Друзенко Г. (заг. ред.) Конституційні акти Європейського Союзу (в редакції Лісабонського договору)

Подождите немного. Документ загружается.

Декларації щодо положень Договорів 431

рішили скасувати законодавчий акт, зокрема для того, щоб краще

забезпечити постійне шанування принципів субсидіарності та про-

порційності. За ініціативою одного або кількох своїх членів (пред-

ставників держав-членів) та згідно зі статтею 241 Договору про

функціювання Європейського Союзу, Рада може вимагати, щоб

Комісія надала пропозиції про скасування законодавчого акта.

Конференція вітає заяву Комісії про те, що остання присвятить

особливу увагу цим вимогам.

Так само представники урядів держав-членів, що зібралися на мі-

журядову конференцію, згідно зі звичайною процедурою перегля-

ду, передбаченою у частинах від другої до п’ятої статті 48 Договору

про Європейський Союз, можуть вирішити змінити Договори, на

яких засновано Союз, зокрема розширити або обмежити компе-

тенції, надані Союзу в Договорах.

19. Декларація про статтю 8 Договору про функціювання

Європейського Союзу

Конференція погоджується, що у своїх всеохопних зусиллях усу-

нути нерівність між чоловіками та жінками Союз прагнутиме в

рамках своїх різних політик боротися проти будь-якого побутового

насильства. Державам-членам належить уживати всіх потрібних

заходів, аби запобігати таким злочинним діям та карати за них, а

також допомагати жертвам та захищати їх.

20. Декларація про статтю 16 Договору про функціювання

Європейського Союзу

Конференція проголошує, що щоразу, коли правила про захист

особових даних, що їх буде ухвалено на підставі статті 16, можуть

безпосередньо впливати на національну безпеку, належну увагу

слід звертати на особливий характер цього питання. Конференція

нагадує, що застосовне на сьогодні законодавство (зокрема дирек-

тива 95/46/WE) містить спеціальні відступи щодо цього.

Декларації432

21. Декларація про захист особових даних у сферах судової

співпраці у кримінальних справах та поліційної співпраці

Конференція визнає, що може виявитися, що потрібні особливі

правила захисту особових даних та вільного руху цих даних у сфе-

рах судової співпраці у кримінальних справах та поліційної спів-

праці, провадженої на підставі статті 16 Договору про функцію-

вання Європейського Союзу, з огляду на особливий характер цих

сфер.

22. Декларація про статті 48 та 79 Договору про функціювання

Європейського Союзу

Конференція вважає, що у разі, коли проект законодавчого акта,

ухваленого на підставі частини другої статті 79, може вплинути на

важливі аспекти системи соціального забезпечення держави-чле-

на, зокрема на її межі, вартість чи фінансову структуру, чи може

вплинути на фінансовий баланс цієї системи, як зазначено в абзаці

другому статті 48, інтереси цієї держави-члена будуть належним

чином враховані.

23. Декларація про абзац другий статті 48 Договору про

функціювання Європейського Союзу

Конференція нагадує, що в такому разі Європейська Рада ухва-

лює рішення консенсусом, згідно з частиною четвертою статті 15

Договору про Європейський Союз.

24. Декларація щодо правосуб’єктності Європейського Союзу

Конференція потверджує, що той факт, що Європейський Союз

має правосуб’єктність, жодним чином не уповноважує його прова-

дити законодавчу діяльність чи діяти поза компетенціями, що де-

ржави-члени надали Союзу в Договорах.

25. Декларація про статті 75 та 215 Договору про

функціювання Європейського Союзу

Конференція нагадує, що шанування засадничих прав та свобод

передбачає, зокрема, що відповідна увага приділятиметься захисту

Декларації щодо положень Договорів 433

та дотриманню права на належну правову процедуру зацікавлених

фізичних чи юридичних осіб. Заради цієї мети та щоб ґарантувати

всебічний судовий нагляд за рішеннями, що піддають фізичних чи

юридичних особи обмежувальним заходам, такі рішення належить

ґрунтувати на зрозумілих та чітких критеріях. Ці критерії належить

спеціально допасувати до особливостей кожного обмежувального

заходу.

26. Декларація про неучасть держави-члена у заході, підставою

якого є частина третя розділу V Договору про функціювання

Європейського Союзу

Конференція проголошує, що якщо одна з держав-членів вирішить

не брати участь у заході, підставою якого є частина третя розділу V

Договору про функціювання Європейського Союзу, Рада всебічно

обговорить можливі наслідки неучасті тієї держави-члена у цьому

заході.

Будь-яка з держав-членів може, крім того, звернутися до Комісії

з вимогою дослідити ситуацію на підставі статті 116 Договору про

функціювання Європейського Союзу.

Попередні абзаци не перешкоджають державі-члену передати це

питання на розгляд Європейській Раді.

27. Декларація про абзац другий частини першої статті 85

Договору про функціювання Європейського Союзу

Конференція вважає, що регламентам, про які йдеться в абза-

ці другому частини першої статті 85 Договору про функціювання

Європейського Союзу, належить брати до уваги національні пра-

вила та звичаї щодо ініціювання кримінальних розслідувань.

28. Декларація про статтю 98 Договору про функціювання

Європейського Союзу

Конференція зауважує, що положення статті 98 належить за-

стосовувати згідно з загальноприйнятою практикою. Вислів «ці

заходи потрібні, щоб скомпенсувати економікам деяких регіонів

Федеративної Республіки негативні економічні наслідки, спри-

Декларації434

чинені поділом Німеччини» належить тлумачити згідно з чинним

прецедентним правом Суду Європейського Союзу.

29. Декларація про пункт с) частини другої статті 107 Договору

про функціювання Європейського Союзу

Конференція зауважує, що пункт с) частини другої статті 107 на-

лежить тлумачити згідно з чинним прецедентним правом Суду

Європейського Союзу щодо застосовності положень про допомогу

деяким регіонам Федеративної Республіки Німеччини, що зазнали

впливу колишнього поділу Німеччини.

30. Декларація про статтю 126 Договору про функціювання

Європейського Союзу

Стосовно статті 126 Конференція потверджує, що збільшення по-

тенціалу зростання та забезпечення здорової бюджетної ситуації

становлять два стовпи економічної та фіскальної політики Союзу

і держав-членів. Пакт про стабільність та зростання є важливим

інструментом реалізації цих цілей.

Конференція потверджує свою відданість положенням щодо Пакту

про стабільність та зростання, що становлять рамки для координа-

ції бюджетних політик держав-членів.

Конференція потверджує, що система, заснована на правилах, є

найкращою гарантією виконання зобов’язань та однакового став-

лення до всіх держав-членів.

В цих рамках Конференція також потверджує свою відданість ці-

лям Лісабонської стратегії: створенню робочих місць, структурним

реформам та соціальному гуртуванню.

Союз прагне досягти збалансованого економічного зростання та

цінової стабільності. Тому економічні та бюджетні політики мають

встановити правильні пріоритети, що мають на меті економічні ре-

форми, інновації, конкурентоспроможність і зміцнення приватних

інвестицій та споживання в періоди уповільнення економічного

зростання. Це належить відобразити у напрямах бюджетних рі-

шень на національному та союзному рівнях, зокрема через рест-

руктуризацію публічних прибутків та видатків з одночасним дотри-

Декларації щодо положень Договорів 435

манням бюджетної дисципліни згідно з Договорами та Пактом про

стабільність та зростання.

Бюджетні та економічні виклики, що постають перед державами-

членами, підкреслюють важливість здорової бюджетної політики

впродовж усього економічного циклу.

Конференція погоджується, що державам-членам належить ак-

тивно використовувати періоди економічного піднесення для зміц-

нення публічних фінансів та поліпшення їхнього бюджетного ста-

новища. Метою є поступове досягнення бюджетного надлишку

в період доброї кон’єктури, що створює можливість пом’якшити

економічні спади і таким чином сприяти тривалій стабільності пуб-

лічних фінансів.

Держави-члени очікують на можливі пропозиції Комісії, а також

на дальший внесок держав-членів у посилення та роз’яснення

виконання Пакту про стабільність та зростання. Держави-члени

вживатимуть усіх потрібних заходів для збільшення потенціалу

зростання їхніх економік. Вдосконалена координація економічної

політики могла би сприяти досягненню цієї мети. Ця декларація не

визначає наперед результати майбутніх дебатів щодо Пакту ста-

більності та зростання.

31. Декларація про статтю 156 Договору про функціювання

Європейського Союзу

Конференція потверджує, що політики, зазначені у статті 156,

належать головним чином до компетенції держав-членів. Заходи

щодо заохочення та сприяння координації, яких належить вжити

на союзному рівні згідно з положеннями цієї статті, мають допов-

няльний характер. Вони слугуватимуть посиленню співпраці між

державами-членами, а не гармонізації національних систем. Вони

не впливатимуть на ґарантії та звичаї, що існують у кожній де-

ржаві-члені щодо відповідальності соціальних партнерів.

Ця декларація не порушує положень Договорів, що надають

Союзові компетенції, зокрема у сфері соціальної політики.

Декларації436

32. Декларація про пункт c) частини четвертої статті 168

Договору про функціювання Європейського Союзу

Конференція проголошує, що заходи, які належить ухвалити на

підставі пункту с) частини четвертої статті 168, повинні відповіда-

ти інтересам спільної безпеки та мають на меті встановити високі

стандарти якості та безпеки там, де в противному разі національ-

ні стандарти, що впливають на внутрішній ринок, унеможливлять

досягнення високого рівня охорони здоров’я.

33. Декларація про статтю 174 Договору про функціювання

Європейського Союзу

Конференція вважає, що посилання у статті 174 на острівні регіо-

ни може охоплювати острівні держави в їх цілості, за умови, що

останні відповідають усім потрібним критеріям.

34. Декларація про статтю 179 Договору про функціювання

Європейського Союзу

Конференція погоджується, що у своїй діяльності у сфері дослід-

жень та технічного розвитку Союз приділятиме належну ува-

гу засадничим напрямам та виборам політик у сфері досліджень

держав-членів.

35. Декларація про статтю 194 Договору про функціювання

Європейського Союзу

Конференція вважає, що стаття 194 не впливає на право держав-

членів вживати потрібних заходів, аби забезпечити постачання

енергії на умовах, передбачених у статті 347.

36. Декларація про статтю 218 Договору про функціювання

Європейського Союзу щодо перемовин, що їх провадять, та

міжнародних угод, які укладають держави-члени стосовно

простору свободи, безпеки та правосуддя

Конференція потверджує, що держави-члени мають право прова-

дити перемовини та укладати угоди з третіми країнами чи міжна-

родними організаціями у сферах, охоплених підрозділами 3, 4 та 5

Декларації щодо положень Договорів 437

розділу V частини третьої, настільки, наскільки такі угоди згідні з

правом Союзу.

37. Декларація про статтю 222 Договору про функціювання

Європейського Союзу

Без шкоди для заходів, що ухвалив Союз на виконання обов’язку

солідарності щодо держави-члена, яка стала об’єктом терористич-

ного нападу чи жертвою стихійного чи антропогенного лиха, жод-

не з положень статті 222 не має на меті впливати на право іншої

держави-члена обирати найвідповідніші заходи для виконання її

обов’язку солідарності щодо тієї держави-члена.

38. Декларація про статтю 252 Договору про функціювання

Європейського Союзу щодо кількості генеральних адвокатів

у Суді

Конференція проголошує, що у разі якщо, згідно з абзацом першим

статті 252 Договору про функціювання Європейського Союзу, Суд

попросить збільшити кількість генеральних адвокатів на три особи

(одинадцять замість восьми), Рада одностайно погодиться з таким

збільшенням.

У такому разі Конференція погоджується, що Польща, як це вже

має місце для Німеччини, Франції, Італії, Іспанії та Сполученого

Королівства, матиме постійного генерального адвоката і більше

не братиме участі у системі ротації, і тим самим наявна система

ротації охоплюватиме п’ять генеральних адвокатів замість трьох.

39. Декларація про статтю 290 Договору про функціювання

Європейського Союзу

Конференція бере до уваги намір Комісії продовжувати, згідно з

усталеною практикою останньої, консультуватись в процесі підго-

товки проектів делегованих актів у сфері фінансових послуг з екс-

пертами, яких визначають держави-члени.

Декларації438

40. Декларація про статтю 329 Договору про функціювання

Європейського Союзу

Конференція проголошує, що держави-члени, коли роблять за-

пит про запровадження посиленої співпраці, можуть вказати, чи

мають вони намір на цьому етапі застосувати статтю 333, що пе-

редбачає розширення сфери застосування голосування кваліфіко-

ваною більшістю чи сфери застосування звичайної законодавчої

процедури.

41. Декларація про статтю 352 Договору про функціювання

Європейського Союзу

Конференція проголошує, що посилання на цілі Союзу в частині

першій статті 352 Договору про функціювання Європейського

Союзу стосується цілей, зазначених у частинах другій та третій стат-

ті 3 Договору про Європейський Союз, та цілей, зазначених у час-

тині п’ятій статті 3 цього Договору, щодо зовнішньої діяльності на

підставі частини п’ятої Договору про функціювання Європейського

Союзу. Таким чином виключено, що діяльність на підставі статті

352 Договору про функціювання Європейського Союзу пересліду-

ватиме лише цілі, зазначені у частині першій статті 3 Договору про

Європейський Союз. У зв’язку з цим Конференція зауважує, що

згідно з частиною першою статті 31 Договору про Європейський

Союз не можна ухвалювати законодавчі акти у сфері зовнішньої та

безпекової політики.

42. Декларація про статтю 352 Договору про функціювання

Європейського Союзу

Конференція підкреслює, що згідно з усталеною практикою Суду

Європейського Союзу стаття 352 Договору про функціювання

Європейського Союзу, будучи невідокремною частиною інститу-

ційної системи, що ґрунтується на принципі наданої компетенції,

не може служити підставою для розширення сфери компетен-

цій Союзу поза загальними рамками, створеними положеннями

Договорів в їх цілості, зокрема поза тими, що визначають завдання

та дії Союзу. В жодному разі ця стаття не може бути підставою для

ухвалення положень, що по суті мали б наслідком зміну Договорів

без дотримання процедури, передбаченої на ці цілі.

Декларації щодо положень Договорів 439

43. Декларація про частину шосту статті 355 Договору про

функціювання Європейського Союзу

Високі Договірні Сторони погоджуються, що Європейська Рада на

підставі частини шостої статті 355 ухвалить рішення, що матиме

насідком зміну статусу Майотти

щодо Союзу, потрібне, аби нада-

ти цій території статус найвіддаленішого регіону в сенсі частини

першої статті 355 та статті 349, коли французька влада повідомить

Європейську Раду та Комісію, що поточні зміни внутрішнього ста-

тусу острова уможливлюють це.

Декларації440

В. Декларації щодо протоколів, доданих до

Договорів

44. Декларація про статтю 5 Протоколу про Шенґенське

acquis, що його інтегровано в рамки Європейського Союзу

Конференція зауважує, що у разі, якщо одна з держав-членів на

підставі частини другої статті 5 Протоколу про Шенґенське acquis,

що його інтегровано в рамки Європейського Союзу, сповістила,

що вона не бажає брати участь у пропозиції чи ініціативі, таке

сповіщення може бути відкликано у будь-який момент до ухвален-

ня заходу, ґрунтованого на Шенґенському acquis.

45. Декларація про частину другу статті 5 Протоколу

про Шенґенське acquis, що його інтегровано в рамки

Європейського Союзу

Конференція проголошує, що щоразу, коли Сполучене Королівство

чи Ірландія інформує Раду, що воно/вона не має наміру брати

участь у заході, ґрунтованому на частині Шенґенського acquis, в

якому воно/вона бере участь, Рада провадитиме всебічне обго-

ворення можливих наслідків неучасті тієї держави-члена у заході.

Обговорення у Раді належить провадити у світлі відомостей, що їх

надала Комісія стосовно зв’язку між пропозицією та Шенґенським

acquis.

46. Декларація про частину третю статті 5 Протоколу

про Шенґенське acquis, що його інтегровано в рамки

Європейського Союзу

Конференція нагадує, що у разі, коли Рада не ухвалить рішення

після першого обговорення питання по суті, Комісія може подати

змінену пропозицію, що її Рада повторно обговорить по суті впро-

довж 4-х місяців.