Денісова О.О. Інформаційні системи і технології в юридичній діяльності

Подождите немного. Документ загружается.

140

•

татом пошуку може бути не один якийсь документ, а їх множина,

з якої користувач має вибрати ті, які відповідають його потребам

найбільше. Це залежить від критерію пошуку, який може зміню-

ватись за бажанням користувача. А загалом ефективність взаємо-

дії користувача з ІПС та робота самої ІПС прямо залежить від

якості

інформаційно-пошукової мови (ІПМ) — спеціалізованої

штучної мови, призначеної для опису центральних тем і формаль-

них характеристик документів, а також опису інформаційних

запитів і наступного виконання пошуку. З цією метою не може

бути використана жодна з природних мов через їх неструктуро-

ваність, велику кількість граматичних винятків, неоднозначність

та надмірність.

Основні елементи ІПМ такі:

алфавіт — система графічних знаків, що використовуються

для утворення слів і словосполучень;

лексика — сукупність слів, що використовуються в мові;

граматика — сукупність засобів та правил побудови вислов-

лювань;

парадигматичні (базові, аналітичні) відношення — відно-

шення, які не залежать від контексту використання і спричинені

не мовними, а логічними зв’язками. Наприклад, поняття «магніт-

ний диск», «магнітна стрічка», «лазерний диск», «паперовий до-

кумент» утворюють тематичну групу «носії інформації», усере-

дині якої можна виділити лексико-семантичні парадигми

«паперові носії інформації» та «машинні носії»;

правила побудови індексів та їх ідентифікації.

Розрізняють ІПМ таких

видів:

передкоординатні (класифікаційного типу), в основу яких

покладено систематичну класифікацію понять, що відбивають

певні парадигматичні відношення. Класифікація може бути ієрар-

хічною, фасетною, алфавітно-предметною;

посткоординатні, в основу яких покладено принцип коор-

динатного індексування — зміст документів і запитів вира-

жається набором ключових слів, вибраних з індексованого

тексту.

Ключові слова — це слова, найбільш характерні для даного

тексту або тематики. Пошук і вибір ключових слів є окремою

складною проблемою, яка вимагає творчого підходу. Для пра-

вової ІПС таку роботу може виконати тільки висококваліфіко-

ваний юрист широкого профілю. Але навіть повне визначення

ключових слів недостатньо для організації ефективного пошу-

ку, оскільки:

141

•

ключові слова можуть мати різні варіанти написання та си-

ноніми. Тоді документ, індексований за допомогою певного тер-

міна, не буде виданий у відповідь на запит, складений з викорис-

танням терміна-синоніму;

ключове слово може мати різні значення (проблема омоні-

мічності). Запит, в якому присутні омоніми, призведе до видачі

документів, які не стосуються вибраної користувачем теми;

набір ключових слів не визначає родово-видові відношення

між поняттями, а це звужує пошук.

З метою вирішення названих проблем для різноманітних те-

матик розробляються

тезауруси — структуровані списки ключо-

вих слів, призначених для однозначного подання концептуально-

го змісту документів і запитів. Тезаурус упорядковується так,

щоб встановити прозорі еквівалентні, гомографічні, ієрархічні та

асоціативні зв’язки між термінами.

Тезаурус містить:

дескриптори — слова та словосполучення, які однозначно

позначають поняття з теми тезаурусу;

недескриптори — слова та словосполучення, які у природ-

ній мові позначають ті самі поняття, що і дескриптори, або екві-

валентні поняття;

семантичні зв’язки (зв’язки на основі значень) між дес-

крипторами і не-дескрипторами, а також між самими дескрип-

торами.

Проблема омонімічності у тезаурусі вирішується тим, що

кожне ключове слово ставиться у контекст, який робить це

слово однозначним. Для вирішення проблеми синонімічності

один із синонімів обирається, більш-менш довільно, як дес-

криптор, а синонімам надається статус не-дескрипторів. Тільки

дескриптори можуть використовуватись при індексуванні та

формулюванні запитів, при цьому не-дескритори допомагають

користувачам вибрати дескриптор. Якщо встановлено відповід-

ність між ідентичними поняттями в різних мовах, користувач

багатомовного тезауруса може формулювати запити рідною

мовою і шукати документи незалежно від мови, якою вони бу-

ли індексовані.

Прикладом спеціалізованого тезауруса є багатомовний політема-

тичний інформаційно-пошуковий тезаурус EUROVOC, визнаний як

міжнародний термінологічний стандарт. Він реалізований відповід-

но до стандартів ISO 2788-1986 «Guidelines for the establishment and

development of monolingual thesauri» («Керівництво з введення і роз-

робки одномовних тезаурусів») та ISO 5964-1985 «Guidelines for the

142

establishment and development of multilingual thesauri» («Керівництво

з введення і розробки багатомовних тезаурусів»).

EUROVOC використовується для індексування та пошуку да-

них в ІПС офіційних документів органів, установ, інститутів і де-

яких держав — членів ЄС. Цей тезаурус охоплює всі теми, важли-

ві для діяльності європейських інституцій: політика, міжнародні

відносини, європейські співтовариства, законодавство, економі-

ка, торгівля, фінанси, соціальні питання, освіта і комунікації, на-

ука, бізнес і конкуренція, зайнятість та умови праці, транспорт,

навколишнє середовище, сільське господарство, лісництво і риб-

на ловля, виробництво, технології та дослідження, енергія, про-

мисловість, географія, міжнародні організації. Деякі теми у

EUROVOC розроблені детальніше порівняно з іншими, оскільки

вони важливіші для роботи ЄС. Наприклад, тезаурус містить на-

зви областей кожної держави — члена ЄС, а назви регіонів інших

країн відсутні.

Слід відзначити, що однією з характеристик політематичних

тезаурусів взагалі і EUROVOC зокрема є досить довільне групу-

вання дескрипторів за темами. Фактично, деякі дескриптори мо-

жуть торкатися двох або більше тем, але для спрощення управ-

ління тезаурусом та обмеження його розміру прийнято уникати

поліієрархії. Іншими словами, дескриптор включають не до всіх

тем, до яких він може належати, а тільки до тієї теми, яка здаєть-

ся найбільш природною для користувачів.

EUROVOC реалізований офіційними мовами Європейсько-

го Союзу. Усі мови реалізації мають однаковий статус — ко-

жен дескриптор в одній мові обов’язково має відповідний дес-

криптор в іншій мові. Однак, між не-дескрипторами у різних

мовах не існує еквівалентності, оскільки багатство мов різ-

ниться для різних тем.

EUROVOC має дворівневу ієрархію. Верхній рівень склада-

ють теми, які мають двохсимвольні коди, наприклад, 12 —

«LAW», «Право». Нижній рівень організовано як сукупність мік-

ротезаурусів, позначених чотирма цифрами, перші дві з яких ви-

значають тему, до якої належить цей мікротезаурус: 1216 —

«сriminal law» («кримінальне право»). Нумерація тем і мікротеза-

урусів єдина для всіх мов.

На екрані EUROVOC одночасно представлені дві панелі, які

ілюструють вибраний рівень ієрархії: логотип EUROVOC і спи-

сок тем і мікротезаурусів, або список мікротезаурусів і зміст виб-

раного мікротезауруса (рис. 5.1), або мікротезаурус і його окре-

мий дескриптор.

Рис. 5.1. Вікно тезауруса EUROVOC:

на лівій панелі — список мікротезаурусів за темами

«Європейські співтовариства», «Право», «Економікс»,

на правій — вміст мікротезауруса «Джерела та галузі права»

На рівні окремих дескрипторів і не-дескрипторів структура

EUROVOC залежить від семантичних відношень, встановлених

між ними. Передбачено такі їх

типи:

•

«SN» (Scope Note, примітка щодо можливих значень) — ви-

значення, що уточнює значення дескриптора, або вказівка, як ви-

користовувати дескриптор при індексуванні документа та фор-

мулюванні запитів;

«MT» (Microthesaurus, мікротезаурус) — посилання на мік-

ротезаурус, до якого належить дескриптор (недескриптор);

«UF» (Used For, використаний для) та «USE» (використо-

вує) — зв’язок еквівалентності між дескриптором і не-дескрип-

тором (-ами), що він їх подає (UF), або між недескриптором і дес-

криптором, який замінює цей недескриптор (USE). Фактично

зв’язок еквівалентності охоплює кілька типів зв’язків:

повної синонімічності або ідентичного значення;

близької синонімічності або схожого значення;

антонімії або протилежного значення;

включення, коли дескриптор охоплює одне або більше по-

нять, яким надано статус недескрипторів, оскільки вони рідко ви-

користовуються;

143

144

•

ієрархічні зв’язки між дескрипторами:

«BT» (Broader Term, ширший термін) — між певним де-

скриптором і родовим (більш узагальненим) дескриптором — за-

значається з числом, яке показує кількість кроків за ієрархією

між ними. При цьому дескриптори, для яких не існує ширших тер-

мінів, називаються термінами верхнього рівня. Деякі дескриптори

з тем 72 «Географія» та 76 «Міжнародні організації» є поліієрар-

хічними, іншими словами, для них існує більше одного ширшого

терміна на наступному вищому рівні;

«NT» (Narrower Term, більш вузький термін) — між родо-

вим і видовим (більш вузьким) дескриптором — зазначається з

числом, яке показує кількість кроків за ієрархією між ними;

«RT» (Related Term, взаємозв’язані терміни) — асоціативні

зв’язки між дескрипторами. Асоціативний зв’язок показує особі,

що проводить індексування, або користувачеві, що існує інший,

настільки ж або навіть більш релевантний дескриптор. Передба-

чено асоціативні зв’язки таких

типів: причини та наслідку; орга-

ну або інструменту; ієрархії (оскільки, як сказано вище, поліієрар-

хія не припускається, втрачені ієрархічні зв’язки можна замінити

асоціативними); супроводження; послідовності у часі або прос-

торі; входження до складу; характерної риси; об’єкта дії або про-

цесу; розташування; подібності (в разі, коли два майже синонімі-

чні терміни включено як дескриптори); антонімії.

Асоціативні зв’язки мають такі

істотні характеристики:

вони симетричні;

вони несумісні з ієрархічними зв’язками — якщо два де-

скриптори пов’язані ієрархією, між ними не можна встановити

асоціативний зв’язок і навпаки;

між дескрипторами, які мають спільний термін верхнього

рівня, не може бути встановлено асоціативні зв’язки.

Навігація за тезаурусом здійснюється за допомогою посилань.

Дескриптор можна вибрати, набравши на клавіатурі першу літеру

його назви дескриптора. Також реалізовані повнотекстовий по-

шук і пошук за ключовими словами.

5.2. КОМП’ЮТЕРНА ПРАВОВА СИСТЕМА ЛІГА:ЗАКОН

Однією з найбільш популярних комп’ютерних правових си-

стем в Україні є спеціалізована інформаційно-пошукова сис-

тема «

ЛІГА:ЗАКОН» (розробка інформаційно-аналітичного

центру «Ліга»,

http://www.liga.kiev.ua). Система складається з

145

•

програмної оболонки, яка забезпечує пошук документів, та ін-

формаційного ядра —

текстових баз даних нормативних до-

кументів

«Загальне законодавство» — документи, прийняті вищими

органами влади України: Верховною Радою України з 1990 р.,

Кабінетом Міністрів України з 1991 р., Президентом України з

1991 р., а також документи міністерств і відомств, які зареєстро-

вані Міністерством юстиції України з 1993 р.;

«Кодекси» — усі чинні кодекси України в контрольному

стані;

«Податки в Україні» — роз’яснення, листи, накази та ін-

струкції Державної податкової адміністрації; листи, телеграми та

інші документи НБУ та Міністерства фінансів; документи фінан-

сового права, прийняті вищими органами влади, міністерствами і

відомствами;

«Міжнародні угоди» — міжнародні договори, угоди, кон-

венції;

«Митне право» — документи, що регламентують митне пра-

во, видані Державною митною службою, вищими органами вла-

ди, міністерствами і відомствами;

«Різне» — документи про кадрові перестановки;

«ЛІГА:Столиця» — довідкова база нормативних документів,

що регламентують ділове життя м. Києва;

«Регіони» — документи, прийняті регіональними органами

влади;

«Консультації» — актуальні матеріали у вигляді анотацій

статей, коментарів, відповідей на запитання з більше ніж 30 еко-

номічних видань із проблем оподаткування, підприємництва, зов-

нішньоекономічної діяльності, валютного регулювання, почина-

ючи з 1999 р.;

«Типові договори і форми» — систематизовані посилання на

нормативні документи, якими затверджені різні типові статути,

договори, форми тощо; зразки цивільно-правових договорів і

процесуальних документів;

«Довідники» — довідково-аналітичні матеріали за різними

напрямками (державні класифікатори, плани рахунків, ставки

зборів, тарифи тощо), оформлені у вигляді систематизованих по-

силань на нормативні документи чи зведених таблиць; курси ва-

лют, індекси інфляції тощо з можливістю побудови динамічних

графіків та їх масштабування;

«Термінологічний словник» — терміни і поняття, що вжи-

ваються у нормативно-правових актах;

146

•

«Моніторинг законодавства» — анотації фахівців ІАЦ «ЛІГА»

до нових документів, що надходять у систему.

Система «ЛІГА:ЗАКОН» поставляється у версіях «Стандарт» і

«Професіонал», які різняться за повнотою функцій та інформа-

ційним наповненням.

На основі ІПС «

ЛІГА:ЗАКОН» розроблено тематичні

комп’ютерні довідники, які містять у собі стандартний програм-

ний комплекс і спеціалізоване інформаційне ядро — нормативні

документи, консультації фахівців, огляд преси та довідкову інфор-

мацію з певних питань:

«ЛІГА:Консультант БУХГАЛТЕРА» — бухгалтерський об-

лік, оподатковування, деякі особливості підприємницької діяль-

ності;

«ЛІГА:Консультант ЗЕД» — зовнішньоекономічна діяль-

ність, валютне і митне регулювання, валютний контроль;

«ЛІГА:ПРАКТИК-керівник» — підприємництво, бухгалтер-

ський облік, оподатковування, зовнішньоекономічна діяльність,

валютне і митне регулювання, валютний контроль, антимонополь-

не законодавство, ліцензування, сертифікація, торгівля і побутове

обслуговування.

Спільні

особливості систем такі:

зберігання текстів документів у форматах, близьких до полі-

графічних, з наявністю гіпертекстових посилань і графічно зо-

бражених зв’язків між документами;

розміщення всіх редакцій документів у хронологічній послі-

довності; контрольний стан документів, відстеження всіх змін і

доповнень;

систематизація документів за 35 тематичними напрямками;

доступ до еталонних редакцій нормативних документів, що

ідентичні внесеним до Єдиного державного реєстру нормативних

актів;

двомовний (український/російський) інтерфейс і пошук, мож-

ливість автоматичного підрядкового перекладу;

можливості ведення власних добірок документів з їх інтег-

рацією у папки, створення 4 типів простих закладок (примітка,

коментар, питання, увага), побудови власних зв’язків між доку-

ментами (закладки-посилання); збирання, систематизації і пошу-

ку власних документів користувача;

відкритий інтерфейс — спеціальні засоби, що дають можли-

вість здійснювати виклик системи «ЛІГА:ЗАКОН» з інших до-

датків;

технологія «клієнт—сервер».

147

Системи оновлюються залежно від вибору абонента — щодня

через Інтернет або за адресою ІАЦ «ЛІГА», або кур’єрською до-

ставкою один раз на тиждень по м. Києву чи один раз на два тиж-

ні по Україні.

У системах реалізовано такі

основні види пошуку нормативних

документів

1. Пошук за реквізитами. У системі ведуться такі реквізити

документів: вид документа, видавець, слова з назви, дата прий-

няття документа, номер документа, статус документа («Чинний»,

«Втратив чинність», «Дію призупинено»), дата і номер реєстрації

документа в Міністерстві юстиції, ключові слова, опублікування

(неофіційні джерела). Цей вид пошуку слід використовувати

тільки за умов, коли відомі точні значення реквізитів (одного або

кількох). Пошук може відбуватись як у межах всієї бази (опція

«Всі документи»), так і у вибраному діапазоні (опція «Норматив-

ні», реквізит «Наявність у базах»).

Під час введення реквізитів «Вид документа», «Видавець»,

«Статус документа», «Ключові слова», «Опублікування» можна

скористатись

довідником значень. Довідник значень містить

повний список тих значень пошукового реквізиту, які зустріча-

ються в інформаційних картках документів всієї бази системи. У

відповідному діалоговому вікні присутні інструменти пошуку

потрібного елемента (за першими літерами слова) і побудови

пошукового виразу. За замовчуванням при виборі кількох зна-

чень з довідника між ними встановлюється логічне сполучення

«АБО» («OR»). За допомогою спеціальних кнопок можна встано-

вити сполучення типу «ТА» («AND»), «НІ» («NOT»), «ТОЧНО»

(«!»). На рис. 5.2. наведено вид екрана «Пошук за реквізитами» з

відкритим діалоговим вікном роботи з довідником значень клю-

чових слів.

Щодо реквізитів, для яких не існує довідника значень («Слова

з назви», «Номер документа», «Номер реєстрації в Мін’юсті»),

теж можна встановити складні умови пошуку — у контекстному

меню для конкретного реквізиту послідовно вибрати пункт «Ло-

гічні операції» і сполучник.

Для введення реквізитів «Дата прийняття» і «Дата реєстрації в

Мін’юсті», крім довідника значень, пропонуються календарі. Да-

ти вводяться за шаблоном «рррр/мм/дд».

Слова, що вводяться з клавіатури, рекомендується вказувати

без закінчення.

Після одержання відповіді на запит можна скористатися опцією

«Пошук у межах пошукового списку».

Рис. 5.2. Вікно пошуку за реквізитами

8 14

148

149

2. Пошук за ключовими словами, які визначають юристи ІАЦ

«ЛІГА» на основі аналізу кожного документа, що надход

ить до

системи «ЛІГА:ЗАКОН». Якщо до бази надійшов документ з но-

вим ключовим словом, воно відразу попадає у загальний список.

Правила роботи з довідником значень ключових слів не відріз-

няються від щойно наведених. Пошук за ключовими словами

можна комбінувати з пошуком за іншими реквізитами.

3. Пошук за контекстом — пошук заданого набору слів безпосе-

редньо у текстах документів. У цьому режимі можна задати пошук

чотирьох різних словосполучень, кожне з яких може містити до чо-

тирьох слів. Під час заповнення полів, розміщених по горизонталі,

між відповідними словами встановлюється сполучник «ТА», під час

введення слів у поля по вертикалі між ними встановлюється сполуч-

ник «АБО». У разі задання пошукових словоформ можна викорис-

товувати спеціальні символи, які можна додати до основи слова

праворуч: * — будь-яке закінчення; ? — будь-яка буква; ! — точний

пошук. Наприклад, задання у вигляді «подат» або «подат*» призве-

де до пошуку слів «податок», «податку», «податковий» та ін., а як-

що запит буде сформульований як «податок!», то будуть знайдені

тільки ті документи, в який трапляється слово «податок».

Можна варіювати близькість розміщення слів — опції «Слова

в документах» і «Слова в абзацах». Останній вид пошуку досить

тривалий, тому рекомендується обмежувати максимальну кіль-

кість документів, що їх слід знайти.

Діставши результати, можна скористатись кнопками «Наступ-

ний абзац з пошуковими словами» і «Попередній абзац з пошу-

ковими словами».

4. Пошук за допомогою «Динамічного НАВІГАТОРА». Дина-

мічний навігатор — дерево добірок документів, кожну вітку яко-

го користувач може налаштовувати за видами документів, за ви-

давцями, за датою прийняття або за тематичним напрямком. Якщо

для вітки верхнього рівня існує чотири варіанти впорядкування, то

для вітки наступного рівня — на один варіант менше, і т. д.

5.3. ПРАВОВА ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВА СИСТЕМА

«НОРМАТИВНІ АКТИ УКРАЇНИ»

Особливістю ІПС «Нормативні акти України» (НАУ,

http://www.nau.kiev.ua/) є реалізація трьома мовами — українсь-

кою, російською, англійською.

База даних НАУ має такий

склад: