Колодюк А.В. Інформаційне суспільство. Шлях України

Подождите немного. Документ загружается.

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Інформаційне Суспільство Шлях України

„Готовність населення України до діяльності в

інформаційному суспільстві” Мойсеєнко А.О.

„Поєднувати інноваційний пошук малого

підприємництва

з потужністю великого галузевого бізнесу

для розвитку інформаційного сектору”

Романенко С. І.

„Система закупівель за державні кошти як джерело

інформації про впровадження інформаційно

комунікаційних технологій в органи державної

влади та органи місцевого самоврядування”

Семенченко А. І.

„Інформаційне суспільство: Можливості та

реальність” Мойсєєв М. М.

“Поняття інформаційного суспільства, принципи

його побудови та складові компоненти.” Береза Т.А.

Автори (коротка бібліографічна довідка)

Глосарій

Перелік спеціалізованих джерел

(книжки // звіти // програми // проекти // статті)

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 11

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Розділ 1

Національна Стратегія розвитку Інформаційного Суспільства – є

фундаментальною передумовою побудови „повноцінного” інформа0

ційного суспільства у будь0якій державі світу. Чим відрізняється „ро0

жева мрія” мільйонів громадян про життя у розвинутому інформацій0

ному суспільстві від створення справжніх засад такого суспільства?

Різниця насправді колосальна, оскільки в першому випадку біль0

шість з нас уявляє собі лише ті недосяжні ідеали світлого майбутньо0

го, водночас продовжуючи жити в умовах індустріального ладу і лише

частково використовувати можливості, що пропонують нам сучасні

інформаційно0комунікаційні технології (ІКТ). Цю тенденцію підтвер0

джують і невтішні статистичні дані, оскільки лише 10% жителів нашої

Планети можна вважати такими, що живуть в інформаційному сус0

пільстві. Більш того, якщо проаналізувати це питання ретельніше, то

виявиться, що лише половина від цього показника живе у справді

повноцінному суспільстві інформації та знань. Про що це свідчить?

Насамперед про те, що більшість з нас (починаючи від урядів, і закін0

чуючи пересічними громадянами) продовжує сприймати новий сус0

пільний устрій як щось теоретичне, академічне, футурологічне, відда0

лене від реалій життя...

Що ж передбачає створення засад повноцінного інформаційного

суспільства? Насамперед (і це найголовніше!) політичну волю світо0

вих лідерів у контексті затвердження та практичної імплементації ре0

алістичної програми дій, завдяки якій кожен громадянин взнав би, що

інформаційне суспільство та ІКТ насправді змінює його/її життя на

краще. У даному напрямку все повинно починатись з втілення програ0

ми дій на практиці, і це на сьогодні – аксіома.

Власне, це вже давно зрозуміла еліта добре розвинутих, сучасних

демократій, у яких процес побудови інформаційного суспільства три0

ває вже добру декаду. На щастя, людство дочекалось історичного мо0

менту (І стадія Всесвітнього Самміту з питань Інформаційного Сус0

пільства, Женева 10012 грудня, 2003 року), коли лідери 161 країни

Вступ до розділу 1.

Національні Стратегії Розвитку

Інформаційного Суспільства

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 12

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Інформаційне Суспільство Шлях України

світу задекларували принципи та програму дій у даному напрямку на

глобальному рівні. Відтак, стало зрозуміло всім, що інформаційне

суспільство наступило всюди. Проблема полягає лише в тому, що не0

обхідно шукати ті оптимальні шляхи, завдяки яким можна було б як0

найповніше використовувати його переваги.

Акцент затверджених документів Всесвітнього Самміту, які по пра0

ву можна вважати „Глобальною Конституцією Інформаційного Сус0

пільства”, зроблений на тому, щоб кожна держава світу до 2005 року

затвердила власну стратегію розвитку інформаційного суспільства.

Отож, прихід повноцінного інформаційного суспільства у глобально0

му масштабі можна очікувати вже після завершення ІІ стадії Самміту

(Туніс, 16018 листопада 2005 року).

А що ж до цього? Перш за все, консолідація зусиль та ресурсів і

добра воля лідерів усіх секторів, а також усіх тих, хто зацікавлений у

зміні свого та життя мільйонів інших. Саме так, йдеться про кожного з

нас, оскільки прагнучи, удосконалюючись, роблячи вагомий внесок у

розвиток спільного процесу, ми та наступні покоління перестанемо

мріяти і почнемо жити повноцінно. Ми ж, у свою чергу, усвідомлюючи

сучасну роль розвитку національних стратегій інформаційного сус0

пільства, присвячуємо цьому аспекту перший розділ нашої брошури.

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 13

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Розділ 1

Сьогодні настав час для оцінки впливу інформаційних і комунікаційних

технологій (ІКТ) на економіку, соціальну і політичну сферу та взагалі життє

діяльність людини. Це час формування світовими лідерами ефективного

розвитку інформаційного суспільства і створення більш справедливого,

процвітаючого і безконфліктного світу. Ті країни, лідери яких продовжують

ігнорувати тенденції побудови інформаційного суспільства і його розвитку

на основі широкомасштабного використання ІКТ, сьогодні займають ос

танні місця в міжнародних рейтингах розвитку й автоматично утворюють

категорію регіонів, в яких загострена проблема інформаційної нерівності.

Вперше пропозиція про проведення Всесвітнього Самміту на вищому

рівні з питань інформаційного суспільства була офіційно заявлена на Пов

новажній Конференції Міжнародного Союзу Електрозв'язку (МСЕ) в Мінні

аполісі у 1998 році (резолюція 73). До цього часу концепція інформаційно

го суспільства вже стала елементом державної політики більшості передо

вих країн світу і широко обговорювалася на різних міжнародних форумах.

Згодом ідея проведення Всесвітньої зустрічі одержала підтримку Гене

ральної асамблеї ООН. Резолюція 56/183 від 21 грудня 2001 року орієнту

вала учасників Всесвітньої зустрічі використовувати потенціал знань і тех

нологій для сприяння досягненню цілей Декларації Тисячоліття ООН і по

шуку ефективних та нових шляхів забезпечення загального розвитку. Була

підкреслена нагальна потреба доступу всіх країн до інформації, знань та

ІКТ з метою розвитку, для того, щоб вони могли скористатися всіма пере

вагами революції у сфері ІКТ і рішення всього спектру питань, пов'язаного

з інформаційним суспільством.

Початком рішення цих завдань стало досягнення на найвищому полі

тичному рівні глобального консенсусу (І етап Самміту – Женева, 10–12

грудня 2003 року) – "на ос

нові вироблення загального бачення і розуміння

ін

форма

ційного суспільства шляхом затвердження "Декларації Принципів"

[1] і "Плану Дій" [2] (www.eukraіne.com.ua/forum) для втілення урядами,

міжнародними організаціями і всіма секторами суспільства ".

Проведенню І етапу Світового Самміту в Женеві передувала організація

трьох зустрічей Підготовчого комітету у м. Женева:

— 1–5 липня 2002 року, на першому зібранні був обраний президент, бюро

і затверджені правила процедури Підготовчого комітету.

— 17–28 лютого, в рамках проведення другого зібрання підготовчого

комітету були розглянуті звіти регіональних підготовчих конференцій:

Береза Т. А.

Україна на шляху

до Всесвітнього Самміту

з Питань Інформаційного

Суспільства

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 14

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Україна на шляху до Всесвітнього Самміту

з Питань Інформаційного Суспільства

Африканської (Бамако, 28–30 травня 2002 року), Панєвропейської

(Бухарест, 79 листопада 2002 року), Азіатської (Токіо, 13–15 січня 2003

року); країн Латинської Америки і Карибського басейну (Боваро, 29–31

січня 2003 року); та Західної Азії (Бейрут, 4–6 лютого 2003 року). В

рамках проведення цієї зустрічі була прийнята загальна структура

проекту Декларації Принципів та проекту Плану Дій Всесвітнього

Самміту з питань інформаційного суспільства.

— Представники більш як 150 держав світу прийняли участь у проведенні

третього Підготовчого Комітету на якому велась робота над проектами

Декларації Принципів та Плану Дій.

Усвідомлюючи важливість використання переваг ІКТ та побудови ін

формаційного суспільства Україна розпочала власний процес підготовки

ще задовго до проведення всесвітньої зустрічі. У даному викладі ми лише

оглядово відобразимо основні його події в хронологічному порядку:

1) За ініціативи президентів Росії та Киргизії була проведена в два ета

пи МосковськоБішкекська Конференція – з 9 по 11 вересня 2002 року в

Бішкеку, а з 23 по 24 жовтня 2002 року в Москві. За результатами прове

дення конференції учасниками була прийнята Декларація, в якій відобра

жено загальне розуміння проблем розвитку інформаційного суспільства в

країнах СНД;

2) 0709/11/02 – державна делегація України прийняла участь у прове

денні Панєвропейської регіональної міністерської конференції з питань

інформаційного суспільства;

3) 25/02/03 у м. Києві за Всеукраїнським Фондом “Інформаційне сус

пільство України” спільно з Інститутом Інформаційного Суспільства за під

тримки Міжнародного Фонду “Відродження” була проведена міжнародна

конференція „Проблеми та перспективи розвитку інформаційного сус

пільства”;

4) 02/04/03 у Києві, в рамках проведення Конгресу з питань розвитку ін

формаційного суспільства, відбулось засідання координаційної ради кра

їнучасниць СНД з питань інформатизації при Регіональній співдружності в

галузі зв’язку. На засіданні був узгоджений та затверджений план стратегії

співробітництва країн СНД в галузі інформатизації;

5) 25/06/03 за ініціативи та спонсорської підтримки Фонду “Інформа

ційне Суспільство України”, а також за сприяння Телеком та ІТ комітетів

Американської Торгової Палати було проведено круглий стіл “Прог

рама

Електронна Україна – суспільство та держава”, одним із рішень якого ста

ло створення громадської робочої групи „Електронна Україна”, метою ро

боти якої стала розробка проекту “Національна Стратегія Розвитку Інфор

ма

ційного Суспільства України” www.eukraіne.com.ua/forum [3] (проект

підтримано Міжнародним Фондом „Відродження”);

6) 01/07/03 у СанктПетербурзі на черговому засіданні координаційної

ради країнучасниць СНД з питань інформатизації при Регіональній спів

дружності в галузі зв’язку була прийнята Спільна Заява країн СНД з питань

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 15

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Розділ 1

розвитку інформаційного суспільства (СанктПетербурзька Декларація);

7) 27/08/03 була прийнята Пос

тано

ва КАБIНЕТУ МIНIСТРIВ УКРА

ЇНИ

№ 1347 "Про утворення На

ціонального підготовчо

го коміте

ту iз забезпе

чен

ня участі Ук

раїни у Всесвітньому самміті з пи

тань інформаційного сус

пільс

тва" [4]. У склад комітету увійшли представники державного, приват

ного та громадського сектору, які спільно працювали у чотирьох основних

напрямках: підготовка національного стенду України, підготовка офіційно

го тексту доповіді від України, підготовка презентаційного буклету та обго

ворення проектів Декларації Принципів та Плану Дій Самміту.

8) 04/12/03 під час проведення Громадського Форуму “Громадський

сектор ЗА!” (проект підтримано Між

народним Фондом „Відродження”) від

булось перше публічне представлення та обговорення проекту “Націо

наль

на Стратегія Розвитку Інформаційного Суспільства України” на націо

нальному рівні.

Женевська стадія Самміту (www

.wsіs.org) [5] проходила під патронатом

Генерального секретаря ООН п. Кофі Аннана, а Міжнародний Союз Елек

трозв’язку (МСЕ) відіграв провідну роль у її підготовці. У роботі Самміту

взяли участь більш 13000 делегатів з 161 країни світу. Фактично, прийняті

документи (проекти Декларації Принципів та Плану Дій Самміту) вже озна

меновані „Кон

ституцією Інформаційного Суспільства”. Вперше у світовій

історії на зустрічі вищого рівня були присутні представники не лише уряду,

бізнесу, але і громадського сектору. З них: представників урядових струк

тур  понад 4700, недержавних організацій  понад 3800, бізнесу  понад

600, міжнародних організацій  біля 300, представників ЗМІ  понад 1600.

Аналізуючи хід та результати роботи Самміту можна зробити висновок

про те, що сьогодні, розвиток інформаційних процесів носить глобальний

характер а у міжнародних програмах розвитку декларуються приблизно

однакові положення, проте кожна країна світу будує власний шлях перехо

ду до інформаційного суспільства. Це зумовлено тим, що у кожної країни,

з одного боку, однакові проблеми на шляху раціонального використання

переваг ІКТ, а з іншого, кожна країна виходить з наявних реалій у процесі

складного переходу від індустріального до інформаційного суспільства.

Внаслідок розвитку цих процесів поруч з терміном "Інформаційне Сус

пільство" у міжнародній практиці вживається термін “цифровий розподіл”.

Цифровий розподіл має місце у тих країнах де процес впровадження ІКТ

сповільнений, відсутня суспільна мотивація та політична воля. Аналізуючи

становище на інформаційній карті світу, можна сказати, що сьогодні Укра

їна належить до країн, у яких розвиток Інформаційного Суспільства лише

починається.

Позитивним моментом у цьому процесі є те, що сьогодні відбувається

об’єднання зусиль влади, бізнесу та громадського сектору у ході розбудо

ви інформаційного суспільства в Україні. Наочним прикладом цьому було

консолідоване представництво нашої держави двома стендами “Ін

форма

цій

не Суспільство України” (проект підтримано Міжнародним Фондом

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 16

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Україна на шляху до Всесвітнього Самміту

з Питань Інформаційного Суспільства

„Відроджен

ня”) та “ІКТ – для процвітання Украї

ни” на глобальній виставці

„ІКТ зад

ля розвитку”

, проведення якої було одним з найбільших заходів

Женевської стадії Всесвітнього Самміту. У ній взяли участь більш ніж 200

урядових та неурядових установ з 80 країн світу, які продемонстрували но

вітні досягнення у сфері телекомунікацій та інформатизації. Особливо хо

четься відмітити активність представників “Фо

руму недер

жавних організа

цій те

ле

комунікаційної сфери та інформаційнокомунікаційних технологій”

за допомогу робочим групам з підготовки та представлення України на

Самміті. Його учасниками є: Асоціація комп'ютерних клубів України, Асоці

ація "Україна – розвиток через Інтернет", Асоціація учасників ринку без

дротових мереж передачі даних, Всеукраїнська громадська організація

"Українська Інтернет Спільнота", Фонд "Інформаційне Суспільство Украї

ни", Громадська організація "ІнтерньюзУкраїна", Інститут Інформаційного

Суспільства, Інтернет Асоціація України, Прайвесі Україна. Рекомендації

Форуму недержавних організацій телекомунікаційної сфери та ІКТ були

включені у текст доповіді голови Державного Комітету Зв’язку та Інформа

тизації України п. Олега Яценка, котрий на пленарному засіданні висвітлив

актуальні питання розвитку інформаційного суспільства, серед них – дос

тупність ліцензійного програмного забезпечення, необхідність забезпе

чення довіри та безпеки при використанні ІКТ, необхідність створення но

вої міжнародної системи інформаційної безпеки, яка має бути впровадже

на на національному, регіональному та міжнародному рівнях. У ході висту

пів на пленарному засіданні було підтримано ініціативу України про необ

хідність розширення пунктів колективного доступу на базі мережі вузлів

поштового зв’язку з метою забезпечення рівного доступу до інформації.

Одним з численних заходів, у роботі яких взяла участь українська дер

жавна делегація, стало проведення круглого столу “Створення цифрових

можливостей”. Олег Яценко у своєму виступі зупинився на досвіді України

у розбудові інфраструктури інформаційного суспільства та подоланні циф

рового розриву.

Основним внеском з боку громадського сектору, було представлення

модераторами Громадської Робочої Групи „Електронна Україна” проекту

“На

ціональної Стратегії Розвитку Інформаційного Суспільства України” до

уваги іноземних фахівців з метою отримання його міжнародної експерти

зи, як одного з складових етапів імплементації стратегії. В процесі перего

ворів з учасниками Самміту (офіційно було зареєстровано 13 тисяч учас

ників зі 161 країн) було налагоджено партнерські зв’язки щодо внесення

рекомендацій із удосконалення проекту Стратегії. У процесі доопрацюван

ня та внесення змін до тексту Стратегії, важливою є позиція представників

тих країн, у яких подібні Стратегії вже запроваджені і діють на практиці. Для

України потрібні як успішні приклади запровадження, так і аналіз труднощів

та перешкод на цьому шляху.

Паралельним заходом в рамках проведення Самміту став захід Міжна

родної Мережі Знань (Global Knowledge Partnership) на якому була пред

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 17

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Розділ 1

ставлена проектна діяльність організацій країн Східної Європи та Цен

тральної Азії. Україну у цій глобальній мережі починаючи з весни 2003 року

представляє Фонд "Інформаційне Суспільство України", який під час про

ведення цього заходу отримав статус регіонального координатора GKP

для країн Східної Європи та Центральної Азії на 2004 рік.

Отож, проведення І етапу Всесвітньої зустрічі на вищому рівні вияви

лось більш ніж вдалим, оскільки представниками 161 країни світу були зат

верджені проекти двох основних документів (Декларації Принципів та Пла

ну Дій), загальне бачення і ціль яких полягають у наступному: "побудова на

основі солідарності, партнерства і поваги до розмаїтості культур, етичних і

моральних цінностей 0 орієнтованого на інтереси людей і розвиток, спра

ведливого глобального інформаційного суспільства для всіх".

У затвердженому проекті "Декларації Принципів" визначені шляхи до

сягнення загальної мети – "повномасштабне використання можливостей

ІКТ, у першу чергу для ефективного сприяння в досягненні погоджених на

міжнародному рівні цілей у сфері розвитку, включаючи ті, що задекларова

ні в Декларації Тисячоліття ООН, ... “лік

відації роз

риву в цифрових тех

ноло

гі

ях”. Даний підхід передбачає рішення трьох основних завдань:

— Використання потенціалу ІКТ задля розвитку;

— Скорочення розриву у сфері цифрових технологій (подолання цифрової

нерівності);

— Забезпечення надання універсального, масштабного, справедливого і

доступного за ціною доступу до інфраструктури і послуг на основі ІКТ.

Загальна концепція і принципи, що закріплені в "Декларації

Принципів", повинні бути втілені "Планом Дій" у конкретні міри . "План Дій"

визначений в якості "здатної розвиватися основи, що за

безпечує

просування до інформаційного суспільства на міжнародному,

регіональному і національному рівнях".

Основними напрямками дій, що запропоновані в "Плані Дій" для досяг

нення загальної мети  "реалізації нової концепції глобального інформацій

ного суспільства для всіх", є наступні:

1. Роль органів державного управління та всіх зацікавлених

сторін у сприянні застосуванню ІКТ задля розвитку

Однією з найважливіших рекомендацій "Плану Дій" є включення елек

тронних стратегій, як невід'ємної частини в національні програми соціаль

ноекономічного розвитку. Таким чином, "Планом Дій" передбачено, що всі

країни до 2005 року повинні розробити національні електронні стратегії з

врахуванням місцевих, регіональних і національних потреб і проблем, а та

кож людського потенціалу. Важливим є те, ще успішна розробка і реаліза

ція електронних стратегій можливі лише на основі діалогу і розвитку пар

тнерства. Передбачено, що кожна країна до 2005 року повинна створити,

принаймні одне діюче партнерство між державним і приватним сектором,

як зразок для подальших дій. Також до 2005 року відповідні міжнародні ор

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 18

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Україна на шляху до Всесвітнього Самміту

з Питань Інформаційного Суспільства

ганізації і фінансові установи повинні розробити власні стратегії викорис

тання ІКТ. В якості мір, що стимулюють розвиток ІКТ, пропонуються: реалі

зація стратегії щодо заохочення інвестицій, створення державних інвести

ційних фондів, розвиток венчурного капіталу (на національному і міжна

родному рівнях), створення бізнесівінкубаторів, підтримка експорту прог

рамного забезпечення (торговельне консультування) і науководослідних

мереж та парків програмного забезпечення.

2. Інформаційна і комунікаційна інфраструктура – необ$

хідний фундамент інформаційного суспільства

Інфраструктура є основою для охоплення всіх жителів планети цифро

вими технологіями, тобто надання універсального, стабільного і прийнят

ного в ціновому відношенні доступу до ІКТ для всіх, з врахуванням відповід

них рішень, що вже застосовуються у країнах, що розвиваються, і країнах з

перехідною економікою, з метою забезпечення надійного підключення і

доступу для віддалених та маргіналізованих районів на національному і ре

гіональному рівнях. Органи державного управління в рамках реалізації на

ціональної політики розвитку повинні приймати рішення, спрямовані на

підтримку сприятливого і конкурентного середовища для одержання необ

хідних інвестицій в інфраструктуру ІКТ і для розвитку нових послуг, а також

виробити відповідну політику і стратегію забезпечення універсального

доступу і визначити засоби їхньої реалізації, відповідно до орієнтованих

контрольних показників, а також розробити показники доступу до ІКТ. В

рамках національних електронних стратегій, у відповідності з орієнтовани

ми контрольними показниками, необхідно також забезпечити й удоскона

лювати підключення на основі ІКТ усіх шкіл, університетів, закладів охоро

ни здоров'я, бібліотек, поштових відділень, громадських центрів, музеїв та

інших доступних для населення установ, особливо у тих районах, що зна

ходяться в несприятливих умовах.

3. Доступ до інформації та знань

Органам державного управління та іншим зацікавленим сторонам ре

комендовано створювати стабільно функціонуючі багатоцільові публічні

пункти колективного доступу, що надають громадянам за доступними ці

нами, або безкоштовно доступ до засобів зв'язку, у першу чергу мережі Ін

тернет. Ці пункти доступу повинні, по мірі можливості, володіти достатньою

пропускною здатністю для сприяння користувачам у бібліотеках, навчаль

них закладах, державних структурах, поштових відділеннях й інших гро

мадських закладах, причому особливу увагу варто приділяти сільським і

тим районам, котрі обслуговуються в недостатній мірі, з дотриманням

прав інтелектуальної власності і заохочення використання інформації й об

міну знаннями. Уряди повинні активно сприяти застосуванню ІКТ громадя

нами своїх країн і місцевими органами влади в якості основного робочого

інструменту. Для досягнення цієї мети міжнародному співтовариству й ін

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 19

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Розділ 1

шим зацікавленим сторонам варто підтримувати, як засіб удосконалюван

ня місцевого управління, нарощування потенціалу місцевих органів влади

на основі широкого використання ІКТ.

4. Нарощування потенціалу

Кожен повинен володіти навичками, необхідними для використання

переваг інформаційного суспільства в повній мірі. Тому варто нарощува

ти потенціал і підвищувати грамотність у сфері ІКТ. ІКТ, як ефективний

інструмент, можуть сприяти досягненню у всесвітньому масштабі за

гальної освіти шляхом надання засобів одержання освіти і підготовки

викладачів, створення більш досконалих умов для навчання протягом

всього життя, включаючи і для тих людей котрі не можуть отримати фор

мальну освіту, а також для удосконалення професійних навичок.

Органам державного управління рекомендовано розробляти націо

нальні стратегії для забезпечення повномасштабної інтеграції ІКТ у сфе

ру освіти і професійної підготовки на всіх рівнях, у тому числі в розробку

навчальних програм, підготовку викладачів, управління установами, так

само як і на сприяння розвитку навчання протягом усього життя, а також

розробляти програми ліквідації неграмотності за допомогою ІКТ на на

ціональному, регіональному і міжнародному рівнях і сприяти їхньому

впровадженню.

5. Зміцнення довіри і безпеки при використанні ІКТ

Довіра і безпека є фундаментальними складовими інформаційного

суспільства . У даному напрямку необхідно сприяти розвитку співпраці

між державами в рамках Організації Об'єднаних Націй та з усіма зацікав

леними сторонами в рамках відповідних форумів з метою зміцнення до

віри користувачів, підвищення надійності і захисту цілісності даних та

мереж, аналізу існуючих і потенційних загроз у сфері ІКТ, а також вирі

шення інших питань інформаційної безпеки і безпеки мереж.Органам

державного управління у співпраці з приватним сектором необхідно

попереджувати та виявляти прояви кіберзлочинності і неналежного

використання ІКТ та реагувати на ці прояви шляхом розробки керівних

принципів, що враховували б: роботу яка проводиться в цій галузі;

вивчення законодавства, що дає можливість ефективно розслідувати і

виявляти неналежне використання ІКТ; сприяння ефективним заходам

взаємодопомоги; посилення на міжнародному рівні інституціональної

підтримки профілактики таких інцидентів, їхнього виявлення та ліквідації

наслідків, а також шляхом сприяння утворенню і підвищенню рівня

інформування.

Органи державного управління та інші зацікавлені сторони повинні

активно заохочувати навчання користувачів і підвищувати їхню поінфор

мованість щодо недоторканності приватного життя при роботі у вірту

альному режимі та способів захисту приватності.

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 20