Харченко О.В. Основи програмування врожаїв сільськогосподарських культур

Подождите немного. Документ загружается.

Таблиця 10.4

Прогностичні залежності середньої по області

врожайності картоплі (ц/га) [78]

Область

Рівняння

Луганська У=0,111 А

+0,02 3 А

-4,172 1

-4,485 1

-н215

0.670

Дніпропетровська У=0,342А

-2,248Т

+174

0,834

Донецька

У=0,284А

+0,209А

-2,375Т

+193 0,593

Запорізька

У=0,225А

-1,502Т

-0,601Т

+168 0,638

Кіровоградська У=0,452А

+0,298А

-0,1ЗЗТ

-1,090Т

+86

0,690

Полтавська У=0,166 А

+0,222А

+78

0,664

Сумська

У=0,559А

+0,297А,+1,749Т

+1,1Т

+28 0,827

Харківська У=0,378А

-1,249Т

-0,563Т

+154

0,849

Вінницька У=-0,032А

+1,441Т

-3,904Т

+259

0,807

Волинська У=0,156А

-0,219 А

+0,191 А

+0,023Т

+120

0,631

Житомирська У=0,341А

+0,573А

+108

0,595

Закарпатська У=-0,525А

-0,096А

-0,208А

+1,682Т

+101

0,746

Івано-Франківська

У=-0,171 А

+0,479А

+135

0,606

Київська

У=0,223А

-0,233А

+115

0,542

Львівська

У=1,715Т)+1,981Т

-50

0,597

Рівненська

У=-0,357А

+0,578А

+1,026Т

+132 0,557

Тернопільська

У=0,373А

-0,238А

+1,449А

+0,120Т

-50 0,642

Хмельницька

У=0,156 А

-0,311А

-0,147А

-6,801 г

+297

0,739

Черкаська У=0,251 А

+0,236А

-1,898Т

+207

0,665

Чернігівська

У=0,084А

-0,361А

+0,138А

+2,3861

+0,23Н

-10,349^+322

0.695

Чернівецька

У=-0,200А

+0,453А

+154 0,807

Миколаївська

У=0,264А

-2,879Т

+212

0,634

Одеська

У=0,199 Аз+0,465А

+0,402А

+0,196 А

+20

0,801

Херсонська

У=0,256А

+0,408А

+0,559Т

+42

0,550

ня дорівнює 50 мм (додаток, табл. 5). Очікуваний на поча-

ток серпня урожай:

У = 0,341А

+ 0,573А

+ 108 = 0,341x45 + 0,573x50 +

+ 108 = 152,0, ц/га.

Поряд з розглянутими існують і інші, більш теоретич-

но обґрунтовані, методи прогнозу врожайності картоплі, які

детально розглянуті в спеціальній літературі [125].

189

10.6. МЕТОД ПРОГНОЗУ ВРОЖАЙНОСТІ

ЦУКРОВОГО БУРЯКУ

10.6.1. Загальні положення

Даний метод ґрунтується на залежності врожайності

цукрового буряку від термічних умов, умов вологозабезпе-

ченості посівів, маси коренеплоду на момент складання про-

гнозу та густоти посіву на 1 серпня [39, 40].

Термічні умови оцінюються у вигляді суми температур

повітря за період від посіву до 1 серпня.

У зоні достатнього зволоження забезпеченість посівів

вологою виражається запасами продуктивної вологи в мет-

ровому шарі ґрунту.

У зоні нестійкого та недостатнього природного зволожен-

ня вологозабезпеченість посівів набуває особливого значення.

Цей показник (у) розглядається як співвідношення фактично-

го сумарного водоспоживання з поля, зайнятого цукровим бу-

ряком (Е), та сумарного водоспоживання при оптимальних умо-

вах зволоження (Е

). Тобто для кожної декади після початку

росту коренеплоду (як правило, це починається в п'ятій декаді

після посіву, а точніше - це відповідає даті, коли 21;>5°С=500°С)

можна визначити вологозабезпеченість посіву:

у = А

х1

оо, %_

(1013)

"о

При цьому V < 100% .

Розрахунки визначення Е і Е

досить складні і громіздкі,

бо враховують досить велику кількість факторів: запаси про-

дуктивної вологи на кінець попередньої декади, атмосферні

опади за поточну декаду, середню декадну температуру

повітря, коефіцієнт біологічної кривої водоспоживання цук-

рового буряку та суму дефіциту вологості повітря за декаду.

Вологозабезпеченість за попередній період визначаєть-

ся як середнє значення за всі попередні декади.

Більш детально техніка складання прогнозу врожайності

цукрового буряку розглянута в спеціальній літературі [67].

Для складання прогнозу врожайності необхідно знати

не тільки рівень зволоження за попередній період (у^, але і

прогнозний або очікуваний за весь вегетаційний період (у).

Такі прогнозні залежності наведені в табл. 10.5.

Отже, чим пізніша дата складання прогнозу, тим більш

надійні прогнозовані дані, і щільність цього зв'язку

збільшується з 0,68 до 0,96 (та'бл. 10.5).

190

Таблиця 10.5

Прогностичні залежності середньої вологозабезпеченості посівів

за вегетаційний період (у) від середньої вологозабезпеченості

за попередній період (У^ [67]

Декада після почат-

ку росту коренеплода

Рівняння

Коефіцієнт

кореляції

v = 1,5vj - 66

0,68 ± 0,03

2 v= l,5v, -61

0,72 ± 0,02

3 v =

l,4v|

- 50

0,76 ± 0,02

4 v= l,4v, -45

0,84 ± 0,02

5 v= l,3v, -33

0,87 + 0,01

6 v

—

l,3v, -30

0,90 ±0,01

7 v

—

1,1V] - 12

0,94 ±0,01

8 v= 1,1

Vj.

-10

0,94 ±0,01

v= l.Ov, -2

0,96 ±0,01

v= l,0v, -2

0,96 ± 0,01

v = 0,95v, + 5

0,96 ±0,01

Розглядаючи це питання, відзначимо, що достатньо

відомим є положення про те, що співвідношення Е /Е

зале-

жить від вологості ґрунту (W), тобто Е/Е

= f(W). При цьому

дана залежність є прямою і прямолінійною і має місце тільки

при зміні вологості ґрунту між вологістю зав'ядання (W

) та

мінімальною вологістю (W

mln

). Подальше зростання вологості

ґрунту практично не впливає на зазначене співвідношення,

тобто в цьому випадку Е/Е

= Const = 1 [33]. Графічну

ілюстрацію такої залежності подано на рис. 10.2.

Отже, небезпідставним слід вважати вивчення питання

про можливу оцінку умов природного зволоження за фактич-

ною вологістю метрового шару ґрунту:

v = — X100,% = ДЛУ

)

при у

< юо%. (10.14)

Така постановка є коректною лише за умови, що W

>W .

Маса коренеплоду і густота посіву є інтегральними показ-

никами попередніх умов розвитку буряку і рівня агротехніки.

При цьому маса кореня буряку визначається щодекадно, а гу-

стота посіву - двічі: в липні і серпні. Оскільки протягом вегетації

густота посіву змінюється, то при складанні прогнозу і

врахуванні її величини на 20 серпня користуються прогнос-

тичними залежностями.

191

Е/Ео

Вщі: шіп

Рис. 10.2. Графічна ілюстрація залежності Е/Е

від вологості

ґрунту за С.М. Алпатьєвим [33]

Для західних областей України:

де Р - середня по області густота посіву на 20 серпня;

- те саме на 1 липня.

При складанні середніх по області прогнозів урожаю

необхідно враховувати розподіл посівних площ поблизу

метеостанцій через коефіцієнт значення [40].

10.6.2. Прогноз урожайності цукрового буряку

Прогноз складається в третій декаді липня, і, з урахуван-

ням умов природного зволоження, по-різному для різних зон.

1. Для умов Львівської, Івано-Франківської, Черні-

вецької, Тернопільської, Рівненської, Волинської та Хмель-

ницької областей.

Очікувана середня по області врожайність цукрового

буряку прогнозується по залежності:

У = 0,07П + 1,86т + 4,43Р + 0,07\У - 384,29, ц/га, (10.17)

де Еі - сума середньодобових значень температури повітря

за період від декади, коли було посіяно більше половини площ,

або від дати переходу середньої декадної температури че-

рез 10'С, якщо буряк був посіяний раніше, до 1 серпня, °С;

т - середня по області маса коренеплоду на 20 липня, г;

Р = 0,62Р

+ 31, тис. шт./га.

Для інших районів бурякосіяння:

Р = 0,86Р

+ 6, тис. шт./га,

(10.15)

(10.16)

192

Р - середня по області густота посівів на 20 серпня, розра-

хована за формулою 9.15, тис. шт./га;

IV - середні по області запаси продуктивної вологи в мет-

ровому шарі ґрунту за період від посіву до 1 серпня, мм.

2. Для умов Київської, Вінницької, Житомирської,

Чернігівської, Сумської, Черкаської, Полтавської, Харків-

ської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей.

Очікувана середня по області врожайність цукрового

буряку прогнозується по залежності:

У = 1,573^ + 0,90у - 0,092* + 2,19у

- 16,5, ц/га, (10.18)

де У

;

- середній по області біологічний урожай на 20 липня

(маса коренеплодів на 20 липня помножена на густоту

посіву Р, визначена за формулою 10.16), ц/га;

и - середня по області вологозабезпеченість посівів цукро-

вого буряку (табл. 9.5), %;

- середня по області вологозабезпеченість посівів буряку

за період від посіву до початку росту коренеплоду, %.

10.7. МЕТОД ПРОГНОЗУ ВРОЖАЮ

СОНЯШНИКУ

•

У практиці оперативного прогнозування врожайності со-

няшнику використовують метод, розроблений Ю.С. Мельни-

ком [52].

У цьому методі для характеристики метеорологічних

умов вегетаційного періоду використовують коефіцієнт зво-

ложення:

Кд

0.в£А+£А

0,1 £ І

де ІА - сума опадів за перед вегетаційний осінньо-зимовий

період (від дати переходу середньої добової температури

повітря через 5°С восени і до дати її переходу через 10°С

весною наступного року), мм;

ХА

- сума опадів за вегетаційний період (від дати перехо-

ду середньодобової температури повітря через 10°С весною

до дати початку визрівання соняшнику), мм;

- сума температур повітря за вегетаційний період со-

няшнику.

193

Залежність врожаю насіння соняшнику для умов

сортодільниці (У

) від коефіцієнта зволоження (К) подано

на рис. 9.3 і виражається формулою:

= 23,44(К - 0,46)

, ц/га. (10.20)

Обмеження в застосуванні цієї залежності полягає в

тому, що вона є достатньо достовірною (г = 0,76) тільки в

умовах, коли сума температур за період активної вегетації

не менша 2300°С.

Ус, ц/га

Рис., 10.3. Зв'язок врожайності соняшнику на сортодільницях

(У

) з показником зволоження (К)

Визначення середньої по області врожайності (У

) про-

водять за умови, що вона буде меншою за врожайність на

сортодільниці, для чого складені відповідні залежності.

Для умов Дніпропетровської, Донецької, Запорізької,

Кіровоградської, Луганської, Полтавської, Черкаської, Ми-

колаївської, Одеської, Херсонської областей та Криму:

= 0,61У

+ 0,8, ц/га. (10.21)

Для умов Вінницької та Сумської областей:

= 0,63У

- 1,2, ц/га. (10.22)

З урахуванням зміни в рівні агротехніки, з одного боку,

та впровадження у виробництво нових сортів - з другого,

вважається за доцільне періодично (1 раз у 8-10 років) про-

водити уточнення як залежності 9.20, так і залежностей 9.21

та 9.22.

Перший прогноз складають на початок червня, а в пер-

ших числах серпня його уточнюють.

194

Для цього в кожній області вибирають кілька

метеостанцій, в зоні яких розміщуються основні площі посіву

соняшнику, і по кожній із них визначають коефіцієнт зво-

ложення і його середнє значення.

Для цього необхідно мати:

1) суму опадів за осінньо-зимовий період (ХА^, мм;

2) середні багаторічні дати визрівання насіння соняш-

нику;

3) суму опадів за період від дати переходу температури

повітря через ЮС весною (до травня включно) плюс очікувані

опади (або норма) до можливої дати визрівання (£А ), мм;

4) суму температур повітря за період від дати переходу

її через 10°С весною (до травня включно) плюс очікувана

температура (або норма) до можливої дати визрівання.

Складений таким чином прогноз на початок серпня

може істотно відрізнятись від червневого прогнозу. Ця

різниця буде тим більшою, чим більше будуть відрізнятись

фактичні умови зволоження і температурні умови в червні і

липні від прийнятих в попередніх розрахунках.

10.8. МЕТОД ПРОГНОЗІВ ОПТИМАЛЬНИХ

ДОЗ АЗОТНИХ ДОБРИВ ПІД ЗЕРНОВІ

КУЛЬТУРИ

10.8.1. Прогноз оптимальних доз добрив під ранні ярі

колосові культури

Відомо, що ефективність добрив, і особливо азотних,

значною мірою коливається по роках залежно від особливо-

стей агрометеорологічних умов. У першому наближенні по

кількості опадів за осінньо-зимовий період можна вже ран-

ньої весни визначитися з оптимальними дозами азотних доб-

рив, які вносять під ярі культури [92, 78].

По цьому методу необхідно враховувати атмосферні

опади, які випали за період з 1 серпня до дати переходу

температури через +5°С восени (х), і атмосферні опади за

період від дати переходу середньодобової температури +5°С

восени до 31 грудня (у). Після цього з наведеного графіка

(рис. 10.4) визначають рівень забезпеченості вологою, або

поле графіка.

Якщо точка з конкретним співвідношенням опадів (х і

у) потрапляє в зону І, то застосування азотних добрив мало-

ефективне і доцільність їх внесення є проблематичною. При

195

співвідношенні умов зони II - рекомендується встановлену

раніше дозу азотних добрив зменшити на 40-50 % . В умовах

зони III вносять встановлену чи розраховану дозу, а IV - цю

дозу рекомендується збільшити на 40-50 %.

Рис. 10.4. Умови ефективності використання азотних добрив

ранніми ярими колосовими культурами: І - низька ефективність;

II - нижче розрахованої на 40-50%; III - прийнята (розрахована);

IV - більше розрахованої на 40-50%

10.8.2. Прогноз оптимальних доз весняного азотного

підживлення озимих культур

Загальновідомо, що ефективність весняного піджив-

лення озимих культур азотними добривами досить велика.

Багаторічними спостереженнями встановлено, що в умовах

достатнього забезпечення вологою доцільність цього заходу

досягає 90-100%, а по мірі зростання засушливих умов - 50-

70% і менше [78]. Таким чином, визначальними умовами

ефективності весняного азотного підживлення є умови

забезпеченості посівів вологою.

Техніка складання прогнозу оптимальної дози азотно-

го підживлення весною така ж, як і для ярових (рис. 9.5).

Крім того, існують рекомендації щодо коригування дози

азотного підживлення залежно від строків відновлення

вегетації [57]. При ранніх строках відновлення весняної

вегетації (СВВВ) дозу зменшують порівняно з розрахунко-

вою, а при пізніх - збільшують. Це відхилення складає близь-

ко 3% на кожний день відхилення від середньої багаторічної

дати відновлення вегетації.

Зазначене вище дозволяє стверджувати, що при

проведенні двох весняних підживлень (по мерзло-талому

196

ґрунті і у фазі кущіння - трубкування) доза першого може

бути обґрунтована співвідношенням опадів, а другого - стро-

ком відновлення вегетації.

X, мм

Рис. 10.5. Умови ефективності весняного підживлення азотом

озимих зернових культур по зайнятих парах і непарових

попередниках (а) та чистих парах і органічних добривах (б):

І - низька, II - нижче норми на 10-20 кг/га, III - норма,

IV - вище норми на 10-20 кг/га

10.8.3. Прогноз літнього азотного підживлення

зернових культур

Для підвищення вмісту білка в зерні велике значення

має літнє підживлення азотними добривами. Ефективність

цього заходу залежить від метеорологічних умов і перш за

все від вологості верхнього шару ґрунту та тривалості без-

дощового періоду після внесення азотних добрив.

197

Залежність прибавки протеїну (ДП) від вологості ґрун-

ту при літньому підживленні зернових культур може бути

виражена формулою [126]:

ДП = 0,058\У - 5 х 10

\¥

- 0,55, (10.23)

де \У - вологість ґрунту в шарі 0-20 см, % від НВ.

Рівняння 10.23 дозволяє визначити ефективність

літнього підживлення (колосіння-цвітіння), а врахування де-

яких умов - доцільність і найбільш реальний строк його про-

ведення:

1. Ефективність цього підживлення забезпечена в оп-

тимальних умовах зволоження при кількості продуктивних

стебел більш ніж 360 шт./м

2. Літнє підживлення рекомендується в тому випадку,

якщо вологість ґрунту (0-20 см) складає 50-80% НВ. При

цьому атмосферні опади, які випадають після проведення

підживлення (особливо більше 20 мм за добу), можуть істотно

знизити його ефективність.

3. Якщо вологість ґрунту складає 25-50% НВ, то

підживлення можна рекомендувати тільки у разі випадання

опадів більше 5 мм до фази цвітіння.

4. Підживлення не слід проводити, якщо вологість ґрун-

ту більше 80% НВ або менше 25% НВ. Його можна реко-

мендувати провести пізніше (до цвітіння), якщо подальші

погодні умови забезпечать оптимальну вологість (50-80% НВ).

Питання для самоперевірки і контролю

1. Що таке агрометеорологічні прогнози і їх значення при

програмуванні врожаїв?

2. Основні принципи прогнозування врожайності сільсько-

господарських культур та їх особливості.

3. Прогноз оптимальних доз азотних добрив під зернові

культури.

4. Як співвідносяться прогнозований врожай і рівень жив-

лення?

5. Провести розрахунки по визначенню прогнозованого

врожаю однієї із культур.

198