Дубасенюк О.А. Професійна педагогічна освіта: інноваційні технології та методики

Подождите немного. Документ загружается.

491

тогляду, які зароджуються в процесі засвоєння знань з громадянознавст-

ва, особливо у період складних та суперечливих суспільних трансфор-

мацій, пов'язаних зі звільненням від наслідків тоталітарного минулого

та демократизацією політичної системи і суспільства; її значенням для

виховання громадянина як активного учасника процесу демократично-

го реформування українського суспільства. За свідченням фахівців, що

вивчають закономірності перехідних періодів, саме відсутність адекват-

ної декларованим демократичним реформам політичної культури та

апатія більшої частини населення є справжнім гальмом демократизації,

бо саме це дає змогу авторитарній еліті створювати лише декоративний

фасад демократії, використовуючи його для реалізації власних корпора-

тивних інтересів. Очевидно, що прихильникам авторитарного правлін-

ня потрібні не активні, свідомі та відповідальні громадяни, здатні раці-

онально та критично мислити, порівнювати пропоновані політичними

силами альтернативи та програми розвитку, а електорат, що керується

минулими міфами і з готовністю сприймає нові [29; 36].

Протягом 2001-2003 рр. у Житомирському обласному педагогічному

ліцеї впроваджувалася технологія формування громадянських ціннос-

тей старшокласників. Вона призвела до певних позитивних результатів

у навчально-виховному процесі ліцею, а саме:

за 2001/02 н.р. – два призових місця в обласних олімпіадах з історії

та правознавства (Конончук Т., випускниця ІІІ-У курсу - ІІІ місце з істо-

рії, Черниш О., учениця І-У - з правознавства). Команда з історії отрима-

ла І місце в області за рейтингом, змогла виставити в наступному році 10

учасників; з права – 5 учасників;

за 2002/03 н.р. – 10 призових місць в обласних олімпіадах з історії

та правознавства і конкурсі-захисті МАН з напряму ―Історичне крає-

знавство‖ (І місце з правознавства – Кутлиєв Б., учень І-І курсу; ІІ місце –

Котелін С., учень І-І курсу, ІІІ місце – Дмитрієва В., учениця ІІ-У курсу; з

історії – ІІ місце – Дмуховська А., Ярмолюк М. (І-І курс), Діжа М. (ІІІ-Х

курс), ІІІ місце – Рекетинець О., Кутлиєв Б. (І-І курс), Борисова Ю. (ІІІ-У

курс); ІІ місце із захисту ідей на Всеукраїнському симпозіумі з україніс-

тики в м. Києві в кінці жовтня 2002 року здобула учениця ІІІ-У курсу Ле-

вченко Ю. із захисту ідеї ―Голодомор 1932-33 рр. в Україні: причини, на-

слідки, уроки‖.

учні 9-11 класів брали участь у конкурсах, організованих Всеукра-

їнською асоціацією вчених суспільних наук ―Доба‖: ―ХХ ст.: доля люди-

ни‖, ―Громадянин‖, експедиції ―Краса і біль України‖ за напрямами:

―Скривджена земля‖; ―З попелу забуття‖; у обласних конференціях на

базі Житомирського державного педагогічного університету з історії рі-

дного краю та на базі Пісківської середньої школи з громадянського ви-

492

ховання; у обласному турі V Всеукраїнського турніру юних істориків

[23; 24; 26].

Так, працюючи над темою ―Українська революція 1917 р.‖, урок

―Політичні партії в боротьбі за вплив на населення‖ вже вкотре вчитель

проводить у формі уроку-реклами політичних партій, що діяли в Україні

в 1917-21 рр. Розбивши клас на групи із 3-4 осіб за 2-3 тижні до уроку,

вчитель пропонує їм обрати собі одну із партій, і, вивчивши історію

створення, програму, діячів партії, представити її на уроці з метою

якнайповнішого показу особливостей її діяльності у вказаний період

історії за 6-7 хвилин часу. Така форма проведення уроку спонукає учнів

якнайбільше дізнатись про мотиви діяльності найбільш відомих

великоросійських і українських партій: кадетів, октябристів, есерів,

меншовиків, більшовиків, ТУПу, УПСР, УСДРП, УНП, БУНДу,

анархістів тощо. Учні проникаються повагою до діячів обраної партії,

цікавістю до їх участі у виборах до Всеросійських Установчих зборів,

подальшої долі в роки більшовицького режиму, вчаться розуміти й ша-

нувати період демократичного розвитку революції, намагаються пояс-

нити причини втрати популярності окремих партій та причини пере-

ходу від демократичного розвитку революції до встановлення диктату-

ри більшовицької партії. Вчитель акцентує увагу учнів на тому, що в су-

часних умовах демократичного розвитку України є можливість із ба-

гатьох джерел, в т.ч. через Інтернет, отримати об‘єктивну інформацію

як про програму, так і про діяльність будь-якої партії, що створює умови

для формування неупереджених поглядів і оцінок їх діяльності у період

лютневої революції 1917 року, відображена справді демократичного ха-

рактеру розвитку суспільства попри всі історичні колізії та помилки.

Така форма підготовки і проведення уроку виробляє пошуковий

інтерес, стимулює пізнавальну активність, вчить працювати з

якнайбільшим колом джерел, порівнювати їх, розуміти і відбирати не-

упереджену інформацію, формує навички колективної співпраці,

толерантність, взаємодопомогу, готує до участі у політичному і гро-

мадському житті, виховує громадянськість і шану до таких цінностей як:

демократія, культура соціальних і політичних стосунків, повага до де-

мократичного вибору і демократично обраної влади, толерантне став-

лення до чужих поглядів, прав людини на рівні можливості розвитку

особистості, свободу думки, слова, участі у політичному житті, сприяють

самовизначенню людини, її демократичному вибору.

Уроки із теми: ―Радянська модернізація України‖ /1928-39 рр./,

особливо ―Голодомор 1932-33 рр.‖, у цьому ж, 10 класі, підтверджують

нехтування правами і свободами людини в радянському суспільстві епо-

хи сталінізму, і в першу чергу найголовнішим, невіддільним, природ-

493

ним правом людини – правом на життя, власну гідність і правом власно-

сті.

Учителі проводять цей урок у вигляді суду історії (нащадків) над

винуватцями голодомору в Україні, де учні виконують ролі головних

учасників судового засідання: судді, секретаря суду, прокурора, позива-

ча, відповідача, їх адвокатів, свідків.

Виступаючи від імені постраждалих від голодомору родин, учні

приводять разючі факти голодування кинутих владою напризволяще

своїх родичів. Учні не тільки викладають розповіді своїх бабусь, дідусів,

прадідусів та прабабусь у рефератах, але й залишають їх на магнітну

плівку чи роблять відеозйомки. Жива розповідь очевидців голодомору є

справжнім обвинуваченням режиму, який спричинив смерть мільйонів

ні в чому неповинних людей в Україні. Надовго залишиться в пам‘яті і

вечір, організований ліцеїстами ІІІ-У курсу, присвячений 70-й річниці

голодомору [22; 25].

Така робота вчить дітей розуміти злочинний характер диктатури в

усіх її проявах, спрямовує вибір у бік демократичного розвитку, спону-

кає замислитись над життєвою позицією у майбутньому, відстоювати

соціальну і міжетнічну справедливість, шанувати права і свободи не

лише власної нації, але й національно-культурні вартості інших народів,

сприяє виробленню загальнолюдських цінностей, активної життєвої по-

зиції, прагненню до соціальної гармонії, гуманності, виробляє водночас

і почуття місцевого патріотизму [22].

На вироблення любові до рідного краю, роду, народу, звичаїв і ку-

льтури спрямовується й участь ліцеїстів у роботі Малої академії наук та

історико-краєзнавчому гуртку від Житомирського обласного центру ту-

ризму та краєзнавства, що діє на базі Житомирського обласного педаго-

гічного ліцею, позакласна виховна робота з історії в ліцеї.

Відповідно до Указу Президента України ―Про національну про-

граму відродження та розвитку українського козацтва 2002-2005 рр.‖ (від

15.11.01р.) ліцеїсти 9-І курсу зайнялись вивченням діяльності наших ві-

домих земляків епохи козаччини:

- історією життя і діяльності вихідця із Овруччини одного із пе-

рших відомих козацьких ватажків О. Дашкевича (О. Коржук);

- еволюцією політичних, релігійних та національних поглядів

Ю. Немирича (М. Ярмолюк);

- державницькою діяльністю вихідця із Попільнянського району

гетьмана Украни І. Самойловича (О. Райковський).

На основі досліджених матеріалів учні не лише захищались на об-

ласному турі конкурсу-захисту МАН, але й провели історичну конфе-

ренцію для дев'ятикласників під час декади історії в ліцеї ―Гетьмани рі-

494

дного краю‖, долучивши розповідь про раніш досліджувану ліцеїстами

постать гетьмана І. Виговського, виступали на обласній краєзнавчій

конференції, організованій Житомирському державному педагогічному

університеті ―Наш край: історія та сучасність‖.

Досить широкі можливості громадянського виховання, метою якого

є формування свідомого громадянина, патріота здатного до розвитку

громадянського демократичного суспільства в Україні, має курс історії в

11 класі. Завдання, які постають при вихованні громадянина, полягають

у формуванні: національної свідомості; соціальної активності й профе-

сійної компетентності; поваги до демократичних свобод, рівності й

справедливості; гуманістичної моралі; поваги до політичних прав і сво-

бод, Конституції України, державної символіки, мови; толерантності у

стосунках, міжнаціональних відносинах; планетарної свідомості; діяль-

нісного підходу, наступності, системності; особистісної орієнтованості

[20; 21].

Наприклад, вчитель історії надає можливість учням у дискусії з

приводу ролі ОУН-УПА і радянських підпільників партизан в роки ІІ

світової війни виявити ті суперечливі моменти, які й досі не мають одно-

значного розв‘язання в українському суспільстві, сформувати розуміння

неможливості вирішення цієї проблеми силовими чи вольовими мето-

дами, необхідності пошуків альтернативних джерел інформації,

об‘єктивного висвітлення на основі документів, заохочує самостійність у

пошуках учнів і намагається привести їх до розуміння необхідності ми-

рного розв‘язання будь-яких проблем, бо під час військового вирішення

―лицарів у білих рукавичках‖ з жодного боку вже бути не може. Це підт-

верджує і час протистояння вказаних сторін руху Опору в Україні. Вод-

ночас учні приходять до висновку, що в тоталітарному суспільстві, де

панує диктатура однієї сили, демократичного вирішення проблем і бути

не може, а отже, слід боротися проти диктатури, за збереження чи вста-

новлення демократичного режиму.

На глибоко шанобливе ставлення до прав і свобод людини, пошану

до національно-культурних вартостей інших народів згідно зі статтею

11 Конституції України, толерантне ставлення до чужих поглядів (―Я не

згоден із вашими поглядами, але віддам життя, щоб Ви мали право їх ві-

дстоювати‖ – Вольтер; ―Моя свобода розмахувати руками закінчується

там, де починається ніс мого ближнього‖ – Р. Емерсон), пошану до зако-

ну, суверенітету особи, обов‘язків, що випливають із прав і свобод, спря-

мовані уроки правознавства в 9 кл [21].

Вивчаючи розділи: ―Держава. Право. Суспільство‖, ―Основи право-

вого статусу людини і громадянина. Права, свободи та обов‘язки люди-

ни й громадянина в Україні‖, ―Основи конституційного ладу України‖,

495

―Органи державної влади України‖, ―Найважливіші положення основ-

них галузей права України‖, дев‘ятикласники детально знайомляться із

основними етапами розвитку держави і права в Україні, найвизначні-

шими українськими пам‘ятками правової культури, владними і право-

захисними органами України, окремими галузями законодавства.

Беручи участь у різноманітних формах роботи з історії та право-

знавства, діти вчаться працювати з усіма доступними джерелами знань,

зіставляти інформацію з різних джерел, самостійно відшуковувати

історичну чи правничу інформацію за темою, порівнювати, пояснюва-

ти, аналізувати та критично оцінювати історичні факти та діяльність

осіб на основі альтернативних поглядів на проблему, аргументовано, на

основі історичних фактів, обстоювати власні погляди, толерантно ста-

витись до протилежних думок, розвивати свої природні задатки:

ораторські здібності, вміння співати, декламувати, театральні здібності

тощо.

Створення проблемних ситуацій, постановка проблем у процесі на-

вчання та виховання стимулюють розумову діяльність учня, спонукають

його до пошуку істини, свого особистого бачення проблеми, пошуку

шляхів її вирішення. Працюючи над проблемою, школярі вчаться розу-

міти один одного, надавати допомогу у вирішенні проблемних питань,

приходять до з'ясування того, що єдино правильної відповіді, єдиної іс-

тини не завжди можна досягти одразу, що для досягнення поставленої

мети слід розмірковувати, аналізувати, висловлювати свої судження,

шукати оригінальні шляхи виходу із складних ситуацій, беручи на себе

відповідальність за їх вирішення [21; 25].

Такий підхід, на думку педагогів, допомагає розвивати творчі здіб-

ності, готує учнів до самореалізації в конкретних соціально-економічних

умовах.

Результатом співпраці вчителя з учнями 9-11 класів в цьому навча-

льному році стали не лише перемоги вихованців у обласних та міських

конкурсах Житомирського територіального відділення МАН та олімпі-

адах з історії та права, але й ті зразки творчого підходу учнів до вико-

нання поставлених перед ними завдань, які виявлялись у повсякденній

співпраці на уроках та в позаурочний час, створення достатньо добро-

зичливої атмосфери, рівня культури в міжособистісних стосунках, праг-

ненні показати найкращі результати у дорученій справі, що є, на думку

вчителя, чи не найважливішим результатом його діяльності.

Робота над історією родоводу дала змогу узагальнити матеріал, зіб-

раний ліцеїстами протягом кількох років, і здобути ІІ місце в конкурсі-

захисті ідей на Всеукраїнському симпозіумі з україністики в жовтні 2002

496

року ІІ місце за захист ідеї ―Голодомор 1932-33 рр. в Україні: причини,

наслідки, уроки‖ ученицею ІІІ-У курсу Ю. Левченко.

Керівництво науковими роботами ліцеїстів здійснюють викладачі

історичного факультету Житомирського педуніверситету (зокрема, до-

цент кафедри історії П.І. Натикач– науковий керівник ліцеїстки ІІІ-У

Кузьомко Ольги, що стала призером ІІ туру конкурсу-захисту МАН 2000

року). Нині під його керівництвом працюють ліцеїсти історичного кур-

су – С. Агашкова, І. Грамушко, М. Власенко.

Періодично проводяться зустрічі викладачів Житомирського дер-

жавного університету з ліцеїстами з питань більш ефективної підготов-

ки ліцеїстів до вступу на історичний факультет, особливостей навчання

студентів університету, сучасних проблем історії України, всесвітньої іс-

торії тощо під час традиційної декади історії, правознавства та географії

в ліцеї.

Вся діяльність педагогічного колективу ліцею щодо формування

громадянських цінностей, безумовно, концентрується навколо факуль-

тативу „Я – громадянин”, запровадженого у ліцеї з 2001 року. За три ро-

ки свого існування на факультативі апробовувалися новітні технологіч-

ні інструменти формування громадянських цінностей; у процесі своєї

діяльності вчителі використовували цей факультатив та матеріал, що

там обговорювався, для посилення громадянської спрямованості своїх

предметів (історії, правознавства, української та зарубіжної літератури

тощо). Ми запропонували досвід діяльності цього факультативу іншим

учасникам експерименту – Харківській спецшколі-інтернату, Житомир-

ському технологічному ліцею, Калинівській спецшколі. Вказаний досвід

висвітлений у методичних рекомендаціях щодо формування громадян-

ських цінностей старшокласників [28].

Метою зазначеного факультативу є, передусім, формування в учнів

умінь та навичок ефективної демократичної комунікації, досвіду толе-

рантної поведінки, розв'язання конфліктів, прийняття індивідуальних

та групових рішень, що саме по собі є підґрунтям формування грома-

дянських цінностей старшокласників. Структура курсу побудована на

основі участі автора у міжнародній програмі „Освіта для демократії в

Ураїні‖ та базового методичного посібника „Ми – громадяни України‖

[2; 31]

Вона представлена кількома основними розділами, як-от: „Я‖ і „ми‖:

як жити разом‖; „На шляху до демократії‖; „Демократія і демократична

держава сьогодні‖; „Як громадяни можуть впливати на владу‖; „Україна

– наш спільний дім‖. Особливо суттєвими та значущими щодо пробле-

ми нашого дослідження можна вважати такі теми вказаного факульта-

тиву, як „Соціальні норми і чому їх слід дотримуватися‖; „Як люди спе-

497

речаються і ведуть переговори‖; „Права людини : історія й сучасність‖;

„Які права і свободи людини гарантує Конституція України‖; „Що таке

патріотизм‖ тощо.

Якщо підсумувати матеріали щодо навчального компоненту проце-

су формування громадянських цінностей у схематичному вигляді, то

вони представлені на рис. 2.

Позанавчальний компонент виховання громадянських цінностей

вміщує численні форми та методи роботи зі старшокласниками у поза-

урочний час.

Протягом тривалого періоду співпраці з школярами, спираючись як

на основоположні документи освітянських органів, так і на найкращі

зразки педагогічного досвіду (серед яких загальновизнані зразки україн-

ською педагогіки, наші сучасники: Г. І. Щукіна, С. Д. Шевченко,

А. С. Бєлкін, К. І. Баханов, Т. І. Гончарова, провідні спеціалісти історії та

правознавства нашої області та міста), вчитель спрямовує навчальну та

виховну роботу на уроках і в позаурочний час відповідно до пріоритет-

ного напряму та проблемної теми виховної роботи в ліцеї – громадянсь-

кого виховання [10].

Саме цей напрям виховної роботи тісно переплітається із форму-

ванням громадянськості, включає в себе плекання національної свідомо-

сті, любові до рідної землі, народу, мови, роду, рідного навчального за-

кладу, такі морально-правові аспекти, як виховання поваги до Консти-

туції України, законів, державної символіки, відповідальності за свої

вчинки, негативне ставлення до проявів беззаконня, правопорушень,

злочинів [3; 4].

Саме в ході здійснення завдань національно-патріотичного вихо-

вання формуються такі загальнолюдські цінності як: ідеали добра, пра-

вди, свободи, дружби, справедливості, совісті, честі, людської гідності,

правдивості, скромності, сміливості, мужності, товариськості, милосердя,

навички культури поведінки, етикету тощо. Ці загальнолюдські цінності

стали основою формування цінностей громадянських.

У позакласних формах і методах роботи вчителі поєднують роботу

в історико-краєзнавчому гуртку ―Історія моєї родини в історії України‖

від Житомирського обласного центру туризму і краєзнавства учнівської

молоді (ЖОЦТІКУМ), що працює на базі Житомирського обласного

498

Навчальний компонент процесу формування грома-

дянських цінностей старшокласників у Житомирсь-

кому обласному педагогічному ліцеї

Організаційні форми

навчального компоне-

нта процесу форму-

вання громадянських

цінностей

Змістові форми навча-

льного компонента

процесу формування

громадянських ціннос-

тей

- Урок-дискусія;

- Урок – суд історії;

- Урок – літературно-мистецьке свято;

- Урок – літературно-мистецька кав'ярня;

- Урок – конференція;

- Урок – реклама;

- Науковий симпозіум;

- Наукова стаття, доповідь, реферат

- Дискусії;

- Диспути;

- Створення про-

блемних ситуа-

цій;

- Брейн-ринги;

- Конференції;

- Симпозіуми

ФОРМУВАННЯ

вмінь

навичок

Особистісних якостей

Порівнювати, ана-

лізувати, добирати

неупереджену ін-

формацію, створю-

вати ситуацію ус-

піху,

Колективної спів-

праці, участі у гро-

мадському і полі-

тичному житті, ку-

льтури суспільних

стосунків

Самостійність, то-

лерантність, пізна-

вальна активність,

прагнення досягти

успіху, креатив-

ність, відповідаль-

ність

Формування громадянських цінностей:

громадянської свідомості, громадянської мужності, громадянської актив-

ності, почуття патріотизму, почуття інтернаціоналізму, етнічної толеран-

тності, громадянської совісті, громадянської довіри, політичної культури,

поваги до законів держави, громадянської честі і гідності, почуття особи-

стої свободи, потреби у громадянських діях і вчинках

Рис. 2. Навчальний компонент процесу формування громадянских цінностей

старшокласників (на матеріалі Житомирського обласного педагогічного ліцею у

2001-2003 н.р.

499

педагогічного ліцею та гуртках ―Юний краєзнавець‖, ―Ми – громадяни

України‖ для ліцеїстів 9-11 класів [26].

Під час екскурсії вулицями рідного міста, подорожей рідним краєм

(до Новограда-Волинського, Бердичева, Володар-Волинського, Корос-

тишева, Коростеня тощо) діти мають змогу не лише побачити на власні

очі визначні пам‘ятки історії й архітектури (Замкову гору, Охрімову го-

ру, Поділ, Костьол Св. Софії, будинок міського магістрату, Преображен-

ський Собор, Успенську церкву, пам‘ятники О. Пушкіну,

Я. Домбровському, В. Короленку, С. Корольову, героям Великої Вітчиз-

няної війни, Монумент Слави тощо), але й познайомитись із експозиці-

ями музеїв (Краєзнавчого, Природи, Космонавтики, Великої Вітчизняної

війни /Н.-Волинський/, меморіальних будинків В. Короленка,

С. Корольова, Л. Українки, рештками садиб М. Кутузова, О. Олізара то-

що); дізнатись про місця перебування в нашому краї таких відомих ку-

льтурних, політичних та громадських діячів як Т. Шевченко,

М. Коцюбинський, С. Ріхтер, Д. Конрад, М. Коженьовський,

Ю. Крашевський, І. Купрін, О. Пчілка, О. Довженко, Г. Косинка,

Б. Лятошинський, І. Фещенко-Чопівський, О. Кравченко та ін.

З народними святами, традиціями і звичаями рідного краю знайом-

лять ліцеїстів представники дитячого фольклорного колективу під кері-

вництвом А. І. Нестерової, працівники Житомирського обласного крає-

знавчого музею В. І. Невеська, В. П. Гарбузова та ін. Гуртківці постійно

співпрацюють із працівниками ДАЖО, особливо з провідним спеціаліс-

том архіву, знаним краєзнавцем – Р. Ю. Кондратюком.

На прикладах величних і трагічних доль своїх співвітчизників, пре-

дків учні розвивають громадянську відповідальність, громадянську сві-

домість, громадянську активність, мужність, почуття громадянського

обов‘язку, пошану до національних традицій, мови, вчаться відданості

справі українського державотворення, державницькому оптимізму, на-

бувають почуття причетності до традицій, звичаїв, культури своїх пред-

ків, гордості за найкращі їх досягнення та здобутки.

Вчитель залучає до співпраці в гуртку місцевих краєзнавців:

Л. А. Мельниченка (вчителя Поліської школи, директора шкільного му-

зею Коростенського району); А. А. Антошевську (керівника історико-

краєзнавчого гуртка Новоград-Волинського Центру творчості дітей та

юнацтва), Т. Є. Зорнік (вчителя Коростишівської ЗОШ № 5) та ін.

Під час походів рідним краєм вчитель намагається прищепити лю-

бов до природи, піклування про її чистоту, недоторканість, прагнення

залишити після себе місце перебування в тому ж вигляді, в якому заста-

ли цю місцевість.

500

Один із таких походів, а саме туристський похід на батьківщину ге-

тьмана Івана Виговського, тісно пов‘язаний із науковою роботою в МАН,

за задумом вчителя повинен був виконати ряд завдань, що мали активі-

зувати пізнавальну діяльність, національно-патріотичне, громадянське,

естетичне, екологічне, морально-правове,

статеве та оздоровче вихован-

ня. Така форма роботи має досить високий пізнавально-виховний поте-

нціал, що сприяє реалізації виховної мети освіти - гуманізації процесу

навчання та виховання гармонійно розвинутої особистості. В поході ди-

тина загартовується фізично, збагачується духовно, виховує в собі куль-

туру спілкування, поводження в природі, вміння працювати в колективі.

Хлопчики мають нагоду реалізувати лицарські, а дівчата - господарські

можливості, здобувають та закріплюють навички санітарно-гігієнічних

знань.

При підготовці походу вчитель працював над його плануванням,

метою та завданнями, визначенням місця в освітньо-виховній роботі з

дітьми, над з‘ясуванням змісту роботи, характером, сроками походу, ме-

тодикою виконання, визначенням оснащення та рядом інших організа-

ційних моментів, що розкриваються далі. До пізнавальних та виховних

завдань, які вчитель планував реалізувати в ході цієї форми роботи,

відносяться наступні:

- поглибити знання учнів про історію, географію та природні

особливості багатої на історичні події Коростенщини;

- ознайомитись із найвизначнішими місцями Вигівської околиці

пов‘язаними з діяльністю видатних історичних діячів України;

- провести зустрічі із цікавими людьми - нащадками роду Ви-

говських, відомим поліським краєзнавцем-аматором І. А. Мельниченком;

- на прикладі роду Виговських досягти усвідомлення старшоклас-

никами духовного зв‘язку поколінь, поглиблення почуття поваги до ро-

дини, пробудження і поглиблення інтересу до вивчення власного родо-

воду;

- сприяти поглибленню національної самосвідомості учнів, почут-

тя громадянсько-державницького усвідомлення;

- формувати турботливе ставлення до національно-культурних

цінностей і традицій рідного народу;

- сприяти поглибленню мотивів життєвого, індивідуального і по

можливості - професійного самовизначення.

У плані розвитку пізнавальної активності та творчої самостійності

завдання поділялись на індивідуальні - отримання нових фактів для по-

глиблення наукової роботи, закріплення та поглиблення інтересу до

витоків родоводу Виговських та колективні:

- вчити використовувати різноманітні джерела та шляхи для здо-