Гершевська Барбара. З історії культури кіно у Львові 1918-1939 рр

Подождите немного. Документ загружается.

&

Ê²ÍÎ Ó ËÜÂÎÂ² 1918-1939

W. Banaszkiewicz, W. Witczak, Historia filmu polskiego 1895-1929,

t. 1, Warszawa 1966 (wyd. 2 : 1990); B. Armatys, L. Armatys, W. Stradomski,

Historia filmu polskiego 1929-1939, t. 2, Warszawa 1988.

L. Briuchowiecka, Ïîëüøà- Óêðà¿íà. Ê³íåìàòîãðàô³÷í³ ïåðå-

òèíè, â: Porównanie jako dowód. Polsko-ukraiñskie realcje kulturalne,

literackie, historyczne 1890-1999, redakcja naukowa B. Buka³a, Poznañ

2001, s. 165-174.

Äèâ.: Ð. Áó÷êî, Ïepøe còoëiòòÿ êiíeìaòoãpaôy y Ëüâoâi,

«Ãaëèöüêa Áðaìa» 1996, ¹ 24, ñ. 2; ². Êîòëîáóëàòîâà, Ceícaöiÿ, áo

éäe êiío..., òàì æå, ñ. 4, à òàêîæ I. Kotlobulatowa Lwów w dawnej

pocztówce, Kraków 2002, äå àâòîð ðîçì³ñòèëà ê³ëüêà ñâ³òëèí ç âèäà-

ìè ê³íîòåàòð³â ³ â³äçíà÷èëà çâÿçêè ëüâ³âñüêèõ ôîòîãðàô³â ç ê³íå-

ìàòîãðàôîì.

G. Halberda, J. Halberda, Film w miecie galicyjskim 1896-1939,

«Kino» 1983, nr 9.

M. Hendrykowska, Lwów w najstarszych obrazach filmowych (1897-

1904), «Iluzjon» 1990, ¹ 3-4, ñ. 41-46; Lwów na tamie filmowej, òàì

æå, ñ. 46-49.

B. W. Lewicki, Klub filmowy «Awangarda», â: wstêp i red. E. Nur-

czyñska-Fidelska, B. Stolarska, £ód 1995.

E. Nurczyñska-Fidelska, Biografia twórcza Boles³awa W³odzimierza

Lewickiego, â: B. W. Lewicki, Wybór pism..., ñ. 21-23.

A. Urbañczyk, Jak Kraków i Lwów kinematograf wita³y, «¯ycie

Literackie» 1896, ¹ 45, ñ. 3.

B. Gierszewska, Pierwsze rejestracje i pocz¹tki twórczoci filmowej

we Lwowie do 1914 roku, «Semper Fidelis» 2000, ¹ 6, ñ. 39-42; Lwowskie

kinematografy do 1918 roku, «Kino» 2001, ¹ 5, ñ. 50-52; Ruch filmowy

we Lwowie w latach trzydziestych XX wieku, «Kwartalnik Filmowy» 2003,

¹ 44 ñ. 228-248.

Ðîçä³ë 1

Ôåíîìåí î÷³êóâàííÿ ëþäèíè íà «ñèìóëÿòèâíó çóñòð³÷» ó ïðî-

ñòîð³ ³ ÷àñ³ îïèñàâ W. Uricchio, Czy kino mia³o byæ telewizj¹? Próba

rozpoznania technologii ruchomego obrazu koñca XIX wieku, t³um.

E. Stawowczyk, «Kino» 1998, nr 11, s. 20.

O mo¿liwoci zbudowania przyrz¹du do przesy³ania obrazów

optycznych na dowoln¹ odleg³oæ, «Kosmos» 1878, s. 73-79.

B. Danowicz, By³ cyrk olimpijski, Warszawa 1984, s. 148.

Kronika, «Przegl¹d Polityczny Spo³eczny i Literacki» 1896, nr 211, s. 4.

ÁÀÐÁÀÐÀ ¥ªÐØÅÂÑÊÀ

Ïðî öå ñâ³ä÷àòü òàê³ ïðàö³ óêðà¿íñüêèõ àâòîð³â: Ð. Áó÷êî, Ïåð-

øå ñòîë³òòÿ ê³íåìàòîãðàôó ó Ëüâîâ³ , «Ãàëèöüêà áðàìà», 1996, ¹ 24,

ñ. 2; Î. Êîòëîáóëàòîâà, Ñåíñàö³ÿ, áî ³äå ê³íî..., òàì ñàìî, ñ. 4.

Âàðòî çàçíà÷èòè, ùî ëüâ³âñüêà òåàòðàëüíà ïóáë³êà çàâäÿêè

òâîð÷îñò³ ì³ñöåâèõ òåàòðàëüíèõ ðåæèñåð³â áóëà óæå ãîòîâà äî

ñïðèéíÿòòÿ ÿñêðàâèõ â³çóàëüíèõ ³ ³ëþç³éíèõ åôåêò³â. «Òåàòð ìð³é»,

«ì³ñòåð³ÿ áàðâ ³ çâóê³â», ³ìïðåñ³îí³ñòè÷í³ ñöåí³÷í³ ð³øåííÿ íà ãð³

ñâ³òëà ³ êîëüîðó, åêñïðåñ³îí³ñòè÷íà ñöåíîãðàô³ÿ, ïîñèëåíà òåõí³÷-

íèìè çàñîáàìè (íàïðèêëàä, ê³ëüêà ðàç³â âèêîðèñòîâóâàëè ä³îðàìè)

çàõîïëþâàëè ãëÿäà÷³â Ì³ñüêîãî òåàòð ó 90-ò³ ðîêè Õ²Õ ñòîë³òòÿ.

Äèâ.: B. Frankowska, Teatr okresu M³odej Polski a literatura, w: Obraz

literatury polskiej XIX i XX wieku, Literatura okresu M³odej Polski, t. 2,

pod red. K. Wyki, A. Hutnikiewicza, M. Puchalskiej, Warszawa 1967, s. 89;

E. Warzenica-Zalewska, Teatr Skarbkowski we Lwowie w latach 1864-

1890, w: Dzieje teatru polskiego, t. 3, pod red. T. Siverta, Warszawa 1982, s.

581585.

Sztuki piêkne. Repertuar teatralny, «Gazeta Narodowa» 1897, nr 134,

s. 2 do: nr 140, s. 2.

«Gazeta Narodowa» 1896, nr 330, s. 2.

Íà ñïåöèô³êó ïîëüñüêèõ ê³íîòåàòð³â, ÿê³ ùå ïåðåä ïî÷àòêîì

² Ñâ³òîâî¿ â³éíè ñêëàäàëè ñâ³é ðåïåðòóàð çã³äíî ç³ ñìàêàìè ïóáë³êè,

ñôîðìîâàíèìè ùå íà ïî÷àòêó ñòîë³òòÿ (íàïðèêëàä, äðàìà ç Àñòîþ

Í³ëüñåí ñóñ³äèëà ç «Ïðîäóêö³ºþ ìàðìåëàäîâî¿ ïðîìèñëîâîñòè», àáî

ç «Ìàíäð³âêîþ äî Ê³îòî»), íå ââàæàþ÷è çà ïîòð³áíå ïîä³ëÿòè ïðî-

ãðàìó íà õóäîæíº ³ äîêóìåíòàëüíå ê³íî  íà öþ ñïåöèô³êó çâåðíó-

ëà óâàãó M. Hendrykowska, ladami tamtych cieni, ñ. 8788.

Å. Ë³áàíñê³ áóâ øåôîì «Óðàí³¿» ó Æåøóâ³. Ïî³ìåíîâàí³ ïà-

íîì ³íæåíåðîì ê³íîòåàòðè «Óðàí³ÿ» ³ «Áàéêà» íàëåæàëè, ïðàâäîïî-

ä³áíî, Ã. Îïàòó ³ éîãî ñï³ëö³. Äèâ. G. Halberda, M. Halberda, Film w

miecie galicyjskim, «Kino» 1983, ¹ 9, ñ. 2124.

Â³ä 1911 ðîêó çà ö³ºþ àäðåñîþ áóëè ãîòåëü ³ êàâàðíÿ

«Sanssouci» ï³ä óïðàâë³ííÿì Ãåíð³êà Êàóôìàíà. «Dziennik Lwowski»

1912, ¹ 22, ñ. 483.

Çáåðåãëàñÿ ³íôîðìàö³ÿ ïðî òå, ùî 31 ñ³÷íÿ 1912 ðîêó Ì.Ìàé-

áëþì îòðèìàâ çãîäó íà ðîçì³ùåííÿ ïðîæåêòîðó ³ ðåêëàìíîãî ùèòà

íà çãàäàíîìó áóäèíêó «Dziennik Lwowski» 1912, ¹ 2, ñ. 45.

Öèòóºòüñÿ çà: A. Jasielski, Wyprawa po celuloidowe runo, Warszawa

1958, ñ. 70.

Ê²ÍÎ Ó ËÜÂÎÂ² 1918-1939

Ó 1916 ðîö³ Êàç³ìºæ Êðîïéîâñê³ áóâ ïðèçâàíèé íà â³éñüêîâó

ñëóæáó ³ ïåðåäàâ óïðàâë³ííÿ ê³íîòåàòðîì ÷èíîâíèêó ìàã³ñòðàòó

Ñòàí³ñëàâó Çáîðîâñêîìó. Íåçàáàðîì «Àïîëëîí» ïåðåéøîâ äî ñï³ëêè

âëàñíèê³â: ³íæåíåð³â Ñòàí³ñëàâà Ôð³äà, Ñòàí³ñëàâà Çáîðîâñêîãî ³

Êàðîëÿ Êîëáóøåâñêîãî. Íîâ³ âëàñíèêè ïðîäîâæèëè àìá³òí³ ïëàíè

ñâî¿õ ïîïåðåäíèê³â, ñïåö³àë³çóþ÷èñü íà ïîâíîìåòðàæíèõ ñòð³÷êàõ,

àæ äî «âåëèêèõ ïÿòè-øåñòèñåð³éíèõ ïðåìºð».

Íåìàº ³íôîðìàö³¿ ïðî ì³ñöåçíàõîäæåííÿ öüîãî ê³íîòåàòðó,

îäíàê â³äîìî, ùî â³í ³ñíóâàâ. Ó õðîí³ö³ «Kuriera Lwowskiego» â³ä 9

êâ³òíÿ 1913 ðîêó (ñ. 4) ðîçì³ùåíî îãîëîøåííÿ: «Ê³íîòåàòð «Ôàóí»

(...) â³ä 4 äî ïîíåä³ëêà 7 êâ³òíÿ: «Æèä â³÷íèé áëóêà÷». Äðàìà ó 4

àêòàõ â³äîìî¿ ô³ðìè «Ðîìà» çà â³äîìîþ ïîâ³ñòþ Åæåíà Ñþ».

Þð³é Ö³âÿí çâåðòàº óâàãó, ùî äëÿ ïåðøèõ ê³íîòåàòð³â òèïî-

âèìè áóëè âèäîâæåí³ çàëè, ùî ïðî³ñíóâàëè äî I Ñâ³òîâî¿ â³éíè ³

íàâ³òü äàë³, ÿêùî ê³íîòåàòðè íå çì³íþâàëè àäðåñè. Áóëè ðåçóëüòàòîì

ðàö³îíàëüíîãî ï³äõîäó ïåðøèõ ê³íîï³äïðèºìö³â, êîëè äëÿ ïîòðåá

ê³íîçàë³â äîâîë³ äåøåâî îðåíäóâàëè ïðèì³ùåííÿ ïîáëèçó öåíòðó

ì³ñòà. Ïåðåáóäîâà ïîëÿãàëà ó ïîâàëåíí³ ñò³í ³ ïîºäíàíí³ ñóñ³äí³õ

ïðèì³ùåíü, òîìó ³ âèíèêàëè äîâã³, òåìí³ ³ íå äóæå çðó÷í³ «ïðÿìî-

êóòí³» ê³íîòåàòðè. Çðó÷í³, ÷èñò³ ³ á³ëüø êîìôîðòí³ ê³íîòåàòðè (÷àñ-

òî âïèñàí³ ó êâàäðàò, àáî îâàë) çÿâèëèñÿ ó ñåðåäèí³ ïåðøîãî äåñÿòè-

ë³òòÿ ÕÕ ñ., êîëè âîíè ñòàëè ì³ñöåì çóñòð³÷åé áàãàòèõ ³ çâèêëèõ äî

êîìôîðòó ëþäåé. Â³äòîä³ ìîæíà ãîâîðèòè ïðî ïî÷àòêè àðõ³òåêòóðè

³ áóä³âíèöòâà ê³íîòåàòð³â. Þ. Öèâüÿí. Èñòîðè÷åñêàÿ ðåöåïöèÿ êèíî.

Êèíåìàòîãðàô â Ðîññèè 1896-1930. Ðèãà, 1991, ñ. 24, 28-3. Ïðî

âèäîâæåí³ çàëè ó ðàíí³é ïåð³îä ðîçâèòêó ê³íåìàòîãðàô³¿, äîñë³ä-

æóþ÷è í³ìåöüê³ ê³íîòåàòðè, ïèñàâ Ðîëüô Ïåòåð Áàñêå. Àâòîð çãàäó-

âàâ òàêîæ èíøèé òèïàæ ê³íîòåàòð³â ó Í³ìå÷÷èí³, òàêèõ, ÿê

Winkelkinos i Doppeladenkinos, ÿêèõ, îäíàê, íå áóëî ó Ëüâîâ³, íåçâà-

æàþ÷è íà î÷åâèäí³ í³ìåöüê³ âïëèâè. R. P. Baacke, Lichtspielhausar-

chitektur in Deutschland von der Schaubude bis zum Kinopalast,

Würzburg 1982, ñ. 2022. Ïðî àðõ³òåêòóðó ³ «êë³ìàò» ëüâ³âñüêèõ

ê³íîòåàòð³â ïî÷àòêó ÕÕ ñòîë³òòÿ, îñîáëèâî ïðî «Casino de Paris»

ïèøå Â. Ïðîñêóðÿêîâ ³ Þ. ßìàø, Ëüâ³âñüê³ òåàòðè. ×àñ ³ àðõ³òåêòóðà,

Ëüâ³â, 1997, ñ. 46-50.

J. Schall, Lwów w czasie inwazji rosyjskiej 19141915, «Stra¿

Polska» 1935, ¹ 2 (10), ñ. 17.

ÁÀÐÁÀÐÀ ¥ªÐØÅÂÑÊÀ

Ó ì³ñò³ çàëèøèëîñÿ 12000 ðîäèí ÷èíîâíèê³â (áëèçüêî 40000

îñ³á) ³ 70000 á³äí³øèõ ëüâ³âñüêèõ æèä³â ³ ïðè¿æäæèõ  âò³êà÷³â â³ä

æîðñòîêîñòè êîçàê³â. Áàãàòø³ ìåøêàíö³ ì³ñòà óòåêëè íà Çàõ³ä, ïåðåâàæ-

íî äî Â³äíÿ. Íàòîì³ñòü çàëèøèëîñÿ äóæå áàãàòî ïðèñëóãè. Äèâ. Lwów w

czasie inwazji rosyjskiej, «Stra¿ Polska» 1935, ¹ 20, ñ. 17.

ßê ñâ³ä÷èëà ïðåñà ó ñ³÷í³ 1915 ðîêó, «íåçâàæàþ÷è íà âîºí-

íèé ÷àñ, ëüâ³âñüê³ ê³íîòåàòðè ìàþòü òðîõè ïóáë³êè». Ó ê³íîòåàòð³

«Ãåë³îñ» ç âåëèêèì óñï³õîì éøëà ñòð³÷êà «Ãàìëåò» «ñïðàâæí³é âèòâ³ð

ê³íåìàòîãðàô³÷íîãî ìèñòåöòâà (...) ç ïîëüñüêèìè òèòðàìè» Ä³þ÷³

ê³íîòåàòðè, ç ïîñåðåä ÿêèõ «Casino de Paris», «Kinoteatr Czerwonego

Krzy¿a» («Ê³íîòåàòð ×åðâîíîãî Õðåñòà»), «Elite», «Helios» i «wiatowid»

ïåðåäàâàëè 5 àáî 10 â³äñîòê³â íàäõîäæåíü (à èíêîëè ³ âåñü ïðèáó-

òîê, ÿê, ñêàæ³ìî ê³íîòåàòð «Kino Kuchni Wojskowej»(«Ê³íî âîºííî¿

êóõí³») «äëÿ ôîíäó â³éñüêîâî¿ îï³êè». Z kinematografii, «Kurier

Lwowski» 1915, ¹ 16, ñ. 3.

Ê³íîòåàòðè «Ôðàøêà» ³ «Casino de Paris», ÿê ñâ³ä÷èòü ïðåñà ó

ñ³÷í³ 1916 ðîêó, «áóëè âëàñí³ñòþ ×åðâîíîãî Õðåñòà. Ïåðåä ïî÷àòêîì

êîæíîãî ñåàíñó ïîäàâàëèñÿ íàéíîâ³ø³ äàí³ ãåíåðàëüíîãî øòàáó

ïðî ïåðåá³ã âîºííèõ ä³é, êîòð³ íåçð³äêà ò³ëüêè íàñòóïíîãî äíÿ

îïðèëþäíþâàëèñÿ ó ðàíêîâ³é ïðåñ³», Kronika, «Kurier Lwowski» 1916,

¹ 49, ñ. 3.

H. Kramarz, Samorz¹d Lwowa w czasie pierwszej wojny wiatowej i

jego rola w ¿yciu miasta, Kraków 1994, ñ. 48.

M. Hendrykowska, Lwów w najstarszych filmowych obrazach

(1897-1904), «Iluzjon» 1990, ¹ 3/4, ñ. 47.

Otwarcie Wystawy PrzyrodniczoLekarskiej i Higienicznej we

Lwowie, «Kurier Lwowski» 1907, ¹ 277, ñ. 7. Íåïîâíèõ ÷îòèðè ðîêè

ïîòîìó øàíîâíå «Czasopismo Techniczne» (1911, ¹ 21, ñ. 287) ïîì³ñ-

òèâ ³íôîðìàö³þ «Ê³íåìàòîãðàô ÿê äîïîì³æíèé ³íñòðóìåíòó òîðã³âë³

ìàøèíàìè», çâåðòàþ÷è óâàãó ì³ñöåâèõ êîìåðñàíò³â íà àìåðèêàíñü-

êó ³äåþ êîìåðö³éíîãî âèêîðèñòàííÿ «ê³íåìàòîãðàô³÷íèõ êàäð³â

ìàøèí ó ðóñ³». Òîðãîâ³ àãåíòè ìàøèíîáóä³âíèõ çàâîäè ç âåëèêèì

óñï³õîì âèêîðèñòîâóâàëè òàê³ êàäðè çàì³ñòü çâè÷àéíèõ ïðåçåíòàö³é.

M. Hendrykowska, ladami tamtych cieni..., ñ. 293-294.

Kronika, «Gazeta Narodowa» 1912, ¹ 292, ñ. 4.

W. Banaszkiewicz, W. Witczak, Historia filmu polskiego..., ñ. 71.

S³ownik biograficzny teatru polskiego 1765-1965, Warszawa 1973,

ñ. 502.

Ê²ÍÎ Ó ËÜÂÎÂ² 1918-1939

Çäîáóâøè ñàìîñò³éí³ñòü, Ëþäâ³ê Êðîãóëüñê³ ïåðå¿õàâ äî Êðà-

êîâà, äå ó 1922-1923 ðîêàõ ðàçîì ç ªæè Áóðë³ãîì ³ Ñòåôàíîì

Îëüï³íñê³ì îðãàí³çóâàâ ê³íîñòóä³þ «Elka-Film». Äî ñï³ëêè âëàñíèê³â

âõîäèëè òàêîæ ùå 18 îñ³á ç ñåðåäîâèùà ïðîìèñëîâö³â ³ àðèñòîêðà-

ò³¿. Âîíè ïîñòàâèëè ñîá³ çà ìåòó «ñòâîðåííÿ ê³íîðåïîðòàæ³â ç óñ³õ

íàéâàæëèâ³øèõ çàãàëüíîäåðæàâíèõ ïîë³òè÷íèõ ïîä³é, à òàêîæ

ô³ëüìóâàííÿ ïîä³é ì³ñöåâîãî çíà÷åííÿ».

W. Banaszkiewicz, W. Witczak, Historia filmu polskiego t. 1 1895

1929..., ñ. 132.

Öèòóºòüñÿ çà: R. W³odek, Na pocz¹tku by³o... «Kino», «Kino» 2003,

nr 11, s. 68.

«Kurier Lwowski» 1915, nr 219, s. 3.

Òàêà ñèòóàö³ÿ, êîëè êðèòèêà áóëà á³ëüøå çàö³êàâëåíà ïîë³-

òè÷íèì ³ ñóñï³ëüíèì âïëèâîì ê³íåìàòîãðàôó, à òàêîæ éîãî ñïðîìîæ-

í³ñòþ ïåðâåðñèâíîãî âïëèâó íà ãëÿäà÷³â, àí³æ ïðîáëåìàìè åñòåòèêè,

áóëà õàðàêòåðíà äëÿ ö³ëî¿ Ïîëüù³. Çðåøòîþ, ó ò³ ÷àñè ïðåäñòàâíèêè

âïëèâîâèõ ñåðåäîâèù àñîö³þâàëè ê³íî ðàäøå ç äåâàëüâàö³ºþ åñòå-

òè÷íèõ ö³ííîñòåé, àí³æ ç «íîâèì ìèñòåöòâîì». Äîêëàäíî öþ ïðî-

áëåìó ïðîàíàë³çóâàëà Ìàðèëÿ Ãîïô³í´åð (Maryla Hopfinger), âêàçó-

þ÷è íà ïîë³òè÷í³, ñóñï³ëüí³ ³ åñòåòè÷í³ ìåõàí³çìè êîìóí³êàö³¿ íà

ïî÷àòêó ÕÕ ñòîë³òòÿ. Äèâ. M. Hopfinger, Kultura wspó³czesna  audio-

wizualnoæ, Warszawa 1985, s. 731 (zw³. s. 14).

B.W. Lewicki, Klub filmowy «Awangarda», «Kwartalnik Filmowy»

1962, nr 1/2, s. 96.

Äèâ.: W. Banaszkiewicz, Szkice z krytyki i estetyki filmowej w Polsce,

«Kwartalnik Filmowy» 1956, nr 2-3; W. Banaszkiewicz, W. Witczak, Historia

filmu polskiego..., s. 106-114.

J. Bcheñska, Polska myl filmowa do roku 1939, Wroc³aw i in.

1974, s. 42-48.

M. Hendrykowska, ladami tamtych cieni... s. 139-166 i 252269.

Kinematograf a m³odzie¿ szkolna, «Kurier Lwowski» 1914, nr 14, s. 4.

O sztuce kinoteatru, «Sztuka» 1913, nr 11/12, s. 224233; Kultura

prze¿ywania i kultura dzia³ania, «Myl Polska» 1916, nr 6, s. 155162.

Âèñòóï Çèãìóíòà Âàñ³ëºâñêîãî áóâ îïóáë³êîâàíèé íå ò³ëüêè

ó Ëüâîâ³, àëå ³ ó Ïîçíàí³ ³ Âàðøàâ³. Òàêó ³íôîðìàö³þ ïîäàº W. Banasz-

kiewicz, M. i M. Hendrykowscy (Film w Poznaniu i Wielkopolsce...,

s. 5051).

Z. Wasilewski, Opowieæ i poezja. Rzecz o granicach miêdzy

wra¿liwoci¹ estetyczn¹ a ciekawoci¹ , w: O sztuce i cz³owieku wiecznym,

ÁÀÐÁÀÐÀ ¥ªÐØÅÂÑÊÀ

Lwów 1910. Öèòóºòüñÿ çà: Polska myl filmowa. Antologia tekstów z lat

18981939, wybór i oprac. J. Bocheñska, Wroc³aw 1975, s. 3536.

M. Hendrykowska, ladami tamtych cieni..., s. 145.

J. Bocheñska, Polska myl filmowa. Antologia..., s. 33.

Éäåòüñÿ ïðî ñòàòòþ Z. D. Literatura w kinematografie, «Gazeta

Poranna» 1911, nr 251, s. 6 (ïåðåäðóê ç «Kuriera Warszawskiego» 1911,

nr 236, s. 56), à òàêîæ ñòàòòþ St. Sieros³awskiego, Kinematograf a

szko³a, «Gazeta Wieczorna» 1911, nr 182, s. 5 (ïåðåäðóê ç «Kuriera

Warszawskiego» 1911, nr 188, s. 1011).

Íàïðèêëàä, À. Ô³øåð íà ñòîð³íêàõ «Muzeum» ïðîàíàë³çóâàâ

ïðàöþ:

Adelinà Méndez de la Torre

. «Las proyecciones luminasos como

medio de instruccion y education en escuelas publicas de primera

ensenanza» (Àäåë³íà Ìåíäåç äå ëÿ Òîð «Ñâ³òëîâ³ îáðàçè ÿê ³íñòðó-

ìåíò íàâ÷àííÿ ³ âèõîâàííÿ ó íàðîäíèõ øêîëàõ»). Äîñâ³ä ðîáîòè

àâòîðêè ó íàðîäí³é øêîë³ ó Á³ëüáàî, ñâ³ä÷èòü, ùî íàëåæíèì ÷èíîì

âèñâ³òëåí³ ³ ïîÿñíåí³ îáðàçè ãëèáîêî çàïàäàþòü ó ñâ³äîì³ñòü ó÷í³â

³ òèì ñàìèì ïîëåãøóþòü ¿ì ï³çíàííÿ. (...). Âèêîðèñòîâóþ÷è îïòè-

êîíè (...) ó âèêëàäàíí³ ³ñòîð³¿, ãåîãðàô³¿, ïðèðîäè, ìè êîðèñòàºìîñÿ

âåëè÷åçíîþ ïîñëóãîþ, ùî ¿¿ íàäàþòü íàì ñâ³òëîâ³ îáðàçè, áî âîíè

ñïðîùóþòü ïðàöþ ó÷èòåëÿ ç ó÷íÿìè, à ó÷íÿì ñïðîùóþòü âèâ÷åííÿ

ïðåäìåòó». Äèâ.: A. Fischer,

Méndez de la Torre

..., «Muzeum» 1910,, t. 1,

s. 418419. Ó íàñòóïíîìó òîìó «Muzeum» (1910, t. 2, s. 578579)

çÿâèëàñÿ ñòàòòÿ C. Z. Kinematograf na us³ugach nauki, ó ÿê³é ÷èòàºìî

ïðî ³í³ö³àòèâó ëüâ³âñüêîãî ïðîôåñîðà ªçåðñüêîãî, ÿêèé íà çóñòð³÷³

ó Òîâàðèñòâ³ ó÷èòåë³â 3 ëèñòîïàäà 1910 ðîêó âèñëîâèâ ³äåþ «ñòâî-

ðåííÿ ñïåö³àëüíèõ ê³íåìàòîãðàô³÷íèõ ñåàíñ³â äëÿ ìîëîä³, ÿê³ ì³ñòè-

ëè á êðàºâèäè, äèâà ïðèðîäè, ïàìÿòêè, âèíàõîäè òîùî».

Ðîçä³ë 2

Ó äâàäöÿò³ ðîêè ÕÕ ñòîë³òòÿ ëüâ³âñüêèé Âåëèêèé Òåàòð çà äîïî-

ìîãîþ Ñï³ëêè Òåàòð³â òà Õîðîâèõ òîâàðèñòâ îðãàí³çîâóâàâ ó íåä³ëþ

òà ñâÿòêîâ³ äí³ î 15.00 ïîïóëÿðí³ êîíöåðòè «äëÿ ìåøêàíö³â ïåðåä-

ì³ñòü ³ ñåëÿí (...) çà êîøòè ñîá³âàðòîñòè». Íàïðèêëàä, 16 ãðóäíÿ

1923 ðîêó òà 13 ñ³÷íÿ 1924 ïîêàçàíî ñòð³÷êó «Çàáîáîí, àáî Êðàêî-

âÿê³ i Ãóðàë³» ßíà Íåïîìóöåíà Êàì³íüñüêîãî, 23 ãðóäíÿ  «Ïîïè-

õàéëî» ßíà Øóòêºâ³÷à, 30 ãðóäíÿ 1923 òà 20 i 27 ñ³÷íÿ 1924 ðîêó 

«Ïîëüñüêèé Âåôëåºì» Ëþöÿíà Ðèäëÿ, 6 ñ³÷íÿ 1924  «Koñòþøêî

ï³ä Ðàöëàâ³öàìè» Âëàäèñëàâà Àí÷èöà. Õðîí³êà, «Kurier Lwowski»

1923, ¹ 289, ñ. 4.

Ê²ÍÎ Ó ËÜÂÎÂ² 1918-1939

Zebrania, odczyty, widowiska, «Kurier Lwowski» 1923, ¹ 117, ñ.

5; ¹ 305, ñ. 5.

Íàïðèêëàä, 2426 ãðóäíÿ 1923 ðîêó ó ðàìêàõ ñâÿòêîâîãî ê³íå-

ìàòîãðàô³÷íîãî ðàíêó ïîêàçàíî «×óäî çàñí³æåíèõ âåðøèí», êîìå-

ä³þ «Màâïà-ïóñòóíêà», aëå ïåðåä óñ³ì  âèäàòíèé ³ âåñåëèé ô³ëüì

Ìîð³öà Ñò³ëëåðà «Eðîòèêîí» («Svenska Bio», 1920). Zebrania,

odczyty, widowiska, «Kurier Lwowski» 1923, ¹ 301, ñ. 8.

Kronika, «Kurier Lwowski» 1923, ¹ 289, ñ. 4.

A. Ëåíêºâ³÷ âæå â³ä 1927 ðîêó âèêîðèñòîâóâàâ ó ñâî¿é ðîáîò³

ê³íîòåõí³êó. ßê ä³ÿ÷ òóðèçìó ³ êðàºçíàâñòâà, ïðîâîäèâ ÷èñëåíí³

ëåêö³¿, ÿê³ ³ëþñòðóâàâ ñâ³òëèíàìè, âèêîíàíèìè ñåð³éíî íà âóçüê³é

ïë³âö³, ùî òîä³ áóëî íîâèíêîþ, J. Mierzecka, Ca³e ¿ycie z fotografi¹,

Kraków 1981, ñ. 63.

Taì æå, ñ. 65. Ô³ëüì Ìºæåöêî¿, ÿê ³ èíø³ ê³íî ïðîáè, âèêîíàí³

â ðàìêàõ êóðñó, íå çáåð³ãñÿ.

Ìîæíà ãîâîðèòè ïðî òå æ ñåðåäîâèùå ìîëîäèõ ïîëîí³ñò³â,

ÿê³ ïîºäíóâàëè ïðîôåñ³þ â÷èòåëÿ ç àñèñòåíòóðîþ íà Óí³âåðñèòåò³

ßíà Êàçèìèðà ó Ëüâîâ³ ³ æóðíàë³ñòñüêîþ êàðºðîþ (Ãåíðèê Áàëüê,

ßí³íà Ãàìñêà-Ëåìï³öêà, Ñòåôàí Êàâèí, Áîëåñëàâ Âëîäç³ìºæ Ëåâ³öê³).

Èíø³, îêð³ì ðîáîòè â øêîë³, ïðèñâÿòèëè ñåáå ë³òåðàòóðí³é ³ æóð-

íàë³ñòñüê³é ä³ÿëüíîñò³ (Ñòåôàí Ãðàá³íüñê³, Âëîäç³ìºæ Ëåâ³ê), ÷è,

ÿê ßí³íà Ãàðáà÷îâñêà, ðîáîò³ â á³áë³îòåö³ Áàâîðîâñê³õ. Óñ³ çãàäàí³

áóëè ó÷íÿìè Þë³óøà Êëåéíåðà. Ó òàêèõ óìîâàõ ìîæíà ãîâîðèòè

ïðî ïðèðîäíå ïðîíèêíåííÿ íàéíîâ³øèõ ë³òåðàòóðíèõ ³ êóëüòóð-

íèõ òå÷³é ó øêîëè ³ äîì³âêè ³íòåë³ãåíö³¿, à òàêîæ ïîïóëÿðèçàö³þ

ê³íîîñâ³òè ñåðåä â÷èòåë³â, ó÷í³â ³ çàãàëó, ÿêèé ÷èòàº ùîäåííó ïðåñó.

B. W. Lewicki, Klub filmowy «Awangarda», «Kwartalnik Filmowy»

1962, ¹ 1/2, ñ. 94.

Pierwsza impreza «Awangardy», «Kurier Lwowski» 1932, ¹r 313,

ç 10 ëèñòîïàäà, ñ. 7; äîäàòîê «Kurier Filmowy» ¹ 25.

M. Naszkowski, Niespokojne dni, Warszawa 1958, ñ. 38.

B. W. Lewicki, Klub filmowy «Awangarda»..., ñ. 100-101.

Äî ïðèì³ùåííÿ ËÔÒ ïî âóë. Ãåòüìàíñüê³é âõîäèëîñÿ ç âóë.

Ðóòêîâñüêîãî. Ó òàê çâàí³é àêòîâ³é çàë³ Ìóçåþ â³äáóâàëèñÿ ïîêàçè

ôîòîãðàô³é òà ô³ëüì³â ÷ëåí³â ËÔÒ. Ñë³ä äîäàòè, ùî ó 1932 ðîö³

çóñòð³÷³ â³äáóâàëèñÿ â ãîòåë³ «Åâðîïåéñüêèé» (íà ²²² ïîâåðñ³) íà

ïëîù³ Ìàð³àöüê³é, 4, «Kamera Polska» 1932, ¹ 1, ñ. 176.

ß. Ñëîíåâñüêèé çäîáóâ ìåäè÷íó îñâ³òó ó Ëüâ³âñüêîìó Óí³âåð-

ñèòåò³, äå íàâ÷àâñÿ ôîòîãðàô³¿ ó Ñâ³òêîâñêîãî. Â³ä 1925 ðîêó áóâ

ÁÀÐÁÀÐÀ ¥ªÐØÅÂÑÊÀ

÷ëåíîì ËÔÒ. Ó 1931 ðîö³ ïîêèíóâ Ëüâ³â, íàâ÷àâñÿ íà ê³íîôàêóëü-

òåòàõ ó Áåðë³í³, Ïðàç³, Ðèì³ òà Â³äí³. Ó 1935-1936 ðîêàõ ïåðåáóâàâ

â Ãîëë³âóä³. Ñòâîðèâ ô³ëüìè : «Ëþäè òåìðÿâè» (ñöåí. òà ðåæ.; 1922),

«Äóø³ ïîíåâîëåí³» (ðåæ.; 1923), «Äîëÿ» (õóä. êåð. i çéîìêè; 1928), «Ó

áåçìåæíó äàëü» (õóä. ðåäàêö³ÿ, çéîìêè, ìîíòàæ), à òàêîæ ÷èñåëüí³

êîðîòêîìåòðàæí³ ô³ëüìè (çéîìêè ³ ìîíòàæ; â³ä 1931), ïðîìèñëîâ³

³ ðåêëàìí³ çéîìêè. Ó 1935 ñòâîðèâ ïåðøó â Ïîëüù³ ïåðåíîñíó

êàìåðó äëÿ çâóêîâèõ çéîìîê, ÿêó ïðèäáàëà Ê³íîëàáîðàòîð³ÿ «Ñåê-

òîð». Ïðàöþâàâ íàä ñòâîðåííÿì ô³ëüì³â â íàòóðàëüíèõ êîëüîðàõ.

Â³ä 1938 ðîêó ñòàâ ïðåäñòàâíèêîì ô³ðìè «Êîäàê» ó Âàðøàâ³. Czy

wiesz kto to jest. Uzupe³nienia i sprostowania, pod red. St. £ozy, Warszawa

1938, ñ. 26; T. Danecka, Fotografia we Lwowie..., ñ. 72.

Bwl [B. W. Lewicki], Wytwórnia filmów dwiêkowych we Lwowie,

«S³owo Polskie» 1931, ¹ 352, ñ. 10; äîäàòîê «X i XI Muza» ¹ 4.

Taì æå.

Ó òðèäöÿòèõ ðîêàõ XX ñò. ó Ëüâîâ³ ñàìå Ìàêñ Ôëåéøåð, à íå

Óîëò Ä³ñíåé ââàæàâñÿ íàéâèäàòí³øèì òâîðöåì ìóëüòèïë³êàö³éíèõ

ô³ëüì³â. Ñèìïàò³ÿ âèíèêàëà éìîâ³ðíî ç òîãî ôàêòó, ùî Ì. Ôëåéø-

íåð áóâ íàðîäæåíèé ó Â³äí³, ÿêèé áóâ âàæëèâèì öåíòðîì äëÿ ö³ëî¿

Ãàëè÷èíè. Ìîæëèâî, Ôëåéøíåð çäîáóâ îñîáëèâó ïîïóëÿðí³ñòü ÷å-

ðåç ñòâîðåíó ôîðìóëó ê³íî, ÿêà ïîëÿãàëà â òîìó, ùî êàìåðà îãîëþº

ïåðåä ãëÿäà÷åì ñàì ïðîöåñ ìàëþâàííÿ. Öå áóëî íîâèíêîþ, ãëÿäà÷³

÷óäîâî áàâèëèñÿ ³ íàçàâæäè çàïàìÿòîâóâàëè òâîðöÿ. Ãåðî¿ éîãî

ô³ëüì³â, à ñàìå êëîóí Êîêî ³ Áåòò³ Áóï, áóëè íå ìåíøå ïîïóëÿðí³ çà

Ì³ê³ Ìàóñà. Äèâ.: J. Toeplitz, Historia sztuki filmowej 1928-1933, ò. 3,

ñ. 172-174, 182.

Öå ðîçïîâ³äü ç ïðîáíîãî ïðåìºðíîãî ïîêàçó ô³ëüì³â ñòóä³¿

«Îð³îí»: «Åêðàí îçâó÷åíèé îðêåñòðîì Ñòð³êñà: ÷óäîâî. Äàë³  Õîð

Åðÿíà! Àðãåíòèíñüêà ãàðìîí³ÿ çâó÷èòü ÷àð³âíî. Ïîò³ì ç áëèçüêèì

íà¿çäîì îáëè÷÷ÿ Áàòèöüêî¿. Ãîâîðèòü.  Òðîõè íå âèðàçíî. Ïîïðà-

âèòè.  Âðåøò³: ìàëà ³ñòîòà  Ïóê ïîäîðîæóº. Â³í âåñåëèé. Ãðàº íà

øòàíÿòàõ, ÿê íà áàÿí³. ² òóò ðàïòîì ç-ïîçà äåðåâà âèá³ãàº ëåâ. Ðè-

÷èòü, aæ ëóíà éäå ïîðîæí³ì çàëîì. Ïóê ïåðåñòðàøåíèé, çàïàäàºòü-

ñÿ ï³ä çåìëþ.  «Àëå ðèêíóâ»,  ïðèãàäóº ñîá³ öüîãî ëåâà ï³ñëÿ

ïîêàçó îäèí ç æóðíàë³ñò³â ³ ðè÷èòü çäîðîâèì ñì³õîì ïðîñòî â îêó-

ëÿðè Ñêîäè». bwl, Dwiêcz¹ca tama, «S³owo Polskie» 1932, ¹ 27, äîäà-

òîê «X i XI Ìóçà» ¹ 4, ñ. 10.

Ê²ÍÎ Ó ËÜÂÎÂ² 1918-1939

Ïëàíîâàíî çíÿòè ô³ëüì «Áàòüêî» çà îäíîéìåííîþ ïîâ³ñòþ

Åë³çè Îæåøêî, Plotki o lwowskim «Ojcu», «S³owo Polskie» 1932, ¹ 48,

äîäàòîê «X i XI Muza» ¹ 6, ñ. 8.

Öåé ô³ëüì áóâ îñòàíí³é â ÷óäîâî ïðîãíîçîâàí³é êàðºð³ àê-

òîðêè.

bwl, Dwiêcz¹ca tama..., ñ. 10.

P. Áó÷êî, Ïåðøå ñòîëiòòÿ ê³íåìàòîãðàôó ó Ëüâoâi, «Ãaëèöüêa

Ápaìa» 1996, ¹ 24, ñ. 3.

L. Lille, Nowoczeni plastycy lwowscy, «Nowe Czasy» 1935, ¹ 8, ñ. 5.

ßê ïèøå Ì. Òèðîâ³÷, «çàãàëüíîþ òåíäåíö³ºþ âñ³õ  êð³ì

Ë. Òèðîâ³÷à  áóëà ð³øó÷à áîðîòüáà ç ³äåîëîã³ºþ òðàäèö³éíîãî ìà-

ëÿðñòâà». Äî òîãî òâîð÷³ñòü «Aðòåñó» â³äð³çíÿâ «äîêîð³ííèé àáñò-

ðàêö³îí³çì ôîðìè, óÿâà âèíèêàþ÷à âèêëþ÷íî ç òâîð÷îãî ïåðåæè-

âàííÿ õóäîæíèêà, áåç íàì³ðó ïåðåäàòè ñïîæèâà÷ó òâîðó áóäü ÿêîãî

ïîøóêó ë³òåðàòóðíîãî ÷è åìîö³éíîãî çì³ñòó». Wspomnienia o ¿yciu

kulturalnym i obyczajowym Lwowa 1918-1939, Wroc³aw, 1991, ñ. 167.

Àëåêñàíäð Êøèâîáëîöê³ ó 1929 áóâ ñï³âçàñíîâíèêîì ãðóïè

«Aðòåñ» ó Ëüâîâ³ (1929-1935); ó 1928 ð. ñòóäåíò ôàêóëüòåòó àðõ³òåê-

òóðè Ëüâ³âñüêî¿ Ïîë³òåõí³êè, áóâ òàêîæ ñëóõà÷åì ð³÷íîãî êóðñó

ôîòîãðàô³¿, ÿêèé â³â Ã. Ì³êîëÿø, ñâ³òëèíè íàäèõàëè Êøèâîáëîöü-

êîãî íà âèêîíàííÿ ñåð³¿ ôîòîêîëàæ³â ³íñï³ðîâàíèõ ñþððåàë³çìîì.

Âîíè íàëåæàòü äî ðÿäó íàéö³êàâ³øèõ ÿâèù ñó÷àñíîãî ïîëüñüêîãî

ì³æâîºííîãî ìèñòåöòâà. T. Danecka, Fotografia we Lwowie do roku

1939. Katalog wystawy, Wroc³aw 1991, ñ. 69.

R. Turyn, H.E.C.K. We Lwowie krêc¹ specjalny reporta¿ napisany dla

«Awangardy», «Awangarda» 1934, nr 19, s. 1.

K Piwiwski, Dziwny wiat prymitywistów, Warszawa 1980, s. 241.

F. Nieuwa¿ny, O poezji ukraiñskiej. Od Iwana Kotlarewskiego do

Liny Kostenko, Bia³ystok 1993, s. 169.

Íàïðèêëàä, 28 ëèñòîïàäà 1935 ðîêó ïðî÷èòàâ ôåéëåòîí «Â³ä

ôîíîãðàôó äî çâóêîâî¿ ïë³âêè», a 2 ñ³÷íÿ 1936 ðîêó ãîâîðèâ ïðî

«²ñòîð³þ çâóêîâîãî ê³íî». Äèâ.: Co us³yszymy przez radio, «Przegl¹d

Filmowy Teatralny i Radiowy» 1935 ¹ 344, ñ. 10 òà 1936, ¹ 349, ñ. 10.

Äð ßöåê ªäë³íüñê³ i éîãî äðóæèíà Ìàð³ÿ Àäà ªäë³íüñêà áóëè

óëþáëåíèìè äèêòîðàìè ðàä³î. Ñë³ä â³äçíà÷èòè ÷óäîâ³ ðàä³îïðîãðàìè

ß. ªäë³íüñêîãî «Ï³ä çíàêîì ïëàòèíè» (ïðî ïîëüñüêèé ê³íîñåçîí

1932/1933) òà «Âåñåëêà íàä ñòîëèöåþ» (ïðî ñåçîí 1932/1933).

Hallo! Tu Lwów, «Kino» 1933, ¹ 45, ñ. 7.

'

ÁÀÐÁÀÐÀ ¥ªÐØÅÂÑÊÀ

Co us³yszymy przez radio, «Przegl¹d Filmowy Teatralny i Radiowy»

1936 ¹ 353, ñ. 10.

Organizujemy Klub Mi³oników Filmu, Teatru i Radia, «Przegl¹d

Filmowy, Teatralny i Radiowy» 1932, ¹ 183, ñ. 9.

Òàì æå, ñ. 10.

Pierwsza impreza «Awangardy», «Êurier Lwowski» 1932, ¹ 313,

ç 10 ëèñòîïàäà, ñ. 7; äîäàòîê «Kurier Filmowy» ¹ 25.

Filmy Sternberga przed s¹dem publicznoci, «S³owo Polskie» 1932,

¹ 303, ñ. 8. Äèâ. òàêîæ: B. W. Lewicki, Blond Venus, «S³owo Polskie»

1932, ç 5 ëèñòîïàäà, ñ. 7.

Äèâ.: S. Heymanowa, Jak Lwów pracuje dla kultury filmowej, «Kino»

1934, ¹ 29, ñ. 4.

Çâóêîâèé ðåïîðòàæ ãîëàíäñüêîãî àâàíãàðäèñòà ß. ²âåíñà ïî-

êàçàíî íà äðóãîìó ïî ÷åðç³ ïîêàç³ «Ñòàðòó». Co wywietlano na

prywatnych pokazach, «Kino» 1932, ¹ 11, ñ. 2. Ðåïîðòàæ ç ëüâ³âñüêîãî

ïîêàçó çðîáèâ Á.Â. Ëåâ³öê³, Artyzm filmu krótkometra¿owego,

«Awangarda» 1933, ¹ 11, ñ. 2.

B. Armatys, L. Armatys, W. Stradomski, Historia filmu polskiego

1930-1939, ò. 2, 1988, ñ. 61; M. Gi¿ycki, Awangarda wobec kina, Warszawa

1996, ñ. 132.

Öå áóâ ïîåòè÷íèé îáðàç Ïîë³ññÿ, ÿê ïîäàº ß. Òåïë³òç, «ùî

íàãàäóâàâ çà ñòèëåì ë³ðèçì Äîâæåíêà». Historia sztuki filmowej, ò. 3,

ñ. 404.

M. Gi¿ycki, Awangarda wobec kina, Warszawa 1996, ñ. 133.

Çà äàíèìè Öåíòðàëüíîãî Ê³íîáþðî ïðè ÌÂÑ, ó 1931 ðîö³ äî

Ïîëüù³ ïðèâåçåíî 1614 ô³ëüì³â (ç ÑØÀ 1190, ç Ôðàíö³¿ 167, ç

Í³ìå÷÷èíè 113, ç Àâñòð³¿ 32, ç Àíãë³¿ 29, ç ×åõ³¿ 22, ç ²òàë³¿ 12).

Çàãàëîì öåíçóðà îãëÿíóëà 1081 ô³ëüì, ç ÿêèõ ó ïðîêàò íå äîïóùå-

íî 26. Ñåðåä äîçâîëåíèõ äëÿ ïîêàçó íå áóëî æîäíîãî ò. çâ. «âèñîêî¿

õóäîæíüî¿ âàðòîñòè», íàòîì³ñòü áóëî 888 ðîçâàæàëüíèõ ô³ëüì³â,

47 õóäîæí³õ, 35 íàóêîâèõ 70 êðàºçíàâ÷èõ, 6 ³ñòîðè÷íèõ à 47 êâà-

ë³ô³êîâàíî ÿê «àðòèñòè÷í³». Cenzura filmowa w ub. Sezonie, «S³owo

Polskie» 1932, ¹ 108, ñ. 8; äîäàòîê «X i XI Muza» ¹ 14.

J. Bocheñska, Polska myl filmowa do roku 1939, Wroc³aw 1974;

E. Nurczyñska-Fidelska, Biografia twórcza Boles³awa W³odzimierza

Lewickiego, â: Boles³aw W³odzimierz Lewicki o filmie. Wybór pism, wybór,

wstêp i redakcja E. Nurczyñska-Fidelska, B. Stolarska, £ód 1995.

Dyskusja filmowa w szko³ach francuskich, «S³owo Polskie» 1931, ¹

357, ñ. 9; äîäàòîê «X i XI Muza» ¹ 5.