Калачова І. В., Трофімова Г.Г. Правова статистика

Подождите немного. Документ загружается.

178

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ

ІНДЕКСІВ У ПРАВОВІЙ СТАТИСТИЦІ

8.1. Суть індексів і їх роль у вивченні динаміки суспіль-

но-правових явищ.

8.2. Застосування індексів агрегатної форми до аналізу

правопорушень.

8.3. Оцінювання рівня та динаміки суспільної небезпе-

ки злочинності за допомогою індексів.

8.4. Характеристика динаміки середніх рівнів правових

показників на основі індексів, середніх величин.

Питання і завдання для самоконтролю.

8.1. Суть індексів і їх роль у вивченні

динаміки суспільно-правових явищ

Індекси є одним із видів узагальнювальних показників

у правовій статистиці. Слово «індекс» латинського походження,

яке буквально означає «показник». За своєю суттю — це віднос-

ний показник, який характеризує зміну рівня правового явища у

часі або його співвідношення у просторі. Індекси схожі з віднос-

ними показниками динаміки або порівняння, але існує три прин-

ципові відмінності індексів від них:

 індекси дають змогу вимірювати зміну складних суспільно-

правових явищ, отримувати і порівнювати агреговані правові по-

казники;

 індекси дозволяють проаналізувати вплив окремих факторів

на зміну агрегованого правового показника;

 індекси є показниками порівняння не тільки з минулим пері-

одом, але і з іншою територією або з нормативом.

Виокремлюють три основні ознаки, за якими класифікуються

індекси:

 база порівняння;

 характер правових показників;

 ступінь охоплення правових явищ.

179

Якщо індекс — це результат порівняння двох рівнів правового

показника — поточного та базисного, то і вид індексу залежить

від бази порівняння. Порівняння з базисним рівнем правового

показника дає динамічний індекс, з рівнем іншого аналогічного

об’єкта (суду, прокуратури, міліції) — територіальний індекс,

з нормативним рівнем — індекс дотримання нормативів. Але у ви-

вченні правопорушень останнього виду індексів не буває, оскіль-

ки це негативне явище, яке не нормується.

За характером досліджуваних показників, які характеризу-

ють правові явища, розрізняють індекси кількісних, якісних і

об’ємних правових показників. Наприклад, кількість зареєстро-

ваних злочинів, кількість цивільних справ, що надійшли до су-

ду, чисельність суддів, кількість адміністративних правопору-

шень — це кількісні правові показники; сума завданих збитків

унаслідок скоєння одного злочину, сума позову по одній цивіль-

ній справі, кількість судових справ на одного суддю, сума на-

кладеного чи стягненого штрафу за одне адміністративне право-

порушення — якісні правові показники; загальна сума завданих

збитків унаслідок скоєння всіх злочинів, загальна сума позову

по усіх цивільних справах, загальна кількість розглянутих судо-

вих справ, загальна сума накладеного чи стягненого штрафу —

об’ємні правові показники.

За ступенем охоплення правових явищ індекси поділяються

на індивідуальні та зведені, які, у свою чергу, поділяються на

загальні та групові (видові). Залежно від мети дослідження та

наявної інформації використовуються різні форми побудови

зведених індексів: агрегатна і середньозважена. У кримінально-

правовій статистиці прикладом зведених індексів можуть бути

індекси злочинів, об’єднаних родовим об’єктом кримінально-

правового захисту, наприклад: злочини у сфері економіки, зло-

чини проти держави, злочини проти державної і колективної

власності, злочини проти життя, здоров’я, волі і гідності особи,

господарські злочини і т. п. Обчислення таких індексів значно

ускладнюється тим, що вони вимірюють динаміку різнорідних

правових явищ, безпосередньо непорівнюваних.

Індивідуальні індекси характеризують зміну в часі або відоб-

ражають співвідношення у просторі одного якогось правового

явища. Наприклад, кількості житлових справ, що надійшли до

суду в поточному кварталі порівняно з попереднім, кількості за-

реєстрованих злочинів одного виду в поточному році порівняно

з попереднім, коефіцієнта судимості в одному регіоні, порівня-

но з іншим і т. п.

Best books Ageofbook.com

180

Індивідуальний індекс позначається «і» і обчислюється як

співвідношення абсолютних правових показників індивідуально-

го правового явища за два періоди. Період, показники якого по-

рівнюються, називається поточним або звітним і позначається

«1». Період, з показниками якого ведеться порівняння, назива-

ється базисним і позначається «0».

Правовий показник, що порівнюється у часі або у просторі,

називається індексованою величиною. Правовий показник, з

яким здійснюється порівняння, називається базисним. У динаміч-

них індексах базисним є показник попереднього періоду часу,

в територіальних індексах — правовий показник, що належить до

якоїсь із порівнюваних територій або інших об’єктів. Вибір тери-

торій чи об’єктів довільний.

Індивідуальний індекс дозволяє встановити, як відрізняється

рівень правового явища у звітному періоді порівняно з базисним.

Якщо обчислений індекс більше 1 чи 100 %, то рівень правового

явища зростає, а якщо індекс менше 1 чи 100 %, то рівень право-

вого явища зменшується.

Якщо позначити буквою f кількісний правовий показник, бук-

вою х — якісний, а їх добуток xf — об’ємний, тоді індивідуальні

індекси цих показників визначаються за формулами:



— індивідуальний індекс кількісного правового по-

казника;



— індивідуальний індексякісного правового показника;



— індивідуальний індекс об’ємного правового по-

казника.

Наприклад, у 2000 році засуджено за шахрайство 2676 осіб,

а у 1990 році — 839. Індивідуальний динамічний індекс цього по-

казника

2,3

839

2676



, тобто кількість засуджених за шахрайст-

во в 90-х роках ХХ століття зросла в 3,2 раза. Або кількість за-

реєстрованих грабежів на 100 тис. населення у 2000 році в За-

карпатській області становила 12 випадків, а у Львівській — 44

випадки. Територіальний індивідуальний індекс дорівнює

7,3



, тобто у Львівській області зареєстровано в 3,7 раза

більше грабежів, ніж у Закарпатській.

181

При індексному вивченні динаміки індивідуальних право-

вих явищ необхідно враховувати властиві цьому процесу зако-

номірності, які виражаються у вигляді взаємозв’язків між по-

казниками:

 добуток ланцюгових індексів дорівнює кінцевому базисному

індексу;

 частка від ділення наступного базисного індексу на попе-

редній дорівнює відповідному ланцюговому індексу;

 добуток індексів співмножників дорівнює індексу добутку

правових показників, які характеризують зміну пов’язаних між

собою правових явищ:

xffx

iii 

;

 частка від ділення одиниці на індивідуальний індекс прямо-

го показника дорівнює індивідуальному індексу оберненого йому

показника.

Загальний індекс — це співвідношення рівнів показника

складного правового явища, до якого входять різнорідні елемен-

ти. Загальний індекс позначається літерою «І» і визначається з

урахуванням певних умов.

Якщо правові показники, які характеризують правові явища, є

порівнюваними, то загальні індекси визначаються за формулами:

 індекс якісного правового показника





;

 індекс кількісного правового показника





Наприклад, співвідношення кількості обвинувачених за два

роки за різні види злочинів, кількості суддів за два роки в розпо-

ділі по районах міста і т. п.

Якщо правові явища різнорідні і безпосередньо непорів-

нювані, то виникає проблема приведення їх до порівнюваного

виду. Це досягається побудовою загальних індексів агрегатної

форми.

Індекси широко використовуються при вивченні динаміки су-

спільно-правових явищ, починаючи з тяжкості наслідків окремо-

го правопорушення і закінчуючи зміною характеру і ступеня су-

спільної небезпеки злочинності в цілому. Наприклад, органи

внутрішніх справ обчислюють тяжкість наслідків ДТП, як спів-

відношення кількості загиблих до кількості постраждалих у до-

рожньо-транспортних пригодах та аналізують динаміку цього

показника.

Юристам часто доводиться мати справу з індексами у практи-

ці роботи міліції, судів, прокуратури при розслідуванні злочинів

Best books Ageofbook.com

182

економічного спрямування, справ про посадові і господарські

злочини, злочини проти державної і колективної власності. Знан-

ня індексів дозволяє юристам краще орієнтуватися у складних

економічних процесах. Цим і пояснюється необхідність вивчення

індексного методу аналізу суспільно-правових явищ.

8.2. Застосування індексів агрегатної

форми до аналізу правопорушень

Основною формою загальних індексів є агрегатна

форма. Нині це найпоширеніша форма індексів, яка викорис-

товується у практичній статистиці багатьох країн світу. Особ-

ливість цієї форми індексів полягає в безпосередньому порів-

нянні двох сумарних однойменних показників. Отже, індекси

агрегатної форми — це співвідношення абсолютних сумарних

величин типу



. У найпростішому випадку абсолютна су-

марна величина визначається як сума добутків двох показни-

ків, один з яких індексується, а інший — є вагою або сумірни-

ком. Вагою, як правило, виступає кількісний правовий по-

казник (f), а сумірником — якісний правовий показник (х),

добуток яких дає об’ємний правовий показник, який залежить

від зміни рівня х і рівня f.

Будуючи індекси агрегатної форми, обов’язково дотримують-

ся такого правила:

 якщо індексується якісний правовий показник (х), то вага

або кількісний правовий показник (f) фіксується на рівні поточ-

ного періоду;

 якщо індексується кількісний правовий показник (f), то су-

мірник (якісний правовий показник) (х) приймається однаковим

на рівні базисного періоду.

Тоді загальний індекс якісного правового показника (

)

агрегатної форми обчислюється за формулою:





і ха-

рактеризує зміну цього показника в поточному періоді порів-

няно з базисним при фіксованому рівні кількісного правового

показника. Так індексуються всі правові показники, пов’язані з

одним елементом сукупності: кількістю засуджених, яка при-

падає на один злочин, кількістю розглянутих справ, яка припа-

дає на одного суддю, мірою покарання за один вид злочину,

сумою стягненого штрафу за одне адміністративне правопо-

рушення і т. ін.

183

Загальний індекс кількісного правового показника

обчис-

люється за формулою:





і характеризує зміну цього

показника в поточному періоді порівняно з базисним за фіксова-

ного рівня якісного правового показника. Це індекси кількості

зареєстрованих злочинів, кількості засуджених за вироками су-

дів, що набрали законної чинності, чисельності судів, які розгля-

дали справи, кількості кримінальних чи цивільних справ, кілько-

сті адміністративних правопорушень та ін.

Загальний індекс об’ємного правового показника:





Він характеризує зміну цього показника за рахунок обох факторів —

як кількісного, так і якісного правового показника.

Індекси, які характеризують зміну правових показників,

пов’язаних між собою як співмножники, називаються співзалеж-

ними. Співмножники в таких випадках виступають як факторні

показники, від рівня яких функціонально залежить результатив-

ний правовий показник. Наприклад, загальна кількість засудже-

них за скоєння злочинів залежить від кількості скоєних злочинів і

кількості засуджених за один злочин, або кількість розглянутих

справ у суді залежить від кількості суддів і кількості справ, яка

припадає на одного суддю, або загальний показник злочинності

залежить від кількості скоєних злочинів і їх тяжкості, або загаль-

на сума стягненого штрафу залежить від кількості адміністратив-

них правопорушень і суми стягненого штрафу за одне адмініст-

ративне правопорушення.

У зв’язку з цим при індексному аналізі динаміки правових

явищ виникає потреба визначення ролі окремих факторів у зміні

результативного правового показника. Так, із суспільного погля-

ду зовсім не байдуже, за рахунок чого збільшився показник зло-

чинності в окремому регіоні — за рахунок зростання абсолютної

кількості скоєних злочинів чи за рахунок підвищення їх тяжкості.

Індексний метод дає змогу оцінювати вплив окремих факторів

як у відносному, так і в абсолютному виразі. Оцінка впливу кож-

ного з факторів означає обчислення індексів факторних правових

показників відповідної системи співзалежних індексів. У загаль-

ному вигляді двофакторні індекси поєднуються так: добуток ін-

дексів співмножників дорівнює індексу їх добутку:

xffx

III 

Справді,





Best books Ageofbook.com

184

Поряд з відносними характеристиками взаємопов’язаних пра-

вових показників важливе аналітичне значення має обчислення

абсолютних змін цих показників. Визначення абсолютного при-

росту результативного правового показника за рахунок зміни кож-

ного фактора теж здійснюється на основі системи індексів.

Якщо аналізується індивідуальне правове явище, то використо-

вується система індивідуальних індексів. Загальний абсолютний

приріст результативного правового показника на основі індивідуаль-

них індексів обчислюється за формулою:

0011

fxfxxf 

. Його

можна розкласти за факторами:

 за рахунок якісного фактора

101

)( fxxx 

;

 за рахунок кількісного фактора

001

)( xfff 

Очевидно, що

fxxf 

Отже, можна сформулювати правило: абсолютний приріст

результативного правового показника за рахунок якісного фак-

тора х дорівнює приросту цього фактора, помноженому на по-

точний рівень кількісного фактора

, а абсолютний приріст за

рахунок кількісного фактора f дорівнює приросту цього факто-

ра, помноженому на базисний рівень якісного фактора

Розкладання абсолютного приросту за факторами на основі за-

гальних індексів здійснюється аналогічно індивідуальним індексам.

При цьому індекси будуються з урахуванням їхньої специфіки, яка

полягає у зважуванні і фіксуванні ваги. Абсолютна зміна правового

показника за рахунок окремих факторів обчислюється як різниця

між чисельником і знаменником відповідних факторних індексів.

Ця різниця зі знаком «+» означає абсолютний приріст, зі знаком

«–» — абсолютне зниження результативного правового показника.

Для співзалежних двофакторних індексів розкладання абсолютного

приросту в загальному вигляді записується як така система формул:

 

 fxfxfxxf

0011

;

 



1011

fxfxx

;

 



0010

fxfxf

Для оцінювання загальної зміни злочинності в динаміці про-

фесором А. А. Герцензоном пропонується поряд з індивідуаль-

ними індексами застосовувати загальні індекси. Якщо, наприк-

лад, в окремому регіоні за відповідний період часу кількість

злочинів одних видів скоротилась, а інших видів — зросла, то зага-

льну зміну злочинності можна оцінити лише на основі загальних

індексів, які дозволяють проаналізувати динаміку злочинності в

цілому.

185

Кількість злочинів окремих видів не може враховувати їх тяж-

кість. Тому А. А. Герцензоном пропонується як сумірник тяжко-

сті застосовувати міру покарання.

Наприклад, проаналізуємо динаміку злочинності за групою

злочинів проти індивідуальної власності за допомогою загальних

індексів (табл. 8.1).

Таблиця 8.1

КІЛЬКІСТЬ ЗАРЕЄСТРОВАНИХ ЗЛОЧИНІВ

ТА ПОКАРАННЯ ЗА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ

ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ ЗА 1995—2000 роки

Злочини проти

індивідуальної

власності

1995 рік

2000 рік

Умовний показник

злочинності, тис.

Кількість злоч

и-

нів, тис.

Покарання, р

ків

Показник злочи

н-

ності, тис.

Кількість злоч

и-

нів,

тис.

Покарання, р

ків

Показник злочи

н-

ності, тис.

Крадіжки

Грабежі і розбої

Вимагательство

208,5

35,2

3,5

1042,5

246,4

10,5

177,0

26,7

2,7

1062,0

213,6

5,4

885,0

186,9

8,1

Разом

247,2



1299,4

206,4



1281,0

1080,0

Індивідуальні індекси кількості зареєстрованих злочинів про-

ти індивідуальної власності характеризують зменшення крадіжок

на 15,1 % (

849,0

), грабежів і розбоїв — на 24,1 % (

759,0

вимагательств — на 22,9 % (

771,0

Але з урахуванням тяжкості скоєних злочинів показник зло-

чинності проти індивідуальної власності громадян становить:

986,0

4,1299

0,1281



, тобто цей показник 2000 року порівняно з

1995-м зменшився лише на 1,4 %. Це зменшення відбулося під

впливом різнонаправленої дії двох факторів: збільшення тяжкості

злочинів проти індивідуальної власності і зменшення зареєстро-

ваної їх кількості.

Вплив зменшення кількості зареєстрованих злочинів на дина-

міку показника злочинності показує індекс

831,0

4,1299

0,1080



Best books Ageofbook.com

186

Тобто показник злочинності 2000 року в Україні зменшився на

16,9 % за рахунок зменшення кількості злочинів проти індивіду-

альної власності кожного виду.

Вплив збільшення тяжкості скоєних злочинів на динаміку по-

казника злочинності дозволяє встановити

186,1

0,1080

0,1281



. Тобто

показник злочинності в Україні 2000 року збільшився на 18,6 %

за рахунок зростання тяжкості зареєстрованих злочинів проти ін-

дивідуальної власності.

Ці індекси пов’язані між собою таким чином: 0,891 1,186 = 0,986.

Можна розкласти також абсолютну зміну показника злочин-

ності за рахунок окремих факторів:

тис.4,184,2014,219

тис.,4,184,12990,1281

тис.0,2010,10800,1281

.тис4,2194,12990,1080









Отже, показник злочинності у 2000 році порівняно з 1995 ро-

ком зменшився на 18,4 тис., у тому числі за рахунок зменшення

кількості зареєстрованих злочинів проти індивідуальної власнос-

ті цей показник зменшився на 219,4 тис., а за рахунок підвищен-

ня тяжкості скоєних злочинів — збільшився на 201,0 тис.

8.3. Оцінювання рівня та динаміки

суспільної небезпеки злочинності

за допомогою середньозважених індексів

Агрегатна форма індексів дозволяє розв’язати ряд кон-

кретних завдань статистико-економічного аналізу правопору-

шень. Чисельник і знаменник будь-якого з агрегатних індексів

легко інтегрується і тому зміст самого індексу не викликає сум-

нівів. Але в окремих випадках неможливо вивчити динаміку пра-

вопорушень саме на основі цієї форми індексів. Виникає потреба

у використанні інших форм загальних індексів — середньої ариф-

метичної та середньої гармонійної.

Для характеристики динаміки кількісного правового показ-

ника в середньому по сукупності різнорідних правових явищ

агрегатна форма цього показника f перетворюється на серед-

ню арифметичну зважену форму:

;;

fif

fff





187





xfi

де

— індивідуальний індекс кількісного правово-

го показника;

— об’ємний правовий показник базисного пе-

ріоду, вага індивідуальних індексів.

Для характеристики динаміки якісного правового показника в

середньому по сукупності різнорідних правових явищ агрегатна

форма цього показника х перетворюється на середню гармонійну

зважену форму:





111

;;

; де

— індивідуаль-

ний індекс якісного правового показника;

— об’ємний пра-

вовий показник поточного періоду, вага індивідуальних індексів.

Мають місце особливості застосування середньозважених індек-

сів у вивченні динаміки злочинності, особливо при вимірюванні її

суспільної небезпеки. При аналізі динаміки злочинності в цілому

узагальнюються різноманітні суспільно-небезпечні дії — убивства і

образи, розкрадання і зґвалтування, тероризм і халатність, з яких

обчислюються деякі середні показники. Така оцінка викривляє

справжній стан злочинності і ефективність заходів боротьби з нею.

Особливо цікавим для юристів кримінально-правової спеціа-

лізації у цьому плані може бути індекс, який вимірює середню

динаміку різнорідних, безпосередньо несумірних, різноякісних

правових явищ. Але виникає питання, який правовий показник

слід використовувати як сумірник для порівняння і врахування

ступеня суспільної небезпеки (тяжкості) окремих злочинів.

Суспільна небезпека діяння — це не тільки універсальна катего-

рія кримінального права, але вона притаманна усім без винятку право-

порушенням. Її кількісно-якісна визначеність може виступати вагою

і бути покладена в основу вимірювання ступеня суспільної небез-

пеки злочинів. Урахування дійсної суспільної небезпеки діянь у про-

цесі обчислення і аналізу індексів відіграє виключноважливу роль.

Дискусія серед учених-криміналістів показала, що це не прос-

те питання. Для кількісного вимірювання тяжкості злочинів про-

понувалося враховувати міру покарання, або визначену судом,

або встановлену в Особливій частині Кримінального кодексу. Ре-

ально призначена міра покарання є більш інформативною, бо

враховує не тільки тяжкість злочину, але і особу обвинуваченого,

пом’якшуючі і обтяжуючі покарання обставини. Кількісне ви-

мірювання тяжкості злочинів лише на основі мір покарання, при-

Best books Ageofbook.com

188

значених санкціями статей КК, спрощує квантифікацію злочину і

згладжує багато інших обставин, які визначають фактичну тяж-

кість злочинів. Більшістю вчених міра покарання визнається не

найкращою для цього, бо не завжди чітко розмежовує різні види

злочинів за ступенем їх суспільної небезпеки.

З цією метою пропонується також використовувати умовні

вимірники (бали), коли 1 бал прирівнюється до одного року поз-

бавлення волі, а інші види покарання, не пов’язані з позбавлен-

ням волі, перераховуються: умовне позбавлення волі — 0,5 бала,

виправні роботи без позбавлення волі — 0,33, штраф — 0,1.

Деякими науковцями пропонується також як сумірник тяжко-

сті злочинів ввести додаткові коефіцієнти, які умовно називають-

ся «видовими індексами» на відміну від індивідуальних. Вважа-

ється, що видові індекси враховують не тільки санкції за конк-

ретний злочин, але й інші елементи складу злочину: об’єктивну і

суб’єктивну сторону, об’єкт посягань, тяжкість наслідків та інші

обставини.

Остаточну оцінку ступеня і суспільної небезпеки злочинності

можна отримати з урахуванням індивідуальних і видових коефі-

цієнтів за формулою:





де

— кількість зареєстрованих злочинів ві-

дповідно у базисному і поточному періодах; х — зафіксовані ви-

дові індекси.

Цей сукупний індекс обчислюється як середньозважений з ін-

дивідуальних чи видових індексів. В юридичній літературі його

називають тотальним і вводять такі позначення:





, де

3,3

— кількість зареєстрованих злочинів відповідно в базис-

ному і поточному періодах; m — коефіцієнти їх тяжкості.

Підхід до визначення коефіцієнтів тяжкості m у літературних

джерелах дуже різний. Відрізняються і їх значення, залежно від

авторів, які пропонують застосовувати коефіцієнти тяжкості.

Але вони потрібні, бо, по-перше, це квантифікація суспільної

небезпеки злочинів, а по-друге, вони дозволяють обчислювати

групові індекси, тобто враховувати зміну тяжкості окремих груп

злочинів.

Наприклад, визначимо зміну показника злочинності з ураху-

ванням тяжкості злочинів окремих видів за 1990—2000 роки

(табл. 8.2). Використаємо коефіцієнти тяжкості, запропоновані

З. Т. Яковлевою 12.

189

Таблиця 8.2

ДИНАМІКА ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ,

ЗАРЕЄСТРОВАНИХ В УКРАЇНІ ЗА 1990—2000 роки

Види злочинів

Кількість

зареєстрованих

злочинів, тис.

Коефіцієнти

тяжкості

злочинів

Показник

злочинності,

тис.

1990

2000

1990

2000

Розкрадання державного

або колективного майна

Злочини проти індивіду-

альної власності

Хуліганство

69,7

159,1

18,8

130,4

229,7

23,4

348,5

477,3

37,6

562,0

689,1

46,8

Разом

245,7

383,5



863,4

1297,9

Індекс злочинності без урахування тяжкості злочинів стано-

вить

561,1

7,245

5,383





, а з урахуванням суспільної небезпе-

ки злочинів

503,1

4,863

9,1297

I

, тобто дещо нижчий. Отже, зло-

чинність в Україні в цілому за наведеними злочинами зросла на

51,6 %, а з урахуванням їх тяжкості — на 50,3 %. Це означає, що

коли врахувати тяжкість злочину, то більша за кількістю група

злочинів проти індивідуальної власності отримала меншу вагу,

що і спричинило деяке пониження в зростанні рівня злочинності.

Для оцінки криміногенної ситуації доцільно також обчислю-

вати середньозважений індекс судимості. При цьому використо-

вується кількість засуджених за вироками судів, що набули за-

конної сили, у розподілі за видами злочинів.

Сукупність зареєстрованих злочинів суттєво відрізняється від

кількості засуджених за їх скоєння як кількісно, так і якісно. Во-

ни мають різні одиниці вимірювання. А кількість засуджених

майже вдвічі менша кількості зареєстрованих злочинів за раху-

нок нерозкритих злочинів, звільнення винних від кримінальної

відповідальності за нереабілітуючими обставинами та виправ-

дання підсудних. Між реєстрацією злочину та осудженням вин-

них у його скоєнні існує також деякий, досить помітний, промі-

жок часу. Значна кількість злочинів, зареєстрованих у поточному

періоді, розглядається судами у наступному. Крім того, сукупна

тяжкість зареєстрованих злочинів набагато нижча сукупної тяж-

кості злочинів, за скоєння яких наступило осудження. Наявність

Best books Ageofbook.com

190

істотних відмінностей між злочинністю і судимістю пояснює не-

обхідність обчислення також індексу судимості з урахуванням

тяжкості злочинів та відкриває нові можливості аналізу криміналь-

ної політики і судової практики.

Кількісна оцінка тяжкості злочинів, за скоєння яких наступило

осудження, може здійснюватися, по-перше, на основі найбільших

строків позбавлення волі, указаних у Кримінальному кодексі, за

злочини найменшої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особ-

ливо тяжкі; і, по-друге, на основі реально призначених судом

строків позбавлення волі. Міри покарання, не пов’язані з позбав-

ленням волі, перераховуються в роки позбавлення волі.

Обчислення індексу судимості з урахуванням тяжкості осу-

дження здійснюється за формулою:





, де

,cc

— кіль-

кість засуджених за вироками судів, що набули законної сили, ві-

дповідно у базисному і звітному періодах; m — міра покарання в

роках позбавлення волі.

Наприклад, обчислимо зміну показника судимості з урахуван-

ням тяжкості осудження по деяких видах злочинів. Як коефіцієн-

ти тяжкості, використаємо максимальну міру покарання, призна-

чену Кримінальним кодексом за скоєння цих злочинів.

Таблиця 8.3

ДИНАМІКА КІЛЬКОСТІ ЗАСУДЖЕНИХ ЗА ДЕЯКІ

ВИДИ ЗЛОЧИНІВ В УКРАЇНІ В 1990—2000 роках

Види

злочинів

Кількість

засуджених, тис.

Максимальна

міра покарання,

років

Показник

судимості, тис.

1990

2000

1990

2000

Шахрайство

Хуліганство

Хабарництво

2,12

0,84

8,07

4,91

2,68

13,29

25,44

5,88

64,56

58,92

18,76

106,32

Разом

11,03

20,88



95,88

184,0

Індекс судимості з урахуванням тяжкості наведених злочинів

становить

919,1

88,95

0,184



, тобто показник судимості в даному ре-

гіоні зріс на 91,9 %. Це дещо більше, ніж без урахування тяжкості

злочинів, коли індекс судимості становив

893,1

03,11

88,20





191

тобто судимість зросла на 89,3 % у 2000 році порівняно з 1990

роком.

Використання індексу судимості для просторово-часових по-

рівнянь дозволить об’єктивніше оцінити дійсний стан злочинно-

сті, яка пройшла і судову практику боротьби з нею. Порівняння

індексів судимості на основі мір покарання, призначених Кримі-

нальним кодексом, і реально встановлених судом, дозволяє оці-

нити розбіжності в судовій практиці і кримінальній політиці.

Використання індексів злочинності та судимості з урахуван-

ням суспільної небезпеки (тяжкості) злочинів дозволить об’єк-

тивніше оцінити реальну криміногенну обстановку в країні в ці-

лому або в окремому її регіоні та встановити ефективність бороть-

би з нею правоохоронними органами. Широкому застосуванню в

аналітичній роботі індексів злочинності та судимості з урахуван-

ням суспільної небезпеки злочинності може сприяти розробка

спеціальних таблиць показників «тяжкості» усіх видів злочинів.

Це сприятиме підвищенню рівня аналітичної роботи у правоохо-

ронних органах і розробці на цій основі ефективних заходів конт-

ролю над злочинністю.

8.4. Характеристика динаміки середніх

рівнів правових показників на основі

індексів середніх величин

У статистичному аналізі правових явищ доводиться

порівнювати також динаміку якісних правових показників: серед-

ньої кількості розглянутих справ, яка припадає на одного суддю,

середньої суми позову, яка припадає на одну цивільну справу,

середньої суми заподіяних матеріальних збитків, яка припадає на

один злочин, середньої суми накладеного чи стягненого штрафу,

яка припадає на одне адміністративне правопорушення.

Середній рівень якісного правового показника залежить від

окремих значень правової ознаки (х) та співвідношення частот (f):





. Динаміка середнього рівня якісного правового показ-

ника визначається зміною значень якісної правової ознаки (х) та

зміною співвідношення частот (f), тобто кількісного правового

показника.

Аналіз динаміки середнього рівня якісного правового показ-

ника здійснюється за допомогою системи співзалежних індексів

змінного складу, фіксованого складу та структурних зрушень.

Best books Ageofbook.com

192

Індекс змінного складу

cз

— це співвідношення середніх рів-

нів якісного правового показника у поточному періоді порівняно

з базисним:





сз

де х

, х

— рівні якісного правового показника відповідно в базис-

ному і поточному періоді; f

, f

— значення кількісного правово-

го показника відповідно в базисному і поточному періоді.

Величина цього індексу залежить від двох факторів: зміни са-

мого якісного правового показника х та зміни структури право-

вих явищ за кількісним правовим показником f. Охарактеризува-

ти зміну середнього рівня якісного правового показника за раху-

нок першого фактора дозволяє індекс фіксованого складу:





сф

У цьому індексі структура сукупності правових явищ фіксу-

ється на рівні поточного періоду, що і дозволяє проаналізувати

зміну середнього рівня лише за рахунок зміни рівнів якісного

правового показника.

Вплив зміни структури сукупності на динаміку середнього рів-

ня якісного правового показника дозволяє отримати індекс струк-

турних зрушень:





зрс

У цьому індексі фіксується на рівні базисного періоду вели-

чина якісного правового показника і таким чином ураховується

зміна середньої за рахунок структурних зрушень у складі право-

вих явищ за величиною кількісного правового показника.

Індекс, який характеризує зміну середнього рівня якісного

правового показника під впливом зміни усіх урахованих факто-

рів, дорівнює добутку індексів-співмножників, кожний з яких ха-

рактеризує зміну лише одного фактора: І

з.с

= І

ф.с

 І

с.зр

Наприклад, розглядаючи адміністративні правопорушення як

злочини значно меншої тяжкості, можна встановити, що загальна

сума накладеного або стягненого штрафу залежить від кількості

осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності, та суми

штрафу, накладеного чи стягнутого, по кожному правопорушен-

ню. Аналіз цих показників виконаємо на основі табл. 8.4.

193

Таблиця 8.4

ДИНАМІКА ХАРАКТЕРИСТИК ДЕЯКИХ ВИДІВ

АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ ЗА ДВА КВАРТАЛИ

Види посягань

Кількість осіб,

притягнутих до

адміністратив-

ної відповідаль-

ності

Загальна

сума стягненого

штрафу,

тис. грн

Сума стягненого

штрафу на

1 особу, грн

Умовна

сума стяг-

неного

штрафу,

тис. грн

І квар-

тал

IV квар-

тал

І квар-

тал

IV квар-

тал

І квар-

тал

IV квар-

тал

На власність

Установлений по-

рядок управління

Громадський поря-

док

300

1240

330

1300

30,0

24,8

42,0

39,6

32,5

500

100

600

120

35,0

33,0

26,0

Разом

1600

1700

84,8

114,1





94,0

Індекс середньої суми стягненого штрафу, яка припадає на

одне адміністративне правопорушення змінного складу,



сз

266,1

0,53

1,67

1600

84800

1700

114100



; Індекс фіксованого складу



сф

213,1

3,55

1,67

1700

94000

:1,67 

, а індекс структурних зрушень



зрс

044,1

0,53

3,55



. Ці результати означають, що середня сума стягне-

ного штрафу, яка припадає на одну особу, притягнуту до адмініст-

ративної відповідальності, збільшилась у IV кварталі порівняно з

І-им на 26,6 %, у тому числі за рахунок суми стягненого штрафу, яка

припадає на одного правопорушника, по кожному виду посягань —

на 21,3 %, а за рахунок зміни структури числа осіб, притягнутих до

адміністративної відповідальності, по видах посягань — на 4,4 %.

Зв’язок між обчисленими індексами підтверджується рівнянням

з.с

= 1,213  1,044 = 1,266.

Індекси середніх величин можна побудувати як агрегатні ін-

декси, якщо застосувати показник структури сукупності право-

вих явищ (d), тобто частку числа правопорушень відповідного

виду в загальній їхній кількості. Тоді середній рівень якісного

правового показника буде обчислений за формулою:



 xdx

якщо



 1d

. А динаміка середнього рівня цього показника в ці-

Best books Ageofbook.com

194

лому і під впливом окремих факторів буде аналізуватися за до-

помогою системи індексів середніх величин такого виду:

Індекс змінного складу

сз





;

Індекс фіксованого складу



сф

;

Індекс структурних зрушень





зрc

За допомогою цих індексів можна розкласти абсолютну зміну

середнього рівня якісного правового показника за рахунок впли-

ву окремих урахованих факторів:

 



0011

dxdxx

;

 



1011

dxdxx

;

 



0010

dxdxd

;

.dxx 

Наприклад, проаналізуємо зміну середньої кількості розгляну-

тих кримінальних справ, яка припадає на одного суддю, в окре-

мих районах міста за допомогою останньої індексної системи.

Результати розрахунків і вихідна інформація наведені в табл. 8.5.

Таблиця 8.5

ДИНАМІКА КІЛЬКОСТІ РОЗГЛЯНУТИХ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У РАЙОННИХ СУДАХ МІСТА ЗА ДВА КВАРТАЛИ

Район мі

та

І квартал

IV квартал

Кількість

розглянутих

справ, яка

припадає на

одного суддю

Структура

чисельності

суддів

Умовна

кількість

розглянутих

кримінальних

справ

Кількість ро

глянутих справ

Чисе

льність

ддів, чол.

Кількість ро

глянутих справ

Чисельність

ддів, чол.

І кв

ртал

IV квартал

І кв

ртал

IV кв

ртал

120

280

150

200

450

210

0,222

0,455

0,333

0,227

0,455

0,318

1,362

3,185

1,590

1,776

4,205

1,998

У цілому

550

860

110

6,11

7,82

1,000

6,137

7,779

195

За наведеними формулами — індекс змінного складу



сз

280,1

11,6

82,7



; індекс фіксованого складу

274,1

14,6

82,7



сф

; індекс

структурних зрушень

005,1

11,6

14,6



зрс

. Отже, середня кількість

розглянутих справ, яка припадає на одного суддю в цілому по міс-

ту в IV кварталі порівняно з першим, збільшилась на 28,0 %. Це

збільшення відбулося під впливом, по-перше, збільшення числа

розглянутих справ, яке припадає на одного суддю в кожному ра-

йоні міста — на 27,4 % і, по-друге, під впливом зміни розподілу

чисельності судів між районами міста — на 0,5 %.

Абсолютна зміна середньої кількості розглянутих справ, яка

припадає на одного суддю у даному місті обчислюється за наве-

деною системою формул:

справ);(71,111,682,7  x

справ);(68,114,682,7 х

справ);(03,011,614,6 d

або

справ).(71,103,068,1 x

Таким чином, кількість кримінальних справ, яка припадає на

одного суддю, в середньому по місту в поточному кварталі порів-

няно з базисним збільшилася на 1,71 справ, у тому числі за раху-

нок збільшення цього показника в кожному районі міста — на

1,68 справ, а за рахунок зміни розподілу чисельності суддів між

районами міста — на 0,03 справи.

У разі відносного і абсолютного розкладання ефект взаємодії

обох факторів — зміни якісного правового показника і зміни

структури сукупності правових явищ — приєднався до оцінки

зміни якісного правового показника. Якщо визначити вплив змі-

ни якісного правового показника за структурою сукупності базис-

ного періоду за допомогою індексу фіксованого складу





сф

, то порівняння його з попереднім індексом фіксо-

ваного складу дозволить виявити ефект спільного впливу дослі-

джуваних факторів.

У наведеному прикладі індекс фіксованого складу за базис-

ною структурою чисельності суддів (див. табл. 8.5) становить

273,1

11,6

78,7



сф

і майже не відрізняється від індексу фіксовано-

го складу за поточною структурою чисельності суддів (І

ф.с

Best books Ageofbook.com

196

1,274). Отже, ефект взаємодії факторів виявився незначним

і спрямованим на підвищення середнього числа розглянутих

справ.

Питання і завдання для самоконтролю

1. Що називається індексом?

2. У чому полягає роль індексного методу аналізу правових

явищ?

3. Чим відрізняються індекси від відносних показників динаміки чи

порівняння?

4. Індекси вимірюються: а) у коефіцієнтах; б) у процентах.

5. Індекси класифікуються за такими ознаками: а) за базою порів-

няння; б) за характером правових показників; в) за ступенем охоплення

правових явищ.

6. За ступенем охоплення правових явищ індекси поділяються так:

а) індивідуальні; б) зведені. Залежно від бази порівняння — так: а) ди-

намічні; б) територіальні.

7. Як відрізнити груповий індекс від загального?

8. Індивідуальним індексом є: а) кількість виявлених осіб, підоз-

рюваних у приховуванні валютної виручки у 2000 році порівняно з

1996 зросла в 1,5 раза; б) кількість випадків розкрадання державно-

го і колективного майна у 2000 році порівняно з 1996 зменшилась

на 4,8 %.

9. Зведеним індексом є: а) кількість зареєстрованих злочинів у

сфері економічної діяльності у поточному році порівняно з поперед-

нім становила 105,7 %; б) кількість виявлених осіб, підозрюваних у

скоєнні фіктивного підприємництва, зросла у 2000 році порівняно з

1996 у 7,6 раза.

10. Який із наведених правових показників є сумірником: а) кіль-

кість осіб, скоївших адміністративні правопорушення; б) вартість одно-

го позову; в) сума стягненого штрафу, яка припадає на одного адмі-

ністративного правопорушника; г) кількість розглянутих справ, яка

припадає на одного суддю.

11. При побудові індексів агрегатної форми, якщо індексується які-

сний правовий показник, то вагу або кількісний правовий показник слід

зафіксувати на рівні: а) базисного періоду; б) поточного періоду; якщо

індексується кількісний правовий показник, то сумірник або якісний

правовий показник приймається однаковим на рівні: в) базисного періо-

ду; г) поточного періоду.

12. Яку аналітичну функцію виконують системи співзалежних

індексів?

197

13. У таблиці наведено дані про вартість одного позову та кількість

позовів за два періоди:

Позови

Кількість позовів

Вартість одного позову, грн

Базисна

Поточна

Базисна

Поточна

Трудові

Житлові

20 000

28 000

25 000

30 000

У цілому



Обчисліть та проаналізуйте зведені індекси кількості позовів, вартості

одного позову та загальної суми позовів за двома їх видами у цілому.

14. У таблиці наведено дані про деякі адміністративні правопору-

шення, що посягають на власність за два роки:

Види правопорушень

Кількість осіб, на яких

накладено штраф, чол.

Сума накладеного

штрафу, грн

2000 рік

2001 рік

2000 рік

2001 рік

Порушення права державної

власності на надра

Порушення права державної

власності на води

Дрібне розкрадання держав-

ного або колективного майна

469

1793

6897

517

1881

6 446

64 722

145 233

340 022

70 328

162 634

351 745

Обчисліть та проаналізуйте групові індекси агрегатної форми кіль-

кості осіб, на яких накладено штраф, суми накладеного штрафу, яка

припадає на одну особу, та загальної суми накладеного штрафу з адмі-

ністративних правопорушень, що посягають на власність у цілому.

15. У таблиці наведено дані про кількість зареєстрованих злочинів

за два періоди:

Вид злочину

Кількість зареєстрованих злочинів

Коефіцієнт тяжкості

злочинів

1990

2000

Крадіжка

Грабіж

Розбій

130

177

2,0

4,0

5,0

Обчисліть тотальний індекс злочинності з урахуванням і без ураху-

вання суспільної небезпеки (тяжкості) скоєних злочинів.

Best books Ageofbook.com