Касьянов М.А., Ревенко Ю.П. та ін. Безпека життєдіяльності

Подождите немного. Документ загружается.

103

сові і польові пожежі, великі снігопади й ожеледі, урагани, смерчі і шква-

льні вітри і т.п.

Сейсмоактивні зони оточують Україну на південно-заході і півдні. Це

зони: Закарпатська, Вранча, Кримсько-Чорноморска і Південно-Азовська.

У сейсмічному відношенні найбільш небезпечними областями в Україні є

Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська й АРК. На схилах

Закарпаття відзначаються ділянки землетрусів з інтенсивністю 6-7 балів

(за шкалою Ріхтера). Південне узбережжя Криму належить до регіонів

дуже сейсмонебезпечних. За останні 2 сторіччя тут зареєстровано майже

200 землетрусів від 4 до 7 балів.

Гідрологічно небезпечними явищами, що мають місце в Україні, є:

повені (басейни рік);

селі (Карпатські і Кримські гори);

повені (річки України).

Одночасні матеріальні збитки від впливу на узбережжя Чорного й

Азовського морів сильних штормів (1969, 1971, 1983, 1992 р.р.) досягли

приблизно 520-600 млн.грн.

Найбільш ймовірними зонами можливих повеней на території Украї-

ни є:

у північних регіонах – басейни річок Прип'ять, Десна і їхні притоки.

Площа повені лише в басейні ріки Прип'ять може досягти

600-800 тис.га;

у західних регіонах – басейни верхнього Дністра (площа може дося-

гти 100-130 тис.га.), річок Тиса, Прут, Західний Буг (площа затоплення

20-25 тис.га) і їхніх приток;

у східних регіонах – басейни річок Сіверський Дінець із притоками,

річок Псел, Ворскла, Сула й ін. притоки Дніпра;

у південному і південно-західному регіонах – басейни приток ниж-

нього Дунаю, річки Південний Буг і її приток.

Тривалість повеней (затоплень) може досягти від 7 до 20 діб і більше.

Значну гідродинамічну небезпеку мають водоймища, греблі, дамби,

шлюзи і захисні спорудження Дніпропетровського каскаду, побудовані з

метою захисту від підтоплення і затоплення територій. У комплекс захис-

них споруджень входить 31 насосна станція, що перекачує щорічно 3 км

води, 308,4 км захисних дамб і 325 км берегових укріплень. Чимала части-

на захисних гідротехнічних споруджень на Дніпровських сховищах уже

стала потенційно небезпечною.

Досить розповсюдженим небезпечним явищем природного і техно-

генного характеру є підтоплення територій. У Рівненській області проце-

сами підтоплення охоплено 52% загальної площі, у Волинській – 82%, у

Житомирській – 83%.

104

У Дніпропетровську площа підтоплених ділянок становить близько

6,3 тис.га, у Запорожжі – 9 тис. га, у Донецьку – 5,2 тис. га.

На території Донбасу при загальній площі вуглепромислових районів

близько 15 тис. км

площа осідання досягає 8 тис. км

, а в Дніпропетров-

ській області майже 500 км

. Сумарне просідання земної поверхні в Захід-

ному Донбасі може досягти 5–7 метрів, унаслідок чого в зоні затоплення і

підтоплення виявиться понад 14 тис. га.

Сильні снігопади найбільше часто спостерігаються в Карпатах, а та-

кож у лісостеповій і степовій зонах. В основному по території України

кількість снігових опадів 20-30 мм, іноді 40-70 мм. На території Карпат в

окремих випадках випадає понад 100 мм.

В Україні в зимовий період спостерігаються сильні морози, що дося-

гають -30

С і нижче. Найбільш холодна частина країни – східні і північно-

східні області (Луганська, Сумська, Харківська, Чернігівська).

Найбільшу пожежну небезпеку мають північний і східний регіони, де

щорічно виникає в середньому відповідно 37 і 40 % усіх лісових пожеж.

На сьогоднішній день на території України діють 4 атомних електро-

станції з 16 енергетичними ядерними реакторами, а також понад 3 тис.

підприємств і організацій, що використовують у виробництві, науково-

дослідній роботі і медичній практиці різні радіоактивні речовини, а також

зберігають і переробляють радіоактивні відходи. Сьогодні у сховищах

утримується близько 66 млн. т. РР, що займають площу 542 га.

На території України знаходяться 2 дослідницьких реактори (м. Київ,

Севастополь) і одна критична будова (м. Харків), що тепер знаходиться в

припиненому стані. За архівними даними на Київському реакторі були

аварії в 1968, 1969, 1970 р.р. Тільки в 1968 р. у навколишнє середовище

було викинуто 40 кюрі радіоактивного йоду, що перевищило припустиму

норму в 400 разів. 4 лютого 1970 р. на реакторі в результаті аварії було

опромінено 17 людей.

За даними Держкомстату України у 2001 році в Україні відбулося

4 радіоактивних аварії.

Підприємства з видобутку і переробки уранових руд знаходяться в

Дніпропетровській, Кіровоградській і Миколаївській областях.

Усього в Україні функціонує 1810 об'єктів господарювання, на яких

зберігаються або використовуються у виробничій діяльності більш

283 тис. тонн сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), у тому числі –

9,8 тис. тонн хлору і 178,4 тис. тонн аміаку. Серед них I ступеня хімічної

небезпеки – 76 об'єктів, II – 60 і III – 1134 об'єкта.

В зонах хімічного зараження від цих об'єктів проживає близько

20 млн. людей. (38,5% від населення країни).

105

321 адміністративно-територіальна одиниця (АТО) має рівні хімічної

небезпеки, з них до I ступеня віднесено 154 АТО, до II ступеня- 47 АТО;

до III ступеня – 108 АТО.

Великою проблемою для України залишається забезпечення належ-

них умов збереження, утилізації і знешкодження відходів.

Загальна площа земель, зайнятих під нагромадження відходів (відва-

ли, терикони, смітники і т.д.), становить понад 160 тис. га, а загальна кіль-

кість відходів перевищує 5 млрд. тонн, з них близько 60 млн. тонн відно-

сяться до 1 – 3 класів хімічної небезпеки.

У народному господарстві України діє понад 1500 великих вибухо- і

пожежонебезпечних об'єктів, на яких зосереджено понад 13,6 млн. тонни

твердих і рідких вибухо- і пожежонебезпечних речовин.

Переважна більшість вибухо- і пожежонебезпечних об'єктів розташо-

вана в центральних, східних і південних областях країни, де сконцентро-

вані хімічні, нафто- і газопереробні, коксохімічні і металургійні підприєм-

ства.

Найбільш ризикована щодо виникнення НС вугільна промисловість.

На сьогодні з майже 200 діючих шахт, близько 90% – газонебезпечні,

30% – небезпечні через самозаймання вугілля.

Сьогодні в Україні експлуатуються понад 17 тис. мостів. Майже усі

вони не мають відповідного нагляду, їхній стан не контролюється. На

шляхах загального користування 45% мостів побудовано до 1961 р., хоча

розрахунковий термін служби не перевищує 30-40 років.

Більш ніж 80% енергоблоків на теплових електричних станціях Укра-

їни уже відпрацювали свій розрахунковий ресурс, а 48% - перевищили

граничний ресурс; 40-50 тис.км. електромереж введені в експлуатацію до

1970 р. і практично відпрацювали свій ресурс.

Значну шкоду завдають пожежі в природних екосистемах. Серед них

найбільш поширені лісові пожежі, пожежі степових масивів і на торфови-

щах. Якщо в 2001 році загальна площа уражених пожежами лісів станови-

ла 2960 га, то в 2003 році в лісовому фонді України виникло 4527 пожеж,

якими була охоплена територія 2833 га.

3. Надзвичайні ситуації військового характеру

3.1. Сучасні засоби поразки і їхня коротка характеристика

До сучасних засобів поразки відносять зброю масової поразки (ядер-

ну, хімічну і бактеріологічну) і звичайні засоби нападу.

3.1.1. Ядерна зброя

За потужністю ядерні боєприпаси підрозділяються на:

надмалі (менш 1 тис. т.);

малі (1-10 тис. т);

середні (10-100 тис. т);

106

великі (100 тис. т – 1 млн. т);

надвеликі (більш 1 млн. т).

Розрізняють такі види ядерних вибухів:

наземний (надводний);

підземний (підводний);

повітряний (при висоті вибуху до 10 км.);

висотний (при висоті вибуху від 10 до 100 км.);

космічний (понад 100 км.).

Вражаючим фактором ядерного вибуху є:

ударна хвиля 50% енергії ядерного вибуху;

світлове випромінювання 35%;

проникаюча радіація 4%;

радіоактивне зараження 10%;

електромагнітний імпульс 1%.

Повітряна ударна хвиля являє собою область різкого стиснутого по-

вітря, що поширюється в усі сторони від центра вибуху з надзвуковою

швидкістю.

Вражаюча дія ударної хвилі характеризується надлишковим тиском у

фронті (передня частина хвилі) Р

, швидкісним напором і часом дії удар-

ної хвилі.

Надлишковий тиск – це різновид між максимальним тиском у фронті

ударної хвилі

і нормальним атмосферним тиском

перед ним:

офф

PPP

Одиницею надлишкового тиску в системі Сі є (Па) позасистемна

одиниця – кілограм/сила на квадратний сантиметр (1кгс/см

);

1кгс/см

= 100 кПа.

При впливі ударної хвилі на незахищених людей вона поражає їх в

результаті безпосереднього (прямого), а також непрямого впливу, викли-

каючи травми різного ступеня, що прийнято підрозділяти на :

легкі

= 20 – 40 кПа;

середні

= 40 – 60 кПа;

важкі

= 60 – 100 кПа;

вкрай важкі

100 кПа.

При впливі ударної хвилі на промислові будинки і спорудження вони

можуть одержати руйнування:

повні > 40-60 кПа;

сильні > 20-40 кПа;

середні > 10-20 кПа;

слабкі >8-10 кПа.

107

3.1.2. Світлове випромінювання

Світлове випромінювання ядерного вибуху вражає людей, впливає на

будинки, спорудження, техніку і ліси, викликаючи пожежі. Основним па-

раметром, що визначає вражаючу дію світлового випромінювання, є світ-

ловий імпульс (І

св

Світловим імпульсом називається кількість прямої світлової енергії,

що падає на 1 м

поверхні, перпендикулярної напрямкові поширення світ-

лового випромінювання за увесь час світіння.

Величина світлового імпульсу в системі Сі виміряється в

Дж на 1 м

(Дж/м

Позасистемна одиниця – калорія на 1 см

(кал/см

);

1кал/ см

= 4,2·10

Дж/м

В залежності від значення величини світлового імпульсу розрізняють

опіки шкіри чотирьох ступенів (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Ступені опіків шкіри у залежності від значення величини

світлового імпульсу

Ступінь опіку

Величина світ-

лового імпульсу

кДж/м

Характер поразки

Наслідки опіку при

враженні

Перша

80-160

Почервоніння і припу-

хлість шкіри, що су-

проводжується деякою

хворобливістю

Не втрачають пра-

цездатності. Опіки

гояться порівняно

швидко

Друга

160-400

Утворення на шкірі

міхурів, наповнених

рідиною

Як правило, втрача-

ють працездатність і

мають потребу в

лікуванні

Третя

400-600

Повне руйнування

шкірного покриву,

утворення виразок.

Мають потребу в

тривалому лікуванні.

На місці ураження

утворяться шрами

Четверта

Більш 600

Омертвлення підшкір-

ної клітковини, м'язів і

кісток, обвуглювання

Мають потребу в

тривалому лікуванні,

можливий смертель-

ний результат

108

3.1.3. Проникаюча радіація

Час дії проникаючої радіації на наземні об'єкти становить 15-25ºС і

визначається часом підйому хмари вибуху на висоту 2-3 км, при якій гама-

нейтронне випромінювання, що поглинається товщею повітря, практично

не досягає поверхні землі.

Основним параметром, що характеризує вражаючу дію проникаючої

радіації, є доза випромінювання.

Променева хвороба І ступеня (легка) виникає при сумарній дозі ви-

промінювання 100-200 рад. Прихований період продовжується 3-5 тижнів,

після чого з'являються нездужання, загальна слабість, нудота, запаморо-

чення, підвищення температури. Після видужання працездатність людей,

як правило, зберігається.

Променева хвороба II ступеня (середня) виникає при сумарній дозі

випромінювання 200-400 рад. Протягом перших 2-3 діб спостерігається

бурхлива первинна реакція організму (нудота і блювота). Потім настає

прихований період, що триває 15-20 діб. Видужання при активному ліку-

ванні настає через 2-3 місяці.

Променева хвороба III ступеня (важка) настає при дозі випроміню-

вання 400-600 рад. Прихований період становить 5-10 діб. Хвороба проті-

кає інтенсивно і важко. У випадку успішного результату видужання може

наступити через 3-6 місяців.

Променева хвороба IV ступеня (украй важка), що настає при дозі по-

над 600 рад, є найбільш небезпечною і, як правило, приводить до смерте-

льного результату.

Захистом від проникаючої радіації є перешкоди й укриття з різних

матеріалів, що послаблюють потік гама-променів і нейтронів. Ступінь

ослаблення проникаючої радіації характеризують шаром половинного

ослаблення, шаром того або іншого захисного матеріалу, здатним змен-

шити дозу проникаючої радіації в 2 рази.

Ефективність захисту від проникаючої радіації характеризується ко-

ефіцієнтом ослаблення радіації

, що показує, у скільки разів дана пе-

решкода послабляє радіацію, визначається за формулою:

h/d 2

поло

де h – товщина захисного шару, см.;

пол

– шар половинного ослаблення, см. (товщина шару матеріалу,

що послаблює випромінювання в 2 рази).

109

Відношення

пол

; n – кількість шарів половинного ослаблення,

тоді:

2К

3.1.4. Радіоактивне зараження

Ступінь зараження місцевості радіоактивними речовинами характе-

ризується рівнем радіації „Р‖.

Рівень зараження на сліді хмари ядерного вибуху неоднаковий. Він

поступово зменшується в міру видалення від центра вибуху і до бічних

границь від осі сліду. Звичайно рівень радіації на границях зон приводять

до однакового часу – на 1 годину після вибуху.

Прийнято виділяти 4 зони радіоактивного зараження місцевості:

1. Зона помірного зараження (зона «А») – рівень радіації на зовніш-

ній границі зони на 1 годину після вибуху становить 8 р/год. На

частку цієї зони припадає до 80% площі всього радіаційного слі-

ду.

2. Зона сильного зараження (зона «Б») – рівень радіації на зовнішній

границі на 1 годину після вибуху становить 80 р/год на частку цієї

зони припадає 10-12% площі всього радіоактивного сліду.

3. Зона небезпечного зараження (зона «У») – рівень радіації на зов-

нішній границі цієї зони на 1 годину після вибуху становить

240 р/год. На частку цієї зони припадає 8-10% площі всього радіо-

активного сліду.

4. Зона надзвичайно небезпечного зараження (зона «Г») – рівень ра-

діації на зовнішній границі цієї зони становить 800 р/год.

Місцевість вважається зараженою, якщо рівень радіації становить

0,5 р/год і більше у воєнний час, у мирний час 0,2 Р/год.

Якщо рівень радіації через 1 год після вибуху прийняти за 100%, то:

через 7 годин він становитиме: 10%;

через 49 годин становитиме: 1%;

через 343 години становитиме: 0,1%.

3.1.5. Хімічна зброя

Хімічною зброєю називаються отруйні речовини і засоби їхнього за-

стосування. Хімічна зброя є засобом масового ураження незахищених лю-

дей і тварин.

За токсичною дією на організм ОР підрозділяються на такі групи:

ОР нервово-паралітичної дії, що уражають центральну нервову сис-

тему. До них відносять: зарин, зоман, Ві-гази.

110

ОР шкірно-наривної дії, що уражають шкіру, очі, органи дихання і

травлення. До них відносяться: іприт, люїзит, азотистий іприт.

ОР загальноотрутної дії, уражаючі кров і центральну нервову систе-

му, що викликають загальне отруєння організму. До них відносяться: си-

нильна кислота, хлорціан, оксид вуглецю, фосфористий водень.

ОР задушливої дії уражаючі органи дихання. До них відносяться: фо-

сген, дифосген.

ОР психологічної дії, уражаючі центральну нервову систему, пору-

шують психічну діяльність, приводять до порушення функцій окремих

органів і нормального сприйняття навколишнього середовища. До них

відносять: (бізед) і діетиламід лізаргінової кислоти)

ОР подразнюючої дії, що викликають подразнення органів дихання й

зору. До них відносяться: хлорацетофенон адамсит.

Найбільш токсичні ОР нервово- паралітичної дії. Навіть одного вди-

хання повітря, зараженого Ві- газами, досить, щоб через кілька хвилин

викликати смертельне зараження незахищеної людини.

За тривалістю дії ОР підрозділяються на стійкі ОР і нестійкі ОР.

Формули для розв’язку задачі.

max

- максимальна витрата води в річці при рясних опадах, м

/с,

max

визначається за формулою:

0max

6,3

/с, (1)

де

– інтенсивність опадів, мм/год;

- площа випадання опадів, км

;

- витрата води в річці в звичайних умовах, м

/с,

визначається за формулою:

0000

VBhQ

/с. (2)

де

- глибина ріки, м;

- ширина ріки, м;

- швидкість потоку до паводка, м/с.

Задача. В результаті випадання опадів, інтенсивність яких становила

= 20 мм/год, а площа

= 40 км

, річка наповнилася водою. Визначити

максимальні витрати води в річці

max

, якщо відомо, що глибина річки

дорівнює

= 3 м; ширина

= 28 м, а швидкість потоку до паводка ста-

новила

= 1 м/с.

111

Розв’язок

1. Визначаємо витрати води в річці в звичайних умовах

0000

VBhQ

/с за формулою (2)

421283

/с.

2. Визначаємо максимальну витрата води в річці.

0max

6,3

/с. за формулою (1)

2,26442

6,3

4020

max

/с.

Відповідь: максимальна витрата води в річці становитиме 264,2 м

/с.

Запитання для самоконтролю засвоєння знань

1. Дати визначення надзвичайної ситуації (НС).

2. Що таке аварія, на які категорії вона поділяється?

3. Що розуміється під стихійним лихом?

4. Як класифікуються надзвичайні ситуації?

5. Що є основними причинами виникнення НС?

6. Основні вражаючі фактори НС.

7. Перелічити основні види наслідків НС.

8. Перелічити НС природного і техногенного характеру, очікувані на території

України.

9. Дати визначення і коротко розглянути сучасні засоби поразки.

10. Вражаючі фактори ядерної зброї.

11. Що є одиницею виміру надлишкового тиску?

12. Що розуміється під світловим випромінюванням?

13. Основний параметр, що характеризує вражаючу дію проникаючої радіації.

14. Зони радіоактивного зараження місцевості.

15. На які групи поділяються отруйні речовини за токсичним впливом на орга-

нізм?

Рекомендована література

[15, с. 238-241; 16, с. 52-54, 67-95; 33].

112

3. ОЦІНКА РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ ПРИ АВАРІЇ НА АЕС І

ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ

План

Вступ

1. Поняття про радіаційну обстановку і методи її виявлення.

2. Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на АЕС.

3. Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні ядерної зброї.

Вступ

В результаті радіоактивного зараження (при застосуванні супротив-

ником ядерної зброї або аварії на АЕС) створюється складна обстановка з

зараженням повітря, місцевості і розташованих на ній об'єктів, що вплине

на виробничу діяльність ОГД і особового складу формування ЦО.

В результаті аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 р. було заражено радіоак-

тивними речовинами 48 тис. гектарів земельних угідь. Тридцятикіломет-

рова зона відчуження навколо АЕС виведена з виробництва.

Своєчасна і грамотна оцінка радіаційної обстановки дозволяє визна-

чити і провести у встановлений термін заходи ЦО, що виключають або

значно зменшують втрати особового складу і виробничого персоналу, ма-

теріальний збиток, забезпечує організаційне проведення РіІНР.

1. Поняття про радіаційну обстановку і методи її виявлення

Під радіаційною обстановкою розуміють масштаби і ступінь радіоак-

тивного зараження місцевості, викликаний застосуванням ядерної зброї

або аварією на АЕС і їхній вплив на діяльність об'єкта, сил ЦО і населен-

ня.

Масштаби і ступінь радіоактивного зараження місцевості залежать

від кількості та виду ядерних вибухів, часу, що минув з моменту вибухів, і

метеоумов, найбільший вплив з яких робить середній вітер.

Виявлення радіаційної обстановки включає збір і обробку даних про

радіоактивне зараження і нанесення за цими даними зон зараження на ка-

рту.

На об'єктах виявлення радіаційної і хімічної обстановки проводять

пости радіаційного і хімічного спостереження, ланки і групи радіаційної і

хімічної розвідки.

Оцінка радіаційної і хімічної обстановки проводиться штабами і слу-

жбами ЦО об'єктів і командирами формувань.

Під оцінкою радіаційної обстановки розуміється вирішення основних

завдань з різних варіантів дій формувань, а так само виробничої діяльності

об'єкта в умовах радіоактивного зараження, аналіз отриманих результатів і