Калачова І. В., Трофімова Г.Г. Правова статистика

Подождите немного. Документ загружается.

218

4) особа, яка скоїла злочин, установлена в процесі протоколь-

ної форми досудової підготовки матеріалів і вони за санкцією

прокурора направлені до суду;

5) кримінальна справа припинена у зв’язку зі зміною обста-

вин, закінченням строку давності, актом амністії, смертю обвину-

ваченої особи.

Показник розкриваності може обчислюватися і навпаки, як

частка нерозкритих злочинів у загальній кількості розслідуваних

злочинів, виражена у відсотках. При цьому нерозкритим уважа-

ється злочин, кримінальна справа по якому призупинена у зв’язку

з тим, що обвинувачений переховується від слідства або суду, чи

коли з інших причин не встановлено його місцезнаходження,

а також у випадку, коли не встановлена особа обвинуваченого. До

нерозкритих включаються усі злочини, справи щодо яких вперше

призупинені у поточному періоді незалежно від часу порушення

кримінальної справи і часу реєстрації даного злочину.

Знаменником співвідношення є кількість розслідуваних зло-

чинів, до яких належать ті злочини, кримінальні справи чи мате-

ріали щодо яких направлені до суду, припинені провадженням,

а також за матеріалами яких, із санкції прокурора, відмовлено в

порушенні кримінальної справи.

Показник реальної розкриваності злочинів визначається як

співвідношення розкритих діянь до фактично скоєних, тобто за-

реєстрованих і незареєстрованих з наведених щойно причин.

Важливим обов’язком міліції також є виявлення злочинів

проти держави, державної власності, економічних, екологіч-

них, організованих і інших діянь та виявлення осіб, підозрюва-

них у їх скоєнні. Але у складі реальної економічної злочинно-

сті їх частка невелика. Це обумовлено об’єктивними і суб’єк-

тивними можливостями підрозділів міліції по боротьбі з еко-

номічними злочинами. Ці злочини виявляються переважно на

основі сигналів, які надходять від окремих громадян, посадо-

вих осіб, інших служб правоохоронних органів, засобів масо-

вої інформації і інших джерел, а не шляхом тотальних переві-

рок. А тому розробка єдиної системи обліку виявлених злочи-

нів у сфері економіки і адміністративних правопорушень дозво-

лила б відобразити їх у статистичній звітності і вжити необхід-

них заходів.

При вивченні діяльності правоохоронних органів важливе

місце належить аналізу слідчої роботи, який стосується слід-

чих підрозділів органів внутрішніх справ, прокуратури, служ-

би безпеки, податкової служби, митних органів і інших. Ефек-

219

тивність діяльності слідчого апарату дозволяє оцінити показ-

ник навантаження слідчого, якісний показник обсягу його ро-

боти. Навантаження слідчого обчислюється як співвідношення

кількості справ, закінчених у звітному періоді до середньоріч-

ної штатної чисельності слідчих, яка є середньою хронологіч-

ною з моментного динамічного ряду спискової чисельності слід-

чих на початок місяця або кварталу протягом року.

Обчислений таким чином показник навантаження по суті пра-

вильний, але має істотний недолік, бо не враховує складність

криміналь-

них справ різної категорії та іншої роботи, яка займає значний

обсяг навантаження слідчих.

На основі даних судової статистики показники роботи судів

можна визначити за трьома напрямками:

1) розгляд кримінальних справ;

2) розгляд цивільних справ;

3) виконання судових рішень.

У контексті аналізу діяльності судів з осудження за злочини у

сфері економіки головна увага приділяється першому і третьому

напрямку.

Отже, діяльність судів по розгляду кримінальних справ мож-

на характеризувати за допомогою абсолютних і узагальнюваль-

них показників якості роботи, її обсягу та строків виконання.

Серед названих показників найважливіше місце відводиться по-

казникам якості роботи судів. За рекомендаціями фахівців з

кримінального процесу до системи статистичних оцінок якості

розгляду і вирішення кримінальних справ повинні входити такі

показники:

 загальна кількість порушень, виявлених усіма вищими су-

дами про відміну чи зміну вироків і рішень, винесених судами

першої інстанції, а також визначень про призупинення справ;

 співвідношення кількості відмінених чи змінених вироків і

рішень з числом розглянутих кримінальних справ;

 частка відмінених чи змінених вироків у загальній кіль-

кості винесених вироків за окремими категоріями криміналь-

них справ;

 співвідношення числа відмінених чи змінених вироків з чис-

лом оскаржених і опротестованих у касаційному і наглядовому

порядку;

 частка суддів, які мали або не мали відміну чи зміну вироків

у загальній чисельності кримінальних суддів.

Best books Ageofbook.com

220

Названі співвідношення відміни чи зміни вироків характери-

зують ефективність роботи судів не тільки першої, але й вищих

інстанцій. Зростання співвідношення вказує не тільки на зни-

ження ефективності діяльності судів першої інстанції, але разом

з тим, і на підвищення ефективності касаційного і наглядового

провадження.

Загальна оцінка якості роботи судів повинна доповнюватися,

ґрунтуватися на класифікації помилок з урахуванням ступеня їх

тяжкості. В юридичній літературі пропонуються такі групи по-

милок, які призвели до відміни або зміни вироку: 1) невідповід-

ність висновків суду, викладеним у вироці фактичним обстави-

нам справи; 2) суттєві порушення кримінально-процесуального

законодавства; 3) неправильне застосування кримінального зако-

ну; 4) невідповідність призначеного судом покарання тяжкості

злочину і особі обвинуваченого; 5) односто-ронність або непов-

нота дізнання, попереднього або судового слідства; 6)неправильне

призначення виду режиму та інші.

Поряд з характеристиками якості роботи судів аналізується

обсяг роботи та строки її виконання. Обсяг роботи визначаєть-

ся кількістю кримінальних справ, розглянутих судами за звіт-

ний період і показниками навантаження на одного суддю. Чис-

ло кримінальних справ, розглянутих судами першої інстанції ві-

дображене у звіті за формою 1. Аналізується не тільки загаль-

не число розглянутих кримінальних справ, але також їх

розподіл за видами злочинів, у якому до деякої міри відображена

складність їх розгляду. Структура закінчених кримінальних справ

ана-

лізується паралельно із залишком незакінчених на кінець звіт-

ного періоду справ.

Середнє навантаження на одного суддю обчислюється як

співвідношення загального числа розглянутих кримінальних

справ до середньоспискової чисельності суддів. При цьому обо-

в’язково враховується характер кримінальних справ за видами

злочинів.

Визначається також середній строк розгляду кримінальних

справ окремим суддею і судом у цілому з урахуванням характеру

справ, який залежить від виду злочину, а тому аналізується серед-

ній строк розгляду кримінальних справ і за окремими видами

злочинів.

Ефективність виконання судових рішень дозволяють оцінити

такі показники:

221

 загальна кількість виконавчих документів, які надійшли

до судових виконавців, у тому числі кількість документів з ма-

теріальними стягненнями, які вимагають прийняття активних

заходів до розшуку майна боржників і встановлення джерел їх

доходів;

 загальний обсяг матеріальних стягнень, з якого виділяється

сума відшкодування збитків від злочинів у стадії виконання су-

дових штрафів;

 строки виконання судових рішень, залишки невиконаних

документів.

За результатами аналізу загальнокримінальної злочинності і її

складової — злочинності у сфері економіки та діяльності правоо-

хоронних органів у цьому напрямку складається аналітичний

огляд, в якому формулюються рекомендації відповідним органам

і закладам відносно покращання їх подальшої роботи.

Питання і завдання для самоконтролю

1. Яке діяння вважається злочином?

2. На які блоки поділяється зареєстрована злочинність за мотивами

і засобами скоєння?

3. Чим відрізняється склад економічних злочинів у розвинутих краї-

нах від соціалістичних країн?

4. Дайте визначення поняття «економічна злочинність».

5. Які види злочинів уважаються економічними згідно з Криміналь-

ним кодексом України?

6. Назвіть особливості економічної злочинності порівняно із за-

гальною.

7. Які функції виконує статистичний аналіз економічної злочин-

ності?

8. У чому полягають завдання статистичного вивчення економічної

злочинності?

9. Яке значення має визначення стану економічної злочинності?

10. Кількість зареєстрованих правоохоронними органами України

злочинів за 2000 рік становила 574,3 тис., у тому числі у сфері економіч-

ної діяльності — 65,9 тис. Кількість виявлених осіб, підозрюваних у

скоєнні злочинів — 320,5 тис., у тому числі у сфері економічної діяль-

ності — 40,2 тис.

Обчисліть частку зареєстрованих злочинів та виявлених осіб, підоз-

рюваних у скоєнні злочинів у сфері економічної діяльності в загальній

Best books Ageofbook.com

222

кількості зареєстрованих злочинів і виявлених осіб, підозрюваних у їх

скоєнні.

11. Кількість виявлених осіб, підозрюваних у скоєнні розкрадання

державного і колективного майна, в Україні за 2000 рік становила

12315, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових пла-

тежів — 6308, обману покупців та замовників — 3990, а середньорічна

чисельність населення — 49 млн. Обчисліть загальний коефіцієнт по-

ширеності цих видів економічних злочинів на 100 тисяч усього насе-

лення України.

12. Кількість виявлених осіб, підозрюваних у зловживаннях владою

або посадовим становищем, у 2000 році становила 3555, а у 1990 р. —

876. Кількість виявлених осіб, підозрюваних у халатності, відповідно

2907 та 1055. Чисельність державних службовців у 2000 році становила

608 тис., а у 1990 році — 287 тис. Обчисліть коефіцієнти поширеності

наведених злочинів у сфері службової діяльності серед цієї категорії

працівників та порівняйте динаміку всіх показників за допомогою кое-

фіцієнта випередження.

13. У таблиці наведено дані про кількість злочинів та кількість ви-

явлених осіб, підозрюваних у хабарництві, за 1996—2000 роки:

Вид хабарництва

Кількість злочинів,

випадків

Кількість виявлених

осіб

1996

2000

1996

2000

Одержання хабара

Посередництво в хабарництві

Давання хабара

1286

542

1527

654

552

242

640

332

У цілому

1905

2273

827

1004

За наведеними даними обчисліть:

1) кількість випадків хабарництва, яка припадає на одну виявлену

особу, підозрювану в його скоєнні по кожному виду і в цілому;

2) структуру і структурні зрушення кількості злочинів за видом ха-

барництва;

3) структуру і структурні зрушення кількості виявлених осіб, підоз-

рюваних у хабарництві за його видами;

4) темп зростання кількості випадків хабарництва і кількості вияв-

лених осіб, підозрюваних у його скоєнні за кожним видом хабарництва

і в цілому;

5) коефіцієнти випередження цих видів хабарництва.

Зробіть висновки.

14. Кількість виявлених осіб, підозрюваних у шахрайстві з фінансо-

вими ресурсами, за 1995—2000 роки характеризується такими даними:

223

Роки

1995

1996

1997

1998

1999

2000

Кількість виявлених осіб

310

412

759

950

811

679

Установіть тенденцію зміни кількості виявлених осіб, підозрюваних

у шахрайстві з фінансовими ресурсами, методом аналітичного вирів-

нювання. Спрогнозуйте рівень цього правового показника на найближ-

чі два роки.

Зробіть висновки, пояснивши причини такої тенденції його зміни.

15. Назвіть умови, які сприяють скоєнню злочинів у сфері економіч-

ної діяльності.

16. Які мотиви економічних злочинів?

17. Яке практичне значення має дослідження причин і мотивів зло-

чинів економічного спрямування?

18. Наведіть послідовність рівнів використання статистичних ме-

тодів при вивченні кількості виявлених осіб, скоївших економічні

злочини.

19. Які групи ознак кримінологічної характеристики особи злочин-

ця виділяються на кожному рівні?

20. Назвіть юридичні ознаки, що містяться в статистичних картках

на особу, яка вчинила злочин та на підсудного.

21. Чому маргінальні групи населення вважаються більш криміно-

генними?

22. У чому полягає статистичний аналіз судимості за скоєння зло-

чинів у сфері економіки?

23. Якими правовими показниками характеризується стан економіч-

ної судимості?

24. Кількість виявлених осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів у сфері

економічної діяльності, у 2000 році становила 40157, з них кількість осіб,

підозрюваних у скоєнні групових злочинів корисливо-майнової спрямова-

ності — 8634, кількість виявлених осіб, притягнутих до кримінальної від-

повідальності за скоєння економічних злочинів— 28 310.

Обчисліть частку кількості осіб, скоївших економічні злочини у

групі, та частку виявлених осіб, притягнутих до кримінальної відпові-

дальності. Поясніть причини такого стану.

25. Кількість зареєстрованих злочинів економічного спрямування за

окремими видами діяльності характеризується такими даними:

Види діяльності

Кількість зареєстрованих злочинів

1996

2000

Зовнішньоекономічна діяльність

Фінанси і кредит

Банківська діяльність

Сфера приватизації

1045

4829

4132

1543

924

4698

2851

1566

Best books Ageofbook.com

224

Загальна кількість зареєстрованих економічних злочинів у 1996 році

становила 49 783, а у 2000 році — 40 157.

Обчисліть та проаналізуйте структуру і динаміку кількості зареєст-

рованих економічних злочинів за наведеними видами діяльності.

26. Віковий склад засуджених, що утримувались в установах з ви-

конання покарань, характеризується такими даними:

(на кінець року)

Вікові групи, років

Кількість засуджених, тис.

1995

2000

до 20

від 20 до 30

від 30 до 40

від 40 до 55

від 55 до 60

понад 60

12,6

61,2

51,5

25,7

3,7

1,5

9,8

75,3

52,1

30,2

2,7

1,9

Обчисліть:

1) структуру засуджених, що утримувались в установах із виконан-

ня покарань, у кожному році та структурні зрушення у віковому їхньо-

му складі;

2) темп зростання кількості засуджених, що утримувались в устано-

вах із виконання покарань, у кожній віковій групі і в цілому.

Зробіть висновки.

27. Розподіл засуджених жінок, що утримувались в установах із ви-

конання покарань, за строком позбавлення волі характеризується таки-

ми даними (на кінець року):

Строк позбавлення волі, років

Кількість засуджених жінок, осіб

1995

2000

До 1 року включно

Від 1 до 2 років

Від 2 до 3 років

Від 3 до 5 років

Від 5 до 8 років

Від 8 до 10 років

Від 10 до 15 років

Понад 15 років

441

1473

1874

2144

1125

431

381

370

1145

2249

3498

2432

734

512

У цілому

7870

10 942

Обчисліть:

1) частку засуджених жінок у кожній групі за строком позбавлення

волі та показники абсолютних і відносних структурних зрушень;

2) темпи зростання кількості засуджених жінок, що утримувались в

установах із виконання покарань, у кожній групі і в цілому.

Зробіть висновки.

28. Які правоохоронні органи займаються виявленням і обліком

злочинів у сфері економічної діяльності?

225

29. Чому в дійсності існує невідповідність врахованої злочинності її

реальному стану? Чи можливо цього позбутися?

30. Як обчислюється показник розкриваності злочинів і яке значен-

ня він має для оцінки діяльності слідчих органів?

31. За яких обставин злочин вважається розкритим?

32. Назвіть ознаки нерозкритого злочину.

33. В окремому регіоні в поточному році зареєстровано 33,3 тис.

економічних злочинів, з яких 23,4 тис. розкрито. Обчисліть показник

розкриваності економічних злочинів у цьому регіоні.

34. Слідчими МВС розслідувано 427 252 злочини у звітному році.

Середньорічна чисельність слідчих становить 3956. Обчисліть показник

середнього навантаження одного слідчого.

35. Які показники входять до системи статистичних оцінок якості

розгляду і вирішення кримінальних справ?

36. Які помилки в роботі судів першої інстанції призводять до зміни

чи відміни вироків судами вищих інстанцій?

37. За допомогою яких показників характеризується обсяг роботи

судів і строки її виконання?

Best books Ageofbook.com

226

ЛІТЕРАТУРА

1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року: Офіційний

текст — К.: А.С.К., 2003.

2. Цивільний кодекс України: Прийнятий 16 січня 2003 р. / Верховна

Рада України. — Офіц. видавник. — К.: Парламентське видавництво, 2003.

3. Адміністративні правопорушення в Україні та кількість осіб,

яких притягнуто до адміністративної відповідальності в 2001 році: Стат.

бюлетень. Держкомстат України. — К., 2002.

4. Вікторова Л. Л., Трофімова Г. Г. Правова статистика: Навчально-

методичний посібник. — К.: ІЕУГП, 2000.

5. Герасименко С. С., Трофімова Г. Г. Правова статистика: Навчаль-

но-методичний посібник. — К: НАУ, 2003.

6. Герцензон А. А. Судебная статистика. — М.: Юрид. изд-во, 1946.

7. Злочинність в Україні: Стат. збірник. Державний комітет статис-

тики України. — К., 2001.

8. Кальман О. Г., Христич І. О. Правова статистика: Навч. посібник

для юрид. вузів і фак. — Харків: Право, 1999.

9. ЛунеевВ.В.Юридическая статистика: Учебник.—М.: Юрист, 1999.

10. Остроумов С. С. Судебная статистика: Учебник. — М.: Юрид.

лит., 1980.

11. Правовая статистика: Учебник / Под ред. Н. А. Осетрова. — М.:

Юрид. лит., 1980.

12. Правовая статистика: Учебник / Под ред. З. Г. Яковлевой. — М.:

Юрид. лит., 1980.

13. Правовая статистика: Курс лекцій / О.М. Джужа, Ю. В. Александ-

ров, В. В. Василевич та ін. — К.: НАВСУ, Правові джерела, 2000.

14. Савюк Л. К. Правовая статистика: Учебник. — М.: Юрист, 1999.

15. Салин В. Н., Шпаковская Е. П. Социально-экономическая статис-

тика: Учебник. — М.: Юрист, 2001.

16. Статистика: Підручник / С. С. Герасименко, А. В. Головач,

А. М. Єрина та ін. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2000.

17. Статистичний щорічник України за 2002 рік / Державний комітет

статистики України. — К., 2003.

18. Трофімова Г. Г. Правова статистика: Навч.-метод. посібник для

самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2001.

19. Чернадчук В. Д. Правовая статистика: Конспект лекцій. — К.:

МАУП, 1999.

Best books Ageofbook.com

296

Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

Розділ 1. Загальні основи правової статистики . . . . . . . . . . . . . . 6

1.1. Поняття правової статистики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

1.2. Історія розвитку правової статистики. . . . . . . . . . . . . 9

1.3. Основні галузі правової статистики . . . . . . . . . . . . . 15

1.4. Предмет і завдання правової статистики . . . . . . . . . 17

1.5. Методологічні основи правової статистики . . . . . . . 19

1.6. Сучасна організація правової статистики. . . . . . . . . 21

1.7. Значення правової статистики в діяльності

правоохоронних органів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23

Питання для самоконтролю. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24

Розділ 2. Організація статистичного спостереження

у правоохоронних органах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26

2.1. Поняття статистичного спостереження, вимоги

до якості даних . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26

2.2. Об’єкт і одиниця спостереження у кримінально-,

цивільно-, адміністративно-правовій статистиці. . . . . . . 29

2.3. Програма статистичного спостереження . . . . . . . . . 30

2.4. Форми, види і способи статистичного спостере-

ження. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32

2.5. Документи первинного обліку у правоохоронних

органах та судах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36

2.6. Державна статистична звітність в органах МВС,

прокуратури, судів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48

2.7. Контроль вірогідності даних статистичного спо-

стереження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52

Питання і завдання для самоконтролю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54

297

Розділ 3. Система показників правової статистики . . . . . . . . . 56

3.1. Поняття і види статистичних показників . . . . . . . . . 56

3.2. Система показників кримінально-правової ста-

тистики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58

3.3. Система показників цивільно-правової статистики . . . 61

3.4. Показники статистики правоохоронних органів

та судів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62

3.5. Відносні показники правової статистики . . . . . . . . . 64

3.6. Сучасні проблеми формування системи показни-

ків правової статистики. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70

Питання і завдання для самоконтролю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72

Розділ 4. Зведення і групування матеріалів статистичного

спостереження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77

4.1. Поняття статистичного зведення і групування. . . . . 77

4.2. Види статистичних групувань . . . . . . . . . . . . . . . . . 79

4.3. Основні питання методології статистичних гру-

пувань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82

4.4. Ряди розподілу правових явищ. . . . . . . . . . . . . . . . . 84

4.5. Застосування групувань у кримінально- і цивіль-

но-правовій статистиці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89

4.6. Табличний метод подання матеріалів правової

статистики. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92

4.7. Графічне зображення правових показників . . . . . . . 94

Питання і завдання для самоконтролю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 102

Розділ 5. Узагальнювальні характеристики статистичної

сукупності правових явищ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109

5.1. Поняття і види середніх величин . . . . . . . . . . . . . . 109

5.2. Середня арифметична: проста і зважена. . . . . . . . . 111

5.3. Середня гармонійна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114

5.4. Мода і медіана . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115

5.5. Показники варіації правових ознак. . . . . . . . . . . . . 118

Питання і завдання для самоконтролю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 122

Розділ 6. Статистичне вивчення причинно-наслідкових

зв’язків правопорушень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 128

6.1. Поняття і види взаємозв’язків між правовими

показниками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 128

6.2. Застосування параметричних методів вимірю-

вання взаємозв’язків у правовій статистиці . . . . . . . . . 131

6.3. Оцінювання тісноти зв’язку між правовими озна-

ками на основі непараметричних статистичних методів . 137

Питання і завдання для самоконтролю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 145

Best books Ageofbook.com

298

Розділ 7. Статистичне вивчення динаміки

суспільно-правових процесів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 149

7.1. Динамічний ряд — основа аналізу і прогнозу-

вання розвитку суспільно-правових процесів. . . . . . . . 149

7.2. Статистичні характеристики динамічних рядів . . . 154

7.3. Методи вивчення тенденції розвитку правових

явищ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 161

7.4. Статистична оцінка коливальності і сталості

правових явищ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 165

7.5. Характеристика сезонних коливань правових по-

казників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 169

7.6. Аналіз структурних зрушень у правових про-

цесах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 172

Питання і завдання для самоконтролю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 174

Розділ 8. Особливості застосування індексів

у правовій статистиці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 178

8.1. Суть індексів і їх роль у вивченні динаміки су-

спільно-правових явищ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 178

8.2. Застосування індексів агрегатної форми до ана-

лізу правопорушень. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 182

8.3. Оцінювання рівня та динаміки суспільної небез-

пеки злочинності за допомогою індексів . . . . . . . . . . . 186

8.4. Характеристика динаміки середніх рівнів право-

вих показників на основі індексів середніх величин. . . 191

Питання і завдання для самоконтролю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 196

Розділ 9. Статистичне вивчення економічної злочинності. . . 201

9.1. Поняття економічної злочинності і основні за-

вдання її статистичного вивчення. . . . . . . . . . . . . . . . . 201

9.2. Узагальнювальне оцінювання стану економічної

злочинності, причин і умов скоєння економічних

злочинів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 205

9.3. Статистична характеристика виявлених осіб, пі-

дозрюваних у скоєнні злочинів економічного спря-

мування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 211

9.4. Статистичний аналіз економічної судимості і мір

покарання за скоєння економічних злочинів. . . . . . . . . 213

9.5. Статистична оцінка діяльності правоохоронних

органів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 216

Питання і завдання для самоконтролю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 221

Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 225

Додатки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 226

Best books Ageofbook.com

ДОДАТКИ

Ф.1

Додаток 1

До п. 6.2.1 Інструкції про єдиний облік злочинів

Форма 1

СТАТИСТИЧНА КАРТКА НА ВИЯВЛЕНИЙ ЗЛОЧИН

(найменування органу внутрішніх справ, податкової міліції або прокуратури, який веде розслідування)

2. Врахувати: основна (1), змінити (2), додаткова (3), виділено (4), зняти (5)

РОЗДІЛ 1. Заповнюється працівниками ОВС з ведення обліково-реєстраційної і статистичної роботи

3. Номер кримінальної справи (1), протоколу (2), матеріалу (3)

код

рік

номер

4. Порядковий номер злочину в кримінальній справі №_____________________

5. Номер реєстрації заяви, повідомлення про злочин у книзі

обліку інформації про злочин та пригоди №____ дата «___»____ 200__ р.

номер

дата

6. Картка направлена в ІП «___»_______________200__ р.

Працівник ОВС ____________________________________________

(прізвище, підпис)

7. Дата реєстрації картки в ІП «___»______________ 200__ р.

(код ОВС, на тер. якого скоєно злочин)

код

дата

Працівник Інформаційного підрозділу_________________________________________________

(прізвище, підпис)

226

Best books Ageofbook.com

Продовження дод. 1

РОЗДІЛ 2. Заповнюється особою, яка провадить розслідування кримінальної справи або вирішила матеріал

8. Злочин попереджено на стадії готування, замаху працівниками (за довідником 1) 08

9. Злочин виявлено підрозділом (за довідником 1) 09

10. День тижня: понед. (1), вівт. (2), срд. (3), четв. (4), п’ятн. (5), суб. (6),

нед .(7), дата «___»________200_ р., час учинення злочину_________10

11. Кримінальна справа порушена: прокурором (1), у т.ч. при скасуванні ним

постанови про відмову в порушенні кримінальної справи (2), слідчим:

прокуратури (3), військової прокуратури (4), органу внутрішніх справ (5),

БОЗ (6), СБУ (7); податкової міліції (8), штатним дізнавачем (9),працівниками:

КР (10), БЕЗ (11), БОЗ (12), КМСН (13), БНОН (14), ДАІ (15), дільничним

інспектором (16), подат. міліцією (17), митним органом (18), військовим

прокурором (19), іншими працівниками дізнання (20), за постановою або

ухвалою суду (21); з особою, що вчинила злочин (01), пофакту (02).

Дата порушення кримінальної справи, у т. ч. відповідно

ст. 430 КПК «___»___________200_р. 11

пор.к.с.

дата

о/ф

12. Коротка фабула злочину. Місце, найбільш характерні особливості способу вчинення злочину, розміри збитків, прізвище потерпілого

(потерпілих), дані осіб, що вчинили злочин

227

Best books Ageofbook.com

Продовження дод. 1

13. Кваліфікація злочину ст._____ч.______п.______зн.______КК України

14. Кваліфікація злочину ст.____зн._____ч._____п._____КК України 1960)

15. У великих (1), особливо великих (2) розмірах

16. Злочин загальнокримінальної (1), економічної (2) спрямованості; податкової міліції (3)

17. За ст. 14—15 КК готування (1), замах (2)

18. Додаткові відмітки щодо кваліфікації: (за довідником 9) 18

19. Предмет посягання: (за довідником) 19

20. Місце вчинення злочину: м. Київ (01); м. Сімферополь (02);

м. Севастополь (03); обласний центр (04); місто (05); селище міського типу

(06); сільська місцевість (07); за межами населеного пункту (08), на

автошляхах (автотрасах) (09), на дорогах (16).

Для транспортних підрозділів: поїзд далекого прямування (10), у т. ч.

пасажирських (11); приміський поїзд (12); на повітряному (13), річковому

(14) та морському (15) транспорті.

21. На закритих об’єктах: УВП (1), ІТУ (2), тюрма (3), СІЗО (4), приймальник-розподільник (5), спец. міліції (6)

22. Громадське місце: вулиця, площа, парк, сквер (01); міський громадський транспорт (02); ринок (03); інші місця (04)

Для транспортних підрозділів: поїзд далекого прямування (05); літак (06); пароплав (07); приміський поїзд (08); вокзал,

станція (09); аеропорт (10), річний, морський порт (11); інші місця (12)

23. Охорона об’єкта: відомча (1); позавідомча (2); спеціальна (3); приватна (4); відсутня (5); інша (6)

24. Об’єкт обладнано охоронною технікою (1); охоронна техніка спрацювала (2)

25. Предмет злочинного посягання знаходився у власності: приватній (10), колективній

(20), державній (30), у т. ч. загальнодержавній (31), комунальній (32), інших держав (40),

міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав (50)

26. Злочин, пов’язаний з приватизацією (1), у т. ч. з земельними відношеннями (2),

зовнішньоекономічною діяльністю (3), фінансово-кредитною системою (4), паливно-

енергетичним комплексом (5), агропромисловим комплексом (6), з бюджетними коштами

(7), у сфері соціальних витрат (8)

в галузі високих інформаційних технологій (9)

228

Best books Ageofbook.com