Кадуріна Л.О., Стрєльнікова М.С. Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України: теорія, практика, рекомендації
Подождите немного. Документ загружается.
ÒÅÑÒβ ÇÀÂÄÀÍÍß
1. Термін відрядження за кордон не має перевищувати:
а) 30 днів; б) 20 днів; г) 60 днів.
2. Термін відрядження за кордон за зовнішньоекономічними договора=
ми не має перевищувати:
а) 30 днів; б) 60 днів; г) 1 рік.
3. Якщо термін відрядження за кордон перевищує 60 днів, то підзвітній
особі витрати з відрядження оплачують у такому розмірі:
а) 100%; б) 80%; г) 90%.
4. На порядок видачі авансу на відрядження:
а) не впливає повернення залишку невитраченого авансу;
б) впливає повернення залишку невитраченого авансу;
в) це не має значення для відрядження за кордон.
5. Під час повернення невитрачених сум у іноземній валюті у відрядженні,
підзвітна особа має повернути кошти в касу:
а) в тій же валюті, яку отримала авансом;
б) в національній валюті за курсом НБУ на день надання авансового звіту;
в) на вибір підзвітної особи.
6. Під час компенсації витрат у відрядженні за кордоном, підприємством
підзвітній особі виплачуються кошти:
а) в тій самій валюті, яку отримала особа за авансом;
б) в національній валюті за курсом НБУ на день надання авансового звіту;
в) на вибір підзвітної особи.
7. Якщо в рахунок на оплату вартості проживання в готелі включено од=
норазове харчування, то підзвітній особі виплачуються добові у сумі:
а) 224 грн.; б) 154 грн.; в) 98 грн.
8. Якщо в рахунок на оплату вартості проживання в готелі включено дво=
разове харчування, то підзвітній особі виплачуються добові у сумі:
а) 224 грн.; б) 154 грн.; в) 98 грн.
441
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
9. Якщо в рахунок на оплату вартості проживання в готелі включено три=
разове харчування, то підзвітній особі виплачуються добові у сумі:
а) 224 грн.; б) 154 грн.; в) 98 грн.
10. Дебіторська заборгованість, яка створена під час видачі авансу під=
звітній особі в іноземній валюті:
а) визначається за валютним курсом на дату видачі авансу;
б) перераховується на день надання авансового звіту;
в) не перераховується за відрядження ніколи.
11. Дебіторська заборгованість, яка створена під час видачі авансу під=
звітній особі в іноземній валюті:
а) визнана немонетарною статтею;
б) перераховується на день надання авансового звіту;
в) визначена монетарною статтею.
12. Залишок коштів виданих за авансом у випадку застосування корпо=
ративних пластикових карток міжнародних платіжних систем понад
сум, підтверджених в авансовому звіті, підлягає поверненню
підзвітною особою в касу підприємства:
а) протягом 3+х днів після повернення з відрядження;
б) протягом 20 днів після повернення з відрядження;
в) протягом 10 днів після повернення з відрядження.
13. Залишок коштів, виданих з каси в іноземних грошових одиницях аван=
сом понад сум, підтверджених в авансовому звіті, підлягає повернен=
ню підзвітною особою в касу підприємства:
а) протягом 3+х днів після повернення з відрядження;
б) протягом 20 днів після повернення з відрядження;
в) протягом 10 днів після повернення з відрядження.
14. Термін перебування у відрядженні визначається:
а) згідно з відмітками контрольно+пропускних пунктів Прикордонних
військ України у закордонному паспорті;
б) згідно до наказу керівника підприємства;
в) згідно підтверджувального листа від закордонного представництва.
442
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
15. Якщо дата виїзду (повернення) у відрядження до країн, з якими вста=
новлено повний прикордонний контроль, не співпадає з датами відмітки
у закордонному паспорті, то добові витрати за час переїзду через те=
риторію України:
а) відшкодуються у порядку, передбаченому для відрядження в межах Ук+
раїни;
б) відшкодуються у порядку, передбаченому для відрядження за межами
України;
в) для відрядження за кордон не відшкодуються зовсім, а враховуються
витрати тільки за межами України.
16. Від’їзд співробітника у відрядження за кордон і повернення в Украї=
ну вважається:
а) одним днем відрядження;
б) двома днями відрядження;
в) не впливає на кількість днів відрядження, а враховується термін зазна+
чений у наказі керівника.
17. Якщо сума, надана стороною, яка приймає за кордоном підзвітну
особу, більша або дорівнює встановленим нормам добових витрат,
то виплату добових на підприємстві:
а) не проводять;
б) проводять у межах встановлених норм;
в) проводять за вирахуванням сум, наданих стороною, яка приймає підзвітну
особу.
18. Сума добових за кордон не може бути:
а) меншою ніж 50$;
б) більшою ніж 280 грн.;
в) відповіді а) і б) правильні.
19. Витрати для оплати добових та наймання житлового приміщення за
межами України не мають перевищувати:
а) 100$; б) 200$; в) 300$.
20. Транспортні витрати за межами України не мають перевищувати:
а) 1000$; б) 500$; в) 800$.
443
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
ÏÈÒÀÍÍß ÄËß ÏÅÐŲÐÊÈ ÇÍÀÍÜ
1. Що є підставою для відрядження за кордон?
2. Які застосовуються вимоги до підзвітних осіб під час відрядження
за кордон?
3. Які витрати з відрядження належать до складу витрат на підпри+
ємстві?
4. Які існують норми добових витрат з відрядження за кордон?
5. Який існує термін відрядження за кордон?
6 Що є підставою віднесення на витрати підприємства витрат з відря+
дження?
7. У який термін надається звіт про підзвітні кошти і які заходи
приймаються підприємством під час їх порушень підзвітними особами?
8. Бухгалтерський облік розрахунків з підзвітними особами.
9. Податковий облік розрахунків з підзвітними особами.
444
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
РОЗДІЛ 13
ЛІЗИНГОВІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ОПЕРАЦІЇ
Загальні поняття, об’єкти та суб’єкти лізингу.
Порядок проведення розрахунків по лізингових операціях.
Митне оформлення об’єктів лізингу.
Бухгалтерський і податковий облік лізингових операцій.
Оперативна оренда. Фінансова оренда.
13.1. ÇÀÃÀËÜͲ ÏÎÍßÒÒß, ÎÁ’ªÊÒÈ ² ÑÓÁ’ªÊÒÈ Ë²ÇÈÍÃÓ
Лізингова операція передбачає передачу права користування окреми+
ми інвентарними об’єктами основних засобів іншому суб’єкту на платній
основі на визначений строк.
Лізинг (Lеаsіng) — різновид підприємницької діяльності, яка спрямо+
вана на інвестування коштів у рухоме та нерухоме майно, що спеціально
передається за договором фізичним та юридичним особам на відповідний
період для використання в підприємницьких цілях.
Вендщорліз — вид міжнародного лізингового контракту, за яким за+
кордонна філія збуту лізингової компанії купує обладнання у власної фірми
і надає його в оренду або продає на виплату закордонному споживачеві.
Об’єктом лізингу є будь+яке рухоме і нерухоме майно, яке може бути
віднесено до основних засобів (машини, устаткування, транспортні засоби,
обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікації тощо), не заборо+
нено до вільного обігу на ринку.
445
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
Таблиця 13.1.
Класифікація об’єктів лізингу
¹
ï/ï
Îçíàêà êëàñèô³êàö³¿ Õàðàêòåðèñòèêà
1 Ôóíêö³îíàëüíå ïðèçíà÷åííÿ
Âèêîðèñòàííÿ ç ï³äïðèºìíèöüêîþ ìåòîþ
2 Îáîðîòí³ñòü Ó÷àñòü ó áàãàòüîõ âèðîáíè÷èõ öèêëàõ
3 Ñòàí ôîðìè ñïîæèâàííÿ Íå ñïîæèâàþòüñÿ ó ïðoöeci âèêîðèñòàííÿ
4 Ñòóï³íü ðóõîìîñò³ Ðóõîìå òà íåðóõîìå ìàéíî
5 Ãàëóçåâà ïðèíàëåæí³ñòü Ïðîìèñëîâ³, áóä³âåëüí³,
ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüê³ òîùî
6 Ôîðìà âëàñíîñò³ Äåðæàâíà, ïðèâàòíà, êîëåêòèâíà
7
Cïîci6 ïåðåíåñåííÿ âàðòîñò³
ó âèðîáíè÷îìó ïpoöeci
Ïîñòóïîâî, âðàõîâóþ÷è çíîñ
8 Ñòóï³íü ñêëàäíîñò³ Îêðåìå ìàéíî, ñóêóïí³ñòü ðå÷åé
Класифікація об’єктів лізингу подана в табл. 13.1.
Лізинговими операціями займаються великі фірми, банки, а також
спеціалізовані лізингові компанії.
Суб’єктами лізингу можуть бути:
1) лізингодавець — суб’єкт підприємницької діяльності (в т. ч. банківсь+
ка або небанківська фінансова установа), який передає в користування
об’єкти за договором лізингу;
2) лізингоодержувач — суб’єкт підприємницької діяльності, який одер+
жує в користування об’єкти за договором лізингу;
3) продавець лізингового майна — суб’єкт підприємницької діяль+
ності, що виготовляє майно, яке є об’єктом лізингу.
В оформленні лізингових операцій виділяють два етапи:
Перший — оформлення документів, які необхідно підготувати до ук+
ладання лізингового договору. Юридичне оформлення документів засвідчує
створення необхідних умов для укладання лізингового договору.
Другий — оформлення та укладання лізингового договору, а та+
кож документів, які створюють сприятливі умови для успішного вико+
нання зобов’язань щодо лізингового договору. На цьому етапі здійсню+
ється процес закріплення лізингової угоди в три+ i двосторонніх дого+
ворах.
Перелік документів для оформлення лізингових угод наведено
в табл. 13.2.
Таблиця 13.2.
Перелік документів, якими оформляються лізингові операції
446
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Ïåðøèé eòàï Äðóãèé eòàï
1. Çàÿâà ïðî íàäàííÿ ë³çèíãîâèõ ïîñëóã 1. Äîãîâ³ð ë³çèíãó
2. Çàìîâëåííÿ-íàðÿä íà ïîñòàâêó ìàéíà,
ÿêå ïåðåäàñòüñÿ â ë³çèíã
2. Äîãîâ³ð êóï³âë³-ïðîäàæó ìàéíà,
ùî ïåðåäàñòüñÿ â ë³çèíã
3. Çàÿâà ë³çèíãîâî¿ êîìïàí³¿ áàíêó
ïðî íàäàííÿ êðåäèòó
3.
Àêò ââåäåííÿ îá’ºêòà ë³çèíãó
â åêñïëóàòàö³þ
4. Êðåäèòíèé äîãîâ³ð ì³æ
ë³çèíãîâîþ êîìïàí³ºþ i áàíêîì
ïðî íàäàííÿ ïîçèêè
5. Äîãîâ³ð ïðî òåõí³÷íå
îáñëóãîâóâàííÿ ïåðåäàíîãî
â ë³çèíã ìàéíà
4. Âèñíîâêè ïðî ïëàòîñïðîìîæí³ñòü
ë³çèíãîîäåðæóâà÷à òà åôåêòèâí³ñòü
ë³çèíãîâî¿ óãîäè
6. Äîãîâ³ð ïðî ñòðàõóâàííÿ îá’ºêòà
ë³çèíãó
Лізингові oпepaції здійснюються на підставі контрактів (угод), що ук+
ладаються між суб’єктами лізингу.
Розповсюджена у світовій практиці схема лізингової операції предс+
тавлена на рис. 13.1.
Рис. 13.1. Схема лізингової операції
Реалізація лізингових угод, пов’язаних з увезенням в Україну майна
являють собою стовідсоткове кредитування; не передбачають довгостроко+
вого інвестування коштів підприємства; не вимагають негайного початку
платежів за використання об’єкта лізингу; певним чином знижують ризи+
ки підприємства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2002 р. № 445 затве+
рджено Порядок можливого віднесення операцій резидентів у випадку ве+
дення ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів оперативного
і фінансового лізингу. Пунктом 7 цього Порядку встановлено, що до операцій
447
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
Лізинговими угодами оформлюються відносини майнового наймання,
за яких лізингодавець однієї держави передає лізингоотримувачу
іншої держави в користування майно на певний строк і за узгоджену
плату.
Äîãîâ³ð ïëàòà
êóï³âë³- çà ìàéíî
ïðîäàæó ìàéíî
äîãîâ³ð ë³çèíãîâ³ ë³çèíãî-
ë³çèíãó ïëàòåæ³ îòðèìóâà÷
Ïðîäàâåöü ìàéíà
˳çèíîäàâåöü
˳çèíãîîòðèìóâà÷
резидентів, які здійснюються при реалізації договорів оперативного і фінан+
сового лізингу, належать операції, проведені відповідно до статті 806 Цивіль+
ного кодексу України і Закону України «Про фінансовий лізинг».
Лізинг відповідно до Цивільного кодексу України (ст. 806–809).
За договором лізингу одна сторона — лізингодавець — передає або зо+
бов’язується передати іншій стороні — лізингоотримувачу — у користу+
вання на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) майно,
що належить лізингодавцю на правах власності і придбане ним без попе+
редньої домовленості з лізингоотримувачем (прямій лізинг), або майно,
спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно
до встановлених лізингоотримувачем специфікацій і умов (непрямий
лізинг).
Предметом договору лізингу може бути неспоживча річ, визначена
індивідуальними ознаками і віднесена до основних фондів. При цьому не
можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки або інші при+
родні об’єкти, а також інші речі, встановлені законом.
Лізинг відповідно до Закону України «Про фінансовий лізинг»
(у редакції Закону України від 11.12.2003 р. № 1381+IV)
За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується прид+
бати у власність майно у продавця (постачальника) відповідно до встанов+
лених лізингоотримувачем специфікацій і умов та передати його в корис+
тування лізингоотримувачу на певний строк (не менш одного року) за
узгоджену плату (лізингові платежі). Договір фінансового лізингу має бу+
ти укладено у письмовій формі і відповідати вимогам законодавства України.
Предметом договору фінансового лізингу може бути неспоживче
майно, визначене індивідуальними ознаками і віднесене до основних фондів.
При цьому не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші
природні об’єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їхні відособ+
лені структурні підрозділи (філії, цехи, ділянки). Майно, що перебуває
в державній або комунальній власності, щодо якого відсутня заборона на
передачу його в користування і/або володіння, може бути передано у фінан+
совий лізинг у встановленому законодавством порядку.
У випадку переходу права власності на предмет лізингу від лізинго+
давця до іншої особи відповідні права і обов’язки лізингодавця за догово+
ром лізингу переходять до нового власника предмет лізингу. Якщо ж сто+
рони договору лізингу уклали договір закупівлі+продажу предмету лізингу,
то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоотримувача
448
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
у випадку і з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо дого+
вором не передбачено інше.
Визначною захисною мірою реалізації договорів фінансового лізингу
відповідно до Закону є те, що предмет лізингу не може бути конфіскова+
но, на нього не може бути накладено арешт у зв’язку з будь+якими діями
або бездіяльністю лізингоотримувача.
Законом визначено таке поняття, як сублізинг. Під сублізингом ро+
зуміється вид піднаймання предмету лізингу, відповідно до якого лізинго+
отримувач за договором лізингу передає третім особам (новому лізингоот+
римувачу за договором сублізингу) у користування за визначену плату на
деякий термін відповідно до умов договору сублізингу предмет лізингу,
отриманий раніше від лізингодавця за договором лізингу. За звертання до
договорів сублізингу необхідна письмова згода лізингодавця (за договором
фінансового лізингу).
Лізинг відповідно до Господарського кодексу України (стаття 292)
Лізинг — це господарська діяльність, спрямована на інвестування влас+
них або притягнутих фінансових засобів, яка полягає в наданні за догово+
ром лізингу однією стороною — лізингодавцем — у виняткове користуван+
ня другій стороні — лізингоотримувачу — на певний строк майна, яке
належить лізингодавцю або придбане ним у власність за дорученням чи зго+
дою лізингоотримувача у відповідного постачальника (продавця), за умов
сплати лізингоотримувачем періодичних лізингових платежів.
Господарським кодексом встановлено два види лізингу (залежно від
особливостей здійснення лізингових операцій): фінансовий і оперативний.
За формою здійснення лізинг може бути поворотним, пайовим,
міжнародним тощо.
Об’єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для
використання як основні фонди (Відповідно до статті 8 Закону України від
28.12.94 р. № 334/94+ВР «Про оподаткування прибутку підприємства» (зі
змінами і доповненнями). Під основними фондами вважаються матеріальні
цінності, що призначаються платником податків для використання в його гос+
подарській діяльності протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів
з дати введення в експлуатацію цих матеріальних цінностей, вартість яких
перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або
моральним зносом. Основні фонди розподіляються по таких групах:
Група 1 — будинки, споруди, їх структурні компоненти і передавальні
пристрої, у тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця за+
гального користування), вартість капітального поліпшення землі;
449
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
Група 2 — автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього;
меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструмен+
ти, інше конторське (офісне) оснащення, устаткування і приналежності до них;
Група 3 — будь+які інші основні фонди, не включені до групи 1, 2 і 4;
Група 4 — електронно+обчислювальні машини, інші машини для ав+
томатичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ни+
ми засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, те+
лефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних
товарів (предметів), вільний обіг яких на ринку не заборонено законом і
щодо якого немає обмежень на передачу в лізинг.
Господарським кодексом також встановлено, що майно, яке є держав+
ною (комунальною) власністю, може бути об’єктом лізингу тільки за узгод+
женням з органом, на який законодавством України покладено здійснен+
ня керування даним майном.
Лізинг відповідно до Закону України від 28.12.94 р. № 334/94+ВР
«Про оподаткування прибутку підприємства»
Відповідно до пункту 1.18 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94+ВР
«Про оподаткування прибутку підприємства» — лізинговою (орендною)
операцією є господарська операція (крім операцій з фрахту (чартеру)
морських пароплавів та інших транспортних засобів) фізичної або юри+
дичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або
землі в користування іншій фізичній або юридичній особі (орендареві) за
орендну плату і на певний строк.
Законом встановлені такы види лізингових (орендних) операцій:
оперативний лізинг (оренда);
фінансовий лізинг (оренда);
поворотний лізинг (оренда); (поворотний лізинг — діяльність відповідно
до договору лізингу, що передбачає придбання лізингодавцем майна
у власника і передачу цього майна йому в лізинг);
інші (не пов’язані з переміщеннями товарів через кордон).
Цим же Законом встановлено, що оперативним лізингом (орендою)
є господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає
відповідно до договору оперативного лізингу (оренди) передачу орендареві
майна, яке підпадає під визначення основних фондів і придбаного або ви+
готовленого орендодавцем на інших умовах, ніж передбачені фінансовим
лізингом (орендою).
Відповідно до Закону, фінансовий лізинг (оренда) — господарська
операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до
450
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова