Гуцаленко Л.В. Державний фінансовий контроль (укр.)

Подождите немного. Документ загружается.

Л. В. Гуцаленко, В. А. Дерій, М. М. Коцупатрий

ДЕРЖАВНИЙ

ФІНАНСОВИЙ

КОНТРОЛЬ

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів

Київ

«Центр учбової літератури»

2009

ББК 65.290-93я73

УДК 336.02:338.242(075.8)

Г 97

Гриф надано

Міністерством освіти і науки України

(Лист № 1.4/18-Г-2449 від 02.12.2008)

Рецензенти:

Калюга Є. В. — доктор економічних наук, професор;

Гуцайлюк З. В. — доктор економічних наук, професор;

Денисюк О. М. — доктор економічних наук, професор.

Гуцаленко Л. В. Державний фінансовий контроль: навч. посіб. [для студ.

вищ. навч. закл.] / Л. В. Гуцаленко, В. А. Дерій, М. М. Коцупатрий — К.:

Центр учбової літератури, 2009. — 424 с. — ISBN 978-966-364-877-4.

У навчальному посібнику послідовно викладено теоретичні, методологічні та

практичні аспекти контрольно-ревізійної діяльності в Україні. Акцентовано увагу

на створенні стандартизованого середовища здійснення державного фінансового

контролю.

Навчальний матеріал доповнюється рисунками і таблицями, запитаннями для

самоперевірки, глосарієм.

Посібник розрахований на керівників підприємств, організацій, установ різних

форм власності, бухгалтерів, працівників ДКРС, ДПА, студентів та викладачів вищих

навчальних закладів.

ББК 65.290-93я73

УДК 336.02:338.242(075.8)

Коцупатрий М. М., 2009

Г 97

ISBN 978-966-364-877-4

ПЕРЕДМОВА

Сучасний рівень розвитку економічних відносин в Україні,

прагнення до постійного вдосконалення процесу управління перед-

бачають необхідність наукового аналізу перетворень і розуміння та

усвідомлення тих організаційно економічних механізмів, які вико-

ристовуються державою під час здійснення своїх основних функцій.

Найважливішою в цьому відношенні є створена система фінансово-

економічного контролю, яка має забезпечити рівновагу та доціль-

ність функціонування суспільства.

На основі світового досвіду побудови системи фінансового

контролю викладено наукові засади загальної теорії контролю та

організаційно-методологічні основи державного фінансового контр-

олю в умовах ринкової економіки. В результаті дослідження нових

соціально-економічних явищ організацію контролю економічних

систем розглянуто за допомогою системного підходу через взаємо-

дію її складових: суб’єктів контролю, підконтрольних об’єктів та

контрольних дій.

Навчальний посібник «Державний фінансовий контроль» під-

готовлений відповідно до програми дисципліни «Державний фінан-

совий контроль», яку включено до навчального плану підготовки

фахівців зі спеціальності „Облік і аудит”. Під час засвоєння даної

дисципліни студенти вчаться застосовувати на практиці теоретич-

ні знання з фінансового обліку, податкового обліку, аналізу госпо-

дарської діяльності, кваліфіковано використовувати у практичній

діяльності сучасні форми і методи контролю, знаходити можли-

ві шляхи вирішення поставлених проблем методики і організації

контрольного процесу та їх вдосконалення, а також розвивати нави-

чки творчої праці та самостійного мислення.

Завдання дисципліни полягає у вивченні організаційних засад

контрольно-ревізійної роботи, її правового та інформаційного за-

безпечення та набутті методичних навичок щодо здійснення контр-

ольних процедур.

Метою даного курсу є опанування теоретичних основ

контрольно-ревізійної діяльності, а також набуття навиків викорис-

тання та застосування нормативно-правої бази, яка регулює контр-

ольні функції контролюючих органів, що сприяє формуванню необ-

хідних знань у майбутніх фахівців.

Самоконтроль за фаховим рівнем знань у навчальному процесі в

умовах ринку праці є чи не найважливішим для студента, який хоче

бути в майбутньому конкурентоспроможним спеціалістом. Щоб

підсумковий контроль рівня знань з дисципліни „Державний фінан-

совий контроль” для студента був передбачуваним і об’єктивним,

після кожної теми курсу наведено питання для обговорення та са-

моперевірки.

Навчальний посібник складається із вступу, навчальних мате-

ріалів, необхідних для самостійного вивчення дисципліни, переліку

літературних джерел та глосарію, які рекомендуються для підготов-

ки практичних занять та самостійної роботи.

У посібнику розглянуто теорію та особливості проведення

контрольних заходів щодо збереження та цільового використання

державних коштів. Визначено органи що контролюють процеси збе-

реження державних фінансів України, їх права та обов’язки.

Автори розділів: Л.В. Гуцаленко – кандидат економічних наук,

доцент – передмова, розділи 2, 3, 5, 6, 7, 10, 15, 16; В.А. Дерій канди-

дат економічних наук, доцент – розділи 4, 8, 9, 11, 13, 15; М.М. Коцу-

патрий кандидат економічних наук, доцент – розділи 1, 12, 14 .

Розділ 1. Суть, предмет і метод

державного фінансового контролю

1.1. Сутність, мета та завдання державного фінансового контролю

1.2. Види і форми здійснення державного фінансового контролю

1.3. Предмет і метод державного фінансового контролю

1.4. Принципи організації та здійснення державного фінансового

контролю.

1.1. Сутність, мета та завдання державного фінансового

контролю

На сучасному етапі розвитку країни особливу актуальність на-

бувають питання вдосконалення управління, однією із важливих

функцій якого є контроль. Держава не може нормально функці-

онувати і розвиватися без чітко організованої системи контролю

за виробництвом, розподілом і перерозподілом суспільного про-

дукту та іншими сферами суспільного життя в державі. Контроль

є невід’ємним елементом надбудови суспільства, який зазнає сер-

йозних змін у процесі розвитку його політичної системи, органів

державного і господарського управління, законодавчої і виконавчої

влади.

Ефективність роботи органів виконавчої влади і місцевого са-

моврядування в державі значною мірою залежить від здійснення

контролю за виконанням законів, рішень, розпоряджень, від належ-

ної організації їх виконання. Систематичний і всеосяжний контр-

оль сприяє забезпеченню наукової обґрунтованості рішень, розпо-

ряджень та інших нормативних документів. своєчасної їх реалізації.

Він є необхідною умовою виявлення та усунення недоліків у ді-

яльності об’єктів управління та причин, що їх породжують. Контр-

оль дисциплінує працівників апарату управління, дає можливість

об’єктивно оцінювати рівень їхньої компетентності і відповідаль-

ності, сприяє поширенню позитивної практики роботи.

Особливого значення набуває державний контроль в умовах

функціонування господарюючих суб’єктів з різними формами влас-

ності.

Контроль у широкому розумінні – це процес, який повинен за-

безпечити відповідність функціонування об’єкта управління при-

йнятим управлінським рішенням і спрямований на успішне досяг-

нення поставленої мети.

Сутність контролю полягає у здійсненні цілеспрямованого

впливу на об’єкти управління, який передбачає систематичний на-

гляд, спостереження за їх діяльністю для виявлення відхилень від

встановлених норм, правил, вимог чи завдань у процесі їх виконан-

ня.

Фінансовий контроль – комплексна і цілеспрямована

фінансово-правова діяльність органів фінансового контролю або

їх підрозділів чи представників, а також осіб, уповноважених здій-

снювати контроль, що базується на положеннях актів чинного за-

конодавства. Він полягає у встановленні фактичного стану справ

на підконтрольному об’єкті щодо його фінансово-господарської

діяльності і спрямований на забезпечення законності, фінансової

дисципліни і раціональності в ході формування, розподілу, воло-

діння, використання та відчуження активів з метою ефективного

соціально-економічного розвитку усіх суб’єктів фінансових право-

відносин.

Фінансовий контроль передбачає перевірку господарських і фі-

нансових операцій щодо їх достовірності, законності, доцільності і

ефективності.

Державний фінансовий контроль – різновид фінансового

контролю, що здійснюється відповідними органами державного фі-

нансового контролю. Він полягає у встановленні фактичного стану

справ щодо дотримання вимог чинного законодавства на підконтр-

ольному об’єкті, спрямований на забезпечення законності, фінансо-

вої дисципліни і раціональності в ході формування, розподілу, воло-

діння, використання та відчуження активів, що належать державі, а

також використання коштів, що залишаються у суб’єкта фінансових

правовідносин у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бю-

джетів, державних позабюджетних фондів та кредитів, отриманих

під гарантії Кабінету Міністрів України.

Основною метою державного фінансового контролю є:

1) виявлення на підконтрольних об’єктах порушень принципів за-

конності, ефективності, доцільності й економії при формуванні

та використанні державних фінансових та матеріальних ресур-

сів, відхилень від прийнятих норм, стандартів на найбільш ран-

ній стадії;

2) попередження фінансових правопорушень;

3) притягнення винних до відповідальності, забезпечення відшко-

дування заподіяних збитків;

4) вжиття заходів щодо запобігання таким порушенням у майбут-

ньому.

Завданням державного фінансового контролю є забезпечення

законності, ефективності, фінансової дисципліни і раціональності у

ході формування, розподілу, володіння, використання та відчужен-

ня активів, що належать державі.

1.2. Види і форми здійснення державного фінансового контролю

Розрізняють такі види державного фінансового контролю, що

класифікуються за такими ознаками: залежно від часу проведення,

за інформаційним забезпеченням, залежно від характеру взаємовід-

носин суб’єкта та об’єкта, за формами здійснення (рис. 1.1):

• залежно від часу проведення державний фінансовий контроль

поділяється на:

попередній – контроль, який здійснюється суб’єктами держав-

ного фінансового контролю на етапі розгляду і прийняття управлін-

ських рішень та здійснення операцій з фінансовими і матеріальни-

ми ресурсами іншими активами об’єктами державного фінансового

контролю з метою упередження порушення фінансового, у тому

числі бюджетного, законодавства об’єктами державного фінансово-

го контролю;

поточний – контроль, який здійснюється суб’єктами держав-

ного фінансового контролю під час реалізації управлінських рішень

та здійснення операцій з фінансовими активами за оперативною

інформацією з метою дотримання вимог законодавства та інших

нормативно-правових актів України, на підставі яких виконують-

ся управлінські рішення об’єктами державного фінансового контр-

олю;

наступний (ретроспективний) – контроль, який здійснюєть-

ся суб’єктами державного фінансового контролю по закінченню ре-

алізації управлінських рішень і здійснення операцій з фінансовими

активами за результатами фінансово-господарської діяльності та/

або по закінченню деякого періоду часу (але не частіше, ніж це вста-

новлено законодавством України) об’єктами державного фінансо-

вого контролю з метою виявлення фінансових недоліків і порушень,

прийняття управлінських рішень щодо виправлення ситуації та

притягнення до відповідальності винних осіб відповідно до зако-

нодавства.

За часом

проведення

ВИДИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ

За

інформаційним

забезпеченням

За характером

взаємовідносин

суб’єкта та об’єкта

За

відношенням

до власника

За

формами

здійснення

попередній

поточний

наступний

документальний

фактичний

зовнішній

внутрішній

внутрішньо-

відомчий

внутрішнього-

подарський

ревізії

аудит

тематичні

перевірки

камеральні

перевірки

фінансові

експертизи

Службове

розслідування

слідство

Класифікаційні ознаки

Рис.1.1. Види державного фінансового контролю за класифікаційними

ознаками

за інформаційним забезпеченням  фінансовий контроль поділя-

ють на документальний і фактичний.

Документальний контроль дозволяє встановити суть і досто-

вірність господарської операції за даними первинної документації,

облікових регістрів і звітності, в яких вона знайшла відображення в

бухгалтерському, оперативному і статистичному обліку.

Фактичний контроль полягає в установленні дійсного реаль-

ного стану об’єкта лічбою, зважуванням, вимірюванням, лабора-

торним аналізом та ін. До об’єктів фактичного контролю відносять:

гроші готівкою в касі, основні засоби, матеріальні цінності, готову

продукцію, незавершене виробництво.

• залежно від характеру взаємовідносин суб’єкта та об’єкта дер-

жавного фінансового контролю державний фінансовий контр-

оль поділяється на види: зовнішній контроль та внутрішній

контроль.

Зовнішній контроль здійснюється визначеними Конституцією

України та незалежними конституційними органами у межах нада-

них їм конституційних повноважень.

Внутрішній контроль здійснюється в межах виконавчої гілки

державної влади.

за відношенням до власника  фінансовий контроль поділяють

на внутрішньовідомчий і внутрішньогосподарський.

Внутрішньовідомчий контроль проводиться міністерствами,

відомствами, органами державного управління стосовно діяльності

підвідомчих їм підприємств і організацій у формі тематичних пере-

вірок та ревізій.

Внутрішньогосподарський фінансовий контроль здійсню-

ється власниками, апаратом управління підприємницьких струк-

тур відповідно до діючого законодавства стосовно діяльності цехів,

бригад, дільниць, інших підрозділів підприємств. Основна відпові-

дальність за внутрішньогосподарський контроль лежить на службі

головного бухгалтера.

за формами здійснення  фінансового контролю розрізняють:

- ревізії;

- аудит;

- тематичні перевірки;

- камеральні перевірки;

- фінансові експертизи;

- службове розслідування;

- слідство.

Ревізія – це форма документального контролю за фінансово-

господарською діяльністю підприємства, установи, організації, до-

триманням законодавства з фінансових питань, достовірністю облі-

ку і звітності; спосіб документального викриття недостач, розтрат,

привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, поперед-

ження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається

акт.

Основна мета ревізії – виявити господарські і фінансові пору-

шення, зловживання, факти безгосподарності, розкрадання, марно-

тратства, установити причини та умови, які їм сприяли, і винних у

цьому осіб, ужити заходів до відшкодування завданого збитку, шко-

ди, розробити заходи по усуненню недоліків і порушень, а також

притягнути до відповідальності (адміністративної чи кримінальної)

осіб, які допустили правопорушення.

Ревізія підприємницьких структур надає всебічну оцінку ви-

робничій і фінансово-господарській діяльності підприємств, ефек-

тивності використання виробничого потенціалу, забезпеченню збе-

реження господарських ресурсів, повноті нарахування та сплати

податків до бюджету тощо.

Ревізія здійснюється спеціальною уповноваженою ревізійною

групою після виконання господарських операцій за минулий період

часу. Виявлені під час ревізії недоліки і порушення чинного зако-

нодавства, нормативно-правових актів, які регулюють господарську

діяльність, взаємовідносини з бюджетом обґрунтовані системою до-

казів з визначенням розмірів збитків, втрат, нестач, конкретизацією

винних службових осіб, матеріальної та правової відповідальності.

Залежно від відомчої підпорядкованості ревізії класифікуються

на:

відомчі – проводяться працівниками відомства на підпорядкова-

них підприємствах одного власника;

позавідомчі – здійснюються органами державного, аудиторсько-

го контролю (системи Державної контрольно-ревізійної служби в

Україні, Державної податкової адміністрації тощо).

За організаційними ознаками розрізняють ревізії:

планові – здійснюються відповідно до заздалегідь розроблених і

затверджених планів;

позапланові – проводяться в строки, не передбачені затвердже-

ним планом (у разі стихійного лиха, незадовільної роботи підпри-

ємства чи взаємопов’язаних підприємств).

Аудит – форма контролю, що є незалежною експертизою стану

бухгалтерського обліку, фінансових звітів і балансів.

Мета аудиту – підтвердити достовірність показників балансу

і фінансової звітності, а також перевірити, чи ведеться бухгалтер-

ський облік згідно з чинними в державі нормативно-правовими по-

ложеннями.

Аудит відрізняється від ревізії не тільки цілями здійснення, а й

організаційними формами його проведення. Аудит виконують неза-