирач та видавець казок;
б) видатний французький письменник, який теоретично обґрун
тував натуралізм та імпресіонізм – напрями у літературі і ми
стецтві останньої третини XIX ст.;
в) німецький і американський фізик, творець теорії відносності;
г) американський письменник, «батько американської літератури»;
д) австрійський вчений, психолог, засновник психоаналізу;
е) італійський радіотехнік і підприємець, який одержав патент на
винахід радіоприймача;
є) англійський природознавець;
ж) французький живописець, графік і скульптор;
з) німецький філософ, поет, один із засновників «філософії життя»;
и) бельгійський письменниксимволіст, лауреат Нобелівської
премії, якого називали «бельгійським Шекспіром»;
277
Лекція 11. Європейська культура XIX–XX ст.
і) американський астронавт, який першим із землян ступив на
поверхню Місяця.
П’єр Огюст Ренуар, Фрідріх Ніцше, Вільгельм Грімм, Чарльз
Дарвін, Гульєрмо Марконі, Зигмунт Фрейд, Альберт Ейнштейн,
Моріс Метерлінк, Вашингтон Ірвінг, Ніл Армстронг, Еміль Золя.
Теми рефератів
1. Історичні умови і визначальні фактори розвитку культури в
XIX ст.
2. Розвиток науки й техніки в XIX – на початку XX ст.
3. Художні течії в мистецтві XIX ст. та їх соціальна основа.
4. Виникнення реалізму – новий важливий етап в культурному
розвитку людства.
5. Модернізм – провідний художній метод мистецтва.
6. Фовізм – початок відходу від принципів класичного мистецтва.
7. Кубізм – нова ера в живописі.
8. Сутність експресіонізму та його значення для культури XX ст.
9. Творчість видатних майстрів модернізму: П.Пікассо, П.Сезан
на, С.Далі, К.Малевича.
10. Вплив примітивізму на мистецтво авангарду.
11. ХХ ст. і нові форми мистецтва.
12. Модернізм і постмодернізм.
13. Творчі пошуки імпресіоністів і постімпресіоністів.
14. Абстракціонізм як філософське осмислення авангарду.
15. Місце сюрреалізму в культурі XX ст.
16. Визначальні фактори розвитку культури в XX ст. та складність
художньокультурного процесу в сучасних умовах.
17. Західноєвропейська література XX ст.
18. Європейський театр в XX ст.
19. Тоталітарна культура.
20. Масова культура і її роль в сучасному суспільстві.
21. Попкультура та її роль у формуванні естетики другої полови
ни XX ст.
22. Культура та антикультура.
23. Культура і глобальні проблеми сучасності.
24. Культура на початку XXI віку.
278
Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»
Лекція 12
ВИТОКИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
• Історичні передумови виникнення української культури.
• Ранні форми культури на українських землях.
• Трипільська культура.
• Культура стародавніх слов’ян.
•Язичницька культура.
Складні та багатогранні процеси походження народів та їхніх
культур постійно привертають до себе увагу. За свою багатовікову
історію український народ створив велику культуру, зробив значний
внесок у культуру світову. Українська культура пройшла складний
шлях. Вона увібрала в себе кращі надбання минулого, збагатилась
культурами інших народів. На цьому шляху було багато досягнень
та втрат.
В умовах незалежної Української держави вивчення її культури –
важливе питання. Адже це питання про те, хто такі українці і звідки
пішов український народ, питання його прабатьківщини, часу його
виникнення, місця серед інших жителів планети. Люди хочуть знати
себе, своє коріння, своє походження.
Витоки української культури сягають часу первісного суспільства
Це одна з найдревніших європейських культур. На нинішній ук
раїнській землі люди з’явилися близько 300 тис. років тому. Вся тери
торія сучасної України вже була заселена у пізньому палеоліті (35–
40 тис. років тому). Близько 8 тис. років тому почався новий кам’яний
вік – неоліт. Він тривав на території України до III тис. до н.е. В цей
період людство зазнало глибших змін, ніж за попередні 2–3 млн. років.
Люди знайшли докорінно нові способи добування поживи. Тоді
відбувся перехід первісних людей від збиральної форми господарської
діяльності до відтворюючих, більш продуктивніших форм господарсь
кої діяльності – мотижного землеробства і скотарства.
Найбільш ранніми землеробськими племенами на території Укра
їни, першими хліборобами на українській землі вважаються племена
279
Лекція 12. Витоки української культури
трипільської культури. Ця культура склалась на Правобережній
Україні і розвивалась протягом IV–III тисячоліть до н.е. (1500–2000).
Вперше пам’ятники цієї культури дослідив у 1896 р. Вікентій В’я
чеславович Хвойка (1850–1914) – відомий український археолог, чех
за походженням. Він жив у Києві, працював учителем. З 1893 р. роз
почав археологічні дослідження.
Місцем перших знахідок стало село Трипілля на Київщині. Воно
знаходиться на відстані 50 км від Києва вниз по Дніпру. Назва села
дала назву всій культурі, яку ще за типом кераміки називають куль
турою мальованої кераміки. Лише на території України виявлено по
над 1000 поселень цієї культури. За підрахунками мінімальна
кількість населення на всій території трипільської культури становила
більше як 1 млн. чоловік.
Землю трипільські племена обробляли переважно за допомогою
кам’яних та кістяних мотиг. Пізніше знайшло застосування первіс
не рало. Це дало можливість перейти до перелогової системи
землекористування, а також до впровадження ярих та озимих посівів.
Трипільські племена вирощували пшеницю, ячмінь та просо. Є всі
підстави гадати, що трипільці вирощували також бобові та льон. Зби
рали урожай вони кістяними та дерев’яними сернами з кремінними
пластинами – вкладишами. Зерно зберігали у великих глиняних по
судинах та спеціальних зернових ямах. Розмелювали зерно на кам’
яних зернотерках. Трипільці вирощували абрикоси, сливи й аличу,
тобто ті культури, які дійшли до нашого часу! Внаслідок виснажен
ня землі люди мусили кожні 50–100 років переселятися на нові місця.
Поряд із землеробством у племен розвивалося й скотарство. Во
ни розводили велику рогату худобу, свиней. Трипільці приручили
коня, знали колесо до воза. Значне місце у господарстві займало зби
ральництво, мисливство та рибальство.
Трипільці були вмілими ремісниками. Вони першими на тери
торії України для виготовлення одягу, поряд із шкірою та хутром
тварин, стали використовувати тканини, зокрема полотно, яке
виготовляли з пряжі. Про це свідчать знахідки пряслиць, грузил для
примітивного ткацького верстата й відбитків тканини на днищах де
яких глиняних посудин.
Високої досконалості досягли трипільські племена у виготов
ленні глиняного посуду. Посуд ліпився вручну (трипільські гончарі
не знали гончарного круга) і випалювався у спеціальних печах –
280
Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»
горнах. Вишукані орнаменти, оригінальна дрібна пластика, незвичайні
керамічні форми свідчать про високу духовність трипільського насе
лення.
Жили трипільці у досить великих населених пунктах, які назива
лися протомістами. Територія деяких поселень сягала декількох со
тень гектарів, а населення – 10–15 тис. чоловік. Це вказує на виз
начні досягнення суспільної організації трипільських племен.
Будинки у трипільських поселеннях розміщувались по колу з май
даном посередині. Про вправність трипільських будівельників
свідчить те, що будинки часто були дво або триповерховими. Вони
поділялися на кілька житлових приміщень, а також комори. В кож
ному приміщенні була піч і великі посудини для зберігання зерна.
Будівельним матеріалом служила глина.
Трипільці вшановували власних богів, вели астрономічні спосте
реження, мали свій календар, оригінальні уявлення про будову Все
світу. Трипільські племена мали зв’язки з районами Східного Се
редземномор’я та Подунав’я, звідки, зокрема, одержували вироби з
міді. За рівнем соціальноекономічного розвитку населення трипільсь
кої культури підійшло до рівня цивілізацій Єгипту та Близького
Сходу, але з різних причин не змогло зрівнятися з ними, не перейш
ло до державності, створення міст, винайдення писемності.
Доля трипільських племен остаточно не з’ясована. Феномен зник
нення трипільської культури ще і сьогодні лишається нерозгаданим.
Є припущення, що поступово ця культура під ударами кочівників
згасла, трансформувалася. Коли вона зникла (в кінці III тис. до н.е.),
в межах цієї території ще довго не було такого самобутнього та
яскравого культурноісторичного явища.
Походження трипільської культури ще остаточно не з’ясоване.
Одні вчені вважають, що її залишили місцеві неолітичні племена
бугодністровської культури, інші доводять, що культура ця прийш
ла разом з її творцями і носіями на територію України з Балкансько
го регіону і взаємодіяла з культурою місцевого населення, яке жило
тут до трипільців. Такої точки зору дотримується, зокрема, академік
П.Толочко.
Досі в науці дискутується питання: чи найдавніші поселенці території
України прийшли з інших місць, чи вони є автохтонами (місцевими)?
Автохтоністи відстоюють версію одвічного життя українців на власній
території. В.В.Хвойка у своєму дослідженні «Поля погребений в