Бутинець Ф.Ф. (ред.) та ін. Контроль і ревізія. Підручник

Подождите немного. Документ загружается.

,_, Глава 6. ДПС як орган державного зовнішнього контролю за діяльністю підприємств „

► разом з управліннями та відділами розробляє інструктивні й методичні

вказівки та інші нормативні документи про порядок застосування законодавчих

актів в процесі проведення перевірок, а також вносить пропозиції щодо

призначення кандидатур начальників з контролю за роботою податкових

інспекцій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

►вивчає та узагальнює кращий досвід роботи окремих державних

податкових адміністрацій, працівників і відділів податкових органів та надає

податковим адміністраціям по Автономній Республіці Крим, областях, містах

Києву та Севастополю методичну та практичну допомогу з питань виконання

ними функцій контролю за діяльністю підвідомчих адміністрацій.

6.2. Види податкових перевірок та їх планування

Податкові перевірки можуть бути виїзними та зустрічними.

Виїзна податкова перевірка проводиться органами податкової служби за

місцем знаходження платника податку.

Зустрічна перевірка - це перевірка, що проводиться органами податкової

служби на підставі письмового звернення до інших податкових органів, які

взяли суб'єкт підприємницької діяльності на облік.

У цьому випадку керівництво податкового органу, який здійснює

перевірку, письмово звертається з проханням про проведення зустрічної

перевірки до податкового органу, у якому перебуває на обліку юридична особа,

яка підлягає зустрічній перевірці. Зустрічна перевірка проводиться конкретно з

тих питань, які зазначені у завданні. Державний податковий орган, який

проводить зустрічну перевірку, у дводенний термін після її закінчення подає

дані про результати такої перевірки до податкового органу, що дав завдання на її

проведення. У випадку, якщо в ході зустрічної перевірки було виявлено

порушення податкового законодавства суб'єктом підприємницької діяльності,

керівник податкового органу, що проводив зустрічну перевірку, може

призначити позапланову виїзну перевірку. При цьому повинна дотримуватися

звичайна процедура, передбачена для проведення планових і позапланових

виїзних перевірок.

Виїзні податкові перевірки поділяються на планові та позапланові (див.

рис. 6.2).

171

Контроль і ревізія

■И

Рис. 6.2. Види перевірок, що здійснюються Державною податковою службою України

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка діяльності суб'єкта

підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого

органу і проводиться за місцем знаходження такого суб'єкта чи за місцем

розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Планова перевірка проводиться не частіше одного разу на календарний рік за

письмовим рішенням керівника Державної податкової інспекції, голови

Державної податкової адміністрації з обов'язковим письмовим попередженням

суб'єкта підприємницької діяльності за 10 днів до її проведення.

При плановій податковій перевірці першочергово перевіряється:

► повнота відображення в податковій звітності результатів

зовнішньоекономічної діяльності;

► правомірність використання податкових пільг;

► правильність відображення у звітах з ПДВ податкових векселів, що

видаються платниками при ввезенні (пересиланні) товарів на територію

України;

► виконання вимог щодо порядку адміністрування податкових векселів;

► повнота і правильність визначення податкових зобов'язань платниками

податку, яким платежі були пбгашеці шляхом проведення взаємозаліку.

Крім того, планові виїзні перевірки діяльності суб'єктів

підприємницької діяльності повинні одночасно проводитись всіма

контролюючими органами.

У разі неможливості проведення одночасної перевірки всіма

контролюючими органами (відсутність умов праці для всіх перевіряючих,

неможливість співпраці працівників суб'єкта підприємницької діяльності, що

перевіряється, одночасно з усіма перевіряючими) перевірки проводяться у

різні терміни, погоджені контролюючими органами із суб'єктом

підприємницької діяльності.

172

— Гпаваб . ДТЮякоргандержавноаоэовншъогоюнггчхююзад ^ _

Позапланова перевірка - це непередбачена жодними планами податкова

перевірка. Позапланова перевірка проводиться у випадку:

►встановлення фактів порушення суб'єктом підприємницької діяльності

норм законодавства в результаті проведення зустрічних перевірок;

►неподання суб'єктом підприємницької діяльності у встановлений строк

документів обов'язкової звітності;

►встановлення недостовірності даних в документах обов'язкової звітності;

►подання суб'єктом підприємницької діяльності скарги про порушення

законодавства податковими органами під час проведення планової чи

позапланової перевірки;

►виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка

мала правові відносини з суб'єктом підприємницької діяльності;

►неподання суб'єктом підприємницької діяльності пояснень та їх

документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит податкових

органів протягом трьох днів з дня отримання запиту;

►реорганізації (ліквідації) підприємства;

►прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України.

Крім зазначених видів податкових перевірок, ДПС можуть проводити

повторні, оперативні, а також перевірки на вимогу суб'єктів підприємницької

діяльності.

Повторна перевірка може проводитись у разі порушення кримінальної

справи щодо посадових або службових осіб. Державна податкова адміністрація

України має право прийняти рішення про проведення повторної перевірки

суб'єкта підприємницької діяльності у разі, коли таке рішення оформлюється

наказом за підписом її Голови.

Оперативна перевірка передбачає перевірку об'єктів господарювання

юридичних осіб з питань дотримання ними наступних вимог:

► встановленого порядку розрахунків зі споживачами за готівку з

використанням РРО та товарно-касових книг, грошових документів;

► лімітів готівки в касах та її використання при розрахунках за товари,

роботи, послуги;

► наявності свідоцтв про реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності,

ліцензій, торгових патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих

видів підприємницької діяльності та марок акцизного збору;

► обстежень виробничих, складських, торгових та інших приміщень, які

використовуються як юридична адреса суб'єктів підприємницької діяльності чи

173

Контропь і ревізія

--------

--------■

для отримання доходів, сплати податку з реклами, збору за паркування

автотранспорту, ринкового збору, курортного збору, збору за розміщення

об'єктів торгівлі, неоподатковуваного платежу та з інших питань, обумовлених

податковим законодавством, які виникають в ході оперативної перевірки.

Оперативна перевірка може проводитися і на тих об'єктах

господарювання суб'єктів підприємницької діяльності, де розрахунки зі

споживачами проводяться у безготівковій формі. Вона має проводитись за

окремими планами органів Державної податкової служби в складі не менше

двох посадових осіб при наявності у них службових посвідчень, особистих

знаків та посвідчення на право перевірки об'єктів, розташованих на

конкретній території, в якому назва конкретних об'єктів перевірки

вказується обов'язково.

6.3. Порядок застосування фінансових санкцій та стягнення

податкової заборгованості

Органи контролю мають право застосовувати до

порушників фінансові санкції.

Санкція - це захід примусового впливу, що

застосовується до порушників порядку при здійсненні господарсько-

фінансової діяльності лише за наявності вини (рис. 6.3).

174

■ь

Застосування

фінансових санкцій

Рис. 6.3. Застосування фінансових санкцій

„ Гла ва 6. ДГЮ як орган дЪ экавноао зовнішнього кшралю за діял ^ _

Вина має дві форми: навмисну і ненавмисну. При наявності навмисного

порушення застосування фінансових санкцій є обов'язковим. Прикладами

ненавмисних, але дій, що містять вину, є, зокрема, помилкове застосування

законодавства про оподаткування, порушення вимог законодавства через

необережність, некваліфікованість, помилки, заниження в розрахунках

податку через втрату відповідних документів внаслідок стихійного лиха.

Порядок застосування фінансових санкцій регламентується

законодавством України.

За несвоєчасне внесення платежів до бюджету суб'єктами

господарювання законодавством передбачено нарахування пені.

Пеня - це законодавчо-фінансовий захід впливу за порушення термінів

сплати платежів і внесків.

Недоплата - це сума податкового зобов'язання, яку контролюючий

орган донараховує самостійно. Крім цього, наявність недоплати за податком

не звільняє суб'єкта підприємницької діяльності від відповідальності за'

порушення законодавства про податки, оскільки закон пов'язує застосування

штрафних санкцій до платника податку із виявленням факту порушення

законодавства про податки. Отже, недоплата прирівнюється до заниження

податкового зобов'язання.

Кожна особа має право оскаржити рішення

органів Державної податкової служби, якщо вони

обмежують її права, встановлені законами України, в

адміністративному або судовому порядку.

Оскарженню підлягають наступні рішення:

► податкові повідомлення про суми податкових зобов'язань;

► постанови про накладення адміністративних стягнень;

► рішення щодо визначення сум податкових зобов'язань;

► узгодження операцій із заставленими активами платника податків;

► узгодження плану реорганізації, продажу активів, що перебувають у

податковій заставі, про застосування штрафних (фінансових) санкцій;

► арешт активів, покладення відповідальності за погашення

залишкового боргу платника податків на третю особу;

► дострокове розірвання договорів про розстрочення, відстрочення

податкових зобов'язань за ініціативою органу державної податкової служби.

175

Оскарження

рішень

податкової

адміністрації

Контроль і ревізія

Відмова в прийнятті скарги платника податків забороняється. Реєстрація

скарги повинна відбуватися в день її подання або надходження до органу

державної податкової служби, але не пізніше наступного робочого дня.

У скарзі має бути зазначено:

► прізвище, ім'я, по-батькові, місце проживання фізичної особи, а для

юридичної особи - її найменування, місцезнаходження;

►найменування органу Державної податкової служби, яким видано

податкове повідомлення або рішення, що оскаржується, дата і номер;

►суть порушеного питання, прохання чи вимога;

►про подання чи неподання позовної заяви до суду (арбітражного суду)

про невизнання недійсним податкового повідомлення або рішення органу

Державної податкової служби;

► підпис фізичної особи або уповноваженої на те особи, а для юридичної

особи - підпис керівника або представника юридичної особи, скріплений

печатіЛю юридичної особи (зразок 6.1).

Зразок 6.1

Начальнику Державної податкової

інспекції у______районі м. Києва

00000, м. Київ, вул.______,______

Закрите акціонерне товариство

_____________________

00000, м. Київ, вул.______,______

код ЄДРПОУ____________

СКАРГА

/первинна/

на рішення №________заступника начальника Державної податкової інспекції у

________районі м. Києва Про. застосування і стягнення сум штрафних (фінансових)

санкцій, донарахованих сум податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені за

порушення податкового та іншого законодавства

ДоЗАТ"________"

В закритому акціонерному товаристві "_________" (надалі - ЗАТ) в період з

___р. по _____ р. державним податковим ревізором-інспектором відділу ]____ ДПІ у

_________районі м. Києва_____(надалі - інспектор) була проведена перевірка___ ___,

за результатами якої було складено Акт перевірки №____від____р. (надалі - Акт).

На підставі зазначеного Акту перевірки Заступником начальника державної

податкової інспекції у_________районі м. Києва було прийнято рішення №______про

застосування і стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум

податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового та іншого

законодавства (надалі - Рішення), відповідно до якого ЗАТ було донараховано податки

на штрафні санкції на загальну суму__грн.

176

Підставою для винесення Рішення є позиція Заступника начальника ДПІ у

у районі м. Києва _______ , згідно з якою ЗАТ порушив

вимоги_________________________

ЗАТ вважає рішення, що прийняте на підставі Акту, необгрунтованим та таким,

що суперечить чинному законодавству України з таких причин:

Таким чином, ЗАТ повністю обгрунтовано і правомірно______________________

На підставі викладеного,

ПРОСИМО:

Скасувати Рішення Заступника начальника ДПІ у ________ районі м. Києва

№______від_______року про застосуванні та стягнення сум штрафних (фінансових)

санкцій, донарахування сум податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені за

порушення податкового та іншого законодавства, як такого, що суперечить чинному

законодавству У країни.

ЗАТ на дату подання цієї скарги не подавало позовної заяви до Господарського

суду м. Києва про визнання недійсним Рішення.

Додаток:

1) Копія______________________________________________________

Голова правління______________ _______________

(підпис) (ПІБ)

Особа, яка подала скаргу на рішення органу Державної податкової служби,

має право:

►особисто викласти аргументи особі, що перевіряла скаргу (заяву), та

брати участь у перевірці поданої скарги (заяви);

►ознайомитися з матеріалами перевірки;

►подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом

державної податкової служби, який розглядає скаргу (заяву);

►бути присутньою при розгляді скарги (заяви);

►користуватися послугами адвоката або уповноваженого представника,

оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

►одержати письмову відповідь про результати розгляду скарги (заяви);

►висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці

розгляду скарги;

►вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом

неправомірних рішень;

►відкликати або анулювати подану скаргу (заяву) в будь-який час до

прийняття рішення за наслідками розгляду скарги (заяви), що проводиться за

письмовою заявою особи, яка подала скаргу (заяву).

177

Підставою для винесення Рішення є позиція Заступника начальника ДПІ у

_______ у районі м. Києва _______ , згідно з якою ЗАТ порушив

_ Контропь і ревізія _

Результати взаємовідносин податкової служби та гшатників податків не

завжди задовольняють обидві сторони. Для вирішення суперечливих питань

в структурі податкової служби України існують відділи апеляцій.

Відділ апеляцій обласних ДПА розглядає скарги платників податку на

рішення, прийняті нижчими держподатінспекціями, та готує проекти

рішень - відповідей платникам податку, що приймаються головами обласних

ДПА із спірних питань.

Основним завданням відділів апеляцій є забезпечення захисту прав та

законних інтересів платників податків і громадян у разі оскарження ними

рішень Державних податкових адміністрацій (інспекцій) про примусове

стягнення податків, зупинення операцій за рахунками, застосування

фінансових санкцій за рахунками, застосування фінансових санкцій та

адміністративних стягнень, а також пропаганда законодавства України про

права й порядок захисту законних інтересів платників податків.

6.4. Податкова міліція: функції, права, обов'язки

Податкова міліція є органом дізнання по справах про ухилення від

сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а

також по справах про приховування валютної виручки,

який функціонує у складі органів Державної податкової

служби. Податкова міліція складається із спеціальних підрозділів боротьби з

податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів

державної податкової служби, і здійснює контроль за дотриманням

податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-

процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є:

► запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері

оподаткування, їх розкриття, розслідування справ про адміністративні

правопорушення;

► розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших

платежів;

► запобігання корупції в органах державної податкової служби та

виявлення її фактів;

178

Призначення та

структура

податкової міліції

„ Глаеа 6./ ЛСякор 8 андер жаенодазоен1шныэзок^^ ... '

► забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної

податкової служби, захисту їх від протиправних дій, пов'язаних з

виконанням службових обов'язків.

Організаційна структура податкової міліції наведена нижче (рис. 6.4).

Рис. 6.4. Організаційна структура податкової міліції в Україні

Податкову міліцію очолює начальник податкової міліції - перший

заступник голови Державної податкової адміністрації України. В державних

податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах

Києві та Севастополі податкову міліцію очолюють начальники управлінь

податкової міліції - перші заступники голів відповідних державних

податкових адміністрацій.

Так, посадові особи податкової міліції мають право: ►

обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні та

інші приміщення підприємств, установ та організацій незалежно від форм

власності та житло громадян, якщо вони зареєстровані як юридична адреса

суб'єкта підприємницької діяльності, а також використовуються ним для

отримання доходу;

179

Права

податкової

міліції

Контроль і ревізія

► з метою припинення злочину або в ході переслідування осіб, які

підозрюються у скоєнні злочину, під час стихійного лиха та інших

надзвичайних обставин входити безперешкодно у будь-який час доби на

територію і до приміщень підприємств, установ і організацій, у тому числі й

митниці, та оглядати їх;

► здійснювати перевірки на підприємствах, в установах, організаціях,

незалежно від форм власності на предмет: наявності документів, пов'язаних

з обчисленням й сплатою податків та інших обов'язкових платежів;

наявності свідоцтв, ліцензій, патентів.

В складі територіальних податкових адміністрацій

(інспекцій) функціонують:

► оперативні підрозділи;

► відділи (управління) податкових розслідувань;

► слідчі підрозділи.

Порушення податкового законодавства, в тому числі ухилення від

сплати податків, встановлюється в ході здійснення документальних

перевірок діяльності господарюючих суб'єктів підрозділами

територіальних податкових адміністрацій (інспекцій), підрозділами

податкових розслідувань, а також податковою міліцією при проведенні

оперативно-пошукових заходів або при дослідженні злочинів. Проте, сам

факт виявлення порушення в сфері оподаткування не завжди тягне за собою

прийняття рішення про порушення кримінальної справи, адже не всі

правопорушення містять ознаки злочину. В окремих випадках по

матеріалах, що надійшли до слідчих підрозділів податкової міліції, не може

бути прийнято рішення про порушення кримінальної справи з причин їх

недостатності та неповноти. Від того, наскільки повні та змістовні

матеріали про порушення податкового законодавства будуть надані в

розпорядження слідчого, залежить обгрунтованість прийнятого рішення про

порушення кримінальної справи, а також якість проведення попереднього

слідства та його результати.

Послідовність збору доказів та джерел інформації про обставини

здійснення злочинів у сфері оподаткування показано на рис. 6.5.

180

Функції податкової

міліції