Колодюк А.В. Інформаційне суспільство. Шлях України

Подождите немного. Документ загружается.

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Розвиток соціального капіталу

Розробляти програми нарощування потенціалу, у яких основна увага

приділялася б створенню критичної маси кваліфікованих і досвідчених

професіоналів і експертів у сфері ІКТ.

Розробляти пілотні проекти для демонстрації впливу альтернативних

систем освіти, створених на основі ІКТ, в першу чергу, для досягнення

цілей забезпечення освіти для всіх, у тому числі цілей стосовно забезпе

чення загального рівня грамотності.

Працювати над усуненням гендерних бар’єрів, пов’язаних з отри

манням освіти і професійної підготовки в галузі ІКТ, сприяти забезпечен

ню рівних можливостей професійної підготовки у сферах, пов’язаних з

використанням ІКТ для жінок і дівчат.

Сприяти активному обміну зразками найкращої практики щодо за

безпечення принципу рівноправності чоловіків і жінок у сфері освіти.

Надавати місцевим громадам, у першу чергу, в сільських і в недос

татньо розвинутих регіонах, можливість застосовувати ІКТ і сприяти

створенню корисного і соціально необхідного контенту з метою забез

печення загальних благ для населення.

Розпочати реалізацію програм в галузі освіти і професійної підготов

ки, використовуючи, де це можливо, інформаційні мережі кочових і ко

рінних народів, аби відкрити їм можливість повноправної участі в інфор

маційному суспільстві.

Планувати і здійснювати на регіональному і міжнародному рівнях

спільні заходи з метою розвитку потенціалу, насамперед керівників і

персоналу в країнах, що розвиваються, та малорозвинутих країнах, з

метою ефективного застосування ІКТ в усіх напрямках освітньої діяль

ності. При цьому варто передбачати і навчання поза рамками освітньої

системи, наприклад на робочому місці чи вдома.

Розробляти спеціальні програми професійної підготовки щодо зас

тосування ІКТ для задоволення потреб у навчанні представників широ

кого кола спеціальностей При підготовці фахівців в інформаційній сфері

слід орієнтуватись не лише на нові методи і способи, призначені для

розвитку і надання інформаційних та комунікаційних послуг, але й на від

повідні навички управління, аби забезпечити оптимальне застосування

технологій. При підготовці викладачів основну увагу слід зосереджувати

на технічних аспектах ІКТ, розробці контенту, а також можливостях та

перспективах, які відкривають ІКТ.

Розвивати дистанційне навчання, професійну підготовку й інші фор

ми навчання та професійної підготовки в якості невід’ємної складової

програм накопичення потенціалу. При цьому слід приділяти особливу

увагу країнам, що розвиваються і особливо малорозвинутим країнам з

різними рівнями розвитку людських ресурсів.

Сприяти розвитку міжнародного і регіонального партнерства в нап

рямку накопичення потенціалу, включаючи важливість реалізації прог

рам ООН та її спеціалізованих структур.

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 71

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Розділ 2

Реалізовувати пілотні проекти для розробки нових форм мережевої

роботи на основі ІКТ, що з’єднували б педагогічні та професійнотехніч

ні навчальні заклади і науководослідні установи в розвинутих країнах,

країнах, що розвиваються, і в країнах з перехідною економікою.

Розвивати волонтерський рух, відповідно до пріоритетів національ

ної політики і місцевих культурних традицій, який може бути цінним за

собом як для підвищення здатності людей продуктивно використовува

ти інструменти на основі ІКТ, так і для побудови більш відкритого для всіх

інформаційного суспільства.

Розробляти програми для користувачів, спрямовані на самоосвіту і

самостійний розвиток.

Література

1. Проект “На

ціональна стратегія розвитку інформаційного суспільс

тва Укра

їни” (www

.eukr

aine.com.ua).

2. Bourdieu, P. The forms of capital // Handbook of theory and research

for sociology of Education. Ed. by J. Richardson. New York: Greenwood

Press, 1986, p. 21.

3. Loury, G. Dynamic Theory of Racial Income Differences//Women, Mi

norities and Employment Discrimination. Lexington, 1976.

4. Coleman, J. S. Social capital in the creation of human capital //Ameri

can Journal of Sociology, 1988, n. 94, pp. 95120; Coleman, J. Foundations

of Social Theory. Cambridge, Mass.: Belknap Press of Harvard University

Press, 1990. Див. також: Швері, Р. Теоретична соціологія Джеймса Коул

мена: аналітичний огляд // Соціологічний журнал – 1996. – № 1–2.

5. Paldam, Martin. Social Capital: One or Many? Definition and Measure

ment // Journal of Economic Surveys, 2000, Vol. 14, Issue 5, pp. 629–654,

p. 629.

6. Portes, Alejandro. Economic Sociology and the Sociology of Immigra

tion: A Conceptual Overview. // The Economic Sociology of Immigration: Es

says on Networks, Ethnicity, and Entrepreneurship. Ed. by Alejandro Portes.

New York: Russell Sage Foundation, 1995, pp. 143, pp. 1213; Portes, Ale

jandro; Patricia Landolt. The Downside of Social Capital // The American

Prospect, 1996, 26, MayJune, pp. 1821; Portes, A. Social capital: Its ori

gins and application in modern sociology // Annual Review of Sociology, Vol.

24, 1998, pp. 1–24.

7. Draft Plan of Action. Document WSIS03/GENEVA/DOC/5E 10 De

cember 2003.

Вперше дане поняття використав Г. Лурі. Див.: Loury, G. Dynamic

Theory of Racial Income Differences // Women, Minorities and Employment

Discrimination. Lexington, 1976

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 72

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Електронний Уряд України: з чого починати?

Досить широке використання словосполучення "Електронний

Уряд", яке ми зустрічаємо останнім часом, створює необхідність

його певної формалізації, аби викладення нашої точки зору було

достатньо логічним.

Ми пропонуємо керуватися наступним визначенням: 1) Елек

тронний Уряд – це система співпраці уряду і громадян (бізнесу,

громадських організацій), яка базується на використанні інформа

ційнокомунікаційних технологій; 2) Електронний Уряд – це інфор

маційний простір, у якому взаємодія уряду та громадян (бізнесу,

громадських організацій) організовується на основі синтезу:

1. Інформаційнокомунікаційних технологій (далі – ІКТ);

2. Нормативноправової бази (прийняття рішень);

3. Інформаційноресурсної бази.

Проблема Е-Уряду у країнах-лідерах. Історія Е-Уряду у

"них"

Ідея ЕУряду прийшла в Україну ззовні. Саме тому ми спробу

ємо повести розмову, спираючись на досвід країн високорозви

нутих демократій, які є лідерами у реалізації ЕУрядів.

Кілька років тому удосконалення демократії у розвинутих кра

їнах, підвищення ефективності спілкування виконавчої влади та

громадян наштовхнулося на зростаючу невідповідність комуніка

ційних можливостей тим викликам, з якими зустрічалися уряди,

наштовхнулося на комунікаційні обмеження. Йдеться про наступ

не:

1. Процедури, традиції роботи урядів у сучасних розвинутих

демократичних країнах формувалися кілька сот років. Протягом

цього тривалого проміжку часу, пройшовши через драматичні

поневіряння у різних варіантах антидемократичних державних

систем, через сотні урядових криз ці країни виробили вимоги,

дотримання яких дозволяє організувати найбільш ефективний

режим співпраці урядів та громадян:

– прозорість роботи урядів, особливо у процедурах підготов

ки та прийняття урядових рішень;

– участь громадян у роботі урядів (постійний моніторинг гро

Лисицький В.І.

Електронний Уряд України:

з чого починати?

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 73

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Розділ 2

мадської думки, публічні слухання, референдуми);

– відповідальність урядовців перед громадянами, яка має

не тільки чітке законодавче закріплення. Ця відповідальність ста

ла важливою складовою суспільної моралі та етики поведінки по

літиків та бюрократів;

– надійність самого спілкування уряду з громадянами.

Воно має бути сталим та характеризуватися наявністю задовіль

ного зворотного зв'язку;

– справедливість урядових рішень з точки зору абсолютної

більшості політично активних громадян;

– здатність урядів до впровадження ефективних соціаль

них трансформацій, до вчасного та прийнятного для більшості

громадян удосконалення суспільних правил співпраці;

– надання урядових послуг громадянам у максимально

зручний для них спосіб. Таке трактування суспільного обов’яз-

ку  призначення урядів є досить незвичним для нас. Адже сьо-

годні більшість громадян України прожила більшість свого віку в

плановому соціалізмі, де таке завдання майже не декларувало-

ся. На практиці ж досить рідко зустрічалися спроби реалізації та-

кого підходу. Однак, по суті ця вимога є реанімацією класичного

підходу до організації співпраці урядів і громадян у демократич-

них суспільствах, точніше, реанімацію родової форми, прямої

форми демократії.

2. Зауважимо, що цей процес підтягування якості роботи уря-

дів до задоволення 7 вимог і сьогодні далекий від завершення

навіть у високорозвинутих демократіях. Безсумнівно, поки що

залишається нерозв’язаною до кінця проблема усвідомлення та

законодавчої формалізації цих вимог. Але все ж таки головною

перепоною відновлення родової форми (прямої) демократії були

суттєві обмеження, які накладалися технічними можливостями

комунікацій.

3. З точки зору технологічності паперове спілкування урядів

та громадян виключало повноцінне впровадження прямої демок-

ратії. Спроби досягти прийнятної прозорості та відкритості робо-

ти урядів викликали величезні витрати і паперу, і інших ресурсів.

Дуже важко було забезпечити вчасне інформування громадян.

Ще складнішим було забезпечення інформування громадян у

зручний для них спосіб. Дотримання інтегруючої, фінішної, під-

сумкової, 7ої вимоги – зручне надання урядових послуг – в умо-

вах використання паперових технологій залишалося лише бла-

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 74

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Електронний Уряд України: з чого починати?

гим наміром.

4. Початок 90х рр. знаменувався бурхливим розвитком від-

носно дешевих і зручних інформаційнокомунікаційних техноло-

гій (ІКТ). Створилися умови для впровадження у життя інтерак-

тивних моделей спілкування урядів та громадян. Саме тому

приблизно в середині 1990х років з'явилися різні модифікації

ідеї “Електронного уряду”, які до того ж мали і мають різні назви.

5. Різнобій у назвах і підходах не зупинив розгортання проце-

сів консолідації використання Інтернету для налагодження більш

ефективних стосунків у ланці “уряд – громадяни”.

6. На цій основі прискорюються процеси удосконалення ро-

боти урядів. Особливо чітко це проявляється у розвитку надання

урядових послуг, спираючись на використання Інтернету.

Вивчення досвіду передових у впровадженні ЕУрядів країн

дозволяє зафіксувати наступні головні переваги, які отримує

суспільство:

- по-перше, нові технологічні ІКТможливості дозволяють на-

давати урядові послуги 24 годину на добу, 7 днів на тиждень

(24*7);

- по–друге, питання відновлення прямої форми демократії

стає реальністю найближчої перспективи. Уже нема технологіч-

них перепон для прямого контакту громадян з урядовцями;

- по-третє, критично важливим для впровадження ЕУряду є

успішне вирішення нормативноправових питань удосконалення

роботи уряду на основі використання ІКТ. Якісні переваги ІКТ не

дадуть належного ефекту без зміни найважливіших процедур ро-

боти урядів.

Згадаймо, що передувало появі ЕУрядів.

Сама по собі ідея ЕУряду виникла в результаті бурхливого

розвитку: (і) Інтернетспілкування громадян та (іі) електронної

комерції. Саме тому питання (1) підготовки кадрів та (2) інвести

цій у ІКТ були значною мірою вирішені заздалегідь. Отже, на мо

мент її виникнення ідея ЕУряду мала досить потужне кадрове та

інфраструктурне забезпечення, які складалися під впливом роз

витку попиту на послуги з використанням ІКТ. Ідея Е-Уряду – це

природний продукт розвитку суспільства.

Однак нові якості спілкування уряду і громадян, які виникали у

результаті використання ІКТ, підняли проблему удосконалення

законодавчої бази. Отже, проблема (3) оновлення законодав

чої бази постала у повний зріст лише з реалізацією проектів

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 75

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Розділ 2

електронних урядів.

Аналіз практичного наповнення явища “ЕУряд” на прикладах

передових у його впровадженні країн вказує на наявність у ньому

низки якостей, які й вимагають розвитку законодавства та, пев

ною мірою, його змін.

1. Розробка, впровадження у життя та експлуатація ЕУряду є

багатоплановою, складною та політично відповідальною робо-

тою. Адже, зрештою, життя кінцевого споживача урядових

послуг – пересічного громадянина – є багатофункціональ-

ним. І він вправі вимагати від влади відповідей і рішень комплек-

сних, без не завжди йому зрозумілої і необхідної структуризації

за функціями органів влади. Уже ці обставини вимагають коор-

динації зусиль у національному масштабі.

2. Е-Уряд, як такий, немає галузевих або функціональних

ознак. Адже його впровадження означає зміну якості стосунків

уряду та громадян в цілому.

3 . Розробка та впровадження Е-Уряду має часові озна-

ки. Можна і конче необхідно юридично чітко встановлювати по-

чаток і розробки, і експлуатації тих чи інших складових (підсис-

тем). Не менш важливо встановлювати і терміни розробки, впро-

вадження у дослідницькому (випробувальному) режимі, здачу у

промислову експлуатацію та подальше сервісне обслуговування

(шефмонтажний нагляд). Отже, Е-Уряд є загальноурядовим

проектом, а не функцією будьякого окремого органу виконав-

чої влади.

Передові у використанні ІКТ уряди досить швидко почали де

монструвати активну творчу політику та адекватну систему впро

вадження ЕУряду. Найголовніше – практично всі уряди прийня

ли спеціальні інституційні рішення. Були розбудовані системи уп

равління цим проектом Електронний Уряд. Дуже важливо – від

булося призначення відповідальних за проект, які стали

своєрідними генеральними конструкторами. Наприклад, у

Великій Британії запроваджена спеціальна посада Електронного

уповноваженого (Electronic Envoy), який підпорядковується без

посередньо Прем'єрміністрові. Електронний уповноважений

має у підпорядкуванні досить розвинуту систему органів, які роз

робляють і впроваджують цей проект.

Канада у міністерствах та агенціях впровадила посади Голов

них інформаційних керівників. Загальну координацію здійснює

Президент Казначейства, на якого покладено завдання управ

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 76

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Електронний Уряд України: з чого починати?

ління проектом. Це ледь не єдиний випадок, коли функціональ

ний керівник є уповноваженим за проект ЕУряду. В інших краї

нах прийняті у чомусь різні рішення щодо інституційної розбудо

ви проекту. Але об’єднує все це розмаїття те, що, по суті, управ

ляють проектом Е-Уряд керівники проектів, а не функціо

нальні керівники.

Проблема створення ЕУряду в Україні має не тільки вели

кий політичний зміст, а й претендує на національну значи

мість. Уважні спостереження за роботою урядів та власний дос

від роботи у виконавчій владі підвели нас до думки, що актуаль

ність реалізації проекту Е-Уряд в Україні посилюється тим,

що формування сучасного демократичного уряду України

ще далеке від завершення. Йдеться, підкреслюємо, не про

персоналії або про партійні нахили. Йдеться про наявну низьку

інституційну спроможність урядів незалежної України. І тому

впровадження ІКТ у спілкування, у співпрацю уряду і громадян

шляхом створення ЕУряду дозволяє радикально прискорити

цей процес. Проект “Електронний Уряд України” – це реаль

ний шанс наздогнати демократично розвинуті держави у

розбудові ефективного уряду. Здійснюється це шляхом роз

витку комунікацій у ланці: “Уряд – громадяни”:

1. Сьогодні, на 13му році незалежності, навіть після вдоскона-

лень 2000го року уряд у цілому працює неефективно. Це

твердження викличе спротив – ми ж маємо непогані темпи

людського розвитку. Однак...! У стратегічних, у критичних

важливих напрямках він ніяк не може досягти належних, доб-

ре сприйнятих суспільством, результатів. І до того ж... ми

зростаємо від рівня руїни!

2. Є низькою ефективність зусиль урядовців на шляху досягнен-

ня прийнятної інституційної спроможності загального уряду у

цілому. Попри шалені обсяги законів, постанов, розпоряд-

жень та окремих доручень вищого керівництва ми змушені

констатувати наявність інституційної прірви – уряд, будучи

перевантаженим вирішенням не притаманних йому питань,

не має інституційних засобів системно і вчасно розробляти та

впроваджувати конче необхідні інституційні зміни, для того,

щоб вибратися з цієї прірви. Уряд не має інституційних схо-

динок, які б дозволили йому вибратися з цієї прірви. Саме то-

му ми не маємо – що дуже важливо – національної ідеї, яку б

можна було б довести до кожного верстата та робочого столу

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 77

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Розділ 2

і яка б змогла об'єднати уряд і громадян саме у щоденній

роботі. Не тільки народу України, а й його елітній верхівці час

тогусто не зрозуміла конструктивна складова діяльності уря

ду. Натомість їм добре зрозуміле хабарництво і здирництво

органів влади, з яким стикаються щоденно.

3. Проголошена розбудова відкритого демократичного сус-

пільства, орієнтація на інтеграцію в ЄС передбачають, що

спорудження цих інституційних сходинок має йти за широкою

участю громадян.

4. Відкрите демократичне суспільство розбудовується протягом

історично невеликого проміжку часу – лише 13й рік. Однак у

нас немає багато часу для відпрацювання демократичних

процедур.

5. Необхідність забезпечення відповідності якості роботи уряду

згідно з 7 вимогами повертає нашу увагу до використання ІКТ,

як головної технології роботи уряду.

Сворення ЕУряду дозволить, у першу чергу:

1) покращити консолідацію Уряду та громадян;

2) прискорити формування відкритого громадянського суспільс

тва;

3) наздогнати передові демократичні держави у розбудові ре-

ального народовладдя.

Розробка та впровадження ЕУряду України повинна спирати

ся на програмноцільові підходи. Україна ще з часів СРСР має

досить потужний досвід використання таких підходів для вирі

шення надзвичайно складних проривних у науковотехнічному

відношенні завдань, адже виробництво сучасних літаків, ракет,

танків, будівництво кораблів та ГЕС, розв’язання Проблеми2000

– усе спиралося саме на використання таких підходів.

Україна має досить солідну базу для швидкої і успішної реалі

зації проекту ЕУряд.

По-перше, ІКТ досить швидко впроваджуються у життя, що

розвиває спільноту потенційних користувачів послуг ЕУряду.

Проект вже має величезну кількість клієнтів – як доказ, десятки

тисяч звернень до урядових порталів і сайтів щоденно. Він не за-

висне у повітрі і не буде лежати на полиці.

По-друге, маємо непогану кібернетичну школу, яка щорічно

постачає велику кількість добре підготовлених фахівців.

Комп’ютерна письменність користується великою повагою у

суспільстві.

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 78

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Електронний Уряд України: з чого починати?

По-третє, досить швидко розвивається виробництво влас-

них комп'ютерів та програмного забезпечення і зв'язок. Наші

програмісти все активніше і успішніше працюють на світових

ринках програмного забезпечення.

По-четверте, маємо достатню стартову громадську підтрим-

ку. Еліті ЕУряд дуже потрібен, про що свідчать статистичні звер-

нення до Вебпорталів та Вебсайтів влади.

По-п’яте, світова спільнота налаштована на надання конче

необхідної допомоги у створенні ЕУряду.

Впровадженню ІКТ у співпрацю уряду та громадян влада в ці

лому та уряд зокрема приділяють значну увагу. Наприклад, не

щодавно створений Вебсайт Президента України, Вебпортал

виконавчої влади, дуже корисні Вебсайти різних органів вико

навчої влади. Особливу увагу і повагу завоював інформаційний

Вебсайт Верховної Ради, який користується дуже великою по

пулярністю у елітних верствах суспільства – тисячі звернень що

денно. Окрему позицію займає лідер у впровадженні ІКТ – Націо

нальна банківська система, що розроблена і експлуатується під

керівництвом Нацбанку України.

Однак насторожує те, що Уряд є надзвичайно далеким від

комплексного надання урядових послуг громадянам через Інтер

нет. Інформаційне обслуговування громадян вже започатковано,

але до надання послуг, які вимагають юридичного оформлення

(видача різних урядових документів) ще дуже далеко. Надзви

чайно важливо, що провідна верства суспільства все ж має дос

туп до Інтернету, а інші громадяни ще не мають такої можливос

ті. Такий стан речей є результатом бездумного ставлення уря

ду до цього проекту. Зокрема, про це свідчить той факт, що

практично всі розмови про інформатизацію, про розвиток тих чи

інших підсистем ЕУряду розпочинаються з питань виділення ре

сурсів. В умовах відсутності системи це призводить до асимет

ричного розвитку інформатизації, у цілому та ЕУряду, зокрема.

В результаті вищий ешелон системи державного управління ли

ше нещодавно почав наздоганяти у впроваджені ІКТ лідерів – На

ціональний банк та банківську систему. Домінування паперового

документообігу у вищому ешелоні системи державного управ

ління є досить переконливим доказом існуючого безладдя.

Безсистемність у реалізації ЕУряду є результатом відсутності

урядових рішень по:

1) інституціональній основі Е-Уряду – не визначена систе

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 79

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Розділ 2

ма органів, яка створюватиме ЕУряд;

2) інструментарію – не визначено, які права та обов’язки по

винна мати система органів влади відповідальна за реалізацію

проекту ЕУряд. Не встановлені норми та регуляції, який надава

тимуться у розпорядження органів, відповідальних за створення

ЕУряду. Не виключено, що це можуть бути вже існуючі норми та

правила що використовуватиме уже існуючий Регламент;

3) ресурсах – порядок виділення ресурсів для інформатиза

ції, для створення ЕУряду не є законодавчо регламентованим.

Особисті впливи тих чи інших політиків є визначальними для ви

ділення грошей. Частогусто відомчі інтереси переважають над

урядовими.

Пропозиції щодо подолання проблем

Інституціональна основа, принципи. У першу чергу,

треба вирішити цю проблему – визначити систему органів, яка

могла б ввести у життя цей проект та встановити її

підпорядкування. Принципи формування мають бути

наступними:

1. Проектний підхід. Система має формуватися як система уп-

равління складним і вельми відповідальним проектом. Обґ-

рунтування наведено вище;

2. Провідна роль Президента України. Національні масштаби та

зміст перетворень вимагають аби саме найвища політична

особа держави була стратегічним керівником проекту;

3. Розбудова Електронного уряду як єдиної, інтегрованої систе-

ми. Цей принцип логічно виходить з того, що Україна – унітар-

на держава. Зміни на всіх поверхах виконавчої влади повинні

відбуватися по єдиному алгоритму і орієнтуватися на ство-

рення єдиної системи як у технологічному, так і у процедурно-

му планах.

Інституціональна основа. Структура.

Видається доцільним, аби інституціональна основа форму

валася з наступних блоків:

1. Програмно-цільовий блок (блок стратегічного планування).

У нього мають увійти: Президент України, Прем’єрміністр Ук-

раїни, інші політичні керівники, Наглядова Рада, Уповноваже-

ний КМУ з питань електронного уряду, керівники проекту в мі-

ністерствах та областях. Їх робота має обслуговуватися неве-

ликою групою фахівців.

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 80