Хвесик М.А., Горбач Л.М., Пастушенко П.П. Размещение производительных сил и региональная экономика: Уч. пособ. (На укр. языке)

Подождите немного. Документ загружается.

Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка

Розділ 6

Машинобудівний комплекс України

6.1. Місце машинобудівного комплексу в господарстві

країни, його структура

Машинобудування

—

головна галузь промисловості світу, яка найбіль-

шою мірою визначає рівень науково-технічного прогресу, а за вартістю

продукції та за кількістю зайнятих працівників посідає перше місце (35 і

ЗО % відповідно).

Машинобудування

—

комплекс багатьох взаємопов'язаних галузей,

які виробляють машини, устаткування, інструменти для виробничої і

невиробничої сфер, спеціальну оборонну техніку, а також різноманітні

апарати і прилади побутового та культурного призначення для населен-

ня (рис. 17).

Машинобудування у господарському комплексі характеризується

підвищеною металомісткістю, значним попитом на кваліфіковану робочу

силу, високим рівнем спеціалізації та концентрації виробництва.

Значення машинобудування для господарства країни зображено на

рис.

17.

Машинобудування є основою важкої індустрії та головним спожива-

чем металів. Машинобудування має велику сировинну базу: основою є

метали і сплави, сталь, прокат. У найбільш наукомістких галузях різко зро-

стає використання кольорових металів, у тому числі дорогих

—

платини та

золота; рідкісних

—

кремнію, галію, індію. Структура машинобудування

зображена на рис. 18.

Машинобудівний комплекс традиційно посідає вагоме місце в еко-

номіці країни, бо є потужною структурою, шо об'єднує 38 галузей і 58 підга-

лузей (рис.18). Продукція машинобудівного комплексу в загальному об-

сязі національного експорту становить майже п'яту частину і має тенден-

цію до зростання. Нині вона поставляється до 54 країн світу.

191

Хвесик М.Л., Горбач Л.М., Пистушенко П.П.

Задоволення споживчого

попиту населення на

різноманітні товари

Оборону

країни

Машинобудування

забезпечує

Підвищення

продуктивності праці

за рахунок технічного

прогресу

Створення

матеріально-

технічної бази

Прискорення

темпів НТР

Технічне

переозброєння

всього господарства

Рис. 17. Значення машинобудування для господарства країни.

Асортимент продукції машинобудування зумовлює особливості розм-

іщення його виробництва. Об'єкти машинобудування розташовані на ве-

ликих територіях і належить до галузей вільного розміщення, оскільки на

нього менше, ніж на інші галузі впливають природні умови і ресурси.

6.2. Особливості і фактори розміщення основних

галузей машинобудування

У розміщенні об'єктів машинобудування значний вплив, крім сиро-

винного фактору, мають економічні чинники, серед яких найголовніші

—

концентрація робочої сили та орієнтація на споживача.

Окремі галузі машинобудування належать до металомістких, тобто та-

ких, які споживають на одиницю своєї продукції велику кількість металу

(так зване важке машинобудування). У зв'язку з цим металомістке маши-

нобудування розташовується, як правило, в районах виробництва металу

чи поблизу них.

Окремі галузі машинобудування характеризуються високим рівнем тру-

домісткості виробів, що потребує високого рівня кваліфікації зайнятих

—

це точне машинобудування (електротехнічна, електронна, підшипникова

192

Розміщення продуктивних спя та регіональна економіка

галузі, виробництво енергетичного устаткування). Такі галузі розмішують-

ся переважно в районах концентрації кваліфікованої робочої сили, тобто у

розвинутих промислових районах та центрах з науково-дослідною і конст-

рукторською базою.

Структура машинобудування

Загальне

промислове

устаткування

(гірничо-будівельне,

металургійне,

енергетичне та ін.)

верстати

транспортне

- автомобілі

- літаки

- кораблі

- рухомий склад

залізничного

транспорту

(локомотиви,

вагони тощо)

Особливий сектор -

військове

машинобудування

Електротехнічне,

електронне

- всі види

електроустатку-

вання

- різноманітна

електронна

апаратура тощо

Виробництво

торговельного,

банківського й офісного

устаткування

- всі види військової техніки - всі види торговельного устаткування

- всі види банківського устаткуванн

- устаткування для офісів та офісна

техніка

Рис.

18.

Структура машинобудування за групуванням машинобудівних ви-

робництв у основні галузеві об 'єднання.

Оскільки більшість машин

технологічного обладнання має великога-

баритні розміри, є малотранспортабельним, їх виробництво розміщується

в районах споживання, що сприяє зменшенню витрат на транспортуван-

ня.

До них належать, зокрема виробництво сільськогосподарської техні-

ки,

устаткування для харчової промисловості, шляхових машин тощо.

Найефективнішим вважається розміщення підприємств машинобуду-

вання поблизу джерел сировини і споживача, оскільки тоді зменшується

вартість машин та обладнання за рахунок скорочення транспортних вит-

рат на перевезення сировини і готових виробів.

13 — 5-1993 193

Хвесик М.А., Горбач Л. М., Пистушенко П.П.

194

Згідно з вищезазначеним, виділяють такі основні принципи територі-

альної організації машинобудування:

• орієнтації на сировину;

• орієнтації на трудові ресурси;

/ орієнтації на споживача;

• орієнтації на наукові центри.

У машинобудуванні існують такі форми суспільної організації вироб-

ництва:

• спеціалізація;

• кооперування;

• комбінування;

• концентрація.

Серед економічних факторів дуже важливими є спеціалізація і коопе-

рація. Спеціалізація

—

зосередження кожного підприємства на якомусь кон-

кретному виді продукції. Спеціалізація є різних видів:

- предметна - характерна для підприємств, що є збиральними, тобто

спрямована на випуск кінцевих продуктів (готовий телевізор);

- подетальна

—

підприємство виготовляє якісь частини, деталі, вузли,

агрегати для комплектування машин, устаткування (підшипниковий завод);

-технологічна -направлена на випуск напівфабрикатів - литва, заго-

товок.

Кооперування

—

встановлення постійних зв'язків між підприємствами,

що випускають одну

ту саму продукцію. Машинобудівні підприємства ко-

оперуються зтакими галузями промисловості, як: хімічна, текстильна, лісо-

ва, що постачають напівфабрикати і вироби, потрібні для виробництва ма-

шин і устаткування. Найрозвинутіша кооперація в транспортному маши-

нобудуванні.

Комбінування

—

зосередження в межах одного підприємства різних взає-

мопов'язаних виробництв. До таких належать: металургія, лісова, палив-

но-енергетична промисловості.

Концентрація - у виробництві домінують великі за розмірами підприє-

мства з випуску серійної продукції, що властиво транспортному, сільсько-

господарському машинобудуванню, менш характерне для важкого маши-

нобудування.

Основними видами машинобудівних підприємств є заводи повного

циклу та складальні заводи, які отримують зі сторони не менше 50 % ком-

плектуючих.

Основними чинниками розміщення галузей машинобудування є:

- наявність конструктивних матеріалів (сировини);

- наявність кваліфікованої робочої сили (трудові ресурси);

- наявність ринків збуту продукції (споживчий);

Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка

- науково-дослідна база;

- транспортний.

Досвід розвинутих країн свідчить, що основними типами розміщення

машинобудівних підприємств є:

- машинобудування великих центрів (різноманітне, трудомістке, ме-

тало містке

—

Токіо, Париж, Київ);

- машинобудування, яке формується на металургійних базах (метало

містке, важке, енергомашинобудування

—

Харків, Пітсбург);

- машинобудування транспортних вузлів (суднобудування у портах,

локомотиво-, вагонобудування в залізничних вузлах);

- машинобудування на місці кустарних металопромислових центрів

(Бірмінгем (Великобританія), Ескільстуна (Швеція);

- машинобудування НІ К (нових індустріальних країн)

—

(переважно

складання (Сінгапур, Південна Корея, Тайвань, Гонконг та інші).

6.3.

Галузева і територіальна структура

машинобудування країни

Серед галузей машинобудування найрозвинутіші галузі підвищеної ме-

таломісткості

—

важке машинобудування, що нині дає ЗО % від загального

обсягу товарної продукції. Воно включає виробництво обладнання та ус-

таткування для власне машинобудівних заводів та інших галузей важкої

промисловості (металургійної, гірничої, вугільної, хімічної, нафтової, га-

зової, потужних парових і гідравлічних турбін).

Для важкого машинобудування характерні підприємства низької тру-

домісткості, високої металомісткості, низької транспортабельності про-

дукції та підприємства повного виробничого циклу, що випускають про-

дукцію невеликими серіями. Продукція громіздка, випускається поштуч-

но,

здебільшого індивідуального призначення.

Виступаючи одним з основних споживачів металу, важке машинобу-

дування містяться поряд основних металургійних баз держави та основних

споживачів продукції.

Для важкого машинобудування характерні підприємства повного ви-

робничого циклу (заготовка - механічна обробка - складання).

Найбільшим підприємством галузі є ЗАТ "Новокраматорський завод

важкого машинобудування" (Донецька область), який виробляє устатку-

вання для металургійних заводів, гірничодобувної промисловості, великі

крокуючі екскаватори. Так, машинобудівники заводу розробили та виго-

товили машину безперервного розливу сталі та установку „піч-ківш" для

Єнакіївського металургійного комбінату. Для вугільної галузі створено су-

часні прохідницькі комбайни.

із

* І95

Хвесик М.А., Горбач Л. М., Пистушенко

П.

М'ялиця А. Галузь підвищеної уваги // Урядовий кур'єр .- 2003.-27 вересня.-

№181.-

С,6

196

ВАГ „Сумське НВО ім. Фрунзе" оснащує вітчизняну нафтогазову про-

мисловість сучасним високоефективним обладнанням, постачає окремі

комплектні виробництва для виконання повного циклу пошукових, гео-

логорозвідувальних, монтажних робіт, розробляє для АПК автоматизовані

зерносховища, міні-заводи для потреб харчової промисловості

Газові двигуни об'єднання „Зоря" і „Машпроект" (м. Миколаїв) успі-

шно працюють у 55 країнах світу, а у 26 країнах українські гідроенергоаг-

регати виробляють електричну енергію.

Потужні підприємства важкого машинобудування функціонують у

Донецьку, Маріуполі, Кривому Розі, Горлівці, Харкові, Луганську, Дніпро-

петровську.

Транспортне машинобудування об'єднує підприємства, що виготовля-

ють основні транспортні засоби - автомобілі, літаки, тепловози, електро-

вози, залізничні вагони, морські та річкові судна, автобуси. Транспортне

машинобудування складається з випуску та ремонту рухомого складу для

всіх видів транспорту.

Автомобілебудування включає підприємства, що випускають засоби ав-

томобільного транспорту: вантажні та легкові автомобілі, автобуси, авто-

навантажувачі, агрегати для автомобілів, причепи і напівпричепи, мото-

цикли, мопеди, велосипеди, а також запасні частини до них. Галузь, через

значний обсяг комплектуючих деталей, має високий рівень кооперації

спеціалізованих підприємств та тісний зв'язок з іншими галузями промис-

ловості, зокрема чорною та кольоровою металургією, електротехнічною,

приладобудівною, хімічною, деревообробною та ін. Автомобілебудування

орієнтовано на використання кваліфікованої робочої сили, атому підприє-

мства галузі розміщуються переважно у містах.

Автомобільні заводи України випускають автобуси (Львів), великован-

тажні автомашини (Кременчук), малолітражні легкові автомобілі (Запор-

іжжя),

легкові автомобілі для сільської місцевості (Луцьк), автомобільні

мотори (Мелітополь), мотоцикли (Київ), велосипеди (Харків, Чернігів).

Львівський автомобільний завод розробив конструкції середніх, вели-

ких, міських автобусів на 70, 120, 180 пасажирів. їхні технічні характерис-

тики відповідають сучасним вимогам.

Перший вітчизняний інкасаційний автомобіль створено у Львові. У

Дніпропетровську на заводі Південмаш випускають тролейбуси (споживає

багато енергії). В Лубнах випускають мікроавтобуси швидкої допомоги,

Авіаційна промисловість орієнтується на кваліфіковано робочу силу, що

зумовило розміщення її підприємств у Києві та Харкові. Підприємства авіа-

Розміщення продуктивних

СНА

та регіональна економіка

цінної промисловості виробляють пасажирські та транспортні літаки, вер-

тольоти, двигуни, прилади та різне устаткування для авіації. Галузь відно-

ситься до найбільш концентрованих напрямів сучасної індустрії.

У Києві знаходиться авіаційно науково-технічний комплекс „Анто-

нов".

Моторобудівні комбінати „Прогрес" і „Моторсіч" у Запоріжжі.

„Моторсіч" виготовив перший власний український супутник.

На Україні є кілька центрів авіабудування: Київський державний авіа-

завод „Авіант", Харківський державне авіаційне виробниче підприємство.

Значне місце серед галузей транспортного машинобудування посідає ви-

робництво засобів для залізничних перевезень. Підприємства цієї галузі ма-

ють високу матеріаломісткість, а тому містяться поблизу сировинних баз

(насамперед, металургійних). Дуже капіталомістким є локомотиво- і ваго-

нобудування. Разом з тим, виробництво тяглових засобів залізничного транс-

порту (локомотивів) орієнтується на висококваліфіковану робочу силу.

У Луганську до революції було побудовано паровозобудівний завод,

який зараз випускає тепловози. Крім того, підприємством розроблений

проект нового дизель-поїзда й електропоїзда. Магістральний електровоз

уже створений Дніпропетровським заводом. Тепловози виготовляються у

м. Харкові на заводі транспортного машинобудування.

Ремонт тепловозів зосереджений майже в усіх залізничних вузлах. Роз-

робка і випробування конструкцій приміського рухомого складу прово-

диться в Державній холдинговій компанії „Луганськтепловоз". Цією ком-

панією від початку 2003 р. виготовлено 64 вагони дизель-поїздів, які експ-

луатуються на Донецькій та Придніпровській залізницях.

До залізничного машинобудування належить виробництво вагонів, яке

зосереджене у м. Кременчук (Крюківський вагонобудівний завод), у м.

Дніпродзержинську. Концерн „Крюківський вагонобудівний завод" ос-

воїв випуск сучасних пасажирських вагонів, з яких укомплектовано перші

швидкісні експреси „Харків-Київ", „Дніпропетровськ-Київ".

Великі підприємства працюють ум. Стаханові (Луганська область) та у

м. Маріуполі, де на заводі важкого машинобудування виготовляються ци-

стерни, суцільнометалеві великовантажні вагони.

У Маріуполі налагоджено виробництво і ремонт вагонів-цистерн для

перевезення нафти і нафтопродуктів, різних кислот.

Особливе місце посідає виробництво і ремонт рухомого складу міського

електричного транспорту. Виробництво тролейбусів налагоджено на Киї-

вському заводі електричного транспорту, у Дніпропетровську. Виробниц-

тво тролейбусних вагонів розпочато в Державній холдинговій компанії

„Луганськтепловоз"

—

підприємство може випускати 450 од/рік. Виготов-

лено 7 електропоїздів постійного струмута 5 змінного струму. Дніпропет-

ровським НВО електровозобудування розроблено та освоєно виробницт-

197

Хвесик М.А., Горбач Л.М., Пастушенко П.П.

во магістральних вантажопасажирських електровозів постійного струму,

проходить випробування універсальний електровоз змінного струму.

В Україні велике значення має така галузь як суднобудування. Завдяки

великому експортному потенціалу суднобудування в Україні визначено пріо-

ритетним. Суднобудування поділяється на: морське, річкове, а його розмі-

щення збігається з морським узбережжям і внутрішніми водними шляхами.

Найбільшими центрами морського суднобудування є Миколаїв (

містяться три суднобудівних заводи, які випускають різноманітні океанські

та морські судна, танкери, суховантажні дизельні електровози) та Херсон (

містяться суднобудівно-судноремонтний та суднобудівний заводи, які ви-

пускають різні типи океанських і морських суден, доки для морських

портів, портальні крани). Закон України „Про спеціальну економічну зону

„Миколаїв" від 13 липня 2000 р., сприяє відродженню суднобудування.

Суднобудування і судноремонт розвинуті в багатьох інших містах Ук-

раїни, зокрема найбільші центри зосереджені у Херсоні, Керчі, Феодосії

(об'єднання „Море"), Севастополі, Одесі, Іллічівську, Маріуполі. У Києві

випускаються морські траулери.

Річкове суднобудування представлене суднобудівно-судноремонтни-

ми заводами та розміщене в основних річкових портах. У Києві на заводі

„Ленінська кузня" випускаються пасажирські та буксирні річкові судна,

судна типу „річка-море", рефрижератори.

Завод річкового суднобудування є в Херсоні, який випускає катери,

теплоходи, судна озерного типу. Річкове суднобудування і судноремонт є

в Запоріжжі (на Дніпрі), Ізмаїлі (на Дунаї), Херсоні, Кілії, Вилковому. Тут

будуються і ремонтуються пасажирські та буксирні судна, теплоходи, зем-

снаряди, катери, судна озерного типу, різноманітне устаткування й облад-

нання для портового господарства тощо.

Енергетичне машинобудування спеціалізується в основному на вироб-

ництві енергетичних машин і теплообмінних апаратів, турбінних трубо-

проводів, устаткування для атомних електростанцій, дизельних моторів,

генераторів. Підприємства галузі орієнтуються на райони виробництва

металу та наявність кваліфікованої робочої сили.

Основними центрами є: Харків (Харківський турбінний завод), Мона-

стирище (Черкаська область) - поїзди для метро, Полтава (Полтавський

турбомеханічний завод). Центри енергетичного дизелебудування зосеред-

жені у Первомайську (Миколаївська область), Токмаку (Запоріжжя), Бе-

риславі (Херсонська область). Запорізький енергомеханічний завод випус-

кає промислові крани великої тоннажності.

Лідерами є підприємства трудомісткого-складного і точного машино-

будування - виробляють електроізоляційні матеріали у Луганську, Львові,

Первомайську.

198

Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка

199

Відзначимо, що енергомашинобудівні заводи виготовляють екологіч-

не (природоохоронне) устаткування та обладнання, зокрема охолоджу-

вальні установки, апарати для хімічного очищення стічних вод, пиловлов-

лювачі тощо.

Підприємства електротехнічного машинобудування проводять наукову

і конструкторську розробку та виготовлення машин, апаратів та інших ви-

робів,

призначених для виробництва, перетворення, передавання і спожи-

вання електроенергії. Галузь випускає великі електромашини, електрови-

мірювальні прилади, кабель, силові трансформатори, транзистори вели-

кої потужності, електрозварювальну апаратуру, акумулятори, компонен-

ти випрямляючих пристроїв

блоків живлення, продукцію, призначену для

виробництва, передачі та перетворення енергії. Випуск таких видів про-

дукції зумовлює розміщення галузей промисловості поблизу наукових та

освітніх центрів, де зосереджена кваліфікована робоча сила. Такими цент-

рами є Київ, Львів, Одеса, Сімферополь, Харків, Донецьк, Луганськ,

Дніпропетровськ та інші міста.

Верстатобудування

—

виробництво устаткування для різних галузей

господарства: харчової (особливо цукрової), нафтової дорожної, полігра-

фічної промисловості. Найбільші центри: Харків, Дніпропетровськ, Кра-

маторськ, Запоріжжя, Львів, Одеса, Полтава. Верстатобудування орієн-

тується на райони і центри з розвинутою машинобудівною, науково —дос-

лідною і конструкторською базою.

Приладобудування об'єднує підприємства, які спеціалізуються на ви-

робництві приладів для вимірювання, аналізу, контролю, регулювання, об-

числювальної техніки, систем управління тощо. При розміщенні

підприємств, ця наукомістка галузь промисловості орієнтується на висо-

кокваліфіковані кадри. Тому найбільшими центрами приладобудування є

Київ,

Харків, Львів Одеса та інші обласні і великі промислові міста.

Підприємства електронної та радіотехнічної промисловості містяться у

великих промислових центрах, де зосереджені висококваліфіковані кад-

ри,

науково-дослідні інститути. Галузь випускає телевізори, магнітофони,

радіоприймачі, кінескопи, напівпровідники. Ця продукція використо-

вується у всіх галузях господарства насамперед у машинобудуванні, у зв'яз-

ку, системах управління, на транспорті.

Галузь характеризується мінімальною металомісткістю, компактністю

виробництва, високою наукомісткістю, точністю робіт.

Ці всі фактори зумовили розміщення основних підприємств радіоелек-

троніки у Києві (напівпровідники, виробництво побутових електропри-

ладів,

кіноапаратура, пральні машини), Львові (телевізори і кінескопи),

Дніпропетровську (транзисторні телевізори, радіоприймачі), Одесі (кіно-

апаратура), Рівному (радіоапаратура), Сумах (електронні мікроскопи),

Хвесик М.А., Горбач Л. М., Пистушенко П.П.

Сімферополі (телевізори), Василькові (Київська область) та Донецьку (хо-

лодильники).

Сільськогосподарське машинобудування об'єднує підприємства, які вироб-

ляють для сільськогосподарських потреб машини, а також вузли, агрегати,

деталі та запасні частини до них. Галузь тяжіє до місць споживання готової

продукції, причому спеціалізація підприємства відповідає профілю сільсько-

го господарства району, в якому воно розміщене. Важливою проблемою є кон-

куренція з іноземною технікою, порівняно з якою вітчизняна значно програє.

Основним принципом розміщення є орієнтація на споживача, але трак-

торобудування орієнтується насамперед на металургійну базу. Підприємства

цієї галузі виробляють різні типи тракторів, двигуни для тракторів і ком-

байнів, запасні частини. Різні деталі та вузли для тракторів виробляються у

Вінниці, Рівному, Києві, Білій Церкві, Одесі, Луганську, Кременчуці.

Найважливішим центром тракторобудування є Харківський тракторо-

будівний завод, збудований ще в ЗО- ті роки. Тут удосконалено базові мо-

делі тракторів ХТЗ-120, ХТЗ-150.

Особливе значення має виробництво комбайнів. Так, бурякозбиральні

комбайни виробляються у Тернополі, Дніпропетровську, кукурудзозби-

ральні - у Херсоні. Для налагодження виробництва вітчизняних зерноз-

биральних комбайнів підписано Українсько-Польський протокол про ви-

робництво у Харківській області сільськогосподарських комбайнів

польської марки „ВІ20М".

Кіровоградський завод має багатогалузеву спеціалізацію

—

випускає

великий комплекс обладнання для посівних робіт в рослинництві: трак-

торні сівалки для посіву зернових, овочевих та технічних культур.

В Одесі міститься завод для землеобробної техніки (тракторні плуги)

„ Грунтомаш". Заводи з випуску різних сільськогосподарських машин і зап-

частин є в Києві, Миколаєві, Бердянську, Чернівцях, Коломиї, Житомирі,

Луганську.

Крім цього, триває впровадження дослідних зразків модернізованих

зернозбиральних комбайнів „Славутич" і „Лан", універсальної сівалки

точного висівання для цукрових буряків.

У структурній політиці машинобудування виділяють такі пріоритети:

- прискорений розвиток наукомістких машинобудівних виробництв;

- соціальна переорієнтація комплексу - нарощування випуску про-

дукції для споживчого сектору;

- екологічність виробництва.

В розміщені підприємств відіграють роль такі фактори:

1) галузі, які характеризуються високою металомісткістю (мають про-

дукцію, що випускається малими серіями чи поодинокими екземпляра-

ми) тяжіють до ринків розташування металургійних баз;

200