Колодюк А.В. Інформаційне суспільство. Шлях України

Подождите немного. Документ загружается.

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Інституційне забезпечення – фундаментальна

передумова побудови та розвитку інформаційного суспільства

реалізації державної політики розвитку інформаційного сус-

пільства (у 2005 році).

• У перспективі створити Міністерство Інформаційного Сус-

пільства, яке б стало основним державним органом, відпові-

дальним за розробку і проведення державної політики щодо

розвитку інформаційного суспільства, в тому числі за виконан-

ня плану дій щодо імплементації цієї стратегії (у 2006 році).

• Створити (визначити) мережу спеціалізованих науковотехніч-

них центрів, діяльність яких повинна зосереджуватись на пріо-

ритетних напрямах розвитку інформаційного суспільства:

електронні інформаційні ресурси; електронний бізнес, теле-

медицина, дистанційне навчання тощо (з 2004 року).

Отож, найближчим пріоритетом, у відповідності з положення

ми стратегії, є створення Ради з питань розвитку інформаційно

го суспільства при Кабінеті Міністрів України, яка покликана ста

ти консолідованою платформою в Україні для налагодження сус

пільного діалогу між усіма зацікавленими сторонами у побудові

інформаційного суспільства.

Основними завданнями Ради є [5]

 формування узгодженої позиції представників громадських

організацій та суб’єктів підприємницької діяльності щодо роз

витку Інформаційного Суспільства в Україні, надання відповідної

експертної та консультаційної допомоги Кабінетові Міністрів Ук

раїни, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої

влади з цих питань;

 участь у виробленні ефективних механізмів державної під

тримки і конкретних заходів, пов'язаних з розвитком інформа

ційного суспільства у всіх сферах суспільного життя, вивчення

зарубіжного досвіду в цих питаннях;

 сприяння створенню правових і фінансовоекономічних

умов для розвитку Інформаційного Суспільства, участь у розроб

ці проектів відповідних законів, підзаконних нормативноправо

вих актів, а також проведення експертизи цих документів і управ

лінських рішень з метою визначення їх впливу на розвиток Інфор

маційного Суспільства;

 підготовка рекомендацій з питань міжнародного співробіт

ництва на неурядовій основі та розширення партнерських зв’яз

ків суб'єктів підприємницької діяльності та громадських органі

зацій, сприяння залученню в Україну іноземних інвестицій, вико

ристанню зарубіжних технологій і досвіду;

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 91

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Розділ 2

 сприяння проведенню інформаційноаналітичної та науково

методичної роботи, спрямованої на розвиток Інформаційного

Суспільства, створенню національної системи підготовки кадрів

та розвитку науковотехнічного потенціалу.

Література

1. Draft Plan of Action. Document WSIS03/GENEVA/DOC/5E 10

December 2003.

2. UNDP “National Information Society Policies. ESEEurope Com

mon Guidelines” “Stability Pact for South Eastern Europe”.

3. UN Economic Commission for Europe Information Economy Re

port “EPolicy Development in Transition Economies” (Project Coor

dinator Daewon Choi).

4. Проект ГРГ “Електронна Україна” “Національна Стратегія Роз

витку Інформаційного Суспільства України”

www

.e

ukraі

ne.com.ua/forum

5. ГРГ “Інформаційного Суспільства та галузі інформаційноко

мунікаційних технологій при Кабінеті Міністрів України”.

www

.eukraіne.com.ua/forum.

Сучасні інноваційні теорії обґрунтовують нову концептуальну візію

природи успішного соціальноекономічного розвитку. Цей новий пог

ляд пов’язаний з баченням перспектив національної економіки через

оцінку потенціалу виробництв, які належать до передових технологіч

них укладів. Технологічні зміни на їх користь розглядаються як голов

ний фактор, що визначає шляхи еволюційної динаміки сучасної цивілі

заційної системи. Ці технології генерують періодичну структурну пере

будову економіки через широке впровадження у виробництво базових

інновацій, утворюючих нові галузілокомотиви загального розвитку.

Сьогодні цю функцію реалізують інформаційні технології, які знайшли

Бажал Ю.М.

Розвиток національної інноваційної

системи як складової українського

інформаційного суспільства

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 92

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Розвиток національної інноваційної системи

як складової українського інформаційного суспільства

широке використання в усіх сферах життя. Тому стратегія розвитку ін

новаційних інформаційних технологій в Україні повинна бути централь

ним системоутворюючим фокусом загальної соціальноекономічної

стратегії, яка у цьому ракурсі повинна фактично перетворюватися на

стратегією розбудови українського інформаційного суспільства.

Необхідність переходу на новий технологічний уклад, сьогодні – ін

формаційний, обумовлюється суто економічними чинниками. Досяга

ючи межі економічного зростання, господарська система набуває ста

ну, коли взаємодія технічної та економічної сфер започатковує утво

рення нових технологій, які революційно змінюють виробничу систему.

Традиційні соціальні та інституційні механізми були пристосовані до

старої технологічної системи, і вони у принципі не можуть бути адек

ватними новій структурі інвестицій, новому ринковому попиту тощо.

Вони природно замінюються в процесі поширення нових технологій,

але від швидкості цього процесу в конкретній країні, залежить її гло

бальна конкурентоспроможність. Тому виняткового значення набуває

державна інноваційна політика, яка стимулює широке впровадження

нових інформаційних технологій в країні.

Інформаційні технології виступають ключовим фактором п’ятого

технікоекономічного укладу, який сьогодні обумовлює економічний

розвиток. Ключовий фактор стосується саме масового попиту на від

повідні технологічні зміни. Тому лідери світової спільноти опановують

ці технології з випередженням. Галузі, які інтенсивно використовують

ключовий фактор, найбільш вдало пристосовуються до потреби відпо

відної організації виробництва, є головними інвесторами, позиціону

ються у ролі пріоритетних галузей.

Аналіз української інноваційної політики крізь призму зазначеного

концептуального підходу свідчить про те, що відтворювальна структу

ра промисловості України, яка оцінена за технологічними укладами, не

відповідає вимогам часу. Пануючий сьогодні у розвинутих країнах 5й

“інформаційний” уклад в Україні не перевищує п'яти відсотків промис

лового виробництва. Дивлячись у майбутнє, передові країни вже роз

гортають передумови для експансії виробництв 6го укладу, де ключо

вим фактором разом з інформаційними технологіями виступають біо

технології. Сьогодні фактичним пріоритетом є галузі 3го та 4го укла

дів. Це віддзеркалює просте відтворення стану технологічної бази, яка

сформувалася у минулому. Зрозуміло, що така політика не спроможна

забезпечувати довгострокове економічне зростання країни.

Державна інноваційна політика повинна переорієнтуватися на за

безпечення ресурсами програм, які будуть розвивати галузі сучасного

“інформаційного” укладу. Така політика дозволить більш ефективно

розподіляти обмежені ресурси на інноваційну діяльність. Без виділен

ня достатнього ресурсного забезпечення для реальної реалізації таких

програм політика державних науковотехнологічних пріоритетів зали

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 93

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Розділ 2

шиться на декларативному рівні.

Для переходу в державній інноваційній політиці до цілеспрямова

ного розвитку пріоритетних галузей та сфер “інформаційного” техно

логічного укладу необхідно створити відповідну систему державного

управління такими технологічними змінами. Ті інституції‚ що функціо

нують сьогодні‚ не націлені на реалізацію такого завдання, бо “родо

вим” недоліком існуючої системи визначення обсягів і структури ви

датків державного бюджету на фінансування науковотехнічних та ін

новаційних програм є її відомча домінанта. Наприклад‚ процес форму

вання бюджетних пріоритетів підтримки технологічних змін переважно

базується на пропозиціях міністерств‚ відомств‚ інших центральних

органів виконавчої влади‚ а не на незалежних оцінках їх наукового по

тенціалу та державних потреб.

Відомча модель фінансування‚ працюючи в режимі самозбережен

ня‚ довела до абсурду відносні обсяги фінансування‚ що припадають

на один проект чи вченого‚ унеможливлюючи таким чином їх ефектив

ну роботу. Практика виділення коштів тільки на заробітну плату‚ ще й в

обсязі‚ що не забезпечує елементарних потреб науковців‚ створює

ілюзію фінансування пріоритетів розвитку науки і техніки‚ і виконує по

суті тільки функцію соціальних трансфертів.

Важливим фактором успішності реалізації програм пріоритетного

розвитку галузей високих інформаційних технологій є комерціалізація

результатів науковотехнологічного пошуку. Вона відбувається через

технологічні та продуктові інновації, які є формою впровадження цих

результатів у реальне виробництво з метою підвищення суспільної

продуктивності національної економіки. Основними причинами, що

стримують комерціалізацію через інноваційну діяльність, є відсутність

фінансування та коштів у замовників, високі кредитні ставки та великі

витрати, що пов’язані з нововведеннями. Інноваційна сфера не стала

привабливою для вітчизняних та іноземних інвесторів. Щорічно ними

вкладається не більше 13–15% загальної суми інноваційного фінансу

вання, а основним джерелом фінансування інновацій залишаються

власні кошти підприємств.

Відчутним недоліком теперішньої інноваційної політики в Україні є

намагання проводити її для дуже широко окресленої інноваційної сфе

ри. Фактично держава не має чіткої концепції щодо інноваційних наці

ональних пріоритетів. Часто планується спрямувати бюджетні кошти в

галузі‚ які самі повинні формувати фінансовий ресурс для інноваційних

проривів‚ а не бути споживачами цього ресурсу. Також звертає на се

бе увагу відсутність чітких формулювань щодо розвитку пріоритетних

технологій, у тому числі інформаційних. Це означає‚ що кошти можуть

бути спрямованими на інші цілі‚ як це зазвичай робилося у випадку з

діяльність колишнього Держіннофонду та практикою фінансування

пріоритетних науковотехнічних програм. Процес удосконалення полі

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 94

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Розвиток національної інноваційної системи

як складової українського інформаційного суспільства

тики стимулювання пріоритетного розвитку науки і техніки, на жаль,

набув в Україні тенденції розширення, а не звужування пріоритетних

напрямів.

Широко окреслені пріоритети також часто вступають у протиріччя з

концептуальними теоретичними засадами методів стимулювання ін

новаційнотехнологічної діяльності‚ де основним інструментом моти

ваційного поля виступають різноманітні пільги щодо оподаткування

суб`єктів науковотехнологічної діяльності. Пільги‚ за своєю економіч

ною природою‚ можуть розповсюджуватися на обмежене коло об`єк

тів. Якщо вони стають масовим явищем‚ то тільки руйнують ефективну

координацію економічної діяльності‚ не приносячи користі тим‚ для

стимуляції діяльності кого вони вводилися‚ зокрема‚ для суб’єктів тех

нологічних змін.

В Україні ми вже маємо значний негативний досвід запровадження

таких "широких" систем стимулювання у науковотехнологічній сфері.

Попередні спроби введення спеціальних систем стимулювання науко

вотехнічної та інноваційної активності постійно наштовхувалися на

інституційну непідготовленість їх впровадження – досить швидко на

дані пільги ставали не стимулюючим виключенням, а правилом для ба

гатьох‚ і починали перевищувати бюджетні можливості держави‚ що

призводило до скасування цих пільг.

Виходячи з того, що ефективні інноваційні технологічні зміни є го

ловним фактором довгострокового соціальноекономічного розвитку‚

всі розвинуті держави створили і мають так звану “національну іннова

ційну систему”‚ що уявляє собою комплекс інституційних‚ правових та

економічних заходів щодо стимулювання інноваційних технологічних

змін в країні для забезпечення національних стратегічних переваг та

ефективної міжнародної конкурентоспроможності‚ як на внутрішньо

му‚ так і на зовнішніх ринках. Сьогодні такими ефективними інновацій

ними технологічними змінами вважається впровадження і розповсюд

ження інформаційних технологій.

У цьому контексті постало на часі питання створення в Україні дер

жавної управлінської структури, яка перебрала б на себе роботу по

оцінці, плануванню, та підтримці стратегічних технологічних змін в кра

їні відповідно до загальнонаціональних інтересів. Головною метою цієї

організації повинно стати державне сприяння діяльності щодо іннова

ційнотехнологічного розвитку країни шляхом забезпечення норма

тивної та ресурсної бази, яка обумовила б ефективні технологічні змі

ни в країні у якості підмурку довгострокового економічного зростання.

Таким чином, реалізація державної політики щодо прогресивних

технологічних змін на базі інформаційних технологій потребує ство

рення системи стратегічного планування та оцінки розвитку таких тех

нологій відповідно до національних інтересів з визначенням шляхів та

засобів економічного розвитку на новій ресурсній і технологічній ос

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 95

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Розділ 2

нові. Необхідно створити відповідні державні інституції, які б започат

кували цю діяльність в Україні та увійшли в світову мережу подібних

державних інституцій, яка швидко розвивається. Це надасть можли

вість “не винаходити велосипед” та користуватися міжнародним дос

відом і напрацьованими ресурсами у цій галузі державного управлін

ня.

Стимулююча інноваційна політика становить складне комплексне

явище‚ яке складає елементи‚ з одного боку, національної макроеко

номічної політики щодо створення сприятливого інвестиційного кліма

ту реалізації інноваційних проектів‚ а з другого – запровадження на

державному рівні спеціальних стимулів інноваційних технологічних

змін, що характеризуються і реалізуються наступними заходами:

• Забезпечення умов щодо формування конкурентноздатного націо-

нального виробника інноваційних продуктів ІКТ: проведення відпо-

відної торгівельної політики з елементами підтримуючого протекці-

онізму‚ заохочення проектів спільних досліджень та розробок‚ які

надають доступ до високих сучасних технологій‚ заохочення іно-

земного інвестора утворювати спільні підприємства‚ які виробля-

ють наукоємну продукцію‚ зокрема з найбільш перспективних інно-

ваційних напрямків ІКТ‚ впровадження міжнародних стандартів для

вітчизняних виробництв.

• Запровадження статистичного обліку щодо обсягів та результатів

використання інвестиційноінноваційних податкових пільг: важливі

управлінський моніторинг та гласність у цій справі‚ з обов`язковим

оперативним зворотнім зв`язком щодо ефективності таких заходів

стимулювання інноваційної діяльності.

• Введення системи податкового кредитування приросту обсягів вит-

рат підприємств на дослідження та розробки: інвестування техно-

логічних інновацій неможливе без зростання обсягів науководос-

лідних робіт‚ пов`язаних з адаптуванням новітньої технології до

конкретних умов виробництва‚ де вони впроваджуються. Підвище-

ні витрати такого роду перших років випуску нової продукції потре-

бують нормативної системи більш рівномірного розподілення їх об-

сягів на весь період життєвого циклу інновації.

• Запровадження системи стимулювання кооперації науки і вироб

ництва в інноваційному процесі: встановлення пільгового режиму

оподаткування та норм утворення і припинення діяльності організа

ційних форм‚ які здійснюють кооперативні (спільні) науководос-

лідні та впроваджувальні роботи силами науководослідних уста-

нов (наукових підрозділів університетів) та підприємств і організа-

цій‚ що інвестують наукомісткі технологічні зміни.

• Вдосконалення економічних відносин щодо охорони прав промисло-

вої власності: створення конструктивних механізмів реалізації пра-

вового режиму взаємовідносин‚ що складаються в ринкових умо-

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 96

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Розвиток національної інноваційної системи

як складової українського інформаційного суспільства

вах між авторами‚ власниками‚ споживачами патенту та посеред-

никами в процесі набуття та реалізації авторських прав та патентів

на об`єкти промислової власності з тим‚ щоби гарантувати не-

від’ємне право кожного громадянина володіти‚ користуватися і

розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної творчої діяль-

ності, у тому числі в комерційному режимі.

• Відстоювання прав та інтересів вітчизняних інноваторів на зовнішніх

ринках: підтримка активної участі вітчизняного виробника товарів

та послуг в міжнародному розподілі праці з недопущенням випадків

недозволеної та несумлінної конкуренції‚ активна участь у всіх про-

відних міжнародних організаціях‚ регулюючих світовий трансфер

технологій.

Найважливішим сучасним фактором стимуляції та підтримки інно

ваційного процесу є контроль та заохочення якості продукції та її ви

робництва через систему державної сертифікації. Підтверджуючи від

повідність товарів вимогам державних та міжнародних стандартів‚

сертифікація забезпечує можливість об’єктивного вибору інноваційної

продукції. Існування на підприємствах визнаних через сертифікацію

систем якості є важливою передумовою комерційного успіху. Наяв

ність у вітчизняної продукції визнаного сертифікату якості обумовлює

не тільки її ціну на світових ринках‚ а часто й саму можливість виходу

на них. Сертифікація базується на законодавчих актах‚ що встановлю

ють обов`язкові вимоги до продукції.

У ХХІ сторіччі розраховувати на комерційний успіх зможе лише те

виробництво‚ управління яким відбуватиметься з обов’язковим ураху

ванням стандартів ISO‚ які можуть з часом трансформуватись в єдині

стандарти. Тому участь в роботі над цими стандартами та їх впровад

ження набувають важливого значення для забезпечення доступу укра

їнських підприємств на світові ринки.

Технологічна інновація – це передусім піонерний прорив у локаль

ному місці економічної системи, який за своєю природою неможливий

як масове явище. Тому при удосконаленні інвестиційної політики є ду

же важливим створювати стимулююче економікоправове середови

ще саме тим суб’єктам циклу “наукатехнікавиробництво”‚ які забез

печують позитивні кінцеві результати своєї діяльності у вигляді масо

вої конкурентоспроможної продукції. Державна підтримка тут має но

сити точковий характер і спрямовується на досягнення реалізації наці

ональних пріоритетів розвитку. Можна запропонувати такі напрями і

принципи технологічної політики‚ спрямованої на стимулювання роз

витку галузей “інформаційного” технологічного укладу в Україні:

• Визначення реалістичних пріоритетів розвитку сфери інформацій-

нокомунікаційних технологій (ІКТ) в Україні на державному рівні;

• Визначення державних пріоритетів щодо підтримки конкурентос

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 97

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Розділ 2

проможності українських ІКТ на світових ринках;

• Створення ефективної системи програмноцільового управління

для реалізації визначених державних пріоритетів інформаційноін-

новаційної політики;

• Проведення прагматичної промислової політики‚ жорстко спрямо-

ваної на ефективність кінцевого результату державних програм ін-

форматизації;

• Запровадження ефективної системи економічних стимулів для учас-

ників державних програм інноваційних ІКТ;

• Створення системи прямої та непрямої фінансової підтримки нау-

ковотехнічних розробок та ефективних суб’єктів інноваційної ді-

яльності в сфері ІКТ;

• Створення державної контрактної системи для ефективного розпо-

ділення бюджетних коштів на цілі технологічної політики щодо роз-

будови інформаційного суспільства в Україні;

• Створення законодавчої та інституційної бази для державної під-

тримки ефективних "лідерів" структурних змін у сфері ІКТ;

• Вдосконалення системи охорони прав промислової власності з по-

силенням економічних стимулів для українських винахідників та ін-

новаторів‚ що впроваджують їх у виробництво;

• Розробка дієвих нормативних‚ інституційних та інфраструктурних

заходів щодо підтримки розвитку малого науковотехнічного та ви-

робничого бізнесу в сфері ІКТ.

Для проведення аналітичної роботи щодо спостережень впливу

технологічного розвитку країни на її економічний розвиток в контексті

розбудови інформаційного суспільства необхідно удосконалити ста

тистичну базу відповідної інформації. Зауважимо, що цю роботу, в ба

гатьох аспектах, доцільно спрямувати у напрямі уніфікації нашої систе

ми статистичних обстежень із прийнятої в провідних міжнародних ор

ганізаціях: перш за все ОЕСР, Євростат, Світовий Банк. Наша статисти

ка інформаційної економіки не повністю відповідає цим стандартам,

що утруднює проведення порівняльного міжнародного аналізу. Слід

зазначити, що наші сусіди – Росія, країни Східної Європи – уже зроби

ли змістовні кроки у цьому напрямі і отримали можливість адекватно

звіряти результати своєї інноваційнотехнологічної політики з відпо

відними процесами в розвинутих країнахлідерів світового економіч

ного розвитку.

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 98

Інформаційне Суспільство

Шлях України

Інформаційне суспільство: виклики нової доби

Поруч із беззаперечними перевагами процес розвитку інформацій0

ного суспільства несе численні виклики урядам, системам, державним

апаратам, установам, організаціям та громадянам, які сьогодні по0різ0

ному переживають часи переходу від давно традиційного до нового (ін0

формаційного). Процес такого переходу не є легким, оскільки включає

в себе зміну ментальності, здатність опановувати нові вміння та знання,

використовувати нові засоби для досягнення своїх цілей тощо.

Віртуальний світ став здобутком прогресивних прошарків населення

і це природно для настання чогось нового. Але чи справедливо це? Не

зовсім, оскільки інформаційне суспільство покликане служити всім не

залежно від будь0яких зовнішніх чинників; у цьому і полягає фундамен0

тальна суть цього феномену сучасності – "побудова на основі солідар0

ності, пар

тнерства і поваги до роз

маїтості культур, етичних і моральних

цінностей – орієнтованого на інтереси людей і розвиток, справедливо0

го глобального інформаційного суспільства для всіх". (Проекти доку0

ментів ВСІС, Женева 2003). Отож, на відміну від інших, інформаційне

суспільство – це тип суспільства рівних можливостей, доступних для

кожного, всюди і будь0коли.

Очевидно, що для втілення подібного положення в реальне життя

слід зробити низку прогресивних кроків. На нашу думку, в якому б куточ0

ку світу не відбувався розвиток інформаційного суспільства, слід почи0

нати з реформи, яка сьогодні також набула міжнародного масштабу, а

саме: „навчання протягом життя” (lifelong learning).

Інформаційне суспільство поступово приходить у ті країни, де зрозу0

міли цей принцип сучасного розвитку і надають йому відповідне значен0

ня. Навчання протягом життя – це і є той перехід, який повинен зробити

кожен свідомий громадянин задля кращого майбутнього. Обравши та0

кий шлях розвитку, кожен зрозуміє, що процес навчання та самовдоско0

налення не закінчився за шкільною чи університетською лавою, а пови0

нен тривати завжди. Більше того, такий процес сьогодні не можливий

без використання ІКТ.

Гірша ситуація у тих країнах, де цього не бажають розуміти, сповіду0

ючи застарілі принципи, починаючи від управління державними проце0

Вступ до Розділу 3.

Інформаційне суспільство:

виклики нової доби

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 99

Інформаційне Суспільство

Шлях України

100

Розділ 2

сами та закінчуючи нездатністю забезпечити добробут свої громадян.

Що ж говорити про простих громадян, які й думати не хочуть про якесь

віртуальне суспільство, мовляв, Інтернет – це добре, але хто ж вирішить

наші буденні проблеми? Власне тому, інформаційне суспільство кидає

виклик насамперед для еліти держави, того прошарку, який, діючи у

правильному руслі, зуміє донести ІКТ до свідомості решти населення.

Таким чином, матиме місце зміна ментальності більшості громадян, що

і є найголовнішим викликом, з яким доведеться справлятися усім тим,

хто щиро прагне побачити не лише себе, але й усю країну сучасною,

розвинутою, справді демократичною. В іншому випадку, країни, що роз0

виваються, перебуватимуть на цій стадії ще довго, їх перехідні економі0

ки – у затяжній стагнації, а пересічні громадяни таких країн продовжува0

тимуть заздрити, як добре жити за кордоном.

Звичайно, формат цієї брошури не дозволив нам включити усі мате0

ріали, що відобразили б ті нові можливості, виклики та ризики, які при0

таманні для повсякденного життя. Однак треба щиро сподіватися у те,

що висвітлення нових тем та їх глибокий аналіз стане предметом наших

подальших досліджень вже у найближчому майбутньому.

Від імені авторського колективу,

KNIGA5e.qxd 26.03.2004 15:16 Page 100