Коломієць Т.М., Притульська Н.В., Романенко О.Л. Експертиза товарів

Подождите немного. Документ загружается.

ЕАК-8 РРР К!К2КзК4 С

ІТР-14 застосовується тільки для транспортного упаковування. Цей тип ШК має більш значні

розміри, але не потребує високоякісного друку. Якщо товар продається разом з пакуванням, то

застосовуються тільки коди ЕАК-13, тому що ІТР-14 не містить інформації про товар і не

зчитується скануючими пристроями, що встановлені в магазині.

Аналіз структури ШК показує, що закодована в них інформація носить комерційний характер і

малодоступна споживачу. Перші дві цифри позначають код країни, де знаходиться організація,

що зареєструвала виготовлювача, його товар і присвоїла їм порядкові номери. Код країни на

ШК може не збігатися з країною походження товару, оскільки виготовлювач або продавець

мають право зареєструватися не у вітчизняному банку даних, а в закордонному. Кожній країні

асоціації ЕАК централізовано видаються діапазони кодів. Коди (префікси) найчастіше бувають

двозначні, але іноді можуть бути призначними (Україна - 482) за рахунок зменшення коду

виготовлювача на один знак.

Код виготовлювача (3-5 цифр) привласнює централізовано національний орган країни. В

Україні код виготовлювачу привласнює асоціація ЕАК-Україна. ЕАК-Україна видає

реєстраційні номерикоди підприємств, причому не тільки підприємцям із України, а й з будь-

якої країни. Вона веде також банк даних про зареєстровані в неї ШК, розробляє і поширює

методики з використання кодів ЕАК

Відомості, зазначені в цифрах з 6-ї по 12-ту кодів ЕА1Ч-8 і ЕА1Ч-13, містять інформацію про

товар: найменування, сорт, артикул, колір, маса, розмір та інші дані. Будь-які зміни, внесені до

товару, які впливають на його ідентифікацію, потребують перекодування ШК. Лише зміни цін

не спричиняють зміни ШК.

У коді ІТР-14 цифри з 9-ї по 13-ту подають інформацію про упаковку товарів.

Останній код (8, 13 або 14-а цифра) - контрольне число, призначене для зчитування штрихового

коду сканером по алгоритму ЕА1Ч. Контрольне число знаходять шляхом визначеної

послідовності арифметичних дій.

Для нумерації і маркування купонів, з метою автоматизації їх обробки та обліку, застосовується

код ЕАИ у форматі ЕА1Ч-13 із префіксом "99" такої структури:

Префікс ЕАМ для купонів

Контрольна цифра

Номер купону згідно із структурою, визначеною

національною і

_____ організацією С N7 К8 N9

Для маркування книг і періодики можуть застосовуватися існуючі номери І8ВК або І88И із

префіксами 977-979 в стандарті ЕА1Ч-13, який має таку структуру:

Префікс ЕАК

дляІ88К

І88К номер (без

контрольного

Вартість Контрольна

цифра

розряду)

977 N,N2 ^N4 N5 N6

У,У2 С

Префікс ЕАИ

для І8ВК

І8ВК номер (без

контрольного розряду)

Контрольна цифра

978 N1И2 N3 N4 N5 N6 N7 N8

Додаткову інформацію про книгу або періодичне видання (періодичність, варіант видання та

ін.) можна кодувати у вигляді додаткового 2 або 5 розрядного коду. Видання, які не мають

номера І8ВК або І88М, маркуються кодами ЕАК-13 як товари загального вжитку.

Для маркування (нумерування) зворотних повернень (квитанції на зворотні повернення), які

мають значну вартість, (наприклад хімічна) з метою автоматизованого контролю за

поверненням та розрахунками застосовується код ЕАИ-13 з префіксом 980.

Коди ЕАК обмеженої циркуляції застосовуються для маркування товарів, які продаються із

змінною кількістю та фасуються безпосередньо в магазині, наприклад, свіже м'ясо на вагу,

фрукти, овочі, сир та інші та для немаркованих виробниками товарів. Ці коди призначені для

використання виключно у межах наперед визначеного обмеженого середовища. У цих кодах

можуть міститися необхідні для магазину показники (наприклад вага, розмір, товарна група,

вартість, № складу, ін.). Структура даних кодів визначається національною ЕАМ

нумерувальною організацією.

Префікс ЕА1Ч для внутрішніх кодів

Контрольна

Норма товару конкретного виробника чи дистриб'

ПРЕФІКСИ КОДУ (нумерувальна організація, країна-виробник чи постачальник товару)

471 Тайвань

474 Естонія

475Латвія

477 Литва

479 Шрі-Ланка

480 Філіппіни

482 Україна

484 Молдова

489 Гонконг

50 Англія (ІЖ)

520 Греція

00-09 США і Канада

20-29 Внутрішнє застосування

30-37 Франція

380 Болгарія

383 Словенія

385 Хорватія

387 Боснія-Герцеговина

400-440 Німеччина

45-49 Японія

460-469 Росія

529 Кіпр

531 Македонія

535 Мальта

539 Ірландія

54 Бельгія та Люксембург

560 Португалія

569 Ісландія

57 Данія

590 Польща

594 Румунія

599 Угорщина

600-601 Південно-Африканська республіка

609 о-в Маврикій

611 Марокко

613 Алжир

619 Туніс

64 Фінляндія

690-691 Китай

70 Норвегія

729 Ізраїль

73 Швеція

740-745 Гватемала

Сальвадор

Гондурас

Нікарагуа

Коста-Ріка

Панама

746 Домініканська респупблика

750 Мексика

759 Венесуела

76 Швейцарія

770 Колумбія

773 Уругвай

775 Перу

777 Болівія

Аргентина

Чилі

784 Парагвай

786 Еквадор

789 Бразилія

80-83 Італія

84 Іспанія

850 Куба

858 Словаччина

859 Чехія

860 Югославія

869 Туреччина

87 Нідерланди

880 Південна Корея

885 Таїланд

888 Сінгапур

890 Індія

893 В'єтнам

899 Індонезія

90-91 Австрія

93 Австралія

94 Нова Зеландія

955 Малайзія

977 Періодичні видання

978-979 Книжки I88N 980 Квитанції 99 Купони

Префікс ЕАК для

зворотних

повернень

Номер повернень згідно

із структурою,

визначеною

національною ЕАN

організацією

Контрольна цифра

980 И, N2 N3 N4 N5 N6 N7

N8 N9

ШК ЕА>ї-8 і ЕА1Ч-13 - чергування темних (штрихів) і світлих (прогалин) смуг різної ширини.

За одиницю ширини приймається модуль - найвужчий штрих або прогалина (ширина 0,33 мм).

Кожна цифра кодується 7 модулями, що згруповані у 2 штрихи і 2 прогалини. Наприклад,

цифра 4 подана як 1011100 (7 модулів, по 2 штриха і 2 прогалини). Ширина штрихів і прогалин

становить від 1 до З модулів.

Інформацію про код несуть також ширина штрихів, прогалин та їхнє сполучення. Для кодів

БАЛ і ЦРС розмір символу визначається як відсоток від номінального розміру. Номінальний

розмір символу ЕА1Ч-13 від першого до останнього штриха - 31,35 мм. Навколо коду має бути

порожній простір, тоді номінальна ширина буде 37,29 мм. Похибка при друку не повинна

перевищувати-0,101 мм.

На початку і в кінці штрихового коду знаходяться подовжені крайові штрихи, що вказують на

початок і кінець сканування. Центральні подовжені штрихи розділяють код на 2 частини, що

полегшує візуальну перевірку повноти запису коду. Код ЕАК починає і закінчує старт

(столовим) знаком (101).

Міжнародний багатогалузевий стандарт транспортної нумерації 88СС

Ключем до автоматизованої системи ідентифікації кожної окремої транспортної одиниці є

міжнародні штрих-кодові 18-розрядні ідентифікаціні номери 88СС (порядковий номер

транспортного контейнера) - ідентифікатор застосування-00 із такою структурою:

Ідентифікатор

логістичного

варіанта

Префікс ЕАК+ЕАК

номер

організації+номер

одиниці постачання

Контрольна

цифра

І РРР^..................... N,3 С

Номер 88СС є основним елементом транспортної етикетки

ЕАК

Транспортна етикетка ЕА1Ч

Структура транспортної етикетки ЕАИ враховує усі оптимальні на даний час форми подання

ділової інформації та інформації про одиницю постачання і складається із 3-х частин:

5НІР ТО РОЗТ -поштовий індекс місця призначення із 3-х цифровим кодом країни згідно

стандарту ІЗО (421)

ВАТСН - номер партії або серії (10)

ВЕ5Т ВЕРОРЕ -мінімальний строк використання (ддммрр)-(15)

Ргош - Вщ

Ргот ЕАМ-ІЖРАІМЕ

ЗіспочуН ЗІгіїсіу 5Ігее( 26 254053 Куп

СОN5IСNМЕNТ 482234550127501

То ЕАИ ІпіеглаііопаІ гие Поуаи) 145 В-1000 ВгиінІї

номер транспортної накладної (401)

ЕАN N0 - номер одиниці постачання в системі ЄАN (01)

55СГ - порядковий номер транспортного контейнера (00)

ЗНІРТОРОЗТ

84045459

4822345 12345 З 55СС

3 4822345 123456789 2

ВАТСН

4512ХА

(4 0 1)4 8 2 2 3 4 5 5 0 1 27 5 6 І (4 2 ї)8~4 0~4 5 4 5 9

верхня частина призначена для довільної форми інформації, яку постачальник вважає за

необхідне подати так (наприклад: назва фірми, її лого і т.д.);

середня частина містить візуально-прочитувану інформацію -інтерпретацію штрихового коду із

нижньої частини;

нижня-включає штрихово-кодовану інформацію у форматі ЕАТЧ-128, призначену для

автоматизованої обробки і візуально-прочитувану інформацію. В ній поля даних визначаються

Ідентифікаторами Застосування. На транспортній етикетці ЕАИ допускається розміщення не

всієї інформації, а лише необхідної.

Розміри формату транспортної етикетки ЕА>Т-А5 (148тт х 210тт), А6 (105тт х 148тт), А7 (107тт

х 74тт).

Вимоги до нанесення штрихового кодування

Вимоги до нанесення штрихового кодування. Широкого розповсюдження набуло кодування

усіх товарів, незалежно від їхньої якості і престижності фірм-виготовлювачів. Крім того, самі

ШК стали об'єктом фальсифікації. У цьому зв'язку досить важливо вміти розпізнавати цей вид

інформаційної фальсифікації.

Міжнародними правилами встановлені ознаки ШК, що дозволяють відрізнити справжні ШК від

фальсифікованих:

1. кожна упаковка товару повинна мати лише один штриховий код ЕАК;

2. нанесення двох ШК (і ЕАИ, і \]?С) припускається, якщо товаровиробник зробив

реєстрацію у двох асоціаціях, тоді ШК ЕАИ і ЦРС наносять у протилежних кінцях

упаковки;

3. нанесення штрихового коду на упаковку може здійснюватися різними способами

(офсетним, флексографічним, літографічним, наклейкою), що передбачає врахування

можливостей нанесення на дану поверхню упаковки друкарського варіанта чи іншого

способу маркування, який вимагає додаткової підготовки поверхні;

4. розмір коду, який наноситься на упаковці, повинен становити від 80 до 200% первісного

базового зображення;

1. розміри ШК (мінімально припустимі - 21,0 х 30,0 мм, максимально припустимі - 52,5 х

74,6 мм);

2. розміщення штрихового коду на упаковці не повинно знижувати загальну привабливість

упаковки для покупців у той же час не повинна погіршуватися якість зовнішнього

вигляду товару;

3. по можливості намагаються розмістити код у найбільш привабливому місці упаковки,

але зазвичай його наносять у правому нижньому кутку упаковки;

- відстань штрихового коду від краю упаковки має бути не меншою ніж 20 мм. Звичайно

відстань від нижнього краю повинна дорівнювати 32 мм, а перший і останній штрих коду не

повинен знаходитися ближче ніж за 19 мм від бокового краю;

- штриховий код повинен мати чіткі межі;

1. код ЕАК розміщується на задньому боці упаковки, якщо лицьовий бік вважати назвою

продукту;

2. якщо розміщення на заданому боці неможливе, то код розміщується на правому боці в

нижньому кутку, рахуючи від лицьового боку;

3. якщо перелічені вище пункти неможливо виконати, із-за незвичної форми упаковки

товару, то код можна розмістити на будь- якому іншому боці, не знижуючи

привабливість упаковки;

1. при виборі місця для нанесення коду на упаковці з складною конфігурацією слід

враховувати, що максимальна відстань між кодом та пристроєм для оптичного

зчитування має становити 12 мм;

2. на пластмасовій упаковці та пакетах код розміщується на найбільш рівній поверхні;

3. на упаковці типу "Тетрапак" та "Пюрпак" код ЕАК

4. розміщується у нижньому кутку правого боку упаковки;

5. на мішечках і товарах, які загорнуті у целофан, код розміщується на боковій стороні.

Якщо ж він наноситься безпосередньо на прозорий целофан, то етикетка повинна бути

світлою та прозорою;

6. якщо код розміщується на зігнутій поверхні, то треба переконатися, що штрихи коду є

паралельними днищу упаковки та кут між поверхнею кодового маркування та

тангенсом, проведеним через її зовнішню точку, не перевищує 30 градусів;

7. на жерстяних та скляних банках код розміщується таким чином, щоб його штрихи були

паралельні днищу банки. Якщо поверхня хвиляста, то штрихи коду повинні бути у

вертикальному положенні;

8. штрихи коду можна наносити чорним, синім, темно-зеленим чи темно-коричневим

кольором. Червоний, жовтий колір та кольори, які містять червоний, наприклад світло-

коричневий, неможливо застосовувати при штриховому кодуванні. Це обумовлено тим,

що сканер не розпізнає усю гаму кольорів червоного кольору;

9. для фону штрихів найкраще застосовувати білий колір, але можна використовувати

жовтий, оранжевий та світло-коричневий;

10. фон штрихового коду не повинен мати рисунків, тексту, ліній різання та перфорації;

11. якщо групові упаковки товару мають декілька індивідуальних споживчих упаковок, то

код слід наносити таким чином, щоб зчитувальний пристрій міг зчитати тільки код

групових упаковок.

Компонентні знаки

Одна з вимог, якау запропоновано щодо інформації про товари у законі України "Про якість та

безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" - це дані про склад харчового продукту,

якщо він виготовлений з кількох складників, із зазначенням назв, компонентів, використаних у

процесі виготовлення продуктів харчування, харчових добавок, барвників, інших речовин або

сполук. У міжнародній практиці для цієї мети використовуються компонентні знаки. Добавки -

це речовина чи сировина, яка добавляється до харчового продукту з метою поліпшення його

споживчих властивостей. Харчові добавки широко використовуються у харчовій промисловості

і передбачені рецептурою продуктів. На упаковці більшості імпортних товарів позначені

індекси, що означають дозволені харчові добавки.

Відповідно до визначення, даного Всесвітньою організацією охорони здоров'я (\\ГНО), "харчова

добавка - це речовина, що не використовується для їжі у чистому вигляді і не є типовим

інгредієнтом харчових продуктів незалежно від того, має ця речовина поживні властивості чи

ні, а яка навмисне вводиться до харчових продуктів з технологічною метою (включаючи

органолептичні) у процесі їх виготовлення, обробляння, виготовлення, пакування,

транспортування чи зберігання, або яка може безпосередньо чи опосередковано забезпечити

потрібний результат і вплинути на характеристики таких продуктів". До харчових добавок не

належать сторонні речовини (контамінанти), які випадково потрапляють до харчових продуктів

і забруднюють їх у процесі вирощування рослин та відгодівлі тварин або внаслідок

агротехнічних та ветеринарних заходів, а також внаслідок контакту з обладнанням, тарою,

зовнішнім середовищем під час виробництва, перероблення, приготування, пакування,

зберігання, транспортування та реалізації продукції.

Дозвіл на застосування харчових добавок видається спеціалізованою міжнародною

організацією - Об'єднаним комітетом експертів ФАО/ВООЗ з харчових добавок та

контамінантів ( ШСРА). У рамках Європейського Співтовариства працює аналогічна комісія та

Постійній комітет з харчових продуктів. В індексах харчових добавок літера Е походить від

скороченого слова "Еигоре". В особливих випадках після індексу може стояти величина типу 50

ррт, яка означає що на 1 млн. вагових (об'ємних) частин продукту припадає 50 частин харчової

добавки (ррт - початкові літери виразу "рагі рег тііііоп" - мільйонна частка).

Комітет експертів ФАО/ВООЗ визначає так зване допустиме (прийнятне) добове надходження

харчових добавок до організму людини: максимальна кількість безпечної в експерименті на

тваринах речовини (яка претендує на роль харчової добавки), повинна бути не менше ніж у 100

разів (інколи в 500 - 1000) меншою.

На практиці можливий рівень харчових добавок у різних видах харчових продуктів установлює

та вносить у свої кодекси діюча в рамках ФАО/ВООЗ Комісія з розроблення єдиних стандартів

на продовольчі товари (Сойех Аіітепіагіиз) як Міжнародну цифрову систему кодифікації

харчових добавок Ш8 (Іпіегпаііопаі №тЬегіп§ Зузіет).

За призначенням харчові добавки умовно поділяються на такі класи:

1. Барвники. Для забарвлення харчових продуктів використовуються барвники, які містять

природні пігменти рослинного або тваринного походження - природні барвники, а також

синтетичні або штучні барвники, які містять синтезовані хімічним способом пігменти, що не

зустрічаються у природі. Для синтетичних барвників обов'язково, а до натуральних - вибірково

встановлюються максимально допустимі рівні. Синтетичні барвники можуть застосовуватися

як окремо, так і у поєднанні між собою. При цьому сумарна доза барвників у продукті не

повинна перевищувати концентрацію того барвника, який має меншу межу.

Консерванти - речовини, які здатні збільшувати термін зберігання харчових продуктів завдяки

захисту їх від мікробіологічного псування. Не дозволяється вводити хімічні консерванти у

продукти масового споживання, таких як: молоко, борошно, хліб, свіже м'ясо, спеціалізовані

дієтичні продукти і продукти дитячого харчування, а також до виробів, які позначаються як

"натуральні". Для консервування продуктів можна використовувати комбінації не більше, ніж з

двох хімічних консервантів. При цьому сумарна концентрація консервантів у продукті не

повинна перевищувати концентрацію того консерванта, який має меншу межу.

Регулятори кислотності - речовини, які змінюють або регулюють кислотність або лужність

харчових продуктів.

Антиоксиданти - речовини, що подовжують термін зберігання харчових продуктів шляхом

захисту їх від псування (наприклад, прогірклість жирів і зміна кольору) завдяки окисленню.

Введення антиоксидантів у жири допускається тільки у виробництві харчових жирів,

призначених для тривалого зберігання (понад З місяці). В одному харчовому продукті може

використовуватися тільки один антиоксидант, не зважаючи на присутність синергістів.

Емульгатори - речовини, що сприяють створенню або збереженню гомогенної суміші двох або

більше несумісних фаз (наприклад, рослинної олії і води) у харчовому продукті.

Стабілізатори - речовини, що сприяють підтримці незмінного фізико-хімічного стану

харчового продукту, дозволяючи зберігати у продукті гомогенну дисперсію двох або більше

речовин, що не змішуються. До них відносяться також речовини, які стабілізують, зберігають

або посилюють наявний колір харчового продукту.

Згущувачі - речовини, що підвищують в'язкість харчового продукту.

Модифіковані крохмалі - речовини, одержані способом однієї (або більше) хімічної обробки

їстівних крохмалів, які могли бути піддаш фізичній або ферментативній обробці і які можуть

бути розрідженими лугом, кислотою або відбіленими.

Желетворні агенти - речовини, які надають харчовому продукту густини із-за утворення гелю.

Глазуруючі агенти - речовини, які при нанесенні на зовнішню поверхню продукту харчування

надають йому блискучого вигляду або створюють захисне покриття.

Зволожувачі - речовини, які попереджують висихання харчового продукту завдяки протидії

впливу атмосфери з низькою відносною вологістю або сприяють розчиненню порошку у

водному середовищі.

Антиспікаючі агенти - речовини, що послаблюють тенденцію до злипання окремих частинок

продукту. Використовуються для попередження злежування або грудкування деяких сипучих

продуктів у процесі зберігання. При цьому додавання антиспікаючих агентів не повинно

змінювати органолептичних властивостей продуктів або прозорості солі.

Агенти для обробки борошна та поліпшувачі борошна і хліба - речовини, що використовуються

з метою підвищення хлібопекарських якостей пшеничного борошна.

Наповнювачі - речовини, що збільшують об'єм харчового продукту без істотного збільшення

його енергетичної цінності.

Підсилювачі смаку і аромату - речовини, що підсилюють властивий харчовому продукту смак

або аромат.