Гіптерс З.В. Культурологічний словник-довідник

Подождите немного. Документ загружается.

БІХЕВІОРИЗМ (від англ. behaviour — поведінка) — напрям у психо-

логії, започаткований американським зоопсихологом Дж. Вотсоном

на початку ХХ ст. Біхевіоризм вважає предметом психології не сві-

домість, а поведінку людей, яку розглядає як механічні реакції у від-

повідь на зовнішні подразнення. Біхевіоризм не визнає дійової ролі

психіки, свідомості.

БЛАГОДІЙНИК — 1) Той, хто подає комусь допомогу, підтримку;

добродійник, доброчинець, добродій, добротворець, благодар. 2) Той,

хто займається благодійністю.

БЛАГОВІЩЕННЯ — символ пробудження життєвої сили природи,

воскресіння землі; у християнстві — символ початку Дня спасіння

людства; Таїни богонародження. За давніми повір’ями слов’ян, у цей

день Дух Світла благословляє Землю і все живе на ній. Саме на Бла-

говіщення започатковуються постійні молодіжні хороводи, що збе-

реглися від прадавніх часів як залишки імітаційної магії. Цей важ-

ливий обряд мав своєю метою пробудити життєву енергію рослин,

ріст яких імітувався в іграх, піснях. На Благовіщення категорично

заборонялося працювати, у церквах святили проскурки, які потім

зберігали на божнику поміж святими іконами як магічну силу. Іс-

нував обряд топтання рясту, що символізував прохання до Бога про-

довжити віку. Для Церкви Благовіщення — це початок життєпису

Спасителя — Ісуса Христа.

БЛИСКАВКА — символ світла й освіти, духовного осяяння, одкро-

вення; початку весни; емблема влади, швидкості; появи божества,

знак суду і гніву Господнього на нечестивих; несподіваного одкро-

вення, Істини, що проникла через час і простір. Б. — емблема су-

веренної влади. Крилата Б. — це влада і швидкість. Б. в світогляді

греків — символ верховної творчої влади. Цим атрибутом володіє

Юпітер. У міфології українців головними розпорядниками грому і

блискавки є архістратиг Михаїл та архангел Гавриїл. Вони застосо-

вують Б. для ураження і винищення чортів. Водночас Б. порівнюють

із світлом та освітою.

Блискавка

БЛЮЗНІРСТВО — абсолютне знехтування святині. Б. є агресивно-

цинічним виявом морального нігілізму. Воно виявляється у бездумно-

зневажливому або свідомо-садистському глумлінні над загальновиз-

наними цінностями. Зухвале нехтування незаперечними нормами

поведінки і людського співжиття, зганьблення предметів загального

захоплення або людини високих моральних устоїв, завдання кривди

хворим, дітям і людям похилого віку.

БОГОРОДИЦЯ — у християнстві — діва Марія, мати Ісуса Христа,

яка народила його від непорочного зачаття. З поши-

ренням християнства культ Богородиці зливається

з місцевими віруваннями і залежно від соціальних

умов набуває різного характеру: у Західній Європі за

часів феодалізму він перетворився на культ Мадонни,

на Русі злився з язичницьким культом богині землі й

родючості, поступово його витіснивши. У багатьох ре-

лігіях — це божа мати, богиня, яка народжує бога чи

богів. До числа Б. належали вавилонська Іштар, фінікійська Астарта

і малоазійська Кібела. Близька до них і грецька Деметра. Культ Б.

тісно пов’язаний з основним заняттям населення — землеробством.

Б. шанувалась як богиня родючості.

БОГОСЛУЖБОВІ КНИГИ — книги, які містять правило та опис по-

рядку богослужінь, а також тексти для них. У православ’ї для треб

(хрещення, вінчання, похоронної відправи тощо) використовується

«Требник», для проведення літургії та інших церковних служб ви-

користовується «Служебник», «Часослов», «Чиновник», «Триодь»

та інші Б. к.

БОГОСЛУЖІННЯ — відправлення певних релігійних обрядів. Б. по-

діляються на т. зв. суспільні, чи, власне, богослужіння, і приватні

(треби) — на замовлення окремих віруючих. Справляє певний есте-

тичний та психологічний вплив на віруючих за допомогою с пеціально

організованих інсценувань, співу, проповідей тощо.

БРАЙЛЯ ШРИФТ — спеціальний рельєфно-крапковий шрифт для

сліпих. Винайдено французьким тифлопедагогом Л. Брайлем. Різні

Блюзнирство

комбінації рельєфних крапок дають змогу одержати 63 знаки для

позначення літер, цифр, знаків пунктуації, математичних та хіміч-

них формул і нотних знаків. У системі Б. ш. прийнято порядок літер

латинського алфавіту. Спеціальними знаками позначаються відпо-

відні літери слов’янського та інших алфавітів. Особливі знаки вве-

дено для букв, які позначають звуки, характерні для національної

мови незрячого.

БРАТСТВА ЦЕРКОВНІ — національно-релігійні громадські орга-

нізації православних міщан в Україні і в Білорусії, які виникли у

XVI ст. Хоча братські громади створювалися при церквах, але їхні

функції були не лише релігійними. Б. ц. захищали інтереси укра-

їнського населення, мали свою власність, яку використовували для

надання матеріальної допомоги своїм членам. При Б. ц. існували ви-

давництва, школи, шпиталі. Лише Львівське церковне братство з

1585 по 1722 рр. видало 32 237 букварів, 500 граматик, багато інших

книг. Ідеологи братського руху критикували тих православних ієрар-

хів, які претендували на необмежену владу в церкві і зрадили звичаї,

мову, віру, політичні орієнтації свого народу. Діячі братств перекла-

дали Біблію, праці ранніх отців церкви на національні мови, вільно

витлумачуючи біблійні тексти. Б. ц. брали активну участь у бороть-

бі українського народу проти національно-релігійного і соціального

гніту з боку польської шляхти і католицької церкви. Б. ц. прагнули

перетворити православну церкву у знаряддя зміцнення своїх соціаль-

но-політичних позицій у суспільстві. Значну роль у цьому відіграли

Київське, Львівське, Луцьке, Городоцьке церковні братства. З 2-ї по-

ловини XVI і у XVIII ст. Б. ц. діяли у більшості міст і сіл Галичини,

Волині, Придніпров’я. У XVIII ст. суспільно-політична діяльність Б.

ц. почала занепадати; у ХІХ ст. вони вже повністю відійшли від про-

блем суспільно-політичного і культурного життя українського наро-

ду. Нині в Україні відновлюється діяльність православних братств,

зокрема, це братство ім. Андрія Первозваного, братство Кирила і Ме-

фодія та ін. Братство ім. Андрія Первозваного відіграло значну роль

в утвердженні ідеї православної автокефальності в Україні.

Братства церковні

БРАХМАН (санскрит) — світовий дух, духовна першооснова всього

сутнього.

БРИТАНСЬКИЙ МУЗЕЙ в Лондоні, один з найбільших музеїв світу.

Заснований 1753 р., відкритий 1759 р. (будинок — 1823–1847 рр.,

архітектор Р. Смерк). Пам’ятки первісного мистецтва, давньосхідної

і античної культури та мистецтва, середньовічного мистецтва Європи

і Сходу; етнографічні пам’ятки Африки, Америки, Океанії; зібрання

малюнків, гравюр, рукописів, кераміки, монет, медалей.

БРІКОЛАЖ — нашарування однієї події на іншу, хоч вони несумісні

в реальності. Ознака міфологічного мислення.

БУДДА (санскр. Буддха, букв. — просвітлений) — у буддизмі істота,

що досягла найвищої святості. Від прізвиська напівлегендарного за-

сновника буддизму Сіддхартхи Гаутами, якого називали Буддха.

БУДДИЗМ — одна з трьох світових релігій (поряд з християнством

та ісламом). Виник у Стародавній Індії в VІ–V ст. до н. е. Поширений

у Бірмі, Таїланді, Японії, Лаосі, на Цейлоні, серед віруючих Китаю

та Монголії. Засновником Б. вважають Сіддхартху Гаутаму, який ні-

бито першим досяг стану нірвани (блаженного небуття) і став Буддою

Шакья-Муні. Світ існує лише у вигляді нескінченного руху вічних

і незмінних психофізичних елементів — драхм, різноманітні комбі-

нації яких створюють все багатство явищ природи. Життя, за буд-

дизмом, є ланцюгом перероджень, характер яких визначається зако-

ном карми (відплати за вчинки в попередніх переродженнях). Мета

життя — звільнення від перевтілень і досягнення нірвани (стану аб-

солютного спокою, де відсутні всі бажання, прагнення, пристрасті і

пов’язані з ними страждання). Головним моральним ідеалом у буд-

дизмі виступає любов до всього живого та утримування від завдання

йому шкоди (ахінса). З ідеї перевтілення, спорідненості всього живо-

го випливає принцип духовно-матеріальної єдності світу, відсутність

протиставлення духу і матерії, суб’єкта і об’єкта. Бог мислиться іма-

нентним людині й природі. Найвідоміші філософські школи буддиз-

му — мадх’яміка, йогачара, ваджраяна, вайбхашика, саутрантика.

Брахман

БУКВА — письмовий знак, який сам по собі або в сполученні з інши-

ми знаками використовується для позначення звуків мови; літера.

«БУМЕРАНГА ЕФЕКТ» — результат впливу на особистість чи со-

ціальну групу, протилежний очікуваному. Найчастіше його при-

чиною є нехтування психологічними закономірностями виховної,

пропагандистської та навчальної діяльності. «Б. е.» може виникати,

коли висловлювана (пропагована) позиція різко відрізняється від

установок, притаманних даній аудиторії, а також внаслідок одно-

манітного, нав’язливого повторення певних тез, фактів, поглядів,

невміння пов’язати їх з потребами та інтересами слухачів (читачів,

глядачів), непереконливої або несвоєчасної критики протилежної

точки зору, негативного ставлення аудиторії до особи, що веде ви-

ховну чи пропагандистську роботу. При цьому має місце дія так зва-

них захисних механізмів психіки: вибіркової уваги, селективного

запам’ятовування і т. п.

БУРЛЕСК (франц. burlesque, з італ. burlesco — жартівливий) — 1) Пе-

ребільшено комічне зображення (в літературі або на сцені). 2) Гумо-

ристична поезія, комічний ефект у якій досягається або тим, що геро-

їчний зміст викладається в нарочито пародійному тоні, або тим, що

про буденне говориться піднесено.

БУРШТИН — те саме, що янтар.

БУТТЯ — філософська категорія, яка позначає: а) усе існуюче; б) ві-

чну універсальну першооснову всього існуючого.

БЮДЖЕТ (англ. budget, букв. — сумка) — 1) Затверджений у за-

конодавчому порядку розпис доходів і видатків держави на певний

строк. 2) План доходів і видатків установи, підприємства або окремої

особи на певний період.

БЮДЖЕТНА КЛАСИФІКАЦІЯ визначена Законом України «Про

бюджетну систему України» як єдине систематизоване, функціональ-

не згрупування доходів і видатків бюджету за однорідними о знаками,

Бюджетна класифікація

що забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівняльність бюд-

жетних даних. Структура бюджетної класифікації розробляється

Кабінетом Міністрів і затверджується Верховною Радою України.

Бюджетна класифікація України складається з чотирьох розділів:

Розділ І. Доходи бюджету. Розділ ІІ. Видатки бюджету; Розділ ІІІ.

Фінансування бюджету. Розділ ІV. Державний борг.

БЮДЖЕТНЕ ПРАВО УКРАЇНИ — це сукупність фінансово-право-

вих норм, що регулюють фінансові відносини, які виникають у зв’яз-

ку з бюджетною діяльністю.

Бюджетне право України

ВАГАНТИ (від лат. vagans (vagantis) — блукаючий) — в ХП–ХІV ст.

у деяких країнах Західної Європи — мандрівні актори — втори і ви-

конавці здебільшого антиклерикальних пісень і вистав.

ВАЛЬПУРГІЄВА НІЧ — 1) У давніх германців поганське свято по-

чатку весни, під час якого, за легендами, нібито відбувався «відьом-

ський шабаш». Від імені святої католицької Вальпургії, день пам’яті

якої збігався із святом. 2) Переносно — розгульна вечірка.

ВАЛЮТА (італ. valuta, від лат. valeo — коштую) — 1) Грошова оди-

ниця країни. 2) Тип грошової системи, що діє в країні (золота, срібна,

паперова). 3) Іноземні гроші, а також векселі, чеки тощо, використо-

вувані в міжнародних розрахунках (іноземна валюта).

ВАНДАЛІЗМ —асоціальна діяльність, неаргументоване, безглузде,

дике знищення матеріальних і культурних цінностей. До В. вдають-

ся найбільш реакційні групи людей і окремі особи. В. ворожий люд-

ству, його культурі.

ВАРВАРИ (від грец. «барбара» — іноземці) — назва, яку стародавні

греки (а затим і римляни) давали племенам, що жили поза межами їх

держав і відрізнялися звичаями і культурою.

ВАРВАРСТВО — за усталеною в суспільствознавстві ХVІІІ–ХІХ ст.

періодизацією середня з трьох епох історії (дикість, варварство, циві-

лізація). Періодизацію запровадив у 60-х рр. XVШ ст. А. Фергюсон.

Л. Г. Морган, який обґрунтував цю схему, вважав, що варварство по-

чиналося з виникнення гончарного виробництва і завершувалося по-

явою писемності.

Варварство

«ВАРВАРСЬКЕ» НАСЕЛЕННЯ — загальноприйнятий термін назви

племен, народів античного часу, які межували з античними держа-

вами, але самі перебували ще на стадії родового ладу; «варварами»

давні греки називали своїх нецивілізованих сусідів.

«ВАРФОЛОМІЇВСЬКА НІЧ» («криваве весілля») — таку назву діс-

тала кривава розправа, яку провели в Парижі вночі 24 серпня 1572 р.

під час святкування св. Варфоломія католики над гугенотами. Було

знищено близько 30 тис. осіб. Особливо постраждали керівники гу-

генотів, у т. ч. адмірал Г. де Коліньї, які приїхали на весілля лідера

протестантів Генріха Наварського. Папа Григорій ХІІІ вітав розпра-

ву і на її честь встановив спеціальну медаль. Різня відбувалася також

в інших містах Франції. Внаслідок цих подій Південь і Південний

Захід країни, які були головною опорою гугенотів, відокремилися

від королівства і в 1576 р. утворили свою республіку — «Гугенотську

конфедерацію».

ВАСАЛ — в середні віки в Західній Європі феодал, який одержав

землю від іншого феодала і зобов’язаний останньому військовою

службою та іншими послугами.

ВЕДИ (санскр. веда, букв. — знання) — найдавніші пам’ятки індій-

ської літератури, створені наприкінці 2-го — у першій половині 1-го

тисячоліття до н. е.

ВЕКСЕЛЬ (нім. Wechsel, букв. — зміна, розмін) — письмове борго-

ве зобов’язання встановленої форми, що дає власникові (векселедер-

жателеві) незаперечне право вимагати від боржника (векселедавця)

сплати зазначеної у В. суми грошей у вказаний строк.

ВЕЛИКА ПАТРІАРХАЛЬНА СІМ’Я — сімейна громада, що склада-

ється з кількох поколінь.

ВЕЛИКДЕНЬ (Урочистість Воскресіння Божого, Пасха) — найстарі-

ше і найважливіше християнське свято, що відзначається в першу не-

ділю після весняного рівнодення і наступного за ним повного м ісяця,

«Варварське» населення

у пам’ять Воскресіння Ісуса Христа: кожна неділя є спомином В. На

Україну свято В. прийшло разом з християнством. Тут воно запозичи-

ло дуже багато із весняних обрядів язичницького культу (випікання

пасок, взаємне цілування — христосування, вшанування крашанок,

запалювання багать тощо). Із свята сімейних духів у слов’ян був взя-

тий звичай ходити на могили родичів, умилостивлювати їх шляхом

принесення жертв і милостині.

ВЕРБАЛЬНИЙ (від лат. verbum — слово) — що стосується звукової

людської мови.

ВЕРНІСАЖ (франц. vernissage — по-

криття лаком) — урочисте відкриття

художньої виставки в присутності запро-

шених осіб. Назва походить від звичаю

покривати картини лаком напередодні

відкриття виставки.

ВЕРТЕП (у старосл. «вертеп» — печера) — народний театр маріоне-

ток, розповсюджений переважно на Україні з кінця XVІ ст., відомий

також у Білорусії. Дія вертепної драми відбувалася у двоярусній

дерев’яній коробці, відкритій з одного боку. На верхньому майдан-

чику зображувалися сцени релігійного характеру, у яких головною

т емою було народження Христа і спасіння його від царя Ірода, ко-

трий н аказав перебити усіх іудейських малюків; на нижньому — по-

бутові інтермедії, героями котрих були Запорожець, Солдат, Циган,

Дід, Баба, Піп та ін., а також Чорт. Вистава була насичена гумором,

народними піснями, танцями.

ВЕСТА (лат. Vesta) — 1) В давньоримській міфології богиня домаш-

нього вогнища. 2) Найяскравіша і єдина видима неозброєним оком

мала планета (астероїд).

ВЕСНЯНКИ — вид народно-обрядової творчості у східних слов’ян.

Веснянки

Хорові пісні з іграми й танцями, в яких органічно поєднані слово, рух

і мелодія. Виконувалися навесні, коли пробудження природи симво-

лізувало початок нового року. Після християнізації східних слов’ян

В. виконувалися під час православних свят (Євдокії, «теплого» Олек-

сія, Благовіщення, Пасхи та ін.).

ВЕСТИБУЛЯРНІ ВІДЧУТТЯ — відчуття руху і рівноваги. Виклика-

ються рухом рідини в каналах вестибулярного апарату, що є части-

ною внутрішнього вуха.

ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ — спосіб стосунків між окремими людьми,со-

ціальними групами, колективами, організаціями, країнами, при яко-

му максимально осмислюється і враховується на практиці точка зору

чи позиція сторін, які спілкуються. В. є найважливішим показником

соціально-психологічного спілкування і має винятково важливе зна-

чення для групової, спільної діяльності людей. Об’єктивною основою

В. виступає спільність інтересів, ближніх чи віддалених цілей, по-

глядів. В. конкретно реалізується через сприйняття природної мови

(головним чином), а також штучних засобів комунікації — жестів,

формалізованих мов тощо. Воно передбачає обмін думками, ціннос-

тями, вивчення реального досвіду сторін з метою встановлення В.

ВИДИ МИСТЕЦТВА — конкретні форми існування та історії роз-

витку мистецтва: архітектура, декоративно-прикладне мистецтво,

живопис, скульптура, графіка, музика, хореографія, література, те-

атр, цирк, кіно та ін. Види мистецтва складалися історично як відо-

браження багатогранності реального світу, що виявляється в процесі

різноманітності форм його естетичного сприйняття та художньо-об-

разного відтворення. Поділ на види мистецтва зумовлений неодна-

ковістю матеріалу, зображувальних засобів втілення художніх ідей,

що випливають з особливостей художнього мислення і художніх мов,

різних галузей художньої діяльності. Відповідно до найпоширенішої

класифікації види мистецтв розрізняють: просторові (статичні) види

мистецтв — живопис, скульптура, архітектура; часові (динамічні) —

література, музика; просторово-часові — балет, театр, кіно.

Вестибулярне відчуття