Коломієць Т.М., Притульська Н.В., Романенко О.Л. Експертиза товарів

Подождите немного. Документ загружается.

одержаних результатів Підпис експерта

чи групи експертів Додатки

Результати експертиз декількох партій товару, проведених по одному наряду в одного

замовника, експерт оформляє окремими актами. У пунктах загальної (протокольної) частини

акта експерт зазначає відомості, згідно з найменуванням пункту.- За відсутності необхідних

даних по конкретному пункту він не заповнюється, про що в констатуючій частині акта

робиться відповідний запис.

У констатуючій частині акта експертизи слід зазначити: описаний хід вивчення пред'явлених

документів; аргументовано викладені методи та фактично встановлені результати експертизи

(огляду та/чи дослідження об'єкта експертизи, зроблених розрахунків (обчислень) тощо;

поставлені дати, а за необхідності і години (наприклад, при експертизі свіжих овочів та фруктів,

пило - і лісоматеріалів) початку та закінчення експертної оцінки (перевірки) товару.

Констатуюча частина підписується експертами та представниками організацій, які беруть

участь у проведенні експертизи. При незгоді останніх із змістом цієї частини вони повинні

підписати його, посилаючись на особливу думку, яку викладено письмово і додано акта

експертизи. У випадку відмови представників підписувати та зазначити особливу думку

експерт має право оформити акт експертизи без їхніх підписів, зробивши при цьому

відповідний запис в акті.

Загальну та констатуючу частини експертизи перевіряють представники зацікавлених сторін,

які присутні при експертизі. Якщо при перевірці вони знайдуть помилки чи неточності, то

мають право вимагати від експерта їхнього виправлення.

Надалі експерт не має права вносити зміни без згоди цих осіб у загальну та констатуючу

частини.

Висновок за результатами експертизи експерт оформляє самостійно. При цьому зацікавлені

сторони не повинні бути присутні, щоб не впливати на об'єктивність експерта. До висновку

висуваються такі вимоги: об'єктивність, достовірність та обґрунтованість. Експерт повинен

проаналізувати та об'єктивно оцінити результати експертизи, аргументувати дану оцінку, що і

обумовлює достовірність висновків. У висновку експерт повинен відповісти на поставлені

питання, сформулювати висновки.

При оформленні висновку експерт повинен вказати найменування документів, дату та номер

їхнього затвердження, якщо під час експертизи ці документи були використані. У завершенні

враховуються як результати проведених експертом досліджень, так і результати, одержані в

дослідній лабораторії. При цьому експерт повинен перевірити достовірність результатів

досліджень шляхом установлення наявності у дослідній лабораторії акредитації в конкретній

сфері, а також проведення лабораторних досліджень арбітражними чи іншими прийнятими

методами.

Протокол досліджень, якщо вони проводились, є невід'ємною частиною акта експертизи. Якщо

протокол досліджень оформлений неправильно чи порушена методика, то експерт має право

зробити запит у дослідній лабораторії на відомості, що його цікавлять.

Експерт має право відхилити результати досліджень як неправильні, якщо дані лабораторії не

задовольнятимуть його. У такому випадку або відбираються нові зразки, якщо це можливо, і

віддаються на повторне дослідження, або в акті експертизи зазначаються причини, за яких

неможливо здійснити дані лабораторні дослідження.

Підписується висновок тільки експертом чи групою експертів, які проводили експертизу.

Зацікавлені сторони акт експертизи не підписують, бо інакше оформлений акт буде

регламентований не як акт експертизи, а як акт комісії. Це пояснюється сутністю експертизи як

оцінки, що дається незалежними суб'єктами. Типова помилка недосвідчених експертів полягає

у тому, що вони пишуть висновок в присутності та за участю зацікавлених сторін, дають

підписувати їм акт. Варто врахувати (зважити), що зацікавлені сторони можуть підписувати

лише загальну та констатуючу частини акта на підтвердження згоди щодо вказаних в акті

відомостей. Експерт не має права ознайомлювати спірні сторони із висновком до реєстрації

акта у вищестоящій організації. Це необхідно для уникнення тиску на експерта зацікавлених

сторін.

До акта додаються акти відбору зразків, протоколи досліджень, за необхідності фотографії

(наприклад, дефектів товарів), розрахунки, експлуатаційні документи, контрольні зразки з

характерними дефектами, копії документів про виклик постачальника та інші документи, які

підтверджують достовірність проведення експертизи.

Експерт складає за результатами експертизи один чи декілька актів. Підставою для складання

декількох актів є:

- оцінка товарів від різних виробників чи постачальників (відправників);

- наявність технологічних дефектів у різних товарних партіях.

Акти складаються окремо на кожну партію. При виявленні замовником дефектів складається

один спільний акт.

Оформлений експертом акт (або акти) направляються в експертну організацію для реєстрації не

пізніше наступного дня після цього оформлення.

Після реєстрації акта виправлення помилок, виявлених експертом чи зацікавленими сторонами,

допускається лише з дозволу керівництва експертної організації.

Підставою для такого дозволу є письмове повідомлення організації, яка виявила помилку, чи

письмова заява експерта.

У цих документах повинна бути наведена аргументація причин, що спричиняють необхідність

внесення змін та доповнень. Самовільне виправлення в зареєстрованих актах не допускається.

Висновок експертів є документом, який підтверджує об'єктивність й достовірність експертної

оцінки незалежної сторони. Ці документи призначені:

1. для проведення остаточного приймання товарів за кількістю та якістю;

2. для подолання незгод між зацікавленими сторонами при розходженні даних за кількістю

та якістю одержаних фактично та вказаних у документах;

3. для підтвердження установлених вимог;

4. для об'єктивної оцінки нових товарів;

5. для встановлення коефіцієнтів вагомості та інших показників, при визначенні яких

відсутні об'єктивні методи оцінки.

Висновок має бути складений експертом коротко, конкретно та обумовлено, виходячи з

безперечних та об'єктивних даних. Чіткість викладення попереджує надалі необхідність

додаткових пояснень експерта. Висновок повинен кореспондуватися з констатуючою частиною

акта експертизи.

Акти експертизи друкуються на друкарській машинці або на комп'ютері. Кількість примірників

погоджуються із замовником. Усі примірники акта повинні добре читатися. Оформлений акт

експертизи та додатки до нього завіряються печаткою (круглим штампом).

Виправлення в протокольній і констатуючій частинах повинні завірятися підписами експерта та

представників замовника. Виправлення, які вносяться у висновки акта експертизи, повинні

пояснюватися та підписуватися тільки експертом. Акт експертизи разом із нарядом здаються в

експертну організацію для реєстрації не пізніше наступного дня після закінчення експертизи.

Після оформлення (друкування, читання, підписування експертом) друковані примірники

передаються або пересилаються замовнику в погоджені строки, а оригінал акта здається в

архів.Правовий статус висновку експерта. Результати експертизи товарів, оформлені у вигляді

зареєстрованого акта експертизи з урахуванням вищевказаних правил, є остаточними для

зацікавлених сторін, якщо вони згодні з висновком експерта. У випадку виникнення незгод між

експертом і зацікавленими сторонами висновок може бути оскаржений в експертній організації,

в якій працює експерт (Торгово-промислова палата). При проведенні товарної експертизи за

рішенням Державного арбітражу чи судових органів висновок експерта є однією з підстав для

прийняття рішення з даного питання.

Висновок експерта може бути скасовано. Підставами для відмінення (скасування) висновку є:

1. недостовірність, неповнота та нечіткість зазначених відомостей в загальній та

констатуючих частинах акта;

2. посилання в основній частині на думки чи результати оцінки, зроблені не експертом, а

іншими особами;

3. використання неробочих або неперевірених засобів вимірювання при проведенні

експертної оцінки;

4. застосування неприйнятої методики досліджень і /чи таких, що допускають значні

огріхи, що може призвести до одержання недостовірних даних;

5. необ'єктивність, недоказовість, сумнівність висновку експерта;

6. використання при проведенні експертної оцінки і у висновку документів, які відмінені

або недійсні;

7. недотримання діючих методик, положень, регламентуючих правила проведення

експертизи.

Консультації експертів. Іноді метою експертизи є не лише проведення товарної експертної

оцінки, але й консультування експертом замовника.

При цьому замовник повинен чітко визначити той перелік питань, на які він хотів би одержати

консультацію. Ці питання повинні бути заздалегідь надані експерту, щоб він міг знайти

необхідну інформацію у вигляді довідкової та іншої літератури, законодавчих актів і

нормативних документів.

Перелік питань, за якими може бути проведена консультація експертом, досить великий. Це -

консультації про можливих постачальників товарів, про найбільш ефективні сфери збуту,

способи зберігання, про підготовку до продажу, реалізації, про нормативні документи, перелік

показників якості та про критерії іншого вибору, прийняті методи оцінки якості та визначення

кількості товарів тощо.

На відміну від висновку експерта консультація базується не на експертних дослідженнях, а на

знаннях і досвіді експерта. Консультація може надаватися в усній і /чи письмовій формі.

Письмово вона оформляється у довільній формі за підписом експерта, який особисто відповідає

за достовірність інформації, одержаної у консультації.

Оплата консультаційних послуг експерта може входити до загальної вартості експертних

послуг чи може бути додатковою за згодою сторін.

Експертами-консультантами можуть бути не лише представники експертної організації, але й

незалежні експерти: викладачі середніх та вищих навчальних закладів, наукові працівники,

провідні спеціалісти промисловості та торгівлі.

Порядок складання акта експертизи

Порядок складання акта експертизи. Складання акта експертизи є заключним етапом

експертизи. Нижче розглядаються деякі правила заповнення окремих пунктів акта.

У графі "Дата складання "- зазначається дата складання акта.

У графі "Місце складання "- назва населеного пункту, в якому проводилася експертиза.

У графі "Експертиза проведена за участю представників" зазначається прізвище та ініціали

експерта, який проводив експертизу, а також назва організації, яка виділила своїх представників

для участі в експертизі товару, їх посади, прізвища та ініціали.

У графі "Для експертизи пред'явлено" зазначаються: повна назва товару, згідно із супровідними

документами постачальника, кількість товару (місць) фактично пред'явленого для перевірки і

кількість товару (місць) за документами постачальника або перевізника вантажу. При перевірці

якості продовольчих товарів у пунктах призначення експерт заповнює графу "Кількість" на

основі прийомних документів товароодержувача, а графу "Кількість за документами" - на

основі транспортних документів.

У графі "Завдання експертизи" зазначається завдання, одержане експертом відповідно до

наряду. Завдання експертизи може уточнене експертам у замовника експертизи. Наприклад,

"Визначити кількість товару", "Визначити якість товару за зовнішнім виглядом", "Визначити

міцність товару лабораторним методом " тощо.

У графі "Вантажоодержувач" - зазначаються дані на підставі оригінальних транспортних або

товаросупровідних документів, інопостачальника або організації, що перевідправила товар. При

перевірці пароплавних партій товарів у портах вивантаження і вагонних партій на

прикордонних станціях зазначається назва організації, яка закупила товар.

У графі "Постачальник" (країна, інофірма) зазначається країна і фірма, з якою укладено

контракт на поставку товарів, і організація-покупець товару. В актах експертиз допускається

зазначення назви країни скорочено (за допомогою абревіатури).

У графі "Вантажовідправник" зазначається організація, що значиться в транспортних

документах (залізничний накладній, коносаменті і т.ін.).

У графі "Виробник товару" - зазначається підприємство-виготовлювач товару або індекс

підприємства і країна.

Графа "Надані документи " - заповнюється на підставі даних документів, які представляються

експертизі: номер контракту, трансу, рахунку інофірми, коносаменту, наряду, залізничної,

водної і товарно-транспортної накладної.

Констатуюча частина акта експертизи підписується експертом і представниками замовника

експертизи.

У графі "Висновок експерта" зазначається загальна кількість товару, перевіреного експертом,

його стан: кількість товару, що відповідає умовам контракту, та кількість товару, що повністю

або частково не відповідає умовам контракту. Якщо пред'явлений експертизі товар (або частина

його ) мають дефекти, експерт повинен відмітити це у висновку акта експертизи, описати при

цьому характер дефекту і, коли це можливо, причину його виникнення. При перевірці кількості

експерт зазначає загальну кількість виробів, встановлену при перерахунку, а також робить

висновок, коли це можливо, про причини нестач, залишки товарів, механічних пошкоджень і ін.

Висновок повинен бути складений експертом, по можливості, коротко, конкретно і

обґрунтовано, виходячи з безперечних і об'єктивних даних і настільки чітко, щоб не було

потреби у додаткових поясненнях експерта. Він повинен відповідати поставленим перед

експертом завданням і кореспондувати із констатуючою частиною акта.

Висновок про кількість і якість пред'явленої на експертизу партії товару за результатом

вибіркової перевірки може бути даний експертом лише у тому випадку, якщо така перевірка

передбачена технічними умовами контракту або іншими обов'язковими для сторін

документами.

На прохання замовника експертизи провести експертизу на відповідність товару не тільки

технічним умовам контракту, а одночасно і вітчизняним стандартам, експерт оформляє два акти

експертизи: на відповідність якості товару технічним умовам контракту, другий — на

відповідність стандарту.

Експерту забороняється давати вказівки на знищення або відвантаження забракованого товару

постачальнику, забороняється також давати рекомендації, що не входять у компетенцію

товарознавчої експертизи.

Висновок підписує тільки експерт. Він складається експертом після того, як особи, що брали

участь в експертизі, підпишуть констатуючу частину акта експертизи.

Типові помилки при проведенні експертизи

При підготовці та проведенні товарної експертизи іноді можуть бути допущені помилки, які

надалі впливають на її результативність і є причиною виникнення незгод між експертами та

замовником, а також підставою для відміни результатів експертизи та призначення повторної

експертизи. Нижче наведено найбільш типові помилки, які допускають експерти:

1. При неповних та неясних формулюваннях завдання у заявці та/чи наряді експерт не

вимагає його уточнення та доповнення.

2. Товарна експертиза проводиться експертом без письмового оформлення заявки,

переданого телефоном.

3. Проведення експертизи без достатніх підстав.

4. За наявності незгод між постачальником і одержувачем експерт не вимагає від

замовника виклику постачальника.

5. икористання застарілих і/чи відмінених (скасованих) нормативних чи технологічних

документів при проведенні товарної експертизи чи написанні висновку.

6. Згода та підпис висновку експерта представниками зацікавленої сторони.

7. Використання неповної або недостатньої інформації, наданій однією з зацікавлених

сторін без всебічної перевірки технічних документів.

8. Передача частини своїх повноважень представнику однієї із зацікавлених сторін

(наприклад, зважування чи відбір зразків без участі експерта).

9. Орієнтація в експертній оцінці на думку інших експертів або представників зацікавлених

сторін.

10. 10. Неправильне (неточне або неповне) оформлення актів експертизи, актів відбору

зразків тощо без вказівки всього необхідного переліку відомостей про товар, його

виробника, постачальника, одержувача та інше.

Питання для самоперевірки

1. Назвати основні етапи організації проведення експертизи.

2. Які документи необхідні для призначення експертизи?

3. Зазначте найважливіші операції основного етапу проведення експертизи.

4. Як оформляється завершальний етап проведення експертизи?

5. Назвати типові помилки при проведенні експертизи.

6. Вимоги до складання "Висновку експерта".

Розділ 5. Технологія проведення експертизи

товарів

Ключові слова та поняття: експертиза, експертиза якості, експертиза кількості, асортиментна

експертиза, документальна експертиза, комплексна експертиза, вимірювальні методи, маса

брутто, маса нетто, прямі методи вимірювання, вибірковий контроль якості, експертиза товарів

за комплектністю, комплектуючі елементи, порівняльний метод, прогнозно-аналоговий метод,

безаналоговий метод, кількісні втрати.

Експертиза товарів є одним з найважливіших і обов'язкових видів експертизи. Інші види

експертизи санітарно-гігієнічна, ветеринарна - доповнюють експертизу товарів і не завжди є

обов'язковими. Так ветеринарна експертиза обов'язкова тільки для харчових продуктів

тваринного походження, шкіряної та хутрової сировини. Для інших споживчих товарів вона не

застосовується.

Обов'язковість експертизи товарів зумовлюється її сутністю, і передусім тим, що в основі її є

оцінка органолептичних властивостей і показників, що значною мірою наближає експертизу до

оцінки товару споживачами. Крім того, завдяки достоїнствам органолептичного методу

визначення показників якості (швидкість, доступність) забезпечується ідентифікація товару, а

дійсні значення органолептичних показників дозволяють прямо чи опосередковано оцінювати й

інші групи показників (фізико-хімічні та мікробіологічні). Це передбачає напрямок експертизи

товарів, а також необхідність у додаткових дослідженнях із застосуванням вимірювальних та

інших методів експертизи.

Іноді експертизу товарів зводять виключно до органолептичної оцінки показників якості, але це

неправильно. Оцінка органолептичних властивостей і показників лише один із елементів цієї

експертизи, хоч і дуже значний. Завдання експертизи товарів набагато більші і містять оцінку

всіх основоположних характеристик товару: асортиментної, якісної, кількісної та вартісної. Та

при проведенні експертизи конкретних споживчих товарів залежно від мети товарної

експертизи, визначеної замовником чи керівництвом експертної організації, може бути вибрана

одна, декілька чи весь комплекс основоположних характеристик товару.

Наприклад, при виявленні розходження фактичної кількості товарів із зазначеною в

товаросупровідних документах торгова організація може запросити експерта як незалежного

суб'єкта для проведення кількісної експертизи.

При експертизі плодоовочевої продукції експерти паралельно визначають кількісну та якісну

характеристики всієї товарної партії.

Для окремих груп непродовольчих товарів важливе значення має така кількісна характеристика

одиничного екземпляра продукції як комплектність. При проведенні товарознавчої експертизи

цих товарів перед експертом може бути поставлене завдання вибіркової перевірки їхньої

комплектності.

Товарознавець-експерт комісійного магазину, приймаючи товар на комісію, повинен провести і

оцінку всіх основоположних характеристик товару. Результатом такої експертизи буде

визначення продажної ціни комісійного товару, якщо власнику речі важко самому оцінити її

вартість.

Зараз підприємці нерідко звертаються за допомогою в експертні організації для проведення

всебічної експертизи товарів, аж до визначення ціни чи обгрунтованої ціни постачальника. На

нашу думку, в майбутньому цей вид експертних послуг буде розширюватися, особливо при

значних оптових закупівлях, що дозволить підприємцям зменшити ризик можливих збитків від

неправильної оцінки основних характеристик.

Отже, експертиза товарів передбачає оцінку всіх або частини основних характеристик товару.

Таким чином, доцільно розглянути особливості їхньої оцінки експертом. У цьому підручнику

не передбачається вивчення вартісної оцінки товару, бо це є предметом окремої дисципліни

"Ціноутворення".

Класифікація експертизи товарів.

Розрізняють такі види експертизи товарів: експертиза якості, кількості, асортиментна,

документальна і комплексна. Далі подається коротка характеристика вказаних видів експертизи

товарів.

5.1. Експертиза кількості

Експертиза кількості - оцінка кількісних характеристик товару експертами при неможливості

застосування вимірювальних методів і необхідності підтвердження достовірності результатів

вимірювань незалежною стороною.

Метою кількісної експертизи є визначення кількості товару в товарній партії та чи кількісних

характеристик їхніх одиничних екземплярів чи комплексних пакувальних одиниць. Найбільш

поширена сфера застосування експертизи кількості - приймання товарів кількісно у випадках

виникнення незгод між постачальником і одержувачем, при значних розходженнях між

кількістю, зазначеною в ТСД, і кількістю, встановленою при вимірюванні у одержувача. Крім

того, можна залучати експертів для проведення кількісної характеристики у випадках, коли

вимірювання товару звичайними методами є неможливим (наприклад, за його відсутності) або

важке і може призвести до його кількісних і якісних змін (наприклад, при перетаруванні для

переважування великої товарної партії).

Іноді експертиза кількості необхідна для встановлення вірогідності кількісних втрат товару та

причин виникнення. Незважаючи на спільність правової бази, експертиза кількості

відрізняється від приймання товарів за кількістю, яке проводиться зацікавленими матеріально

відповідальними особами (зав. складами, комірниками та ін.). Завдяки незалежності і

об'єктивності експертів результати кількісної експертизи є більш достовірними і мають

сприйматися як остаточні обома зацікавленими сторонами: постачальником або одержувачем,

якщо у них нема заперечень з цього приводу.

Якщо результати вимірів кількісних характеристик товарних партій та/чи комплексних

пакувальних одиниць та/чи одиничних екземплярів товару, вироблених однією із зацікавлених

сторін (постачальником або одержувачем), не викликають заперечень у другої зацікавленої

сторони, то необхідність у проведенні кількісної експертизи відпадає.

Інша (друга) відмінність експертизи товарів за кількістю експертами та приймання матеріально

відповідальними особами полягає у можливості оскарження результатів вимірювань. Якщо

приймання за кількістю проведено матеріально відповідальними оформлені відповідні

товаросупровідні документи, то товар переходить у власність одержувача і результати

приймання є остаточними. Тільки, якщо доведено, що були обставини, за яких не могли відразу

виявити відповідність маси чи кількості пакувальних одиниць, відправлену постачальником і

установлену одержувачем (наприклад, при втраті накладних чи інших ТСД), приймання за

кількістю може бути повторне.

Результати кількісної експертизи можуть бути оскаржені однією із зацікавлених сторін. У

цьому випадку назначається повторна чи контрольна експертиза, яка може або підтвердити

результати первинної експертизи, або їх спростувати. У останньому випадку нові результати

експертизи повинні бути аргументовані.

Правова база проведення кількісної експертизи

При проведенні цього виду експертизи експерти повинні керуватися Цивільним кодексом

України, а також можуть користуватися Інструкцією з приймання продукції виробничо-

технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою

постановою Державного арбітражу при Раді Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР 15

червня 1965 р. № П-6. Інструкція не скасована, тому є чинним документом в тій частині, яка не

суперечить відповідним статтям Цивільного кодексу України.

Правові акти та нормативні документи, які регламентують порядок приймання товарів за

якістю, детально розглядають в навчальній дисципліні "Організація та технологія торгівлі",

тому в даному підручнику ми розглядаємо лише особливості проведення кількісної

експертизи.

При кількісній експертизі імпортних товарів експерт повинен звернути увагу на одиниці виміру

товару, оскільки постачальник-імпортер може використати національні одиниці виміру.

Наприклад, маса товару може бути виражена в коротких тоннах чи тоннах США. У таких

випадках необхідно зробити перерахунок національних одиниць виміру на одиниці виміру

Міжнародної системи (СВ). Якщо документи заповнені іноземною мовою, якою не володіє

експерт, то слід зробити переклад на українську мову.

При прийманні упакованих вітчизняних та імпортних товарів за кількістю необхідно врахувати,

що їхня кількісна характеристика має масу самого товару (нетто) та упаковки (тари), а також

кількість

пакувальних одиниць. Із-за цього при кількісній експертизі таких товарів визначають масу:

брутто, нетто і тари.Маса брутто - сумарна маса товару та упаковки. Маса брутто може

визначатися прямим переважуванням усіх пакувальних одиниць, які входять у товарну партію,

чи за допомогою розрахунку, наприклад, множенням середньої маси брутто кожної пакувальної

одиниці на їхню загальну кількість. Зазначений розрахунковий (обчислювальний) метод

дозволяє одержати достовірні результати, якщо кожна пакувальна одиниця має суворо

фіксовану масу, однакову для всіх упаковок в партії. Наприклад, печиво чи масло, розфасоване

в пачки масою 200 г, суворо визначена кількість пачок, що упаковано в картонні коробки, тому

кожна коробка має певну, суворо фіксовану масу.

Отже, масу брутто упакованого товару можна визначити зважуванням усієї товарної партії, або

перерахунком пакувальних одиниць з однаковою фіксованою масою, або перерахунку об'єму

товару на його об'ємну масу. Неупаковані товари приймаються не за масою брутто, а тільки за

масою нетто.

Маса нетто - маса товару без упаковки. Оскільки кінцевому споживачеві часто реалізується

товар за масою нетто, то одержувача цікавить передусім кількісна характеристика товару. Через

це при експертизі обов'язково встановлюється маса нетто товарної партії, причому ця

характеристика властива як неупакованим, так і упакованим товарам. Маса нетто неупакованих

товарів визначається тільки зважуванням, а упакованих товарів - найчастіше розрахунком за

формулою

Мн = Мб-Му, де Мн — маса нетто,

Мб - маса брутто,

Му - маса упаковки.

Прямі методи виміру маси нетто товарних партій упакованого товару (зваженого) пов'язані з

великими затратами ручної праці на підрахування та перетарування, через це практично майже

не застосовуються.

Проте при розрахунковому методі визначення маси нетто можливі значні випадкові похибки,

якщо упаковка не має фіксованої маси. У цьому випадку визначається середня маса упаковки

зважуванням певної кількості пустих упаковок (тара разом із пакувальним матеріалом).

Кількість упаковок для переважування береться звичайно за кількістю упаковок, які ввійшли у

вибірку для визначення якості, але не менше 10 шт. При цьому експерт повинен керуватися

правилами відбору проб, регламентованими відповідними стандартами.

Через те, що зважуються не всі упаковки, а лише та частина, яка увійшла до вибірки,

вірогідність виникнення випадкових огріхів є великою, надто якщо вибірка буде недостатньою.

Таким чином, для зменшення вірогідності грубої похибки (помилки виміру) рекомендується

подвоїти кількість тарних одиниць у вибірці, особливо для повторної або контрольної

кількісної експертизи. Крім того, доцільно при усередненні віднімати масу упаковок, яка значно

відрізняється від маси більшості зважених упаковок. Найкращі результати можуть бути

одержані методом математичної обробки результатів багаторазових вимірів за допомогою

розрахунку середньоквадратичного відхилення (а) та застосування "трьох сигм". Правило

"трьох сигм" показує, що грубою вважається похибка, яка перевищує 3 .

Розрахунок маси нетто значно спрощується, якщо кожна упаковка має фіксовану масу тари, яка

проставляється на маркуванні пакувальної одиниці. Ця фіксована маса може бути однаковою чи

різною для кожної пакувальної одиниці. У першому випадку маса всієї упаковки обчислюється

множенням маси одиничної упаковки на їхню загальну кількість.

Фіксована маса упаковки не завжди гарантує однакову масу нетто кожної упаковки. Якщо

одиничні екземпляри товарів, упаковані в тару, різняться неоднорідністю розмірів, відносної

густини та маси, то маса нетто продукції в тарі однакових розмірів буде різною. Прикладом

можуть бути свіжі плоди та овочі, пакувальні одиниці яких в уніфікованій за розмірами тарі

мають значні відхилення за масою нетто (від сотень г до декількох десятків кг).

Визначають масу упаковки за маркуванням одночасно з переважуванням пакувальних одиниць.

Найбільш поширений цей спосіб зазначення маси тари для великогабаритної транспортної тари

(цистерн, бочок, контейнерів тощо). Для малогабаритної тари найчастіше визначають середню

масу тари під час відпускання та/чи приймання товарів за кількістю.

Проводячи кількісну експертизу упакованих товарів, експерт повинен мати уявлення про те, що

при транспортуванні та зберіганні маса тари може змінюватися.

Найбільш кількісні зміни характерні для дерев'яної, картонної та паперової тари, найменші -

для металевої, скляної та полімерної.

Кількісні зміни дерев'яної, картонної, паперової тари можуть бути викликані такими

процесами:

1. зволоженням внаслідок поглинання водяної пари з навколишнього повітря або води з

товарів;

2. усиханням за рахунок випаровування води з деревини, картону чи паперу;

3. поглинанням речовин, які входять до складу товарів, в основному жирів.

Зазначені процеси призводять або до збільшення маси тари (зволоження, поглинання речовин),

або до зменшення (усихання).

Кількісні зміни тари, особливо при тривалому зберіганні або транспортуванні, можуть бути

значними. М.А.Ніколаєва, здійснюючи багаторічні дослідження щодо зберігання плодів та

овочів у дерев'яній і картонній тарі, спостерігала збільшення чи зменшення маси тари до 5 - 10

% залежно від відносної вологості повітря у сховищі, виду плодів і овочів, габаритів тари [87].

Кількісні зміни металевої тари можуть відбуватися внаслідок процесів корозії, у тому числі

електрохімічної, скляної тари - через механічне руйнування (сколів), полімерної тари - старіння

полімерів, за яких до продукту чи у навколишнє середовище переходять мономіри. Однаково

зазначені процеси відбуваються дуже повільно, тому ними можна знехтувати при збереженні

встановлених строків та умов зберігання споживчих товарів, якщо немає очевидних ознак змін

(порушення цілісності) тари (іржавіння, сколів, помутніння полімерів).

Оскільки можливі кількісні зміни маси упаковки, необхідно робити переважування дерев'яної

та картонної тари, середню масу якої зазначено в товаросупровідних документах або на

маркуванні -фіксована маса, для підтвердження вказаної маси або для встановлення нової маси

упаковки.

Крім маси брутто, нетто та упаковки, а також кількості пакувальних одиниць, при кількісній

експертизі товарів можутьзастосовуватися й інші розмірні характеристики (довжина, об'єм

тощо).

Одночасно з кількісною експертизою товарів проводиться оцінка кількості та якості тари.

Особливу увагу слід приділяти товарам з пошкодженою упаковкою.

Експертиза товарів із пошкодженою упаковкою

Виявлені в товарній партії товари з пошкодженою упаковкою відділяють від основної партії

та оцінюють їхню якість і кількість окремо.

При кількісній експертизі пакувальних одиниць з пошкодженою упаковкою обов'язково

визначають масу брутто і тари кожної одиниці. Потім експерт повинен зазначити, як вплинуло

пошкодження упаковки на масу нетто і тару, встановити вірогідні причини пошкоджень та їх

наслідки.

При документальному оформленні результатів експертизи необхідно виділити частину партії з

пошкодженою упаковкою. Експертизу за якістю для товарів з пошкодженою упаковкою також

проводять окремо. Якщо партія складається з комплексних пакувальних одиниць, що містять