Кадуріна Л.О., Стрєльнікова М.С. Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України: теорія, практика, рекомендації
Подождите немного. Документ загружается.
10. Власник митного ліцензійного складу повинен на початку кожного
місяця подавати до митного органу звіт про товари, які зберігаються
на складі, в якому зазначаються наступні дані:
а) номер і дата вантажної митної декларації при проходженні товару на склад;
б) код товару відповідно до ОКПО;
в) підпис покупця товару;
г) підпис консигнанта;
д) правильні відповіді а) та б).
11. Якщо договором передбачається оплата за рахунок посередника ос=
новної суми угоди і суми винагороди за комісією, то складається:
а) договір комісії;
б) договір доручення;
в) договір консигнації;
г) правильні відповіді а) та б).
12. Якщо розрахунки передбачається здійснювати безпосередньо з під=
приємством=імпортером, а посередник має отримати тільки винагоро=
ду, то з ним укладається:
а) договір комісії;
б) договір доручення;
в) договір консигнації;
г) правильні відповіді а) та б).
13. Індивідуальна ліцензія регіонального управління НБУ надається під=
приємству для реалізації імпортних товарів у випадку:
а) виплати в іноземній валюті резидентом+комітентом комісійної винаго+
роди комісіонеру+нерезиденту;
б) перерахування іноземної валюти комітенту+резиденту від комісіонера+
резидента за реалізовані товари нерезидентом;
в) усі відповіді правильні.
14. Індивідуальна ліцензія регіонального управління НБУ не потрібна
підприємству для реалізації імпортних товарів у випадку:
а) виплати в іноземній валюті резидентом+комітентом комісійної винаго+
роди комісіонеру+нерезиденту;
б) перерахування іноземної валюти комітенту+резиденту від комісіонера+
резидента за реалізовані товари нерезидентом;
в) усі відповіді правильні.
511
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
15. Спільні ознаки договору консигнації та договору комісії:
а) договори є двосторонніми, консесуальними і відплатними;
б) комісіонер і консигнатор діють за дорученням комітента (консигнанта)
за їх рахунок, від свого імені;
в) строки угоди;
г) предмет договору;
д) правильні відповіді а) та б).
16. Спільні ознаки договору консигнації та договору комісії:
а) договори є двосторонніми, консесуальними і відплатними;
б) комісіонер і консигнатор діють за дорученням комітента (консигнанта)
за їх рахунок, від свого імені;
в) власником наданих комісіонеру (консигнатору) товарів залишається
комітент (консигнант) до моменту передачі їх третій особі;
г) до обов’язків комісіонера (консигнатора) входить зберігання передано+
го на комісію (консигнацію) товару;
д) усі відповіді правильні.
ÏÈÒÀÍÍß ÄËß ÏÅÐŲÐÊÈ ÇÍÀÍÜ
1. Що таке консигнаційна операція?
2. Консигнант і консигнатор, їх обов’язки.
3. Функції консигнаційного складу.
4. Функції митного ліцензійного складу.
5. Типи митних ліцензійних складів і їх властивості.
6. Митне оформлення ввезення і вивезення товарів.
7. Особливості договору доручення і комісії.
8. Особливості договору комісії.
9. Особливості договору консигнації.
10. Хто має право укладати договір комісії та консигнації.
11. Який порядок здійснення закупівлі (продажу) товарів за кордон?
12. Що є спільним між договором консигнації та комісії.
13. Особливості обліку комісійних операцій.
14. Особливості обліку консигнаційних операцій.
15. Облік операцій у консигнатора (комісіонера) — імпортера.
16. Облік операцій у консигнанта (комітента) — експортера.
17. Імпорт за договором комісії на продаж. Особливості обліку.
18. Експорт за договором комісії на продаж. Особливості обліку.
512
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
РОЗДІЛ 15
ДАВАЛЬНИЦЬКІ ОПЕРАЦІЇ
У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ:
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ І ОБЛІКУ
Давальницька сировина. Операції з давальницькою сировиною.
Замовник і виконавець переробки.
Укладання договору на переробку давальницької сировини.
Митне оформлення операцій з давальницькою сировиною.
Форми розрахунків за послуги переробки давальницької сировини.
Податковий облік операцій з давальницькою сировиною.
Бухгалтерський облік операцій з давальницькою сировиною
15.1. ÇÀÃÀËÜͲ ÏÎÍßÒÒß ÏÐÎ ÎÏÅÐÀÖ²¯
Ç ÄÀÂÀËÜÍÈÖÜÊÎÞ ÑÈÐÎÂÈÍÎÞ
Операція з давальницькою сировиною — операція з попередньої пос+
тавки сировини для її дальшої переробки (обробки, збагачення чи викорис+
тання) на готову продукцію за відповідну плату, незалежно від кількості
виконавців, а також етапів операцій з переробки цієї сировини), за умов,
якщо вартість давальницької сировини на кожному етапі переробки стано+
вить не менше як 20 відсотків загальної вартості готової продукції.
До операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних
відносинах належать операції, в яких сировина замовника на конкретному
етапі переробки, а також на заключному, є основним матеріалом та її вартість
становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції, при
цьому обов’язковим є попереднє здійснення поставки виконавцю давальниць+
кої сировини щодо повернення виготовленої з неї готової продукції замов+
нику. При розрахунку вартості давальницької сировини у вартості готової
продукції враховуються вартість всієї вивезеної (ввезеної) давальницької си+
ровини та витрати з доставки цієї сировини до виконавця. Операція з да+
вальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах — операція
513
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
Операції, що не передбачають попередньої поставки сировини для
отримання готової продукції, або коли вартість сировини є меншою
зазначених 20 відсотків, не вважаються операціями з давальниць+
кою сировиною.
з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сирови+
ни в результаті технологічного процесу із зміною коду по ТН ЗЕД (неза+
лежно від кількості виконавців), а також етапів (операцій з переробки цієї
сировини) з метою отримання готової продукції за відповідну плату.
Давальницька сировина
— сировина, матеріали, напівфабрикати, комп+
лектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України інозем+
ним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валю+
ту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для
використання у виробленні готової продукції.
Готова продукція
— продукція (товар), вироблена з використанням да+
вальницької сировини (крім тієї частини, що використовується для прове+
дення розрахунків за її переробку) і визначена як кінцева у контракті між
замовником і виконавцем. Готова продукція може бути повернута у країну
замовника або реалізована замовником (чи за його дорученням виконав+
цем) у країні виконавця або в іншій країні. За потреби Кабінет Міністрів
України визначає види продукції (товару), які не можуть класифікувати+
ся як готова продукція.
Замовник
— суб’єкт господарської діяльності, який надає давальниць+
ку сировину для вироблення готової продукції.
Виконавець — суб’єкт господарської діяльності, який здійснює операції
з давальницькою сировиною.
Закон про давальницьку сировину передбачає операції з переробки
давальницької сировини в різних митних режимах:
ввезення давальницької сировини іноземного замовника на митну те+
риторію України з метою одержання готової продукції;
купівля за іноземну валюту іноземним замовником давальницької си+
ровини на території України з метою одержання з неї готової продукції;
вивезення українським замовникам давальницької сировини за межі
митної території України з метою одержання готової продукції.
Відповідно ст. 6 Закону про давальницьку сировину, розрахунки за
переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини
514
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Давальницька сировина не може бути придбана іноземним замов+
ником на митній території України за національну валюту України
або отримана ним у результаті проведення інших операцій, у тому
числі товарообмінних. Право власності на давальницьку сировину
на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову
продукцію належить замовнику.
можуть здійснюватися в грошовій формі, шляхом виділення частини
давальницької сировини чи готової продукції або з використанням усіх
форм.
Митним кодексом України розширено коло операцій з товарами, що
можуть міститися під митний режим. Крім проведення операцій у рамках
реалізації угод з переробки давальницької сировини, українські підпри+
ємства можуть здійснювати й інші операції з товарами: обслуговування, ре+
монт, зборку тощо. Статтею 231 Митного кодексу України визначено так
перелік операцій з переробки товарів:
1) власне переробка товарів;
2) обробка товарів — монтаж, зборка, запуск і налагодження, внаслідок
чого виходять інші товари;
3) ремонт товарів, у тому числі відновлення і регулювання;
4) використання окремих товарів, що не є продуктами переробки, але
сприяють або поліпшують процес виготовлення продуктів переробки, як+
що самі вони при цьому цілком витрачаються.
15.2. ÏÅÐÅÐÎÁÊÀ ÄÀÂÀËÜÍÈÖÜÊί ÑÈÐÎÂÈÍÈ
ÍÀ ÌÈÒÍ²É ÒÅÐÈÒÎв¯ ÓÊÐÀ¯ÍÈ
Загальна характеристика митного режиму переробки
давальницької сировини на митній території України
Переробка на митній території України — митний режим, відповідно
до якого ввезені на митну територію України товари, походженням з інших
країн, піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без
застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умов вивезення
за межі митної території України продуктів переробки відповідно до мит+
ного режиму експорту (Стаття 229 Митного кодексу України).
Цей митний режим застосовується переважно до товарів, що ввозять+
ся з метою їх переробки, обробки, ремонту на митній території Ук+
раїни, що і відповідає призначенню цього режиму.
Мета ввезення товарів (сировини) зазвичай підтверджується зовнішнь+
оекономічним договором (контрактом), що передбачає проведення конк+
ретних операцій з товарами (сировиною) і передається митниці разом з
іншими документами. В зовнішньоекономічному договорі (контракті) не+
обхідно чітко вказати предмет договору, що передбачає проведення операцій,
пов’язаних з переробкою, обробкою, ремонтом (із вказівкою операцій, про+
ведених при цьому), а також вартість цих операцій.
515
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
У Положенні про форми зовнішньоекономічних договорів (контрактів),
яке затверджено наказом Міністерства економіки і з питань європейської
інтеграції України № 201 від 06.09.01 р. розписано, як оформляти конт+
ракти у сфері ЗЕД і відповідні нюанси договорів на переробку давальниць+
кої сировини:
1. Точне найменування, кількість сировини і товару, який з’явиться за
результатами переробки давальницької сировини. У випадку великої кіль+
кості номенклатури, необхідно додавати специфікацію, про що акцентуєть+
ся у контракті.
В додатках до договору про переробку давальницької сировини нада+
ють її технологічну схему, в якій відображено:
всі етапи переробки сировини і процес її перетворення в готову продукцію;
кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з обґрун+
туванням технологічних втрат сировини;
витрати виконавця на кожному етапі переробки.
2. Конкретні обсяги робіт, строк їх виконання і поставки давальниць+
кої сировини.
3. Вид транспорту і базисні умови поставки (відповідно ІНКОТЕРМС)
сировини і готової продукції.
4. Порядок приймання сировини його переробником і готової про+
дукції замовником.
5. Вартість робіт. Додатково необхідно вказати вартість застави да+
вальницької сировини, ціну і загальну вартість як готової продукції, так і
переробки.
6. Умови розрахунків: грошовими коштами, давальницькою сировиною
або готовою продукцією.
7. Порядок розпорядження відходами і залишками, які виникнуть
у процесі переробки давальницької сировини.
8. Відповідальність сторін за порушення контрактних умов.
9. Форс+мажорні обставини — непередбачені та непереборні події, що
відбуваються незалежно від волі і бажання замовника або виконавця. Дії сторін.
10. Строк дії договору.
Для ввезення давальницької сировини в Україну, необхідно подола+
ти такі етапи:
1) отримати дозвіл на ввезення давальницької сировини;
2) оформити письмове зобов’язання (вексель) про вивезення продуктів
переробки;
3) провести митне оформлення давальницької сировини.
516
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Статтею 230 Митного кодексу передбачена необхідність отримання
дозволу митного органу на розміщення товарів під даний митний режим.
З наказу Держмитслужби України від 13.09.2003 р. № 609 «Про затверд+
ження Порядку застосування митних режимів переробки на митній тери+
торії України і переробки за межами митної території України» випливає,
що такий дозвіл дається начальником митного органу, або особою, яка
заміщає його, або іншою посадовою особою, уповноваженою на це наказом
митного органу.
Для отримання дозволу на ввезення давальницької сировини необхідно
надати митному органу за містом державної реєстрації такі документи:
заяву (відповідно до «Порядку застосування митних режимів пере+
робки на митній території України і переробки за межами митної те+
риторії України» затвердженого наказом ДМСУ від 13.09.03 р. № 609);
копію зовнішньоекономічного договору на переробку давальницької
сировини;
додаток до договору, в якому докладно описана технологічна схема
переробки давальницької сировини.
Дозвіл, який надається протягом 15 днів з моменту прийняття заяви,
є резолюцією посадової особи митниці на заяві. В ньому вказується строк
переробки давальницької сировини, який не має перевищувати 90 днів.
Розміщення товарів під митний режим переробки на митній території
України передбачає накладання митним органом певних обмежень щодо
використання товарів, а відповідно до статті 233 Митного кодексу України,
митні органи можуть проводити перевірку товарів, поміщених під цей ре+
жим, а також продуктів їх переробки в будь+якої особи, що здійснює опе+
рації з переробки таких товарів (сировини).
Окремі операції з переробки товарів (сировини) можуть за доручен+
ням підприємства+резидента, якому надано дозвіл на переробку товарів
517
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
У деяких митних органах право на надання такого дозволу
делеговано начальникам оперативних підрозділів з метою забез+
печення оперативного митного оформлення товарів.
За відмови митний орган письмово повідомляє підприємство про це
«з вказівкою причин і вичерпним роз'ясненням вимог, виконання
яких забезпечить розміщення товарів (сировини) у режимі пере+
робки» (п. 2.7 Порядку № 609).
(сировини), і з дозволу митного органу здійснюватися іншим підприємством.
У таких випадках відповідальність перед митними органами за дотриман+
ня порядку переробки товарів (сировини) несе підприємство, яке одержа+
ло дозвіл митного органу. Якщо умови переробки товарів (сировини) пе+
редбачають виконання декількох операцій з їх переробки декількома
підприємствами, то кожне з підприємств, що бере участь у процесі пере+
робки, має одержати дозвіл митного органу на переробку товарів (сирови+
ни) на митній території України (стаття 231 Митного кодексу України).
Статтею 232 Митного кодексу України передбачено термін перероб+
ки товарів (сировини) на митній території України, який встановлюється
митним органом виходячи з тривалості процесу переробки товарів (сиро+
вини) і розпорядження продукцією їх переробки, але, як правило, не мо+
же перевищувати 90 днів. Цей термін необхідно обчислювати, починаю+
чи з дня завершення митного оформлення товарів (сировини), ввезених для
переробки.
Виходячи з технологічних особливостей переробки Кабінет Міністрів
України може встановлювати інші терміни переробки товарів.
Оскільки даний митний режим належить до незавершених митних ре=
жимів, після закінчення встановленого терміну перебування товарів під
цим режимом вони мають бути обов’язково поміщені під інший митний
режим, наприклад, під митний режим експорту.
Але існують інші особливі умови, коли строк завершення операції з пе+
реробки може змінюватися:
1. Підприємство постійно здійснює операції з переробки давальниць+
кої сировини. Тому йому можуть надати дозвіл на декілька таких операцій,
визначених зовнішньоекономічним договором. Строк дії дозволу — не біль+
ше ніж один календарний рік.
2. Окремі операції з переробки давальницької сировини здійснює інше
підприємство+резидент. В такому випадку необхідно отримати письмову зго+
ду митниці. Для цього в заяві, яка передається митним органам, робиться
відповідний запис. Відповідальність за дотримання порядку переробки не+
се підприємство+переробник, яке отримало такий дозвіл.
518
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Під днем завершення митного оформлення товарів у митному
режимі переробки на митній території України вважається день
оформлення вантажної митної декларації в цьому режимі, про що
свідчить наявність на ній відбитку особистої номерної печатки
посадової особи митного органу, який проводив митне оформлення.
3. Відповідно до зовнішньоекономічного договору, частка операцій ви+
конується одним переробником, а інша частка — другим переробником.
Кожне із названих підприємств має отримати дозвіл у митних органах.
А пересування товарів між такими підприємствами контролюється митни+
ми органами відповідно до п. 3.4 Порядку № 609.
Розміщення товарів під митний режим переробки на митній території
України не передбачає яких+небудь звільнень від застосування до них за+
ходів митно+тарифного регулювання.
Давальницька сировина, яка ввозиться на митну територію України
іноземним замовником, обкладається ввізним митом за ставками Єдиного
митного тарифу України, податками та зборами, що стягуються при вве+
зенні товарів відповідно до чинного законодавства. Сплата ввізного мита,
податків та зборів (крім митних зборів) провадиться українським вико+
навцем шляхом видачі простого векселя органу державної податкової служ+
би за місцем розташування виконавця із строком платежу, що дорівнює стро+
ку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як на
90 календарних днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної дек+
ларації. Сума, зазначена у векселі, визначається у валюті контракту на
здійснення операцій з давальницькою сировиною.
Виходячи з технологічних особливостей виробництва, Кабінет
Міністрів України, за поданням відповідного міністерства або іншого цент+
рального органу виконавчої влади, може встановлювати інші строки вико+
нання окремих видів операцій з давальницькою сировиною користуючись
п.3 ст. 2 Закону про давальницьку сировину.
Дозвіл на відстрочення погашення векселя надається в межах одного
бюджетного року і не більше ніж на 90 днів. Але потім можуть надати новий
519
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
Відповідні органи державної податкової служби можуть давати
дозвіл на відстрочення оплати векселів або погашення письмових
зобов'язань окремим суб'єктам підприємницької діяльності, які
здійснюють операції з давальницькою сировиною у зовнішньоеко+
номічних відносинах на умовах податкового кредиту, до настання
строку фактичного відвантаження готової продукції іноземному
замовнику. За користування кредитом суб'єкт підприємницької
діяльності вносить до бюджету, до якого він сплачує податок на
прибуток підприємств, щомісячну плату виходячи з облікової
ставки Національного банку України від суми, визначеної у векселі.
Розмір облікової ставки визначається на останній день періоду, за
який сплачується зазначена плата.
дозвіл у цей самий період. Максимальний загальний строк погашення век+
селя — 270 день (90 + 90 + 90).
При цьому необхідно не пізніше ніж за 5 днів до закінчення строку пла+
тежу по векселю звернутися до податкового органу за місцем реєстрації
з письмовою заявою. В заяві необхідно вказати строк відстрочки і наявні
причини. Протягом 5 робочих днів після надання заяви податкові органи
повідомляють підприємство про прийняте рішення. Якщо воно позитив+
не, то виписується дозвіл у встановленій формі на умовах податкового кре+
диту, за користування якого необхідно щомісяця вносити обумовлену пла+
ту (відсотки). Оплата визначається виходячи із суми векселя, кількості
днів відстрочки і облікової ставки НБУ на день отримання дозволу.
У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому
контрактом, за межі митної території України у зазначений період, век+
сель погашається і ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не
стягуються. Вексель погашається також у разі часткового вивезення гото+
вої продукції за межі митної території України, передбаченого умовами
контракту, якщо український виконавець документально підтвердить спла+
ту ввізного мита, податків та зборів, які мають бути сплачені у разі ввезен+
ня в Україну частини сировини, з якої вироблено не вивезену з України го+
тову продукцію. Для визначення суми платежу мита, податків та зборів
вартість давальницької сировини перераховується у національну валюту Ук+
раїни за курсом Національного банку України, що діяв на день платежу за
векселем.
Облік векселів ведеться органом державної податкової служби за
місцем розташування виконавця.
Якщо ввозяться ті види давальницької сировини, які не обкладають+
ся ввізним митом, податками та зборами, український виконавець подає ор+
гану державної податкової служби за своїм місцем розташування письмо+
ве зобов’язання щодо вивезення готової продукції у зазначений період.
У разі вивезення готової продукції в обумовленому письмовим зобо+
в’язанням обсязі у зазначений період, письмове зобов’язання погашається.
Після отримання дозволу митних органів і оформлення зобов’язань про
вивезення продуктів переробки, підприємство займається митним оформ+
ленням товарів (сировини).
520
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Під час користування податковим кредитом підприємство не повинно
порушувати строки розрахунків з бюджетом. В іншому випадку,
податкова інспекція скасує дозвіл на відстрочку платежу по векселю.