Діденко В.М. Менеджмент

Подождите немного. Документ загружается.

431

Класики менеджменту

основні моменти школи людських відносин. Зокрема, вона вперше об*

ґрунтувала необхідність наукового дослідження психологічних аспектів

управління. Теорія управління, доказувала Фоллетт, повинна базуватися

на досягненнях наукової психології, а не на інтуїтивних рутинних уяв*

леннях про природу людини і мотивах його поводження. Вона виступала

з лекціями, доповідями і статтями, у яких розробляла ідею “нового підхо*

ду” до управління, підкреслювала комплексний характер аналізу склад*

них управлінських процесів.

Маслоу Абрахам (1908 * 1970) – видатний американський психолог,

один з основоположників так званої гуманістичної психології. Відомий

як творець ієрархічної теорії потреб людини. Маслоу класифікував по*

треби, розділивши їх на базисні (потреба в їжі, безпеці, позитивній само*

оцінці й інші) і похідні, або мета потреби (у справедливості, добробуті,

порядку і єдності соціального життя). По Маслоу, базисні потреби люди*

ни постійні, а похідні – змінюються. Мета потреб вартісно рівні одна

одній і тому не мають ієрархії. Навпаки, базисні потреби розташовують*

ся відповідно до принципу ієрархії, у висхідному порядку від “нижчих”

– матеріальних до “вищих” – духовних.

Герцберг Фредерік (народ. у 1923 р.) – відомий американський психолог.

Народився в м. Ліни, шт. Массачусетс. Докторський ступінь одержав в уні*

верситеті Пітсбурга, де також захистив магістерську дисертацію в області охо*

рони здоров’я. Працюючи в психологічній службі в Пітсбурзі в якості керів*

ника науково*дослідних робіт, разом із колегами він опублікував серію книг

із питань мотивації. Пізніше був професором психології в університеті Кейса,

а в даний час являється професором менеджменту в університеті штату Юта.

Проштудувавши декілька тисяч публікацій на тему мотивації, він прихо*

дить до висновку про те, що в цій області багато плутанини і потрібний новий

та свіжий підхід. Ним стала його широко відома двофакторна теорія мотивації

Герцберга, що він виклав у книзі “Мотивація до праці”, яка була випробувана

в телефонно *телеграфній компанії.

МакFГрегор Дуглас (1906*1964) – видатний американський фахівець в га*

лузі психології менеджменту. Народився в Детройті, штат Мічіган. Докторсь*

ку дисертацію захистив у Гарварді в 1935 р., працював там же, поки не перей*

шов на посаду співробітника в сектор промислових відносин при Массачу*

сетському технологічному інституті в 1937 р. Пізніше був керівником цього

сектора. З 1948 до 1954 р. він був президентом коледжу в м. Антіохе, після чого

432

Діденко В.М. Менеджмент

знову повернувся в технологічний інститут і працював там у якості професора

по промисловому менеджменту аж до своєї смерті в 1964 р.

Найбільше значною книгою Мак*Грегора була “Людська сторона

підприємництва”, у якій він запропонував відому усьому світу дихото*

мію менеджменту: теорія “X” і теорія “У”.

Друкер Пітер (народ. у 1909) – видатний американським економіст,

соціолог, публіцист, фахівець в області проблем управління, “хреще*

ний батько” сучасного менеджменту. З 1942 р. працював професором

філософії, політології і соціальних наук у різноманітних навчальних

закладах США; почесний доктор багатьох закордонних університетів.

Друкер заявив про себе як головний теоретик так званої емпірич*

ної школи менеджменту, що претендує на синтез “класичної школи

управління з доктриною людських відносин”. Єдність теорії і прак*

тики менеджменту, управлінської думки й експерименту, практич*

ної роботи і навчання є, з погляду Друкера, головна визначальна особ*

ливість “емпіричної” школи.

Для Друкера характерний “менеджеріальний редукціонізм”: зведен*

ня проблем сучасного розвитку до проблеми управління суспільством,

що розуміється як велика корпорація. Управління, підкреслює Друкер, *

це особливий вид діяльності, що перетворює неорганізовану масу людей

в ефективну цілеспрямовану групу. Він вважає, що сучасне суспільство *

це плюралістичне “суспільство організацій, усе більше число членів яких

стає менеджерами і професіоналами знання”. Звідси, виводиться головна

роль менеджменту в сучасному житті, що – на противагу технократії, –

пов’язуючи своєю діяльністю всі соціальні інститути воєдино, менеджер

повинний йти далі безпосередньої вигоди, роблячи людське життя

плідним і формуючи нову якість життя суспільства й економіки, суспіль*

ства і індивіда. В цьому зв’язку він формулює “етику розсудливості” –

свого роду категоричний імператив “суспільства організацій”.

Друкер вважає, що головні зусилля менеджерів, організаторів вироб*

ництва повинні бути спрямовані на створення системи зацікавленості,

формування й удосконалювання ефективної мотивації праці. На рівні

підприємств це виявляється насамперед в оплаті праці і досягненні кож*

ним робітником задоволеності працею. Конкретні умови, у яких діє ме*

неджер, – відзначає Друкер, – настільки різноманітні, що сучасні теорії

менеджменту виявилися невідповідними, з погляду практиків, тому, що

шукають у теорії практичне керівництво. У цьому зв’язку він формулює

головну тезу ситуаційного підходу до управління: необхідність конкрет*

ного аналізу ситуацій для прийняття правильних управлінських вирі*

433

Класики менеджменту

шень. Друкер розглядає ситуаційну теорію в якості об’єднуючої кон*

цепції, бореться за перетворення її в основний принцип управлінського

мислення, а також підготовки і перепідготовки управлінських кадрів.

Головні роботи: “Менеджмент”, “Практика управління”, “Нове сус*

пільство”, “Ринок: як вийти в лідери. Практика і принципи”, “Ефектив*

ний керуючий”, “Нові реальності в уряді і політиці, в економіці і бізнесі,

у суспільстві і світогляді “.

Девіс Ральф – відомий американський теоретик і консультант по уп*

равлінню великими промисловими фірмами. Його нерідко порівнюють

із Ф. Тейлором. У минулому Девіс був президентом Американської ака*

демії управління. З 1942 р. займав керівні посади в американській Спілці

удосконалювання управління, а в 1959 р. був визнаний гідним вищої на*

городи цієї спілки “За заслуги в розвитку менеджменту”. Він – автор

багатьох фундаментальних робіт в галузі організації управління.

Чандлер Альфред – відомий американський фахівець в галузі управлін*

ня, автор книги про еволюцію і роль менеджменту “Видима рука: управ*

лінська еволюція в американському бізнесі”. У якийсь момент цього роз*

витку “видима рука управлінських розпоряджень” прийшла на зміну

“невидимій руці” А. Сміта і стала силою, відповідальною за потік то*

варів, починаючи від постачальника сировини аж до роздрібного торгів*

ця й у кінцевому рахунку до споживача. Менеджмент став суспільним

інститутом, і хаос, у якому відбувався пошук ефективних систем управлін*

ня, поступово впорядкувався і набув, нарешті, своєї теперішньої форми.

Барнард Честер (1886*1961) – видатний представник школи соціаль*

них систем в управлінні, який успішно поєднував теоретичні досліджен*

ня з активною адміністративною працею в американських промислових

фірмах. Він був професором, а також бізнесменом і філософом, що, як

відомо, досить рідкісна комбінація. Він народився в 1886 р. у м. Модемі,

шт. Массачусетс. Барнард відвідував Гарвардський університет, але не

закінчив його. Самий він говорив, що одержав свій учений ступінь важ*

ким шляхом, як*от, “заробив його в бізнесі”. Він почав працювати в ком*

панії “Белл телефон компані” у 1900 р. у якості статиста і швидко підняв*

ся по службовій драбині. Протягом багатьох років він був президентом

цієї великої компанії.

На основі “системного підходу” Барнард прагнув створити цілісну

теорію управління. Свій метод дослідження проблем менеджменту він

434

Діденко В.М. Менеджмент

визначає як комплексний, заснований на застосуванні філософії, пол*

ітичних наук, економіки, соціології, психології, фізики. Він рекомен*

дується як один із найбільш серйозних дослідників теорії сучасного ме*

неджменту. Заслуговує на увагу розробка ним проблеми системного підхо*

ду в управлінні, опис управлінських функцій, характеристика формальної

і неформальної організацій, принципи передачі інформації в організац*

ійних системах, урахування стратегічних чинників при прийнятті управ*

лінських рішень й інше.

Серед найбільш відомих його робіт: “Функції адміністратора”,

“Організація і управління”, “Елементарні умови ділової моралі”.

Саймон Герберт (народ. у 1916) – відомий американський теоретик у

сфері управління, професор комп’ютерних наук і психології, почесний

доктор цілого ряду університетів США, лауреат Нобелівської премії в

області економіки, член Національної Академії наук США.

Якщо перші праці Саймона являли собою розвиток поглядів Барнар*

да, то наступні присвячені теоретико*пізнавальним і соціально*психоло*

гічним аспектам процесів, пов’язаних із прийняттям управлінських

рішень. Він розглядає організації як системи, у яких люди являються

“механізмами, що приймають рішення”. Істотна особливість діяльності

керуючих, менеджерів, їхньої влади над підлеглими, на думку Саймона,

полягає в створенні фактичних і ціннісних передумов, на яких заснову*

ються рішення кожного члена організації.

Його головні праці: “Адміністративна поведінка”, “Громадська адмі*

ністрація”, “Моделі людини”, “Нова наука управлінських вирішень”,

“Прийняття управлінських рішень”.

Богданов (псевд., справжнє прізвище – Маліновський) Олександр ОлекF

сандрович (1873*1928) – російський економіст, філософ, політичний діяч,

вчений природничих наук. Закінчив медичний факультет Харківського

університету. Один із фундаторів тектології – науки про загальні закони

організації. Її головні ідеї він виклав у своїй відомій книзі “Загальна орган*

ізаційна науки” у 1913* 1917 рр. Деякі положення тектології стали про*

вісниками ідей кібернетики (зокрема, принцип зворотного зв’язку, прин*

цип моделювання й інші). Богданов – автор таких відомих робіт, як “По*

чатковий курс економічної теорії”, “Початковий курс політичної економії

в питаннях і відповідях”, “Між людиною і машиною”. Помер унаслідок

проведеного на собі медичного експерименту.

435

Класики менеджменту

Гастєв Олексій Капітонович (1882*1941) – один із фундаторів наукової

організації праці (НОТ) у колишньому СРСР. У 1920 р. організував Цен*

тральний інститут праці при ВЦСПС, яким керував до 1938 р. Одночасно

в 1924*1926 рр. був заступником голови Ради наукової організації праці

при Наркоматі Робітничо*селянської інспекції, а в 1932*1936р р. * голо*

вою Всесоюзного комітету стандартизації при Раді праці й оборони СРСР.

Гастєв – автор відомих робіт з наукової організації праці: “Як треба пра*

цювати”, “Виховання культури”, “Трудові вказівки”, “Нормування й

організація праці”. Деякі ідеї Гастєва пізніше були розвинуті в розділі

науки про управління * кібернетиці.

Єрманський (псевд., справжнє прізвище – Коган) Йосип Аркадійович (1866*

1941) – відомий російський економіст, фахівець в області управління.

Велику частину своєї наукової діяльності він присвятив питанням нау*

кової організації праці. Особливе значення для розвитку теорії і практи*

ки управління і наукової організації праці мали такі праці вченого, як

“Наукова організація праці і система Тейлора”, “Легенда про Форда”.

Книги пропагували наукову організацію праці, знайомили з найкращи*

ми досягненнями наукового менеджменту.

Кєрженцев (псевд., справжнє прізвище – Лебедєв) Платон Михайлович

(1881*1940) – радянський державний діяч, історик, фахівець у сфері

організації праці; у 20*ті рр. – активний пропагандист наукової органі*

зації праці і виробництва. Був організатором і керівником відомої в СРСР

“Ліги Часу”, що пізніше була перейменована у товариство “Ліга наукової

організації праці”. Кєрженцев – автор понад 80 наукових праць. Окремі

з них перекладені на англійську, німецьку, французьку і голландську

мови. Найбільше відома його робота з питань наукової організації вироб*

ництва – “Принципи організації” (1922).

436

Діденко В.М. Менеджмент

Список рекомендованих джерел

1. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту. – Львів:

Світ,1995. – 296 с.

2. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник, 3*е изд. –М.:

Гардарика, 1998. –528 с.

3. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних

знань: Навч. посібник.*К.: Вища школа, 1998.*544с.: іл.

4. Греймон Дж. К. мл., О’Делл К. Американський менеджмент на по*

роге ХХІ века: Пер. с англ / Авт. предисл. Б.З. Мильнер. –М.: Эко*

номика, 1991. –319 с.

5. Данчева О.В., Швалб Ю.М. Практична психологія в економіці та

бізнесі. –К.: Лібра, 1999. –270 с.

6. Діденко В.М., Попова В.Д., Прядко В.В. Загальна теорія фінансів:

Навчальний посібник. – Чернівці: Ратуша, 2000.* 640 с.

7. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера /За ред. Р.Дякі*

ва.*К.: Міжнародна економічна фундація, 2000. – 704 с.

8. Жигалов В.Т., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлі*

нської дяльності: Підручник. –К.: Вища школа, 1994. –232 с.

9. Зайверт Л. Ваше время – в Ваших руках: Пер. с нем. / Авт. предисл.

В.М.Шепель. –М.: Экономика, 1990. –232 с.

10. Карлоф Б. Деловая стратегия: Пер. с англ. –М.: Экономика,

1991. –239 с.

11. Карнегі Д. Як здобувати друзів і впливати на людей: Пер з англ. –

К.: Молодь, 1990. –168 с.

12. Кісельов А.П. Основи бізнесу: Підручник. –К.: Вища школа,

1998. –191 с.

13. Лебедев О.Т., Каньковская А.Р. Основы менеджмента: / Учеб. по*

соб. Под ред. д*ра эконом. наук, проф. О.Т. Лебедева. –СПб.: ИД*

«МиМ», 1998. –192 с.

14. Маккей Х. Как уцелеть среди акул : Пер с англ. –М.: Экономика,

1992. –172 с.

15. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента : Пер. с

англ. –М.: Дело, 1992. –702 с.

16. Нельсон Б., Экономи П. Умение управлять для «чайников»: Пер. с

англ. –К.: Диалектика, 1997. –336 с.

437

Класики менеджменту

17. Панасюк А.Ю. Управленческое общение : практические советы . –

М.: Экономика, 1990. –112 с.

18. Політична економія: Навчальний посібник / К.Т.Кривенко, В.С.

Савчук, О.О. Бєляєв та ін./ За ред. д*ра екон. наук, проф.. К.Т.Кри*

венка.*К.: КНЕУ, 2001.*508 с.

19. Практичний менеджмент. Методи і прийоми діяльності керівника

/ Авт. –уклад. М.Я. Сацков. –Д.: Сталкер, 1998. –448 с.

20. Райт Г. Державне управління: Пер з англ. –К.: Основи, 1994. –191 с.

21. Райзберг Б.А., Фатхутдинов Р.А. Качество управления : Учебник. –

М.: ЗАО “Бизнес*школа” “Интел * Синтез”, 1999. –784 с.

22. Ру Д., Сульє Д. Управління: / Пер. з фр. –К.: Основи, 1995. –442 с.

23. Стюарт Г. Успешный менеджмент торговли: Пер с англ. –Мн.:

Амалфея, 1996. –192 с.

24. Туленков Н.В. Введение в теорию и практику менеджмента. –К.:

МАУП, 1998.

25. Управление – это наука и искусство: А. Файоль, Г. Емерсон, Ф.

Тейлор, Г. Форд. –М.: Республика, 1992. –175 с.

26. Уткин Э.А. Профессия – менеджер. –М.: Экономика, 1992. –

176 с.

27. Фельзер А.Б., Доброневський О.В. Техніка роботи керівника : Навч.

посібник. –К.:Вища школа., 1993. –383 с.

28. Хміль Ф.І. Менеджмент: Підручник. –К.: Вища школа. 1995. –

351 с.: іл.

29. Швальбе Б., Швальбе Х. Личность, карьера, успех : Пер. с нем. –

М.: А/О издательская группа „Прогресс”, „Прогресс – Интер”,

1993. –240 с.

30. Щокін Г.В. Практична психологія менеджменту: Як робити ка*

р’єру. Як будувати організацію: Науково – практичний по*

сібник. –К.: Україна, 1994. –399 с. – Рос. мовою.

31. Якокка Л. Карьера менеджера: Пер. с англ. –М.: Прогресс,

1992. *209 с.

438

Діденко В.М. Менеджмент

П Р А К Т И К У М

ПОНЯТТЯ І СУТНІСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ

Ситуація №1.

Партнер Рокфеллера Едвард Бедфорд припустився помилки і фірма

втратила мільйон доларів, здійснивши вкрай невдалу купівельну опера*

цію в Південній Америці. Р.Джон Д.Рокфеллер мав би розкритикувати

його, але він не зробив цього, а навпаки похвалив – поздоровив із вря*

туванням 60% грошей, внесених у цю справу.

Запитання:

1. Чи можна вважати Рокфеллера менеджером? Якщо так, то чому?

2. З якими проблемами зіткнувся Рокфеллер?

3. Чи можна виправдати дії Рокфеллера?

4. Які наслідки дій Рокфеллера (позитивні, негативні)?

5. В чому суть успіху діяльності Рокфеллера?

Ситуація №2.

Фермер із сином намагалися загнати теля до корівника при цьому

штовхали, тягнули тварину, яка маючи інші бажання * залишитися на

пасовиську, * пручалася, впираючись ногами. Це побачила служниця,

вона не вміла писати і читати книжок. Давши теляті смоктати палець,

служниця спокійно повела його до корівника,

Запитання:

1. Чиї дії в даній ситуації виявились ефективнішими?

2. Чому так вони поступили (обґрунтуйте відповідь)?

3. Якої помилки припустився фермер і його син?

4. Хто з них міг би стати хорошим менеджером?

Ситуація 3.

Проблеми кар’єри

Як діяти молодим керівникам, щоб прискорити своє просування

нагору службовими сходами? Як підготувати себе до цього? Ось поради

тим, хто бажає зробити кар’єру.

1. Найкраще виконуйте всі доручення. Це найкращий шлях нагору.

2. Намагайтеся отримати посаду, щоб ви завжди були на помітному

місці, у всіх на очах * це збільшує шанси просування.

439

Практикум

3. Знайдіть когось, хто штовхав би вас нагору. Найкраще мати на*

чальника, який швидко піднімається службовими сходами.

4. Швидко вивчати свою роботу.

5. Тренуйте підлеглих, щоб ви могли разом рухатися уперед.

6. Приймайте посаду, критично оцінивши свої сильні та слабкі сторо*

ни.

7. Якщо вважаєте, що придатні для якоїсь посади, пропонуйте себе.

8. Не працюйте з босом, якого не підвищували протягом останніх

трьох*п’яти років.

9. Виступайте лише до необхідних баталій і уникайте конфліктів

з начальниками, якщо це не стосується життєво важливих питань.

10. Якщо вирішили звільнятися, робіть це за власним бажанням,

залишаючись у добрих стосунках з організацією.

Запитання:

1. Які з наведених порад найважливіші для молодих менеджерів, що ба*

жають швидкого підвищення? Найменш важливі?

2. Чи буде ваша відповідь різною для різних галузей (промисловість,

торгівля, сільське господарство, державні органи управління, по*

даткова служба? Поясніть.

3. Що ви можете додати до цих рекомендацій?

Ситуація №4.

Менеджер чи підприємець?

Виробник парафінових свічок на запитання, чим він займається,

відповів: “Виробляю парафінові свічки”.

Запитання:

1. Чи є даний виробник менеджером?

2. Яку би ви дали відповідь на поставлене запитання?

Ситуація № 5.

Принципи діяльності Форда можна охарактеризувати його висло*

вом: “Будь*який покупець може отримати автомобіль будь*якого ко*

льору, якого побажає, доки автомобіль залишиться чорним”. Напро*

тязі довгих років фірма “Форд Моторз” продовжувала діяти по*

старому, втрачаючи кожного року гроші.

Запитання:

1. Як ви охарактеризуєте компанію “Форд” з точки зору її взаємодії із

зовнішнім середовищем?

440

Діденко В.М. Менеджмент

Ситуація №6.

Пітер Друкер про керівництво

Якщо десь може статися прокол, то він неодмінно станеться, вважав

Пітер Друкер. На його думку, ефективним менеджером є той, хто ро*

зуміє, що само собою ніщо не налагодиться, той, хто передбачає можли*

вий зрив і залишає істотний запас міцності на такий випадок.

Запитання:

1. У чому суть афоризму П.Друкера?

ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

Ситуація № 7.

В організації виникла, проблема яку необхідно вирішити. Керівник

при обговорені проблеми сказав: “Навіщо приймати рішення, якщо воно

не поліпшить існуючого стану справ”.

Запитання:

1. Чому так вирішив керівник? (поясніть).

2. Чи рішення керівника є правильним ? (поясніть).

3. У яких випадках бездіяльність ефективна, а коли, навпаки, неефек*

тивна? (обґрунтуйте відповідь).

Ситуація № 8.

Проблема продавця автомобілів

Місцевий торговець автомобілями визначав, який може бути обсяг

реалізації залежно від трьох стратегій: низькі ціни, більше реклами та

покращання послуг за різного стану середовища: середнього або динаміч*

ного росту ВНП. Його розрахунки наведено в табл.1.

Таблиця 1