
Такі функції дають змогу не тільки досить точно про-
грамувати врожай, але й досить надійно його прогнозувати
при відомих значеннях факторів (X). Крім того, однією з
дуже важливих особливостей цих функцій є можливість у
кожному конкретному випадку кількісно визначитися з ве-
личиною господарської взаємозамінності факторів (С). Тобто
зменшення значення фактора (Х^, наприклад, може деякою
мірою компенсуватись іншими факторами, що дозволить одер-
жати такий самий урожай [68]. Коефіцієнт взаємозамінності
факторів Х
1
та Х
2
(С
12
) визначається співвідношенням:
С^іув,. (9.34)
В умовах Інгулецької зрошувальної системи (Миколаїв-
ська область) одержані такі залежності для ряду культур [68].
Так, наприклад, для кукурудзи на зелену масу це рівняння
має вигляд:
У = 95,6Х
1
+ 15,6Х
2
+ 2,8Х
3
- 655, ц/га, (9.36)
де Х
1
- кількість норм добрив (умовна норма складає 20 т/га
гною + N Р
80
);
Х„ - передполивна вологість ґрунту, % НВ;
Х
3
- глибина оранки, см.
Показник взаємозамінності факторів живлення (Х
г
) та
зволоження (Х
2
) становить 6,1 (С
12
= 95,6/15,6). Це значить,
що зменшення рівня живлення на одну норму може компен-
суватись збільшенням передполивної вологості на 6,1%.
Слід зазначити, що дуже важливою умовою застосуван-
ня таких залежностей є встановлення межі можливого регу-
лювання фактора. Так, наприклад, збільшення норм добрив
на одиницю дозволяє знизити передполивну вологість на 6,1%.
При цьому необхідно визначитись з абсолютним значенням
цієї вологості і встановити, чи не буде вона меншою за
Крім того, показник взаємозамінності факторів живлення (Х
х
)
і глибини оранки (Х
3
) за аналогізю з попереднім становить
34,0 (95,6/2,8). Формально це дозволяє стверджувати, що зміна
норми живлення на одиницю може компенсуватись зміною
глибини оранки на 34 см. Зрозуміло, що таке трактування є
беззмістовним. З іншого боку, це показує, що межі можливої
взаємозамінності факторів досить різні і компенсація зміни
рівня живлення, наприклад, на 0,1 зміною глибини оранки
на 3,4 см може бути можливою.
Наведені типи моделей, розроблені під керівництвом
академіка УААН В.О. Ушкаренка (Херсонський державний
173