Коломієць Т.М., Притульська Н.В., Романенко О.Л. Експертиза товарів

Подождите немного. Документ загружается.

При Торгово-промисловій палаті України створено Морську арбітражну комісію, яка розглядає

спори, що виникають з договірних та інших цивільно-правових відносин у торговельному

Мореплаванні незалежно від того, чи є сторонами таких відносин суб'єкти Українського та

іноземного, чи тільки українського або тільки іноземного права.

Помітне місце серед послуг, які надаються підприємцям, займають експертиза та сертифікація

товарів.

Згідно із статутом серед основних функцій Торгово-промислової палати України, які сприяють

розвитку зовнішньоекономічних зв язків, є проведення на замовлення зацікавлених

підприємств, Рганізацій, об'єднань, фірм та приватних осіб, незалежної експертизи кількості,

якості, комплектності товарів, включаючи сировину та обладнання, визначення їх ціни, а також

проведення експертиз на відповідність товару коду Гармонізованої системи опису і кодування

товарів та експертиз, пов'язаних з операціями з переробки сировини, які розглядаються як

операції з давальницькою сировиною.

За дорученням Уряду Торгово-промислова палата України та її підрозділи уповноважені

підтверджувати походження українських товарів і видавати сертифікати походження.

Систему добровільної сертифікації продукції, процесів та послуг СЕКТЕХ створено Київською

палатою (у минулому фірма "Київзовнішсервіс") у 1993 році згідно з положеннями Декрету

Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію та сертифікацію" і зареєстровано

Держстандартом України. Систему сертифікації СЕЯТЕХ засновано на діючих керівних

документах ІСО/МЕК у галузі сертифікації та управління якістю, що створює умови для

визнання її сертифікатів організаціями інших країн, що здійснюють діяльність з сертифікації.

Торгово-промислові палати країн співдружності, поряд з вищезазначеними основними

функціями, протягом багатьох років проводять експертизу імпортованих із-за кордону

обладнання, технологій і товарів на предмет відповідності їх за якістю, кількістю та

комплектністю умовам укладених угод, здійснюють патентно-ліцензійну та сертифікаційну

діяльність, що, на перший погляд, не є суттєвим, проте без цього неможливий контроль та

порядок на ринку, боротьба з контрабандою та фальсифікацією товарів.

Питання для самоперевірки

1. Назвати основні торгово-промислові палати світу. ¦

2. Охарактеризувати необхідність створення міжнародних об'єднань торгових палат.

3. Навести структуру Міжнародної торгової палати.

4. Охарактеризувати специфіку діяльності Асоціації Європейських торгово-промислових

палат.

5. Які напрямки діяльності Української торгово-промислової палати?

6. Назвати торгово-промислові палати СНД.

7. Назвати шляхи співпраці торгових палат СНД та України.

Розділ 3. Інформаційні засоби експертизи

товарів

Ключеві слова та поняття: інформація, документ, одержання інформації, товаросупровідні

документи (ТСД), кількісні ТСД, якісні ТСД сертифікат відповідності, розрахункові ТСД,

комплексні ТСД, накладна, виробниче маркування, торговельне маркування, інформаційні

знаки, товарні знаки, знаки найменування місця походження товару, знаки відповідності та

якості, штрихове кодування, компонентні знаки, розмірні знаки, експлуатаційні знаки,

маніпуляційні знаки, попереджувальні знаки, екологічні знаки, акцизне маркування.

3.1. Поняття та види інформації про товар

Будь-яка експертиза товарів починається з вивчення та аналізу документів, які містять загальну

та конкретну інформацію про товари. При проведені документальної експертизи цей вид

засобів інформації одночасно виступає як об'єкт інформацій.

Поняття та види інформації. Вимоги до порядку одержання, використання, поширення та

зберігання інформації, а також системи створення інформації, її джерела, статус учасників

інформаційних відносин, доступ до інформації та її охорону регламентуються Законом України

"Про інформацію".

Як інформація цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та

явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Використання інформації - це задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і

держави.

Мова інформації визначається Законом "Про мови в Україні", іншими законодавчими актами

України в цій галузі, міжнародними договорами та угодами, ратифікованими Україною.

Основні вимоги до інформації:

1. відкритість та доступність інформації та свобода її обміну;

2. об'єктивність, вірогідність інформації;

3. повнота і точність інформації;

- законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Основними видами інформації є:

1. статистична інформація;

2. масова інформація;

3. інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального

самоврядування;

4. правова інформація;

5. інформація про особу;

6. інформація довідково-енциклопедичного характеру;

7. соціологічна інформація.

Статистична інформація - це офіційна документована державна інформація, що дає

кількісну характеристику подій та явищ, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній

та інших сферах життя України.

Державна статистична інформація підлягає систематичному відкритому публікуванню.

Забезпечується відкритий доступ громадян, наукових закладів та інших зацікавлених

організацій до неопублікованих статистичних даних, що не підпадають під дію обмежень,

встановлених Законом.

Масова інформація - це публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація.

Друкованими засобами масової інформації є періодичні друковані видання (преса) - газети,

журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем.

Аудіовізуальними засобами масової інформації є: радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис,

відеозапис тощо.

Інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування - це

офіційна документована інформація, яка створюється в процесі поточної діяльності

законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого і регіонального самоврядування.

Основними джерелами цієї інформації є: закони та законодавчі акти України, інші акти, що

приймаються Верховною Радою та її органами, акти Президента України, підзаконні

нормативні акти, ненормативні акти державних органів, акти органів місцевого і регіонального

самоврядування.

Інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування доводиться

до відома зацікавлених осіб шляхом:

1. опублікування її в офіційних друкованих виданнях або поширення інформаційними

службами відповідних державних органів і організацій;

2. опублікування її в друкованих засобах масової інформації або публічного оголошення

через аудіо- та аудіовізуальні засоби масової інформації;

3. безпосереднього доведення її до зацікавлених осіб (усно, письмово чи іншими

способами);

4. надання можливості ознайомлення з архівними матеріалами;

- оголошення її під час публічних виступів посадових осіб.

Правова інформація - це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про

право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок,

правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо.

Джерелами правової інформації є: Конституція України, інші законодавчі і підзаконні

нормативні правові акти, міжнародні договори та угоди, норми і принципи міжнародного права,

а також ненормативні правові акти, повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи,

інші джерела інформації з правових питань.

Інформація про особу - це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про

особу. Основними даними про особу (персональними даними) є: національність, освіта,

сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

Джерелами документованої інформації про особу є видані на її ім'я документи, підписані нею

документи, а також відомості про особу, зібрані державними органами влади та органами

місцевого і регіонального самоврядування в межах своїх повноважень.

Інформація довідково-енциклопедичного характеру - це систематизовані, документовані або

публічно оголошені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє природне

середовище.

Основними джерелами цієї інформації є: енциклопедії, слов-довідники, рекламні повідомлення

та оголошення, путівники, картографічні матеріали тощо, а також довідки, що даються

уповноваженими на те державними органами та органами місцевого і регіонального

самоврядування, об'єднаннями громадян, організаціями, їх працівниками та автоматизованими

інформаційними системами.

Соціологічна інформація — це документовані або публічно оголошені відомості про ставлення

окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій та явищ, процесів, фактів.

Основними джерелами соціологічної інформації є документовані або публічно оголошені

відомості, в яких відображено результати соціологічних опитувань, спостережень.

Джерелами інформації є передбачені або встановлені Законом носії інформації: документи та

інші носії інформації, які є матеріальними об'єктами, що зберігають інформацію.

Документ - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і

поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на

іншому носієві.

Первинний документ - це документ, що містить вихідну інформацію. Вторинний документ -

це документ, що є результатом аналітико-синтезованої та іншої переробки одного або кількох

документів.

Основними реквізитами, які дозволяють ідентифікувати документ є: обліковий чи

реєстраційний номер, найменування організації та підпис компетентної особи, її посади, дата

затвердження, прийняття, чи введення в дію документа, прізвище особи яка затвердила чи

прийняла документ.

Одержання інформації - це набуття, придбання, накопичення відповідно до чинного

законодавства України, документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами,

юридичними особами або державою. Експерти, при підготовці та проведенні експертизи,

здійснюють інформаційні процеси пошуку, збору та обробки необхідної інформації. Деякі

експертні організації є власниками інформаційних ресурсів та систем, до складу яких входять

необхідні нормативні, технічні та технологічні документи з якості товарів.

Інформацію про товар експерт отримує із заявки замовника експертизи, вивчення

товаросупровідних документів, а також в результаті проведення експертизи, аналізу результатів

лабораторних досліджень. Підсумком пошуку, збору, обробки та аналізу отриманої інформації

є прийняття експертом рішення та оформлення його у вигляді висновку акта експертизи.

3.2. Товаросупровідні документи

Експертиза товарів проводиться послідовно та її перший етап -це ознайомлення з

товаросупровідними документами (договір-контракт, угода купівлі-продажу, свідоцтв якості,

транспортними та розрахунковими документами), які підтверджують приналежність вантажних

місць (товару) до пред'явленої партії. На всіх пред'явлених документах експерт робить позначку

"пред'явлено експерту", ставить підпис та дату.

Товаросупровідні документи (ТСД) - документи, які містять необхідну та достатню

інформацію для ідентифікації партій товарів на всьому шляху товаропросування.

Товаросупровідні документи, призначені в основному для виготовлювачів і продавців та

відносяться до комерційної інформації.

На відміну від нормативних документів ТСД мають слабку правову основу. Вимоги до

оформлення багатьох із них регламентовані недостатньо або зовсім не встановлені. Відсутність

уніфікованого підходу призводить до різноманіття форм упорядкування ТСД та ускладнює

аналіз і порівнянність відомостей, наведених в аналогічних документах. Виняток становлять

тільки свідоцтва про якість, нормативна база яких закладена у законах, стандартах, правилах та

інструктивних листах Держкомстандарту України.

ТСД залежно від характеристик товару, поділяються на такі види: кількісні, якісні,

розрахункові і комплексні. Різновиди ТСД визначаються призначенням конкретних документів.

Класифікація ТСД подана на рис. 3.1.

Кількісні ТСД - документи, призначені для передачі і збереження інформації про кількісні

характеристики товарів або товарних партій. Крім розмірних характеристик (маса, довжина,

об'єм 1 Тп-)> У них обов'язково містяться відомості, що ідентифікують товар (найменування,

сорт, марка и т.п.) Іноді в кількісних ТСД міститься фія про ціни.

До кількісних ТСД відносяться пакувальні листи, специфікації, акти про встановлену

розбіжність у кількості товарів, комерційні акти.

Акти про встановлену розбіжність у кількості товарів складають у тих випадках, коли фактична

кількість товарів при прийманні не збігається з кількістю, вказаною у документах. Частіше такі

акти складають для товарних партій імпортних товарів. Звичайно це роблять у присутності

матеріально відповідальної особи підпри-ємства-одержувача, представника іноземного

постачальника, а за його відсутності й згоді - експерта Торгово-промислової палати або

компетентного представника незацікавленої організації.

При перевезеннях вантажів залізничним транспортом, внаслідок різноманітних порушень

технології і правил виконання вантажних і комерційних операцій, а також недоліків в охороні,

виникають розкрадання, псування, ушкодження, часткова втрата вантажів. Будь-яка втрата,

псування або ушкодження оформляються комерційним актом з обов'язковою присутністю

представників перевізника чи охорони, що дасть підставу для відшкодування заподіяного

збитку вантажовідправнику або вантажоотримувачу. Зазначені документи призначені для

передачі відомостей постачальнику про кількісні втрати товарів при транспортуванні,

виявлених під час їхнього приймання.

ТСД якості - документи, призначені для передачі і збереження інформації про якість товарів.

ТСД містять не тільки відомості про якісні характеристики товарів, їхні значення, градації

якості, а також про найменування товарів, їхніх виробників (постачальники, відван-тажувачі),

дату виготовлення (відвантаження), а також інші необхідні відомості.

Документи якості поділяються на обов'язкові та необов'язкові. До перших відносяться

сертифікати відповідності товарів, які повинні проходити обов'язкову сертифікацію, і

посвідчення якості, якщо у стандарті передбачена їхня наявність. Обов'язковість сертифікатів

відповідності для зазначеної групи товарів (продукції) передбачається наказом Держстандарту

України "Про проведення обов'язкової сертифікації продукції в Україні". Інші види

сертифікатів - гігієнічний, ветеринарний, фітосанітарний, не є заміною сертифіката

відповідності й обов'язковими ТСД.

Рис. 3.1. Класифікація товаросупровідних документів

Вибір форми сертифіката відповідності залежить від ступеня підтвердження вимог

нормативних документів:

1. якщо підтверджена відповідність продукції усім обов'язковим вимогам, то

застосовується форма 1;

2. якщо підтверджена відповідність продукції усім вимогам, то

3. застосовується форма 2;

4. якщо підтверджена відповідність продукції окремим вимогам, то застосовується форма 3

і в сертифікаті перераховуються підтверджені вимоги.

У разі імпорту продукції в Україну, рішення про визнання сертифікатів інших країн, які не є

членами Системи УкрСЕПРО, приймає орган з сертифікації продукції, керуючись ДСТУ 3417.

Процедура визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується в Україну,

здійснюється шляхом укладання угод або прийняття рішення про визнання.

Свідченням визнання закордонних сертифікатів є сертифікат відповідності, виданий у системі

УкрСЕПРО, або свідоцтво про його визнання згідно з ДСТУ 3498.

Підтвердження факту сертифікації продукції може здійснюватися одним з нижченаведених

способів:

1. оригіналом сертифіката відповідності;

2. знаком відповідності згідно з вимогами ДСТУ 2296;

3. копією сертифіката відповідності, завіреною органом, який видав сертифікат, або

територіальним центром стандартизації, метрології та сертифікації;

4. інформацією в документації, що додається до продукції з зазначенням номера

сертифіката, терміну його дії та органу,що його видав (інформація може надаватися у

вигляді декларації постачальника про відповідність).

Заповнення реквізитів, передбачених сертифікатом, є обов'язковим. Реквізит "код ТН ЗЕД" -

заповняються відповідно до митної декларації (для імпортної продукції).

У разі, коли дослідження, що передбачено в реквізитах форм сертифікатів, не проводилося, у

реквізиті робиться запис: "не проводилося", "не маркується", "не наноситься".

В сертифікаті відповідності, що видається на партію продукції, зазначаються відомості про

розмір партії, дату виготовлення продукції* кінцевий термін реалізації та номер і дату

документа, за яким ця партія ввезена в Україну.

На зворотному боці форми (бланка) сертифіката для вітчизняної продукції зазначаються

відомості щодо:

1. назви організації державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони

здоров'я України, яка дала дозвіл виробнику на виготовлення і реалізацію продукції в

Україні;

2. реєстраційного номера дозволу і дати його видачі. Якщо дозвіл надано листом,

зазначають вихідний номер і дату реєстрації листа. Якщо дозвіл надано підписанням

акта приймальних випробувань продукції, наводять дату і місце підписання акта та

прізвище і ініціали уповноваженої особи Міністерства охорони здоров'я, яка підписала

акт, та її посаду.

Бланки сертифікатів відповідності, свідоцтв про визнання державної Системи сертифікації

УкрСЕПРО, повинні виготовлятися на аркушах спеціального паперу формату А4 з водяними

знаками і захисними волокнами, які змінюють свій колір під дією ультрафіолетового

випромінювання. Бланки документів та їх копії повинні мати кольорову гаму відповідно до

кольорової гами державного прапора України. Обрамлення бланків повинно мати більш

насичений тон.

Колір рамки бланків сертифікатів відповідності: форми 1 -блакитний; форми 2 - зелений: форми

3 - рожевий, бланки свідоцтв про визнання мають рамку світло-коричневого кольору, копії -

жовтого.

Бланки документів та їх копії повинні мати 12 ступенів захисту від підробки, у тому числі:

1. фарби, що світяться лише в ультрафіолетовому спектрі;

2. мікрошрифти, що не можуть бути сприйняті будь-яким способом ксерокопіювання;

3. оригінальні смуги та заставки орнаментів національної символіки, які використовуються

лише у поліграфії цінних паперів;

4. резетки посередині документа, які виконуються шляхом нашарування різних за

малюнком та насиченістю растрів блакитного і жовтого кольорів;

5. вибір таких кольорових тонів, які не заважають головному тексту документа, але значно

ускладнюють можливість підробки;

6. обрамлення, що характеризується спеціальною рамкою із захисними елементами,

переплетенням тонких ліній у позитивному і негативному зображеннях, а також

гільоширними сітками зі змінним кроком жовтого та блакитного кольорів;

7. спеціальну сітку, кольорову рамку з рельєфним написом "Держстандарт" на звороті

бланків.

Посвідчення якості (ПЯ) - це вид ТСД, призначених для інформації про градації якості та

ідентифікацію партії даних. Перелік відомостей, що повинні містити ПЯ, встановлюється у

стандартах. Ці відомості включають: номер документа й дату його видачі; реєстраційний і

обліковий номери сертифіката, термін його дії; номер партії для запакованої продукції;

найменування й адреса відправника; найменування й адреса отримувача; найменування

продукції й сорт (товарний); номер партії; результати визначення якості за діючими

стандартами; кількість пакувальних одиниць; масу брутто й нетто; номер і вид транспортного

засобу; позначення чинного стандарту.

Для плодоовочевої продукції у посвідченні якості також вказують дату збирання, пакування й

відвантаження, дату останньої обробки ядохімікатами та їх найменування (при доставці з

господарств у магазини).

Протокол випробувань - документ, що містить результати випробувань і іншу інформацію, що

відноситься до досліджень (МС ІСО/МЕК 22).

Цей вид документів рідко зустрічається як ТСД, але він є невід'ємною умовою для видачі

сертифікатів відповідності або якості, якщо сертифікація здійснюється з проведенням

сертифікаційних випробувань. При цьому в сертифікаті вказуються номер і дата видачі

протоколу випробувань.

Незважаючи на те, що протокол випробувань не є обов'язковим документом, інформація про

результати випробувань, дійснихзначень показників якості й зіставленні їх із базисними

показниками, безсумнівно, становить інтерес для виготовлювачів, продавців і навіть

споживачів. Ця інформація може бути взята до уваги при ухваленні рішення про придбання.

Заява-декларація - документ, що підтверджує, що виготовлювач несе персональну

відповідальність за відповідність продукції встановленим вимогам.

Заява-декларація оформляється на товари, що не ввійшли в номенклатуру продукції, яка

підлягає обов'язковій сертифікації. Крім того, цей документ є підставою для видачі сертифікатів

відповідності за формою з використанням заяв-декларацій. Після цього на його підставі

видається сертифікат, із яким товар надходить у торгівлю.

В Україні заяву-декларацію складають рідко, хоч у країнах Європейського співтовариства цей

вид ТСД досить поширений.

Розрахункові ТСД - це документи, призначені для документального оформлення угоди про

ціни, оплату транспортних витрат, спільному (або односторонньому) покриттю витрат, у тому

числі транспортних, інших витрат, якщо у складеному договорі закупівлі-продажу (або

постачанні) ці відомості були не передбачені. До розрахункових ТСД відносяться протокол

узгодження цін, рахунки, рахунки-фактури й інші документи про ціни.

Основним призначенням рахунків є інформація про ціну та вартість товару для його оплати. У

рахунках також є відомості про кількість товарів в упаковці, але вони не є основними.

Рахунок-фактура складається постачальником для документального супроводу партій товару,

що надходить без оформлення накладної. Він є підставою для сплати товару, що надійшов, по

безготівковому розрахунку з оформленням платіжного доручення.

Рахунок-фактура містить такі дані: номер і дата виписки рахунку-фактури: найменування і

банківські реквізити вантажовідправника й вантажоодержувача; найменування

вантажоодержувача; найменування й інші відомості, що ідентифікують товар (сорт, торгова

марка, кількість); ціна й вартість товару, у тому числі до оплати одержувачем.

Рахунок містить аналогічні дані, але, крім того, і додаткові відомості про отримані послуги

(пакування, транспортування, пересилка і т.п.).

Розрахунковим супровідним документом є платіжна вимога, що виставляється постачальником

відповідно до договору і направляється покупцю одночасно з накладною.

Комплексні ТСД - документи, призначені для передачі й збереження інформації про кількісні,

якісні й вартісні характеристики товарних партій, а також для кількісного врахування їх у

процесі товаропросування. До комплексних ТСД відносяться прибутково-видаткові, товарно-

транспортні, залізничні накладні, коносаменти.

Всі продукти промисловості та сільського господарства -товари, які з моменту передачі їх на

транспорт для доставки за призначенням називають вантажами. Всі прийняті вантажі до

початку перевезення залізницею оформляються договором-накладною - між відправником і

залізницею. Основний зміст цього договору - взаємні зобов'язання: залізниця зобов'язується

доставити довірений їй відправником вантаж у призначений пункт і видати його

вантажоодержувачу, а відправник зобов'язується відшкодувати усі витрати по перевезенню.

Після оформлення перевезень накладна набуває форму договору і має юридичну чинність.

Від правильного заповнення накладної на перевезення вантажів залежать цілісність вантажів і

виконання термінів їхньої доставки.

Накладна містить таку основну інформацію: найменування й інші ідентифікуючі ознаки товару

(сорт, артикул і т.п.), його кількість (в одиницях), а також ціна, загальна сума (з урахуванням

податку на додану вартість) вартості товару. Накладна підписується матеріально

відповідальними особами, що здали й прийняли товар, завіряється печатками підприємств

постачальника й одержувача.

Існує декілька форм накладних, що застосовуються на різних етапах товаропросування.

Товарно-транспортна накладна (ТТН) - первинний прибутковий документ, що заповнюється

постачальником і призначений для інформації одержувача про комплекс характеристик товару

ТТН має два розділи: товарний і транспортний.

У товарному розділі вказуються відомості, що дозволяють ідентифікувати товар. До них

відносяться: найменування, адреса і банківські реквізити постачальника й платника, відомості

про товар і тару (найменування, сорт, артикул, кількість місць, маса брутто, нетто тари, вид

пакування, ціна, сума). До того ж, можуть бути зазначені суми ПДВ і повинні бути підписи

відповідальних осіб, які дозволили відпуск товару та відпустили й прийняли його.

Транспортний розділ (відомості про вантаж) заповнюється в ході доставки товару і містить -

інформацію про дату відправлення, номер автомобіля і шляхового листа, найменування й

адреса замовника (платника) товару, вантажовідправника й вантажоодержувача; пункт

відвантаження й розвантаження, відомості про вантаж (найменування, сорт, артикул, одиниця

виміру, кількість одиниць, ціна за одиницю, сума, на яку поставляється товар, а також

указуються вид упаковування, кількість місць).

Залізнична накладна (ЗН) - ТСД, що оформляється при відправленні товару залізничним

транспортом. За призначенням й змістом вона є аналогічною товарно-транспортній накладній,

лише з незначними відмінностями (наприклад, дані про номер вагона). Транспортний розділ ЗН

заповнюється під час перевезення й здійснення вантажно-розвантажувальних робіт.

Вантажовідправник у накладній вказує оголошену цінність на перевезений вантаж для того,

щоб при повній або частковій втраті вантажу, псуванню або ушкодженні не виникло

ускладнень щодо визначення розмірів збитку, який необхідно відшкодувати відправнику або

одержувачу.

При визначенні цінності вантажовідправник зобов'язаний скласти у двох примірниках опис

відвантаженого вантажу, у якому зазначити станцію відправлення і призначення, відправника й

одержувача, вид упаковування, відмітні ознаки й назви предметів, кількість і цінність кожного

місця. Опис з вказівкою оголошеної цінності підписується вантажовідправником.

Експлуатаційні документи (ЕД) - документи, що призначені для передачі й збереження

інформації про правила експлуатації складнотехнічних товарів, використання й обслуговування

яких не потребує спеціальної підготовки. Якщо для використання таких товарів потрібна

спеціальна підготовка, то в експлуатаційних Документах має бути відповідний запис.

ЕД також містить розмірні характеристики (масу, габарити, напругу або силу струму і т.п.), які

необхідні для правильної експлуатації побутової техніки. На відміну від ТСД, призначених в

основному для продавців, ЕД виступають як носії споживчоїінформації, хоч і продавці можуть

використовувати її для створення споживчих переваг під час консультування покупців і

роз'яснення їм переваг споживчих властивостей конкретних товарів, особливостей їхньої

експлуатації.

Основна інформація, що міститься в ЕД, носить ідентифікуючий характер і не є самоціллю.

У переліку ЕД, відповідно до ГОСТ 2606-71 "Експлуатационньїе документи изделий бьітовой

техники", вказані дані про посібники з експлуатації, паспорти і етикетки.

Посібник з експлуатації (ПЕ) - це експлуатаційний документ, призначений для забезпечення

споживача всіма відомостями, необхідними для правильного використання й обслуговування

виробу. ПЕ містить опис конструкції виробу, принцип дії, відомості, необхідні для його

правильної експлуатації (використання, збереження) і технічного обслуговування, а також

основні параметри й характеристики, гарантовані підприємством-виготовлювачем. Опис робіт і

операцій, виконаних під час експлуатації виробів, вказують про технологічну послідовність

їхнього виконання.

ПЕ має такі розділи: загальні вказівки, технічні дані, комплект постачання, вимоги з техніки

безпеки, будова виробу, підготвка до роботи, порядок роботи, технічне обслуговування,

правила збереження, можливі несправності й методи їхнього усунення, свідоцтво про

приймання, гарантійні зобов'язання, додатки.

Паспорт - експлуатаційний документ, що засвідчує гарантовані виробником основні

параметри і характеристики виробу.

Паспорт включає такі відомості: загальні вказівки, технічні дані, комплект постачання,

свідчення про приймання, гарантійні зобов'язання, ціна.

Етикетки (ЕТ) - експлуатаційний документ, призначений для відтворення основних показників

і відомостей, що знадобляться для експлуатації виробу. У змісті ЕТ вказують: найменування

виробу, позначення виробу або його індекс, технічні дані, номер стандарту або ТУ, вимогам

яких відповідає виріб, відомості про приймання виробу відділом технічного контролю (ВТК),

відомості про якість, ціну, дату випуску. Допускається об'єднувати або виключати окремі

розділи ЕД. Останнім часом виготовлювачі не вказують роздрібну ціну, оскільки або

виготовлювач установлює договірну відпускну ціну, або продавець визначає роздрібну ціну з

урахуванням вільних торгових надбавок.

Різні види ЕД відрізняються призначенням, що й обумовлює перелік відомостей, що у них

указуються. Найбільшою інформаційною насиченістю відрізняються посібники з експлуатації,

найменшої - етикетки.

ЕД містять в основному інформацію, що виготовлювач хоче довести до споживача. Проте, у

ряді випадків, вони можуть стати носіями і торгової інформації.

На додаток до виробничої інформації виготовлювача продавець ставить у паспорті штамп

магазину про оплату покупки і проставляє дату реалізації товару. При наявності такого штампа

у випадку виявлення споживачем браку товару, не обговореного продавцем, споживач,

відповідно до закону "Про захист прав споживачів" і Правил продажу окремих груп

продовольчих і непродовольчих товарів, може зажадати усунення недоліків, або заміни товару,

або повернення сплаченої грошової суми.

Експлуатаційні документи не відносяться до числа обов'язкових, проте в ряді випадків їхня

відсутність, пов'язана з ризиком нанесення шкоди життю, здоров'ю й майну споживачів.

3.3. Маркування товарів

Маркування - текст, умовні позначення або малюнок, нанесені на упаковування і (або) товар, а

також інші допоміжні засоби, призначені для ідентифікації товару або окремих його

властивостей, доведення інформації до споживача про виготовлювачів (виконавців), кількісні і

якісні характеристики товару.

Основними функціями маркування є:

1. інформаційна;

2. ідентифікаційна;

3. мотиваційна;

4. емоційна.

Інформаційна функція маркування як одного із засобів товарної •нформації є основною. Це

визначає співвідношення між різними видами інформації - основоположною, споживчою та

комерційною. Найбільша питома вага припадає на основоположну й споживчу 1нформацію,

менше - на комерційну. При цьому основоположна інформація на маркуванні дублює той же

вид інформації у ТСД. Розбіжність даних основоположної інформації на маркуванні й у ТСД

може бути наслідком фальсифікації товарів.

Необхідність такого дублювання обумовлене спільністю ідентифікуючої функції маркування і

ТСД. Проте, на відміну від ТСД, маркування призначене для всіх суб'єктів комерційної

діяльності, а для основної маси споживачів вона є практично єдино доступним засобом товарної

інформації, тому в ній питома вага комерційної інформації значно менша.