Дипломна робота - Інвестиційна діяльність підприємства та шляхи підвищення її ефективності

Подождите немного. Документ загружается.

Співвідношення між ЧТВ, ІП і ССП

ЧТВ ІП ССП

< 0 < 1 Менше необхідної ставки

= 0 =1 Рівна необхідній ставці

> 0 >1 Більше необхідної ставки

Джерело: складено автором

Підприємство оцінює три проекти будівництва: 1) реконструкція об’єкту

під салон краси (позначимо як А); 2) будівництво нового 5-ти поверхового

житлового будинку (позначимо як Б); 3) реконструкція 2-х поверхового

будинку під спортивний комплекс (позначимо як В). Вартість капіталу

підприємства дорівнює 12%, знайдемо найліпший проект за критерієм ІП.

Таблиця 2.16

Грошові потоки трьох проектів

Час Проект А Проект Б Проект В

2011 –10000 –30000 –18000

2012 2800 6000 6500

2013 3000 10000 6500

2014 4000 12000 6500

2015 4000 16000 6500

Джерело: розраховано автором

Таблиця 2.17

Розрахунок вартості інвестицій та грошових потоків

Проект А Проект Б Проект В

Теперішня вартість

інвестицій

– 10000 – 30000 –18000

Теперішня вартість

потоків

10281 32040 19743

Джерело: розраховано автором

= 10281/10000 = 1,0281

= 32040/30000 = 1,068

= 19743/18000 = 1,0968

Проекти за критерієм ІП ранжуються в такому порядку: В, Б, А.

Проект Б має максимальну з усіх проектів ЧТВe=e32040, але проект В є

найрентабельнішим на 1грн. інвестицій. Усі проекти відповідають необхідній

ставці прибутковості 12%, оскільки всі ІПe>e1.

Визначаємо внутрішню ставку прибутковості (ВСП) інвестиційного

проекту

ВСП можна передати таким рівнянням:

   













, (2.6)

де IRR = r – внутрішня ставка прибутковості. При k = r ЧТВ = 0.

ВСП враховує вартість грошей у часі і встановлює норму прибутковості

інвестицій.

Новий проект реконструкції магазину «Оріон» має первинні інвестиції

10000грн., які дадуть грошові надходження після оподаткування 7000грн. в 1-

ий рік, 5000грн. – у 2-ий рік. Визначаємо для цього проекту ВСП.

 

10000

5000

7000





;

10 (1+r)

– 7 (1 + r) – 5 = 0.

Звідси re=e0,14ee14%. Таким чином, ВСП проекту дорівнює 14%.

Новий проект реконструкції магазину «Мрія» має первинні інвестиції

10000грн., які дадуть грошові надходження після оподаткування 3000грн. в 1-

ий рік, 5000грн. – у 2-ий рік, 6000грн. – у 3-ій рік. Визначаємо для цього

проекту ВСП.

1.eЗнаходимо середню величину грошових надходжень від інвестицій

проекту за 2010-2010 роки.

(3000 + 5000 +6000)/3 = 4666грн.;

2.eЯкщо теперішня вартість потоку грошових коштів проекту

дорівнюватиме первинним інвестиціям –10000, то ЧТВ-0. Нехай PFPVA

3, r

–

процентний фактор теперішньої вартості ануїтета. Тоді:

4666 (PFPVA

3, r

) = 10000;

PFPVA

3, r

= 10000 / 4666 = 2,1431.

З таблиць процентних факторів теперішньої вартості ануїтетів знаходимо,

що для 2010 року найбільш близьке значення ставки дисконту, що відповідає

умовам, дорівнює 19%.

3.eРозраховуємо чисту теперішню вартість даного проекту при ставці

дисконту 19%. ЧТВ в цьому разі буде негативною і дорівнюватиме 388грн.. Це

означає, що ставка дисконту дуже велика і її потрібно зменшити.

4.eРозраховуємо чисту теперішню вартість даного проекту при ставці

дисконту 17%. ЧТВ в цьому разі буде знову негативною і дорівнюватиме –

38грн. Це означає, що ставку дисконту слід знову зменшити.

5. Розраховуємо чисту теперішню вартість даного проекту при ставці

дисконту 16%. ЧТВ в цьому разі буде вже позитивною і дорівнюватиме 146грн.

Це означає, що величина ВСП знаходиться в інтервалі 16–17%.

6.eЗастосовуємо метод лінійної інтерполяції для знаходження більш

точного значення ВСП. Для цього необхідно визначити загальну суму

відхилень значень ЧТВ від нульового значення при ставках дисконту 16% і

17%, тобто 146 + 38 = 184грн., і визначити відношення суми відхилення

значення ЧТВ, скажімо, при 17% (38грн.), до загальної суми відхилень, тобто

до 184грн. Таким чином, 38e/e184e=e0,2 або значення ВСП буде на 0,2% меншим

від 17%. Тому ВСП проекту дорівнюватиме 16,8%.

Визначаємо модифіковану внутрішню ставку прибутковості (МВСП).

Визначається МВСП (позначимо її як MIRR) за такою формулою:

 













MIRR

(2.7)

де А

– грошові витрати проекту в період t;

– грошові надходження проекту в період t;

k – вартість капіталу фірми (необхідна ставка прибутковості проекту);

n – тривалість проекту, років.

Проект ремонту двоповерхового об’єкта для здачі приміщень в оренду

коштує 52125грн., і його очікувані грошові надходження дорівнюють 12000грн.

щорічно протягом 5 років. Вартість капіталу становить 12%. Розраховуємо

МВСП проекту. Використовуємо для розрахунку МВСП формулу (2.8):

       

....

k)(

k)(S

MIRR

%907079001079011

52125

76234

52125

1200012112000121120001211200012112000

234





















Отже, МВСП проекту ремонту об’єкта дорівнює 7.9%.

Отже, проаналізувавши різними методами більшість проектів, що були

запропоновані підприємству, ми бачимо, що деякі проекти є досить

прибутковими, а також, враховуючи можливості підприємства та нестабільність

його становища доцільніше буде вибрати лише найприбутковіші та

найнадійніші проекти.

Проведемо оцінку альтернативних інвестиційних проектів.

Визначимо ставку дисконту i, при якій виникає перетин Фішера на

графіках ЧТВ двох альтернативних проектів (назвемо їх А і Б). Тоді NPV

NPV

 













. (2.9)

Дане рівняння може бути спрощене, якщо члени правої частини

рівняння перенести в ліву частину. Тоді методика обчислення нічим не

відрізнятиметься від методики обчислення ВСП.

Нехай NPV

– ЧТВ проекту J, а С

– теперішня вартість інвестицій у

проект J, J = 1, 2. Якщо NPV

> NPV

, то за критерієм ЧТВ проект 1

переважатиме. Якщо ж NPV

/ NPV

< C

, то існує конфлікт між методами

ЧТВ і ІП при ранжуванні проектів. Для того, щоб це показати, перетворимо

наведену вище нерівність:

;;11

;//

;

2211

1221

CNPV

NPV

CNPVCNPV











(2.10)

Звідки PI

< PI

Оцінка проектів за допомогою перетину Фішера.

Таблиця 2.18

Оцінка двох альтернативних проектів будівництва торгових центрів

Період

Проект

«Лілея» «Міранда»

2011 –10000 –10000

2012 0 + 20000

2013 + 40000 + 10000

Джерело: розраховано автором

(1) Розрахуємо ВСП проектів, позначивши їх як IRR

і IRR

за формулою

(2.11):

     

40000

10000

210









AAA

iii

IRR

;

= 100%;

     

10000

20000

10000

210









BBB

iii

IRR

;

= 141.4%.

(2) При нульовій ставці дисконту NPV

> NPV

, бо NPV

= 30000, а NPV

= 20000. За результатами розрахунку (1)

IRR

> IRR

. Тому можна дійти висновку, що графіки ЧТВ двох проектів

перетинаються при ставці дисконту i < 100%.

(3) Розрахуємо i:

NPVNPV 

           

210210

10000

20000

10000

40000

10000

iiiiii 











;

 

030000120000  i

;

 

0312  i

;

%505.0;5.11  ii

При ставці дисконту 50% NPV

= NPV

= 7778.

На графіку видно, що при будь-якій процентній ставці i < 50% модель

ЧТВ віддаватиме перевагу проекту ТЦ «Лілея» (А), в той час як модель ВСП –

проекту ТЦ «Міранда» (Б). При ставці i > 50% обидві моделі визначать

найкращим проект (Б).

ЧТВ (тис. грн)

Ставка дисконту (%)

7,8

К,%

20 40 60 80 100 120 140

Перетин

Фішера

Рис. 2.2. Графік порівняння двох проектів

Отже, ми побачили, що при необхідній ставці прибутковості k < 50%

виникає конфлікт у ранжуванні проектів за критеріями ЧТВ і ВСП. Який з

проектів все ж таки вибрати? Розглянемо додатково кілька прикладів, що

допоможуть це зробити.

Порівняння методів ЧТВ та ВСП

Підприємство має вартість капіталу 16%. Оскільки грошові надходження

проекту А «Лілея» в період 2010 року дорівнюють 0, то для того, щоб привести

обидва проекти до еквівалентного вигляду, підприємство мало намір узяти

позику в кінці 2010 року в сумі 20000 під 16% річних, тобто рівній грошовим

надходженням проекту Б «Міранда» в період 2010 року, з поверненням

основної суми з процентом наприкінці 2010 року.

Таблиця 2.19

Порівняння проектів

Період ПРОЕКТ

А Позика А + Позика В

2011 – 10000 – 10000 – 10000

2012 0 + 20000 +20000 + 20000

2013 + 40000 – 23200 + 16800 + 10000

Джерело: розраховано автором

Проект (А) + Позика перевершує проект (Б) за грошовими

надходженнями в період 2011 року(16800 проти 10000) при однаковій

можливості інвестувати 20000 в кінці періоду 2010 року. Тому, враховуючи

еквівалентність проектів (А) і (А)+Позика, можна зробити висновок, що проект

(А) бажаніший, ніж проект (Б) при будь-якій ставці, меншій за 50%.

Порівняння методів ЧТВ та ВСП

Підприємство має вартість капіталу 10 %, оцінює проекти А і Б таким

чином:

Таблиця 2.20

Оцінка проектів «Лілея» (А) та «Міранда» (Б)

NPV(10%) 63335.84 54902.33

PI(10%) 1.3167 1.2745

IRR 23% 25.03%

Моделі ЧТВ і ІП ранжують вище проект А, а ВСП – проект Б.

Припустимо, що підприємство зможе отримати позику на суму 200000, рівну

сумі первинних інвестицій обох проектів за необхідною процентною ставкою

(10%) на три роки за умови, що в кінці кожного року фірма направлятиме на

покриття основної суми позики і виплату процентів за позикою грошові

надходження від проектів.

Таблиця 2.21

Розрахунок прибутковості проекту ТЦ «Лілея»

Рік Початкови Сума Грошові Виплата Кінцевий Зростання

t A B

0 –200000 –200000

1 + 50000 + 102500

2 + 50000 + 102500

3 + 235000 + 102500

й баланс

процентних

платежів

(10%)

надходже

ння

проекту

основної

суми

позики

баланс

добробуту

акціонерів

1 + 200000 + 20000 + 50000 + 30000 + 170000 –

2 + 170000 17000 50000 33000 137000 –

3 137000 13700 235000 150700 0 + 84300

Джерело: розраховано автором

Таблиця 2.22

Розрахунок прибутковості проекту ТЦ «Міранда»

Рік

Початков

ий баланс

Сума

процентних

платежів

(10%)

Грошові

надходженн

я проекту

Виплата

основної

суми

позики

Кінцевий

баланс

Зростання

добробуту

акціонерів

1 + 200000 + 20000 + 102500 + 82500 + 117500 –

2 + 117500 11750 102500 90750 26750 –

3 26750 2675 102500 29425 0 + 73075

Джерело: розраховано автором

З таблиці 2.22 видно, що проект А збільшує добробут акціонерів на

84300грн. порівняно з проектом Б – 73075грн. Якби підприємство під час

вибору проекту використало критерій ВСП і вибрало проект Б, то це призвело б

до втрати 11225 в кінці 3-го року.

Тож можна вивести важливе співвідношення між сумою збільшення

добробуту акціонерів у кінці 3-го року кожного проекту і їхньою ЧТВ. Якщо

суму зростання добробуту акціонерів дисконтувати зворотно до періоду 0 за

необхідною підприємству ставкою прибутковості інвестицій, отримаємо точну

величину ЧТВ проекту, тобто:

 

NPV





, (2.12)

де W – сума зростання добробуту акціонерів;

k – необхідна ставка прибутковості;

n – тривалість існування проекту, років.

ЧТВ проекту A дорівнює:

 

84.63335

1.1

84300



NPV

грн.

Тож з розрахунку видно, що проект будівництва торгового центру

«Лілея» доцільніше, ніж будівництво торгового центру «Міранда».

На нашу думку найбільшої уваги заслуговує метод порівняння

інвестиційних проектів за розміром середньозваженої вартості капіталу –

Weighted Average Cost of Capital (WACC). Зазначимо, що середньозважена

вартість капіталу може також використовуватися як ставка дисконтування.

Проведений аналіз наукової літератури показав, що найбільш поширеною

формулою визначення розміру середньозваженої вартості капіталу є:

WACC 

, (2.13)

де E – вартість власного капіталу,

V – загальна вартість капіталу,

– норма прибутку,

D – вартість запозиченого капіталу,

– середня процентна ставка за кредитами банків.

Визначення вартості власного та запозиченого капіталу здійснюється за

даними бухгалтерської звітності. Загальна вартість капіталу визначається як

сума власного та запозиченого капіталу. Середня процентна ставка за

кредитами банків розраховується центральним банком окремо в кожній країні

світу. Норма прибутку може розраховуватися за декількома формулами,

найбільш поширена з яких:



, (2.14)

де P

– чистий прибуток.

Норма прибутку на кінець 2011 року склала: 0,521, а оскільки

підприємство на даний момент не має кредитів в установах банків, то і

запозиченого капіталу також немає. Оцінивши інвестиційні проекти різними

методами, ми бачимо, що одним методом неможливо оцінити всі проекти, а

отже, необхідно практикувати застосування декількох методичних підходів.

РОЗДІЛ ІІІ

НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

3.1. Проблеми фінансового забезпечення інвестиційної діяльності

Розширення впливу ринкових механізмів в економіці України,

поглиблення інтеграційних процесів і вихід на світовий ринок поставили перед

вітчизняним товаровиробником завдання утримання конкурентної позиції, що у

сучасному економічному середовищі вимагає активізації інноваційно-

інвестиційної діяльності підприємства як провідного напрямку підвищення

ефективності його функціонування.

Проблема полягає в тому, що у більшості випадків сукупність впливу

таких факторів в Україні, як наявний бюджетний дефіцит, нерозвиненість чи

невідповідність сучасним умовам господарювання форм кредитування

юридичних осіб і недостатнє використання ринкових механізмів, стримують

розробку і впровадження інновацій у всіх сферах економіки. Так, у 2009 році

лише 10,7% промислових підприємств впроваджували інновації, було освоєно

641 вид нової техніки, впроваджено 1893 нових технологічних процеси, у тому

числі 753 ресурсозберігаючих [40]. У результаті подібної тенденції слабшають

конкурентні позиції вітчизняних підприємств – виробників різноманітних

товарів і послуг, і відповідно зменшуються зайняті частки на міжнародному

ринку.

Удосконалення механізмів управління інноваційно-інвестиційною

діяльністю, сьогодні в умовах дефіциту фінансування розглядається

передусім у контексті фінансового забезпечення, яке передбачає

визначення інвестиційних потреб, пошук внутрішніх і зовнішніх джерел

фінансування з урахуванням їх вартості та очікуваної ефективності

інвестицій.

Підготував студент Иванов О.В.

Прийняв науковий керівник Иванченко Л.В.

Нормо контроль Гоголев О.Д.

Незважаючи на прийняття таких державних нормативно-правових актів,

як Закон України «Про інноваційну діяльність», Закон України «Про

інвестиційну діяльність», Закон України «Про пріоритетні напрямки

інноваційної діяльності в Україні», Закон України «Про інститути спільного

інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), Постанова Кабінету