Колодюк А.В. Інформаційне суспільство. Шлях України

Подождите немного. Документ загружается.

Інформаційне Суспільство

Шлях України

291

Інформаційне Суспільство Шлях України

більше не товар. Це вже, здебільшого, доля автоматизованих ліній. Го

ловне  знання і творчі здібності. Головний засіб виробництва  інтелект

самого працівника. Компанії у нових умовах конкуренції істотну перева

гу надають навчанню, що триває протягом усього життя. Людям необ

хідно отримувти інформацію тоді, коли вона їм знадобиться, причому

без відриву від виробництва. Тепер, це навчання, що є невід’ємною час

тиною виробництва. Це надзвичайно важливо для виживання вироб

ництв, адже інноваційна природа інформаційної економіки диктує прин

цип "Зроби сам так щоб твоя продукція застаріла". Сьогодні, це один із

девізів Компанії "Майкрософт". Продукція все одно застаріє, лише го

ловну роль у цьому можуть відіграти конкуренти. [12]

Отже, для ефективного функціонування економічної організації не

обхідне повноцінне забезпечення основним ресурсом нової економіки 

знанням, і відповідна "якість виробника", що виражається не лише пра

цездатністю і продуктивністю але й інтелектом, здатністю до творчості.

Суспільство

Широко поширена цивілізаційна дихотомія: цивілізації прийнято по

діляти на техногенні і традиційні. Перші характерні своїм прагненням до

максимально ефективного використання ресурсів, пошуку нових техніч

них рішень, організаційних інновацій. Другі  до відтворення самих себе.

Першим властиве прагнення до незалежності особистості та індивідуа

лізму. У других переважає пріоритет колективізму. Прикладом техноген

них цивілізацій є євроамериканська, а традиційних  практично всі ци

вілізації Сходу. Такий розподіл цивілізацій, звичайно, дуже умовний: у

рамках кожного цивілізаційного класу існує своя досить широка палітра

особливостей. Проте, така дихотомія має сенс, і вона спостерігається з

античних часів. Багато з цивілізаційних особливостей досить консерва

тивні і народи зберігають їх протягом тисячоліть. Але зараз очевидною є

недостатність подібної класифікації і необхідність більш глибокого ана

лізу особливостей цивілізації різних країн і народів. Традиційні суспільс

тва, що були сформовані у Японії, Тайвані або у Кореї, вийшли сьогодні

на "пік" технічного прогресу. Вони стали безперечними лідерами постін

дустріального суспільства і розглядаються багатьма, як зразок техно

генних цивілізацій. Разом із тим, у взаєминах: особистість  суспільство,

у взаєминах між людьми, у системі цінностей та пріоритетів, у прагнен

ні зберегти самих себе, свій спосіб життя, ці країни належать до тради

ційних цивілізацій.

Постіндустріальне суспільство  не лише європейський зразок, адже

ті його особливості, про які говорилося вище, властиві всім розвинутим

країнам. Наступний крок до Інформаційного Суспільства, до його цивілі

зації ще потрібно буде зробити, і він неминуче буде синтезом цивіліза

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:17 Page 291

Інформаційне Суспільство

Шлях України

292

Інформаційне Суспільство Шлях України

цій Сходу і Заходу. Ці цивілізації дуже різні, але вони взаємодоповнюю

чі. Такий синтез не буде нести уніфікації  він збереже різноманіття циві

лізаційної палітри. Тільки об'єднання культур Сходу і Заходу дасть син

тез, без якого важко очікувати, що планетарне співтовариство знайде

потрібну стратегію виживання.

Отже, на нашу думку, однією з особливостей Інформаційного Сус

пільства буде перетворення сукупності цивілізацій у єдину систему; не в

єдину цивілізацію, а систему, у якій кожна з цивілізацій збереже такі пот

рібні для людства особливості. Зовнішня оболонка не повинна знищити

сутності.

Життя окремих людей і народів стане більш напруженим. Свобода

дій неминуче буде породжувати нерівність, особливо в умовах тих обме

жень і заборон, що будуть накладати екологічні труднощі. Особливу цін

ність для суспільства будуть представляти професіонали та люди, здат

ні до інтенсивної та дисциплінованої діяльності.

Подібно тому, як у минулому столітті після першої науковотехнічної

революції люди, що не вміли читати і писати, позбулися "місця під сон

цем", так і зараз, вже в теперішньому десятилітті, люди, що не володіють

елементарною комп'ютерною грамотністю, виявляться на узбіччі гро

мадського життя. Народи, що не зуміли опанувати інформаційні техно

логії та не навчилися використовувати їх, неминуче виявляться на пери

ферії прогресу. Прорив в інформаційне суспільство буде важким. Він

відкриє етап історії із більш гострою конкуренцією, можливо, позбавле

ний спалахів війни, але не менш жорсткою для окремої людини. Пом'як

шення наслідків такого прориву необхідне і можливе, але воно відбу

деться лише у тому випадку, якщо виникне загальнопланетарне грома

дянське суспільство.

Ствердження інформаційного суспільства буде носити характер бі

фуркації  якісної зміни самих основ цивілізації і соціальної природи сус

пільних відносин. Відкидаючи, у принципі, будьяку соціальну інженерію,

ми не маємо права не уявляти собі можливих наслідків цієї цивілізацій

ної перебудови, не маємо права ігнорувати можливі небезпеки.

Як і всякий революційний процес, перехід до інформаційного сус

пільства може мати непередбачувані наслідки. Завдання полягає не у

тому, щоб планувати його розвиток, а у тому, щоб запобігти можливим

негативним наслідкам (у цьому і полягає відмінність спрямованого роз

витку від планового, керованого). Небезпечний поворот подій цілком

ймовірний. Достатньо уявити собі ситуацію, що виникне при монополі

зації планетарної інформаційної системи і її підпорядкування егоїстич

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:17 Page 292

Інформаційне Суспільство

Шлях України

293

Інформаційне Суспільство Шлях України

ним інтересам окремих груп людей. Ось чому проблеми формування ін

формаційного суспільства  колективна турбота всього людства (урядів,

приватного сектору, громадських організацій, міжнародних структур).

Джерела:

[1] О.Б. Шевчук., О.П. Голобуцкий. “EUkraine Інформаційне Сус

пільство: бути чи не бути” Київ 2001 ЗАТ “Атлант UMS”, 2001;

[2] Bell. D The Coming of Postindustrial Society. A Venture in Social

Forecasting.  N.Y., 1973;

[3] Алексєєва И.Ю. Возникновение идеологии информационного об

щества. www

.iis.ru/events/19981130/alexeeva.ru.html;

[4] Петров С.Т. Информационное Общество: На пути к электронному

государству; http://www.iis.ru

[5] CRIS Campaign Issue Paper. The Information Society: A Sceptical Vi

ew (Polity, 2002);

[6] Draft Declaration of Principles. Document WSIS03/GENE

VA/DOC/4E 10 December 2003.

[7] Куправа Д., Начальник управления Департамента информатики

Парламента Грузии. К вопросу управления процессами развития ком

пьютерных информационных технологий на этапе становления госу

дарства: Методологический аспект;

[8] www.synopsis.kubsu.ru/informatic/operator/lecture/them

http://www.synopsis.kubsu.ru/informatic/operator/lecture/them

[9] www.techno.spb.ru

[10] www.cryptography.ru

[11] Alvin and Heidi Toffler. Creating a new Civilization. The Politics of

Third Wave.  Atlant, 1995;

[12] О.Б. Шевчук., О.П. Голобуцкий. “EUkraine Інформаційне Сус

пільство: бути чи не бути” Київ 2001 ЗАТ “Атлант UMS”, 2001;

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:17 Page 293

Інформаційне Суспільство

Шлях України

294

Інформаційне Суспільство Шлях України

Колодюк Андрій Вікторович. Президент Фонду

„Інформаційне Суспільство України. Розпочав свою

трудову діяльність у США (1992–1995 рр), працюючи в

НьюЙорку в консалтингових і торгових компаніях.

Маючи достатній досвід роботи у західному приват-

ному секторі, в 1994 р. п. Колодюк разом з іншими

засновує компанію "Укрінвестком", яка фінансує пер-

ший проект – компанію Unitrade, а з 1994 по 2000 рр.

– ряд інших успішних проектів сектору ІКТ. У 2001 р. п.

Колодюк проводить реорганізацію компанії "Укрінвестком" та виводить

на ринок оновлену венчурну компанію "АВенчерс". У березні 2004 р.

приймає рішення про вихід із бізнесу, посвятивши себе громадській ді-

яльності: політиці інформаційного суспільства. Свою громадську діяль-

ність почав у 2001 р., ставши одним із засновників і Президентом Всеук-

раїнського Фонду "Інформаційне Суспільство України". З 2002 р. – про-

відний експерт Фонду. Автор аналізів багатьох досліджень у сфері Ін-

формаційного Суспільства. Авторські матеріали опубліковані в наукових

збірниках, матеріалах міжнародних конференцій. З липня 2003 р. Андрій

Колодюк очолює громадську робочу групу „Електронна Україна”, яка

працює над створенням проекту „Національної Стратегії розвитку ін-

формаційного суспільства України”.

Отримав дві вищі освіти: технічну (Київський політехнічний інститут)

і юридичну (Київський національний університет ім. Т.Г.Шевченка).

Береза Тарас Андрійович. З 2002 року працює

експертом у Фонді „Інформаційне Суспільство Укра-

їни”. Коло професійних обов’язків складають такі

напрямки діяльності: дослідження та аналітика між-

народних матеріалів з проблематики розвитку ін-

формаційного суспільства, усні та письмові перек-

лади, грантова діяльність, робота з вітчизняними та

міжнародними експертами, участь у заходах, прис-

вячених питанням розвитку інформаційних процесів.

Особливий інтерес становить питання практичного

запровадження системи електронного уряду та здійснення електронно-

го урядування в Україні.

У листопаді 2002 року брав участь у Регіональній ПанЄвропейській

Конференції з питань розвитку інформаційного суспільства (7–9 листо

пада, Бухарест, Румунія) та в грудні 2003 р. був учасником І стадії Всес

вітнього Самміту з питань інформаційного суспільства (10–12 грудня,

Автори:

(коротка бібліографічна довідка)

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:17 Page 294

Інформаційне Суспільство

Шлях України

295

Інформаційне Суспільство Шлях України

Женева, Швейцарія) у складі громадської робочої групи „Електронна Ук

раїна”, члени якої представляли проект „Національної Стратегії розвит

ку інформаційного суспільства України”.

Жаліло Ярослав Анатолійович. Президент.

Центру антикризових досліджень, кандидат еко-

номічних наук. Автор та співавтор 6 монографій,

понад 10 аналітичних доповідей, понад 30 науко-

вих статей з проблем економічної політики держа-

ви, формування та реалізації економічної стратегії

в Україні. Зокрема, в низці робіт досліджено проб-

леми та перешкоди становленню інноваційної мо-

делі розвитку, економічних важелів активізації ін-

новаційної діяльності. Ці проблеми обговорюва-

лися на серії круглих столів, організованих Центром антикризових дос-

ліджень. Я.А.Жаліло є модератором економічного напрямку Громад-

ської робочої групи „Електронна Україна”.

Березовець Леся Валеріївна, Голова Правління

Фонду

"Інформаційне Суспільство України", викладач

Кафедри організації масовоінформаційної діяль

ності Інституту журналістики Київського національ

ного університету імені Тараса Шевченка, канди

дат філол. наук. Автор численних наукових статей

та аналітичних матеріалів на теми інформаційної

політики, розвитку інформаційного суспільства,

зв’язків із громадськістю, громадської діяльності.

Учасник багатьох всеукраїнських та міжнародних конференцій, семі

нарів, круглих столів.

Лисицький Віктор Іванович. ЕксУрядовий

секретар Кабінету міністрів України, кандидат

економічних наук. Протягом 12 років створював

автоматизовану систему управління найбільшим

суднобудівним заводом України (24000 працівни-

ків); з них 5 років – на керівний посаді. Півтора ро-

ку працював Урядовим секретарем КМУ, де запо-

чаткував створення електронного Уряду. Один рік

– директор Державного департаменту інформа-

ційних технологій та комп’ютерних мереж.

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:17 Page 295

Інформаційне Суспільство

Шлях України

296

Інформаційне Суспільство Шлях України

Бажал Юрій Миколайович. Національний уні-

верситет „КиєвоМогилянська академія”. Доктор

економічних наук, професор, членкореспондент

Академії технологічних наук України.

Проблематику економіки науковотехнічного

прогресу, включаючи економіку інформаційного

суспільства, досліджує більше 30 років. Входив до

складу робочої групи ГКНТ СРСР з підготовки ре

форми державного управління науковотехнічною

сферою, очолював робочу групу колишнього Міністерства науки і тех

нологій України з підготовки проектів концепції науковотехнологічно

го та інноваційного розвитку України та закону про інноваційну діяль

ність, брав участь у підготовці відповідних розділів проектів програм

діяльності урядів України. Очолював відділ економічних проблем нау

ковотехнічного прогресу в Інституті економіки НАН України

(1988–1996) та відділ технологічного прогнозування та інноваційної

політики в Інституті економічного прогнозування НАН України

(1997–1999). З 1993 р. призначених членом Наукової ради Фонду

фундаментальних досліджень України. Автор більше 100 наукових ро

біт, серед яких відома книга – „Економічна теорія технологічних змін”

(1996) та колективна монографія, підготовлена під його керівниц

твом, – „Економічна оцінка державних пріоритетів технологічного

розвитку” (2002).

Дробков Євген Вікторович. Директор Фон-

ду «Інформаційне Суспільство України». Після

закінчення кар’єри офіцера ВМФ СРСР у 1991

році працював комерційним директором провід-

ного українського недержавного видавництва

«АБРИС». Згодом обіймав відповідальну посаду

в Управлінні Інформації, Міністерства закордон-

них справ України. Роботу в «третьому секторі»

розпочав у 1995 році як маркетингдиректор ук-

раїнського відділення міжнародної неурядової

екологічної організації «Грінпіс» Брав участь у менеджменті, моніто-

рингах та оцінках програм TASIC, Європейського Союзу, Трансатлан-

тичної Програми ЄС–США, а також ПРООН та УВКБ ООН в Україні.

Проходив навчання та стажування у Стенфордському Університеті,

США (Програма Підготовки Дипломатів Гуверського Інституту). У да-

ний час викладає в Державній академії керівних кадрів культури і

мистецтв. Автор посібника для студентів «Інформаційно–аналітична

діяльність у міжнародних відносинах» та «Вступ до фаху».

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:17 Page 296

Інформаційне Суспільство

Шлях України

297

Інформаційне Суспільство Шлях України

Коліушко Ігор Борисович. Юрист, народний депу-

тат України у Верховній Раді України ІІ і ІІІ скликань, пра-

цював на різних посадах у Комітеті Верховної Ради Ук-

раїни з питань правової політики.

У 1997–2001 рр. – член Державної комісії з прове

дення в Україні адміністративної реформи.

Автор та співавтор понад 20 законопроектів у галузі

конституційного та адміністративного права, розгляну

тих Верховною Радою України, а також півтора десятка наукових публіка

цій, в основному на теми адміністративної та судової реформи.

На сьогодні – Голова Центру політикоправових реформ, викладач фа

культету правничих наук КиєвоМогилянської академії.

Демкова Мар’яна Станіславівна. Юрист, керівник

проектів Центру політикоправових реформ.

Очолює один з напрямків діяльності організації – ін

формаційне право. Досліджує проблематику доступу до

публічної інформації; перспективи запровадження і фун

кціонування системи електронного урядування в Україні.

Співавтор проекту концепції законопроекту про дос

туп до інформації. Брала участь у підготовці проекту За

кону “Про інформацію” в новій редакції.

Автор багатьох наукових публікацій.

Фігель Марія Василівна. Юрист, експерт Центру по-

літикоправових реформ. Здійснює експертизу законоп-

роектів у сфері інформаційних відносин, освітньої та нау-

кової діяльності.

Досліджує проблему захисту персональних даних та

перспективи вдосконалення законодавства України в цій

сфері.

Цікавиться теорією інформаційного права.

Пазюк Андрій Валерійович. Помічникконсультант народного де-

путата Верховної Ради України, керівник проекту

“Права людини та Інтернет” www

.internetrights.org.ua

Автор монографій: „Захист прав людини стосов

но обробки персональних даних: міжнародні стан

дарти”. – 2000. – 88 с., „Захист прав громадян у

зв’язку з обробкою персональних даних у правоохо

ронній діяльності: європейські стандарти і Україна”.

– 2001. – 258 с., „Права людини та Інтернет”. – 2002.

– 150 с., „Міжнародноправовий захист права люди

ни на приватність персоніфікованої інформації”:

Дис. к.ю.н.: 12.00.11. (2004).

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:17 Page 297

Інформаційне Суспільство

Шлях України

298

Інформаційне Суспільство Шлях України

Іванов Валерій Феліксович. Президент Акаде-

мії Української Преси; професор; доктор філологіч-

них наук; дійсний членакадемік Академії наук вищої

школи України.

Наукові інтереси: Теорія та соціологія масової

комунікації, законодавче забезпечення діяльності

ЗМК, комп'ютерна журналістика. Завідувач кафед

ри організації масовоінформаційної діяльності Інс

титуту журналістики Київського національного уні

верситету імені Тараса Шевченка.

Макаренко Євгенія Анатоліївна. Доктор полі-

тичних наук, професор, зав. кафедри міжнародних

комунікацій та зв’язків з громадськістю Інституту

міжнародних відносин Київського національного уні-

верситету імені Тараса Шевченка. Коло наукових ін-

тересів: міжнародні інформаційні відносини, міжна-

родне інформаційне право, інформаційноаналітич-

не забезпечення зовнішньої політики, глобальне ін-

формаційне суспільство

Городенко Леся. Кандидат філологічних наук;

асистент кафедри видавничої справи та редагування

Інституту журналістики Київського національного уні-

верситету імені Тараса Шевченка

З 2000 року займається дослідженням ринку укра

їнських Інтернетвидань, викладає в Інституті журна

лістики нормативний курс „Інтернетжурналістика”; є

ініціатором відкриття при кафедрі ВСР спеціалізації

„Інтернетвидання”.

Дацюк Сергій Аркадійович. Автор праць з філо-

софії Інтернету http://www.uis.kiev.ua/~_xyz/net_philo-

sophy.html У 1995 почав роботу над «Теорією віртуаль-

ності». З 1996 р – експерт по контенту Інтернет для га-

зети «Бізнес». З 1997 – автор Інтернетпроекту „Куль-

турні провокації”. 1997–2000 рр. – редактор першого

українського мережного журналу „XYZ”; 2000 р. – роз-

робка і запуск інтернетвидання Part.org.ua; 1999 р. –

один з авторів і редактор аналітичної доповіді „Сучасні

фабрики думки”. З квітня 2000 р. працює на ринку ко-

мерційного консалтингу самостійно, консультує ство-

рення низки Інтернетпроектів. 2000 р. – автор і організатор дослідження

„Сучасне новинне виробництво”. 2001–2002 рр. – консультує створення та

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:18 Page 298

Інформаційне Суспільство

Шлях України

299

Інформаційне Суспільство Шлях України

публікується в Інтернетпроекті „Телекритика”. У даний час – консультант

Корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика», що будується на прин-

ципах мережного управління.

Жиляєв Ігор Борисович. Заступник завідуючо-

го секретаріату Комітету Верховної Ради України з

питань науки і освіти, кандидат економічних наук. З

1998 р. – член Консультативної ради з питань інфор-

матизації при Верховній Раді України, автор 6ільше

200 наукових та публіцистичних праць, у тому числі

більш двох десятків наукових та публіцистичних ста-

тей з проблематики становлення інформаційного

суспільства, розвитку Інтернету, електронного уря-

ду, забезпечення прийняття Законів України з пи-

тань інформатизації, а саме: „Про Національну програму інформатиза-

ції” (1998 р.); „Про Концепцію Національної програми інформатизації”

(1998 р.); „Про затвердження Завдань Національної програми інформа-

тизації на 19982000 роки” (1998 р.); „Про внесення змін до Закону Ук-

раїни „Про Національну програму інформатизації” (2001 р.); “Про елек-

тронний документ та електронний документообіг” (2003 р.); “Про елек-

тронний цифровий підпис” (2003 р.) тощо.

Нанівська Віра Теодорівна. Директор Міжнарод-

ного Центру Перспективних Досліджень, кандидат іс-

торичних наук.

Нікітін Володимир Африканович. Замісник дирек-

тора Міжнародного Центру Перспективних Досліджень,

доктор культурології, брав участь у проектах, пов”язаних

із супроводом діяльності ВАТ “Укртелеком”.

Мойсеєнко Антон Олегович. Менеджер з громад-

ських відносин Фонду інформаційне суспільство України.

Сфера професійних обов’язків: займається роботою по

налагодженню співпраці Фонду з державними установа-

ми, громадськими та бізнесовими організаціями, органі-

зацією різноманітних заходів, які проводить Фонд.

Сфера наукових інтересів: готовність населення Украї

ни до діяльності в громадянському та інформаційному сус

пільствах.

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:18 Page 299

Інформаційне Суспільство

Шлях України

300

Інформаційне Суспільство Шлях України

Романенко Станіслав Іванович. Київський сла-

вістичний університет, Інститут економіки та менед-

жменту, кафедра економіки та управління, викладач.

Експерт Центру антикризових досліджень.

Кандидат економічних наук. Інформаційні техно

логії розглядав під кутом проблеми управління про

мисловими підприємствами, дослідженню якої

присвячена кандидатська дисертація, яку захистив у

1969 р. у Московському державному університеті

ім. М. В.Ломоносова. Згодом понад 15 років вивчав

проблеми управління науковими дослідженнями та науковотехнічни

ми програмами в Україні.

Семенченко Андрій Іванович. Начальник сек-

тору захисту та безпеки інформації Національного

центру з питань євроатлантичної інтеграції Украї-

ни. Має понад 90 наукових праць.

Сфера наукових інтересів: стратегічне плану

вання, методи, моделі та механізми розвитку ін

формаційної економіки. Брав безпосередню

участь в розробці нормативноправової бази у

сфері інформатизації, насамперед, законів України

про Концепцію Національної програми інформатизації та про Націо

нальну програму інформатизації. Останні роки працював на посадах

заступника начальника управління програм і проектів інформатизації

Національного агентства з питань інформатизації при Президентові

України, начальника управління програм і проектів інформатизації

Держкомзв’язку та завідуючого сектором інформаційної політики На

ціонального інституту стратегічних досліджень.

Почепцов Георгій Георгійович. Доктор філо-

логічних наук, професор. Керівник Управління

стратегічних ініціатив Адміністрації Президента

України. Завідувач кафедри інформаційної політи-

ки Української академії державного управління

при Президентові України, президент Української

асоціації паблік рілейшнз; член Громадської ради

експертів із внутрішньополітичних питань; керів-

ник робочої групи з питань організації Суспільно-

го телебачення і радіомовлення України. Член Ра-

ди і Член Спілки письменників України. Заслужений журналіст Украї-

ни. Державний службовець 4го рангу.

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:18 Page 300