Губар О.М. Філософія: інтерактивний курс лекцій

Подождите немного. Документ загружается.

151

“Афанасій: Гдъ ж щастія искать, естли оно ни тут, ни там,

нигде

Григорий: Я еще младенцем выучил, выслушай басенку.

Дъд и баба здълали себъ хату, да не прорубили ни одного

окошка. Не весела хата. Что делать? По долгом размышлении,

определено в сенатъ, итить за светом доставать. Взяли мъх,

разинули его в самый полдень перед солнцем, чтоб набрать,

будто борошна, внесть в хатку.

Здълав несколько раз, ест ли свът? Смотрят – ничего нът.

Догадалась баба, что свът, как вино из мъха вытекает. Надобно

поскоръе бъжать с мъхом. Бъгучи на дверях оба сенаторы –

один ногою, другой головою – зашиблись. Зашумъл между

ними спор. “Конечно ты выстаръл ум”. – “А ты и родилась без

него”. Хотъли поход воспринять на чужие горы и грунта за

свътом; помъшал им странный монах. Он имъл отроду лът

только 50, но в сообщеніи свъта великій был хитрец. “За вашу

хлъб и соль не должно секретной пользы утаить”, – сказал мо(

нах. По его совету старик взял топор, начал прорубывать

стъну с таковыми словами: “Свъте веселній, свъте жизненный,

свъте (повсъместный) свъте присносущный, свъте

нелицепріятный, посъти и просвъти и освъти храмину сладкій

свът, от того времени даже до сего дни начали в той странъ со(

зидать сътлыя горницы”.

Сковорода Г. С. Разговор пяти путников о истинном щастіи

в жизни // Антология мировой философии. – К., 1991. – Т.1 –

Ч.2. – С.242(243.

Завдання 2.

Прочитавши притчу, дайте відповідь на питання:

які філософські проблеми тут поставлені?

у чому зміст використовуваних тут символів?

яка мораль цієї притчі?

Григорій Сковорода

Григорий: Премудрости дъло в том состоит, чтоб уразуметь

тое, в чем состоит щастіе...

152

Путник обходя разные земли и государства, лишился ног.

Тут пришло ему на мысль возвратится в дом к отцу своему,

куда он, опираясь руками, с превеликим трудом продолжал

обратный путь свой. Наконец, доползши до горы, с которой

виден уже был ему и дом отца его, лишился совсъм и рук. От(

сель живое око его взирало с веселою жадністю через ръки,

лъса, сстремины, через пирамиды гор верхушки на

блистающій издали замок, который был до отца его...

Между тъм, осмотрясь назад, увидъл нечаяно чудное и бъд(

ственное позорище: бридет слепец, прислушивается, ощупы(

вает посохом то вправо, то влево, и будто пян, и з дороги сло(

няется, подходит ближе, вздыхает. “Исчезоша в сууетъ дніе

наши...” “Пути твоя, господи, скажи ми...”...

Боюся, друг мой, чтоб не спугать тебя; кто ты таков? –

спрашивал прозорливый.

34(й год путешествія моего... Необыкновенный жар сол(

нечных лучей в Аравии лишил меня очей, и я слъп уже воз(

вращаюся к отцу моемую

А кто твой отец?

Он живет в нагорном замкъ, называемом (Миргород). Имя

ему Ураній, а мое Практик.

Боже мой, что ты мне говоришь? Я твой родной брат, –

воскичал просвъщенный, я Обсерватор... После изобилного

слез ізліянія слъпец с орошенными очами говорил брату сво(

ему следующее:

Сладчайшій брате! По слуху слихал я о тебъ, а теперь сер(

дечное око мое видит тебя... Умилосердись, окончай мои

бъдствія, будь мнъ наставником...

Жаль мне, – говорил светлоокій, что не могу тебъ служить,

любезная душа моя... Болъе уже ни ходить, ни ползать по зем(

ле не могк...

За сим дъло не стало, – сказал слъпой, – ты мнеъ бремя

легкое и любезное: возьму тебя, сокровище мое, на себя. Чис(

тое око твое будь въчным тъла моего // обладателем и всъх

моих удов головою... сядь на рамина мои и управляй мною,

дражайшій господине и брате!

Сяду, брате мой, с охотою, дабы доказать нам истину напи(

санного слова божія сего у приточника: “Брат от брата помо(

153

гаемый есть яко град тверд и высок, укръпляется же, яко ос(

нованное царство”. Теперь взгляните на дивоное дъла божее:

из двух человъков ссоставлен один... Идет небывалый путник

главнейшим // путем, ... с веселіем поднимается мирнаго на

высоту города, обливает его свътлый и благовонный воздух,

выходит безмятежная толпа миром и любовію дишуших жи(

телей, плешущи руками, ожидая на крыльцъ, и пріемлет в

нъдра блаженного объятія сам ветхій деньми Ураній”.

Сковорода Г.С. Разговор пяти путников и истинном щастіи

в жизни // Антология мировой философии. – К., 1991. – Т.1.

– Ч.2. – С.234(236.

Поповніть свій словник наступними термінами:

Просвітництво, антисхоластична направле'

ність, всепроникаючий розум, історичний оп'

тимізм, етико'гуманістичний напрямок, теорія

суспільного договору, теорія природного права, антропо'

центризм, символізм, самопізнання, мікрокосм, макро'

косм, концепція трьох світів і двох натур.

Перевірте себе, визначте вірні відповіді в наступних тестах:

1. Який термін визначений у наступній дефініції: «... іс'

торична епоха суть, яка складається у використанні

людського розуму для реалізації соціального прогресу».

а) Відродження.

б) Просвітництво.

в) Класицизм.

г) Ренесанс.

д) Постмодерн

2. Серед перерахованих видатних діячів Просвітництва

виділіть англійських просвітителів.

а) Локк

б) Монтеск'є

в) Толанд

г) Маблі

д) Руссо

е) Шефтсбері



154

3. Серед перерахованих видатних діячів Просвітництва

виділіть діячів французького Просвітництва.

а) Вольтер

б) Ґете

в) Ломоносов

г) Руссо

д) Лессінг

е) Вольф

4. Серед перерахованих видатних діячів Просвітництва

виділіть діячів німецького Просвітництва.

а) Ґете

б) Локк

в) Радіщев

г) Лессінг

д) Гердер

е) Вольф

5. Серед перерахованих видатних діячів Просвітництва

виділіть діячів російського Просвітництва.

а) Ґете

б) Ломоносов

в) Монтеск'є

г) Радіщев

д) Прокопович

е) Чаадаєв

6. Серед перерахованих видатних діячів Просвітництва

виділите діячів українського Просвітництва.

а) Вольтер

б) Ґете

в) Сковорода

г) Прокопович

д) Туптало

е) Кононович(Горбацький

155

7. Хто із просвітителів сформулював ідеї буржуазного

лібералізму.

а) Ш.Монтеск'є

б) И.Ґете

в) М.Ломоносов

г) Д.Локк

д) Г.Сковорода

8. Хто із просвітителів був оголошений божевільним і

пізніше написав «Апологію божевільного».

а) Ф.Прокопович

б) М.Ломоносов

в) П.Чаадаєв

г) Вольтер

д) Г.Сковорода

9. Чия робота «Еміль, або про виховання» за вільнодум'

ство була присуджена до спалення.

а). Дж. Толанд

б). Ж.Ж.Руссо

в). Вольтер

г). Г.Маблі

д). Г.Лессінг

10. Які права людини просвітителі вважали «природ'

ними» і «невідчужуваними».

а). Право на життя

б). Право на творчість

в). Право на власність

г). Право на працю

д). Право на свободу

11. Виділіть основну рису людини в концепції Г.Сковороди.

а). Розум

б). Достоїнство

в). Самопізнання

г). Відчуття

д). Діяльність

156

12. Хто був засновником центра Просвітництва в

Україні – Киево'Могилянского колегіуму.

а). Ф.Прокопович

б). П.Могила

в). Ф.Печерський

г). И.Кроковський

д). Д.Туптало

13. Кого із просвітителів називають українським Сок'

ратом.

а). Ф.Прокопович

б). М.Ломоносов

в). П.Могила

г). В.Мономах

д). Г.Сковорода

14. Автор праці «Про дух законів».

а). Ш.Монтеск'є

б). Г.Маблі

в). Дж. Локк

г). И.Гердер

д). Г.Лессінг

15. Як називається світогляд, який допускає Бога тіль'

ки як першопричину, першопоштовх у природному порядку

речей.

а). деїзм

б). пантеїзм

в). теїзм

г). панлогізм

д). фетишизм

16. Автор «Оратора Могилянського».

а). Ф.Прокопович

б). М.Ломоносов

в). П.Могила

г). І.Гизель

д). І. Кононович(Горбацький

157

17. Що означає освічена людина у слов'янській традиції.

а). творча

б). мудра

в). така, яка має багатий життєвий досвід

г). добра

д). ерудована

18. У чому просвітителі бачили головний шлях перетво'

рення суспільства.

а). революція

б). війна

в). віра в бога

г). моральне виховання

д). класова боротьба

19. У кого з відомих просвітителів вчився відомий росій'

ський просвітитель Михайло Ломоносов?

а). Ф.Прокопович

б). Вольтер

в). Х. Вольф

г). И. Гизель

д). Ш. Монтеск'є

20. Виділіть характерні риси філософії і ідеології Про'

світництва.

а). всепроникаючий розум

б). теоцентризм

в). віра в бога

г). історичний оптимізм

д). ірраціоналізм

158

Тема: ЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ XIX СТОЛІТТЯ

План

1. Німецька класична філософія

1.1. Критична філософія І. Канта

1.2. Філософія “Я” І.Г. Фіхте

1.3. Естетичний пантеїзм Ф. Шеллінга

1.4. Розвиток діалектичного методу у філософії Г. Гегеля

1.5. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха

2. Філософія марксизму

2.1. Основні особливості марксистської філософії

2.2. Розробка ідей марксизму в працях Г.В. Плеханова і

В.І. Леніна

2.3. Марксизм у XX столітті

1. Німецька класична філософія

В європейській філософії XIX століття не можна виділити

єдиної, головної ідейної течії; для неї характерні плюралізм

світоглядних напрямків, філософських шкіл, інтенсивність

теоретичних суперечок. Поряд із традиційним європейським

раціоналізмом, у другій половині XIX століття з'являються

ірраціоналістичні вчення в особах А. Шопенгауера, Серена

К'єркегора, Фрідріха Ніцше (коротку характеристику їх вчен(

ня дивіться в темі “Філософія XX століття”). В даному розділі

ми охарактеризуємо дві школи, дві ідейні течії, які багато в

чому близькі одна одній і в той же час протилежні, являють

собою дві грані одного і того ж процесу. В XIX столітті в Єв(

ропі буржуазний спосіб виробництва розвивається вже на

власній основі, здобуваючи класичні риси. Класичні (завер(

шені) форми буття породжують класичну філософію – німе(

цька класика. Але в той же час, момент завершеності – це по(

чаток кризи, коли явно проявляються основні протиріччя.

Однією з форм відбиття кризи європейської буржуазної куль(

тури і став марксизм.

Німецьку класичну філософію можна назвати революцією у

сфері духу, тому що вона дала поштовх, підготувала методоло(

гічну базу для формування нової релятивістської наукової кар(

159

тини світу. Кожен з відомих представників цієї школи створив

свою неповторну філософську систему, яка претендує на певну

завершеність і енциклопедизм.

1.1. Критична філософія І. Канта

Іммануїл Кант (1724(1804) – основоположник німецької

класичної філософії народився, більшу частину життя прожив

і вмер у місті Кенігсберзі. Він був сином скромного сідельного

майстра, закінчив гімназію, місцевий університет, потім 9 ро(

ків працював домашнім учителем в різних містах Східної

Пруссії. В 1755 році І. Кант як приват(доцент почав читати

лекції по метафізиці і природничих науках у Кенігсберзькому

університеті. Не маючи постійного доходу, в 1765 році філо(

соф змушений був погодитися на скромну посаду помічника

бібліотекаря при кенігсберзькому королівському замку. І

тільки у віці 46 років Кант стає професором університету, піз(

ніше він був деканом факультету і двічі ректором університе(

ту. І. Кант був зразком педантичності і пунктуальності. Стро(

гий, до дріб'язків продуманий розпорядок життя його був

спрямований на те, щоб зміцнити слабке від народження здо(

ров'я і направити всі сили на наукову діяльність.

У творчості Канта виділяються два періоди: “докритич'

ний” (до 1770 року) і “критичний”. Для першого періоду роз(

витку філософії Канта характерні запозичення і еклектичне

з'єднання ідей Лейбніца і Вольфа. Кант виявляє значну заці(

кавленість до питань космології і космогонії, висловлюючи в

цій області новаторські і діалектичні ідеї і гіпотези: ідею про

вповільнення обертання Землі внаслідок морських припливів;

космогенну гіпотезу утворення Сонячної системи з дифу(

зійної газопилової матерії. В роботі “Загальна природна істо(

рія і теорія неба” Кант стверджує, що Сонячна система (як і

інші космічні системи), не існувала вічно і не була створена

всевишнім, а утворилася “природним шляхом”. Розсіяні мате(

ріальні частки (холодне пилове скупчення) внаслідок тяжіння

утворили величезну хмару, усередині якої притягання і відш(

товхування породили вихрі і кулясті згустки, які нагріваються

від тертя. Це були майбутні Сонце і планети.

160

В “критичний” період формується своєрідна філософська

система Канта, основні ідеї якої викладені в трьох критиках:

“Критика чистого розуму” (1782), “Критика практичного ро(

зуму” (1788) і “Критика здатності судження” (1790). Чому фі(

лософію Канта називають критичною? Кого і що критикує

Кант? Головним завданням своєї філософії Кант вважає кри(

тичний аналіз пізнавальних здатностей суб'єкта. На початку

свого філософствування він ставить три питання:

Що я можу знати?

Що я повинен робити?

На що я можу сподіватися?

Ці три питання знання, моральності і віри концентруються

в одному головному: Що таке людина і чим вона може сама

стати?

Кант поставив і глибоко розробив проблему активності

суб'єкта в пізнанні. Свідомість людини не пасивно споглядає

об'єкт, а творить, конструює його, повідомляючи пізнаваль(

ному предмету ту форму, у якій він може пізнаватися – форму

загального і необхідного знання. Звідси слідує висновок: об(

раз речі і сама річ поза нашою свідомістю не те саме і можуть

істотно відрізнятися, тому, речі як такі залишаються непізна'

ними “речами в собі”. На підставі твердження про суб'єктив(

ний характер образу Кант робить висновок про неможливість

пізнання світу (агностицизм). Але як у такому випадку мож(

ливе наукове знання, яке має ознаки загальності і необхіднос(

ті? Цю проблему Кант вирішує, звертаючись до апріорізму

(apriori – знання, яке передує досвіду і незалежне від нього).

У свідомості людини, по Канту є апріорні логічні форми, за

допомогою яких можливе загальне (чисте) теоретичне знання.

Такі форми Кант називає трансцендентальними

Інтелектуальні здатності суб'єкта розвиваються на трьох рів(

нях: чуттєвість, розсудок, розум. Всяке людське пізнання, – пише

Кант – починається зі споглядань, переходить від них до понять і

 (+ . Truscendens –  K $$;,  " F+) – ,

K "! " F $+ !;  O – " F +.