будуватися не на запереченні і повній зміні концепції, а на спадкоємності,
запозиченні, поєднанні корисного досвіду, накопиченого у минулому.
У літературі маркетинг часто неправомірно ототожнюють із збутом [1,
46], вибором каналів реалізації [18, 7], стимулюванням [1, 76], рекламою,
формуванням попиту, ринковими дослідженнями [10, 11]. Сучасні
дослідники Бове До. Л. і Аренс У. Ф. відзначають, що «термін «маркетинг» є
одним з самих що невірно трактували в бізнесі» [6, 21].
Аналізуючи стратегії бізнесу, Карлоф Би. приходить до висновку, що
«маркетинг - це діяльність, направлена на створення попиту» [7, 16]. Нам
таке порівняння представляється неправомірним. З тією ж упевненістю
можна стверджувати, що і товарну пропозицію створює попит. Отже,
визначення Карлофа Б. надмірно звужує рамки маркетингу і не розкриває
його суті.
Фахівець з управління Друкер П. вважає, що «Все, що робиться у сфері
бізнесу, все є або включається в поняття «маркетинг» [22, 13]. Майже
вторить йому сучасний колега з Австрії Р. Лайс: «Маркетинг охоплює всі
види діяльності людей, які пов'язані з полегшенням процесів обміну
(наприклад, товару на гроші, послуг на товари і т. п.)» [5, 9].
Характерним підходом до тлумачення поняття маркетинг вітчизняними
ученими-економістами може служити визначення укладачів словника-
довідника «Маркетинг» і Стрелкова Е. У. «Маркетинг - аналіз і
прогнозування ринкової ситуації в цілях орієнтації виробництва і
забезпечення кращих економічних умов реалізації проведеної продукції» [10,
8]. Ототожнюючи маркетинг з аналізом ринку, ці автори таким чином
надмірно звужують можливості маркетингу, наприклад, по активній дії на
цільову аудиторію і її потреби.
Автори наукових розробок з маркетингу, цитуючи і доповнюючи один
одного, користуються різними понятійними словниками. Практично кожен з
них намагається ввести в науковий обіг власне, деколи мало чим що
відрізняється від попередників, визначення маркетингу і зміст його