Кадуріна Л.О., Стрєльнікова М.С. Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України: теорія, практика, рекомендації
Подождите немного. Документ загружается.
Оплату всіх допоміжних витрат здійснює відправник вантажу.
Повітряні перевезення вантажів
Особливостями повітряного транспорту є:
висока швидкість доставки;
скорочення шляху;
високе зберігання вантажу;
існує можливість перевезення у віддалені райони, де неможливо ви+
користовувати інші види транспорту.
Повітряний транспорт — найдорожчій вид транспорту і використо+
вується під час перевезень дуже коштовних вантажів. Він відрізняється
обмеженим підйомом вантажів і неможливістю перевезення різноманітної
номенклатури вантажів. Залежить від кліматичних умов і наземних служб
забезпечення польотів.
Польоти на міжнародних повітряних мережах за формою їх виконан+
ня можна класифікувати на:
регулярні;
нерегулярні (разові, допоміжні, спеціальні, чартерні).
Регулярні рейси — це рейси, які виконують згідно за розкладом по
договірних мережах. У розкладі вказують маршрут польотів, проміжні
пункти посадок, час вильоту і посадки в кожний пункт маршруту, частота
руху, тип літака.
Нерегулярні авіаперевезення виконуються на підставі дозволу на
разові польоти і поділяються на допоміжні, спеціальні, чартерні.
Допоміжні рейси — це рейси, які виконуються по тих самих мережах,
як і регулярні, але за особливим розкладом. Вони можуть виконуватися із
згодою партнера на умовах, що комерційні перевезення не можуть бути
здійснені регулярними рейсами.
Спеціальні рейсі — це рейси, які виконуються за спеціальним завдан+
ням як по маршруту регулярних рейсів, так і по особливому маршруту,
дозвіл на їх виконання запрошується по дипломатичних каналах.
Чартерні рейси — це рейси, які виконуються за спеціальним контрак+
том між перевізником і замовником. Договір на повітряні перевезення ван+
тажів, його умови і надходження вантажів для перевезення підтверджують+
ся вантажною накладною, яка виписується на кожну відправку вантажу.
Умовами зовнішньоекономічного договору передбачено виникнення
транспортних ризиків, які регламентовані правилами «ІНКОТЕРМС+
2000», відповідно до яких усі транспортні ризики класифікуються за чо+
тирма групами: E, F, C, D.
91
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
Транспортні ризики — це ризики, які виникають у зовнішньоеко+
номічній діяльності при укладенні зовнішньоекономічних угод, а саме при
передачі товару від продавця (постачальника) до покупця.
За настання ризиків, які наведені в правилах «ІНКОТЕРМС+2000»,
покупець зобов’язаний сплатити ціну товару, навіть при отриманні його
у стані, який не відповідає умовам договору, чи при повній його втраті.
У цьому полягає «ціна ризику». Якщо ж ушкодження не обумовлене
транспортним ризиком, то покупець має право не тільки ухилитися від
оплати товару, але і вважати продавця відповідальним за порушення умов
договору.
Страхування вантажів
Страхування зовнішньоекономічної діяльності підприємств — це
міжнародні економічні відносини з захисту майнових інтересів суб’єктів
господарювання різних форм власності протягом періоду, в якому відбу+
ваються певні події (страхові випадки), за рахунок майнових коштів, що
формуються із сплачених ними внесків (страхових премій).
Страхування зовнішньоекономічної діяльності включає особисте,
майнове та страхування відповідальності.
Об’єктом майнового страхування є товарно+матеріальні цінності і май+
нові інтереси страхувальників. Різновидами його у зовнішньоекономічній
діяльності є страхування перевезень вантажів морським, річковим,
залізничним, авіаційним, автомобільним транспортом, страхування від
валютних ризиків, страхування депозитів, страхування делькредере, стра+
хування від інвестиційних ризиків.
Об’єктом транспортного страхування є:
вантаж — карго;
транспортні засоби — каско;
фрахт.
Об’єктом страхування відповідальності є відповідальність перед тре+
тіми особами (фізичними або юридичними) внаслідок будь+якої діяль+
ності або бездіяльності страхувальника.
Метою страхування відповідальності є страховий захист інтересів,
наприклад, страхування відповідальності власників транспортних засобів.
Використання посередників дає змогу розширити пропозицію стра+
хових послуг, взяти на відповідальність виробничі та комерційні ризики,
які не в змозі вирішити страхова компанія.
У міжнародній практиці страхування експортних ризиків надається
державним агентам. Але існують винятки, коли в одних країнах страху+
92
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
вання експорту забезпечується приватними організаціями, в інших ця си+
стема змішана.
Ціна і загальна сума контракту
Найчастіше у міжнародних угодах застосовується поняття світової ціни.
Під світовими цінами розуміють ціни великих комерційних угод, які
укладаються в найголовніших центрах світової торгівлі, що передбачають
окремі, не пов’язані, експортні та імпортні операції.
При цьому, платежі мають здійснюватись у вільноконвертованій ва+
люті.
Ціна виражається числом грошових одиниць визначеної валюти за
одну кількісну одиницю товару, яка позначена в контракті.
Якщо за даним контрактом поставляються товари різної кількості
й асортименту, то ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного
виду, сорту, марки. У таких випадках ціни на товари вказуються в додатках
до контракту — специфікаціях. При постачаннях комплектного устатку+
вання в специфікаціях вказується ціна на кожний комплектуючий виріб.
До цін, що публікуються, належать довідкові ціни, біржові котиру=
вання, ціни аукціонів, ціни, що приводяться в загальностатистичних
довідниках, ціни фактичних угод, ціни пропозицій великих фірм.
Довідкові (індикативні ціни) — це ціни товарів у внутрішній оптовій
чи зовнішній торгівлі різних країн, що публікуються в друкованих видан+
нях. Джерелами довідкових цін є економічні газети і журнали, спеціальні
бюлетені, фірмові каталоги й прейскуранти. Довідкові ціни можуть бути
чисто номінальними, тобто не пов’язані з реальними комерційними або
минулими операціями.
Індикативні ціни — ціни на товари, які відповідають цінам, що скла+
лися чи складаються на відповідний товар на ринку експорту (імпорту) на
момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов
постачання та умов здійснення розрахунків, визначених згідно із законо+
давством України, а також якісних показників товару, які затверджено
Міністерством економіки України.
Ціна товару — це кількість грошових одиниць певної валютної сис+
теми, яку має заплатити покупець продавцю в певній валюті за загальну
кількість товару (партію) або за одиницю товару, доставленого продавцем
на базисних умовах у зазначений у контракті географічний пункт.
Індикативні ціни є обов’язковими для використання при укладанні
і проведенні всіх видів зовнішньоекономічних угод, за якими здійснюєть+
ся експорт+імпорт товарів:
93
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
а) походженням з України, щодо імпорту яких до інших країн засто+
совані антидемпінгові заходи, порушені антидемпінгові процедури або
розслідування, а також відбувається перегляд таких заходів або процедур;
б) походженням з України, щодо імпорту яких до інших країн
вірогідна загроза застосування антидемпінгових компенсаційних заходів,
порушення антидемпінгових (спеціальних) процедур або розслідувань;
в) походженням з України, імпорт яких у певні країни світу обмеже+
ний згідно з відповідними міжнародними договорами або зобов’язаннями
України;
г) походженням з України, експорт (імпорт) яких з України, так і в Ук+
раїну, здійснюється в межах спеціальних режимів нетарифного регулювання.
Пропозиції щодо переліку товарів, на які можуть розроблятися і вста+
новлюватися індикативні ціни, вносяться в установленому порядку Уп+
равлінням ринкової кон’юнктури та цінової інформації Міністерства еко+
номіки України за поданням інших управлінь Міністерства та централь+
них органів державної виконавчої влади, які надходять в установленому
порядку та формі. Перелік товарів, на які встановлюються індикативні
ціни, погоджується у встановленому порядку і затверджується наказом
Міністерства економіки України. Згідно із затвердженим відповідно до
чинного законодавства України переліком індикативних цін, фахівцями
Держзовнішінформу проводиться моніторинг відповідних ринків експор+
ту товарів українського походження. Для цього використовуються такі
інформаційні джерела:
біржові котирування, тобто ціни товарів, що є об’єктом біржової
торгівлі;
ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі окремими видами продук+
ції. Ціни аукціонів близькі до котировок на біржах;
довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій,
у тому числі відео+, комп’ютерних, електронних та інших подібних
банків даних та мереж;
статистичні дані митних, фінансових, банківських, інформаційних та
інших державних органів і установ та недержавних організацій Ук+
раїни.
Ціни статистики зовнішньої торгівлі — це ціни реальних угод у між+
народній торгівлі.
Особливість цих цін полягає в тому, що вони показують вартість не
конкретних товарів, а однорідних з різними технічними характеристика+
ми і якістю, досить правильно характеризують динаміку зовнішньоторго+
вельних цін окремих країн та світових цін:
94
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
комерційні пропозиції, листи, протоколи намірів, прейскуранти та ка+
талоги на продукцію відомих фірм, підприємств, порівняльні індекси
цін;
звіти та довідки торговельно+економічних місій у складі посольств
України за кордоном;
контрактна практика поставок товарів, які підлягають реєстрації у Мі+
ністерстві економіки України.
Ціни попередніх угод використовуються у випадку стабільності цін
і, насамперед, на промислову сировину, а також машини й устаткування:
прейскуранти та відпускні ціни українських товаровиробників.
Найбільш докладним критерієм для визначення рівня цін у контракті
є ціни фактичних угод та ціни пропозицій фірм+конкурентів.
При визначенні рівнів індикативних цін беруться до уваги фактори,
які можуть впливати на ціноутворення по конкретних товарах на конкрет+
них ринках залежно від умов здійснення певної операції.
Ціна товару, за якою реалізується товар на зовнішньому ринку, є зов+
нішньоторговельною ціною. При встановленні ціни товару в контракті
визначаються одиниці виміру, за якими встановлюється ціна, базис ціни,
валюта ціни, спосіб визначення і фіксації ціни, рівень ціни.
За способом фіксації розрізняють тверді, періодично тверді, рухливі
та плаваючі ціни.
Тверда ціна встановлюється в момент підписання контракту, вона не
підлягає зміні протягом всього терміну його дії і не залежить від термінів
і порядку постачання товару. Тверді ціни не змінюються протягом
терміну дії контракту, проте вони унеможливлюють наступне врахування
коливань економічної кон’юнктури, що може обернутися збитками для
однієї із сторін.
Періодично тверді ціни припускають певну фіксовану суму, дійсну
на певний період часу. В момент підписання контракту ціни не фіксують+
ся, а визначаються.
Рухлива ціна — це зафіксована при укладенні контракту ціна, що мо+
же бути переглянута надалі, якщо ринкова ціна даного товару до моменту
його постачання зміниться. При встановленні рухливої ціни в контракт
вноситься відповідна цінова обмовка, яка передбачає, що, якщо до момен+
ту виконання угоди ціна ринку підвищиться або зменшиться, відповідно
має змінитися і ціна, зафіксована в контракті. Припускається перегляд цін
сторонами за істотної їх зміни на ринку на певний відсоток. При цьому
в контракті обов’язково має бути зазначено джерело, яким сторони будуть
керуватися при визначенні індексу цін.
95
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
Плаваюча ціна — це ціна, обчислена в момент виконання контракту
шляхом перегляду базисної ціни з урахуванням змін у витратах вироб+
ництва, що відбуваються в період виконання контракту. Ця ціна застосо+
вується в контрактах на товари тривалого циклу виготовлення.
Ціна, передбачена в контракті, може корегуватися при зміні ціноутво+
рювальних чинників протягом дії контракту. Одночасно обумовлюються
і межі (у відсотках) відхилення фактичної ціни від контрактної. В аналізі
ціни враховуються такі стратегічні моменти, як наявність конкуренто+
спроможного і якісного товару, товару в належній упаковці, можливість
своєчасного постачання товару, ступінь конкуренції цього товару на рин+
ку країни призначення, торговельні, політичні, ідеологічні, релігійні і ба+
гато інших умов, що впливають на кон’юнктуру ринку.
Під час проведення переговорів між партнерами щодо ціни з торго+
вельної угоди використовують базисну ціну.
Базисна ціна — ціна товару, що приймається в якості відправної точ+
ки у визначенні зовнішньоторговельної ціни даної продукції (товару),
а також індексу цін у міжнародній торгівлі в цілому і за окремими видами
товарів. Базисна ціна регулярно переглядається з урахуванням змін асор+
тименту товарів у зовнішньоторговельному обміні на ринку.
Одним з дієвих факторів успішного виходу на ринок в умовах
твердої конкуренції є надання покупцю визначених пільг у вигляді зни+
жок на ціни. Розмір знижок залежить від характеру угоди, умов постачан+
ня й платежу, взаємин з покупцем, кон’юнктури ринку в момент угоди.
Існують такі найбільш поширені види знижок.
Спеціальні знижки надаються привілейованим покупцям, у замов+
леннях яких найбільш зацікавлений продавець. Такі самі знижки роблять
у тих випадках, коли продавець виходить на даний ринок, з даним товаром
і збирається продати пробну партію товару. Ці знижки мають конфіден+
ційний характер і являють собою комерційну таємницю.
Загальна (проста) знижка нараховується з прейскурантної чи довід+
кової ціни. Проста знижка з прейскурантної ціни на серійні машини й ус+
таткування складає зазвичай 20–40%. Проста знижка на промислову си+
ровину складає близько 5%.
Прогресивна (оптова) знижка — це знижка за кількість. Вона застосо+
вується до серійних замовлень виробів, до яких експортери виявляють вели+
кий інтерес, тому що при виготовленні великої кількості машин того самого
типу знижуються витрати на одиницю продукції. Розмір знижки досягає 10%.
Дилерські знижки надаються продавцями своїм постійним пред+
ставникам, посередникам та агентам. Вони значно поширені при продажі
96
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
автомобілів, тракторів, стандартного устаткування й оргтехніки; колива+
ються в залежності від марки товару і досягають 30% від ціни, за якою сам
продавець реалізує товари вроздріб. За рахунок таких знижок дилери ма+
ють покривати свої витрати на продаж, сервіс і отримувати прибуток.
Знижки («Сконто») — знижки при розрахунках готівкою і раніше
терміну, вказаного в контракті. У тих випадках, коли довідкова ціна пе+
редбачає короткострокові кредити, а покупець готовий оплатити товар
готівкою, він може одержати таку знижку. Розмір такої знижки, як прави+
ло, відповідає розміру позикового відсотку на грошовому ринку в даний
момент. У контракті вона фіксується як: «Ціна товару — 200 доларів
США, при оплаті протягом одного тижня — знижки 4%». Взагалі такі
знижки складають 3–5% вартості угоди.
Бонусна знижка, або знижка за оборот, надається продавцем своїм
постійним агентам за реалізацію визначеної кількості виробів, як за кож+
ну окрему партію, так і за заздалегідь узгоджений річний обсяг обороту.
Такі знижки складають 7–8% вартості обороту. В агентській угоді вста+
новлюється шкала знижок залежно від обороту і досягає по деяких видах
устаткування від 5 до 25%. З сировинних та сільськогосподарських то+
варів ця знижка складає кілька відсотків.
Сезонні знижки застосовуються під час продажу товару поза сезо+
ном. Їх розмір залежить від характеру товару.
Закриті знижки — знижки, що використовуються в замкнутому еко+
номічному просторі і надаються на продукцію (товари) при постачаннях
всередині фірми або у внутрішній торгівлі міжнародних об’єднань і груп.
Закриті знижки можуть також вводитися на товари, що постачаються по
деяких міжурядових угодах.
Знижка з ціни — знижки, які можуть пропонуватися покупцю при
збільшенні обсягу замовлення. Розмір таких знижок невеликий при по+
стачаннях товарів масового попиту. Для товарів, вироблених малими
серіями або за індивідуальними замовленнями, знижка за кількість має
значення, тому що збільшення серії призводить до скорочення витрат ви+
робництва. Знижки за кількість складають зазвичай 10–15% вартості
угоди.
При упорядкуванні тексту зовнішньоекономічного договору реко+
мендується точно визначати ціну товару.
Умови міжнародних розрахунків
Умовами платежу визначаються: валюта платежу; термін платежу; засіб
платежу і форма розрахунків.
97
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
При укладенні зовнішньоекономічного договору (контракту) вико+
ристовуються такі умови оплати товару:
оплата вперед — покупець оплачує всю вартість товару до його
постачання, оплата частини вартості визначається як аванс або
кредит;
відстрочка платежу — це особливий засіб погашень заборгованості,
за якого її внесення в повній сумі переноситься на більш пізній термін
ніж передбачено договором;
платіж з розстрочкою — це засіб оплати товарів або послуг, за яко+
го платіж здійснюється не в повній сумі їх вартості, а в роздріб (згідно
до контракту або доповнень до контракту).
Валюта контракту — та грошова одиниця, в якій здійснюються
розрахунки за зовнішньоторговельним договором.
При укладенні контракту встановлюється у якій валюті буде зробле+
но оплату товарів. Як правило, використовується стійка або традиційна
для даного виду товарів валюта. Такою валютою може бути валюта
країни+імпортера, країни+експортера або третьої країни, а також СДР,
ЕКЮ.
Система зв’язків між суб’єктами зовнішньоекономічних відносин за+
снована на безготівковій формі розрахунків.
На вибір форм міжнародних розрахунків впливає ряд факторів:
вид товарів, що є об’єктом зовнішньоторговельної операції;
наявність кредитної угоди;
платоспроможність і репутація контрагентів по зовнішньоеко+
номічних угодах;
рівень попиту та пропозиції на даний товар на світових ринках.
Приклад 1
Українське підприємство ВАТ «Зорі» планує укласти угоду з німець+
кою фірмою «Htytgart» на імпорт холодильних камер. У зв’язку з цим не+
обхідно провести аналіз різних умов транспортування для укладання до+
говору і обрати найбільш вигідний варіант. Контракт з цим партнером ук+
ладається вперше.
Підприємством розглядається два варіанти (табл. 2.7).
98
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Основними формами безготівкових розрахунків вітчизняних підприємств
з фірмами і організаціями західних країн є акредитив, інкасо, банківсь+
кий переказ, розрахунки чеками. Разом з тим в кожній із зазначених форм
є декілька різновидів.
Таблиця 2.7.
Варіанти витрат на імпорт холодильних камер
Курс НБУ 6,60 грн./євро.
Ввізне мито 18%.
ПДВ — 20%.
Необхідно:
Розрахувати витрати підприємства по двох варіантах і визначити
найбільш дешевий і придатний для укладення зовнішньоекономічного
контракту.
Рішення
1. Визначення митної вартості товару.
Варіант 1:
МВ = ВТ + В
вант.
+ В
розвант.
+ Т + П,
де МВ — митна вартість товару (партії);
В
вант.
— витрати з навантаження товару;
В
розвант.
— витрати з розвантаження товарів;
Т — тара;
П — перевезення.
У даному випадку із митної вартості товару виключається фрахт і стра+
хування, тому що на умовах ціни CIF ці витрати включаються у вартість
контракту:
МВ = 50800 + 100 + 100 + 300 + 600 = 51900 євро.
99
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
Âèõ³äí³ äàí³ Âàð³àíò 1 Âàð³àíò 2
1. Ñóìà êîíòðàêòó
2. Âàðò³ñòü îäí³º¿ ïàðò³¿ (âñüîãî 6 ïàðò³é)
3. Áàçèñí³ óìîâè
4. Òðàíñïîðò
5. Òåðì³íîâ³ñòü
6. Òðàíñïîðòóâàííÿ:
-ïåðåâåçåííÿ;
-íàâàíòàæåííÿ;
-ðîçâàíòàæåííÿ;
-ôðàõò
7. Ñòðàõóâàííÿ
8. Òàðà
9. Çàãàëüíà âàðò³ñòü ïàðò³¿
300000 ºâðî
50000 ºâðî
CIF
Ìîðñüêèé
4 ä³á
1200 ºâðî
600 ºâðî
100 ºâðî
100 ºâðî
400 ºâðî
400 ºâðî
300 ºâðî
51900 ºâðî
300000 ºâðî
50000 ºâðî
DDU
Àâòî
4 ä³á
2000 ºâðî
1600 ºâðî
280 ºâðî
120 ºâðî
-
800 ºâðî
300 ºâðî
53100 ºâðî
Таблиця 2.8.
Розрахунок мита і зборів
Варіант 2
МВ = 50000 + 1600 + 280 + 120 + 800 + 300 = 53100 євро.
Таблиця 2.9.
Розрахунок мита і зборів
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Âèä ïëàòåæó
ϳäñòàâà
äëÿ íàðàõóâàííÿ
Ñòàâêà Ñóìà
Çá³ð çà ìèòíå
îôîðìëåííÿ, ãðí.
51900õ6,6 ºâðî=
=342540 ãðí.
0,2% 103,8 ºâðî/
685 ãðí.
Çá³ð çà ìèòíå
îôîðìëåííÿ (òîâàð ï³ä
ìèòíèì êîíòðîëåì)
51900 ºâðî 0,05% 25,95 ºâðî/
171 ãðí.
Ââ³çíå ìèòî 51900 ºâðî 18% 9342 ºâðî/
61657 ãðí.
ÏÄÂ ((51900õ6,6) +
+(61657)) =
20% 12248 ºâðî/
80839 ãðí.
Ìèòí³
âèòðàòè
21720 ºâðî/
143352 ãðí.
Âàðò³ñòü
êîíòðàêòó
51900 ºâðî/
342540 ãðí.
Âñüîãî 73620 ºâðî/
485892 ãðí.
Âèä ïëàòåæó
ϳäñòàâà
äëÿ íàðàõóâàííÿ
Ñòàâêà Ñóìà
Çá³ð çà ìèòíå
îôîðìëåííÿ, ãðí.
53100õ6,6 ºâðî=
=350460 ãðí.
0,2% 106,2
ºâðî/
701 ãðí.
Çá³ð çà ìèòíå
îôîðìëåííÿ (òîâàð ï³ä
ìèòíèì êîíòðîëåì)
53100 ºâðî 0,05% 26,55 ºâðî/
175 ãðí.
Ââ³çíå ìèòî 53100 ºâðî 18% 9558 ºâðî/
63083 ãðí.
ÏÄÂ ((53100õ6,6) +
+(63083))=
20% 12532 ºâðî/
82709 ãðí.
Ìèòí³
âèòðàòè
222223 ºâðî/
146668 ãðí.
Âàðò³ñòü
êîíòðàêòó
50000 ºâðî/
330000 ãðí.
Âñüîãî 72223 ºâðî/
476672 ãðí.
100