Чехман Я.І., Сенкусь В.Т. та ін. Друкарське устаткування

Подождите немного. Документ загружается.

БУДОВА

ТА

РОЗРАХУНОК РУЛОННИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН

171

На рис. 3.19, д зображено щілинну систему кріплення друкарської

форми. Тут відсутні затискні пристрої, що значно спрощує конструкцію

циліндра. Проте така система вимагає прецизійного виготовлення і попе-

реднього згину передньої і задньої кромок друкарської форми.

У деяких швидкісних машинах одинарного формату фірми «MAN-

RolancU (Німеччина) циліндри ДА з середини 90-х років виготовляють без

виїмок, що значно зменшує можливість виникнення коливань. Формна

пластина після виготовлення на ній форми зшивається лазерним променем

з точністю до 1 мкм. Офсетні гумо-тканинні пластини виготовляють суціль-

ними у

ВИГЛЯДІ

рукава. Для надівання їх на циліндри останні фіксуються

консольно на одній з опор, з протилежного боку, стінка відводиться навколо

вертикальної осі, а на поверхню циліндрів через малі отвори подається

зсередини стиснуте повітря, у результаті чого полегшується натягування

формної і гумо-тканинної пластин.

Полімерні форми високого друку, в тому числі еластичні форми

флексографічного друку, приклеюють до циліндра двобічною липучою

стрічкою. Для кріплення полімерних форм, виготовлених на сталевій

підложці, використовують магнітні циліндри. Конструкцію такого

циліндра, розробленого в УНДІПП ім. Т. Шевченка, наведено на рис. 3.20.

На жорсткому каркасі, що складається з товстостінної труби 7 з цапфами 1

і 5, розміщені обойми З з кільцевими постійними магнітами 9. Обойми З

чергуються з магнітопроводами 4 і створюють робочу поверхню формного

циліндра. Через отвори в кільцевих магнітах проходять чотири стрижні 8,

які затискують обойми і магнітопроводи між кільцями 2. Обойми, постійні

магніти і магнітопроводи додатково з'єднані між собою сполукою на базі

епоксидної смоли.

Магніти 9 влаштовані в обойми 3 так, щоб з кожного боку магнітопро-

воду знаходились однойменні магнітні полюси (рис.3.20, г). Завдяки цьому

магнітопроводи намагнічуються, самі стають відповідними полюсами, а

поверхня формного циліндра виявляється складеною з ізольованих

ділянок 3 і магнітопровідних зон 4 з полярністю, що чергується, і між

ними, поблизу поверхні циліндра, виникають магнітні поля. При

встановленні на поверхні циліндра пластини, яка має магнітну проник-

ність більшу за повітря, силові лінії цих полів замикаються через неї і

пластина притягується до циліндра.

Для точного розташування форми на формному циліндрі передбачена

виїмка 6 з розташованими в ній штифтами 10 (рис. 3.20, в).

Магнітні системи забезпечують швидке закріплення, приладження або

заміну форми, дають можливість кріпити форми будь-якого розміру, мають

практично необмежену довговічність. їх недоліком є висока вартість.

У машинах глибокого друку друкарська форма виготовляється

безпосередньо на поверхні формного циліндра.

172

Глава З

Рис.

3.20. Конструкція циліндра для магнітного кріплення гнучкої форми,

виготовленої на сталевій підложці

3.4.7.

ПРИВІД ДРУКАРСЬКИХ АПАРАТІВ

Однією з особливостей приводу друкарського апарата є наявність

постійного зубчастого і фрикційного зв'язків між циліндрами в процесі

друкування. Найчастіше використовуються косозубі зубчасті колеса, що

виготовляються за 5-м ступенем точності.

Зубчасті колеса жорстко закріплені на валах циліндрів із зовнішнього

боку однієї зі стінок машини, мають примусове циркуляційне змащування

в процесі роботи і захищені мастильно- і шумонепроникними кожухами.

Дещо інакше вирішується привід формних циліндрів книжково-

журнальних машин кольорового офсетного друку. Тут специфіка приводу

полягає в потребі регулювання осьового, колового і діагонального положень

формного циліндра, а також розвантаження вала циліндра від радіальних

навантажень зубчастої передачі. Типову конструкцію такого формного

циліндра (фірма

MAN)

наведено на рис. 3.21.

Формний циліндр 1 опирається на високоточні голчасті підшипники 2,

встановлені в ексцентричних втулках 3, 4. Втулка 3 жорстко закріплена

в стінці машини. Втулка 4 може дещо повертатися для діагонального

зміщення друкарських форм. На концентричному циліндричному

хвостовику втулки 3 розміщений блок зубчастих коліс 5, 6. Колеса

опираються на високоточні роликові підшипники 7. Колесо 5 приводиться

БУДОВА ТА РОЗРАХУНОК РУЛОННИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН 173

174

Глава З

зубчастим колесом 8 офсетного циліндра. Колесо 6 здійснює привод

фарбового і зволожувального апаратів. Привідне колесо 5 з'єднане з валом

формного циліндра зубчастою муфтою 9

10, пружною муфтою 11 і втулкою

12, жорстко з'єднаною з валом циліндра шпонкою 13. Осьове переміщення

косозубого зубчастого колеса 5 відносно колеса 8 забезпечує колове

зміщення формного циліндра по відношенню до офсетного і тим самим —

поздовжнє суміщення фарб. Це зміщення здійснюється штоком 14,

з'єднаним підшипниковим вузлом 15 з фланцем 16. Шток 14 отримує осьове

переміщення від окремого електромеханічного приводу (на рис. 3.21 не

зображено). Осьове переміщення формного циліндра здійснюється

аналогічно штоком 17 з протилежного боку формного циліндра. Разом з

циліндром в осьовому напрямку рухаються втулка 12, пружна муфта 11 і

внутрішнє колесо 10 зубчастої муфти. Оскільки колеса 9 і 10 прямозубі, то

положення привідного колеса 5 залишається без змін.

Останнім часом передові фірми для приводу циліндрів друкарського

апарата використовують індивідуальні електродвигуни (для пари —

формного та офсетного циліндрів). Застосування локальних електроприво-

дів поліпшує динаміку роботи, підвищує ККД, знижує рівень шуму, забез-

печуючи при цьому високу точність синхронізації роботи друкарських

апаратів (у межах 0,1 мм).

3.4.8.

МЕХАНІЗМИ НАТИСКУ

Механізми натиску служать для включення, виключення і регулю-

вання тиску в зонах контакту циліндрів друкарського апарата шляхом пере-

міщення осей циліндрів, встановлених у рухомих опорах або в ексцен-

тричних втулках.

У рулонних ротаційних машинах високого друку механізм включення

і виключення натиску відсутній, регулювання тиску здійснюють переміщен-

ням осі друкарського циліндра при повороті ексцентричних втулок 1

(рис.

3.22) черв'яками 2. Після регулювання тиску ексцентричні втулки

стопорять.

У рулонних офсетних машинах офсетний циліндр О (рис. 3.23) підхо-

дить або відходить від друкарського Д і формного Ф циліндрів при повороті

ексцентричних втулок 1, в яких встановлені підшипники його цапфи.

Поворот зовнішніх ексцентричних втулок 2 може здійснюватися

черв'ячною (рис. 3.22, а) або гвинтовою (рис. 3.23, б) передачею 3 на

невеликий кут, необхідний для установки офсетних циліндрів при монтажі

машини.

У сучасних рулонних офсетних машинах натиск включається від

індивідуального електродвигуна або від гідравлічного чи пневматичного

циліндра.

БУДОВА ТА

РОЗРАХУНОК РУЛОННИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН

175

. „

Поворот ексцентричних

втулок 1 офсетного циліндра

здійснюється електродвигуном

4 (рис.3.23, а) при натисканні

кнопок «Включення натиску»

або ^Виключення натиску».

При цьому черв'ячною переда-

чею 5 повертається на півоберта

кривошип 6\ який важелями 7,

8,9, 10, 11 повертає ексцент-

ричні втулки 1. Положення

важелів при включеному нати-

ску на схемі показано товстими

лініями, а при виключеному —

тонкими. Для роздільного регу-

лювання положення правої та

лівої втулок 1 при монтажі ма-

шини є стяжні гайки 12. Виклю-

чення електродвигуна 4 здій-

снює кінцевий вимикач 13, ке-

рований кулачком 14. Зв'язане

з електромагнітом стрічкове

гальмо 15 запобігає вибігу меха-

нізмів при зупиненні.

В іншому випадку для повороту ексцентричних втулок 1 офсетного

циліндра використовують гідроциліндри 4 (рис. 3.23, 0), шарнірно

закріплені на стінках друкарського апарата. При подаванні мастила у

верхню чи нижню частину гідроциліндра відповідно переміщується

поршень 5 і штоком 6 повертає ексцентричну втулку 1. Величину тиску між

циліндрами регулюють гвинтами 7.

Одночасно з включенням чи виключенням натиску блокувальний

пристрій, зв'язаний з ексцентричною втулкою 1 ланкою 18

автоматично

приставляє або відставляє накочувальні валики фарбового і зволожувально-

го апаратів та блокує роботу їх передавальних валиків (у випадку

виключення натиску).

У машинах глибокого друку рухомими роблять друкарські і натискні

циліндри.

Розрахунок механізму натиску включає визначення кута повороту

ексцентричної втулки і координат центра її зовнішньої поверхні.

Вихідними даними для розрахунку є діаметри циліндрів у вільному

(недеформованому) стані Д

, максимальна деформація декеля Я, кут

розташування циліндрів друкарського апарата а, величина ексцентриситету

Рис.

3.22. Схема пристрою

для регулювання опор друкарського

циліндра РРМ високого друку

176

Глава З

втулки е і величина люфту між циліндрами при виключеному натиску А

(переважно А

—

1,0—1,2

мм).

Рис.

3.23. Схеми механізмів натиску з механічним (а) і гідравлічним (б)

приводом РРМ офсетного плоского друку

На рис. 3.24 подано чотирициліндрову схему друкарського апарата

машини офсетного друку з двома формними і двома офсетними циліндрами

з позначеннями: O

— центри формних циліндрів, О

— центри

офсетних циліндрів при включеному натиску, 0

\ О

' — центри офсетних

циліндрів при виключеному натиску, 0

, О

— центри зовнішніх поверхонь

БУДОВА

ТА РОЗРАХУНОК РУЛОННИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН 177

ексцентричних втулок. 0

= О

= е — ексцентриситет втулки, 7— кут

повороту ексцентричної втулки при виключенні натиску, а — кут

розташування циліндрів друкарського апарата.

Рис.

3.24. Чотирициліндрова схема друкарського апарата

офсетної друкарської машини

Геометричні розміри міжцентрових відстаней визначимо:

Ofi

А;

Ор

Д,

+ Д; Oft, =Д

(2А

5„);

+ Д;

де 8

— товщина паперу.

Із теореми синусів

•

Г - (°А • Ц

sin я-a-arcsinj ^ £ sin а

OJt = 0,к —ь т-^-

**•

* sin а

178

Глава З

Кут повороту ексцентричної втулки визначимо

А 0

7 =

OJX = 2агсзіп-3£ц

2 5 2

20Д

де

Ор

= yjOfi?

+О&І-20fi

0&cosZO£0,0

;

0,0,=

arccos—— \ —

20&-<\k

-a

Кут повороту ексцентричної втулки

у є

вихідним

для

проектування

механізму натиску.

3.5.

ПРИНЦИПИ БУДОВИ ПРИСТРОЇВ

ДЛЯ

БОРОТЬБИ

З ПЕРЕТИСКУВАННЯМ ФАРБИ

При перетискуванні недостатньо закріплена фарба

на

відбитку

переходить

на

інші поверхні. Перетискування фарби відбувається

на

приймальному стапелі

лицьового боку нижніх аркушів

на

зворотний

бік

верхніх;

при

двобічному друці фарба

першого відбитка може переходити

на декель циліндра другого апарата,

а з

декеля

— на

наступні відбитки.

Перетискування фарби може відбуватися

і в тих

місцях машини,

де

свіжо-

віддрукований відбиток торкається поверхонь деталей машини, наприклад,

в аркушевих машинах

—

поверхонь аркушепередавальних, аркуше-

вивідних пристроїв;

рулонних машинах

—

поверхонь стрічкоспрямо-

вувальних валиків, ведучих циліндрів, поворотних штанг, формувачів

поздовжнього згину

інших деталей.

Запобігти перетискуванню фарби можна наступними способами:

— штучно прискорити

її

закріплення;

— зменшити

всі

можливі опорні поверхні;

— надати опорним поверхням фарбовідштовхувальних властивостей;

— накрити свіжопофарбовану поверхню захисним шаром.

Штучно прискорюють закріплення фарби сушильними пристроями.

Зменшення опорної поверхні деталей здійснюють конструктивними

прийомами.

Так,

напрямні валики, поворотні штанги, деталі формувачів

поздовжнього згину полірують

хромують, виконують

отворами

для

виходу стисненого повітря,

яке

створює повітряну подушку

між

стрічкою

сталевою поверхнею.

Для надання опорним поверхням відштовхувальних властивостей

циліндри обтягують капроновою, нейлоновою

або

спеціального типу

•сферикот» тканиною, рівномірно покритою скляними кульками, діаметром

0,1 мм

де на 1 мм

знаходиться

їх до 70—80

штук.

машинах фірми

*Heidelberg» передавальні циліндри покриваються сталевими листами

зі

БУДОВА

ТА РОЗРАХУНОК РУЛОННИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН 179

структурованою хромованою поверхнею у вигляді мікроскопічних півкуль,

яка зменшує кут змочування при дотику з фарбою і таким чином

перешкоджає її переходу на цю поверхню. Захисний шар наносять рідинні

і порошкові, а також лакувальні апарати.

Рідинні апарати застосовуються в книжково-журнальних машинах

офсетного друку, де стрічка після сушильного і охолоджувального пристрою

проходить через камеру, в якій оббризкується з двох боків силіконовим

розчином. На відбитках утворюється захисний шар, який перешкоджає

перетискуванню фарби у фальцапараті. Одночасно відбиткам надається

глянець, а волога, що всмоктується в папір, дещо зменшує натягування

стрічки, яке досягає на цій ділянці великих значень.

Порошкові апарати наносять на відбитки порошок і в основному

застосовуються в аркушевих машинах (див.

5.5.4).

Лак на відбитки наносять

лакувальні апарати, які описано в розділі 2.5.

3.5.1.

СУШИЛЬНІ ПРИСТРОЇ

Сушильні пристрої призначені для прискореного закріплення фарби

на відбитках і за способом сушіння їх поділяють на контактні, повітродувні,

газополуменеві, радіаційні, високочастотні і комбіновані.

У контактних пристроях сушіння відбувається внаслідок безпо-

середнього контакту задруковуваного матеріалу з сушильним барабаном 1

(рис.3.25,

а), нагрівання якого здійснюється з середини парою або

електронагрівачами 2. Повітродувні пристрої обдувають відбитки повітря-

ним потоком (сх.б). Газополуменеві (сх. в) сушать відбиток відкритим

полум'ям. Радіаційні опромінюють відбитки світловими хвилями різної

довжини або потоком електронів з допомогою випромінювачів 1 (сх. г)

з рефлектором 2. У залежності від довжини хвилі вони поділяються на

інфрачервоні (14) і ультрафіолетові (УФ).

Високочастотні сушильні пристрої діють на матеріал змінним

електромагнітним полем, яке створюється генератором високої частоти і

випромінюється хвилеводом (сх. д) Комбіновані пристрої містять кілька

типів сушильних пристроїв, наприклад, повітродувних і радіаційних (сх. є).

Залежно від ступеня автоматизації пристрої поділяються на напів-

автоматичні, в яких параметри сушіння контролюються і регулюються

оператором, і автоматичні.

За конструктивними ознаками пристрої поділяються на камерні, які

мають відносно коротку (2—4 м) теплоізольовану камеру, і тунельні, в яких

теплоізольований корпус видовжений.

За тривалістю сушіння пристрої поділяють на безперервної дії, де

сушіння здійснюється постійно, та імпульсні, де сушіння здійснюється

періодично, через деякі проміжки часу.

180

Глава З

Рис.

3.25. Схеми сушильних пристроїв

Ефективність сушильних пристроїв оцінюється низкою суперечливих

вимог, найістотнішими з яких є:

— забезпечення надійного закріплення фарбового шару на відбитках;

— можливість роботи в широкому діапазоні асортименту використо-

вуваних фарб і задруковуваного матеріалу;

— відсутність впливу на задруковуваний матеріал (деформація,

пожовтіння тощо) та зміну графічної точності зображення;

— широкий безступінчатий діапазон регулювання режиму сушіння;

— мала енергоємність;

— простота конструкції та малі габаритні розміри;

— мала інертність;

— тривалий термін служби джерел енергії;

— дотримання санітарно-гігієнічних норм, техніки безпеки та умов

пожежо- і вибухобезпеки.