Денісова О.О. Інформаційні системи і технології в юридичній діяльності

Подождите немного. Документ загружается.

150

•

повна нормативно-правова база (нормативні акти в акту-

альному стані, з урахуванням внесених змін та усі попередні ре-

дакції):

Конституція, кодекси, закони та постанови Верховної Ради

України;

укази та розпорядження Президента України;

постанови, розпорядження і декрети Кабінету Міністрів

України;

нормативні акти міністерств та відомств, зареєстровані в

Міністерстві юстиції, а також вузьковідомчі документи: листи,

роз’яснення, розпорядження;

міжнародні угоди — двосторонні угоди України, міжнародні

конвенції;

чинні нормативні акти органів влади СРСР та УРСР;

нормативні акти місцевих органів влади;

перспективне законодавство — тексти прийнятих, але не

підписаних законів, тексти резонансних законопроектів, оприлюд-

нених для обговорення;

судова практика:

рішення, висновки, ухвали Конституційного Суду України;

постанови пленуму Верховного Суду України, ухвали судо-

вих колегій, роз’яснення, листи;

постанови, рішення, листи Вищого Господарського Суду

України;

матеріали реальних справ у загальних судах України (трудо-

ві, житлові, сімейні, майнові, зобов’язальні, земельні, спадкові

спори тощо);

матеріали реальних справ у господарських судах України

(зобов’язальні, податкові, митні, майнові, корпоративні спори,

визнання недійсним актів органів влади) та аналітичні коментарі

до них;

консультації, роз’яснення, погляди:

дайджести опублікованих у пресі статей з поточних еконо-

мічних питань;

офіційні повідомлення та роз’яснення органів державної

влади;

ексклюзивні аналітичні статті правозастосувального характеру;

класифікатори, довідники, форми:

тематичний класифікатор законодавства: тематичні добірки

нормативних актів у сферах підприємництва, податкового, мит-

ного законодавства, міжнародного права, зовнішньоекономічної

діяльності, бухгалтерського обліку;

151

•

каталог публікацій нормативних актів в офіційних та відом-

чих виданнях;

словник термінів: визначення термінів із посиланнями на

відповідні закони, підзаконні акти, судові рішення, міжнародні

угоди;

бланки звітності у форматі текстового редактора Microsoft

Word, готові до заповнення та друку;

довідник органів влади — структура, адреси, телефони, ос-

новоположні документи органів державної влади України;

каталог порушених справ про банкрутство підприємств, під-

готовлений за офіційними повідомленнями господарчих судів

України;

зведені таблиці: щоденні курси валют НБУ, індекси інфля-

ції, розміри облікової ставки, мінімальної зарплати, пенсії, подат-

кового мінімуму, список офшорних зон і т. ін.;

нормативно затверджені типові документи: договори, фор-

ми, бланки, правила, положення і т. ін.;

моніторинг — щотижневий огляд нових нормативних актів.

Крім основної системи, пропонується компакт-диск «Митний

бюлетень», який має такий вміст:

повна нормативно-правова база;

митне законодавство — аналіз за темами «Спеціальні пра-

вові режими зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД)», «Система

тарифного (митно-тарифного) регулювання ЗЕД», «Система не-

тарифного регулювання ЗЕД», «Організація митної справи»,

«Митний та інші види контролю», «Митні режими», «Митне

оформлення», «Митні платежі», «Порядок ввозу (вивозу, переси-

лання) товарів фізичними особами», «Порушення митних правил

і контрабанда», «Спеціальна (вільна) економічна зона» та ін.;

міжнародне митне право — міжнародні конвенції та дво-

сторонні угоди України про співробітництво в митній галузі;

аналіз судової практики — аналіз арбітражних справ з мит-

ної діяльності;

типові документи, форми, бланки, митні довідники — струк-

тура митних органів України, курси валют НБУ, індекси інфляції,

Товарна номенклатура ЗЕД, перелік банків, яким надано ліцензії

на здійснення валютних операцій, перелік префіксів шрихових

кодів (товарна нумерація EAN), ІНКОТЕРМС, довідники країн,

перелік офшорних зон, електронні адреси торговельно-економіч-

них місій та ін.;

словник законодавчих термінів — нормативні означення

термінів з посиланнями на відповідні документи;

152

7) оперативна інформація в Інтернет — огляди митного зако-

нодавства та митних правил деяких країн, сайти державних орга-

нів влади України.

До сім’ї систем НАУ входить також «

Електронний інформа-

ційний бюлетень

», який є складовою ІС Верховної Ради України

(див. розд. 6).

База даних системи НАУ має ієрархічну структуру — докумен-

ти систематизовано за типами, тематикою, офіційними публікаці-

ями, хронологією надходження. У будь-якому розділі бази пра-

цюють

універсальні пошуки за словом чи контекстом у тексті,

за контекстом у назві або за датою. Також користувачеві надаєть-

ся можливість задати складні комбінації контекстів із застосу-

ванням логічних операцій ТА, ЧИ, НЕ, керувати порядком слів та

їх входженням в один абзац, речення, словосполучення. Норма-

тивні документи можна знайти і за їхніми реквізитами: видавцем,

номером, датою, назвою, видом, статусом, відомостями про ре-

єстрацію. Для реквізитів створено словники всіх можливих зна-

чень. Відразу після того, як користувач указав значення певного

реквізиту, система підраховує кількість документів, які підпада-

ють під запит, що допомагає звужувати поле пошуку.

Списки знайдених документів можна відсортувати за датою чи

типом, провести серед них додатковий пошук, зберегти у власній

базі. У власній базі даних (система дає змогу створити кілька баз із

довільною структурою) користувач може розмістити та організува-

ти за тематиками власні тексти і файли, посилання на документи

основної бази, посилання на розділи та рубрики основної бази, за-

кладки-коментарі до текстів, колекції пошукових запитів. На власні

бази поширюється дія універсальних пошуків. Такими базами мож-

на обмінюватися з іншими користувачами НАУ.

5.4. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОШУКУ

ПРАВОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В ІНТЕРНЕТ

5.4.1. Стратегії пошуку інформації в Інтернет

Сьогодні Інтернет — це найбільший світовий інформаційний ре-

сурс, що містить практично всю інформацію, якою може зацікави-

тись людина. Але популярне порівняння Мережі з величезною біб-

ліотекою неправомірне через відсутність будь-якої систематизації її

ресурсів і хаотичне стрімке збільшення кількості посилань. Тому

потенціал для вирішення задач» Інтернет (корисність інформа-

ції, одержаної за її допомогою) є досить низьким — користувач не

може розраховувати на одержання інформації, яка буде водночас

задовольняти три базові вимоги — своєчасність, достовірність, пов-

нота. Отже, використання Інтернет з професійною метою становить

проблему, яка постійно ускладнюється.



▲

Бібліотеки — цифрові і звичайні

У дискусіях щодо цифрових бібліотек, доступних через локальні

або глобальні мережі, часто приймаються припущення, які при ближ-

чому розгляді можна визначити як хибні:

оцифровані матеріали з часом замінять інші форми подання

інформації. Можна сказати, що нові технології створюють і запов-

нюють нові ніші, але це тільки невелика частка тих інфор-

маційних ресурсів, які людство створило протягом своєї історії;

інформація в Інтернет є адекватною заміною послуг зви-

чайних бібліотек. Насправді величезна кількість публікацій в Ін-

тернет — це реклама і «самвидав», який не вимагає ухвали рецен-

зента, редактора, видавця або бібліотекаря, і має досить

ефемерний характер. Користувач Мережі має самостійно визна-

чати достовірність і повноту одержаної інформації;

каталоги інформаційних ресурсів малоцінні, якщо останні

не доступні в режимі on-line. Але першим кроком у процесі пошуку

інформації є визначення її місцезнаходження, при цьому можуть

бути корисні каталоги, індекси, анотації та інші описи як елект-

ронних, так і звичайних ресурсів.

Слід зазначити, що звичними вже стали проекти, які передбача-

ють певне поєднання можливостей звичайних бібліотек та Інтер-

нет. Наприклад, Національна бібліотека України ім. Вернадського

(

http://www.nbuv.gov.ua/) пропонує скористатися електронним ката-

логом. Для кожного знайденого об’єкта (книги, дисертації та ін.) у

списку, крім звичайних реквізитів, указуються індекс рубрикатора і

шифр зберігання у бібліотеці, що полегшує подальшу роботу. Елект-

ронний каталог бібліотеки КНЕУ дає змогу здійснити пошук у базах

даних BOOKS — «Книги бібліотеки», APEL — «Статті з періодичних

видань бібліотеки», WORK — «Праці викладачів КНЕУ», AUNTD —

«Законодавчі та нормативні документи». Існують і проекти переве-

дення бібліотек у цифровий формат для надання можливості корис-

тувачам безкоштовно шукати інформацію і безкоштовно або за не-

велику платню користуватися нею. Найбільш масштабним

українським проектом такого роду є створення Національної архівної

інформаційної системи «Архівна та рукописна Україніка».

З іншого боку, електронні періодичні видання Мережі часто

перетворюються на е-бібліотеки — стирається межа між спис-

ком розсилки з архівом, мережним журналом, тематичним Web-

сайтом, літературним клубом і повномасштабною бібліотекою.

153

154

•

У цьому контексті вводиться поняття «медіа-компетент-

ність

», яке позначає систему навиків пошуку в середовищі Ін-

тернет і застосування інформації з раціональним рівнем потенці-

алу вирішення задач. Web-серфінг — заняття захоплююче, але

малопродуктивне. Тому для пошуку потрібної інформації корис-

тувач має звертатись до спеціальних сервісів.

Існують

три базові стратегії, які можуть бути використані:

перегляд пошукових каталогів — найчастіше це неефектив-

на стратегія, яка дає безсистемні результати. Пошук здійснюється

кроками, через вибір загальної категорії, потім — підкатегорії і т. д.

за існуючою ієрархією. Складність такого пошуку полягає в

тому, що користувач має визначити, до якої категорії належить

його тема, а за відсутності стандартів кожен каталог має свою си-

стематику і специфічне наповнення;

перехід за гіперпосиланнями від стартової сторінки. Ефек-

тивність цієї стратегії залежить від вибору початкового сайту або

Web-сторінки. Більшість мегапорталів мають рейтинги сайтів,

позначені як «Top» або «Cool». Такі рейтинги створюються за кіль-

кістю відвідувань їх користувачами. Але інформаційні потреби різ-

них користувачів не збігаються, тому до таких рейтингів слід

ставитись з обережністю. Водночас, як показує практика, біль-

шість користувачів одного профілю мають однакові інформаційні

потреби, а тому відвідують одні й ті самі тематичні сторінки, які

можна розглядати як спеціалізований вхід до Інтернет. Тим, хто

починає пошук правової інформації, можна, зокрема, рекоменду-

вати сайт Верховної Ради України «Закони та підзаконні акти

України в Інтернет» —

http://www.rada.gov.ua/ (див. підрозд. 5.5);

«Інформаційний бізнес-портал в Інтернет — LIGA ONLINE» —

http://www.liga.kiev.ua; «Нормативні акти України — он-лайн» —

http://www.nau.kiev.ua/;

пошук за допомогою пошукових систем. На відміну від ка-

талогів, такий пошук не обмежується окремою категорією. Ця

стратегія може бути використана і для пошуку першої сторінки.

Використовуючи пошукові системи Інтернет, потрібно врахо-

вувати такі

фактори, що впливають на результативність пошуку:

кожна пошукова система Мережі має свою спеціалізацію;

пошук здійснюється не за повними текстами документів, а

за їх пошуковими образами, при цьому кожна система має оригі-

нальний механізм роботи з ключовими словами. Зокрема, якщо

база даних системи невелика, то до неї записується більше термі-

нів, в іншому разі пошуковий образ документа відбираються

«найвагоміші» ключові слова;

База індексів пошукової системи —

поле конкурентної боротьби

Власники (автори) Web-серверів зацікавлені в тому, щоб їх

URL-адреси були відомі пошуковим системам, оскільки це прямий

шлях до кінцевих користувачів. Крім звичайних прийомів при цьому

застосовуються і нетрадиційні. Так, служби Lycos та AltaVista по-

відомили про зафіксовані спроби реєстрації вузлів з неправильними

адресами і спроби видалення адрес з бази індексів, можливо, з ме-

тою нанесення шкоди конкурентам. Деякі розробники намагають-

ся ввести в оману роботів пошукових систем за допомогою «при-

манок» — до Web-сторінки включаються популярні ключові слова,

набрані невидимим шрифтом (таким, що збігається за кольором

із фоном). Це може призвести до неправильного оцінювання реле-

вантності сторінки.



•

і запити, і їх інтерпретація реалізуються у пошукових системах

по-різному. Більшість систем надають користувачеві можливість

сформулювати

простий запит у формі фрази природною мовою без

загальних слів, союзів і прийменників або

складний запит, який

враховує специфіку пошукового апарата системи. Складний запит

дає змогу варіювати різні параметри пошукового процесу.

Для того щоб підвищити ефективність пошуку, слід провести

попередній аналіз теми інформаційного запиту і визначити:

унікальні слова, спеціальні терміни, назви, абревіатури або

акроніми для даної теми. Пошук за такими словами найбільш

ефективний. Для точного задання граматичної форми слова слід

розрізняти великі і малі літери, у деяких системах з цією метою

також використовується символ «!». Якщо розшукується назва,

перед відповідним словом може вказуватись оператор «title:»;

спільноти, організації, установи або окремих осіб, сайти або

Web-сторінки яких можуть містити потрібну інформацію або ко-

рисні посилання. Знайдені сторінки можуть стати стартовими для

подальшого пошуку;

стійкі вирази (словосполучення, фрази), які стосуються да-

ної теми, наприклад «правове регулювання» або «набуття чинно-

сті закону». Для такого пошуку слід використовувати лапки (дуж-

ки) або оператори відстані. Це уточнює запит і зменшує кількість

документів, що видаються;

інші слова, які можуть траплятись у будь-якому документі з

заданої теми. Як ключові слова найчастіше використовуються

іменники, рідше — прийменники і зовсім рідко — дієслова, при-

слівники, прийменники, сполучники.

155

156

Пошук може здійснюватись як за окремим словом, так і за їх су-

купністю — слова сполучаються за допомогою логічного оператора

«AND» (від англ. «та») або символу «+». За статистикою, українські

користувачі вводять у запиті в середньому 2,5 слова, а закордонні —

1,5 слова. На запит з одним словом система видасть більшу кількість

посилань, але при збільшенні слів результати будуть точнішими.

Бажано визначити для кожного слова із запиту можливі синоні-

ми, еквівалентні терміни, інші варіанти написання. Синоніми можна

вказати у цьому ж запиті через оператор «OR» (від англ. «або») або

використати в наступному запиті, якщо перший не приніс бажаних

результатів. Деякі системи дають змогу вказати сукупність еквіва-

лентних термінів за допомогою дужок, наприклад (french francaise).

Слід також ураховувати існування різних словоформ (наприклад,

різних закінчень), якщо така можливість надається системою. На-

приклад, вираз правов* може охоплювати слова «правовий», «пра-

вове», «правова» та ін. Деякі системи роблять це автоматично.

Формулюючи запит, слід передбачати, які нерелевантні докумен-

ти можуть бути видані у відповідь на запит з такими словами або

фразами. Крім омонімії в одній мові, можуть траплятись слова-

омоніми, що належать різним мовам. Наприклад, спільними для

української та російської мов є слова «лист», «приклад», «стан» та ін.

За можливістю слід вказувати мову документів, що розшукуються.

Варто також зважати, що деякі пошукові системи ігнорують

так звані

«стоп-слова» — прийменники, частки, сполучники і

т. ін., а деякі їх враховують.

Виключити з пошукового запиту певні слова можна за допо-

могою оператора «NOT» (від англ. «не») або символу «-». На-

приклад, запит малі підприємства -кооперативи означає, що зі

списку знайдених ресурсів будуть виключені ті, в яких трапля-

ється слово «кооперативи».

Після завершення обробки запиту система видає список поси-

лань на Web-сторінки та інші елементи інформаційних ресурсів

Інтернет. Деякі системи пропонують виконати повторний пошук

«серед знайденого», що корисно в разі великої кількості виданих

елементів. Перегляд та остаточне оцінювання знайдених резуль-

татів користувач має виконувати вручну.

Якщо система не знайшла документи, що відповідають указа-

ному запиту, рекомендується вибрати ширший термін для пошу-

ку. Наприклад, під час пошуку деякого закону США рекоменду-

ється спочатку знайти сервери з американським законодавством.

Якщо пошук проводився за словосполученням, можна поослаби-

ти умови, виключивши із запиту одне або кілька слів.

157

•

Слід також пам’ятати, що в Інтернет існують ресурси, не охоп-

лені пошуковими системами та пошуковими каталогами — так

званий

«невидимий Web». «Невидимий Web» можна розбити на

дві частини:

вміст спеціалізованих баз даних, які не зберігаються у ви-

гляді певних Web-сторінок, а динамічно формуються спеціально

у відповідь на конкретний запит до цієї бази;

сторінки, які виключають з поля зору пошукової системи згід-

но з прийнятою політикою. За відсутності конкретних технологіч-

них причин до бази даних пошукової системи можуть включатись

тільки ті сторінки, що відповідають певному критерію. Особливо це

актуально для пошукових систем з величезними обсягами індексів.

У будь-якому разі пошук інформації в Інтернет — це задача, яка

вимагає творчого підходу, а стратегії пошуку повинні змінюватись за-

лежно від результатів, що видаються у відповідь на запит. Опановува-

ти їх доцільно ще й тому, що сфера використання інструментарію по-

шукових систем розширюється — створюються версії популярних

систем для окремих вузлів Інтернет та корпоративних інтрамереж.

5.4.2. Пошукові агенти

За останні роки технології пошуку інформації в Інтернет змі-

нились завдяки пошуковим агентам.

Агент — це програма, розміщена у певному середовищі і здатна

до гнучкої автономної поведінки для досягнення визначеної мети.

Агент не тільки сприймає імпульси від середовища, в якому він функ-

ціонує, а й може змінювати його. У користувача не має необхідності

втручатись у роботу агента, контролювати його дії або внутрішній

стан. Гнучкість агента виявляться у його проактивності, здатності

до змін і взаємодії з користувачами та іншими агентами.

Термін «агент» використовується в обчислювальній техніці

вже понад 10 років. Початковою функцією агентів був поточний

контроль за діяльністю центрального процесора та периферійно-

го обладнання. Сьогодні агенти розрізняються за функціями, що

вони їх виконують, зокрема, виділяють класи мобільних та інте-

лектуальних («розумних») агентів.

Мобільні агенти — програми, що переміщуються по базах да-

них і знань (зокрема, по Web-вузлах) для пошуку інформації. Зви-

чайний агент розміщується в інформаційній системі користувача, у

той час, коли мобільний переміщується в ту

систему, в якій є дані,

що їх слід розшукати, і після закінчення пошуку в одній базі може

перейти до іншої системи. Для прискорення процесу пошуку мобіль-

158

ний агент може створювати підагентів і розсилати їх для паралель-

ної роботи. Результати пошуку передаються користувачеві через

мережу. Крім пошуку інформації мобільні агенти можуть виконува-

ти ділові процедури, наприклад, агенти покупців і продавців, зу-

стрічаючись в Інтернет, можуть укладати комерційні угоди.

Агенти, що їх позначають як

інтелектуальні, крім названих

вище функцій, можуть вести спостереження і здійснювати вимі-

рювання, керувати комп’ютерними мережами, передавати пові-

домлення, сортувати електронну пошту. Програмні агенти зміню-

ють людино-машинний інтерфейс — на їх основі розробляються

інтерактивні персонажі, з якими можна спілкуватись і радитись.

Аналітики вважають, що застосування інтелектуальних мобіль-

них агентів може призвести до порушення захисту інформації і

зниження пропускної спроможності каналів передавання даних.

Висловлюються попередження, що роботу агентів буде немож-

ливо контролювати через їх поширення по мережах. Ці проблеми

поки неактуальні, оскільки зрілі стандарти для підготовки і впро-

вадження досконалих агентів відсутні.

Роботи з інтелектуальних агентів є відгалуженням досліджень

зі штучного інтелекту. Для їх створення застосовується апарат

нейронних мереж, нечіткої логіки, інтерпретації текстів природ-

ною мовою, колаборативної фільтрації (видачі рекомендацій ін-

дивідуальному користувачеві на основі відомостей про переваги

певного співтовариства, до якого він належить). Незважаючи на

великі можливості названих технологій, агенти поки не можуть

стати дійсно розумними. До того ж для їх реалізації потрібні по-

тужні суперкомп’ютери, розподілені сховища даних, ефективні

низькорівневі технології пошуку та операційні системи, що під-

тримують виконання мобільного коду.

Але незалежно від їх втілення, програмні агенти мають одне

спільне завдання — підвищення продуктивності та ефективності

роботи користувачів. Для цього вони виконують таку кількість

дій, яку людина не в змозі зробити самостійно через їх трудоміс-

ткість або складність.

З огляду на сказане найбільш актуальним напрямом викорис-

тання програмних агентів є пошук і збирання інформації. Пред-

ставниками класу програмних агентів є Web-роботи, які викону-

ють індексування для пошукових систем.

Робот — це програма,

яка автоматично простежує гіпертекстові сторінки, вибираючи

документ і рекурсивно переходячи на інші документи, що він на

них посилається. Для визначення порядку переходу до наступної

сторінки робот може застосовувати певні евристики. Вживання ін-

159

•

ших назв роботів — мандрівник, кроулер, павук — призводить до

непорозумінь, оскільки справляє враження, що програма переміщу-

ється між сайтами як мережний комп’ютерний вірус («черв’як»,

див. підрозд. 3.3), тоді як робот тільки звертається до сайтів, запи-

туючи документи. Такі програми пропонуються і кінцевим корис-

тувачам. При цьому слід зазначити, що звичайний Web-броузер не є

роботом, оскільки ним керує людина і він не видає автоматично до-

кументи за гіперпосиланнями, за виключенням рисунків.

Пошукові агенти мають такі

переваги порівняно зі звичайним

зверненням до пошукових систем:

пошуковий агент передає користувачеві не просто результати

роботи пошукової машини (машин), а й попередньо переглядає до-

кументи і вибирає з-поміж них найбільш релевантні з його погляду;

агент може налаштовуватись на переваги користувача, вра-

ховувати обмеження на пошук;

деякі агенти можуть працювати в off-line режимі — користувач

дає завдання агенту і відключається від Мережі, а агент виконує за-

вдання на сервері і передає результати користувачеві, як тільки він

знову підключиться. Агенти можуть бути настроєні на пошук за роз-

кладом — шукати інформацію щогодини, щодня, щотижня, щоміся-

ця і т. д. Ця можливість корисна, наприклад, при пошуку новин, ін-

формації, яка постійно оновлюється або постійно потрібна в роботі;

агенти можуть навчатись — користувач оцінює роботу аген-

та, а той може скоректувати свої критерії відбору інформації,

враховуючи ці оцінки.

Таким чином, пошукові агенти можуть розглядатись як інте-

лектуальна надбудова над пошуковими машинами.

5.5. ЗАКОНИ ТА ПІДЗАКОННІ АКТИ УКРАЇНИ В ІНТЕРНЕТ

На Web-сервері Верховної Ради України (http://www.rada.gov. ua/)

з 1994 року функціонує система «Закони та підзаконні акти Укра-

їни в Інтернет».

Сайт має такі

розділи: Конституція України, законодавство

України, законопроекти, пленарні засідання, депутатський кор-

пус, інформаційний сервер Верховної Ради, бібліотека Верховної

Ради, уповноважений Верховної Ради з прав людини, міжнародні

парламентські інститути, сайти парламентів зарубіжних країн,

сторінки депутатських фракцій і груп.

У розділі

«Законодавство України» представлені в останній ре-

дакції (із внесеними змінами) закони та підзаконні акти України —