Чехман Я.І., Сенкусь В.Т. та ін. Друкарське устаткування

Подождите немного. Документ загружается.

БУДОВА

ТА

РОЗРАХУНОК РУЛОННИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН

191

полегшення умов утворення першого поперечного згину,

при виготовленні

зошитів,

які у

подальшому скріплюють

книжкові

чи

брошурні блоки

безшвейним способом, — і другого поперечного згину, складене таким чином

паперове полотно

(1717)

піддається поперечному перфоруванню

між

циліндрами

вздовж ліній

і Ф

(днв. рис.

3.27).

Поздовжнє розрізування

(для поділу майбутніх двійникових зошитів)

або

перфорування

(при

подальшому обробленні двійникових зошитів) паперового полотна за лінією

проходить дисковими ножами в пристрої

(див.

рис.

3.28).

Нижні тягнучі

валики

забезпечують необхідне натягування паперового полотна

під час

виконання розглянутих операцій перфорування

розрізування,

також

локалізують поздовжні пульсування натягування полотна,

що

виникають

від поперечного перфорування.

До початку відсікання аркушів від паперового полотна вздовж лінії

(див.

рис. 3.27)

висунуті

над

поверхнею подавального циліндра

прополювальні голки

І 7

(див. рис.

3.28)

наколюють полотно

для

транспор-

тування його переднього поля. Відсікання аркушів проходить

результаті

взаємодії закріплених

ножових обоймах

відсічного циліндра

ножів

25 з

пилоподібним лезом

із

марзанами

подавального циліндра

11.

Подальше оброблення напівфабрикатів може відбуватися за двома схемами:

без підбирання

або з

підбиранням аркушів.

першому випадку голки

транспортують переднє поле полотна

до

моменту перехоплювання

поперечного фальця зошита, утвореного внаслідок взаємодії фальцю-

вальних ножів

18 з

фальцювальними клапанами

циліндра

12.

При роботі

з підбиранням кожен з трьох комплектів проколювальних голок

звільнює

переднє поле аркуша

під час

поперечного фальцювання

не

кожного циклу,

а через один,

до

того

почергово. Аналогічним чином спрацьовує

відповідний механізм фальцювального ножа. Внаслідок цього поверх

розташованого

на

поверхні підбирального циліндра

відсіченого аркуша

накладається

ще

один аркуш.

подальшому, при виготовленні книжкових

зошитів, такий підібраний аркуш потрапляє

зону

дії

відповідних

комплектів фальцювальних ножів 16*

клапанів

19 (так

зване клапанне

фальцювання). Далі

цей

новоутворений фальц зошита, незалежно

від

його

об'єму, рухаючись разом

із

циліндром

12 у

напрямку, вказаному стрілкою,

потрапляє

зону

дії

схоплювачів

циліндра

13, при

цьому клапани

звільняють фальц

передкова частина зошита тимчасово переходить

на

поверхню циліндра

13.

Потім вступає вдію фальцювальний ніж 21 циліндра

13,

який проштовхує середню частину зошита

між

клапанами

циліндра

12.

Виготовлений таким чином зошит сходить

із

циліндра

13,

його другий

поперечний фальц обтискується клапанами

20 і

при подальшому обертанні

циліндра

12 ці

клапани звільняють вказаний фальц

зошит через знімач

напрямними

ЗО

спрямовується

кишеню, утворену двома сусідніми перами

викладача

31.

Частота обертання викладача встановлюється такою, щоб

192

Глава З

кожну або через одну кишеню (при роботі з підбиранням) потрапляв лише

один зошит. При подальшому обертанні викладача зошити Зош поперечним

фальцем зіштовхуються до нерухомого упора 32 і викладаються, у каскадно-

му потоці, на вивідний транспортер 33.

При виготовленні журнальних зошитів циліндр другого поперечного

згину ІЗ (рис. 3.28) та основний приймальний пристрій вимикають.

Комплектування аркушів може бути як з підбиранням, так і без нього. Після

отримання перших — поздовжнього на формувачі 3 та поперечного згинів

між циліндрами 11 і 12 зошити через знімач 23 і транспортер 24, а згодом —

і транспортер 25 подаються на стіл 26 до нерухомого вирівнювального упора

27. Тут фальцювальний ніж 28 проштовхує зошит до фальцювальних

валиків 29, які схоплюють і обтискують другий поперечний фальц зошита,

а також подають його у викладач 34. Потім зошити викладаються,

у каскадному потоці, на вивідний транспортер 33, який може бути спільним

для обох приймальних пристроїв.

Дещо простішим є процес виготовлення 8-сторінкових книжкових

зошитів. У цьому випадку циліндр другого поперечного згину 13 та

фальцювальний апарат другого поздовжнього згину вимикають і зошит

одержують внаслідок поздовжнього фальцювання на формувачі 3 і попе-

речного — між циліндрами 11 та 12 тими ж засобами, що й у розглянутих

вище варіантах. Сфальцьована продукція виводиться через викладач 31 на

транспортер 33. Конструктивно газетні та 8-сторінкові книжкові зошити

є однаковими, тому в фальцювально-різальних апаратах книжково-

журнальних машин можна обробляти й газети.

Для виготовлення 24-сторінкових зошитів, сфальцьованих у дельта-

згин (див. рис. 3.27, сх. а і е), циліндрову групу фальцювально-різального

апарата (див. рис. 3.28) необхідно переналагодити. При цьому частину

подавального циліндра 11, яка несе фальцювальні ножі 18, зміщують у

напрямку за годинниковою стрілкою і фіксують у положенні, в якому

відстань від лінії відсікання полотна ПП на поверхні марзанів 16 до лінії

фальцювання ножами 18 становить третину від довжини відсіченого аркуша

Відповідні переналагоджуваний проводять із механізмами фальцю-

вальних клапанів 19 і 20 циліндра 12, а також механізмами схоплювачів

22 та фальцювальних ножів 21 циліндра 23. Дельта-згин одержують в такій

послідовності (рис.

3.29).

Спочатку фальцювальним ножем 18 та клапаном

19 утворюють перший асиметричний поперечний згин, причому довжина

коротшої частини зошита становить LJ3. Потім утворений фальц

перехоплюють схоплювачі 22 циліндра 23 і деякий час транспортують у

показаному на рисунку напрямку. Після цього фальцювальний ніж 21

циліндра 23, взаємодіючи із клапанами 20, утворює другий поперечний згин

зошита. Надалі ці зошити можна виводити в приймально-вивідний пристрій

або подавати у ФА2ПЗ.

БУДОВА ТА РОЗРАХУНОК РУЛОННИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН 193

Рис.

3.29. Послідовність одержання дельта-згину

Конструкція газетних фальцювально-різальних апаратів є простішою

від кннжково-журнальних. Де пояснюється не лише будовою газетних

зошитів, але й менш жорсткими вимогами до точності фальцювання газет

та їхнього зовнішнього вигляду (через відсутність шлейфа та нехтуванням

отворів від проколювальних голок на полі газети). У газетних машинах та

агрегатах використовують два види фальцювально-різальних апаратів:

ударного і клапанного типів (рис. 3.30, а і б). У кожному з цих апаратів

перший поздовжній згин утворюється на формувачі

та напрямних валиках

2, обтискується в тягнучій групі З, а за допомогою встановлених на

відсічному циліндрі 4 відсічних ножів 7 і подавальному циліндрі 5 марзанів

8 проходить відсікання аркушів від паперового полотна. При ударному

фальцюванні (сх. а) середня частина транспортованого прополювальними

голками 9 аркуша А проштовхується фальцювальним ножем 10 до

фальцювальних валиків 6, які обтискують утворений поперечний фальц

газети і спрямовують її у викладач 22, за допомогою якого, а також

зіштовхувального упора 14, проходить викладання продукції на вивідний

транспортер 23 у каскадний потік. При клапанному фальцюванні (сх. б)

фальцювальні ножі 10 подавального циліндра 5 проштовхують середню

частину фальцьованого аркуша поміж розкриті клапани в фальцювального

циліндра

2. Синхронне закривання клапанів 6 та витягування з-поміж них

ножа 10 призводить до переходу газети на поверхню циліндра 22. Під час

проходження клапанів біля знімачів 25 вони звільняють газету і вона через

напрямні 26* потрапляє спочатку у кишеню викладача 22, а потім — на

вивідний транспортер 23.

194

Глава З

БУДОВА

ТА

РОЗРАХУНОК РУЛОННИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН

195

У фальцювально-різальних апаратах різного призначення

із

ручним

зніманням продукції

вивідних транспортерів для зручного обслуговування

передбачено пристрої

для

поперечного

або

поздовжнього (щодо напрямку

руху) зміщення кожного 25-го або 50-го зошита щодо каскадного потоку.

Характерні схеми будови фальцювально-різальних апаратів

для

газетної

книжково-журнальної продукції

та

особливості виконання

технологічного процесу розглянуто

розділі

3.6.6.

3.6.1.

ФОРМУВАЛЬНА ГРУПА

Кількість формувальних груп

одній машині визначається шириною

задруковуваної стрічки. Так,

для

фальцювання стрічки одинарної ширини

(див. рис. 3.28 та 3.30)

достатньо однієї формувальної групи.

Для

поздовжнього фальцювання стрічок подвійної

2В чи

потрійної ширини

ЗВ

у машинах встановлюють, відповідно,

дві чи три

формувальні групи (рис.

3.31). При

цьому подальше оброблення розрізаної навпіл

чи на три

частини

стрічки може проводитися

як

нарізно (сх.

а), так і в

одній циліндровій групі

(сх.

б).

Будова групи

та

конструкція

її

складових частин залежать

від

призначення машини

(для

друкування газетної

чи

книжково-журнальної

продукції)

кількості оброблюваних

на

одному формувачі паперових

стрічок.

Для

розширення технологічних можливостей фальцювально-

різальних апаратів їхні формувальні групи інколи доповнюють паралельно

встановленим формувачем половинної ширини.

деяких машинах

формувачі розміщують

у два

яруси

або

встановлюють

їх

один

за

одним,

одержуючи, таким чином,

два чи

більше потоків зошитів.

Папероведучий циліндр

1 (рис. 3.32) є

важливим елементом паперо-

провідної системи, однак конструктивно

він

входить

до

складу форму-

вальної групи фальцювально-різального апарата

і від

нього

одержує

примусовий привод. Поверхня циліндра

рифленою

і їй

надають колової

швидкості

на 0,5—2,5%

більшу

від

швидкості друкування.

Цим

забезпе-

чують потрібне натягування паперової стрічки ПС

на

ділянці від останнього

друкарського апарата

до

папероведучого циліндра.

середній частині

циліндра є проточка, у яку, при потребі, заводять лезо дискового (різального

або перфорувального) ножа

вісь обертання якого співпадає

віссю

притискних, покритих еластичним матеріалом (твердими гумою

чи

поліуретаном), роликів

Одна

бокових поверхонь проточки

опорою

для

торцевої поверхні ножа. Інколи

в цій

проточці,

для

збільшення строку

служби різального ножа, робочу торцеву площину роблять похилою.

Поздовжнє розрізування стрічки проводять переважно

газетних машинах

при виготовленні газет формату А4 та

рулону завширшки

840 мм,

газет

формату

А2 з

рулону завширшки понад

840 мм, а

також

книжково-

журнальних машинах

прн

випуску книжкових зошитів, сфальцьованих

196

Глава З

ф р ф

fe-

te,

. ХЕ 1

зв

ф р ф р ф

чк, r

If'

Ui3

—1

№

|wj

Ф. ^

7 Ф.

Рис. 3.31. Схеми будови фальцювально-різальних апаратів для подвійної (сх. а)

та потрійної (сх. б) ширини стрічки

у 1/8 частки аркуша, із паперів масою понад 120 г/м

. Різальний ніж

встановлюють між притискними роликами 3, зусилля притискання стрічки

ПС до циліндра 1 яких можна змінювати повертанням ексцентричних

втулок 4. Щільне притискання ножа 2 до опорної поверхні проточки

циліндра 1 забезпечує пружина 5. Пружок ножа 2 перекриває опорну

поверхню циліндра 1 на величину 5 = 2—4 мм. У машинах, де кількість

стрічок на папероведучому циліндрі більше однієї, різальному ножеві та

притискним роликам надають примусового обертання, причому колова

швидкість пружка леза на

20—30%

перевищує швидкість друкування,

а швидкість приводних притискних роликів повинна відповідати швидкості

БУДОВА ТА РОЗРАХУНОК РУЛОННИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН

197

198

Глава З

поверхні папероведучого циліндра. Поздовжнє перфорування проводять для

полегшення умов утворення поздовжнього згину на папероведучому

циліндрі в книжково-журнальних машинах при обробленні стрічки паперу

масою понад 80 г/м

Формувачем поздовжнього згину є переважно сталева, полірована

з робочого боку, суцільна або складена з двох частин пластина в трикутної

форми а циліндричними 7 чи конічними 8 бортами та наконечником

(носиком) 9. Ці борти можуть виготовлятися заодно з формувачем,

встановлюватися з можливістю вільного обертання або з примусовим

приводом. їх встановлюють таким чином, щоб твірні бортів лежали

у робочій площині пластини 6. Неприводні обертові конічні борти 10

роблять дисковими. Складні конструкції бортів застосовують в сучасних

книжково-журнальних машинах з метою зменшення сил тертя паперової

стрічки до бортів формувача, а це зменшує ймовірність змазування

відбитків. Для цього ж, а також для поліпшення умов утворення згину

до формувача шлангами 11 підводять стиснуте повітря, яке подається

під стрічку у місця найбільшого тиску стрічки на формувач: борти та

носик. У таких випадках використовують формувачі з нерухомими

конічними бортами. Незалежно від призначення машини в конструкції

формувальної групи розміщено регулювальний пристрій 12 для зміни

кута нахилу у формувача до горизонталі, при цьому шарнір 13

розташовують так, щоб щілина між основою трикутної пластини 6 та

циліндром 1 залишалася мінімальною (в межах

0,8—1,0

мм). Для

запобігання затягування паперової стрічки у цю щілину основу пластини

6* інколи роблять гребінчастою. Крім того, часто борти роблять

пересувними для можливої зміни кута 2а при вершині формувача.

Зміною кута 2а досягають потрібного натягування полів стрічки, при

цьому ширина основи формувача може змінюватися на 8—10 мм.

Конструкції формувачів газетних машин, через нижчі вимоги до якості

продукції, є дещо простішими: виготовлені заодно з формувачем

переважно конічні борти, інколи в машинах для стрічок номінальною

шириною 600 мм пластини 6 не використовують, а формувачем є лише

борти і носик.

При проектуванні фальцювально-різальних апаратів особливу увагу

приділяють конструкції носика, оскільки його конфігурація суттєво

впливає на надійність та якість роботи формувальної групи. В апаратах,

призначених для оброблення на одному формувачі до чотирьох стрічок,

використовують конічні носики. При збільшенні кількості стрічок

використовують носик складної конфігурації. Його профілювання

є складним просторовим геометричним завданням, а виготовлення — за

шаблоном. У книжково-журнальних машинах носик жорстко прикріплю-

ють до трикутної пластини і цим точно визначають положення першого

БУДОВА ТА РОЗРАХУНОК РУЛОННИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН 199

поздовжнього згину щодо механізму фальцювального ножа другого подовж-

нього згину при журнальному фальцюванні. У газетних машинах носик 9

приєднують до пластини 6 шарнірно і підпружинюють (14 — пластинчаста

пружина). Завдяки цьому носик несе функцію амортизатора при різких

змінах зусилля натягування стрічки.

Необхідність зміни кута нахилу формувача у виникає у випадку

нерівномірного натягування складаної стрічки по ширині, яке проявляється

через розриви або зморшки на носику. Правильне налагоджування

передбачає дотичність робочої площини формувача до поверхні паперо-

ведучого циліндра. Кут нахилу формувача в сучасних машинах вибирають,

намагаючись усунути змазування відбитків через зменшення тиску стрічки

на борти формувача, у межах у

—

65—70°. Спостерігається тенденція

збільшення кута у із зростанням швидкості друкування і кількості оброблю-

ваних на формувачі паперових стрічок.

Формувачі поздовжнього згину мають просту конструкцію, вони

надійні та прості в експлуатації, не лімітують швидкості руху стрічки, на

них можна одночасно обробляти до 8—10 стрічок. До їх недоліків слід

віднести можливості змазування відбитків та поздовжнє зміщення відбитків

при одночасному оброблюванні декількох стрічок.

Розрахунок основних геометричних параметрів формувачів з нерухо-

мими або рухомими циліндричними бортами полягає у встановленні відста-

ні h між точкою А перетину стрічки ПС максимальної ширини В з бортом

формувача та місцем перегину носика (точка Б) за вибраним кутом у, тобто

h = 0,5 В tgy, а також встановлення кута при вершині формувача 2а =

2arctg

cosy.

Методики розрахунків формувача з конічними бортами і носиків

наведено в спеціальній літературі.

Напрямні валики 15 сприяють утворенню поздовжнього згину.

Вони мають фрикційний привод від полотна ПС, їх встановлюють з таким

розрахунком, щоб папір якомога щільніше облягав формувач. Для цього

положення кожного валика щодо полотна і носика можна регулювати,

залежно від товщини оброблюваного полотна, у горизонтальному (за

допомогою пристроїв 10) та вертикальному напрямках. При цьому

величина щілини між поверхнями валиків з боку носика встановлюється

дещо більшою.

До додаткових пристроїв, що використовуються в формувальних

групах, можна віднести зволожувальні та клейові. З їх допомогою на

паперову стрічку за місцем наступного поздовжнього згину, для полегшення

умов його утворення, наносять тоненький струмінь води або, для подаль-

шого склеювання стрічок за цим згином, клей. Ці пристрої виконують

у вигляді спеціальних головок, їх оснащують змінними соплами.

200

Глава

3.6.2.

ТЯГНУЧО-ПЕРФОРУВАЛЬНА ГРУПА

Ступінь розгалуженості тягнучо-перфорувальної групи залежить

від

призначення фальцювально-різального апарата. Найбільш розвинутою

вона

є в

книжково-журнальних апаратах. Принципову схему такої групи

наведено

на

рис.3.33. Зв'язок складових частин тягнучо-перфорувальної

групи

циліндровою

2 між

собою здійснено косозубчастими колесами

Перша пара тягнучих валиків

3 і 4

розташована безпосередньо

під

формувальною групою,

далі,

за

ходом технологічного процесу,

розміщені циліндри поперечного перфорування

7 і 8,

ножі поздовжнього

перфорування (розрізання, бігування)

9 і 10, а

також нижні тягнучі

валики

11 і 12.

Регулювальними пристроями

створюють необхідне

зусилля затискання полотна

ПП

тягнучими валиками

при

зміні його

товщини.

Таке розташування тягнучих валиків, крім створення необхідного

натягування паперової стрічки

на

формувачі поздовжнього згину

обтискування цього згнну, забезпечує також локалізацію

межах групи

коливань поздовжнього натягування полотна,

які

виникають внаслідок

його поперечних перфорування

та

наступного відсікання аркушів

циліндровій групі.

Для

цього лінійна швидкість поверхонь обох

пар

валиків

однаковою

і на

деяку величину

(А «

1—2,5%)

більшою

від

швидкості папероведучого циліндра. Такої швидкості досягають

відповідним розрахунком діаметрів поверхонь жорстких тягнучих валиків

та 22. Ці

валики виготовляють

вигляді сталевих циліндрів

із

розташованими

обох країв полотна

ПП

рифленими термообробленими

дисками (поясками). Ширина поясків визначається діапазоном ширин

паперової стрічки, передбачених

для

оброблення

фальцювально-

різальному апараті. Валики

4 та 11

мають форму дисків завширшки

15—20 мм і

покриті еластичною оболонкою

(з

твердої гуми

або

поліефір-

уретану твердістю

60—70 од. за

Шором

А). їх

встановлюють

на

неза-

друкованих крайніх полях полотна.

машинах малого

та

середнього

форматів,

також призначених

для

оброблення одинарних паперових

стрічок, валики

та

мають фрикційний привод.

решта випадків

їм

надають примусового обертання від жорстких валиків. Такий примусовий

привод забезпечує надійне подавання полотна, проте внаслідок неминучого

ковзання еластичної поверхні валика відносно полотна вона інтенсивно

зношується

потребує своєчасної заміни. Відведення тягнучих валиків,

їх увімкнення

робоче положення,

також регулювання зусилля

затискання валиками паперового полотна

сучасних машинах здійснюють

за допомогою електро-пневматичних систем.

Для

запобігання намо-

тування полотна

на

тягнучі валики використовують напрямні, кінці яких

заводять

проточки

валиках.